Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (22) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Безноско І$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 25 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Парфенюк А. Особливості взаємодії бактеріального штаму Micrococcus luteus ЛБК1 з рослинами сортів/гібридів огірка і перцю солодкого та з грибом Fusarium oxysporum scelecht [Електронний ресурс] / А. Парфенюк, О. Стерлікова, І. Безноско, В. Круть // Мікробіологічний журнал. - 2014. - Т. 76, № 1. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_1_7 Наведено результати вивчення впливу бактеріального штаму Micrococcus luteus ЛБК1, стимулюючого ріст і розвиток рослин сортів/гібридів огірка та перцю солодкого на інтенсивність спороутворення гриба Fusarium oxysporum Scelecht - збудника фузаріозної гнилі. | |||
| 2. | 
Безноско І. В. Роль аскорбінової кислоти і цукрів у взаємодії сортів перцю солодкого та мікроміцету Alternaria solari (Ell. Et Mart.) [Електронний ресурс] / І. В. Безноско // Агроекологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 130-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2013_4_28 Вивчено активність аскорбінової кислоти у взаємодії сортів перцю солодкого з мікроміцетом A. solani. Показано зворотну залежність між зростанням вмісту аскорбінової кислоти в уражених рослинах сортів та інтенсивністю спороутворення гриба. Це може впливати на підвищення стійкості рослин до багатьох несприятливих чинників і бути використаним для боротьби із фітопатогенними грибами - збудниками основних хвороб перцю солодкого. Встановлено залежність між вмістом загального цукру у плодах перцю солодкого та пропагулоутворенням мікроміцетів. Від підвищення або зниження загального вмісту цукрів у плодах різних сортів перцю солодкого залежить інтенсивність спороутворення фітопатогенних грибів. | |||
| 3. | 
Безноско І. В. Алелопатичні особливості сортів перцю солодкого за взаємодії з мікроміцетом Fusarium oxysporum f. lycopersici Sacc. [Електронний ресурс] / І. В. Безноско // Біоресурси і природокористування. - 2013. - Т. 5, № 3-4. - С. 96-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bpc_2013_5_3-4_19 | |||
| 4. | 
Парфенюк А. Вплив Micrococcus luteus ЛБК1 на ріст рослин сортів/гібридів огірка і перцю солодкого [Електронний ресурс] / А. Парфенюк, О. Стерлікова, І. Безноско // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2014. - Вип. 64. - С. 300-304. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2014_64_37 Вивчено вплив бактеріальної культури M. luteus ЛБК1 на ріст рослин сортів/гібридів огірка та перцю солодкого. Встановлено її здатність стимулювати ріст кореня, наземної частини рослин і їх маси. Це є підставою допускати, що досліджуваний штам може бути застосований у виробництві як стимулятор росту зазначених культур і підвищувати їх продуктивність у агрофітоценозах. | |||
| 5. | 
Стерлікова О. М. Біобезпека вирощування сортів сільськогосподарських культур [Електронний ресурс] / О. М. Стерлікова, І. В. Безноско, А. А. Благініна, Ф. Тищенко А., В. В. Ковтун, А. І. Парфенюк // Вісник аграрної науки. - 2015. - № 11. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2015_11_15 | |||
| 6. | 
Парфенюк А. І. Інтенсивність спороутворення фітопатогенних грибів на сортах та гібридах перцю солодкого [Електронний ресурс] / А. І. Парфенюк, І. В. Безноско // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2012. - Вип. 3. - С. 104-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2012_3_14 Встановлено, що на перспективних сортах і гібридах перцю солодкого в основному паразитують гриби родів Alternaria, Fusarium, Phoma, Сladosporium. Найбільшою частотою трапляння характеризуються гриби родів Alternaria, Fusarium. Виявлено сорти і гібриди, які можуть стимулювати або стримувати інтенсивність спороутворення фітопатогенних грибів на різних етапах онтогенезу. | |||
| 7. |
Горган Т. М. Роль фітонцидів сортів цибулі ріпчастої у формуванні життєвих стратегій грибів роду Penicillium [Електронний ресурс] / Т. М. Горган, А. І. Парфенюк, І. В. Безноско, Г. Ф. Тищенко, А. А. Благініна // Агроекологічний журнал. - 2014. - № 3. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2014_3_13 | |||
| 8. | 
Мостов'як І. І. Сорт як фактор формування стійких агроценозів зернових культур [Електронний ресурс] / І. І. Мостов'як, О. С. Дем’янюк, А. І. Парфенюк, І. В. Безноско // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 2. - С. 110-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_2_15 Необхідність виробництва якісної продукції рослинництва та підвищення екологічної безпеки агроценозів потребує розв'язання низки актуальних наукових завдань, зокрема пов'язаних зі взаємодією популяцій фітопатогенних мікроміцетів із сортом культурних рослин. Проаналізовано зразки насіння сучасних сортів зернових злакових культур пшениці озимої, ячменю ярого і вівса щодо контамінації фітопатогенними мікроміцетами. Визначено видовий склад мікроміцетів та встановлено, що насіння більшості досліджених сортів зернових злакових культур контаміновано фітопатогенними грибами родів Alternaria, Fusarium, Nigrospora, Bipolaris, Penicillium, Mucor, Epicoccum, Glicocladium, Drechslera з високою інтенсивністю спороутворення, що є екологічно небезпечним для агроценозів і спричиняє розвиток мікозних хвороб рослин. Визначено інтенсивність спороутворення, виділених патогенів із насіння зернових культур. Показано, що спектр та чисельність фітопатогенних грибів значною мірою залежить від сорту, де концентрація спор може коливатись в межах 0,1 - 10 млн шт./мл. Встановлено, що сорти пшениці озимої Аврора Миронівська, Подолянка, ячменю ярого МІП Шарм і вівса Скарб України характеризуються найменшим видовим різноманіттям фітопатогенних грибів із невисокою інтенсивністю їх спороутворення і можуть бути рекомендовані до вирощування. Визначено показники якості насіння зернових культур (пшениці озимої, ячменю ярого і вівса): енергія проростання, лабораторна схожість і інфікованість насіння патогенною мікобіотою та виявлено зв'язок між цими показниками. Доведено необхідність обов'язкового оцінювання сортів сільськогосподарських культур як чинника формування стійких і екологічно безпечних агроценозів, що надасть можливість управління стійкістю агроекосистем у просторі й часі та отримання екологічно безпечної продукції рослинництва. | |||
| 9. |
Безноско І. В. Видовий склад фітопатогенних мікроміцетів насіння сортів культурних рослин [Електронний ресурс] / І. В. Безноско, А. І. Парфенюк, О. В. Шерстобоєва, Л. В. Гаврилюк, Ю. В. Терновий, Т. М. Горган // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 2. - С. 84-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_2_13 Встановлено, що утворення патогенного мікробіому культурних рослин зумовлено взаємодією популяцій фітопатогенних мікроміцетів з рослинами сорту як біотичним екологічним чинником формування фітопатогенного фону в агрофітоценозах сортів культурних рослин. Проведено аналіз насіння перспективних сортів культурних рослин: сої (Кент і Сузір'я), гречки (Син та Софія), розторопші (Рішес) та гірчиці жовтої (Фордж) на заселеність мікроміцетами. Ідентифіковано фітопатогенні гриби: Alternaria alternate Fr., Fusarium oxysporum Schleht, Cladosporium herbarum Lket Gray, Botrytiscinerea Pers. Ex Fr., Ascochyta fagopyri Bres., Alternaria tenuissima (Kunze) Wiltshire, Aspergillus P. Micheliex Haller, Pіnicillium Link., Mucor Micheliex F. Визначено, що видовий склад фітопатогенних мікроміцетів у насінні сої і розторопші значно різноманітніший у порівнянні із насінням гречки і гірчиці. Серед ідентифікованих мікроміцетів трапляються види з різним ступенем паразитизму: облігатні та факультативні сапротрофи і паразити. Для оцінювання типовості виду та визначення його положення у структурі домінування в агроценозі культурних рослин застосовано критерій частоти трапляння виду. Гриби родів Alternaria alternate, Fusarium oxysporum характеризуються різною частотою трапляння (11 - 30 %). Встановлено, що насіння сої сорту Сузір'я і гречки сортів Син і Софія інтенсивно заселяють плісняві гриби роду Pіnicillium (60 - 90 %). Визначено показник подібності видового складу мікроміцетів, вилучених із насіння сортів культурних рослин, за коефіцієнтом спільності Жаккара. Встановлено, що насіння сої і розторопші, як і насіння розторопші та гірчиці жовтої, характеризуються високим рівнем подібності мікроміцетів (показник подібності становить 75 та 66,7 % відповідно). Водночас насіння гречки і розторопші та гречки і гірчиці характеризувалося низьким показником подібності мікроміцетів - 12,5 і 22,2 % відповідно. Проаналізовані показники надають змогу оцінити насіння сортів культурних рослин з метою уникнення екологічних ризиків та біологічного забруднення агроценозів за вирощування рослин різних сортів. | |||
| 10. | 
Безноско І. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки фахівців природничо-математичних спеціальностей [Електронний ресурс] / І. Безноско // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2020. - Вип. 28(1). - С. 144-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2020_28(1)__25 | |||
| 11. |
Безноско І. В. Патогенний мікобіом насіння сортів культурних рослин [Електронний ресурс] / І. В. Безноско, Т. М. Горган, Л. В. Гаврилюк, Ю. А. Туровнік, Н. А. Косовська // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_1_9 Визначено чисельність фітопатогенних мікроміцетів у насінні сортів культурних рослин: сої, соняшнику, гірчиці жовтої, гречки та розторопші, які вирощені за органічною технологією. Показано, що чисельність мікроміцетів у насінні різних культурних рослин істотно різниться і коливається в межах 0,2 - 1,3 тис. КУО/г насіння. Це залежить від властивостей рослин сорту і гібриду, які характеризуються певним набором фізіолого-біохімічних ознак, що впливали на формування мікобіому насіння та його кількісного складу. У насінні сортів перелічених культур ідентифіковано види фітопатогенних грибів: Alternaria alternate Fr., Fusarium oxysporum Schleht, Cladosporium herbarum Lket Gray, Bolrytiscinerea Pers. Ex Fr., Ascochyta fagopyri Bres., Alternaria tenuissima (Kunze) Wiltshire, Aspergillus P. Micheliex Haller, Penicillium Link. Встановлено, що видовий склад фітопатогенних мікроміцетів у насінні сої сорту Кент та сорту розторопші Рішес значно різноманітніший порівняно із насінням інших культур, де домінували гриби A. alternate і F. oxysporum, які характеризуються різною частотою трапляння. Вказані фітопатогенні гриби можуть викликати захворювання рослин на різних етапах онтогенезу, продукувати мікотоксини та спричиняти зниження якості рослинної продукції. У мікобіомі насіння гречки сортів Софія, Син та гібридів соняшнику Оскар і Олівер домінували плісняві гриби роду Penicillium та Aspergillus (60 - 90 %). Сапротрофні гриби, які домінують у насінні, істотно погіршують його якість під час зберігання і спричиняють небезпечні хвороби рослин в агрофітоценозах за вирощування вказаного сорту/гібриду. Це потребує застосування додаткових профілактичних заходів захисту рослин. Мікобіом насіння гірчиці жовтої сорту Фордж представлений незначною кількістю фітопатогенних мікроміцетів. Це може свідчити про його екологічну безпечність в органічному виробництві. Таким чином, проаналізовані результати досліджень свідчать про значну диференціацію сортів за видовим складом та чисельністю фітопатогенних видів мікроміцетів у мікобіомі насіння. Тому з метою уникнення екологічних ризиків та біологічного забруднення агроценозів необхідно тестування насіння, як за щільністю мікобіому, так і за частотою потрапляння в ньому фітопатогенних мікроміцетів. | |||
| 12. |
Мосійчук І. І. Екологічне обґрунтування регуляції фітопатогенного мікобіому в агроценозах ячменю ярого у екологічно безпечних технологіях [Електронний ресурс] / І. І. Мосійчук, І. В. Безноско, Ю. А. Туровнік, Т. М. Горган // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 117-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_2_16 | |||
| 13. | 
Паршукова Л. М. Використання технологій дистанційного навчання під час підготовки майбутніх учителів інформатики [Електронний ресурс] / Л. М. Паршукова, І. С. Безноско // Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. - 2021. - № 1(2). - С. 244-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_ped_2021_1(2)__40 | |||
| 14. | 
Горган Т. М. Вплив екзометаболітів різних сортів культурних рослин на ріст і розвиток патогенних мікроміцетів Bipolaris sorokiniana та Alternaria alternata [Електронний ресурс] / Т. М. Горган, І. В. Безноско, О. М. Біленька, А. А. Благініна // Сільськогосподарська мікробіологія. - 2021. - Вип. 33. - С. 96-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smik_2021_33_13 | |||
| 15. |
Безноско І. В. Патогенна мікобіота насіння зернових культур за впливу різних технологій вирощування [Електронний ресурс] / І. В. Безноско, Т. М. Горган, Ю. А. Туровнік, І. І. Мостов’як, В. О. Мудрак // Агроекологічний журнал. - 2022. - № 1. - С. 110-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2022_1_14 Одним із важливих чинників в отриманні якісного насіння зернових культур є технологія вирощування рослин, яка повинна забезпечувати високу врожайність і якість зерна та бути безпечною для довкілля. Мета дослідження - визначення впливу різних технологій вирощування на патогенну мікобіоту насіння пшениці озимої та вівса. Встановлено, що на насінні пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський, за традиційною технологією вирощування культури, паразитувало 7 родів фітопатогенних мікроміцетів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Acremoniella spp., Bipolaris spp., Pеnicillium spp., Cladosporim spp., які характеризувалися різною частотою трапляння (10 - 60 %). На насінні вівса сорту Тембр, в умовах традиційної технології вирощування рослин, ідентифіковано фітопатогенні мікроміцети, які належать до родів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Chaetomiums spp., Drechslera spp., Pеnicillium spp., Trichoderma spp. Їхня частота трапляння коливалась від 10 до 50 %. На насінні зернових культур найбільшою частотою трапляння характеризувалися гриби родів Aspergillus spp. і Pеnicillium spp. Вони можуть призводити до погіршення якості насіння під час зберігання та пригнічувати його схожість. На насінні пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський, в умовах органічної технології вирощування рослин, було ідентифіковано мікроміцети, які належать до родів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Chaetomiums spp., Pеnicillium spp., Trichoderma spp, Bipolaris spp., їх частота трапляння була від 25 до 50 %, а на насінні вівса сорту Тембр - мікроміцети родів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Chaetomiums spp., Drechslera spp., Penicillium spp., Trichoderma spp. з частотою трапляння від 10 до 50 %. Домінуючими мікроміцетами були представники роду Trichoderma spp. Слід зазначити, що грибам цього роду властива здатність до швидкого розмноження, що дає можливість конкурувати з іншими мікроорганізмами. Встановлено, що на насінні пшениці озимої та вівса, в умовах традиційної технології вирощування рослин, показник подібності родів мікроміцетів становив 56 %. Разом із тим, коефіцієнт подібності видів фітопатогенних мікроміцетів на насінні досліджуваних культур, в умовах органічної технології, був дещо вищим і становив 63 %. Проаналізовані показники, такі як частота трапляння та коефіцієнт подібності, дають можливість оцінити насіння сортів культурних рослин із метою уникнення біологічного забруднення агроценозів інфекційними структурами фітопатогенних мікроміцетів. | |||
| 16. | 
Паршукова Л. М. Розроблення інноваційних дидактичних матеріалів із інформатики за вимогами Нової української школи [Електронний ресурс] / Л. М. Паршукова, І. С. Безноско // Інноваційна педагогіка. - 2021. - Вип. 41(2). - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/innped_2021_41(2)__5 | |||
| 17. |
Гаврилюк Л. В. Патогенний мікобіом та якісні показники зерна сої (Glycine max Moench) за вирощування в органічних технологіях [Електронний ресурс] / Л. В. Гаврилюк, О. О. Кічігіна, І. В. Безноско, І. С. Власенко // Агроекологічний журнал. - 2022. - № 4. - С. 115-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2022_4_14 Для забезпечення біологічної безпеки в агроценозах постійно зберігає актуальність дослідження механізмів впливу біологічних препаратів на насіння сільськогосподарських культур із метою регулювання чисельності фітопатогенних мікроміцетів. Визначено контамінацію мікроміцетами насіння сої сортів Сузір'я та Кент, вирощених в органічних технологіях за використання біологічного препарату Філазоніт. Виявлено істотне пригнічення мікроміцетів на насінні сої сортів Сузір'я та Кент порівняно з контролем. Встановлено, що на утворення КУО мікроміцетів на насінні сої зазначених сортів впливають технологія вирощування насіння та погодні умови. Залежно від цих чинників, кількість КУО мікроміцетів на насінні сої досліджуваних сортів коливалась від 0,2 тис. КУО/г насіння до 1,5 тис. КУО/г насіння, що майже в 2,5 раза менше за кількість у контрольному зразку (від 0,8 тис. КУО/г до 2,7 тис. КУО/г насіння). Встановлено, що на насінні сої сортів Сузір'я та Кент домінують види фітопатогенних мікроміцетів, які належать до родів Alternaria, Fusarium, Penicillium. Вони є чинниками біологічного забруднення агрофітоценозів та зниження якості і безпечності вирощеної продукції. Визначено зміни якісних показників зерна досліджуваних сортів сої, вирощених в умовах органічного виробництва. Встановлено, що вміст білка та олії в зерні сортів Кент та Сузір'я в усіх варіантах застосування біологічного препарату Філазоніт перевищував нормативні показники, визначені в ДСТУ 4964:2008. Водночас показник масової частки вологи зерна не перевищував допустимих норм. Встановлено, що на біохімічний склад насіння сої мали вплив генотип сортів, погодні умови та технології вирощування. Залежно від цих чинників, вміст білка в зерні сої досліджуваних сортів становив від 37,5 % до 41,11 %, олії від 19,02 % до 21,7 %, а масової частки вологи від 8,8 % до 11,4 %. | |||
| 18. | 
Туровнік Ю. А. Кореневі екзометаболіти рослин соняшнику як фактор впливу на життєздатність фітопатогенного гриба Alternaria alternata (Fr.) Keiss [Електронний ресурс] / Ю. А. Туровнік, А. І. Парфенюк, О. С. Дем'янюк, І. В. Безноско // Збалансоване природокористування. - 2020. - № 1. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2020_1_15 Наведено результати оцінювання впливу кореневих екзометаболітів гібридів соняшнику Душко та Олівер на фізіологічні властивості та репродуктивну здатність гриба Alternaria alternata (Fr.) Keiss. Встановлено, що кореневі екзометаболіти досліджуваних гібридів, залежно від технології вирощування культури, здатні як пригнічувати, так і стимулювати ріст фітопатогенного гриба, а також впливати на інтенсивність його спороутворення. За результатами дослідження встановлено, що екзометаболіти рослин гібридів соняшнику, що вирощені за органічною технологією, суттєво зменшують інтенсивність споруляції гриба у порівнянні із гібридами, вирощеними за традиційної технології. Визначено, що екзометаболіти рослин гібридів соняшнику, які вирощені за органічною технологією, здатні знижувати рівень інфекційного навантаження в агрофітоценозах протягом вегетації і відповідно послаблювати рівень біологічного забруднення фітопатогенним грибом A. alternate. Екзометаболіти гібридів соняшнику Душко та Олівер диференціюються за впливом на швидкість радіального росту міцелію та на інтенсивність споруляції гриба. Це свідчить про їх різну антифунгальну активність. Зазначений показник доцільно використовувати для проведення екологічної експертизи гібридів соняшнику як чинника біологічного забруднення агроценозу, що надасть змогу здійснювати управління стійкістю агроекосистем та одержання екологічно чистої та безпечної продукції рослинництва. | |||
| 19. |
Безноско І. В. Ріст і розвиток фітопатогенних мікроміцетів за впливу суміші ефірних олій [Електронний ресурс] / І. В. Безноско, Н. А. Косовська, В. О. Мінералова, В. В. Козін, О. І. Мінералов // Збалансоване природокористування. - 2020. - № 4. - С. 193-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2020_4_24 Створення нових біологічних препаратів на основі рослинних олій є перспективним напрямом у підвищенні ефективності органічного виробництва рослинної продукції в Україні. Їх екологічна доцільність полягає в безпечності для людини, навколишнього середовища, тварин, ентомофагів, що дає можливість отримувати екологічно безпечну продукцію. Вивчено чутливість фітопатогенних грибів Fusarium graminearum, Alternaria alternata, Trichoderma voride до суміші ефірних олій базиліку та кориці. Показано, що суміші ефірних олій базиліку та кориці здатні пригнічувати ріст, розвиток та споруляцію фітопатогенних грибів родів Fusarium graminearum, Alternaria alternata, Trichoderma voride на екологічно безпечному рівні. Це свідчить про їх високу перспективність у створенні біологічних препаратів для застосування в органічному виробництві, що сприятиме зниженню собівартості рослинної сировини та підвищенню її якості. | |||
| 20. | 
Безноско І. В. Вплив технологій вирощування пшениці озимої (Triticum L.) на життєві стратегії мікроміцету Fusarium Oxysporum [Електронний ресурс] / І. В. Безноско, Л. В. Гаврилюк, Т. М. Горган, А. Ю. Безноско, Д. С. Гаврилюк // Український журнал природничих наук. - 2023. - Вип. 6. - С. 91-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujns_2023_6_12 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |