Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Бровко І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 17
Представлено документи з 1 до 17
|
1. |
Іутинська Г. О. Активність основних ферментів асиміляції амонію у Bradyrhizobium japonicum за дії рослинних індукторів флавоноїдної природи [Електронний ресурс] / Г. О. Іутинська, Л. В. Титова, Н. О. Леонова, І. С. Бровко // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 6. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_6_5 Досліджено активність ключових ферментів асиміляції амонію в безклітинних екстрактах ризобій сої, що різняться за своєю ефективністю в симбіозі. Встановлено, що у високоефективного штаму Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 найактивнішими ланками в системі реакцій засвоєння амонію є глутаматсинтаза (глутамат-оксоглутарат-амінотрансфераза, ГОГАТ) та глутаматдегідрогеназа (ГДГ), а у малоефективного штаму B. japonicum 21110 - глутамінсинтетаза (ГС) та ГДГ. За дії специфічного для соєво-ризобіального симбіозу флавоноїду геністеїну (0,01 нМ) у високоефективного мікросимбіонта значно зростала активність ГС (у 60,9 рази), яка перевищувала таку у малоефективного штаму більше, ніж у 2 рази. ГДГ зазнавала активації за присутності геністеїну у обох досліджуваних штамів. Неспецифічний флавоноїд нарінгенін не стимулював ГС-активність високоефективних ризобій, але сприяв активізації ГДГ-шляху.
| 2. |
Бровко І. С. Формування мікробіоценозу ризосфери рослин сої різних генотипів за використання гліфосату [Електронний ресурс] / І. С. Бровко, Л. В. Титова, Г. О. Іутинська // Агроекологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_2_17
| 3. |
Чабанюк Я. В. Екологічне оцінювання пестицидів та агрохімікатів за впливом на мезофауну [Електронний ресурс] / Я. В. Чабанюк, А. А. Бунас, І. С. Бровко, С. О. Мазур // Агроекологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 113-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_3_20 Оцінено вплив комерційних препаратів пестицидів на репродуктивну функцію представників грунтової мезофауни Eisenia fetida за допомогою молекулярно-генетичних методів COMET та TUNEL. За використання методу COMET гербіциди Примекстра Голд та Гезагард порушували структуру ДНК на 79 та 65 % від загальної кількості досліжуваних клітин, у зразках із застосуванням Харнес частка клітин із пошкодженою ДНК становила 45 %, а препарату Раундап - 15 %. За допомогою методу TUNEL встановлено, що досліджувані препарати - Примекстра Голд, Гезагард, Харнес та Раунтап зумовлювали фрагментацію ДНК клітин дощових черв'яків у обсязі 81, 67, 42 та 13 % від загальної кількості відповідно.
| 4. |
Бровко І. С. Взаємозв’язки між біологічними показниками ґрунту за дії гербіцидів [Електронний ресурс] / І. С. Бровко, Я. В. Чабанюк, А. П. Корецький, С. В. Мазур // Агроекологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2017_1_16
| 5. |
Бровко І. С. Вплив ендофітних бактерій сої на формування соєво-ризобіального симбіозу і ризосферне мікробне угруповання [Електронний ресурс] / І. С. Бровко, Л. В. Титова, Г. О. Іутинська // Мікробіологія і біотехнологія. - 2015. - № 4. - С. 36-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2015_4_6 Мета - вивчити вплив неризобіальних ендофітних бактерій сої на формування симбіотичних соєво-ризобіальних систем та мікробних угруповань ризосфери. Нітрогеназну активність визначали ацетилен-редуктазним методом. Показано, що досліджувані ендофітні штами Paenibacillus polymyxa 1, Bacillus cereus 4 позитивно впливають на формування та загальну нітрогеназну активність симбіотичного апарату сої. Сумісна інокуляція P. polymyxa 1 або Brevibacillus sp. 5 з виробничим штамом бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 сприяє підвищенню нітрогеназної активності симбіотичного апарату та стимулює розвиток олігоазотрофних мікроорганізмів в ризосфері сої. Висновки: ендофітні неризобіальні бактерії сої та їх композицій з азотфіксувальними бульбочковими бактеріями позитивно впливають на ріст та розвиток рослин, ризосферну мікробіоту, активність дихання грунту та нітрогеназну активність симбіотичного апарату.
| 6. |
Чабанюк Я. В. Біологічні властивості ґрунтів за дії агротехнічних чинників [Електронний ресурс] / Я. В. Чабанюк, І. С. Бровко, С. О. Мазур, В. В. Тимошенко, В. М. Никифоренко // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 115-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_1_19
| 7. |
Бровко І. С. Скринінг мікроорганізмів – потенційних деструкторів гербіцидів [Електронний ресурс] / І. С. Бровко, І. О. Подгурська, Я. В. Чабанюк, О. О. Кордунян // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 127-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_1_21
| 8. |
Гуменюк І. І. Коренева система сої за дії Bradyrhizobium japonicum [Електронний ресурс] / І. І. Гуменюк, С. Ю. Грузінський, І. С. Бровко, Я. В. Чабанюк // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 138-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_1_23 Проаналізовано кореневу систему рослин сої, оброблених інокулянтом Ризоактив Р, та тих, на яких спостерігалося утворення бульбочок аборигенними расами азотфіксуальних бактерій симбіонтів сої. Встановлено, що передпосівна інокуляція позитивно впливає на розвиток рослин за різних погодних умов. Варіант з передпосівною бактеризацією характеризувався вдвічі більшою кількістю бульбочок упродовж першого року досліджень та в 1,5 разу - протягом наступного року. Доведено позитивний вплив препарату на формування та розвиток нодуляційного апарату рослин, а також збільшення адсорбуючої поверхні коренів на 43 % у порівнянні з варіантом без бактеризації.
| 9. |
Бровко І. С. Біодеградація гербіцидів штамами мікроорганізмів-деструкторів [Електронний ресурс] / І. С. Бровко, І. О. Подгурська, Я. В. Чабанюк, О. О. Кордунян // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 68-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_2_13 Досліджено здатність мікроорганізмів-деструкторів гербіцидів на основі імазамоксу, кломазону, гліфосату та 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти рости на середовищах з додаванням указаних речовин як єдиного джерела вуглецю. Побудовано криві розвитку культур ізолятів, здатних до зростання на середовищах, що містять вказані гербіциди, та визначено добу переходу культури у стаціонарну фазу росту. Встановлено факт швидкого нарощування біомаси ізолятів і вихід культур на логарифмічну фазу вже з першої доби культивування, що свідчить про можливість залучення гербіцидів до метаболічних процесів клітин бактерій. Проведено аналіз деградації вказаних гербіцидів за дії мікроорганізмів-деструкторів, що засвідчує можливість деструкції імазамоксу, кломазону, гліфосату та 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти до 82, 83, 86 та 80 % на 7-му добу культивування відповідно. Доведено неможливість досягнення подібного рівня деградації вказаних гербіцидів унаслідок гідролітичної дисоціації на стерильному середовищі.
| 10. |
Гуменюк І. І. Скринінг аборигенних бактерій Bradyrhizobium з ґрунту та їх симбіотичні властивості [Електронний ресурс] / І. І. Гуменюк, С. Ю. Грузінський, І. С. Бровко, Я. В. Чабанюк // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_3_15 Висвітлено результати скринінгу ізолятів бульбочкових бактерій сої та їх морфологокультуральних властивостей за допомогою загальноприйнятих ідентифікаційних тестів. Виділено 34 ізоляти, з яких 11 віднесено до повільнорослих ризобій та 10 - до швидкорослих. За активністю формування та функціонування азотфіксувальної симбіотичної системи сої ізоляти LG 2, LG 3 та LG 5 віднесено до бактерій роду Bradyrhizobium. Для перевірки азотфіксувального потенціалу цих ізолятів визначали нітрогеназну активність сформованих ними бульбочок. Активність ізоляту B. japonicum LG 5 була найвищою, що переважало активність виробничого штаму Bradyrhizobium japonicum eko/001 на 14,3 %.
| 11. |
Чабанюк Я. В. Вплив біопрепаратів Біонорма Азот та Біонорма Фосфор на продуктивність пшениці твердої ярої [Електронний ресурс] / Я. В. Чабанюк, І. С. Бровко, І. О. Подгурська, І. О. Гриневич, В. М. Нікіфoренко. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2019. - № 6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2019_6_6
| 12. |
Чабанюк Я. В. Урожайність та якість зерна пшениці твердої ярої за дії біопрепаратів Біонорма Азот та Біонорма Фосфор [Електронний ресурс] / Я. В. Чабанюк, І. С. Бровко, І. О. Подгурська, О. В. Жмур, В. М. Нікіфоренко. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2019. - № 6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2019_6_9
| 13. |
Карпенко М. І. Сучасні засоби фізичної реабілітації при захворюваннях опорно-рухового апарату [Електронний ресурс] / М. І. Карпенко, Р. В. Любченко, І. В. Бровко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - 2016. - № 4. - С. 199-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2016_4_28
| 14. |
Бровко І. С. Дослідження інсектицидних властивостей штамів Metarhizium anisopliae, Beauveria bussiana, Bacillus thuringienis та Streptomyces avermitilis на личинках ІІ–ІІІ віку колорадського жука Leptinotarsa decemlineata [Електронний ресурс] / І. С. Бровко, І. О. Подгурська, І. О. Гриневич, О. В. Жмур, А. В. Куденко // Молодий вчений. - 2021. - № 3(1). - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2021_3(1)__5
| 15. |
Бровко І. С. Формування симбіотичних систем у сої різних генотипів за умов пестицидного навантаження [Електронний ресурс] / І. С. Бровко, Л. В. Титова, Г. О. Іутинська // Вісник аграрної науки. - 2015. - № 2. - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2015_2_6
| 16. |
Корнієнко А. В. Витинанки різних країн світу [Електронний ресурс] / А. В. Корнієнко, І. Д. Бровко // Мистецтво та освіта. - 2020. - № 1. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mtao_2020_1_9
| 17. |
Чабанюк Я. В. Пошук активних продуцентів ендо-1,4-β-глюканази для біодеструкції рослинних решток [Електронний ресурс] / Я. В. Чабанюк, І. С. Бровко, І. О. Мельнікова, К. В. Спатару // Сільськогосподарська мікробіологія. - 2021. - Вип. 34. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smik_2021_34_4
|
|
|