Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Журнали та продовжувані видання (2) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Вовканич А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Антонів В. Р. Результати використання зварювального електрокоагулятора в хірургії щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. Р. Антонів, С. Л. Шляхтич, А. В. Вовканич // Хірургія України. - 2014. - № 1. - С. 67-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_1_12 Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування патології щитоподібної залози за допомогою зварювального високочастотного коагулятора. У 130 хворих використано високочастотні коагулятори ЕХВА-350МС та EKBЗ-300 з частотою 66 і 440 кГц у моно- та біполярному режимі, що надало змогу створити умови для коагуляції чи різання між браншами пінцета або затискача. Електрокоагуляцію під час операції у 121 (93 %) хворого застосовано для запобігання кровотечі. У 9 (7 %) хворих кровоносні судини різного розміру, які спричинили кровотечу, захоплювали пінцетом і коагулювали. Ниткові лігатури застосовували лише для зашивання рани. Це надало змогу зменшити тривалість операції, особливо за рахунок основного етапу, на 40 - 50 хв. Висновки: застосування технології високочастотної електрокоагуляції та зварювання м'яких тканин з удосконаленням хірургічної тактики надало змогу відмовитися від використання ниток та зав'язування численних вузлів, забезпечило надійний гемостаз, зменшило тривалість основного етапу операції та поліпшило результати хірургічного лікування патології щитоподібної залози. | ||
| 2. | 
Яцуляк Г. Б. Реабілітаційне обстеження пацієнтів при переломах плечової кістки після стабільно-функціонального остеосинтезу [Електронний ресурс] / Г. Б. Яцуляк, А. С. Вовканич // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2014. - № 3. - С. 121-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/snsv_2014_3_26 Мета роботи - встановити початковий функціональний стан верхніх кінцівок пацієнтів за переломів плечової кістки після стабільно-функціонального остеосинтезу. У дослідженні, що проведено на базі Дрогобицької міської лікарні N 1, взяли участь 30 пацієнтів зрілого віку. Основними проблемами пацієнтів є наявність больових відчуттів, набряк кінцівки, зменшення амплітуди рухів у плечовому та суміжних суглобах, зменшення силових можливостей і тонусу м'язів. У порівнянні з нормою встановлено суттєве погіршення функціонального стану ураженої верхньої кінцівки пацієнтів після оперативного втручання з приводу перелому хірургічної шийки плечової кістки, зокрема, амплітуди рухів згинання та розгинання, приведення і відведення плеча ураженої кінцівки пацієнтів. | ||
| 3. |
Шляхтич С. Л. Критерії визначення обсягу оперативного втручання при дифузному токсичному зобі [Електронний ресурс] / С. Л. Шляхтич, В. Р. Антонів, А. В. Вовканич // Хірургія України. - 2015. - № 1. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_1_10 Мета роботи - визначити оптимальний обсяг оперативного втручання при дифузному токсичному зобі (ДТЗ) залежно від рівня антитіл до рецепторів тиреотропного гормону (АРТТГ). В Київському центрі ендокринної хірургії за останні 5 років проліковано з приводу ДТЗ 130 хворих. Пацієнтів розподілили на дві групи по 65 осіб у кожній залежно від обсягу оперативного втручання. В першій групі після 7 - 30-денної доопераційної підготовки виконано тиреоїдектомію, у другій - субтотальну резекцію або органощадні операції. В кожній групі виділили по дві підгрупи залежно від віку (18 - 46 та 47 - 75 років). У всіх хворих визначали рівень АРТТГ за допомогою імунохімічного методу з електрохемілюмінесцентною детекцією аналізатором Cobas 6000 у динаміці лікування і протягом 6 міс після хірургічного втручання. Встановлено, що рівень АРТТГ після тиреоїдектомії вірогідно зменшується, більшою мірою - в осіб молодого віку (1,4 - 4,7 МО/л), у порівнянні з групою хворих із субтотальною резекцією (3,3 - 13,6 МО/л). В останніх рівень антитіл залишається стабільно високим, що спричиняє стимуляцію росту залишку тиреоїдної тканини, її гіперплазію, рецидив тиреотоксикозу (у 7 (77 %) хворих віком 18 - 46 років і у 2 (23 %) віком 60 - 75 років), прогресування офтальмопатії та автоімунного тиреоїдиту. В усіх хворих після тиреоїдектомії вже на 3-й місяць доза замісної гормонотерапії тироксином була стабільною з урахуванням рівня ТТГ та маси тіла хворого. При субтотальній резекції у 26 (40 %) пацієнтів доза тироксину була нестабільною, лише через 2 роки після операції доза гормонів була такою самою, що й у хворих після тиреоїдектомії, тобто компенсація гіпотиреозу після тиреоїдектомії відбувається значно легше та компенсація гіпотиреозу після тиреоїдектомії відбувається значно легше та швидше у порівнянні з пацієнтами із залишеною тиреоїдною тканиною. Висновки: рівень АРТТГ - важливий чинний прогнозу ефективності підготовки до операцій хворих на ДТЗ і критерій відбору пацієнтів для хірургічного лікування. Вміст АРТТГ понад 1,95 МО/л за відсутності клінічної картини гіпер- та гіпотиреозу під час підготовки до операції - критерій застосування радикального методу лікування щитоподібної залози. Гіпотиреоз після тиреоїдектомії - єдиний передбачуваний негативний наслідок, який легко компенсується гормонами та не призводить до суттєвого зниження якості життя пацієнтів. | ||
| 4. | 
Мазепа М. А. Зарубіжний досвід викладання ерготерапії [Електронний ресурс] / М. А. Мазепа, А. С. Вовканич, О. І. Тиравська, К. А. Тимрук-Скоропад, Л. М. Ціж // Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання та спорт. - 2017. - № 1. - С. 136-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_FViS_2017_1_21 | ||
| 5. | 
Приступа Є. Н. Нормативні засади професійної діяльності у сфері фізичної реабілітації, фізичної терапії, ерготерапії [Електронний ресурс] / Є. Н. Приступа, Ю. А. Бріскін, Н. В. Жарська, В. Р. Будзин, А. С. Вовканич // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2022. - Т. 7, № 2. - С. 268-274. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2022_7_2_40 | ||
| 6. |
Вовканич А. Рекреаційно-оздоровча діяльність жінок з використанням засобів реабілітаційного фітнесу [Електронний ресурс] / А. Вовканич, І. Грибовська, В. Іваночко, Р. Грибовський // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2022. - Т. 7, № 4. - С. 157-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2022_7_4_26 | ||
| 7. |
Приступа Є. Н. Фізкультурно-спортивна реабілітація у системі галузевих соціальних практик [Електронний ресурс] / Є. Н. Приступа, Н. В. Жарська, Ю. А. Бріскін, А. С. Вовканич // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2022. - Т. 7, № 4. - С. 163-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2022_7_4_27 | ||
| 8. | 
Присяжнюк У. Методики обстеження плоско-вальгусної деформації стоп в умовах спеціалізованого дошкільного закладу або в домашніх умовах [Електронний ресурс] / У. Присяжнюк, А. Вовканич // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3. - С. 29-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2022_3_6 | ||
| 9. | 
Чернишов С. В. Використання інтраопераційного моніторингу рівня паратиреоїдного гормону в мінімально інвазивній хірургії щитоподібної та паращитоподібних залоз [Електронний ресурс] / С. В. Чернишов, А. В. Тимків, А. В. Вовканич, І. І. Комісаренко // Ендокринологія. - 2022. - Т. 27, № 4. - С. 311-318. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2022_27_4_5 | ||
| 10. | 
Гащишин В. Р. Регенерація мікропошкоджень скелетних м’язів як основа процесу фізичної реабілітації: запальні процеси, відчуття болю та роль стовбурових клітин [Електронний ресурс] / В. Р. Гащишин, Н. М. Параняк, Р. І. Тимочко-Волошин, А. С. Вовканич, Ф. В. Музика, М. В. Стефанишин, Ю. Р. Борецький // Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. - 2022. - № 1. - С. 121-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smed_2022_1_19 | ||
| 11. | 
Присяжнюк У. І. Аналіз програм фізичної терапії для дітей із плоско-вальгусною деформацією стоп [Електронний ресурс] / У. І. Присяжнюк, А. С. Вовканич // Rehabilitation & Recreation. - 2023. - № 14. - С. 91-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rehrec_2023_14_12 | ||
| 12. |
Присяжнюк У. Аналіз якості надання послуг фізичної терапії в дитячому дошкільному закладі [Електронний ресурс] / У. Присяжнюк, А. Вовканич // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2024. - № 1. - С. 192-207. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2024_1_26 | ||
| 13. |
Присяжнюк У. І. Застосування методів фізичної терапії за плоско-вальгусної деформації стоп [Електронний ресурс] / У. І. Присяжнюк, А. С. Вовканич // Rehabilitation & Recreation. - 2023. - № 16. - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rehrec_2023_16_13 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |