Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Аскольський А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 20 Представлено документи з 1 до 20 |
|||
| 1. | 
Сивак Л. А. Фактори прогнозу гастроінтестинальної токсичності хіміотерапії у хворих на рак грудної залози [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, Н. М. Майданевич, Г. О. Губарева, С. А. Лялькін, А. В. Аскольський, М. Ю. Кліманов, Н. В. Касап // Клиническая онкология. - 2012. - № 3. - С. 79-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2012_3_20 | ||
| 2. |
Крячок І. А. Роль гена інтерсектину-2 у прогнозуванні перебігу раку грудної залози [Електронний ресурс] / І. А. Крячок, Л. А. Сивак, Г. О. Губарева, С. А. Лялькін, Н. М. Майданевич, М. Ю. Кліманов, А. В. Аскольський, Н. В. Касап, І. І. Смоланка, О. О. Грабовий // Клиническая онкология. - 2012. - № 4. - С. 158-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2012_4_35 | ||
| 3. |
Сивак Л. А. Застосування магнітотермії у хворих на рак грудної залози з множинними метастазами в печінку [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, М. Ю. Кліманов, В. Е. Орел, С. А. Лялькін, А. В. Аскольський, Н. В. Касап, Н. М. Майданевич, Г. В. Лаврик // Клиническая онкология. - 2012. - № 4. - С. 161-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2012_4_36 | ||
| 4. |
Сивак Л. А. Лікування та профілактика токсичних флебітів, індукованих хіміотерапією у хворих на рак грудної залози [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, Г. О. Губарева, С. А. Лялькін, Н. М. Майданевич, О. М. Алексик, К. С. Філоненко, М. Ю. Кліманов, А. В. Аскольський, Н. В. Касап, К. О. Ульянченко // Клиническая онкология. - 2013. - № 1. - С. 122-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2013_1_23 | ||
| 5. |
Сивак Л. А. Роль молекулярно-генетичних показників у прогнозуванні токсичності хіміотерапії у хворих зі злоякісними пухлинами грудної залози [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, С. А. Лялькін, Н. М. Свергун, Г. О. Губарева, М. Ю. Кліманов, А. В. Аскольський, Н. В. Касап // Клиническая онкология. - 2013. - № 2. - С. 126-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2013_2_24 | ||
| 6. |
Сивак Л. А. Ефективність застосування алгоритмів терапії супроводу з урахуванням факторів прогнозу токсичності хіміотерапії у хворих зі злоякісними пухлинами грудної залози [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, Г. О. Губарева, С. А. Лялькін, Н. М. Майданевич, М. Ю. Кліманов, О. М. Алексик, А. В. Аскольський // Клиническая онкология. - 2014. - № 1. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2014_1_17 Хіміотерапія є обов'язковим компонентом комплексного лікування хворих на місцево-поширений та метастатичний рак грудної залози. Токсичність хіміотерапії необхідно брати до уваги з метою її попередження та адекватної терапії, оскільки вона несприятливо впливає на якість життя хворих як під час лікування, так і при подальшому спостереженні; призводить до необхідності зниження доз цитостатиків, збільшення інтервалів між курсами та припинення протипухлинного лікування; може загрожувати життю хворого; значно збільшує вартість лікування. Застосування розробленого алгоритму терапії супроводу хіміотерапії за стандартними схемами у пацієнток зі злоякісними пухлинами грудної залози з високим ризиком розвитку ускладнень дозволило провести лікування в повному обсязі без зниження доз цитотоксичних препаратів, у заплановані терміни та зменшити прояви гастроінтестинальної токсичності у вигляді еметичного синдрому на 30,0 %, ранньої печінкової токсичності - на 8,2 % та ранньої кардіоваскулярної токсичності - на 25,1 %, чим поліпшено результати лікування та якість життя пацієнт. | ||
| 7. |
Сивак Л. А. Прогнозування перебігу раку грудної залози шляхом визначення гена інтерсектину ITSN2 [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, І. А. Крячок, Г. О. Губарева, С. А. Лялькін, Н. М. Майданевич, А. В. Аскольський, С. В. Кропивко, О. В. Криклива, О. В. Новохацька, Л. О., Риндич А. В. Циба // Клиническая онкология. - 2014. - № 3. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2014_3_20 З урахуванням клінічної та генетичної гетерогенності раку грудної залози на сьогодні однією з основних проблем є прогнозування перебігу захворювання. Виявлення складних мереж білкових взаємодій, вивчення особливостей експресії гена в зразках пухлини і розвиток технологій профілювання експресії генів ITSN2 можуть бути незалежним прогностичним фактором відсутності рецидивів захворювання. | ||
| 8. |
Сивак Л. А. Лікування хворих на герміногенні пухлини яєчка: сучасні стратегії та оцінка результатів терапії [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, С. А. Лялькін, Е. О. Стаховський, О. А. Войленко, Н. В. Касап, М. Ю. Кліманов, Н. М. Майданевич, А. В. Аскольський // Клиническая онкология. - 2012. - № 1. - С. 104-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2012_1_21 За останні десятиріччя захворюваність на герміногенні пухлини яєчка підвищилася більше ніж у 2 рази, у чоловіків віком 20 - 35 років це одна з найбільш поширених злоякісних пухлин. Проведено аналіз лікування 113 пацієнтів, хворих на герміногенні пухлини яєчка. Одержані результати продемонстрували успіхи хіміотерапії в лікуванні цієї нозології. Навіть за наявності дисемінованого процесу у більше ніж 80 % хворих реально досягти повного одужання. У цьому разі необхідно зазначити, що такого прогресу вдалося досягти завдяки створенню раціональних схем хіміотерапії, підібраних на основі індивідуального прогнозу пацієнта, а також у результаті чіткого виконання описаних алгоритмів лікування. | ||
| 9. |
Сивак Л. А. Прогностичне значення біологічних маркерів при місцево-поширеному раку грудної залози [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, Н. О. Верьовкіна, С. А. Лялькін, Н. М. Майданевич, А. В. Аскольський, М. Ю. Кліманов, Н. В. Касап // Клиническая онкология. - 2015. - № 4. - С. 69-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2015_4_15 Традиційно рак грудної залози (РГЗ) не розглядається як типово імуногенна пухлина. Але добре відомо, що РГЗ являє собою гетерогенну суміш різних молекулярних підтипів і що наявність інфільтрації тканини пухлини імунокомпетентними клітинами асоційована як з відповіддю на хіміотерапію, так і з виживаністю при певних молекулярних підтипах РГЗ. Попередні результати дослідження показали, що лімфоїдна інфільтрація строми пухлини у хворих на РГЗ має прогностичне значення, є перспективною для персоналізації терапії та потребує подальшого вивчення. | ||
| 10. |
Сивак Л. А. Клінічний випадок первинно-множинного злоякісного новоутворення [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, Т. Є. Тарасенко, М. Ю. Кліманов, С. А. Лялькін, Н. М. Майданевич, А. В. Аскольський, Н. О. Верьовкіна, Г. В. Лаврик, Л. П. Крахмальова // Клиническая онкология. - 2016. - № 3. - С. 79-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2016_3_20 Представлено клінічний випадок первинно-множинних злоякісних новоутворень грудної залози та шлунка, що маніфестували у пацієнтки через 35 років після завершення комплексного лікування з приводу лімфоми Ходжкіна за радикальною хіміопроменевою программою. | ||
| 11. |
Аскольський А. В. Прояви ранньої антрациклінової кардіотоксичності у хворих на рак грудної залози, які отримують поліхіміотерапію [Електронний ресурс] / А. В. Аскольський, Л. А. Сивак, О. Й. Жарінов, М. Ю. Антомонов, Л. А. Шевчук // Клиническая онкология. - 2016. - № 4. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2016_4_9 | ||
| 12. |
Аскольський А. В. Профілактика ранньої антрациклін-індукованої кардіотоксичності поліхіміотерапії у хворих на рак грудної залози [Електронний ресурс] / А. В. Аскольський, Л. А. Сивак, О. Й. Жарінов, М. Ю. Антомонов, Л. А. Шевчук // Клиническая онкология. - 2017. - № 1. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2017_1_12 Відомо, що використання доксорубіцину в низьких кумулятивних дозах (240 - 450 мг/м<^>2 | ||
| 13. |
Аскольський А. В. Покращення якості життя хворих на рак грудної залози, які отримують антрациклінвмісну поліхіміотерапію [Електронний ресурс] / А. В. Аскольський, Л. А. Сивак, Л. А. Шевчук, Н. М. Майданевич, Н. О. Верьовкіна // Клиническая онкология. - 2017. - № 2. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2017_2_14 Відомо, що застосування доксорубіцину асоціюється зризиком пошкодження міокарда, порушенням діастолічної та систолічної функції лівого шлуночка і, відповідно, погіршенням якості життя пацієнтів. У рекомендаціях Європейського товариства кардіологів (ESC) допускається можливість застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) і блокаторів бета-адренорецепторів для профілактики кардіотоксичності доксорубіцину. Мета дослідження - покращення якості життя хворих на рак грудної залози, які отримують антрациклінвмісну поліхіміотерапію (ПХТ), шляхом застосування стандартизованої низькодозової кардіопротекторної терапії інгібіторами АПФ і блокаторами бета-адренорецепторів. У дослідження включено 100 пацієнток, яким показано застосування 6 циклів стандартної антрациклінвмісної ПХТ у рамках комплексного лікування за радикальною програмою. В основну групу увійшли 50 пацієнток, які отримали ПХТ за схемою FАС разом з використанням терапії супроводу (еналаприл 2,5 мг перорально двічі на добу та карведилол 6,25 мг перорально двічі на добу), в контрольну - 50 пацієнток, яким призначили таку саму схему ПХТ, але без терапії супроводу. До початку спеціального лікування, на етапах ПХТ і через 3 міс після останнього циклу у пацієнток обох груп здійснили комплексне обстеження серцево-судинної системи і оцінку якості життя з використанням опитувальника EQ-5D. Встановлено, що якість життя хворих на рак грудної залози, які отримували кардіопротекторну терапію на фоні антрациклінвмісної ПХТ, була кращою на 9,1 % порівняно з групою контролю. | ||
| 14. | 
Лялькін С. А. Порівняльний аналіз ефективності одночасної хіміопроменевої терапії і хіміотерапії препаратами другої лінії в лікуванні хворих на місцевопоширений недрібноклітинний рак легені [Електронний ресурс] / С. А. Лялькін, Н. Н. Майданевич, А. В. Аскольський, М. Ю. Кліманов // Вісник наукових досліджень. - 2009. - № 4. - С. 100-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2009_4_51 | ||
| 15. | 
Сивак Л. А. Прогнозування індивідуальної чутливості до хіміопрепаратів [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, Т. Є. Тарасенко, С. А. Лялькін, Н. В. Касап, М. Ю. Кліманов, Н. М. Майданевич, А. В. Аскольський, Н. О. Верьовкіна // Лікарська справа. - 2018. - № 7-8. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2018_7-8_12 Вивчення індивідуальної чутливості до хіміопрепаратів спрямовано на проведення лікування за найефективнішими схемами, які дозволять не тільки подовжити життя хворих на онкологічні захворювання, але й покращити його якість, усунувши небажану токсичність. | ||
| 16. |
Сивак Л. А. Гастроінтестинальні ускладнення хіміотерапії у хворих на "тричі негативний" метастатичний рак грудної залози [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, Н. М. Майданевич, С. А. Лялькін, А. В. Аскольський, Н. В. Касап, М. Ю. Кліманов // Врачебное дело. - 2016. - № 5-6. - С. 73-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2016_5-6_15 Вивчення літературних джерел свідчить про те, що за останні 20 років нудота та блювання залишаються двома основними побічними ефектами хіміотерапії, що значно погіршуєть якість життя хворих і нерідко є причиною відмови хворих від лікування. З розвитком хіміотерапії, введенням в практику ряду нових цитостатичних препаратів, покращанням результатів лікування нині особливо актуальною є проблема якості життя хворих на онкологічні захворювання, визначення прогностичних факторів ускладнення лікування, особливо у процесі проведення хіміотерапії. | ||
| 17. |
Сивак Л. А. Сучасні погляди на діагностику та лікування токсичних проявів хіміотерапії у хворих на злоякісні пухлини грудної залози [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, Г. О. Губарева, К. С. Філоненко, Н. М. Майданевич, О. М. Алексик, С. А. Лялькін, М. Ю. Кліманов, А. В. Аскольський, Н. В. Касап // Врачебное дело. - 2015. - № 3-4. - С. 3-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2015_3-4_3 Застосування сучасної хіміотерапії (ХТ) сприяло досягненню значних успіхів у лікуванні багатьох злоякісних новоутворень, які раніше вважали фатальними. Підвищення ефективності лікування було досягнуто завдяки інтенсифікації режимів ХТ. Проте інтенсифікація режимів хіміотерапевтичного лікування призвела до збільшення кількості побічних ефектів протипухлинної терапії, які часто викликають зниження інтенсивності обраного режиму, додаткових фінансових затрат на лікування ускладнень та формування негативного ставлення пацієнта до лікування. Таким чином, прояви побічних ефектів хіміотерапії є актуальною проблемою сучасної онкології. Мета огляду літератури - вивчення частоти, проявів і шляхів профілактики та лікування різних типів токсичності хіміотерапевтичного лікування. | ||
| 18. |
Сивак Л. А. Гепатотоксичність цитостатичних препаратів у хворих на онкологічні захворювання [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, С. А. Лялькін, М. Ю. Кліманов, Г. О. Губарева, А. В. Аскольський, Н. В. Касап, Н. М. Майданевич // Лікарська справа. - 2013. - № 2. - С. 14-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2013_2_4 Гепатотоксичність можна спостерігати під час використання різних груп протипухлинних препаратів. Цитотоксичні препарати посідають провідне місце щодо частоти та тяжкості ураження печінки. У разі застосування поліхіміотерапії (ПХТ) розвиток гепатотоксичності зумовлений ушкодженням паренхіматозних клітин печінки з жировою дистрофією, некрозом печінкової тканини і холестазом. Вивчення механізмів розвитку, клінічного перебігу та лабораторних проявів гепатотоксичності надасть змогу їй запобігти або зменшити прояви ПХТ, що покращить безпосередні та віддалені результати лікування хворих на онкологічні захворювання. | ||
| 19. |
Сивак Л. А. Токсичний вплив хіміотерапії на травний канал [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, Н. М. Майданевич, Г. О. Губарева, С. О. Лялькін, О. М. Алексик, А. В. Аскольський // Лікарська справа. - 2012. - № 3-4. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2012_3-4_6 В сучасній онкології хіміотерапія (ХТ) поряд з хірургічним методом і променевою терапією посідає важливе місце в лікуванні хворих з онкологічними захворюваннями. Понад 60 % хворих одержують ХТ на різних етапах лікування. Останнім часом в сучасній ХТ дедалі актуальнішим стає індивідуальний підхід до вибору лікарських засобів та їх доз, спрямований на зниження токсичності ХТ. Ускладнення ХТ значно погіршують ефективність лікування хворих на злоякісні пухлини, оскільки потребують зниження дози протипухлинного препарату або подовження інтервалу між циклами ХТ, що погіршує результати лікування та якість життя хворих. Наведено огляд літератури про токсичний вплив цитостатичних препаратів на травний канал. | ||
| 20. |
Сивак Л. А. Сучасні принципи хіміотерапевтичного лікування метастатичного раку молочної залози [Електронний ресурс] / Л. А. Сивак, Н. М. Майданевич, С. А. Лялькін, А. В. Аскольський, С. Ю. Алпатьєва, М. А. Багірян, М. Ю. Кліманов, Н. В. Касап // Врачебное дело. - 2011. - № 1-2. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2011_1-2_10 Хіміотерапія є одним з основних методів лікування хворих на метастатичний рак грудної залози (МРГЗ). Багаторічний досвід світових онкологічних центрів, досягнення в клінічній онкології останніх десятиліть, синтез протипухлинних засобів з новим механізмом дії сприяли прогресу в лікуванні МРГЗ. Проте, як показали дослідження останніх років, вдосконалення хіміотерапії не супроводжується зниженням смертності від цієї патології. Описано ефективність протипухлинних засобів та їх комбінацій під час лікування хворих на МРГЗ, дотримання яких дозволяє досягти оптимальних результатів при лікуванні даного захворювання. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |