Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (33) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кнышов Г$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 23 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кнышов Г. В. Причины ишемии миокарда при гипертрофической кардиомиопатии [Електронний ресурс] / Г. В. Кнышов, Е. К. Гогаева, К. В. Руденко, Л. С. Дзахоева, А. В. Руденко, Ю. В. Паничкин, В. П. Захарова // Серце і судини. - 2012. - № 4. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2012_4_5 Цель работы - изучить причины возникновения ишемии миокарда при гипертрофической кардиомиопатии (ГКМП). На протяжении 7 лет в НИССХ им. Н. М. Амосова наблюдали пациентов с различными формами ГКМП. При применении стандартных методов диагностики (электрокардиография, эхокардиография, холтеровское мониторирование электрокардиограммы) и выявлении ишемии миокарда проводена коронаровентрикулография. При коронаровентрикулографии частой находкой была повышенная извитость коронарных артерий (КА). У 50 % пациентов выявлена типичная для миокардиального мостика (ММ) систолическая компрессия КА. Характерно, что во всех случаях ММ располагался над средней третью передней межжелудочковой ветви левой КА. Лечение проведено с учетом длины ММ, степени систолической компрессии КА, а также формы ГКМП. Летальный случай в группе хирургического лечения показывает значимость данной аномалии расположения КА у пациентов с ГКМП. Следовательно, наличие ММ у пациентов с ГКМП является отягощающим фактором течения этого заболевания. | |||
| 2. | 
Кнышов Г. В. Тесемочная реконструкция восходящей аорты при ее постстенотическом расширении [Електронний ресурс] / Г. В. Кнышов, В. В. Попов, А. А. Большак // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 3(1). - С. 89-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmbv_2013_16_3(1)__26 | |||
| 3. | 
Кнышов Г. В. Анализ интегральных характеристик транспорта кислорода в организме человека по данным обследований и на математической модели капиллярной сети в виде клеточного автомата [Електронний ресурс] / Г. В. Кнышов, Е. А. Настенко, В. Б. Максименко, А. А. Кравчук // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 2. - С. 179-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_2_34 Мережу капілярів змодельовано за допомогою клітинного автомата. Модель характеризується широким спектром динамічних властивостей капілярного кровотоку та насичення тканин киснем. У той же час усереднена величина насичення тканин киснем підтримується на приблизно постійному рівні в широкому діапазоні кисневої потреби тканин. Одержано досить добру відповідність результатів теоретичних досліджень з емпіричними даними. | |||
| 4. | 
Кнышов Г. В. Сравнительный анализ эффективности применения информационно-энтропийного и статистических методов для оценки риска развития острой сердечной недостаточности [Електронний ресурс] / Г. В. Кнышов, А. В. Руденко, Е. А. Настенко, А. В. Яковенко, В. А. Павлов, Н. Н. Руденко, В. В. Шаповалова // Клиническая информатика и телемедицина. - 2012. - Т. 8, вып. 9. - С. 73-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kiit_2012_8_9_15 | |||
| 5. | 
Кнышов Г. В. Динамика иммунологических и вирусологических показателей у больных инфекционным эндокардитом, инфицированных вирусами иммунодефицита человека и гепатита С, оперированных в условиях общей управляемой гипертермической перфузии [Електронний ресурс] / Г. В. Кнышов, В. Б. Максименко, А. Б. Колтунова, А. А. Крикунов, С. П. Списаренко, Т. А. Малышева // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2014. - Вип. 22. - С. 123-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2014_22_30 | |||
| 6. | 
Кнышов Г. В. Особенности проектирования медицинской информационной системы поддержки принятия решений, основанной на интеллектуальном анализе данных [Електронний ресурс] / Г. В. Кнышов, А. В. Руденко, Е. А. Настенко, А. В. Яковенко, С. О. Сиромаха, С. С. Галич // Кибернетика и вычислительная техника. - 2014. - Вып. 177. - С. 79-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kivt_2014_177_8 Описаны структура и этапы проектирования информационной системы поддержки принятия врачебных решений при ведении больных с ишемической болезнью сердца. В основе информационной системы лежит интеллектуальный анализ данных, представленный математическими моделями прогноза развития острой сердечной недостаточности, что позволяет на дооперационном этапе выявить риск развития осложнения в раннем послеоперационном периоде. Разработанная информационная технология позволяет не только выявлять риск развития осложнения, но и принимать решения с целью коррекции лечебного процесса. | |||
| 7. | 
Трембовецкая Е. М. Изучение особенностей ротационного движения стенок левого желудочка с помощью векторэхокардиографии у больных дилатационной кардиомиопатией [Електронний ресурс] / Е. М. Трембовецкая, Г. В. Кнышов, В. П. Захарова // Український кардіологічний журнал. - 2014. - № 5. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2014_5_10 | |||
| 8. | 
Аксенова И. А. Атеросклероз восходящей части аорты как фактор риска возникновения неврологических осложнений при хирургическом лечении ишемической болезни сердца [Електронний ресурс] / И. А. Аксенова, В. В. Сакалов, Г. В. Кнышов, Б. М. Тодуров // Клінічна хірургія. - 2014. - № 12. - С. 37–38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_12_12 Проанализирован собственный опыт хирургического лечения ишемической болезни сердца (ИБС) в сочетании с атеросклеротическим поражением восходящей части аорты (ВЧА). По результатам хирургического вмешательства по поводу ИБС отмечены наиболее информативные методы диагностики тяжести атеросклеротического поражения ВЧА и оптимальные подходы к хирургическому лечению таких пациентов. | |||
| 9. |
Трембовецкая Е. М. Продольное смещение стенок левого желудочка в норме и при дилатационной кардиомиопатии [Електронний ресурс] / Е. М. Трембовецкая, Г. В. Кнышов, В. П. Захарова, К. В. Руденко // Клінічна хірургія. - 2015. - № 2. - С. 42–45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_2_12 | |||
| 10. | 
Трембовецкая Е. М. Особенности параметров продольной деформации стенок левого желудочка у больных с дилатационной кардиомиопатией [Електронний ресурс] / Е. М. Трембовецкая, Г. В. Кнышов, В. П. Захарова, К. В. Руденко // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(1). - С. 196-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2(1)__42 | |||
| 11. |
Трембовецкая Е. М. Дилатационная кардиомиопатия: роль блокады левой ножки предсердно–желудочкового пучка в изменении показателей продольной деформации стенок левого желудочка [Електронний ресурс] / Е. М. Трембовецкая, Г. В. Кнышов, В. П. Захарова, К. В. Руденко // Клінічна хірургія. - 2015. - № 3. - С. 23–25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_3_9 | |||
| 12. |
Трембовецкая Е. М. Продольное сегментарное смещение стенок левого желудочка у больных гипертрофической кардиомиопатией [Електронний ресурс] / Е. М. Трембовецкая, Г. В. Кнышов, В. П. Захарова // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_1_11 При стенозе клапана аорты (КА) у больных смещение средних и апикальных отделов всех стенок левого желудочка (ЛЖ) и базальных отделов передне-перегородочной, передней, задней и нижней стенок почти не отличается от такового в норме. Смещение базальных отделов нижне-перегородочной и боковой стенок имело тенденцию к снижению по сравнению с таковым в норме. Возможно, именно это начальное уменьшение амплитуды движения базальных отделов нижне-перегородочной и боковой стенок ЛЖ у больных при стенозе КА с сохранением фракции выброса предшествует нарушениям его гемодинамики и является предиктором уменьшения сердечного выброса. В связи с этим раннее выявление дисфункции ЛЖ играет важную роль в определении сроков выполнения оперативного вмешательства у больных по поводу стеноза КА.Мета роботи - вивчити особливості повздовжнього сегментарного зміщення стінок лівого шлуночка (ЛШ) у хворих з різними варіантами гіпертрофічної кардіоміопатії (ГКМП). Обстежено 93 пацієнтів з ГКМП і 35 осіб без серцевої патології. Проведено загальноклінічні дослідження і комплексну ехокардіографію, зокрема векторехокардіографію. Хворих з ГКМП розділили на 4 групи залежно від стадії серцевої недостатності (СН), функціонального класу за NYHA і градієнта систолічного тиску (ГСТ) у вихідному тракті ЛШ (ВТЛШ). У хворих на ГКМП ознаки СН посилюються у міру збільшення обструкції ВТЛШ. Амплітуда повздовжнього зміщення міокарда ЛШ у нормі і при ГКМП в усіх стінках завжди максимальна на рівні базальних сегментів і, поступово зменшуючись, стає мінімальною в ділянці верхівки. У хворих 1-ї групи тільки значення повздовжнього зміщення базальних сегментів нижньо-перегородкової та передньо-перегородкової ділянок ЛШ і передньої стінки були достовірно нижчими за норму. В інших відділах серця зміщення всіх сегментів ЛШ практично не відрізнялося від норми. Аналогічні зміни спостерігали в 2-й групі. У пацієнтів 3-ї групи, окрім змін, виявлених в 1-й і 2-й групах, реєстрували істотне зниження зміщення базальних відділів бічної, задньої і нижньої стінок. У хворих 4-ї групи зниження показників повздовжнього зміщення міокарда перегородкової і передньої області ЛШ поширюється не лише на базальні відділи, а й на середні. Також істотно знижується зміщення сегментів бічної, задньої і нижньої стінок. Цей процес поширюється не лише на базальні й середні відділи, а навіть і на верхівкові. Висновки: при ГКМП вектор повздовжнього зміщення систоли стінок ЛШ не відрізняється від норм. У процесі скорочення серця, як у нормі, так і ГКМП максимальні значення повздовжнього зміщення реєструють для базальних відділів ЛШ, при цьому верхівка серця залишається практично нерухомою. При ГКМП клінічні вияви залежать від ГСТ у ВТЛШ. При ГКМП відзначено пряму залежність між величиною ГСТ у ВТЛШ та кількістю сегментів зі зниженою функцією повздовжнього зміщення, а також ступенем недостатності кровообігу. При ГКМП показники повздовжнього зміщення знижуються в першу чергу в базальних відділах передньо-перегородкової ділянки. У міру збільшення обструкції ВТЛШ до патологічного процесу залучаються всі інші сегменти.Мета роботи - вивчити особливості повздовжнього сегментарного зміщення стінок лівого шлуночка (ЛШ) у хворих з недостатністю мітрального клапана (НМК). Для діагностики НМК, а також для визначення її ступеня й оцінки функціонального стану міокарда використовували метод комплексної ехокардіографії (одно- і двомірну ехокардіографію, безперервну й імпульсну допплерехокардіографію, кольорове допплерівське картування, спеклтрекінг ехокардіографію). Обстежено 54 пацієнтів з НМК. До групи порівняння увійшли 35 осіб з нормальною структурою серця. У хворих з НМК об'єми ЛШ достовірно перевищували норму, при цьому фракція викиду була нормальною. Ступінь НМК був вираженим (у межах 2,7+), а ступінь легеневої гіпертензії - помірним (тиск у легеневій артерії (47,9 +- 9,2) мм рт. ст.). У пацієнтів не виявлено виражених ознак серцевої недостатності й ураження вінцевих артерій. У хворих з НМК зміщення базальних, середніх і апікальних відділів усіх стінок достовірно не відрізнялося від норми, проте спостерігали тенденцію до збільшення амплітуди повздовжнього зміщення базальних сегментів у нижньо-перегородковій, задній, передній і нижній стінках порівняно з нормою. Висновки: збільшення амплітуди руху базальних відділів нижньо-перегородкової, задньої, передньої і нижньої стінок ЛШ у хворих з НМК є компенсаторним чинником збереження нормального серцевого викиду тривалий час, а також відіграє важливу роль у визначенні термінів оперативного втручання у цих хворих. | |||
| 13. |
Кнышов Г. В. Моделирование профиля напряжений в стенках извитых коронарных артерий системы кровообращения человека [Електронний ресурс] / Г. В. Кнышов, С. В. Зубков, Е. А. Настенко, Е. О. Лебедева, А. О. Матвийчук, Ю. В. Шардукова // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 2. - С. 169-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_2_30 С помощью математического моделирования показано, что неравномерное распределение нормальных напряжений на криволинейном участке коронарной артерии может влиять на образование ее петлеобразных изгибов с уплощенной вершиной, что хорошо согласуется с данными коронарографии. Определена зона оптимального размещения шунта при аортокоронарном шунтировании, в результате чего напряжения в стенке искривленного участка могут быть уменьшены. Это снижает вероятность развития приступов стенокардии, вызванных избыточным трансмуральным давлением. | |||
| 14. | 
Кнышов Г. В. Комбинаторный алгоритм построения параметрического пространства признаков для классификации многомерных моделей [Електронний ресурс] / Г. В. Кнышов, Е. А. Настенко, Н. В. Кондрашова, Е. К. Носовец, В. А. Павлов // Кибернетика и системный анализ. - 2014. - Т. 50, № 4. - С. 162-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KSA_2014_50_4_16 Рассмотрен комбинаторный алгоритм поиска наилучшего набора обобщенных переменных для построения единой структуры моделей объектов классификации по заданным наборам данных на принципах метода группового учета аргументов. Предлагается строить классификатор в пространстве параметров найденной структуры моделей, наилучшим образом представляющих характеристики классифицируемых объектов. | |||
| 15. |
Трембовецкая Е. М. Особенности ротационного движения стенок левого желудочка у больных при недостаточности митрального клапана [Електронний ресурс] / Е. М. Трембовецкая, Г. В. Кнышов, С. А. Руденко, А. Р. Бабочкина, А. Ф. Лучинец // Клінічна хірургія. - 2015. - № 7. - С. 38–40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_7_12 Изучены особенности ротационного движения стенок левого желудочка (ЛЖ) у больных при стенозе клапана аорты (СКА). В норме и при СКА вращение базальных и апикальных отделов стенок ЛЖ происходит во взаимопротивоположных направлениях: базальные отделы вращаются по часовой стрелке, апикальные - против часовой стрелки. Повышение градиента систолического давления (ГСД) при СКА до (<$E103,5~symbol С~21,3>) мм рт. ст. сопровождается компенсаторным увеличением скручивания миокарда ЛЖ до (<$E33,1~symbol С~5,1) symbol Р>. Увеличение показателей скручивания миокарда ЛЖ при СКА происходит вследствие увеличения ротации как базальных, так и апикальных отделов его стенок. Таким образом, увеличение скручивания при СКА обеспечивает преодоление выраженной обструкции пораженного клапана аорты и является компенсаторным фактором в сохранении нормального сердечного выброса в течение длительного времени.Изучены особенности ротационного движения стенок левого желудочка (ЛЖ) у больных при недостаточности митрального клапана (НМК). В норме и при НМК вращение базальных и апикальных отделов ЛЖ происходит во взаимопротивоположных направлениях: базальный отдел вращается по часовой стрелке, апикальный - против. У больных при НМК увеличение объемов ЛЖ сопровождается компенсаторным увеличением скручивания миокарда ЛЖ до <$E(23,7~symbol С~5,0) symbol Р>. Увеличение показателей скручивания миокарда ЛЖ при НМК происходит за счет только базальных отделов сердца, что является компенсаторным фактором в сохранении нормального сердечного выброса в течение длительного времени при этом пороке. | |||
| 16. |
Трембовецкая Е. М. Особенности продольного смещения стенок левого желудочка у больных дилатационной кардиомиопатией [Електронний ресурс] / Е. М. Трембовецкая, Г. В. Кнышов, В. П. Захарова, К. В. Руденко // Серце і судини. - 2015. - № 1. - С. 15-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_1_4 Цель работы - изучить особенности продольного смещения стенок левого желудочка (ЛЖ) у больных с дилатационной кардиомиопатией (ДКМП). Объектом исследования стали 70 пациентов с ДКМП и 35 пациентов без сердечной патологии. У больных ДКМП отмечено повышение конечнодиастолического и конечносистолического индексов, снижение ударного индекса и фракции выброса, нарастание гипертензии в легочной артерии, а также наличие умеренной митральной и трикуспидальной недостаточности. Эти изменения значительно усугубляются при появлении полной блокады левой ножки пучка Гиса. В процессе сокращения сердца, как в норме, так и при ДКМП, максимальные значения продольного смещения демонстрируют базальные отделы ЛЖ. При этом верхушка сердца остается практически неподвижной. Продольное смещение базальных отделов перегородочной и боковой стенок ЛЖ в I группе составило (<$E8,3~symbol С~2,7>) и (<$E8,1~symbol С~3,2>) мм соответственно (по сравнению с (<$E18,4~symbol С~1,8>) и (<$E19,0~symbol С~3,2>) мм в норме). При наличии полной блокады левой ножки пучка Гиса снижение данных показателей в базальных сегментах усугублялось, особенно боковой стенки <$E4,0~symbol С~2,0>) мм). Выводы: при ДКМП показатели продольного смещения миокарда ЛЖ резко снижаются с нарастанием признаков сердечной недостаточности. А появление полной блокады левой ножки пучка Гиса, которое проявлялось тотальным снижением амплитуды продольного смещения именно боковой и задней стенок ЛЖ, приводило к нарастанию степени митральной недостаточности (до 2+) и увеличению давления в легочной артерии до (<$E60,1~symbol С~7,5>) мм рт. ст. Все это влечет за собой еще большее нарастание признаков недостаточности кровообращения. | |||
| 17. |
Трембовецкая Е. М. Влияние блокады левой ножки пучка Гиса на показатели продольного смещения стенок левого желудочка у больных дилатационной кардиомиопатией [Електронний ресурс] / Е. М. Трембовецкая, Г. В. Кнышов, В. П. Захарова // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_2_6 Цель работы - изучить особенности параметров продольной деформации стенок левого желудочка у больных с дилатационной кардиомиопатией в зависимости от наличия у них полной блокады левой ножки пучка Гиса. Обследовано 70 пациентов с дилатационной кардиомиопатией и 35 пациентов без сердечной патологии. Для оценки функционального состояния миокарда использовали метод комплексной эхокардиографии (ЭхоКГ) (одномерная и двухмерная ЭхоКГ, непрерывная и импульсная допплер-ЭхоКГ, цветное допплеровское картирование и вектор-ЭхоКГ), а также новую ультразвуковую технологию speckle tracking. У больных с дилатационной кардиомиопатией отмечено увеличение конечнодиастолического и конечносистолического объемов, уменьшение ударного индекса и фракции выброса, нарастание легочной гипертензии, а также наличие умеренной митральной и трикуспидальной недостаточности. Эти изменения усиливались при полной блокаде левой ножки пучка Гиса. В процессе сокращения сердца в норме максимальные значения продольной деформации были характерны для апикальных отделов левого желудочка. При дилатационной кардиомиопатии показатели продольной деформации миокарда левого желудочка были достоверно ниже нормы во всех сегментах. При полной блокаде левой ножки пучка Гиса данные показатели еще больше снижались, особенно в задней и боковой стенках. Выводы: при дилатационной кардиомиопатии показатели продольной деформации миокарда левого желудочка резко снижаются с нарастанием признаков сердечной недостаточности. Появление полной блокады левой ножки пучка Гиса, которое проявлялось тотальным снижением амплитуды продольной деформации боковой и задней стенок левого желудочка, приводило к нарастанию степени митральной недостаточности до (до 2+) и повышению давления в легочной артерии до (<$E 60,1 +- 7,5>) мм рт. ст., что вызывало нарастание признаков недостаточности кровообращения.Порушення повздовжнього руху міокарда є можливим патогенетичним чинником розвитку серцевої недостатності, зокрема при дилатаційній кардіоміопатії (ДКМП). Впровадження ультразвукової технології спекл-трекінг забезпечує можливість якісного та кількісного посегментарного вивчення руху міокарда. Мета роботи - вивчити особливості повздовжнього зміщення стінок лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на ДКМП залежно від наявності у них повної блокади лівої ніжки пучка Гіса (БЛНПГ). Обстежено 70 пацієнтів з ДКМП і 35 пацієнтів без серцевої патології. Проведено загальноклінічні дослідження і комплексну ехокардіографію, зокрема вектор-ехокардіографію. Хворих з ДКМП розділено на дві групи залежно від наявності повної БЛНПГ. У хворих з ДКМП відзначено підвищення кінцеводіастолічного і кінцевосистолічного індексів, зниження ударного індексу і фракції викиду, наростання гіпертензії в легеневій артерії, а також наявність помірної мітральної та трикуспідальної недостатності. Ці зміни значно посилюються при появі повної БЛНПГ. У процесі скорочення серця, як у нормі, так і при ДКМП, максимальні значення повздовжнього зміщення демонструють базальні відділи ЛШ. При цьому верхівка серця залишається практично не рухомою. Повздовжнє зміщення базальних відділів перегородкової і бічної стінок ЛШ у 1-й групі становило відповідно (8,3 +- 2,7) і (8,1 +- 3,2) мм (проти (18,4 +- 1,8) і (19,0 +- 3,2) мм у нормі). Висновки: при поєднанні ДКМП і повної БЛНПГ значне зниження функції повздовжнього зміщення всіх сегментів задньої і бічної стінок ЛШ посилювалося до (4,0 +- 2,0) мм, що призводило до значного наростання ознак серцевої недостатності. | |||
| 18. |
Кнышов Г. В. Создание и внедрение Грид-системы в лечебно-диагностическое кардиохирургическое отделение [Електронний ресурс] / Г. В. Кнышов, А. С. Коваленко, Е. А. Настенко, С. О. Сиромаха, А. В. Демин, С. Я. Свистунов, А. А. Пезенцали, А. В. Яковенко, О. А. Романюк // Клиническая информатика и телемедицина. - 2014. - Т. 10, вып. 11. - С. 45-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kiit_2014_10_11_8 | |||
| 19. |
Трембовецкая Е. М. Морфологические основы динамических характеристик миокарда левого желудочка сердца [Електронний ресурс] / Е. М. Трембовецкая, Г. В. Кнышов, В. П. Захарова, Е. В. Руденко, М. Н. Мороз // Серце і судини. - 2015. - № 3. - С. 51-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_3_6 Цель работы - изучить особенности трехмерной организации миокарда левого желудочка (ЛЖ) сердца человека и сопоставить морфологические данные с результатами спекл-трекинг эхокардиографии. Работа построена на анализе результатов спекл-трекинг эхокардиографии сердец 35-ти здоровых добровольцев; макропренарирования 20-ти свиных сердец, микроскопии серийных гистологических срезов 14-ти сердец плодов 22-х нед гестации и 3-х здоровых сердец взрослых людей. Установлено, что верхушечные сегменты деформируются только за счет ротации против часовой стрелки. Внутренняя поверхность "водоворота" верхушки представлена разрозненными пучками кардиомиоцитов (КМЦ), которые идут косо против часовой стрелки и соединяются с продольно ориентированными трабекулами. В средней части ЛЖ большинство КМЦ расположены циркулярно, но их массив пересекают тонкие продольные мышечные пучки. Движение миокарда этой зоны направлено к центру полости и в сторону верхушки ЛЖ. Миокард базальных сегментов на уровне атриовентрикулярной борозды заворачивается в полость ЛЖ и там соединяется с базальными концами трабекул. Фиброзные кольца митрального и аортального клапанов также имеют соединения с трабекулами. Позади устья аорты расположен вертикальный мышечный тяж, от которого в разные стороны отходят миоцитарные волокна. Они создают сложный циркулярный слой базальных сегментов ЛЖ. Последние во время систолы демонстрируют максимальное продольное смещение и одновременно - ротацию по часовой стрелке. Выводы: миокард является сложной, замкнутой синцитиоподобной структурой. Траектория движения миокарда определяется: направлением КМЦ в компактном слое желудочковой стенки; трабекулами и задним вертикальным мышечным тяжем, которые служат динамическими точками опоры для компактного миокарда. Выброс крови из ЛЖ осуществляется благодаря констрикции, продольному смещению основания к верхушке и одновременно - эффекту скручивания за счет разнонаправленной ротации верхушки и основания. | |||
| 20. | 
Аксенова И. А. Оптимизация тактики аортокоронарного шунтирования при многососудистом поражении венечных артерий в сочетании с атеросклерозом восходящей аорты [Електронний ресурс] / И. А. Аксенова, В. В. Сакалов, Г. В. Кнышов, Б. М. Тодуров // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 1. - С. 51-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2015_14_1_13 Продемонстрован опыт хирургического лечения ишемической болезни сердца (ИБС) и особнности тактики аортокоронарного шунтувания при многососудистом поражении венечных артерий в сочетании с атеросклерозом восходящей аорты. Особенную проблему представляет хирургическое лечение больных на ИБС з супутствующим атеросклерозом или кальцинозом восходящей аорты, состояние которой не дает возможность формировать необхидимое количество аортальных анастомозов при множественном шунтировании венцевых артерий. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |