Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Голубнича В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Голубнича В. М. Видовий склад та антибіотикочутливість мікроорганізмів виділених у пологових стаціонарах [Електронний ресурс] / В. М. Голубнича, Т. О. Зайцева, Г. С. Зайцева // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2013. - № 1. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2013_1_8 Мета дослідження - на підставі вивчення особливостей поширення та антибіотикочутливості мікроорганізмів, виділених у пологових стаціонарах, надати рекомендації щодо лікування та профілактики гнійно-запальних інфекцій у новонароджених та породіль. Для досягнення поставленої мети використано бактеріологічний, епідеміологічний та статистичний методи дослідження. Виявлено щорічне збільшення кількості контамінованих мікроорганізмами проб та зміну етіологічного значення окремих видів. Встановлено наявність колонізації умовно-патогенними мікроорганізмами різних біотопів організму у кожної другої обстеженої вагітної, що свідчить про існування ризику інфікування плода або новонароджених. У ході досліджень виявлено, що більшість виділених мікроорганізмів були полірезистентними до антибіотиків. Найбільш ефективними по відношенню до Е. coli були левоміцетин та меропінем, а по відношенню до P. aeruginosa - цефатидим. До амікацину та цефазоліну були чутливими більшість грампозитивних коків. Аналіз антибіотикорезистентності показав формування двох ековаріантів P. aeruginosa в обласному перинатальному центрі. Одержані результати є основою для розробки формулярів антибактеріальної терапії та ротації антибіотиків у лікувальних закладах.
| 2. |
Голубнича В. М. Клініко-мікробіологічні особливості перебігу ГРВІ у дорослих [Електронний ресурс] / В. М. Голубнича, М. Д. Чемич, Л. С. Шаповал // Інфекційні хвороби. - 2014. - № 2. - С. 23-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2014_2_6 Обстежено хворих на ГРВІ з неускладненим та ускладненим (бронхіт, пневмонія, токсична нефропатія тощо) перебігом недуги. Встановлено наявність зв'язку між статтю, віком, прийманням антибактерійних препаратів, розмаїттям клінічної картини та ймовірністю виникнення ускладнень у разі ГРВІ у дорослих. Перебіг ГРВІ супроводжувався дисбіотичними порушеннями мікрофлори респіраторного та кишкового тракту, частота та виразність яких переважали за ускладненого перебігу недуги.Обследованы больные с ОРВИ с неусложненным и усложненным (бронхит, пневмония, токсическая нефропатия) течением болезни. Установлено наличие связи между полом, возрастом, принятием антибактериальных препаратов, разнообразием клинической картины и возможностью возникновения осложнений при ОРВИ у взрослых. Течение ОРВИ сопровождалось дисбиотическими нарушениями микрофлоры респираторного и кишечного тракта, частота и выразительность которых преобладали при осложненном течении недуга.
| 3. |
Голубнича В. М. Особливості фагоцитарної відповіді при канидозі піхви [Електронний ресурс] / В. М. Голубнича, М. М. Каплін // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2011. - № 3. - С. 91-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2011_3_18
| 4. |
Голубнича В. М. Антибактеріальна дія комплексних препаратів на основі хітозану та наночастинок міді [Електронний ресурс] / В. М. Голубнича, Я. В. Трофименко, О. В. Калінкевич, В. В. Корнієнко, А. М. Скляр // Biomedical and biosocial anthropology. - 2016. - № 26. - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2016_26_20
| 5. |
Малиш Н. Г. Епідеміолого-біологічні особливості гострих кишкових інфекцій, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою, в Сумській області [Електронний ресурс] / Н. Г. Малиш, М. Д. Чемич, В. М. Голубнича, С. І. Доан, В. В. Тищенко // Український медичний часопис. - 2014. - № 1. - С. 124-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_1_25
| 6. |
Корнієнко В. В. Особливості регенерації шкіри тварин зрілого віку після опікової травми та застосування хітозанових плівок [Електронний ресурс] / В. В. Корнієнко, В. М. Голубнича, Є. В. Гусак, О. В. Калінкевич, О. М. Олешко, А. В. Гапченко, М. В. Погорєлов // Morphologia. - 2018. - Т. 12, № 4. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2018_12_4_8
| 7. |
Корнієнко В. В. Кореляційний аналіз взаємозв'язків цитологічних показників та динаміки ранового загоєння опікових ран шурів при використанні хітозанових мембран у віковому аспекті [Електронний ресурс] / В. В. Корнієнко, М. В. Погорєлов, В. М. Голубнича, Є. В. Гусак, О. М. Олешко // Світ медицини та біології. - 2019. - № 4. - С. 193-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2019_4_42
| 8. |
Миронов П. Ф. Застосування наночастинок срібла в умовах ультразвукової кавітації при лікуванні гнійної хірургічної інфекції [Електронний ресурс] / П. Ф. Миронов, В. І. Бугайов, В. М. Голубнича, М. В. Погорєлов // Харківська хірургічна школа. - 2019. - № 1. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2019_1_12
| 9. |
Петренко О. В. Формування мікробних біоплівок при травматичних пошкодженнях допоміжного апарату ока [Електронний ресурс] / О. В. Петренко, М. М. Дранко, В. М. Голубнича, Л. В. Грицай // Офтальмологічний журнал. - 2019. - № 6. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2019_6_9
| 10. |
Перешивайло О. І. Перспективи використання наночастинок срібла для створення композитних стоматологічних матеріалів з антимікробними властивостями [Електронний ресурс] / О. І. Перешивайло, В. М. Голубнича, В. В. Крижановська А. В. Корнієнко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 125-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2020_24_1_26
| 11. |
Дужий І. Д. Складнощі інтерпретації спонтанного пневмотораксу при гістіоцитозі Х [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, С. О. Голубничий, В. М. Голубнича, І. А. Пустовий // Лікарська справа. - 2014. - № 9-10. - С. 135-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_9-10_24 Оскільки спонтанний пневмоторакс може бути ускладненням, а інколи й проявом значної кількості внутрішньогрудних та позаторакальних захворювань, верифікувати процес буває дуже складно. Одним з таких захворювань є локальний (легеневий) гістіоцитоз X. Описаноь досвід етіологічної діагностики спонтанного пневмотораксу за даної патології. За їх даними, спонтанний пневмоторакс на фоні гістіоцитозу X виявлено у 3-х хворих. Ускладнення розвинулося на пізніх етапах захворювання, тому верифікація останнього була складною і грунтувалася на морфологічних даних, узгоджених з клініко-рентгенологічними змінами.
| 12. |
Петренко О. В. Особливості мікрофлори ран пацієнтів із травматичними пошкодженнями допоміжного апарату окаі здатність виділених штамівдо утворення біоплівок [Електронний ресурс] / О. В. Петренко, М. М. Дранко, В. М. Голубнича, Л. В. Грицай // Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 3. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aroft_2019_7_3_6 Проблема гнійно-запальних ускладнень при травмах допоміжного апарату ока залишається актуальною для клінічної офтальмохірургії, оскільки дані стани нерідко обумовлюють тяжкий перебіг перед- і післяопераційного періоду, що проявляється порушенням загальних і місцевих механізмів регулювання, генералізацією процесу та затримкою загоєння ран. Мета дослідження - вивчення видового складу мікрофлори ран допоміжного апарату ока, визначенні чутливості виділених мікроорганізмів до найчастіше вживаних антибіотиків та їх здатності утворювати біоплівки. Досліджено видовий склад мікрофлори ран 53 пацієнтів із травматичними пошкодженнями допоміжного апарату ока впродовж 2018 - 2019 років. Здійснено обстеження мазків із ран із подальшим дослідженням видового складу й ідентифікацією мікроорганізмів, які проводили з використанням класичних бактеріологічних методик. Ідентифіковано 67 штамів мікроорганізмів. Домінуючим виявився Staphylococcus aureus, друге місце зайняв Acinetobacter spp., третє - Micrococcus spp. Частота виділення мікроорганізмів у монокультурі з ран становила 33 (66 %), у 17 (34 %) випадках - в асоціаціях. Досліджено чутливість виділених штамів до найчастіше вживаних антибіотиків, серед яких найбільш активним виявився гатифлоксацин. Проведено оцінку формування біоплівок штамами S. aureus, оскільки він є коменсалом і превалює в етіології ранової інфекції (31 %). Висновки: встановлено, що у штамів S. aureus (n = 21), які виділили з ран пацієнтів, в 15 випадках (71 %) спостерігалась висока здатність до формування біоплівок, в 6 випадках (29 %) відмічалось помірне біоплівкоутворення.
|
|
|