Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Калько К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Дроговоз С. М. Біоритми – маркери функціонального стану шлунко-кишкового тракту [Електронний ресурс] / С. М. Дроговоз, М. П. Тимофєєв, К. О. Калько // Український біофармацевтичний журнал. - 2013. - № 2. - С. 4-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2013_2_3 | ||
| 2. | 
Калько К. О. Особливості циркадіанної динаміки антиоксидантної системи та перекисного окиснення ліпідів у щурів [Електронний ресурс] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, А. Ю. Позднякова, Н. В. Захарко // Клінічна фармація. - 2015. - Т. 19, № 4. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2015_19_4_13 Діяльність печінки як центральної метаболічної лабораторії організму має чітку циркадіанну ритміку, що обумовлено добовою залежністю перебігу метаболічних процесів в органі. Важливою об'єднуючою ланкою клітинного метаболізму і циркадіанних ритмів є стан антиоксидантної системи організму (АОС) та активність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). У результаті проведених досліджень встановлена циркадіанна залежність активності ПОЛ-АОС, однак не всі компоненти системи АОЗ рівноцінно "працюють" протягом доби. За показниками активності ключових компонентів системи АОЗ - найбільша "стійкість" АОС спостерігається в ранково-денний, а мінімальна - у вечірньо-нічний періоди. Суттєвих статевих відмінностей між щурами-самицями та щурами-самцями не виявлено. | ||
| 3. | 
Калько К. О. Вплив токсичних доз парацетамолу на циркадіанний ритм прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу [Електронний ресурс] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, Н. В. Захарко, Т. К. Юдкевич // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 1. - С. 81-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2016_1_12 Мета дослідження - встановлення циркадіанного ритму системи ПОЛ-АОЗ за фізіологічних умов та її десинхроноз за умов парацетамолового ушкодження печінки. Дослідження проводили на щурах обох статей на моделі гострого парацетамолового гепатиту (ПГ), який моделювали в наступні періоди доби: ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) одноразовим введенням парацетамолу в дозі 1000 мг/кг щура. Евтаназію тварин проводили через 24 год після введення ксенобіотика. Циркадіанний ритм системи ПОЛ-АОЗ оцінювали за активністю СОД, каталази, вмісту ВГ і ТБК-АП. Встановлено, що розвиток гострого ПГ призводить до десинхронозу системи АОЗ, про що свідчить зміна циркадіанного ритму ключових компонентів АОС. Зокрема, нівелюється добовий ритм активності каталази (амплітуда знижується на 97 % у самиць та на 76 % у самців), тоді як такий у активності СОД зберігається (зменшення мезору ритму відносно інтактних тварин несуттєве: на 9 % у самиць та на 10 % у самців). Зниження вмісту ВГ підтверджується зміною мезору ритму даного показника на 21 % у самок та на 36 % у самців відносно інтактних тварин, тоді як збереження мезору на тлі патології та амплітуди вмісту ТБК-АП, характерного для інтактних тварин, свідчить про відсутність змін даного показника за умов одноразового гострого ПГ. Одержані результати слід враховувати з метою адекватної оцінки результатів експериментів під час вивчення традиційних і перспективних гепатопротекторів. | ||
| 4. |
Калько К. О. Особливості циркадіанної динаміки обмінних та жовчосекреторних процесів у щурів [Електронний ресурс] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, Т. К. Юдкевич, Н. В. Бездітко // Український біофармацевтичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2016_2_11 | ||
| 5. |
Калько К. О. Циркадіанна залежність впливу карсилу на активність маркерів цитолізу та вміст відновленого глутатіону за умов хронодетермінованого парацетамолового гепатиту [Електронний ресурс] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, ДМ. В. Пазюк // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 2. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2016_2_8 Мета дослідження - встановлення циркадіанної залежності впливу карсилу на активність маркерів цитолізу та вміст відновленого глутатіону (ВГ) за умов хронодетермінованого парацетамолового гепатиту. Оскільки в патогенезі пошкоджуючої дії парацетамолу спостерігається зростання активності маркерів цитолізу в сироватці крові та зменшення вмісту ВГ у гепатоцитах, то саме за ступенем зміни величин вищевказаних показників під дією препарату можна оцінити виразність прояву ним антиоксидантної та мембранопротекторної активностей, які є ключовою складовою гепатопротекторного ефекту. Дослідження проводили на самицях щурів на моделі гострого парацетамолового гепатиту, який відтворювали одноразовим введенням парацетамолу (1000 мг/кг внутрішньо-шлунково) у наступні періоди доби: ранковий (09,00), денний (15,00), вечірній (21,00) та нічний (03,00). Карсил вводили в лікувально-профілактичному режимі в дозі 100 мг/кг внутрішньошлунково за 1 год до введення парацетамолу та через 2 год після нього. Активність маркерів цитолізу в сироватці крові та вміст ВГ у тканині печінки визначали через 24 год після введення ксенобіотика. Встановлено, що максимальне зниження активності маркерів цитолізу та зростання вмісту ВГ під дією карсилу на тлі хронодетермінованого парацетамолового гепатиту спостерігається в ранковий та вечірній періоди. На тлі мінімального циркадіанного збільшення активності маркерів цитолізу за умов парацетамолового гепатиту введення карсилу не змінювало величину активності АлАТ та АсАТ і вмісту ВГ. Циркадіанна залежність здатності карсилу зменшувати активність маркерів цитолізу та впливати на вміст ВГ на тлі хронодетермінованого парацетамолового гепатиту ймовірно зумовлена хронофармакодинамічними особливостями реалізації антиоксидантної й мемраностабілізуючої дії даного препарату. Особливості циркадіанної дії карсилу відповідають загальним принципам хронофармакології: найвиразніший фармакологічний ефект препарату проявляється в період значного порушення функції органу. | ||
| 6. |
Калько К. О. Циркадіанні біоритми вуглеводного обміну в щурів за умов гострого парацетамолового гепатиту [Електронний ресурс] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, А. В. Кононенко, Н. В. Захарко, Т. В. Горбач, О. Я. Міщенко, Н. В. Бездітко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 3. - С. 48-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2016_3_7 Мета дослідження - встановлення циркадіанних ритмів вуглеводного обміну за фізіологічних умов та їх десинхроноз за умов гострого парацетамолового гепатиту в щурів. Дослідження проведено на щурах обох статей на моделі гострого парацетамолового гепатиту, який моделювали в наступні періоди доби: ранковий (09,00), денний (15,00), вечірній (21,00) та нічний (03,00) одноразовим введенням парацетамолу в дозі 1000 мг/кг. Дослідження проводили через 24 год після введення ксенобіотика. Циркадіанні ритми вуглеводного обміну оцінювали за вмістом глюкози, глікогену та кортикотерону. Встановлено, що десинхроноз циркадіанних ритмів вуглеводного обміну за умов гострого парацетамолового гепатиту характеризується зміщенням періоду акрофази циркадіанного ритму вмісту глюкози в тварин обох статей з 03,00 на 21,00, тоді як порушення циркадіанного ритму вмісту глікогену відзначається достовірним зменшенням мезора ритму даного показника на 31 % у самиць та на 35 % у самців відносно інтактних тварин. Найвиразніше зменшення вмісту глікогену спостерігали о 09,00 у самиць (на 44 %) та о 03,00 у самців (на 53 %), а мінімальні зміни даного показника в щурів обох статей реєстрували о 15,00 (на 6 % у самиць та на 15 % у самців). За умов парацетамолового гепатиту циркадіанний ритм умісту кортикостерону не зазнавав змін та характеризувався аналогічною інтактним тваринам архітектонікою. Одержанні результати слід враховувати з метою адекватної оцінки результатів експериментів при вивченні традиційних і перспективних гепатопротекторів. | ||
| 7. |
Калько К. О. Особливості циркадіанної динаміки вуглеводного обміну та активності маркерів цитолізу у щурів [Електронний ресурс] / К. О. Калько, О. Я. Міщенко, А. В. Кононенко, Т. В. Горбач, Т. К. Юдкевич, С. М. Дроговоз // Клінічна фармація. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2016_20_3_12 Мета роботи - встановлення циркадіанної динаміки вуглеводного обміну та активності маркерів цитолізу у самиць і самців щурів. Для реалізації даної мети проведено відповідні хронофармакологічні дослідження із забором крові та тканини печінки у дослідних щурів у наступні години доби: 03.00, 09.00, 15.00 і 21.00. У результаті проведених досліджень встановлено наявність добових коливань рівня глікогену, вмісту кортикостерону, глюкози у самців за меншої виразності ритму останньої у самиць і практично відсутність циркадіанного ритму активності АлАТ та АсАТ у тварин обох статей. Суттєвих статевих відмінностей між щурами самицями та щурами-самцями не виявлено. Одержані результати циркадіанної організації вуглеводного обміну й активності маркерів цитолізу у щурів слід враховувати у ході аналізу хронопортрету гепатопротекторів та інших препаратів. | ||
| 8. |
Калько К. О. Циркадіанні особливості антиоксидантних та мембранопротекторних властивостей глутаргіну в умовах гострого хронодетермінованого парацетамолового гепатиту [Електронний ресурс] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, О. О. Койро, А. Ю. Позднякова // Клінічна фармація. - 2017. - Т. 21, № 2. - С. 46-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2017_21_2_9 Захворювання гепатобіліарної системи посідають провідне місце серед захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Однією з основних груп препаратів, що застосовуються для їх лікування, є гепатопротектори. Активний розвиток хронофізіології, хронопатології та хронофармакології створив можливість встановлення хронопортретів препаратів. Врахування останніх надасть змоу суттєво оптимізувати фармакотерапію. Мета дослідження - оцінка циркадіанної залежності антиоксидантної та мембранопротекторної активності глутаргіну. Вибір даного препарату як об'єкта даних досліджень зумовлений його частим застосуванням у клінічній практиці. Дослідження проведено на моделі гострого парацетамолового гепатиту, змодельованого у хронодетермінованому режимі: у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) періоди доби. Доза парацетамолу в експерименті складала 1000 мг/кг. Глутаргін уводили в дозі 135 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі, тобто за 1 год до та через 2 год після введення парацетамолу. Проведені дослідження надаи змогу виявити особливості десинхронозів прооксидантно-антиоксидантного балансу й активності маркерів цитолізу в залежності від періоду доби, в який моделювали парацетамоловий гепатит, та встановити добові особливості їх корекції глутаргіном. Найбільш виразне зменшення активності АлАТ і АсАТ у разі застосування глутаргіну спостерігалося на тлі нічного та денного моделювання гепатиту, що, ймовірно, пов'язано з циркадіанними особливостями прояву антиоксидантної та мембраностабілізуючої активності цього препарату. Висновки: виявлені циркадіанні особливості регулювання прооксидантно-антиоксидантного балансу глутаргіном на тлі парацетамолового гепатиту слід враховувати під час розробки комплексного хронопортрету цього препарату. | ||
| 9. |
Калько К. О. Скринінгові дослідження жовчогінної активності рідкого екстракту трави пижма звичайного (Tanacetum vulgare) за умов субхронічного гепатиту в щурів [Електронний ресурс] / К. О. Калько, О. Я. Міщенко, А. Ю. Позднякова, Л. В. Деримедвідь, М. Ю. Золотайкіна, Т. М. Гонтова, О. В. Почелова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 1. - С. 39–44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_1_7 Враховуючи тенденцію до зростання захворювань гепатобіліарної системи, раціональне й комплексне використання розповсюджених на території України лікарських рослин та розроблених на основі їх БАР лікарських засобів, які виявляють виражену жовчогінну дію в комплексі з гепатопротекторною активністю, є актуальним питанням сучасної фармації та медицини. Мета дослідження - вивчити наявність гепатопротекторних і жовчогінних властивостей рідкого екстракту трави пижма звичайного (ЕТПЗ) (Tanacetum vulgare) за умов експериментального субхронічного гепатиту. Поставлене завдання розв'язується шляхом дослідження жовчогінної дії рідкого ЕТПЗ за умов субхронічного ушкодження печінки щурів введенням 50 % олійного розчину тетрахлорметану (підшкірно в дозі 0,4 мл/100 г) і 40 % розчину етанолу (внутрішньошлунково в дозі 1,3 мл/100 г). Досліджуваний рідкий ЕТПЗ вводили в лікувально-профілактичному режимі в дозах 25, 50, 75, 100 та 150 мг/кг. Жовчогінну дію оцінювали за впливом на жовчосинтетичні (уміст жовчних кислот і холестеролу) та жовчосекреторні (швидкість секреції жовчі) процеси. Встановлено сприятливий вплив рідкого ЕТПЗ на перебіг субхронічного токсичного гепатиту в дозі 75 мг/кг, про що свідчить зростання швидкості секреції жовчі (у 2,1 разу) та кількісного складу її компонентів: холестеролу та жовчних кислот відповідно в 1,3 (p << 0,05) та 1,6 разу. Жовчосинтетична та жовчогінна дія досліджуваного екстракту зумовлена флавоноїдами (лютеолін, рутин, хлорогенова, кофейна та ферулова кислоти), що входять до його складу. Рекомендовано подальше вивчення рідкого ЕТПЗ в дозі 75 мг/кг з метою розробки лікарського засобу гепатопротекторної та жовчогінної дії. | ||
| 10. |
Дроговоз С. М. Циркадіанні ритми розвитку експериментального парацетамолового гепатиту та впливу гепатопротекторів на активність прооксидантно/антиоксидантних і цитолітичних процесів [Електронний ресурс] / С. М. Дроговоз, О. Я. Міщенко, К. О. Калько, Н. С. Богдан, О. В. Геруш // Клінічна фармація. - 2019. - Т. 23, № 2. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2019_23_2_5 Одним із актуальних напрямків сучасної експериментальної та клінічної фармакології є визначення залежності ефективності та токсичності ліків від часу доби або сезону року. Мета дослідження - встановити особливості циркадіанних ритмів сучасних гепатопротекторів на баланс антиоксидантно/прооксидантних процесів та активність цитолізу за умов гострого парацетамолового гепатиту у щурів. Гострий парацетамоловий гепатит у щурів моделювали шляхом одноразового внутрішньошлункового введення парацетамолу (1000 мг/кг) у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) час. Стан процесів ПОЛ у гепатоцитах оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів (ТБК-АП); АОЗ - за вмістом ВГ, активністю СОД та каталази в гепатоцитах; цитолітичних процесів - за активністю АлАТ у сироватці крові. За фізіологічних умов у щурів встановлений циркадіанний пік активності антиоксидантної системи печінки у ранково-денний та мінімальний - у вечірньо-нічний період. Експериментальний парацетамоловий гепатит характеризувався піками активації цитолітичних процесів ввечері (21.00) та вранці (09.00): відповідно достовірне зростання активності АлАТ в 3,3 та 2,5 рази (p << 0,05), що співпадає з піком зниження ендогенного антиоксиданта відновленого глутатіону (ВГ) вранці в 1,4 рази (p << 0,05) та з мінімальними цитолітичними змінами вдень (15.00) та вночі (03.00). Встановлено, що найвиразніший вплив на прооксидантно-антиоксидантні та цитолітичні процеси фітогепатопротектор силімарин ("Карсил") та синтетичний гепатопротектор "Антраль" чинили у ранковий (09.00) та вечірній (21.00) періоди: що підтверджується зростанням вмісту ВГ в 1,2 рази (p << 0,05) та зниженням активності АлАТ в 1,2 - 1,5 рази (p << 0,05) щодо тварин із гепатитом на тлі дії силімарину та зростанням активності СОД в 1,2 рази (p << 0,05); підвищенням вмісту ВГ в 1,3 та 1,4 рази та зниженням активності АлАТ в 1,3 - 1,5 рази (p << 0,05) під впливом антралю. Аргініну глутамат ("Глутаргін") на тлі парацетамолового гепатиту найвиразніше підвищував активність антиоксидантної системи та пригнічував цитолітичні процеси вдень (15.00) та вночі (03.00): збільшення вмісту ВГ в 1,4 рази (p << 0,05) та зниження активності АлАТ в 1,2 - 1,3 рази (p << 0,05) відповідно. Висновки: встановлені циркадіанні ритми максимальної вираженості парацетамолового гепатиту (о 21.00 та 09.00) доцільно враховувати в експериментальній фармакології при відтворенні цієї моделі ушкодження печінки. Антиоксидантна та антицитолітична дія силімарину та антралю максимально виявляється у ранковий та вечірній період, а аргініну глутамату - вдень та вночі. Встановлені хронофармакологічні особливості впливу досліджуваних гепатопротекторів на антиоксидантно/прооксидантні та цитолітичні процеси доцільно враховувати при використанні їх як референтних при доклінічному вивченні перспективних гепатопротекторів та при проведенні подальших хронофармакологічних досліджень цих препаратів. | ||
| 11. | 
Іванцик Л. Б. Переваги складу та активності нової комбінованої мазі з етонієм у лікуванні ранового процесу [Електронний ресурс] / Л. Б. Іванцик, С. М. Дроговоз, Н. А. Гербіна, К. О. Калько, В. В. Штробля // Лікарська справа. - 2019. - № 1-2. - С. 126-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2019_1-2_21 Проведено експериментальне вивчення нової комбінованої мазі з етонієм для лікування ран та встановлено її переваги порівняно з препаратами-аналогами Інфларакс (ТОВ ФК "Здоров'я"), Левомеколь (ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ") та Офлокаїн-Дарница (ЗАТ ФФ "Дарниця"), що мають такі самі показання до застосування, як і нова мазь. Досліджено осмотичну активність мазі з етонієм методом кінетики абсорбції води в дослідах in vitro. Визначено протимікробну дію мазі з етонієм щодо стандартних і госпітальних штамів мікроорганізмів методом дифузії в агар у модифікації колодязів: S. аureus ATCC 25923, E. сoli ATCC 25922, P. аeruginosa ATCC 27853, B. subtilis ATCC 6633, P. vulgaris АТСС 4636, C. аlbicаns ATCC 885/653, S. аureus 23, E. сoli 15, P. аeruginosa 39, P. vulgaris 59, K. pneumoniae 6. Виявлено протизапальну активність мазі з етонієм на моделі неалергічного контактного дерматиту, викликаного скипідаром. Результати експериментальних досліджень вказують на високу ефективність запропонованого комбінованого складу мазі з етонієм завдяки оптимальному поєднанню компонентів мазевої основи та діючих речовин. Встановлено, що мазь з етонієм проявила виражену та пролонговану осмотичну активність, що сприяє повному проникненню та вивільненню діючих речовин мазі у тканини. Мазь з етонієм виявила широкий спектр протимікробної дії щодо стандартних і госпітальних штамів: для C. albicans АТСС 885/653 та K. pneumoniaе 6 дана мазь переважала за активністю усі препарати порівняння. Мазь з етонієм проявила виражену протизапальну дію, перевершуючи за ефективністю препарати порівняння. Таким чином, завдяки наявності широкого спектра фармакологічної активності, мазь з етонієм може бути ефективною при лікуванні ран з вираженою ексудацією в I фазі ранового процесу, при ранах, інфікованих змішаною бактеріально-грибковою мікрофлорою, та для профілактики їх ускладнень, а також у комплексній терапії запальних процесів шкіри. | ||
| 12. |
Деримедвідь Л. В. Вплив екстракту листя лепехи звичайної (Acorus calamus L.) на показники холестазу та жовчовидільну функцію печінки за експериментального гепатиту [Електронний ресурс] / Л. В. Деримедвідь, Л. А. Коранг, К. О. Калько, В. П. Вереітинова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 2. - С. 114-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2020_14_2_7 Однією з складових уражень печінки є холестатичний синдром, який зумовлено порушенням утворення та відтоку жовчі в кишечник, нагромадженням її компонентів у печінці та крові, що проявляється підвищенням активності у крові лужної фосфатази (ЛФ), <$Egamma>-глутамілтранспептидази (<$Egamma>-ГТТП), трансаміназ, вмісту холестерину, білірубіну, жовчних кислот тощо. Для корекції синдрому холестазу за алкогольної хвороби та інших уражень печінки часто використовують рослинні та синтетичні засоби з гепатопротекторною й жовчогінною активністю. Мета дослідження - вивчення впливу деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (Acorus calamus L.) на процеси жовчоутворення, жовчовиділення та холестазу за умов етанол-тетрахлорметанового гепатиту в щурів. Встановлено, що використання деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної в лікувально-профілактичному режимі за умов гепатиту в щурів, спричиненого введенням тетрахлорметану та етанолу, достовірно зменшує інтенсивність процесу холестазу, покращує жовчосектеторну та жовчоутворювальну функції печінки. Антихолестатичні властивості деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної підтверджено достовірним зменшенням рівня непрямого та прямого білірубіну, зниженням активності ЛФ і <$Egamma>-ГТТП. За показниками нормалізації швидкості секреції жовчі, вмісту в жовчі жовчних кислот і холестерину, зменшенням процесів холестазу деалкоголізований екстракт листя лепехи звичайної не поступався препаратам порівняння. Одержані дані свідчать про доцільність подальших поглиблених досліджень екстракту листя лепехи звичайної для створення на її основі ефективних гепатопротекторів.Однією з складових уражень печінки є холестатичний синдром, який зумовлено порушенням утворення та відтоку жовчі в кишечник, нагромадженням її компонентів у печінці та крові, що проявляється підвищенням активності у крові лужної фосфатази (ЛФ), <$Egamma>-глутамілтранспептидази (<$Egamma>-ГТТП), трансаміназ, вмісту холестерину, білірубіну, жовчних кислот тощо. Для корекції синдрому холестазу за алкогольної хвороби та інших уражень печінки часто використовують рослинні та синтетичні засоби з гепатопротекторною й жовчогінною активністю. Мета дослідження - вивчення впливу деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (Acorus calamus L.) на процеси жовчоутворення, жовчовиділення та холестазу за умов етанол-тетрахлорметанового гепатиту в щурів. Встановлено, що використання деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної в лікувально-профілактичному режимі за умов гепатиту в щурів, спричиненого введенням тетрахлорметану та етанолу, достовірно зменшує інтенсивність процесу холестазу, покращує жовчосектеторну та жовчоутворювальну функції печінки. Антихолестатичні властивості деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної підтверджено достовірним зменшенням рівня непрямого та прямого білірубіну, зниженням активності ЛФ і <$Egamma>-ГТТП. За показниками нормалізації швидкості секреції жовчі, вмісту в жовчі жовчних кислот і холестерину, зменшенням процесів холестазу деалкоголізований екстракт листя лепехи звичайної не поступався препаратам порівняння. Одержані дані свідчать про доцільність подальших поглиблених досліджень екстракту листя лепехи звичайної для створення на її основі ефективних гепатопротекторів. | ||
| 13. |
Міщенко О. Я. Клініко-економічні аспекти фібратів [Електронний ресурс] / О. Я. Міщенко, К. О. Калько, В. Ф. Осташко, Ю. І. Грешко, П. Г. Клепач, Я. І. Гончарук // Клінічна фармація. - 2020. - Т. 24, № 4. - С. 15–22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2020_24_4_4 На теперішній час статини входять до першої лінії терапії дисліпідемій. Фібрати також посідають певне місце в лікуванні дисліпідемій. З огляду на вищенаведене актуальним є висвітлення доказів ефективності цих препаратів щодо зниження несприятливих наслідків серцево-судинних захворювань (ССЗ) та доцільності застосування їх у комплексній терапії дисліпідемій, а також дослідження фармакоекономічних характеристик фібратів, представлених на фармацевтичному ринку (ФР) України. Мета дослідження - проаналізувати клінічну ефективність фібратів щодо здатності знижувати наслідки ССЗ і дослідити асортимент, цінову характеристику, доступність і споживання фібратів на ФР України з 2017 по 2019 рр. Аналіз доказів клінічної ефективності фібратів у хворих на ССЗ із дисліпідемією проведено за даними систематичних оглядів, представлених у міжнародній базі Pubmed. Ретроспективний аналіз асортименту, цін, економічної доступності та споживання фібратів в Україні проведено за даними аналітичної системи "PharmXplorer" інформаційно-пошукової компанії "Моріон" та системи Compendium. Оцінку економічної доступності проведено за показником адекватності платоспроможності (Са.s.), обсягів споживання за показником DDDs (кількість середніх добових доз (DDD)) і за кількістю реалізованих упаковок упродовж 2017 - 2019 рр. Докази клінічної ефективності фібратів щодо зменшення несприятливих серцево-судинних подій у хворих на ССЗ із дисліпідемією і у хворих на цукровий діабет (ЦД) типу 2 узагальнені в систематичних оглядах. Упродовж 2017 - 2019 рр. на ФР України були зареєстровані лише 3 торгові назви (ТН) фенофібрату закордонного виробництва, ціни на які не зазнавали суттєвого коливання. Препарат фенофібрату ліпофен СР (Нобель, Туреччина) капс. 250 мг блістер N 30 є високодоступним для українського споживача (Са.s. менше 5,0 %), а препарат трайкор 145 мг (Еббот Продактс ГмБх, Німеччина) таб. в/плівк. обол. 145 мг блістер N 20 і N 30 (Са.s. більше 5,0 %) - середньодоступним. Встановлено динаміку приросту обсягів реалізації (в 2,4 разу) упаковок фенофібрату в 2019 р. у порівнянні з 2017 р. за рахунок зростання продажів препарату трайкор (таб. в/плівк. обол. 145 мг блістер N 20). Встановлено динаміку підвищення споживання фібратів за показником DDDs, що загалом відповідає динаміці реалізації в кількості упаковок, проте обсяги споживання є незначними. Встановлено, що застосування фібратів у хворих на ССЗ із дисліпідемією для первинної або вторинної профілактики ризиків несприятливих серцево-судинних подій супроводжується їх зменшенням, а у хворих на ЦД типу 2 сприяє зниженню ризику розвитку нефатального інфаркта міокарда. Споживання фібратів на українському ФР є незначним, що визначено їх клінічною ефективністю та місцем в антигіперліпідемічній терапії ССЗ, де сьогодні превалюють статини. | ||
| 14. |
Калько К. О. Хронофармакологічні особливості гепатопротекторної дії силімарину за умов парацетамолового гепатиту у щурів [Електронний ресурс] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, О. Я. Міщенко, Л. Б. Іванцик, К. О. Дегтярьова, М. М. Лукащук, І. М. Лукащук, О. В. Геруш, А. О. Паламар, О. М. Коровенко // Лікарська справа. - 2020. - № 1-2. - С. 63-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2020_1-2_11 Визначення залежності ефективності та токсичності лікарських засобів від години доби або сезону року є одним з найперспективніших напрямів сучасної експериментальної і клінічної фармакології. Вивчено особливості добових ритмів впливу силімарину на стан антиоксидантно/прооксидантних та цитолітичних процесів (провідна ланка реалізації гепатопротекторної дії) за умов гострого токсичного ураження печінки у щурів парацетамолом. Хронофармакологічні особливості дії силімарину досліджено на прикладі генеричного препарату Карсил (АТ Софарма, Болгарія) за умов гострого токсичного ураження печінки парацетамолом у щурів. Стан процесів перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту оцінювали за вмістом тіобарбітурової кислоти-активних продуктів, вмістом відновленого глутатіону (ВГ), активністю супероксиддисмутази та каталази в гепатоцитах, а цитолітичних процесів - за активністю АлАТ в сироватці крові. За фізіологічних умов встановлено певну хроноархітектоніку ритмів системи антиоксидантного захисту та активності процесів перекисного окіслення у щурів, яка не порушувалася на фоні гострого ураження печінки парацетамолом (за винятком нівелювання акрофази активності каталази). Та сама динаміка та синфазність ритмів мали місце і на фоні застосування силімарину. Максимальний прояв гепатопротекторної дії силімарину спостерігали у разі його застосування вранці (09.00) та ввечері (21.00). Таким чином, застосування силімарину в періоди максимального прояву його гепатопротекторної дії - вранці (09.00) та ввечері (21.00) може бути шляхом підвищення його біодоступності. Встановлено хронофармакологічні особливості дії силімарину слід враховувати при подальшому вивчені його хронофармакологічних особливостей. | ||
| 15. |
Дроговоз С. М. Терапевтичний потенціал карбокситерапії та її вплив на патогенез та симптоми COVID-19 [Електронний ресурс] / С. М. Дроговоз, А. Л. Штробля, В. В. Штробля, М. В. Штробля, К. Г. Щокіна, К. В. Калько, Л. В. Деримедвідь, В. М. Хоменко, І. В. Кіреєв, В. Д., та ін. Лук’янчук // Лікарська справа. - 2022. - № 1-2. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2022_1-2_3 Коронавірусне захворювання (COVID-19) - інфекційна хвороба, яку спричиняє вірус SARS-CoV-2 та його мутанти. COVID-19 часто є причиною розвитку патологій дихальної системи на фоні гіпоксії. Одним із альтернативних методів усунення гіпоксії є карбокситерапія, оскільки діоксид вуглецю (CO | ||
| 16. | 
Духніч Н. Ю. Вплив полівітамінного комплексу на стан підшлункової залози хом’яків за умов експериментального метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / Н. Ю. Духніч, К. О. Калько, О. Я. Міщенко // Медична та клінічна хімія. - 2023. - Т. 25, № 3. - С. 72-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2023_25_3_11 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |