Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Залигіна Є$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Машейко А. М. Роль провізора в успішній реалізації концепції відповідального самолікування [Електронний ресурс] / А. М. Машейко, О. А. Подплетня, М. І. Заярський, Є. В. Залигіна, О. П. Кухар // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 3. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_3_7 | ||
| 2. | 
Залигіна Є. В. Перспективність розробки лікарських засобів на основі екстрактів горіха волоського для профілактики та комплексного лікування стресових виразок [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, Д. В. Педоренко, В. Ю. Слєсарчук, О. А. Подплетня // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2014. - № 2. - С. 233-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2014_2_71 | ||
| 3. | 
Залигіна Є. В. Актуальність розробки вітчизняних фітопрепаратів з горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня // Фітотерапія. - 2016. - № 2. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2016_2_8 | ||
| 4. | 
Залигіна Є. В. Скринінгове дослідження противиразкової активності густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 6. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2016_6_7 Мета дослідження - провести скринінгове дослідження противиразкової активності густих воднихта водно-спиртових екстрактів з незрілих плодів горіха волоського та обрати найефективніший серед них. Об'єктами дослідження стали водний і водно-спиртові (екстрагент спирт етиловий 30, 70, 96 %) густі екстракти з незрілих плодів горіха волоського, які були стандартизовані за змістом юглону методом високоефективної рідинної хроматографії. Препаратом порівняння був обраний альтан, який виявляє гастропротекторні та противиразкові властивості. Фармакологічне дослідження противиразкової активності водних і водно-спиртових екстрактів проводили на моделі спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів. Оцінку інтенсивності виразкового ураження і противиразкової активності проводили за показниками інтенсивності утворення виразкових дефектів у слизовій оболонці шлунка: відсоток тварин з виразками в групі, середній ступінь тяжкості виразки, виразковий індекс і інтегральний показник терапевтичного ефекту препаратів - противиразкова активність. Встановлено противиразкову активність досліджуваних екстрактів. Доведено, що застосування екстракту густого водно-спиртового з концентрацією спирту етилового 30 % у дозі 25 мг/ кг чинить максимальний проти виразковий ефект порівняно з іншими екстрактами та препаратом порівняння Альтаном. Одержані результати дозволяють вважати густі екстракти горіха волоського перспективними засобами для лікування виразкової хвороби, а створення лікарських препаратів на їх основі доцільним. | ||
| 5. | 
Залигіна Є. В. Дослідження гострої токсичності та протизапальної дії екстракту густого водно-спиртового з незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, В. Ю. Слєсарчук // Український біофармацевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2017_2_10 | ||
| 6. |
Залигіна Є. В. Порівняльне вивчення токсичності густого водно-спиртового екстракту з незрілих плодів горіха волоського та препарату Альтан за повторного введення щурам [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 6. - С. 72-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2017_6_11 Мета дослідження - вивчення профілю безпеки екстракту густого водно-спиртового з незрілих плодів горіха волоського (ЕГВС) (Juglans regia L.) за субхронічного введення у порівнянні з препаратом альтан. Дослідження субхронічної токсичності ЕГВС було проведено відповідно до "Методичних рекомендацій з експериментального вивчення токсичної дії потенційних лікарських засобів". Показано, що за субхронічного (протягом 90 діб) введення ЕГВС у дозі 25 мг/кг та альтану 1 мг/ кг маса тіла експериментальних тварин залишається стабільною, відхилень від фізіологічної норми не відмічено, не відзначали також статистично значущих змін показників поведінки тварин у тесті "Відкрите поле" у порівнянні з вихідним станом. Встановлено, що досліджувані препарати за субхронічного внутрішньошлункового введення щурам не викликають зміни гематологічних і більшості біохімічних показників у крові за винятком зменшення наприкінці експерименту вмісту глюкози, загальних ліпідів та beta-ліпопротеїдів під впливом ЕГВС (на відміну від альтану), що може бути зумовлено специфічними фармакологічними (зокрема, гіпоглікемічними й антиатерогенними) властивостями досліджуваного екстракту та потребує подальших досліджень. Гістологічна будова внутрішніх органів щурів, які одержували ЕГВС і препарат альтан, не мала суттєвих відмінностей від групи контролю, патологічних змін не виявлено, що свідчить про безпечність застосування ЕГВС. Таким чином, одержані результати досліджень надають змогу розглядати ЕГВС як безпечний лікувальний засіб, придатний для тривалого застосування. | ||
| 7. |
Залигіна Є. В. Дослідження поліфенольних сполук у складі густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Український біофармацевтичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2018_2_14 Фенольні сполуки - найбільш поширений клас біологічно активних речовин рослинного походження, які мають низьку токсичність, позитивно впливають на фізіологічні процеси в організмі людини, підвищуючи його резистентність. До полімерних фенольних сполук належать дубильні речовини (таніни), лігніни, меланіни, гумінові кислоти. В організмі людини і тварин ароматичні кільця не синтезуються, а надходять разом з рослинною їжею та включаються до складу багатьох життєво необхідних фенольних сполук - адреналіну, тироксину, серотоніну та ін. Більшість фармакологічних ефектів поліфенолів зв'язують з їх високою антиоксидантною активністю. Нині ведеться активний пошук нових джерел антиоксидантів рослинного походження, зокрема поліфенолів для фармацевтичної промисловості. Нашу увагу привернули густі екстракти із незрілих плодів горіха волоського, які виявляють антимікробну, гастропротекторну та протизапальну активність. Мета роботи - дослідити кількісний та якісний склад поліфенольних сполук густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського. Екстракт густий водний та екстракти густі водно-спиртові з концентрацією екстрагенту - спирту етилового 30 %, 70 % та 96 % були одержані на базі НФаУ під керівництвом професора В. А. Георгіянц шляхом комплексної переробки незрілих плодів молочно-воскової стиглості горіха волоського (Juglans regia L.). Визначення вмісту поліфенольних сполук у густих екстрактах із незрілих плодів ГВ проводили методом абсорбційної спектрофотометрії. Виявлено, що випробовувані розчини з екстракту густого водного та екстрактів густих водно-спиртових з концентрацією спирту етилового 30 %, 70 % та 96 % характеризуються наявністю максимуму поглинання за довжини хвилі 745 нм, що є близьким до максимуму поглинання розчину стандартної речовини пірогалолу, приготованого за таких же умов. Вміст танінів у перерахунку на пірогалол у відсотках для водного екстракту склав 1,94 %, а для водно-спиртових (30 %, 70 %, 96 %) - 2,02 %, 2,10 %, 1,42 % відповідно. Висновки: методом абсорбційної спектрофотометрії були виявлені поліфенольні сполуки у складі всіх досліджуваних густих екстрактів із незрілих плодів горіха волоського. Найбільшу кількість танінів вмішує водно-спиртовий 70 % екстракт (2,10 %), найменшу - водно-спиртовий 96 % (1,42 %). Кількість поліфенольних сполук у водному та водно-спиртових 30 %, 70 % екстрактах не має достовірних відзнак. | ||
| 8. |
Залигіна Є. В. Отримання густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського та дослідження кількісного вмісту юглону в їхньому складі [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, В. Ю. Слєсарчук, К. В. Соколова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 3. - С. 86-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_3_13 Мета дослідження - одержати густий водний і водно-спиртові екстракти з незрілих плодів горіха волоського (ГВ), розробити методику визначення юглону, дослідити його кількісний уміст у складі цих екстрактів. Екстракти було одержано шляхом комплексної переробки незрілих плодів молочно-воскової стиглості ГВ. Розробку методики визначення, дослідження вмісту юглону в складі екстрактів проводили з використанням ВЕРХ. За допомогою методу ВЕРХ у густих екстрактах з незрілих плодів ГВ, де як екстрагент використано воду, 30 і 70 % спирт етиловий, юглону виявлено не було. У густому екстракті з незрілих плодів ГВ, де як екстрагент використано 96 % етанол, уміст юглону становить близько 1 мкг/г. Таким чином, було виготовлено густі екстракти з незрілих плодів ГВ з використанням різних екстрагентів, розроблено методику визначення юглону з використанням ВЕРХ і визначено кількісний уміст цієї речовини в складі досліджуваних екстрактів. | ||
| 9. | 
Залигіна Є. В. Противиразкова дія екстракту густого водно-спиртового з незрілих плодів горіха волоського на моделі гострої спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів у різних режимах введення [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Клінічна фармація. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2018_22_3_9 Значимість рослинних препаратів неможливо переоцінити. Наявність у складі горіха волоського (ГВ) сукупності БАР обумовлює велику кількість фармакологічних ефектів: протизапального, антиоксидантного, мембраностабілізувального, репаративного, пом'якшувального, в'яжучого та антимікробного, що робить густий екстракт з незрілих плодів ГВ перспективним засобом для лікування або профілактики виразкової хвороби шлунка (ВХШ). Мета дослідження - дослідження противиразкової активності густого екстракту з незрілих плодів ГВ при різних режимах введення на моделі спиртово-преднізолонової виразки у щурів. Об'єкт дослідження - густий водно-спиртовий (30 % етанол) екстракт з незрілих плодів горіха волоського (ЕГВС 30). Противиразкові властивості ЕГВС 30 вивчали на спиртово-преднізолоновій моделі експериментальних виразок. Густий екстракт вводили у профілактичному, лікувальному, лікувально-профілактичному режимах внутрішньошлунково в дозі 25 мг/кг. Оцінку інтенсивності виразкового ураження і противиразкової активності проводили за макроскопічними показниками інтенсивності утворення виразкових дефектів у слизової оболонки шлунка (СОШ). Оцінено показники стану ШКТ та СОШ. Противиразкова активність ЕГВС 30 у дозі 25 мг/кг на моделі спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів у профілактичному режимі введення перевищує активність препарату порівняння на 16,67 %, у лікувальному - на 15,30 %, у лікувально-профілактичному - на 15,38 %. Одержані результати підтверджують морфологічні дослідження. Введення ЕГВС у дозі 25 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі сприяло значному поліпшенню стану структур СОШ, були відсутні виразкові ушкодження, а гістологічна картина відповідала помірно вираженому реактивному гастриту. Висновки: введення спиртово-преднізолонової суміші призвело до розвитку гострого виразкового ураження шлунка, про що свідчать дані макроскопічного дослідження СОШ. ЕГВС 30 у дозі 25 мг/кг при даній патології у різних режимах введення виявляє противиразкову активність, що не поступалася активності препарату порівняння. | ||
| 10. | 
Залигіна Є. В. Хромато-мас-спектометричне визначення компонентів у густих екстрактах із незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2018. - Т. 11, № 2. - С. 163-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2018_11_2_9 | ||
| 11. |
Залигіна Є. В. Визначення вмісту суми флавоноїдів у складі густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4-5. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_4-5_12 Флавоноїди - найчисельніша і найвивченіша група рослинних фенольних сполук, які містять у молекулі реакційноздатні фенольні радикали та карбонільну групу. Завдяки цьому вони беруть участь у різноманітних метаболічних процесах, що зумовлює їх біологічну активність. Усі природні флавоноїди малотоксичні, вони виявляють широкий спектр дії на організм людини. Останнім часом ідентифікують нові флавоноїди, які можуть бути перспективним джерелом антиоксидантів для людини. Сьогодні найперспективнішим напрямом прикладних досліджень є вивчення антиоксидантних, антибактеріальних, цитотоксичних властивостей флавоноїдів з метою одержання безпечних препаратів природного походження для фармацевтичної промисловості. Пошук нових джерел флавоноїдів рослинного походження може бути ефективною, екологічно та економічно вигідною альтернативою їх синтетичним аналогам. Увагу авторам привернули густі екстракти з незрілих плодів горіха волозького (ГВ), які виявляють протимікробну, гастропротекторну та протизапальну активність. Мета дослідження - визначити вміст суми флавоноїдів у складі густих екстрактів з незрілих плодів ГВ. Екстракт густий водний та екстракти густі водно-спиртові з концентрацією спирту етилового 30, 70 і 96 % було одержано на базі НФаУ під керівництвом професора В. А. Георгіянц шляхом комплексної переробки незрілих плодів молочно-воскової стиглості ГВ. Визначення суми флавоноїдів у перерахунку на рутин у густих екстрактах з незрілих плодів ГВ проводили за допомогою методу УФ-спектрофотометрії. У дослідженні виявлено, що випробовувані розчини з екстракту густого водного та екстрактів густих водно-спиртових з концентрацією спирту етилового 30, 70 і 96 % характеризуються наявністю максимуму поглинання за довжини хвилі 412 нм, що є близьким до максимуму поглинання розчину стандартного зразка рутину, приготованого за таких самих умов. Уміст суми флавоноїдів у перерахунку на рутин для водного екстракту склав 0,43 %, а для водно-спиртових (30, 70, 96 %) - 0,37, 0,51, 0,40 % відповідно. Таким чином, за допомогою методу УФ-спектрофотометрії було визначено суму флавоноїдів у складі всіх досліджуваних густих екстрактів з незрілих плодів ГВ. Найбільшу кількість флавоноїдів уміщує водно-спиртовий 70 % екстракт (0,51 %), найменшу - водно-спиртовий 30 % (0,37 %). | ||
| 12. | 
Залигіна Є. В. Розробка напрямків підвищення ефективності управління логістикою лікарських препаратів у сучасних умовах розвитку закладів охорони здоров’я [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2020. - Т. 6, № 4. - С. 55–59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2020_6_4_9 Мета роботи - розробка алгоритму підвищення ефективності діяльності медичної установи за рахунок скорочення витрат на медикаменти. У клініці "Garvis" загальний аналіз витрат на медикаменти починається з визначення відсоткового співвідношення витрат на окремі групи лікарських препаратів (ЛП) у загальному робочому асортименті. Наступним етапом є виявлення найбільш значущих витрат, оскільки вони істотно впливають на економічний стан медичного закладу. Для найбільш ефективного впливу на витрати проводиться їх декомпозиція й аналіз окремих груп медикаментів. За повною картиною значущих витрат та їх складових формується постатейний план зниження витрат на ЛП: абсолютне скорочення кількості торгових і міжнародних непатентованих назв ЛП у робочому асортименті; формування робочого асортименту з урахуванням ABC/VEN-класифікації; виключення з робочого асортименту біологічно активних і харчових добавок; заміщення витрат на менші шляхом формування робочого асортименту з урахуванням співвідношення цін, біологічної доступності та еквівалентності ЛП. Алгоритм можна застосовувати у будь-яких медичних закладах України, оскільки гарантовано надає позитивний ефект у вигляді скорочення на чверть витрат на ЛП. | ||
| 13. |
Залигіна Є. В. Актуальність розробки вітчизняного фітопрепарату у вигляді рідкої лікарської форми – бальзаму на основі рослинної сировини та вивчення його фармакологічних властивостей (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна // Фітотерапія. - 2018. - № 2. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2018_2_11 | ||
| 14. |
Залигіна Є. В. Визначення окиснювальних поліфенолів у складі густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Фітотерапія. - 2018. - № 2. - С. 56-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2018_2_15 | ||
| 15. |
Залигіна Є. В. Актуальність дослідження фармакологічних властивостей вітчизняного фітобальзаму "Herbal park", до складу якого входить аніс звичайний [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна // Фітотерапія. - 2020. - № 2. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2020_2_15 Сьогодні стрімко зростає популярність фітотерапії. ВООЗ наголошує на тому, що близько 75 % хворим доцільно застосовувати препарати рослинного походження. Натепер в Україні реалізується стратегія лікарського забезпечення населення за рахунок впровадження імпортозамінних рослинних препаратів, але незважаючи на значні зусилля в цьому напрямі число нових ліків з рослинної сировини, які досягли ринку, залишається невеликим. Мета дослідження - на основі аналізу джерел літератури та огляду фармацевтичного ринку України оцінити актуальність вивчення фармакологічних властивостей фітобальзаму "Herbal park", до складу якого входить шавлія мускатна. Проведене дослідження показало, що шавлія мускатна широко застосовується в народній медицині. Хімічний склад шавлії мускатної можно класифікувати наступним чином: ефірні олії (склареол), жирні олії (<$Ealpha>-ліноленова ~ 54 %), токоли (<$Egamma>-токоферол, <$Ealpha>-токоферол), каротиноїди (лютеїн), дитерпени абіетанового типу (етіопінон, о-нафтохінон дитерпени, 1-оксоетіопінон, сальвіпізон, ферругінол, карнозинова кислота). Доведено, що ці речовини характеризуються антиоксидантною, протизапальною, знеболювальною, протимікробною активностями, а дитерпени абіетанового типу виявляють антипроліферативну та цитотоксичну дію. Етанольний екстракт Salvia sclarea L. виявляє протизапальну активність, а водний - активність проти <$Ealpha>-глюкозидази та здатен інгібувати тирозиназу. Склареол у складі шавлії мускатної виявляє протизапальну, антиоксидантну, знеболюючу активність, ефірні олії, ліналоол і ліналілацетат, мають активність проти L. amazonensis. Етіопінон, дитерпени абіетанового типу в складі шавлії характеризуються цитотоксичною активністю щодо кількох ліній пухлинних клітин людини. Було проведено аналіз фармацевтичного ринку України та встановлено, що шавлія мускатна входить до складу низки зареєстрованих на території України препаратів, сировиною для їх приготування є надземна частина рослини. Після систематизації даних щодо хімічного складу шавлії мускатної й аналізу фармацевтичного ринку України зроблено висновок про актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму "Herbal park", одним з компонентів якого є лікарська рослинна сировина шавлії мускатної.Внимание привлекает шалфей лекарственный, широко культивируемый на территории Украины. Известно, что он издавна использовался в традиционной медицине, поскольку содержит большое количество борнеола, камфоры, кариофиллена, цинеола, элемена, гумулена, ледена, пенена и туйона. Цель обзора - сбор и анализ информации об актуальности использования лекарственных свойств сырья шалфея лекарственного, поскольку он проявляет онкопротекторное, антимутагенное, антиоксидантное, гепатопротекторное, противовоспалительное, противомикробное, противогрибковое действие, нормализует метаболические процессы, успешно зарекомендовал себя в составе космецевтики. С учетом текущей COVID-19 пандемической ситуации в мире, а также противовоспалительных, антимикробных, противовирусных свойств шалфея лекарственного, его положительного воздействия на нормализацию уровня перекисного окисления липидов, антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы и каталазы), а также значительного воздействия на снижение фиброза легких, лекарственные формы на основе Salvia officinalis могут использоваться для профилактики, комплексного лечения и реабилитации после перенесенной COVID-19 инфекции. Анализ фармацевтического рынка показал, что в Украине применяются лекарственные средства на основе Salvia officinalis в терапии заболеваний верхних дыхательных путей, а также при климактерическом синдроме и психоэмоциональной нагрузке, в комплексной терапии хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта и мочеполовой системы. Собранная и систематизированная информация свидетельствует о том, что лекарственное растительное сырье шалфея лекарственного может применяться более разнопланово. Поэтому мы считаем целесообразным дальнейшее исследование фармакологических свойств Salvia officinalis и разработку технологии изготовления новых лекарственных форм для внутреннего применения на его основе. | ||
| 16. | 
Залигіна Є. В. Актуальність дослідження фармакологічних властивостей шавлії лікарської (Salvia officinalis) (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна // Медичні перспективи. - 2022. - Т. 27, № 2. - С. 44-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2022_27_2_9 Сьогодні стрімко зростає популярність фітотерапії. ВООЗ наголошує на тому, що близько 75 % хворим доцільно застосовувати препарати рослинного походження. Натепер в Україні реалізується стратегія лікарського забезпечення населення за рахунок впровадження імпортозамінних рослинних препаратів, але незважаючи на значні зусилля в цьому напрямі число нових ліків з рослинної сировини, які досягли ринку, залишається невеликим. Мета дослідження - на основі аналізу джерел літератури та огляду фармацевтичного ринку України оцінити актуальність вивчення фармакологічних властивостей фітобальзаму "Herbal park", до складу якого входить шавлія мускатна. Проведене дослідження показало, що шавлія мускатна широко застосовується в народній медицині. Хімічний склад шавлії мускатної можно класифікувати наступним чином: ефірні олії (склареол), жирні олії (<$Ealpha>-ліноленова ~ 54 %), токоли (<$Egamma>-токоферол, <$Ealpha>-токоферол), каротиноїди (лютеїн), дитерпени абіетанового типу (етіопінон, о-нафтохінон дитерпени, 1-оксоетіопінон, сальвіпізон, ферругінол, карнозинова кислота). Доведено, що ці речовини характеризуються антиоксидантною, протизапальною, знеболювальною, протимікробною активностями, а дитерпени абіетанового типу виявляють антипроліферативну та цитотоксичну дію. Етанольний екстракт Salvia sclarea L. виявляє протизапальну активність, а водний - активність проти <$Ealpha>-глюкозидази та здатен інгібувати тирозиназу. Склареол у складі шавлії мускатної виявляє протизапальну, антиоксидантну, знеболюючу активність, ефірні олії, ліналоол і ліналілацетат, мають активність проти L. amazonensis. Етіопінон, дитерпени абіетанового типу в складі шавлії характеризуються цитотоксичною активністю щодо кількох ліній пухлинних клітин людини. Було проведено аналіз фармацевтичного ринку України та встановлено, що шавлія мускатна входить до складу низки зареєстрованих на території України препаратів, сировиною для їх приготування є надземна частина рослини. Після систематизації даних щодо хімічного складу шавлії мускатної й аналізу фармацевтичного ринку України зроблено висновок про актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму "Herbal park", одним з компонентів якого є лікарська рослинна сировина шавлії мускатної.Внимание привлекает шалфей лекарственный, широко культивируемый на территории Украины. Известно, что он издавна использовался в традиционной медицине, поскольку содержит большое количество борнеола, камфоры, кариофиллена, цинеола, элемена, гумулена, ледена, пенена и туйона. Цель обзора - сбор и анализ информации об актуальности использования лекарственных свойств сырья шалфея лекарственного, поскольку он проявляет онкопротекторное, антимутагенное, антиоксидантное, гепатопротекторное, противовоспалительное, противомикробное, противогрибковое действие, нормализует метаболические процессы, успешно зарекомендовал себя в составе космецевтики. С учетом текущей COVID-19 пандемической ситуации в мире, а также противовоспалительных, антимикробных, противовирусных свойств шалфея лекарственного, его положительного воздействия на нормализацию уровня перекисного окисления липидов, антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы и каталазы), а также значительного воздействия на снижение фиброза легких, лекарственные формы на основе Salvia officinalis могут использоваться для профилактики, комплексного лечения и реабилитации после перенесенной COVID-19 инфекции. Анализ фармацевтического рынка показал, что в Украине применяются лекарственные средства на основе Salvia officinalis в терапии заболеваний верхних дыхательных путей, а также при климактерическом синдроме и психоэмоциональной нагрузке, в комплексной терапии хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта и мочеполовой системы. Собранная и систематизированная информация свидетельствует о том, что лекарственное растительное сырье шалфея лекарственного может применяться более разнопланово. Поэтому мы считаем целесообразным дальнейшее исследование фармакологических свойств Salvia officinalis и разработку технологии изготовления новых лекарственных форм для внутреннего применения на его основе. | ||
| 17. |
Залигіна Є. Актуальність дослідження фармакологічних властивостей кропиви жалкої (Urtica urens L.) (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Є. Залигіна // Фітотерапія. Часопис. - 2022. - № 3. - С. 93-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2022_3_11 Сьогодні стрімко зростає популярність фітотерапії. ВООЗ наголошує на тому, що близько 75 % хворим доцільно застосовувати препарати рослинного походження. Натепер в Україні реалізується стратегія лікарського забезпечення населення за рахунок впровадження імпортозамінних рослинних препаратів, але незважаючи на значні зусилля в цьому напрямі число нових ліків з рослинної сировини, які досягли ринку, залишається невеликим. Мета дослідження - на основі аналізу джерел літератури та огляду фармацевтичного ринку України оцінити актуальність вивчення фармакологічних властивостей фітобальзаму "Herbal park", до складу якого входить шавлія мускатна. Проведене дослідження показало, що шавлія мускатна широко застосовується в народній медицині. Хімічний склад шавлії мускатної можно класифікувати наступним чином: ефірні олії (склареол), жирні олії (<$Ealpha>-ліноленова ~ 54 %), токоли (<$Egamma>-токоферол, <$Ealpha>-токоферол), каротиноїди (лютеїн), дитерпени абіетанового типу (етіопінон, о-нафтохінон дитерпени, 1-оксоетіопінон, сальвіпізон, ферругінол, карнозинова кислота). Доведено, що ці речовини характеризуються антиоксидантною, протизапальною, знеболювальною, протимікробною активностями, а дитерпени абіетанового типу виявляють антипроліферативну та цитотоксичну дію. Етанольний екстракт Salvia sclarea L. виявляє протизапальну активність, а водний - активність проти <$Ealpha>-глюкозидази та здатен інгібувати тирозиназу. Склареол у складі шавлії мускатної виявляє протизапальну, антиоксидантну, знеболюючу активність, ефірні олії, ліналоол і ліналілацетат, мають активність проти L. amazonensis. Етіопінон, дитерпени абіетанового типу в складі шавлії характеризуються цитотоксичною активністю щодо кількох ліній пухлинних клітин людини. Було проведено аналіз фармацевтичного ринку України та встановлено, що шавлія мускатна входить до складу низки зареєстрованих на території України препаратів, сировиною для їх приготування є надземна частина рослини. Після систематизації даних щодо хімічного складу шавлії мускатної й аналізу фармацевтичного ринку України зроблено висновок про актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму "Herbal park", одним з компонентів якого є лікарська рослинна сировина шавлії мускатної.Внимание привлекает шалфей лекарственный, широко культивируемый на территории Украины. Известно, что он издавна использовался в традиционной медицине, поскольку содержит большое количество борнеола, камфоры, кариофиллена, цинеола, элемена, гумулена, ледена, пенена и туйона. Цель обзора - сбор и анализ информации об актуальности использования лекарственных свойств сырья шалфея лекарственного, поскольку он проявляет онкопротекторное, антимутагенное, антиоксидантное, гепатопротекторное, противовоспалительное, противомикробное, противогрибковое действие, нормализует метаболические процессы, успешно зарекомендовал себя в составе космецевтики. С учетом текущей COVID-19 пандемической ситуации в мире, а также противовоспалительных, антимикробных, противовирусных свойств шалфея лекарственного, его положительного воздействия на нормализацию уровня перекисного окисления липидов, антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы и каталазы), а также значительного воздействия на снижение фиброза легких, лекарственные формы на основе Salvia officinalis могут использоваться для профилактики, комплексного лечения и реабилитации после перенесенной COVID-19 инфекции. Анализ фармацевтического рынка показал, что в Украине применяются лекарственные средства на основе Salvia officinalis в терапии заболеваний верхних дыхательных путей, а также при климактерическом синдроме и психоэмоциональной нагрузке, в комплексной терапии хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта и мочеполовой системы. Собранная и систематизированная информация свидетельствует о том, что лекарственное растительное сырье шалфея лекарственного может применяться более разнопланово. Поэтому мы считаем целесообразным дальнейшее исследование фармакологических свойств Salvia officinalis и разработку технологии изготовления новых лекарственных форм для внутреннего применения на его основе. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |