Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (22) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кобилецька М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Бойко І. Спектральний аналіз фотосинтетичних пігментів рослин за дії іонів кадмію та саліцилової кислоти [Електронний ресурс] / І. Бойко, М. Кобилецька, О. Лобачевська, Р. Соханьчак, О. Терек // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2013. - Вип. 62. - С. 331-338. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2013_62_44 | ||
| 2. | 
Кобилецька М. Фенольні сполуки як компоненти саліцилат-індукованої адаптивної відповіді рослин пшениці на токсичну дію кадмій хлориду [Електронний ресурс] / М. Кобилецька, І. Бойко, Я. Кавулич, О. Терек // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 75-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_9 Досліджено вплив саліцилової кислоти на вміст фенольних сполук і антоціанів у пшениці (Triticum aestivum | ||
| 3. | 
Бойко І. В. Участь цукрів у саліцилат-індукованій адаптації рослин до дії іонів кадмію [Електронний ресурс] / І. В. Бойко, М. С. Кобилецька, О. І. Терек // Український ботанічний журнал. - 2013. - Т. 70, № 1. - С. 103-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2013_70_1_18 Изучено влияние ионов кадмия и салициловой кислоты на содержание сахаров (растворимых и общих) в тканях Triticum aestivum | ||
| 4. | 
Лучків О. М. Вміст низькомолекулярних компонентів антиоксидантної системи у проростках кукурудзи і пшениці за дії саліцилату й інфікування Fusarium graminearum Schwabe [Електронний ресурс] / О. М. Лучків, М. С. Кобилецька, О. І. Терек // Физиология и биохимия культурных растений. - 2013. - Т. 45, № 3. - С. 238-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_3_8 Досліджено вміст низькомолекулярних компонентів антиоксидантної системи в органах проростків кукурудзи і пшениці за дії саліцилової кислоти та фітопатогену роду Fusarium | ||
| 5. |
Маленька У. Вплив саліцилової кислоти на вміст вільних амінокислот і проліну в рослин пшениці та кукурудзи за умов посухи [Електронний ресурс] / У. Маленька, М. Кобилецька, О. Терек // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 2. - С. 123-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_2_12 Досліджено вплив попередньої обробки саліциловою кислотою у концентрації 50 мкМ на загальний вміст амінокислот і проліну в пагонах рослин пшениці (Triticum aestivum L.) сорту Подолянка та кукурудзи (Zea mays L.) сорту Жовта зубовидна за умов водного дефіциту на ранніх етапах онтогенезу. Встановлено зростання вмісту проліну в пагонах кукурудзи як за короткотривалого (7-ма доба росту за умов посухи), так і за довготривалого водного дефіциту (12-та доба росту за умов посухи). За умов відновлення повної вологоємності грунту (55 - 60 %) вміст проліну в тканинах рослин кукурудзи є вищим щодо контролю, але значно нижчим порівняно з рослинами, які піддавалися дії посухи. Після поновлення поливу рослин зниження вмісту вільних амінокислот у тканинах до контрольного рівня відбувається інтенсивніше у рослин, вирощених із насіння, обробленого розчином саліцилової кислоти. Передстресова обробка насіння кукурудзи розчином саліцилової кислоти індукує зростання загального вмісту амінокислот щодо контролю. Отже, захисна дія саліцилової кислоти за умов посухи полягає в індукції нагромадження вмісту вільного проліну та загального вмісту амінокислот завдяки формуванню адаптивних реакцій у рослин кукурудзи та пшениці. | ||
| 6. | 
Кобилецька М. C. Активність хлорофілази у рослин кукурудзи за дії кадмій хлориду та саліцилової кислоти [Електронний ресурс] / М. C. Кобилецька, О. С. Корчинська, У. С. Маленька // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2012. - Т. 14, № 2(2). - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_2(2)__11 | ||
| 7. | 
Піхняк Т. А. Економічна сутність безготівкових розрахунків [Електронний ресурс] / Т. А. Піхняк, М. А. Кобилецька // Молодий вчений. - 2014. - № 6(2). - С. 13-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2014_6(2)__4 | ||
| 8. | 
Бойко І. В. Активність ферментів антиоксидантної системи рослин кукурудзи за дії кадмій хлориду та альтернативних методів обробки саліциловою кислотою [Електронний ресурс] / І. В. Бойко, М. С. Кобилецька, О. І. Терек // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2009. - Вип. 51(3). - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pgzt_2009_51(3)__3 | ||
| 9. |
Кавулич Я. Вплив саліцилової кислоти на пігментну систему рослин гречки за токсичного впливу кадмію хлориду [Електронний ресурс] / Я. Кавулич, М. Кобилецька, О. Терек // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 72. - С. 210-217. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_72_27 Досліджено вплив саліцилової кислоти (СК) на морфометричні показники та вміст фотосинтетичних пігментів у рослин гречки (Fagopyrum esculentum Moench.) за дії кадмію хлориду. Зазначено, що аналізуючи одержані дані, складно провести межу між первинними і вторинними ефектами, спричиненими дією важких металів. Встановлено, що кадмій призводить до деградації хлорофілу і як наслідок - до збільшення вмісту феофітину. Також кадмій хлорид спричиняє підвищення вмісту каротиноїдів. Усі ці первинні (внутрішні) зміни напряму впливають на вторинні процеси, які виявляються у зовнішніх ефектах, таких як затримка ростових параметрів (зміна довжини коренів і зменшення висоти пагонів), і в інших морфофізіологічних змінах (порушення фотосинтетичних процесів). СК позитивно впливає на всі компоненти пігментного апарату, зменшуючи утворення феофітинів і каротиноїдів, як на 14-ту, так на 21-шу добу росту рослин. У результаті експериментів виявлено значні відмінності у порівнянні з контролем обох морфометричних показників у варіантах з іонами кадмію. Саліцилова кислота спричинювала збільшення висоти пагона та кореня на обидві часові точки росту рослин. | ||
| 10. |
Кобилецька М. C. Індуковані саліцилатом зміни розподілу важких металів у пшениці та кукурудзи за дії кадмію хлориду [Електронний ресурс] / М. C. Кобилецька // Біологічні студії. - 2016. - Т. 10, № 2. - С. 95-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2016_10_2_10 Досліджено вплив саліцилової кислоти (СК) на розподіл важких металів, які (окрім Сd), належать до мікроелементів, а саме: Cd, Fe, Mn, Zn і Cu у коренях і пагонах 28-добових рослин пшениці та кукурудзи за умов впливу кадмію хлориду в концентрації 25 мг на 1 кг субстрату. Встановлено, що СК у концентрації 0,5 мМ ініціювала підвищення акумуляції кадмію коренями Zea mays L. і зменшення надходження цього елемента у пагони рослин, можливо, через активування бар'єрних механізмів. Водночас, у Triticum aestivum L. за дії СК спостерігали значне зниження акумуляції Cd коренями рослин. СК також спричинювала активне надходження Zn та Cu до листків. Вміст Mn за дії кадмію зростав у всіх варіантах, окрім пагонів Triticum aestivum L., сумісний вплив СК і кадмію знижував вміст Mn до рівня контролю. Кадмієвий стрес індукував зменшення вмісту Fe у тканинах обох досліджуваних видів рослин, тоді як сумісний вплив СК і CdCl2 зумовлював збільшення вмісту цього елемента в пагонах рослин щодо контролю. Такі зміни у балансі металів свідчать про адаптивну роль СК, яка була видоспецифічною. Основною спільною рисою впливу СК на вміст металів у рослинах є посилення їх надходження до надземної частини рослин. | ||
| 11. | 
Мусатенко Л. І. ІІІ Міжнародна конференція "Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти", присвячена 100-річчю заснування кафедри фізіології та екології рослин у Львівському національному університеті імені Івана Франка (4-6 жовтня, 2007 р., Львів, Україна) [Електронний ресурс] / Л. І. Мусатенко, О. І. Терек, М. С. Кобилецька // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2007. - Вип. 3. - С. 127-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2007_3_18 | ||
| 12. |
Кобилецька М. Aктивовані саліцилатом зміни інтенсивності пероксидації ліпідів у рослинах пшениці та кукурудзи за умов посухи [Електронний ресурс] / М. Кобилецька, О. Рибак, М. Телегій // Біологічні студії. - 2017. - Т. 11, № 3-4. - С. 62-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2017_11_3-4_51 | ||
| 13. |
Малик Б. Bплив саліцилату і кадмій хлориду на активність поліфенолоксидази у рослинах гречки (Fagopyrum esculentum Moench.) [Електронний ресурс] / Б. Малик, Я. Кавулич, М. Кобилецька // Біологічні студії. - 2017. - Т. 11, № 3-4. - С. 70-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2017_11_3-4_59 | ||
| 14. | 
Кавулич Я. Характеристика міцності зв'язку хлорофілу з білково-ліпідним комплексом у рослин пшениці за дії саліцилової кислоти та кадмій хлориду [Електронний ресурс] / Я. Кавулич, І. Бойко, М. Кобилецька, О. Терек // Біологічні системи. - 2013. - Т. 5, Вип. 4. - С. 471-474. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_biol_2013_5_4_6 | ||
| 15. |
Базюк С. О. Ефект додавання рідкого поживного середовища при культивуванні черешні сорту Gisela 5 в умовах in vitro [Електронний ресурс] / С. О. Базюк, М. С. Кобилецька // Фізіологія рослин і генетика. - 2022. - Т. 54, № 4. - С. 340-350. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2022_54_4_6 Мета роботи - розробити ефективний спосіб культивування in vitro черешні сорту Gisela 5 (Prunus cerasus <$Etimes> Prunus canescens), яка є цінним сортом підщепи в кліматичних умовах України, використовуючи методику з додаванням рідкого поживного середовища на етапі видовження з подальшим укоріненням. Вивчено вплив додавання рідкого поживного середовища (Quorin & Lepoivre - QL) з гібереловою кислотою (ГК3) у трьох концентраціях (0,5 мг/л, 1,0 мг/л та 1,5 мг/л) на третьому тижні культивування на середовищі для розмноження з подальшим культивуванням протягом двох тижнів. Також було досліджено вплив попереднього додавання рідкого поживного середовища на ефективність подальшого вкорінення. Після завершення культивування проводили заміри ростових показників рослин. Показано, що додавання 5 мл рідкого поживного середовища з 1 мг/л ГК3 виявилось найефективнішим, з високою кількістю одержаних пагонів для вкорінення. У варіанті з ГК3 1,5 мг/л спостерігали збільшення кількості пагонів з некротичними проявами та з ознаками гіпергідратації (вітрифікації), такі пагони непридатні для подальшого вкорінення або клонального розмноження. Вважається, що це було спричинено збільшенням рівня вологості в ємності з експлантатами та концентрації ГК3. Встановлено залежність укорінення від попереднього додавання рідкого поживного середовища з ГК3, внаслідок якого збільшується загальна кількість коренів, їх довжина і загальна кількість укорінених експлантатів у порівнянні з контрольним варіантом. Це, насамперед, покращить подальшу адаптацію рослин до умов ex vitro, проте чіткої залежності від концентрації ГК3 не виявлено. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |