Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (58) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гичка С$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 52 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Покровенко О. Б. Клініко-морфологічні паралелі поєднаної патології ендо- і міометрію [Електронний ресурс] / О. Б. Покровенко, С. Г. Гичка // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2012. - № 2. - С. 188-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2012_2_55 | |||
| 2. | 
Гичка С. Г. Морфологічні і клінічні ознаки прогресування хронічного вірусного гепатиту [Електронний ресурс] / С. Г. Гичка, О. К. Каблукова, Н. О. Пентюк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2013. - Т. 17, № 1. - С. 235-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2013_17_1_67 | |||
| 3. | 
Тимофеев А. А. Oсобенности клинического течения хронических периодонтитов и альвеолитов, а также морфологических изменений в окружающих мягких тканях при гальванической патологии в полости рта [Електронний ресурс] / А. А. Тимофеев, А. А. Тимофеев, С. Г. Гичка // Современная стоматология. - 2013. - № 5. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2013_5_16 | |||
| 4. | 
Григор’єва Ю. В. Структурні основи механізму підвищення рівня PSA в крові при захворюваннях передміхурової залози [Електронний ресурс] / Ю. В. Григор’єва, С. Г. Гичка // Патологія. - 2010. - Т. 7, № 3. - С. 73-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2010_7_3_20 | |||
| 5. |
Терещенко В. П. Використання "чорнобильського" досвіду у практичній роботі патолога [Електронний ресурс] / В. П. Терещенко, В. А. Піщиков, С. Г. Гичка // Патологія. - 2012. - № 3. - С. 114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2012_3_55 | |||
| 6. | 
Туффаха М. Доцільність комплексного підходу до використання імуногістохімічних досліджень у діагностиці пухлин [Електронний ресурс] / М. Туффаха, С. Г. Гичка, Д. Шмідт-Шнайдерс // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 3. - С. 26-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2013_3_8 Проведено комплексное гистологическое, иммуногистохимическое и молекулярно-генетическое исследование биопсийного и операционного материала случая опухолевого поражения щитовидной железы с целью обоснования алгоритма морфологической и дифференциальной диагностики при патологии такого рода. Сделан вывод, что при иммуногистохимической диагностике неоплазий щитовидной железы должна использоваться полная панель антител, которая включает тиреоглобулин, TTF-1, PAX-8, кальцитонин, цитокератиновий профиль. В случае какого-либо отклонения от стандартных результатов иммуногистохимических реакций, характерных для тиреоидных опухолей, необходимо проводить дифференциальную диагностику с применением дополнительной панели антител. | |||
| 7. |
Григор'єва Ю. В. Клініко-морфологічне зіставлення у діагностиці захворювань передміхурової залози [Електронний ресурс] / Ю. В. Григор'єва, С. Г. Гичка // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 3. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2010_3_14 | |||
| 8. |
Галахін К. О. Кріопатоморфоз раку молочної залози в умовах холодової дії та при його поєднанні з іншими передопераційними методами хіміо- та променевої терапії [Електронний ресурс] / К. О. Галахін, О. О. Литвиненко, С. Г. Гичка, Є. Р. Денека // Патологія. - 2009. - Т. 6, № 3. - С. 37-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2009_6_3_11 На основе собственных исследований операционного материала рака молочной железы на предоперационном этапе лечения определена существенная роль криовоздействия в достижении альтерации паренхиматозно-стромальных структур карцином в комплексе с внутриартериальной химиотерапией и облучением. | |||
| 9. |
Григор’єв Ю. В. Рак передміхурової залози: поширеність, фактори ризику, діагностика, морфологічна характеристика [Електронний ресурс] / Ю. В. Григор’єв, С. Г. Гичка // Патологія. - 2009. - Т. 6, № 1. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2009_6_1_4 | |||
| 10. |
Тимофеев А. А. Особенности клинического течения одонтогенных периоститов и морфологических изменений в окружающих тканях при гальванической патологии [Електронний ресурс] / А. А. Тимофеев, А. А. Тимофеев, С. Г. Гичка // Современная стоматология. - 2014. - № 1. - С. 106-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2014_1_21 Даны материалы по особенностям клинического течения воспалительных заболеваний челюстей и мягких тканей околочелюстной области у больных наркоманией и ВИЧ-инфицированных. Указаны особенности лечения этих воспалительных процессов у больных наркоманией и СПИДом, возможности развития осложнений. Представлен иллюстративный материал.Цель работы - установить особенности клинического течения острых одонтогенных периоститов (ООП) и частоту возникновения осложнений у больных с металлическими включениями в полости рта при наличии у них гальванической патологии (компенсированном и декомпенсированном гальванизме, атипичной и типичной формах гальваноза). Проведено обследование 82 больных с ООП: 42-х больных с периоститом и гальванизмом и 40-а больных с периоститом и гальванозом. На основании потенциометрических и иммунологических обследований пациентов установлено, что в 1-й группе наблюдения у 52,4 % пациентов имелась компенсированная и у 47,6 % - декомпенсированная форма гальванизма; во 2-й группе наблюдения у 50 % пациентов была выявлена атипичная и у 50 % - типичная форма гальваноза. Выявлено, что клиническое течение и характеристика морфологических изменений при ООП у больных с гальванической патологией имеют характерные особенности в зависимости от формы гальванизма и гальваноза. Гнойно-воспалительные процессы в мягких тканях (абсцессы и флегмоны) выявлены у больных с максимально высокими потенциометрическими показателями и очень низкими показателями местной неспецифической резистентности. Выводы: на основании обследования 82-х больных острым периоститом и гальванической патологией было установлено, что клиническая симптоматика основного заболевания при гальванизме не выражена. У больных с гальванозом острый гнойный периостит протекал с ярко выраженной клинической симптоматикой. При гальванозе в 85,0 % случаев острый гнойный периостит осложнился воспалительными инфильтратами, абсцессами и флегмонами мягких тканей околочелюстных областей. При гальванозе переход острого воспалительного процесса в хроническую форму был обнаружен в 27,5 % случаев. Морфологическая картина десны в области патологического очага при гальванизме и гальванозе была различной. | |||
| 11. | 
Степаненко Р. Л. До питання морфогенезу шкірних елементів висипу при псоріазі [Електронний ресурс] / Р. Л. Степаненко, С. Г. Гичка // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2014. - № 3. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2014_3_4 Мета роботи - дослідити деякі ланки морфогенезу шкірних елементів висипу у випадку псоріазу, базуючись на вивченні даних біопсій. Проведено патоморфологічне дослідження біопсійного матеріалу (n = 24) хворих на псоріаз. Одержані препарати зафарбовувались гематоксиліном та еозином та за допомогою методик ван Гізона, Гімзе, Маллорі. Виявлено, що у шкірі спостерігається потовщення епідермісу, надмірне утворення кератину, збільшення кількості сосочків, які глибоко проникають в епітеліальний шар. У сосочку спостерігається еміграція гранулоцитів із судинного русла та їх міграція до кеатинового шару, де відбувається фагоцитарна реакція. Епідерміс часто зазнає папіломатозної гіперплазії. Слід відмітити, що в основі сосочка знаходяться розширені та повнокровні кровоносні судини, периваскулярно визначається лімфоїдноклітинна інфільтрація з домішками гранулоцитів. Поодинокі опасисті клітини, які вдалось виявити, знаходились в стані дегрануляції. Висновки: у разі псоріазу визначаються активні проліферативні процеси в сосочковому шарі дерми, які стосуються переважно ендотелію судин, перицитів і фібробластів. Ексудативні процеси в шкірі пов'язані з гранулоцитарною інфільтрацією та виникають тільки у відповідь на мікробне інфікування епідермісу та сосочків і є вторинними. В епідермісі навколо сосочка утворюється "шапочка" зі смужки набряклих епітеліоцитів і зони інтерцелюлярного набряку. Набряк сосочкового шару дерми пов'язаний з активною трансудацією чи/та ексудацією в зоні сосочків, супроводжується утворенням значної кількості лімфи, яка відтікає по розширених судинах в основу сосочка, створюючи надлишок рідини в інтерстиції. | |||
| 12. |
Степаненко Р. Л. Новітні дані з пато і морфогенезу псоріазу [Електронний ресурс] / Р. Л. Степаненко, С. Г. Гичка // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2014. - № 4. - С. 9-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2014_4_3 | |||
| 13. | 
Гичка С. Г. Гістологічні зміни в м’язах гомілки у пацієнтів з облітеруючими ангіопатіями [Електронний ресурс] / С. Г. Гичка, О. М. Хіміч // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2014. - № 4. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2014_4_7 | |||
| 14. |
Степаненко Р. Л. Структурні зміни в ділянках шкірної псоріатичної висипки після проведення системної імуносупресивної терапії [Електронний ресурс] / Р. Л. Степаненко, С. Г. Гичка, Туффаха Муїн // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2015. - № 2. - С. 30-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2015_2_9 Мета роботи - проаналізувати імунологічні та морфологічні зміни в ділянках шкірної псоріатичної висипки після проведеної імуносупресивної терапії. Проведено патоморфологічне та імуногістохімічне дослідження біопсійного матеріалу з ділянок шкірної псоріатичної висипки у 43-х хворих. Одержані препарати фарбували гематоксиліном та еозином за допомогою методик ван Гізона, Гімзе, Маллорі. Застосовано також імуногістохімічні методики для визначення експресії CD4, CD8, CD20, CD56, CD68 та перфорину. Після проведення системної імуносупресивної терапії в ділянках шкірної псоріатичної висипки у хворих спостерігається згасання запальних процесів, виявлених до лікування, а також часткове або близьке до норми відновлення будови епідермісу та дерми чи навіть розвиток субатрофічних процесів. Водночас будова дерми повністю не відновлюється, а в епідермісі місцями зберігаються легка запальна інфільтрація, дещо підвищена функціональна активність ендотелію та незначна вогнищева проліферація епітеліоцитів і легкий інтерстиціальний набряк. Виявляється також фібротизація сосочкового та частково сітчастого шарів. Результати імуногістохімічного дослідження біоптатів, узятих у пацієнтів з ділянок шкірної псоріатичної висипки після лікування, свідчать про значно меншу кількість запальних клітин (у кілька разів), які виявляють експресію CD4, CD8, CD56, CD68. Клітин, що містять перфорин, у ділянках шкірної псоріатичної висипки після проведеного лікування не виявлено. Висновки: за результатами патоморфологічних досліджень встановлено згасання запальних та проліферативних процесів, а також часткове або близьке до норми відновлення будови епідермісу та дерми в ділянках шкірної псоріатичної висипки у хворих на псоріаз після проведення системної імуносупресивної терапії препаратом етанарцепт протягом 3 міс у порівнянні з початком досліджень. Імуногістохімічне дослідження біоптатів шкіри з уражених псоріатичною висипкою ділянок після імуносупресивної терапії продемонструвало, що кількість запальних клітин, які виявляють експресію CD4<^>- | |||
| 15. | 
Степаненко Р. Л. Структурні зміни в ділянках інтактної шкіри у хворих на псоріаз до та після проведення системної імуносупресивної терапії [Електронний ресурс] / Р. Л. Степаненко, С. Г. Гичка, Муін Туффаха // Дерматологія та венерологія. - 2015. - № 2. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2015_2_8 Мета роботи - проаналізувати імунологічні та морфологічні зміни в ділянках шкірної псоріатичної висипки після проведеної імуносупресивної терапії. Проведено патоморфологічне та імуногістохімічне дослідження біопсійного матеріалу з ділянок шкірної псоріатичної висипки у 43-х хворих. Одержані препарати фарбували гематоксиліном та еозином за допомогою методик ван Гізона, Гімзе, Маллорі. Застосовано також імуногістохімічні методики для визначення експресії CD4, CD8, CD20, CD56, CD68 та перфорину. Після проведення системної імуносупресивної терапії в ділянках шкірної псоріатичної висипки у хворих спостерігається згасання запальних процесів, виявлених до лікування, а також часткове або близьке до норми відновлення будови епідермісу та дерми чи навіть розвиток субатрофічних процесів. Водночас будова дерми повністю не відновлюється, а в епідермісі місцями зберігаються легка запальна інфільтрація, дещо підвищена функціональна активність ендотелію та незначна вогнищева проліферація епітеліоцитів і легкий інтерстиціальний набряк. Виявляється також фібротизація сосочкового та частково сітчастого шарів. Результати імуногістохімічного дослідження біоптатів, узятих у пацієнтів з ділянок шкірної псоріатичної висипки після лікування, свідчать про значно меншу кількість запальних клітин (у кілька разів), які виявляють експресію CD4, CD8, CD56, CD68. Клітин, що містять перфорин, у ділянках шкірної псоріатичної висипки після проведеного лікування не виявлено. Висновки: за результатами патоморфологічних досліджень встановлено згасання запальних та проліферативних процесів, а також часткове або близьке до норми відновлення будови епідермісу та дерми в ділянках шкірної псоріатичної висипки у хворих на псоріаз після проведення системної імуносупресивної терапії препаратом етанарцепт протягом 3 міс у порівнянні з початком досліджень. Імуногістохімічне дослідження біоптатів шкіри з уражених псоріатичною висипкою ділянок після імуносупресивної терапії продемонструвало, що кількість запальних клітин, які виявляють експресію CD4<^>- | |||
| 16. |
Тимофеев А. А. Патоморфологические изменения в слизистой оболочке ротовой полости при одонтогенных воспалительных заболеваниях челюстей у больных с гальванической патологией [Електронний ресурс] / А. А. Тимофеев, С. Г. Гичка, Муин С.А. Туффаха, А. В. Павленко, А. А. Тимофеев // Современная стоматология. - 2015. - № 5. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2015_5_16 Цель работы - определить морфологические изменения в десне при гальванической патологии. Проведено патоморфологическое обследование 96-ти больных хроническим периодонтитом и 84-х больных одонтогенным периоститом при гальванической патологии. Установлено, что для гальванизма характерны хронические изменения воспалительного характера в поверхностных слоях слизистых оболочек. При гальванозе происходят глубокие структурные изменения во всей толще слизистых оболочках ротовой полости, которые могут являтся фоном, на котором развиваются предопухолевых заболеваний (разные формы лейкоплакий). Выводы: на основании проведенных морфологических обследований больных с одонтогенными воспалительными заболеваниями челюстей выявлены характерные изменения, которые наблюдаются в слизистых оболочках полости рта при гальванизме и гальванозе. | |||
| 17. |
Сенчук А. Я. Клінічні і патоморфологічні критерії вибору методу лікування патології ендометрія [Електронний ресурс] / А. Я. Сенчук, С. Г. Гичка, Р. М. Закордонець, С. В. Іваненко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 1. - С. 129-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2016_1_37 | |||
| 18. | 
Фомін П. Д. Клініко-патоморфологічні фактори важкості геморагії при гострокровоточивому колоректальному раку [Електронний ресурс] / П. Д. Фомін, П. В. Іванчов, С. Г. Гичка, О. М. Андрусенко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2015. - № 2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2015_2_11 | |||
| 19. | 
Скиба В. В. Хірургічне лікування карциносаркоми яєчника, що утворилася у гігантській кістозній тератомі [Електронний ресурс] / В. В. Скиба, С. Г. Гичка, О. В. Іванько, П. В. Кузик, В. В. Лисиця // Клінічна хірургія. - 2016. - № 2. - С. 77–78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_2_25 | |||
| 20. |
Сенчук А. Я. Патоморфологічні та імуногістохімічні маркери ендометрія та лейоміоматозних структур на фоні аденоміозу [Електронний ресурс] / А. Я. Сенчук, С. Г. Гичка, О. Б. Покровенко, І. О. Доскоч // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 2. - С. 98-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2016_2_30 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |