Пошуковий запит: (<.>A=Денищук П$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Денищук П. М. Еволюція застосування інформаційних технологій і систем у вищій школі [Електронний ресурс] / П. М. Денищук, В. О. Тімофєєв // Бізнес Інформ. - 2012. - № 3. - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2012_3_5
|
2. |
Тімофєєв В. О. Інформаційна система інтерактивної оптимізації параметрів формування навчального навантаження [Електронний ресурс] / В. О. Тімофєєв, П. М. Денищук // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі. - 2011. - № 2. - С. 27–37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eupmg_2011_2_5 Описано принципи організації та функціонування системи підтримки прийняття рішень (СППР), створеної на основі аналітичних моделей визначення кількості ставок викладачів, розрахунку навчального навантаження та оцінки ефективності навчальних планів. СППР забезпечує можливість фінансової оцінки прогнозних варіантів контингенту студентів та навчальних планів. Також, система дає змогу моделювати та розраховувати навчальне навантаження університету та його окремих структурних підрозділів за допомогою динамічної зміни коефіцієнтів методики розрахунку навантаження.
|
3. |
Денищук П. М. Формальна модель організаційної структури контингенту студентів університету [Електронний ресурс] / П. М. Денищук // Економічний простір. - 2014. - № 84. - С. 212-224. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2014_84_23
|
4. |
Денищук П. М. Структура доходів та основні статті видатків державних ВНЗ III – IV рівнів акредитації [Електронний ресурс] / П. М. Денищук // Ефективність державного управління. - 2014. - Вип. 39. - С. 481-488. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2014_39_61
|
5. |
Денищук П. М. Системний аналіз процесу визначення кількості ставок викладачів державного вишу [Електронний ресурс] / П. М. Денищук // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Економіка. - 2014. - Вип. 26. - С. 131-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoa_2014_26_23
|
6. |
Денищук П. А. Діагностика, лікування та профілактика ускладнень хірургічного лікування аксилярного гіпергідрозу [Електронний ресурс] / П. А. Денищук // Шпитальна хірургія. - 2010. - № 2. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2010_2_19
|
7. |
Денищук П. М. Деякі проблеми формування штатного розпису ВНЗ [Електронний ресурс] / П. М. Денищук, В. Й. Сімашко. // Ефективна економіка. - 2014. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2014_2_39
|
8. |
Слюсарев И. Ю. Трехуровневая подтяжка лица [Електронний ресурс] / И. Ю. Слюсарев, Н. И. Слюсарев, П. А. Денищук // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 4. - С. 38-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_4_13 Цель работы - с помощью ультразвукового исследования (УЗИ) отследить и сравнить качество стабилизации покровных тканей средней зоны лица спустя длительное время после выполнения трехуровневой подтяжки лица и классического SMAS лифтинга. В исследовании приняли участие 40 женщин в возрасте 42 - 70 лет, которым была выполнена подтяжка лица 5 - 8 лет назад. Исследуемую группу составили 20 женщин, которым была выполнена трехуровневая подтяжка лица, контрольную группу - 20 женщин, которым подтяжка лица была выполнена по классической методике. Средние показатели толщины покровных элементов в проекции якорных точек у пациенток спустя 5 - 8 лет после классической подтяжки лица: B - 3,9 мм, D - 5,9 мм, H - 6,6 мм; после трехуровневой подтяжки лица: В - 4,8 мм, D - 8,5 мм, H - 6,6 мм. Выводы: методика трехуровневой подтяжки лица показана пациентам с выраженными рельефными искажениями средней зоны лица, обеднением суборбитальной и скуловой зон.
|