Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (25) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (37) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Загородній В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 34 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Щеглов Д. Ендоваскулярне лікування каротидно-кавернозних сполучень (власний досвід) [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, В. Загородній // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_10 | |||
| 2. |
Щеглов Д. Застосування flow-diverter стентів в ендоваскулярному лікуванні гігантських артеріальних аневризм. Досвід лікування восьми хворих [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, О. Свиридюк, О. Пастушин, В. Загородній // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 3. - С. 48-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_3_9 Мета - вивчити ефективність ендоваскулярного лікування артеріальних аневризм головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Проведено лікування 8 хворих з інтракраніальними аневризмами судин мозку. Вік хворих - від 44 до 66 років. Серед пацієнтів переважали жінки (5 (62,5 %)). За локалізацією аневризм розподіл хворих був таким: передня циркуляція - у 7 (87,5 %), задня - в 1 (12,5 %). У 7 (87,5 %) хворих діагностовано мішкоподібну аневризму (МА), в 1 (12,5 %) і фузиформну. Діагноз у більшості випадків установлювали на підставі даних МРТ, показання до проведення оперативного втручання і на підставі даних церебральної ангіографії. В усіх випадках використовували потікскеровуючий стент Pipeline (EV3). Померли 2 хворих. В одному випадку причиною смерті було гостре порушення мозкового кровотоку за змішаним типом, яке виникло через 2 год після оперативного втручання. В другому випадку летальний наслідок не був пов'язаний з ходом хірургічного втручання та первинним захворюванням. У решти пацієнтів відзначено повний регрес неврологічної симптоматики за модифікованою шкалою Ранкіна: у 4 (50,0 %) - 1 бал, у 2 (25,0 %) пацієнтів - 2 бали. Висновок: реконструктивне ендоваскулярне лікування гігантських артеріальних аневризм та аневризм великих розмірів з використанням PED надало хороші клінічні та ангіографічні результати з прийнятними ризиками, що має важливе значення з огляду на високу захворюваність і смертність, пов'язану з цією патологією. | |||
| 3. | 
Марченков Д. Ф. Пегматити Коростенського плутону (Український щит): новий геохімічний банк даних та перспективи його подальшого застосування [Електронний ресурс] / Д. Ф. Марченков, С. Є. Шнюков, І. І. Лазарева, О. В. Андреєв, В. В. Загородній, О. В. Митрохин, В. Р. Морозенко // Пошукова та екологічна геохімія. - 2011. - № 1. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pteg_2011_1_11 | |||
| 4. | 
Загородній В. М. Ендоваскулярні втручання при менінгеомах головного мозку [Електронний ресурс] / В. М. Загородній // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 122-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__20 Однією з особливостей менінгеом є добре розвинута судинна сітка. Внаслідок цього хірургічне видалення менінгеом доволі часто супроводжується масивною крововтратою, інтраопераційним пошкодженням магістральних артерій, вен, черепних нервів, що значно знижує радикальність операційного втручання. Мета роботи - вивчити ефективність ендоваскулярних втручань у разі менінгіом головного мозку. Відібрано 16 пацієнтів з менінгеомами головного мозку, які знаходилися на лікуванні в ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" з 2003 по 2012 рр. Чоловіків було 6 (37,5 %), жінок - 10 (62,5 %). Вік хворих був від 21 до 53 років. Супратенторіальне розташування менінгеом виявлено у 14 (87,5 %) спостережень, субтенторіальне - 2 (12,5 %). Виконано 16 оперативних втручань - ендоваскулярна керована емболізація менінгеоми. В 12 (75 %) випадках вдалося досягти тотального виключення новоутворення із кровообігу, в 4 - часткового, це пов'язано з особливостями кровопостачання - дифузний тип, без прямих артеріовенозних шунтів. Ускладнень після ендоваскулярних втручань у спостереженні не було. В подальшому 14 хворим виконане хірургічне видалення менінгеоми, при цьому відмічено значне зменшення інтраопераційної крововтрати. Висновки: у випадку менінгеом головного мозку ендоваскулярна емболізація є відносно простою, достатньо безпечною та ефективною операцією, яка значно знижує ризик у разі подальшого хірургічного видалення пухлини. За результатами проведених спостережень найбільш сприятливий час для хірургічного втручання - 7 - 9 доба після емболізації. | |||
| 5. |
Щеглов Д. В. Нейровізуалізація у діагностиці та динамічному спостереженні за церебральними артеріальними аневризмами [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик, О. П. Гнелиця, В. М. Загородній, М. Ю. Мамонова // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 1. - С. 67-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_1_10 Мета роботи - проаналізувати можливість, доцільність та ефективність застосування різних методів нейровізуалізації щодо виявлення артеріальних аневризм головного мозку і післяопераційного динамічного спостереження. Проаналізовано ефективність використання різних методів нейровізуалізації для ініціальної діагностики та контрольного динамічного спостереження у 706 хворих з артеріальними аневризмами (АА) судин головного мозку, які перебували на лікування і за якими проведено тривале спостереження у Науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України. Всім хворим проведено ендоваскулярну операцію з виключення АА з кровотоку. Тривалість післяопераційного спостереження - понад 5 років. Проведено 2500 церебральних ангіографій (ЦАГ), з них 1729 ініціальних та 774 повторних; 617 комп'ютерних/спіральних комп'ютерних томографій (КТ/СКТ), з них 377 ініціальних - 240 контрольних; 171 магнітно-резонансную томографію/магнітно-резонансную ангіографію (МРТ/МРА), з них 128 ініціальних і 43 контрольних. Описано показання для проведення КТ/СКТ (порушення мозкового кровообігу, необхідність одержання додаткових даних про АА, погіршення стану хворого під час лікування, клінічні ознаки ліквородинамічних порушень, спостереження за хворим у динаміці), ЦАГ (локалізація АА, особливість її будови та форми, особливості будови оточуючих судин, особливості компенсаторного кровотоку, ангіоспазм, вибір робочих проекції для операції), МРТ/МРА (перенесений крововилив без АА за даними ЦАГ, великі або гігантські аневризми, контрольне спостереження у віддалений післяопераційний період). Наведено приклади розбіжності щодо розміру АА за даними ЦАГ, КТ/СКТ та МРТ/МРА. Визначено переваги та недоліки методів у діагностиці АА судин головного мозку. Висновки: сучасні методи неінвазивної нейровізуалізації (МРТ/МРА, КТ/СКТ та її різновиди) мають важливе значення у діагностиці і спостереженні за хворими з АА судин головного мозку у гострий та віддалений період. Для оцінки ступеня радикальності виключення АА з кровотоку золотим стандартом залишається інвазивний метод - ЦАГ. | |||
| 6. |
Щеглов Д. В. Эндоваскулярное лечение сосудистых новообразований носоглотки [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. М. Загородній // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 2. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_2_8 Цель роботы - оценить эффективность эндоваскулярного лечения сосудистых новообразований носоглотки (СНОН). Обследованы 95 больных с СНОН, которые находились на лечении в ГУ "Научно-практический центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины". Среди больных преобладали мужчины - 68 (71,6 %). Возраст больных - от 2 до 58 лет. Ювенильные ангиофибромы носоглотки диагностированы у 43 (45,3 %) пациентов, гемангиомы - у 52 (54,7 %). У 17 (39,5 %) больных с ангиофибромой отмечено распространение процесса за пределы носоглотки. Прооперированы 73 больных с новообразованиями. В 57 (78 %) случаях удалось достичь тотального выключения, в 16 (22%) - частичного. 22 больных не оперировали в связи с особенностями кровоснабжения (диффузный тип, заполнения в венозной фазе). Осложнений после эндоваскулярных вмешательств не наблюдали. В дальнейшем 27 (62,8 %) больным с ангиокаверномами выполнено хирургическое удаление опухоли. У больных с гемангиомами эндоваскулярное вмешательство является единственно возможной операцией. При новообразованиях с высокой степенью васкуляризации носа и носоглотки эндоваскулярная эмболизация является относительно простой, достаточно безопасной и эффективной операцией, которая значительно снижает риск при дальнейшем хирургическом удалении опухоли. | |||
| 7. |
Щеглов Д. В. Ендоваскулярне лікування новоутворень високого ступеню васкуляризації носа та носоглотки [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. М. Загородній // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(1). - С. 242-246. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(1)__37 Однією з особливостей гемангіом та ангіофібром носоглотки є добре розвинута судинна сітка. В наслідок цього хірургічне видалення цих новоутворень доволі часто супроводжується масивною крововтратою, інтраопераційним пошкодженням магістральних артерій, вен, що значно знижує радикальність операційного втручання. Відібрано 95 хворих з новоутвореннями високого ступеня васкуляризації носу та носоглотки, які знаходилися на лікуванні в ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України". Чоловіків - 68 (71,6 %), жінок - 27 (28,4%). Вік хворих - 2 - 58 років, з яких з ювенільними ангіофібромами носоглотки - 43 (45,3 %), з гемангіомами - 52 (54,7 %). У 17-ти (39,5 %) хворих з ангіофібромами було відмічено розповсюдження процесу за межі носоглотки. Було прооперовано 73 хворих з новоутвореннями. У 57 (78 %) вдалося досягти тотального виключення, у 16 (22 %) - часткового. Кращі результати одержано у хворих з ангіофібромами. 22 хворих не оперували у зв'язку з особливостями кровопостачання - дифузним типом, заповненням в венозній фазі. Ускладнень після ендоваскулярних втручань не спостережено. У 60 хворих в ранньому післяопераційному періоді відмічено болі в проекції новоутворення, набряк тканин. Протягом 3 - 4 діб всі ці симптоми зникали. В подальшому 27-ми (62,8 %) хворим з ангіокаверномами було виконано хірургічне видалення новоутворення. У хворих з гемангіомами ендоваскулярне втручання залишилося єдиною операцією. Висновки: у разі новоутворень високого ступеню васкуляризації носа та носоглотки ендоваскулярна емболізація є відносно простою, достатньо безпечною та ефективною операцією, яка значно знижує ризик у разі подальшого хірургічного видалення пухлини. У випадку гемангом ендоваскулярна емболізація, в більшості випадків, є єдиним ефективним методом лікування цієї патології. | |||
| 8. | 
Загородній В. Є. Професійна підготовка прокурорів у контексті прийняття нового Закону України "Про прокуратуру" [Електронний ресурс] / В. Є. Загородній // Митна справа. - 2014. - № 5(2.2). - С. 109-114 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ms_2014_5(2 | |||
| 9. |
Щеглов Д. В. Ендоваскулярне виключення фузіформних аневризм з застосуванням стента LEO+ [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. М. Загородній, О. П. Коваленко // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 4. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_4_5 | |||
| 10. |
Щеглов Д. В. Ранні та віддалені результати лікування хворих з гігантськими мішкоподібними аневризмами з використанням потіквідхиляючих стентів [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. А. Пастушин, С. В. Конотопчик, О. Є. Свиридюк, А. В. Найда, В. М. Загородній // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 4. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_4_7 Мета роботи - вивчити чинники ризику, які призводять до ускладнень під час лікування артеріальних аневризм головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Проведено лікування 17 хворих з інтракраніальними аневризмами судин головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Вік хворих - від 44 до 66 років. Серед пацієнтів переважали жінки (62,5 %). За локалізацією аневризм розподіл хворих був таким: басейн передньої циркуляції - 87,5 % випадків, задньої циркуляції - 12,5 %. Діагноз у більшості випадків установлено на підставі даних магнітно-резонансної томографії, показання до проведення оперативного втручання - на підставі даних церебральної ангіографії. В усіх випадках використовували потікскеровуючий стент Pipeline (EV3) та FRAD (MICROVENTION). У 13 хворих відзначено повний регрес неврологічної симптоматики за модифікованою шкалою Ренкіна в період до одного року. В одного хворого неврологічна симптоматика залишилась без змін, ще в одного - посилилась. Померли 2 хворих. В одному випадку причиною смерті було гостре порушення мозкового кровотоку за змішаним типом, яке виникло через 2 год після оперативного втручання. В другому випадку летальний наслідок не був пов'язаний з ходом оперативного втручання та первинним захворюванням. Висновки: реконструктивне ендоваскулярне лікування гігантських артеріальних аневризм та аневризм великих розмірів з використанням потікскеровуючих стентів дало хороші клінічні та ангіографічні результати з прийнятними ризиками, що має важливе значення з огляду на високу захворюваність і смертність, пов'язану з цією патологією. Виявивши чинники ризику, які можуть призвести до ускладнень, під час лікування таких пацієнтів, питання про вирішення проблеми залишається відкритим, адже впливати на більшість з них неможливо. | |||
| 11. |
Михальченко І. І. Хімічний склад торій-ураноносних альбітитів Новоолексіївського рудопрояву, Український щит [Електронний ресурс] / І. І. Михальченко, В. В. Загородній, В. О. Синицин // Пошукова та екологічна геохімія. - 2015. - № 1. - С. 37-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pteg_2015_1_9 | |||
| 12. |
Щеглов Д. В. Результати ендоваскулярного лікування артеріальних аневризм головного мозку складної ангіографічної структури з використанням асистуючої техніки [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. М. Загородній, С. В. Конотопчик, О. П. Коваленко // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 4. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_4_6 Мета роботи - вивчити ефективність використання асистуючих засобів за виключення артеріальних аневризм (АА) головного мозку складної будови. Проаналізовано результати обстеження 99-ти хворих зі 106-ти АА головного мозку складної будови, яких було проліковано в Центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України. Серед них було 49 (49,5 %) чоловіків і 50 (50,5 %) жінок. Середній вік обстежених - 47 років. Повне (1-й тип за шкалою Raymond-Roy) виключення аневризм вдалося досягти у 57-ми (53,8 %) випадках, виключення 2-го типу - у 38-ми (35,8 %), виключення 3-го типу - у 11-ти (10,4 %). Реканалізацію аневризми у разі використання балон-асистенції виявлено у 2-х (8 %) хворих, за застосування протекційних стентів - у 4-х (12,5 %). Висновки: використання асистуючої техніки значно розширило показання до ендоваскулярної оклюзії за виключення АА головного мозку складної будови. Протекційні стенти створюють умови для розростання ендотелію та формування судинної стінки в місці утворення аневризми і асоціюються з більшою частотою реканалізації аневризми у порівнянні з балон-асистенцією. | |||
| 13. | 
Загородній В. В. Взаємозв’язок показників розвитку станової сили та фізичного розвитку студентів технічних вищів [Електронний ресурс] / В. В. Загородній, Л. П. Ярославська, Т. І. Лошицька // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - 2015. - Вип. 129(1). - С. 90-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPN_2015_129(1)__22 | |||
| 14. |
Щеглов Д. В. Віддалені результати ендоваскулярного лікування хворих з артеріальними аневризмами судин головного мозку складної будови з використанням асистуючої техніки [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. М. Загородній, С. В. Конотопчик, О. П. Коваленко, І. І. Аль-Кашкиш // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 353-359. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_57 Артеріальні аневризми (АА) головного мозку відносяться до однієї з найнебезпечніших судинних захворювань центральної нервової системи. Лікування АА головного мозку - лише хірургічне. Мета роботи - вивчити віддалені результати лікування хворих з АА судин головного мозку складної будови з використанням асистуючої техніки. Обстежено 69 хворих з 72-ма аневризмами, яких було оперовано в Центрі з використанням асистуючих засобів. Використання протекційних стентів - 36 (50 %) випадків, балон-підтримка - 36 (50 %). Кращі результати первинно одержано у разі використання балон-асистенції та повного виключення вдалося досягти у 24-х (66,7 %) випадках, тоді як за використання протекційних стентів - у 17-ти (47,2 %) випадках. Під час контрольного обстеження відмічалось покращання результатів за використання протекційних стентів і збільшення I-ої групи пацієнтів з 17-ти до 26-ти (на 30 %), а у разі використання балон-підтримки - з 24-х до 29-ти (на 13,9 %). Реканалізацію аневризми за використання балон-асистенції виявлено у 3-х (8,3 %) хворих, у разі застосування протекційних стентів - у 4-х (11,1 %). Висновки: використання асистуючих засобів у разі ендоваскулярного виключення АА головного мозку складної будови є безпечним та ефективним методом оклюзії аневризм, який значно підвищує ефективність ендоваскулярного лікування хворих з цією патологією. | |||
| 15. | 
Михальченко І. І. Міграція хімічних елементів у процесі утворення торій-ураноносних альбітитів Новоолексіївського рудопрояву , Український щит [Електронний ресурс] / І. І. Михальченко, О. В. Андреєв, В. В. Загородній, О. В. Заяць // Геохімія та рудоутворення. - 2016. - Вип. 37. - С. 86-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2016_37_9 | |||
| 16. |
Конотопчик С. В. Ефективність різних методів ендоваскулярної оклюзії складних церебральних артеріальних аневризм у періопераційному періоді спостереження [Електронний ресурс] / С. В. Конотопчик, Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, О. А. Пастушин, О. П. Коваленко, І. В. Бортник, А. В. Найда, В. М. Загородній // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2016. - № 4. - С. 70-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2016_4_10 Мета роботи - провести порівняльний аналіз ефективності різних методів ендоваскулярної оклюзії складних церебральних артеріальних аневризм (АА) у періопераційному періоді спостереження. Проведено аналіз історій хвороби 1345 хворих з церебральними АА, які перебували на лікуванні в ДУ "Науково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" в період з 2002 до 2016 рр. Виділено групу з 214 пацієнтів з АА, які мали рентгеноанатомічні або хірургічні критерії складності. Всім хворим оклюзію АА проводили за допомогою різних методів з використанням відокремлюваних спіралей. Залежно від ініціального методу хворих було розподілено на три групи: 1-ша група (n = 82) - з використанням моноспірального койлінгу, 2-га група (n = 68) - з використанням техніки балонного ремоделювання, 3-тя група (n = 64) - з використанням стент-асистуючої техніки. Ступінь оклюзії АА оцінювали за шкалою Raymond. Ефективною вважали ступінь оклюзії Raymond I - II. Функціональні зміни після лікування оцінювали за шкалою наслідків Глазго (Glasgow Outcome Scale (GOS)). Хороші результати за GOS (4 - 5 балів) перед випискою мали 77 (93,9 %) хворих 1-ї групи, 63 (92,6 %) хворих 2-ї та 60 (93,8 %) хворих 3-ї групи. Не виявлено статистично значущих відмінностей між групами щодо ефективності первинної оклюзії. Оклюзія складних АА моноспіральною технікою койлінгу є більш ефективною у "холодний" період, а із застосуванням балон-ремоделюючої та стент-асистуючої технік - однаково високоефективною в усі періоди захворювання. У 1-й групі відсоток ефективної оклюзії був вищій серед аневризм розміром до 16 мм, у 2-й групі - до 20 мм включно та у 3-й - розміром до 10 мм. У 2-й групі кількість предикторів ішемічних ускладнень була найбільшою (8,8 %), однак вони не спричиняли погіршення стану пацієнтів і не впливали на результат лікування. Висновки: ефективна ендоваскулярна хірургія складних АА можлива. З урахуванням особливостей методів ініціально вони можуть бути однаково ефективно та безпечно прооперовані будь-якою технікою. | |||
| 17. |
Загородній В. В. Сучасні проблеми здоров’я дитячого населення шкільного віку та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс] / В. В. Загородній // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - 2015. - Вип. 129(3). - С. 141-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPN_2015_129(3)__34 | |||
| 18. |
Щеглов Д. В. Виключення артеріальних аневризм судин головного мозку з використанням інтрасакулярної балон-ремоделювальної техніки [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. М. Загородній, С. В. Конотопчик, О. П. Коваленко // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2017. - № 1. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2017_1_6 | |||
| 19. | 
Ярославська Л. П. Становлення і розвиток українського сокільського спортивно-гімнастичного руху в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / Л. П. Ярославська, В. В. Загородній // Гуманітарний вісник. Серія : Історичні науки. - 2015. - Число 23, Вип. 7. - С. 52-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Gvi_2015_23_7_8 | |||
| 20. |
Щеглов Д. В. Ендоваскулярне лікування мішковидних аневризм складної будови середньої мозкової артерії з застосуванням асистуючої техніки [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. М. Загородній, С. В. Конотопчик, О. П. Коваленко, І. І. Аль-Кашкиш // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 28. - С. 276-281. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_28_37 В більшості випадків аневризми середньої мозкової артерії мають складну будову, що значно обмежує застосування ендоваскулярних методів з метою їх оклюзії. Мета дослідження - вивчити результати лікування хворих з мішковидними аневризмами (МВА) середньої мозкової артерії складної будови з використанням асистуючої техніки. Обстежено 34 хворих з 35 МВА середньої мозкової артерії. Використання протекційних стентів у 14 (40 %) випадків, балон-підтримки - 21 (60 %). У разі використання балон-асистенції - повного виключення аневризми вдалося досягти у 10 (47,6 %) випадках, за використання протекційних стентів - у 6 (42,9 %) випадках. Реканалізацію аневризми у разі використанні балон-асистенції виявлено у 1 (4,8 %) хворого, у разі застосування протекційних стентів - у 2 (14,3 %). Висновки: використання асистуючих засобів у разі виключення МВА СМА складної будови значно розширює покази до ендоваскулярних втручань за цієї патології. Ця методика підвищує ефективність лікування хворих з МВА середньої мозкової артерії та є відносно безпечною. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |