Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (21) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Конотоп Л$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Конотоп Л. Г. Методологія дослідження суб’єктивності в німецькій традиції філософування [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп, І. В. Васильєва // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2013. - № 1. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2013_1_5 | |||
| 2. |
Конотоп Л. Г. Релігія і актуалізація духовної сутності людини [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2014. - № 1. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2014_1_5 Проаналізовано соціально-політичні й ідеологічні зміни в суспільстві, які безпосередньо впливають на духовний потенціал людини. Релігію розглянуто як значущий елемент соціуму, який активізує творчий потенціал людини, її прагнення до духовно-душевної самореалізації. Релігія виступає суттєвим елементом ідеологічної підсистеми соціуму. І якщо у традиційному суспільстві релігія підкоряє собі всі ідеологічні інституції, то в суспільствах доби Модерну вона конкурує зі світськими ідеологіями. Однією із головних функцій релігії, і це є особливо важливим в аспекті актуалізації духовної суті особистості, є створення та транслювання системи цілісного світогляду, який грунтується на уявленні про граничну абстракцію (ГА), що найбільш обсягово висвітлює основну якість дійсності, що описується, тобто йдеться про її цілісність й яка посідає центральне місце в системі описування світу і, в такий спосіб, набуває статусу вищої цінності. Гносеологічним змістом уявлення про ГА є фіксація цілісності явищ зовнішнього світу та свідомості людини. Будь-яка релігія розглядає Абсолют як єдину причину дійсності, як основу цілісності зовнішнього і внутрішнього світу людини. Висхідним положенням є те, що ідея Абсолюту в релігії є історично сформованою формою ГА, поруч із філософським поняттям "буття" і науковими уявленнями про єдність Універсуму, який розвивається. Функцією ГА є фіксація основи тотожності та усталеності світу людського досвіду, який виражається взнаннях людини, які надають змогу цілеспрямовано та послідовно формувати дійсність, в якій і відбувається самореалізація людини та її прагнень, думок, мрій, духовності як такої. Специфіка розуміння ГА в релігії характеризується таким поєднанням абстрактно-загальних і конкретно-чуттєвих якостей, що формує їх незбалансовану єдність, яка й не виступає як предмет самої релігійної свідомості. Абсолют у релігії виступає: по-перше, як не-чуттєва єдина причина існуючого і по-друге, як конкретно-чуттєве явище - людина, тварина, сила природи та ін. Важливим є, що при цьому зв'язок характеристик абсолютного буття не пояснюється, а сприймається як даність. У релігійній свідомості ця незбалансована єдність не постає предметом уваги, що формує систему світогляду, яка виявляється в уявленні про чудо. Релігійне уявлення про ГА є складовою частиною релігії як цілісного соціального явища, як релігійного комплексу. Елементами цього комплексу й є релігійна свідомість, яка центрується навколо уявлення про ГА; релігійна дія, що спрямована на досягнення єдності конкретної особистості й трансцендентного буття, яке фіксується за допомогою ГА; релігійна організація як засіб для взаємодії людей і віруючих, які усвідомлюють власне ставлення до ГА. Взаємодія цих елементів релігійного комплексу змістовно визначається різноманітними рівнями висвітлення в релігійному світогляді предмету віри, який за своїми характеристиками виконує функції ГА, що забезпечує системне описування дійсності та виступає "гарантом" актуалізації духовних потенціалів людини. | |||
| 3. |
Конотоп Л. Г. Основні аспекти методології релігієзнавчого дослідження [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2014. - № 2. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2014_2_6 Проаналізовано головні проблеми методології дослідження в сучасному релігієзнавстві. Надано дефініції таким поняттям, як "релігієзнавча парадигма", "релігієзнавчий метод", "релігієзнавча методологія"; розкрито основи системної методології в релігієзнавчих дослідженнях. Обговорено принципи і постулати, які є пов'язаними логічно і взаємозумовленими і цей зв'язок є настільки органічним, що надає змогу ввести супер-концепт, що синтезує постулати і водночас є стрижнем системної методології релігієзнавства. Комунікативна ситуація як супер-концепт співвідноситься зі знанням про комунікативну діяльність. Усі підструктури, що містять у собі комунікативно-регулятивну інформацію, утворюють органічну єдність, щільно взаємодіють, а ті конфігурації, що створені ними є суто індивідуальними і межово динамічними. Для моделі наукового знання, що акцентує змістовну специфіку тексту введено супер-концепт - епістемологічну ситуацію як сукупність взаємопов'язаних ознак пізнання в єдності його методологічного, аксіологічного, рефлексивного та ін. постулатів. Ці постулати доповнено ще наступними: тотожність і розрізнення; парадигми і синтагматика; діахронія і синхронія; час-простір. Онтологічна компонента пов'язана з предметним змістом знання, тобто науковим осмисленням явищ світу (природи, людини і соціуму), що має висвітлення в системі висхідних, головних і уточнюючих понять. Методологічна компонента характеризує пізнання з точки зору способів одержання, розвитку й обгрунтування наукового знання, а також його вияву у змістовно-логічних формах понять, категорій, ідей, концепцій та ін. Аксіологічна компонента співвідноситься з оціночною природою пізнання, виявляє моральнісні засади мислителя. Культура техногенного суспільства, орієнтована на інновації і трансформацію традицій, формує і підтримує ідеал творчої індивідуальності. Система цінностей тут базується на ідеалах креативної діяльності та творчої активності суверенної особистості. І тільки в цій системі цінностей наукова раціональність і наукова діяльність знаходять пріоритетний статус. Тому в новоєвропейської культурі і в подальшому розвитку техногенних суспільств категорія науковості знаходить своєрідний символічний зміст. Вона сприймається як необхідна умова процвітання і прогресу. Цінність наукової раціональності та її активний вплив на інші сфери культури стають характерною ознакою життя техногенних суспільств. Концепція оцінки техніки виступає як протиотрута проти тотального наступу техногенного суспільства. За десятиліття вона перетворилася на Заході на ідеологію суспільних рухів. У багатьох країнах, насамперед у США та Німеччині, створено спеціальні комісії парламентів, приймаються спеціальні закони, щоб цивілізувати лавину технічних інновацій, прорахувати ефекти, ризики і збитки інноваційного розвитку. Оцінка техніки у повному розумінні слова перетворилася на ефективну стратегію самоконтролю суспільства за інноваційним розвитком. | |||
| 4. | 
Конотоп Л. Глобалізаційні процеси і релiгійність в Україні [Електронний ресурс] / Л. Конотоп // Українознавчий альманах. - 2012. - Вип. 8. - С. 52-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2012_8_16 | |||
| 5. | 
Конотоп Л. Г. Методологія дослідження релігійного досвіду в сучасній філософії Заходу [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Софія. - 2014. - № 1. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sophia_2014_1_5 | |||
| 6. |
Конотоп Л. Г. І. Кант і М. Бахтін: проблема модифікації свідомості людини [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2015. - № 1. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2015_1_7 Проаналізовано методологічні засади проблем людини в концепціях німецького філософа І. Канта і російського мислителя М. Бахтіна. Аналізуються напрями трансформації людської свідомості, становлення індивідуальності, процеси формування моральнісних орієнтирів. Увагу приділено існуючим підходам до свідомості людини, її змінам у трансформаційних суспільствах. | |||
| 7. |
Конотоп Л. Г. Концепт любові: методологічні аспекти філософсько-релігієзнавчого аналізу [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2016. - № 1. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2016_1_5 | |||
| 8. |
Конотоп Л. Г. Інтерпретація творчості Л. Шестова як філософсько-релігієзнавча проблема [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2016. - № 2. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2016_2_6 Розглянуто проблему філософської та релігієзнавчої інтерпретації. В якості головного об'єкта такої інтерпретації обрано творчість видатного філософа - Л. Шестова. Саме його філософія, яку він позначив як "мандрівку по людських душах", привертає особливу увагу й дотепер. | |||
| 9. |
Конотоп Л. Г. Методологічні проблеми релігієзнавства в просторі інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2015. - № 2. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2015_2_6 | |||
| 10. |
Конотоп Л. Г. Релігійний досвід: методологічні аспекти дослідження [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2017. - № 1. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2017_1_5 | |||
| 11. |
Конотоп Л. Г. Модифікація суб’єктивності в історичному русі людства [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2017. - № 2. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2017_2_4 | |||
| 12. |
Конотоп Л. Г. Життя як трагедія у творчості Л. Шестова [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2018. - № 1. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2018_1_6 Проаналізовано проблему людського життя в філософській спадщині видатного філософа Л. Шестова. Розкрито зв'язок філософування Л. Шестова з положеннями С. Кіркегора, Ф. Ніцше. Життя людини інтерпретується як вічна трагедія, яку можна подолати тільки вірою. Розкриваються особливості тлумачення понять "віра", "Бог" у творчості Л. Шестова. Бог усвідомлюється мислителем як Живий Бог, який не є подібним до християнського або іудейського Бога. Віра виступає спілкуванням людини з Богом на самоті, в повній таємниці й непромовленості. Тільки у такий спосіб і розкривається екзистенція людини. | |||
| 13. |
Конотоп Л. Г. Філософсько-релігійні інтерпретації концептів "становлення" і "цілісність" людини [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2018. - № 2. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2018_2_4 Проблема цілісності людини розкривається як ключове питання у всій антропологічній проблематиці, яке вимагає використання нових методологічних засобів пізнання, що усвідомлено філософами, релігієзнавцями, психологами XXI ст. Обрунтовано розуміння людини як цілого ансамблю взаємопов'язаностей, як системи. У цьому зв'язку актуалізуються концепти "становлення" і "цілісності" як головні в аспекті реалізації духовності людини, її самореалізацїі, самоідентифікацїі. Багаторівневий підхід щодо дослідження цілісності людини реалізується завдяки усвідомленню цієї цілісності як єдності трьох реальностей - об'єктивної, суб'єктивної й трансцендентальної, а дієвість цих реальностей визначається через їх прояви на основі трьох головних функцій людини - природної, соціальної й духовної. | |||
| 14. |
Конотоп Л. Г. Релігійна свідомість і суб’єктивність: методологічні аспекти дослідження [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2019. - № 1. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2019_1_6 | |||
| 15. |
Конотоп Л. Г. Компаративне релігієзнавство: методологія і методи дослідження [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2019. - № 2. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2019_2_6 | |||
| 16. |
Конотоп Л. Г. Релігія як цілісна духовна система: принципи іметоди дослідження [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Софія. - 2015. - № 2. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sophia_2015_2_10 | |||
| 17. |
Конотоп Л. Г. Протестантизм як інваріант сучасного культурного розвитку [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Софія. - 2016. - № 2. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sophia_2016_2_7 | |||
| 18. |
Конотоп Л. Г. Інтерпретації текстів як складова методології дослідження релігії [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Софія. - 2018. - № 1. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sophia_2018_1_8 | |||
| 19. |
Конотоп Л. Г. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2020. - № 1. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2020_1_6 Проаналізовано методологічні засади релігієзнавства як суто наукової сфери і навчальної дисципліни. Наголошується, що головними методами дослідження в релігієзнавстві загалом і в компаративному релігієзнавстві зокрема є такі методи, як системний, міждисциплінарний, аналітичний, герменевтичний, історико-філологіний, метод інноваційної етнографії та ін. Релігія існує і функціонує в конкретному соціумі, в конкретній соціокультурній і політичній ситуації, тому один із методів дослідження релігії - компаративний метод містить у собі всю цю багатокомпонентність. Важливою є контекстуалізація у багатовимірному релігієзнавчому дослідженні. Одним із важливих моментів у цьому підході є актуалізація історії релігій, що розширює обрії компаративного релігієзнавства як такого. Методологічна інтеграція передбачає системне, типологічне, компаративне і польове дослідження релігій. Світ релігійного досвіду змінюється набагато швидше, ніж дисципліна, що претендує на його дослідження. В зв'язку із цим завдання релігієзнавства як навчальної дисципліни обгрунтовуються як дослідження релігії, релігійних процесів на основі певної методології, певних методів у взаємопов'язаності із соціумом, особливостями його функціонування. | |||
| 20. |
Конотоп Л. Г. Феномен самоактуалізації "я": особливості інтерпретацій [Електронний ресурс] / Л. Г. Конотоп // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2020. - № 2. - С. 9-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2020_2_4 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |