Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (9) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (22) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Богатова Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Виноградов А. К. Подходные каналы и их значение в функционировании экосистем акваторий морских портов [Електронний ресурс] / А. К. Виноградов, Ю. И. Богатова, И. А. Синегуб // Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу. - 2012. - Вип. 26(1). - С. 34-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebpsz_2012_26(1)__6 Рассмотрена экологическая роль подходных каналов (ПК) морских портов (МП) Черноморско-Азовского бассейна. Общая их протяженность превышает 350 км, ширина между бровками достигает 180 - 200 м, глубины от 4 - 5 м до 18 - 20 м. ПК подводятся непосредственно в прибрежную зону, глубина выемки на дне может превышать 10 - 15 м. Большинство МП имеют один подходной канал. В Одесском МП 3 подходные канала и 3 прохода на акваторию. Чем шире ПК и чем их больше, тем ближе оказываются гидрологические и гидрохимические характеристики водных масс на акваториях МП и за их пределами. | ||
| 2. | 
Адобовский В. В. Особенности современного гидролого-гидрохимического режима Куяльницкого лимана и прогнозная оценка его составляющих в условиях возможного пополнения водоема морскими и пресными водами [Електронний ресурс] / В. В. Адобовский, Ю. И. Богатова // Український гідрометеорологічний журнал. - 2013. - № 13. - С. 127-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2013_13_19 На основе собственных натурных измерений и экспериментальных данных проведен анализ изменчивости гидролого-гидрохимического режима Куяльницкого лимана за последние 15 лет. Сделан вывод, что на современном этапе невозможна долговременная стабилизация водно-солевого и гидрохимического режима Куяльницкого лимана при помощи природных факторов. Искусственное пополнение лимана водой из внешних источников не приведет к радикальным изменениям его бальнеологических свойств и рекреационного потенциала. | ||
| 3. | 
Тропивская А. Г. Распределение и изменчивость фосфатмобилизующих бактерий и соединений фосфора на взморье Дуная [Електронний ресурс] / А. Г. Тропивская, Ю. И. Богатова, И. К. Курдиш // Вісник Одеського національного університету. Серія : Біологія. - 2014. - Т. 19, Вип. 2. - С. 77-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_biol_2014_19_2_9 | ||
| 4. | 
Богатова Ю. И. Минеральные и органические вещества в поровых растворах донных отложений Одесского района северо-западной части Черного моря [Електронний ресурс] / Ю. И. Богатова // Вісник Одеського державного екологічного університету. - 2011. - Вип. 11. - С. 190-197. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodeu_2011_11_24 По данням исследований 2006 - 2010 гг. проведен анализ изменчивости содержания биогенных веществ в поровых растворах донных отложений Одесского района северо-западной части Черного моря. Показано, что эвтрофирование этого района моря сформировало донные отложения, поровые растворы которых содержат запас соединений углерода, азота, фосфора и кремния. Значительные градиенты концентраций биогенных веществ на границе вода-донные отложения способствуют диффузии этих соединений из поровых растворов в придонный слой моря, вызывают вторичное эвтрофирование этой акватории. | ||
| 5. |
Богатова Ю. И. Гидрохимический режим Куяльницкого лимана в современный период [Електронний ресурс] / Ю. И. Богатова // Вісник Одеського державного екологічного університету. - 2016. - Вип. 20. - С. 61-68 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodeu_2016_20_8 На основе анализа данных мониторинга до и после запуска морской воды (2014 - 2015 гг.) дана характеристика современного гидрохимического режима Куяльницкого лимана - ценного бальнеологического и рекреационного объекта. Сделан вывод о том, что заполнение лимана морской водой не привело к ухудшению гидрохимических условий. Это связано с тем, что в морской воде содержание биогенных веществ - соединений азота, фосфора и кремния, определяющих биологическую продуктивность водоема, значительно ниже, чем в рапе лимана. В лимане, после пополнения его морской водой, в теплый период года отмечали активное развитие внутриводоемных продукционных процессов - образование автохтонного органического вещества (фитопланктон), из которого в дальнейшем формируются лечебные грязи. Показан вклад антропогенных и природных источников биогенных веществ в формировании гидрохимических условий лимана. Основными источниками поступления в лиман биогенных веществ были: растворенных органических соединений азота и фосфора - морская вода, растворенных минеральных соединений азота (нитраты) и кремния - атмосферные осадки. С морскими водами в лиман поступило до 132 тыс. т поваренной соли, что составляет не более 1,6 % от общих запасов в соли в лимане. Зарегулированный на всем протяжении сток реки Большой Куяльник оказывает слабое влияние на формирование гидрохимического режима лимана. Антропогенные источники - неочищенные коммунальные стоки с прилегающих к лиману территорий, содержащие сверхвысокие концентрации минеральных соединений азота (Корсунцовские пруды) и фосфора (Лузановские пруды), - оказывают локальное влияние на экосистему, т.к. имеют относительно небольшие расходы воды. | ||
| 6. | 
Богатова Ю. И. Соединения фосфора и фосфатмобилизующие бактерии в донных отложениях взморья Дуная [Електронний ресурс] / Ю. И. Богатова, А. Г. Тропивская // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2015. - № 3-4. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2015_3-4_13 | ||
| 7. |
Тучковенко Ю. С. Сучасний гідрохімічний режим Тилігульського лиману [Електронний ресурс] / Ю. С. Тучковенко, Ю. І. Богатова, О. А. Тучковенко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2015. - № 3-4. - С. 660-664. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2015_3-4_178 | ||
| 8. |
Тучковенко Ю. С. Гидрохимический режим Тилигульского лимана в современный период [Електронний ресурс] / Ю. С. Тучковенко, Ю. И. Богатова, О. А. Тучковенко // Вісник Одеського державного екологічного університету. - 2015. - Вип. 19. - С. 126-133 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodeu_2015_19_22 На основе анализа данных натурных наблюдений, выполненных в 2002 - 2015 гг., дана характеристика современного гидрохимического режима Тилигульского лимана. Показано, что по сравнению с началом 80-х годов XX ст. в лимане значительно уменьшились концентрации аммонийного азота и увеличились - минерального фосфора. Установлено, что характерной особенностью современного гидрохимического режима лимана является значительное нарушение естественного соотношения между минеральными соединениями азота и фосфора в его водах в пользу фосфора. В настоящее время первичное продуцирование органического вещества в лимане сдерживается относительно низкими концентрациями минерального азота. Вследствие малой пропускной способности искусственного соединительного канала "лиман-море" и режима его функционирования, в лимане на протяжении многих лет происходит накопление минеральных и органических соединений фосфора. Значительные запасы соединений биогенных элементов, органического вещества аккумулированы в донных отложениях лимана. Сделан вывод о том, что увеличение поступления в лиман как морских, так и речных вод может способствовать росту концентраций органического вещества в экосистеме. Однако при увеличении пропускной способности канала соединения биогенных элементов будут не только поступать в лиман, накапливаясь в нем, но и выводиться из лимана в море в результате разнонаправленного водообмена под влиянием сгонно-нагонных колебаний уровня воды в лимане и море, инициированных ветровым воздействием. | ||
| 9. | 
Дятлов С. Е. Трофический статус северо-западной части Чёрного моря [Електронний ресурс] / С. Е. Дятлов, А. Ю. Гончаров, Ю. И. Богатова // Вода: гигиена и экология. - 2013. - Т. 1, № 1. - С. 51-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/voda_2013_1(1)__8 | ||
| 10. |
Богатова Ю. И. Качество водной среды Хаджибейского лимана летом 2016 года [Електронний ресурс] / Ю. И. Богатова, Л. Ю. Секундяк, Е. В. Кирсанова // Вісник Одеського державного екологічного університету. - 2017. - Вип. 21. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodeu_2017_21_11 На основе анализа результатов гидрохимических исследований в июле 2016 г. дана характеристика качества водной среды Хаджибейского лимана - одного из крупнейших замкнутых водоемов северо-западного Причерноморья. Это ценный бальнеологический, рекреационный и рыбохозяйственный водоем, в южную часть которого на протяжении более 100 лет поступают сточные воды города Одессы. По гидрохимическим показателям экосистема южной части лимана характеризуется как эвтрофная, в которой высокий уровень соединений азота и фосфора поддерживается антропогенным стоком СБО "Северная". В поверхностном слое вблизи работающего выпуска СБО отмечали высокие концентрации аммонийного азота (<$E 0,100~roman {мгN~cdot~м} sup -3>), нитритов (<$E 0,102~roman {мгN~cdot~дм} sup -3>), максимальные для лимана концентрации нитратов (<$E 1,629~roman {мгN~cdot~дм} sup -3>), а в придонном - аммонийного азота (<$E 0,772~roman {мгN~cdot~дм} sup -3>) и фосфатов (<$E0,457~roman {мгР~cdot~дм} sup -3>). В период мониторинга на станциях с глубинами 8 - 12 м фиксировали придонную гипоксию, образовавшуюся после оседания и разложения отмершего взвешенного органического вещества (фитопланктона) в условиях замедленной гидродинамики. В придонном слое на станциях с гипоксией отмечали максимальные для лимана концентрации аммонийного азота, фосфатов и кремния. Донные отложения лимана, постоянно пополняющиеся отмершим взвешенным органическим веществом, выполняют накопительную функцию, определяют интенсивность потоков вещества на границе "вода-донные отложения", влияют на его гидрохимический режим. Концентрации минеральных и органических веществ в поровой воде донных отложений, особенно на станциях с гипоксией, в несколько раз превышают значения в придонном слое лимана. | ||
| 11. | 
Тропівська Г. Г. Вплив абіотичних факторів на поширення фосфатмобілізувальних бактерій в Одеському регіоні північно-західної частини Чорного моря [Електронний ресурс] / Г. Г. Тропівська, Ю. І. Богатова, С. Є. Дятлов, І. К. Курдиш // Гидробиологический журнал. - 2017. - Т. 53, № 3. - С. 72-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gbj_2017_53_3_9 Проаналізовано просторовий та сезонний розподіл гетеротрофних та фосфатмобілізувальних бактерій в Одеському регіоні північно-західної частини Чорного моря в 2009 - 2012 рр. Виявлено достовірні кореляційні зв'язки між кількістю бактерій, вмістом сполук фосфору і насиченням води киснем. | ||
| 12. |
Тропівська Г. Г. Вплив гідрохімічних показників на поширення фосфатмобілізувальних бактерій у донних відкладах Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря [Електронний ресурс] / Г. Г. Тропівська, Ю. І. Богатова, І. К. Курдиш // Гидробиологический журнал. - 2018. - Т. 54, № 4. - С. 58-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gbj_2018_54_4_7 Проаналізовано просторовий та сезонний розподіл гетеротрофних та фосфатмобілізувальних бактерій у донних відкладах Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря в 2009 - 2012 рр. Встановлено, що чисельність гетеротрофних та фосфатмобілізувальних бактерій у донних відкладах перевищує значення у водній товщі у кілька разів, а концентрація сполук фосфору у порових розчинах - на порядок величин. Максимальні показники вмісту гетеротрофних та фосфатмобілізувальних бактерій у поверхневому шарі донних відкладів виявлені у прибережній зоні Одеської затоки та місцях найбільшого антропогенного навантаження. Чисельність гетеротрофних та фосфатмобілізувальних бактерій у донних відкладах знаходиться у тісному зв'язку з гідрохімічними показниками середовища. | ||
| 13. | 
Виноградов А. К. Роль портов и судоходства в трансформации морских экосистем [Електронний ресурс] / А. К. Виноградов, Ю. И. Богатова, И. А. Синегуб // Морський екологічний журнал. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 8-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MEJ_2020_14_1_3 Рассмотрены абиотические и биотические особенности экосистем акваторий морских портов на примере Черноморско-Азовского бассейна, их роль в сохранении разнообразия аборигенных видов гидробионтов и акклиматизации чужеродных видов. Раскрыта роль искусственных каналов и судоходных путей в расселении чужеродных видов гидробионтов в обрастании корпусов судов и в балластных водах. Проанализирована связь биот неполносоленых морей Европы в современных условиях общей глобализации. | ||
| 14. |
Снігірьова А. О. Фітопланктон Тилігульського лиману в умовах зміни режиму солоності [Електронний ресурс] / А. О. Снігірьова, Ю. І. Богатова // Морський екологічний журнал. - 2020. - Т. 14, № 2. - С. 31-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MEJ_2020_14_2_6 | ||
| 15. |
Виноградов О. К. Абіотичні особливості екосистем Сухого і Григорівського лиманів як акваторій морських портів (північно-західна частина Чорного моря) [Електронний ресурс] / О. К. Виноградов, Ю. І. Богатова, І. О. Синьогуб // Український гідрометеорологічний журнал. - 2022. - № 29. - С. 48-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2022_29_6 Розглянуто розташування, походження, абіотичні особливості екосистем Сухого та Григорівського лиманів, перетворених у другій половині XX ст. в акваторії великих морських портів України - Чорноморськ - Південний відповідно. На підставі аналізу літературних даних і архівних матеріалів Інституту морської біології НАНУ надано порівняльну характеристику абіотичних умов цих екосистем. Показано, що спорудження постійних і глибоких проходів на акваторії лиманів, проведення великомасштабних днопоглиблювальних робіт призвело до їх перетворення у вузькі морські затоки з глибинами, що значно перевищують такі на прилеглих ділянках моря. Будівництво причалів супроводжувалося вирівнюванням берегової лінії, зміною профілю дна, збільшенням об'ємів води в лиманах більше, ніж в три рази. Тепер вони дорівнюють 45 - 55 млн м<^>3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |