Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (13) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (19) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Білозубенко В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Білозубенко В. С. Модернізація як інструмент перманентного розвитку соціально-економічних систем [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко, Г. О. Горіна, О. В. Абрашка // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. Економічні науки. - 2013. - № 3. - С. 57-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnuete_2013_3_9 | |||
| 2. | 
Білозубенко В. С. Особливості формування соціальної складової інноваційної політики Європейського Союзу [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко, О. В. Абрашка // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Сер. : Економічні науки. - 2012. - № 2. - С. 105-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpusk_2012_2_24 | |||
| 3. |
Білозубенко В. С. Економіка даних як новий етап використання інформаційно-комунікаційних технологій у національному господарстві [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко, М. В. Поляков // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. - 2016. - № 2. - С. 154-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpusk_2016_2_23 | |||
| 4. |
Білозубенко В. С. Роль інформаційно-комунікаційних технологій в економіці знань [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко, М. В. Поляков // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. - 2016. - № 3. - С. 152-157 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpusk_2016_3_21 | |||
| 5. | 
Білозубенко В. С. Національна система знань: загальна концепція і принципи побудови в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2016. - № 2. - С. 31-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnudps_2016_2_5 | |||
| 6. | 
Білозубенко В. С. Засади формування організаційної моделі міжнародної агенції маркетингових послуг [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко, М. В. Корнєєв // Економічний простір. - 2017. - № 123. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2017_123_3 | |||
| 7. | 
Ханін І. Г. Про співвідношення концепцій економіки знань і цифрової економіки у формуванні нової парадигми розвитку світового господарства [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, М. В. Поляков, В. С. Білозубенко // Проблеми економіки. - 2018. - № 2. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2018_2_6 Акцентовано увагу на тому, що сучасний світ входить у період комплексних трансформацій, пов'язаних з подоланням накопичених проблем економічного та неекономічного характеру, а також з переходом до нової парадигми розвитку світового господарства. Однією з її основ є модель економіки знань. З іншого боку, прогрес інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та їх проникнення в усі сфери життя суспільства створили умови до формування так званої цифрової економіки. Це також трансформує сучасні економічні системи та набуває загальносвітового значення. У результаті концепції економіки знань і цифрової економіки перетинаються як у теоретичному, так і у практичному плані. Визначення їх співвідношення є актуальною науково-практичною проблемою з точки зору пояснення і формування нової парадигми розвитку світового господарства. Уточнено сутність і особливості економіки знань як нового типу економіки. Обгрунтовано, що цей термін більш повно та точно відображує специфіку нового етапу суспільного розвитку та стає базовим. Зазначено трансформаційний вплив ІКТ на сучасне господарство, що веде до формування цифрової економіки. Визначено сутнісні особливості та характеристики такої економіки як нової функціональної моделі економічної системи. Розглянуто специфіку цифрових трансформацій, які змінюють форми економічної організації. Надано пояснення співвідношення концепцій економіки знань і цифрової економіки, їх взаємне доповнення у формуванні нової парадигми розвитку світового господарства. Це забезпечується тим, що вони: змінюють моделі економічного зростання; забезпечують структурно-функціональне перетворення систем суспільного виробництва; стають основою для створення нових економічних механізмів. Наголошено на доцільності реалізації положень ухваленої Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018 - 2020 рр. Висловлено побажання, щоб такі документи (у сфері розвитку цифрової економіки) спрямовувались на побудову інфраструктури економіки знань і забезпечення її ключових процесів, зокрема у сфері науки й освіти. | |||
| 8. | 
Білозубенко В. С. Складові міжнародних науково-технічних зв’язків [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2010. - № 32. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2010_32_16 | |||
| 9. | 
Ханін І. Г. Асиметричність глобального простору економіки знань: оцінка на прикладі розривів показників національної науки [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, М. В. Поляков, В. С. Білозубенко // Бізнес Інформ. - 2018. - № 6. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_6_3 Сучасний світ знаходиться у процесі переходу до більш досконалої господарської парадигми, заснованої на моделі економіки знань. Глобалізація все більше охоплює сферу знань, у тому числі науку, освіту, інформаційно-комунікаційні технології, інноваційне підприємництво, наукомісткі виробництва. За таких умов важливою проблемою є зростання асиметричності глобального простору економіки знань, яка, зокрема, проявляється у розривах показників національної науки. Обгрунтовано мозаїчність сучасного світового господарства та виникнення міжнародної асиметрії у сфері знань, яка стає більш високою і широкомасштабною. Проведено статистичну оцінку розривів показників національної науки як характеристики рівня асиметричності глобального простору економіки знань. На підставі аналізу показників (витрат на НДДКР, чисельності дослідників, продукування інтелектуальної власності, патентування, наукових публікацій, високотехнологічного експорту) зроблено висновок про зростання розривів показників національної науки. Це створює виклик для світової спільноти та вимагає спеціальних заходів з підтримки країн-аутсайдерів. | |||
| 10. |
Ханін І. Г. Роль освіти в національній інноваційній системі [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, В. С. Білозубенко // Бізнес Інформ. - 2019. - № 12. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2019_12_14 У сучасну епоху зростання, розвиток і конкурентоспроможність національних господарств, а в підсумку і добробут націй, вирішальною мірою залежать від масштабу, темпів і результативності впровадження інновацій. Тому визначального значення набула інтенсифікація інноваційних процесів, що вийшла на національний рівень і проявилася у створенні національних інноваційних систем (НІС). Однією з найважливіших складових НІС сьогодні розглядається освіта. Розуміння ролі освіти в НІС надає можливість розвитку та управління цим сектором у контексті підвищення ефективності всієї системи та інших елементів. Роль освіти визначається не тільки з точки зору підготовки фахівців, але й також з позицій структури НІС і особливих функції сектора освіти. Розглянуто декілька моделей, в яких підкреслюється важливість і описується роль освіти: "Потрійна спіраль", "Третя місія", "Розумна спеціалізація", "Трикутник знань". Охарактеризовано позиції освіти (університетів) у підсистемах НІС. Показано присутність освіти в різних функціональних блоках, а також основних процесах. Також роль освіти в НІС розкривається у виділенні функцій. Звертається увага на загальноекономічне значення функціонування сектора освіти, а також на декілька груп функцій в таких сферах: підготовка фахівців; генерування нових знань; організація інноваційного процесу; підтримка інноваційної діяльності; комерціалізація інновацій; забезпечення відносин із зовнішнім середовищем. У рамках НІС відбувається інтеграція науки, освіти та інновацій, що передбачає гармонійну взаємодію, розвиток і збалансованість. Для інтеграції науки, освіти та інновацій необхідна якісно нова інноваційна інфраструктура, нові форми організації наукової, освітньої та інновційної діяльності. У цілому, освіта має значення в інтенсифікації інноваційних процесів, відіграє важливу роль у формуванні НІС, її структурному вдосконаленні та підвищенні ефективності. | |||
| 11. |
Ханін І. Г. Основні напрями удосконалення державної політики в галузі туризму в Україні [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, В. С. Білозубенко, С. Є. Шаблій // Економічний простір. - 2019. - № 150. - С. 83-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2019_150_9 | |||
| 12. |
Ханін І. Г. Особливості інноваційної моделі економічного розвитку і зростаюча роль освіти в ній [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, В. С. Білозубенко, С. Є. Шаблій // Бізнес Інформ. - 2020. - № 9. - С. 56-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2020_9_7 Зростаюча значущість інновацій в економіці перетворила їх на важливіший фактор виробництва та споживання, структурних змін, економічної динаміки, конкурентоспроможності, соціального розвитку. Це набуло парадигмального значення та привело до виникнення інноваційної моделі економічного розвитку, особливостям якої присвячена стаття. Враховуючи залежність інновацій від генерування та поширення нових знань, у статті наголошується на критичній важливості продуктивності науки та якості освіти. Це підтверджується глобальними тенденціями та знаходить прояв у стратегіях розвитку держав і компаній. У цьому контексті уточнено сучасне розуміння інновацій та основи їх появи, що пов'язано з пізнанням і творчістю. Охарактеризовано основні риси інновацій, зокрема: кумулятивність, ланцюговий характер, інтеграція практичних і теоретичних знань, тривалість "дозрівання" та появи інновації, невизначеність, колективність, нерівномірність появи в часі та концентрації в просторі, конфліктність. Запропоновано бачення процесу розробки інновацій за стадіями, охопленими системним управлінням. Охарактеризовано основні моделі появи інновацій і моделі інноваційного процесу (модель витягування попитом (ринком); модель "шукачі потреби"; модель "зчитувачі ринкової інформації"; модель технологічного підштовхування; циклічна модель інновацій; модель відкритих інновацій; ланцюгова та інтерактивна моделі інноваційного процесу; інноваційна модель "воронка"; мережева модель інновацій). Виокремлено ряд особливостей інноваційної моделі економічного розвитку: визнання інновацій найважливішим фактором економічного зростання; постійна взаємодія виробництва, науки та ринку, орієнтована на розробку інновацій; визначальна роль людського капіталу; структурні зміни в системі суспільного виробництва; переважання інноваційного характеру конкуренції в сучасній економіці; зародження та розвиток інноваційного підприємництва. На основі становлення інноваційної моделі розвитку, зростаючої ролі науки та освіти охарактеризовано сучасну економіку як економіку знань; розглянуто основні моменти її концепції. Обгрунтовано збільшення впливу освіти в інноваційній моделі економіки з точки зору генерування та поширення нових знань з метою інтенсифікації інновацій. | |||
| 13. | 
Білозубенко В. С. Економіка туризму [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко, М. Ю. Разінькова, Н. О. Небаба // Агросвіт. - 2020. - № 19-20. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2020_19-20_7 | |||
| 14. | 
Білозубенко В. С. Розвиток туристичної інфраструктури країни в умовах глобалізації туризму [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко, М. В. Корнєєв, К. М. Горб. // Ефективна економіка. - 2018. - № 10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_10_9 | |||
| 15. |
Поляков М. В. Особливості міжнародного науково-технічного обміну [Електронний ресурс] / М. В. Поляков, В. С. Білозубенко, С. Є. Шаблій // Бізнес Інформ. - 2020. - № 11. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2020_11_6 Специфіка сучасного етапу розвитку світогосподарської системи поміж іншого проявилась у зростанні рівня інтернаціоналізації дослідницької та інноваційної діяльності, що закономірно супроводжувалось активізацією міжнародного науково-технічного обміну (МНТО). Він є основним фактором, що характеризує міру інтеграції країни до світової економіки. Цей обмін ототожнюється з поширенням (дифузією) знань, що охоплює майже всі галузі промисловості та сфери послуг, сектори економіки. Розглянуто основні елементи теоретичної бази дослідження МНТО (теорії дифузії інновацій, галузевої дифузії інновацій, S-подібної кривої, вартості транзакцій, стратегічного управління, промислової організації, соціального обміну, теорії міжнародної торгівлі та інтернаціоналізації, теорія економічних механізмів, авторські концепції та моделі). Досліджено поняття, згідно з якими описується МНТО (дифузія, перелив знань; дифузія інновацій як втілених знань; міжнародний трансфер технологій), і його основні канали (глобальний, міжрегіональний, міжнаціональний, транскордонний). Проаналізовано причини розвитку МНТО та обгрунтовано його важливість. Розглянуто особливості участі в МНТО розвинених країн і країн, що розвиваються, - основні мотиви, форми, переважаючі канали та основні обмеження. Наведено підстави, які обумовлюють успішність країни в абсорбції нових знань (університети, інформаційна інфраструктура, людські ресурси, сприйняття інновацій). Підкреслено важливу роль міжнародних організацій (ЮНКТАД, СОТ, ВООЗ тощо) в МНТО, які формують міжнародну політику у сфері захисту інтелектуальної власності та забезпеченні глобального співробітництва. Підкреслено, що основні проблеми в МНТО пов'язані з розбіжністю інтересів держави та бізнесу. Сформульовано основні завдання для урядів країн щодо досягнення оптимуму МНТО (удосконалення національної інноваційної системи, формування спеціальної інфраструктури МНТО, навчання наукових кадрів, організація спеціальної роботи з абсорбції нових знань та їх адаптації, поширення переваг МНТО, формування державної політики щодо розвитку та регулювання участі в МНТО). | |||
| 16. |
Ханін І. Г. Особливості розвитку процесів дифузії інновацій у секторі ІКТ в Україні [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, В. С. Білозубенко, Т. Б. Середюк // Економічний простір. - 2020. - № 158. - С. 28-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2020_158_7 | |||
| 17. |
Поляков М. П. Аналіз глобальних тенденцій у туризмі [Електронний ресурс] / М. П. Поляков, В. С. Білозубенко, С. Є. Шаблій // Економічний простір. - 2020. - № 161. - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2020_161_4 | |||
| 18. |
Поляков М. В. Тенденції розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва [Електронний ресурс] / М. В. Поляков, В. С. Білозубенко, С. Є. Шаблій // Бізнес Інформ. - 2020. - № 12. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2020_12_9 Останніми десятиліттями спостерігалася активізація міжнародного науково-технічного співробітництва (МНТС), яке відбувалося в різних формах. Мета роботи - узагальнити методологічні основи дослідження та розглянути основні тенденції розвитку сучасного МНТС. Визначено сутність МНТС і його об'єктивну зумовленість, а також відзначено його значення як фактора світового розвитку на основі глобального поширення досягнень науки. Роз'яснено особливості протікання МНТС на макро- та мікрорівнях, яке охоплює всі стадії отримання знань та інтенсивно відбувається у сфері як фундаментальних, так і прикладних досліджень. Основними елементами методології дослідження МНТС виділено: принципи, умови розвитку, види, форми, напрями, механізми й основні ефекти. Обгрунтовано, що найважливішою передумовою розвитку МНТС є його інституціоналізація. Однією з провідних сил у МНТС став міжнародний бізнес. Виділено основні структурні тенденції в розвитку МНТС (підвищення ступеня інституціоналізації, географічна диверсифікація, диверсифікація напрямів співробітництва, широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), міжнародних наукових об'єднань та ін.). Роз'яснено особливості участі в МНТС розвинених країн і країн, що розвиваються, а також просторові зміни (зростання рівня глобалізації, активізація співробітництва на рівні міст, університетів, інноваційних зон; розвиток просторово-мережевих структур виробництва, організації та використання знань; активізація глобальної мобільності висококваліфікованих кадрів, трансфер технологій). Звертається увага на формування глобальних інноваційних мереж; розвиток спільнот інтенсивних знань; розширення участі університетів у МНТС; збільшення кількості інформаційних платформ як основи МНТС; розширення ролі міжнародних наукометричних баз даних, репозитаріїв, архівів, бібліотек у рамках інтернету. Запропоновано заходи щодо активізації та вдосконалення системи МНТС на глобальному та регіональному рівнях, особливо багатосторонніх механізмів для підтримки країн, що розвиваються. Акцентовано увагу на необхідності застосування ноосферного підходу. | |||
| 19. |
Поляков М. В. Стратегічні засади інтеграції України в інноваційну систему ЄС [Електронний ресурс] / М. В. Поляков, В. С. Білозубенко // Проблеми економіки. - 2020. - № 4. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2020_4_3 Специфіка сучасного етапу розвитку світового господарства виявляється у зростанні рівня інтернаціоналізації дослідницької та інноваційної діяльності, поглибленні міжнародного науково-технічного співробітництва (НТС) та обміні. Особливо це проявилось у Європі, де сформовано цілісну інноваційну систему (ІС) Європейського Союзу (ЄС). Інтеграція в ІС ЄС має стратегічне значення для України, що вимагає відповідних науково-практичних і концептуальних засад. Мета роботи - представити стратегічні засади інтеграції України в ІС ЄС. Розглянуто особливості формування ІС ЄС, її межі й основні елементи (учасники; організації, що підтримують інновації; трансєвропейські "ланцюжки" генерації та перетворення знань; тощо). Обгрунтовано необхідність вибору конвергентного вектора розвитку національної ІС України та відповідні переваги цього шляху у сфері реформування науково-технічного сектора, підтримки досліджень та інноваційної діяльності. Роз'яснено концептуальні основи включення науково-технічного комплексу України в ІС ЄС. Визначено, що головним є розвиток науково-технічного співробітництва України та ЄС із дотриманням ряду принципів (урахування унікальності, переваг і недоліків ІС ЄС; використання європейської парадигми у підтримці інновацій; тощо). Визначено передумови інтеграції у ІС ЄС, зокрема, забезпечення високого рівня захисту прав та інтелектуальної власності. Важливою проблемою є вироблення механізму поглиблення міжнародного НТС України і ЄС, який має реалізувати спеціальні заходи державної підтримки. Головним принципом стимулювання співробітництва повинен стати принцип кумуляції, а також диференційований підхід. Обгрунтовано необхідність участі України у програмах ЄС і загальні передумови цього. Поглиблення науково-технічних зв'язків має забезпечуватись на основі нових інформаційних платформ. Для стимулювання міжнародного партнерства також доцільно створити різні інфраструктурні організації (центри трансферту технологій, експертизи проєктів; навчально-наукові центри). | |||
| 20. | 
Білозубенко В. С. Комунікаційні та інформаційні технології в туризмі: теоретико-методичний аспект [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко, М. Ю. Разінькова, Н. О. Небаба, О. М. Ятчук // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія : Економічні науки. - 2020. - № 3. - С. 48–56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknutden_2020_3_6 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |