Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (25) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гура Е$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Гура Е. І. Тренінг професійної адаптації аспірантів вищих навчальних закладів "антиплагіат" [Електронний ресурс] / Е. І. Гура // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2013. - № 6. - С. 176-186. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2013_6_24 | ||
| 2. | 
Фуштей І. М. Внутрішньосерцева гемодинаміка у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом 2го типу [Електронний ресурс] / І. М. Фуштей, Е. Ю. Гура // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_1_7 Мета роботи - виявлення особливостей внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) II стадії в поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Обстежено 120 хворих віком <$E53,7~symbol С~5,6> року та 30 практично здорових осіб ідентичного віку. Основну групу становили 60 хворих на ГХ II стадії з артеріальною гіпертензією (АГ) другого (30 хворих) та третього (30 хворих) ступеня. У групу порівняння увійшли 30 хворих на ЦД 2-го типу та 30 хворих із ГХ II стадії. Внутрішньосерцева гемодинаміка вивчалася за допомогою ультразвукового дослідження на апараті Ultima Pro-30 з допплер-приставкою з аналізом систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) за загальноприйнятими показниками. Встановлено, що у групі зіставлення (хворі на ЦД 2-го типу) у порівнянні з групою здорових осіб спостерігалися вірогідні зміни показників, що визначають систолічну функцію ЛШ, - підвищення лінійних та об'ємних показників ЛШ на тлі зниження його скорочувальної функції. У групі порівняння (хворі на ГХ II стадії) зазначені параметри змінювалися в тому ж напрямку та були більш вірогідними у порівнянні з хворими на ЦД 2-го типу. В основній групі зазначені зміни показників, що характеризують систолічну функцію ЛШ, були більш вираженими та вірогідно відрізнялися від контрольної групи хворих на ГХ. Найбільш значними також були показники, що характеризують діастолічну функцію ЛШ у хворих основної групи (ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу), та здебільшого залежали від рівня гіпертрофії ЛШ. Необхідно також відзначити, що зміни показників і систолічної, і діастолічної функції ЛШ прямо залежали від рівня артеріального тиску та були вірогідно і максимально зміненими за третього ступеня АГ. | ||
| 3. |
Гура Е. Ю. Зміни системної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з цукровим діабетом 2го типу залежно від типу ремоделювання лівого шлуночка серця [Електронний ресурс] / Е. Ю. Гура // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 2. - С. 126-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_2_18 Мета дослідження - вивчення змін системної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу залежно від типу ремоделювання лівого шлуночка серця. Обстежено 150 пацієнтів віком від 38-ми до 65-ти років (середній вік хворих становив <$E53,7~symbol С~5,6> року). Основна група - 60 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії у поєднанні з ЦД 2-го типу. Групи зіставлення становили 30 практично здорових осіб, 30 хворих на гіпертонічну хворобу та 30 хворих на ЦД 2-го типу ідентичного віку. На основі ультразвукового дослідження показано, що в основній групі хворих превалюють більш несприятливі типи ремоделювання міокарда з переважанням ексцентричної гіпертрофії та концентричного ремоделювання. Відповідно, в цій же групі хворих існують більш значні порушення системної гемодинаміки з вірогідним зниженням ударного об'єму, систолічного індексу на тлі високого загального периферичного опору судин та превалювання еукінетичного та гіпокінетичного типів системної гемодинаміки. Кореляційні взаємозв'язки з основними показниками внутрішньосерцевої системної гемодинаміки підтверджують єдиний патогенетичний механізм ремоделювання серцево-судинної системи у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ЦД 2-го типу. | ||
| 4. | 
Юр’єва Л. М. Синдром "позбавлення батьківського піклування" [Електронний ресурс] / Л. М. Юр’єва, Е. І. Гура // Медичні перспективи. - 2010. - Т. 15, № 3. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2010_15_3_18 | ||
| 5. | 
Савченко В. Диференційований підхід в адаптації особистості студентів до педагогічної діяльності [Електронний ресурс] / В. Савченко, Е. Гура // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2012. - № 1. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svp_2012_1_2 | ||
| 6. | 
Фуштей І. М. Зв’язок ремоделювання міокарда лівого шлуночка та ендотеліальної функції у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / І. М. Фуштей, Е. Ю. Гура // Вісник наукових досліджень. - 2015. - № 2. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2015_2_4 | ||
| 7. |
Савченко В. Емоційні перешкоди в особистому розвитку і фізичному вихованні дітей-сиріт [Електронний ресурс] / В. Савченко, Л. Андрюшина, Е. Гура // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2011. - № 1. - С. 4-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svp_2011_1_2 | ||
| 8. |
Андрюшина Л. Психолого-педагогічна адаптація студентів до спортивної та навчальної діяльності: розвиток емоційного інтелекту [Електронний ресурс] / Л. Андрюшина, Е. Гура // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2011. - № 1. - С. 13-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svp_2011_1_4 | ||
| 9. |
Савченко В. Психологічна адаптація студентів до спортивної діяльності: стійкість до стресів в жіночому боксі [Електронний ресурс] / В. Савченко, І. Шевченко, Е. Гура // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2011. - № 1. - С. 90-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svp_2011_1_24 | ||
| 10. | 
Гура Е. В. Роль серотонинергической системы в аналгезии, вызванной предварительным микроволновым облучением точки акупунктуры, при висцеральной боли у мышей [Електронний ресурс] / Е. В. Гура, Е. В. Багацкая // Нейрофизиология. - 2015. - Т. 47, № 3. - С. 284-290. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2015_47_3_12 В опытах на белых лабораторных мышах-самцах исследовали роль серотонинергической церебральной системы в аналгезии, вызванной микроволновым облучением точки акупунктуры (ТА) Е-36. Использовали 2 режима - широкополосное излучение (30 - 300 ГГц) с низкочастотной (0,1 - 100 Гц) модуляцией амплитуды и излучение фиксированной частоты (<$E61~symbol С~4> ГГц). Облучение ТА предшествовало индукции висцеральной боли путем внутрибрюшинных инъекций раствора уксусной кислоты. В условиях предварительного (за 72 ч до начала эксперимента) введения 300 мг/кг блокатора синтеза серотонина DL-парахлорфенилаланина (ПХФА) длительность болевой поведенческой реакции (БПР) при облучении ТА Е-36 в режимах 1 и 2 была на 41,6 и 66,7 % больше (<$Eroman P~<<~0,05>) по сравнению с длительностью данной реакции у мышей, которым ТА облучали микроволнами, но ПХФА не вводили. Увеличение длительности БПР на фоне блокирования синтеза серотонина указывает на участие соответствующей церебральной системы в аналгезии, которая вызывается микроволновым облучением ТА Е-36, предшествующим возникновению болевого синдрома. | ||
| 11. |
Багацкая Е. В. Гипоалгезия, обусловленная предварительным микроволновым облучением точки акупунктуры, при соматической боли у мышей [Електронний ресурс] / Е. В. Багацкая, Е. В. Гура // Нейрофизиология. - 2013. - Т. 45, № 6. - С. 537-543. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2013_45_6_7 У мышей исследовано влияние предварительного облучения точки акупунктуры (ТА) Е36 микроволнами низкой интенсивности на экспериментально вызванную соматическую боль. Облучение предшествовало с разными интервалами индукции соматической боли в условиях формалинового теста - ФТ (инъекция 25 мкл 5 %-ного раствора формалина под кожу дорсальной поверхности стопы). ФТ в различных группах мышей проводился сразу, через 10 или 20 мин после окончания облучения ТА микроволнами. Аналгетические эффекты наблюдались во всех исследованных группах животных в пределах как острой, так и тонической фазы боли. Сокращение длительности поведенческих проявлений острой фазы болевой реакции в случаях реализации ФТ сразу, через 10 и через 20 мин после окончания облучения ТА составляло в среднем 57,7, 50,4 и 28,8 %, а тонической фазы болевой реакции - 49,6, 60,5 и 56,2 % соответственно. Таким образом, облучение ТА Е36 микроволнами низкой интенсивности, предшествующее возникновению соматической боли, заметно эффективнее подавляет тоническую соматическую боль. | ||
| 12. |
Савченко В. Розвиток рефлексії в процесі професійної адаптації студентів вищих навчальних закладів фізичної культури і спорту [Електронний ресурс] / В. Савченко, Л. Андрюшина, Е. Гура // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2014. - № 1. - С. 90-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svp_2014_1_20 | ||
| 13. |
Гура Е. Ю. Особливості змін добового моніторування артеріального тиску та його варіабельність у пацієнтів із гіпертонічною хворобою в поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу [Електронний ресурс] / Е. Ю. Гура // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 6. - С. 109-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_6_19 Мета дослідження - з'ясування особливостей змін добового профілю артеріального тиску (АТ) та його варіабельності у пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Обстежено 150 пацієнтів середнього віку <$E53,4~symbol С~5,3> року. За групами пацієнти розподілялися таким чином: 30 практично здорових осіб, 30 хворих на ЦД 2-го типу, 30 хворих на ГХ та 60 хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу. Добове моніторування АТ (ДМАТ) здійснювали на апараті АВРМ-04. Встановлено, що у хворих на ЦД 2-го типу у порівнянні з групою здорових осіб вірогідно підвищеними (p << 0,05) виявилися показники добового, денного й нічного діастолічного АТ (ДАТдб, ДАТд, ДАТн); були більшими показники індексу часу систолічного денного та нічного АТ (САТд, САТн) відповідно в 2,01 і у 1,80 разу. Вірогідно було підвищеним значення подвійного добутку (ПД), що вказує на високий рівень навантаження підвищеним АТ у зазначених хворих. У пацієнтів із АГ II стадії у поєднанні з ЦД 2-го типу у порівнянні з групою хворих на ГХ показники ДМАТ практично не відрізнялися, а значення САТдб, САТд, САТн були вірогідно (p << 0,02) зниженими; показник ПД був вірогідно (p << 0,05) більшим у порівнянні з таким у групі порівняння. За III ступеня АГ показники нічного зниження АТ (САТ, ДАТ) буди вірогідно вищими. Вірогідно (p << 0,05) зростали значення ПД добового і нічного АТ, що вказує на несприятливі гемодинамічні прояви впродовж доби і особливо вночі. У пацієнтів із ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу переважають типи циркадних ритмів dipper та non-dipper, виявляються більш високі значення варіабельності САТ у денні часи, навантаження тиском у денні та нічні години, ступінь нічного недостатнього зниження та раннього підйому АТ. Ці показники вірогідно вищі у разі циркадного ритму non-dipper. | ||
| 14. | 
Хромильова О. В. Щoдo стaндaртизaцiї глiцину та тiотріазолiну в мoдeльнiй сумiшi методом висoкoефективної рiдиннoї хроматографiї [Електронний ресурс] / О. В. Хромильова, M. O. Авраменко, Г. Р. Німенко, Е. Ю. Гура // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 3. - С. 378-382. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_3_13 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |