Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Коржов Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Коржов Ю. В. Распределение ароматических углеводородов в разрезе отложений нефтегазоносных комплексов (на примере месторождений Красноленинского свода) [Електронний ресурс] / Ю. В. Коржов, В. И. Исаев, А. А. Жильцова, О. В. Латыпова // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 1. - С. 113-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_1_11 На основі унікальних геохімічних досліджень зразків кернового матеріалу двох розвідувальних свердловин установлено міжпластове переміщення важких нафтових вуглеводнів у розрізі Рогожниковського і Північнорогожниковського родовищ Красноленінського склепіння (Західний Сибір). Побудовано геохімічну модель вертикальної міграції цих вуглеводнів, у якій визначено сполуки, що здатні до міжпластової міграції, запропоновано форму міграції й оцінено дальність переміщення речовин у розрізі. Дальність вертикальної міжпластової міграції надає змогу рекомендувати їх аномальні концентрації як прямі пошукові ознаки. Виявлено міграцію нафтових вуглеводнів із осадового чохла у відклади фундаменту. | ||
| 2. |
Лобова Г. А. Тепловой поток, термическая история материнской нижнеюрской тогурской свиты и нефтегазоносностъ палеозоя Колтогорского мезопрогиба (южный сегмент Колтогорско-Уренгойского палеорифта) [Електронний ресурс] / Г. А. Лобова, Т. Е. Лунева, В. И. Исаев, А. Н. Фомин, Ю. В. Коржов, М. Ф. Галиева, Д. С. Крутенко // Геофизический журнал. - 2019. - Т. 41, № 5. - С. 128-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2019_41_5_9 У відтворенні сировинної бази Західносибірського центру нафтогазовидобутку важливим є внесок доюрської ("палеозойської") нафти. Становлять інтерес прогнозно-пошукові дослідження доюрських резервуарів на території Колтогорського мезопрогину і структур його обрамлення - на північному заході Томської області, в зоні південного сегмента Колтогорсько-Уренгойського пермо-тріасового палеорифту. На території досліджень поряд з крейдяним (неокомським), верхньоюрським, средньоюрським, нижньоюрським нафтогазоносними комплексами виділено і доюрский (горизонт зони контакту - НГГЗК і власне внутрішній палеозой). Прийнято, що для середньоюрського, верхньоюрського і крейдяного нафтогазоносних комплексів материнською є верхньоюрська баженовська світа, для покладів нижньоюрського і доюрського комплексів - тогурска світа. Дослідження виконано у контексті методології осадово-міграційної теорії нафтидогенезу. Просторовочасову локалізацію осередків генерації тогурської нафти здійснено за допомогою оригінального методу палеотемпературного моделювання. На першому етапі моделювання розраховано тепловий потік у розрізах 82 глибоких свердловин. На наступних етапах безпосередньо обчислювали геотемператури у материнській світі на ключові моменти геологічного часу. Інтегральну експрес-оцінку реалізації генераційного потенціалу світи виконано на підставі розрахункових даних щодо часу знаходження материнської світи у головній зоні нафтоутворення і її геотемператур. У відповідності до концепції про переважно вертикальну міграцію вуглеводнів прогнозування проведено в контурі поширення нафтоматеринської світи. З урахуванням потужності і якості потенційних колекторів доюрських резервуарів побудовано схеми розподілу щільності акумуляції тогурської нафти і проведено районування резервуарів. Виконано зональне нафтогеологічне районування доюрського комплексу і ранжування земель за ступенем перспективності. Найперспективнішою для пошуків у резервуарі кори вивітрювання є зона, що охоплює східну частину Черемшанської мезоседловини і її зчленування з північним бортом Колтогорського мезопрогину і західним схилом Средньовасюганського мегавалу (порядку 3500 км<^>2 | ||
| 3. |
Коржов Ю. В. Генезис углеводородов Доюрского комплекса Ханты-Мансийского месторождения (зона локального сжатия Западно-Сибирской плиты) [Електронний ресурс] / Ю. В. Коржов, Г. А. Лобова, В. И. Исаев, А. И. Стариков, М. Я. Кузина // Геофизический журнал. - 2020. - Т. 42, № 5. - С. 130-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2020_42_5_7 Установлено происхождение залежей углеводородов в юрском и доюрском комплексах на участке Ханты-Мансийского месторождения, приуроченного к ловушкам коры выветривания по карбонатным отложениям девона и ловушкам коренного фундамента, в пределах зоны сжатия (сутуры?) центральной части Западно-Сибирской платформы. Исследование актуально для обоснования стратегии поисков нефтегазовых залежей с учетом вещественного состава и тектоники фундамента Западно-Сибирской плиты. Изучен материал керна и нефтей юрского и доюрского комплексов разведочных и эксплуатационных скважин Ханты-Мансийского месторождения, принадлежащего Фроловской нефтегазоносной области с самой высокой плотностью прогнозных ресурсов в пределах Западно-Сибирской провинции. Приведена литологопетрографическая характеристика пород, выполненная оптической микроскопией. В битумоиде пород и сырых нефтях методом хромато-масс-спектрометрии установлено содержание и молекулярно-массовое распределение ароматических углеводородов, включая н-алкилбензолы, нафталины и фенантрены. Построена геохимическая модель миграции углеводородов в пределах юрского и доюрского нефтегазоносных комплексов. В верхнеюрском интервале разреза наиболее вероятным источником углеводородов традиционно определяется органическое вещество аргиллитов и алевролитов тутлеймской (баженовской), абалакской, возможно тюменской свит. В нижней части юрского разреза фиксируется слой крупнозернистого высокопроницаемого песчаника горелой свиты, в котором локализовано органическое вещество, предположительно вносящее основной вклад в залежи углеводородов низов юры и доюрского фундамента. Единый генезис углеводородов горелой свиты и палеозойской нефти Ханты-Мансийского месторождения устанавливается по молекулярным маркерам - н-алкилбензолам C | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |