Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (15)Журнали та продовжувані видання (3)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (121)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Косаківська І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 109
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Бабенко Л. М. 
Ліпоксигеназа рослин при адаптації до дії абіотичних стресових чинників [Електронний ресурс] / Л. М. Бабенко, І. В. Косаківська, Т. Д. Скатерна, О. В. Харченко // Вісник Харківського національного аграрного університету. Сер. : Біологія. - 2013. - Вип. 2. - С. 6-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2013_2_3
Узагальнено відомості про особливості утворення й функціонування ферментів родини ліпоксигеназ і продуктів їх каталітичної активності в різних рослинах у стресових умовах. Обговорено роль ліпоксигеназ в утворенні сигнальних речовин, задіяних у формуванні адаптивної відповіді на абіотичні стресові чинники, а також характер змін у каталітичній активності за умов стресу. Розглянуто можливість використання показників вмісту й каталітичної активності ліпоксигеназ як біологічних маркерів під час дослідження стійкості рослин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 521.877 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Косаківська І. В. 
Вплив короткочасних температурних стресів на вміст абсцизової кислоти в рослин із різними типами екологічних стратегій [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. В. Войтенко, А. Ю. Устінова // Український ботанічний журнал. - 2012. - Т. 69, № 6. - С. 926-933. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2012_69_6_15
Определено содержание свободной и конъюгированной форм индолил-3-уксусной кислоты (ИУК) в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках растений с разными типами экологических стратегий. Полученные результаты указывают на корреляцию между уровнем ИУК в контрольных условиях, изменениями в содержании фитогормона после кратковременных температурных стрессов и отдельными адаптационными признаками исследованных видов, а также возможное участие ИУК в формировании и реализации экологической стратегии. Так, устойчивый к абиотическим стрессам патиент Rumex patientia L. <$Etimes> R. tianschanicus A. Los. в контрольных условиях содержал преимущественно активную форму ИУК, тогда как в связанном состоянии фитогормон практически не был найден. В то же время неустойчивые к изменению обычного экологического режима виолент Festuca pratensis Huds. и эксплеренты Brassica campestris L. и Amaranthus caudatus L. в контрольных условиях содержали ИУК преимущественно в конъюгированном состоянии. У патиента Rumex patientia <$Etimes> R. tianschanicus и виолента F. pratensis после холодового стресса наблюдалось увеличение количества свободной ИУК. У эксплерентов В. campestris и A. caudatus, а также виолента F. pratensis концентрация свободной ИУК возрастала после теплового стресса, что в целом коррелирует с особенностями температурной чувствительности исследованных растений. Полученные результаты позволяют в дальнейшем наряду с другими биологическими маркерами использовать данные о содержании свободной и конъюгированной форм ИУК при определении температурной чувствительности и экологической стратегии растений.Определено содержание белка теплового шока БТШ70 и перекиси водорода в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus L. Выявлено наличие небольшого количества БТШ70 в контрольных условиях и активное образование БТШ70 после кратковременного теплового стресса (2 часа, +<$E40~symbol Р roman C>). Установлено, что после кратковременного холодового стресса (2 часа, +<$E4~symbol Р roman C>) содержание БТШ70 практически не изменялось. Кратковременные температурные стрессы вызывали увеличение количества перекиси водорода в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus, причем реакция на тепловой стресс была значительно более выраженной. Выявленные изменения в содержании перекиси водорода после температурных стрессов позволяют предположить, что молекулы H2O2 могут быть компонентом системы неспецифического реагирования растительной клетки на температурные воздействия. Увеличение количества перекиси водорода в 2,5 раза после теплового стресса совпадает с активным синтезом БТШ70 в проростках теплолюбивого вида Amaranthus caudatus, температурный оптимум которого находится в пределах +<$E35~symbol Р roman C>. Активное образование БТШ70 и накопление перекиси водорода в ответ на действие кратковременного температурного стресса рассматривается как один из факторов, определяющих теплоустойчивость исследованного вида. Высказано предположение, что перекись водорода является сигнальным соединением, которое инициирует образование БТШ70, обладающего, в свою очередь, защитной функцией при формировании ответной реакции на действие стресса.
Попередній перегляд:   Завантажити - 172.59 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Косаківська І. В. 
Вплив короткочасних температурних стресів на вміст індоліл-3-оцтової кислоти в рослин із різними типами екологічних стратегій [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. В. Войтенко, Р. В. Ліхньовський, А. Ю. Устінова // Український ботанічний журнал. - 2013. - Т. 70, № 2. - С. 264-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2013_70_2_22
Определено содержание свободной и конъюгированной форм индолил-3-уксусной кислоты (ИУК) в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках растений с разными типами экологических стратегий. Полученные результаты указывают на корреляцию между уровнем ИУК в контрольных условиях, изменениями в содержании фитогормона после кратковременных температурных стрессов и отдельными адаптационными признаками исследованных видов, а также возможное участие ИУК в формировании и реализации экологической стратегии. Так, устойчивый к абиотическим стрессам патиент Rumex patientia L. <$Etimes> R. tianschanicus A. Los. в контрольных условиях содержал преимущественно активную форму ИУК, тогда как в связанном состоянии фитогормон практически не был найден. В то же время неустойчивые к изменению обычного экологического режима виолент Festuca pratensis Huds. и эксплеренты Brassica campestris L. и Amaranthus caudatus L. в контрольных условиях содержали ИУК преимущественно в конъюгированном состоянии. У патиента Rumex patientia <$Etimes> R. tianschanicus и виолента F. pratensis после холодового стресса наблюдалось увеличение количества свободной ИУК. У эксплерентов В. campestris и A. caudatus, а также виолента F. pratensis концентрация свободной ИУК возрастала после теплового стресса, что в целом коррелирует с особенностями температурной чувствительности исследованных растений. Полученные результаты позволяют в дальнейшем наряду с другими биологическими маркерами использовать данные о содержании свободной и конъюгированной форм ИУК при определении температурной чувствительности и экологической стратегии растений.Определено содержание белка теплового шока БТШ70 и перекиси водорода в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus L. Выявлено наличие небольшого количества БТШ70 в контрольных условиях и активное образование БТШ70 после кратковременного теплового стресса (2 часа, +<$E40~symbol Р roman C>). Установлено, что после кратковременного холодового стресса (2 часа, +<$E4~symbol Р roman C>) содержание БТШ70 практически не изменялось. Кратковременные температурные стрессы вызывали увеличение количества перекиси водорода в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus, причем реакция на тепловой стресс была значительно более выраженной. Выявленные изменения в содержании перекиси водорода после температурных стрессов позволяют предположить, что молекулы H2O2 могут быть компонентом системы неспецифического реагирования растительной клетки на температурные воздействия. Увеличение количества перекиси водорода в 2,5 раза после теплового стресса совпадает с активным синтезом БТШ70 в проростках теплолюбивого вида Amaranthus caudatus, температурный оптимум которого находится в пределах +<$E35~symbol Р roman C>. Активное образование БТШ70 и накопление перекиси водорода в ответ на действие кратковременного температурного стресса рассматривается как один из факторов, определяющих теплоустойчивость исследованного вида. Высказано предположение, что перекись водорода является сигнальным соединением, которое инициирует образование БТШ70, обладающего, в свою очередь, защитной функцией при формировании ответной реакции на действие стресса.
Попередній перегляд:   Завантажити - 218.767 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Косаківська І. В. 
Вплив температурного режиму на активність ліпоксигенази проростків ріпаку Brassica napus var. Oleifera [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. М. Бабенко, А. Ю. Устінова, Т. Д. Скатерна, К. Деміревська // Доповiдi Національної академії наук України. - 2012. - № 6. - С. 134-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_6_24
Досліджено вплив температурного режиму на активність ліпоксигенази проростків контрастних за термостійкістю сортів ріпаку Brassica napus var. Oleifera. Виявлено дві стресозалежні ізоформи мембранозв'язаної ліпоксигенази з різними значеннями оптимумів pH. Встановлено кореляцію між величиною ліпоксигеназної активності та термостійкістю досліджених сортів ріпаку.Досліджено вплив температурного режиму на вміст вільної і зв'язаної форм абсцизової кислоти (АБК) в кореневій і надземній частинах 7- і 14-добових проростків Triticum aestivum L. сорту Ятрань 60. Показано, що після дії низької плюсової температури (+<$E4~symbol Р roman C>, 2 год) у 7-добових проростків вміст вільної форми АБК зменшився у надземній частині і збільшився у коренях. Тепловий стрес (+<$E40~symbol Р roman C>, 2 год) спричинив зменшення вмісту вільної форми АБК у коренях і певне зростання в надземній частині. Натомість рівень зв'язаної форми АБК знижувався як у коренях, так і в надземній частині після зміни температурного режиму. Пул ендогенної АБК значно зростав у коренях 14-добових проростків після теплового стресу, тоді як у надземній частині зберігався на рівні контролю у зв'язку з акумуляцією зв'язаної форми. Низька температура негативно впливала на вміст вільної форми АБК в надземній частині, тоді як у коренях акумулювалась зв'язана форма АБК. Після комбінованого стресу вміст вільної форми й пулу ендогенної АБК значно збільшився у надземній частині проростків.
Попередній перегляд:   Завантажити - 164.533 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Косаківська І. В. 
Вплив короткочасних температурних стресів на синтез білка теплового шоку 70 кДа й утворення пероксиду водню в проростках Amaranthus caudatus L. [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, В. А. Негрецький, В. М. Пушкарьов, О. А. Контурська, Д. Б. Рахметов, А. Ю. Устінова // Український ботанічний журнал. - 2013. - Т. 70, № 4. - С. 552-556. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2013_70_4_19
Определено содержание свободной и конъюгированной форм индолил-3-уксусной кислоты (ИУК) в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках растений с разными типами экологических стратегий. Полученные результаты указывают на корреляцию между уровнем ИУК в контрольных условиях, изменениями в содержании фитогормона после кратковременных температурных стрессов и отдельными адаптационными признаками исследованных видов, а также возможное участие ИУК в формировании и реализации экологической стратегии. Так, устойчивый к абиотическим стрессам патиент Rumex patientia L. <$Etimes> R. tianschanicus A. Los. в контрольных условиях содержал преимущественно активную форму ИУК, тогда как в связанном состоянии фитогормон практически не был найден. В то же время неустойчивые к изменению обычного экологического режима виолент Festuca pratensis Huds. и эксплеренты Brassica campestris L. и Amaranthus caudatus L. в контрольных условиях содержали ИУК преимущественно в конъюгированном состоянии. У патиента Rumex patientia <$Etimes> R. tianschanicus и виолента F. pratensis после холодового стресса наблюдалось увеличение количества свободной ИУК. У эксплерентов В. campestris и A. caudatus, а также виолента F. pratensis концентрация свободной ИУК возрастала после теплового стресса, что в целом коррелирует с особенностями температурной чувствительности исследованных растений. Полученные результаты позволяют в дальнейшем наряду с другими биологическими маркерами использовать данные о содержании свободной и конъюгированной форм ИУК при определении температурной чувствительности и экологической стратегии растений.Определено содержание белка теплового шока БТШ70 и перекиси водорода в контрольных условиях и после кратковременных температурных стрессов в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus L. Выявлено наличие небольшого количества БТШ70 в контрольных условиях и активное образование БТШ70 после кратковременного теплового стресса (2 часа, +<$E40~symbol Р roman C>). Установлено, что после кратковременного холодового стресса (2 часа, +<$E4~symbol Р roman C>) содержание БТШ70 практически не изменялось. Кратковременные температурные стрессы вызывали увеличение количества перекиси водорода в 7-дневных проростках Amaranthus caudatus, причем реакция на тепловой стресс была значительно более выраженной. Выявленные изменения в содержании перекиси водорода после температурных стрессов позволяют предположить, что молекулы H2O2 могут быть компонентом системы неспецифического реагирования растительной клетки на температурные воздействия. Увеличение количества перекиси водорода в 2,5 раза после теплового стресса совпадает с активным синтезом БТШ70 в проростках теплолюбивого вида Amaranthus caudatus, температурный оптимум которого находится в пределах +<$E35~symbol Р roman C>. Активное образование БТШ70 и накопление перекиси водорода в ответ на действие кратковременного температурного стресса рассматривается как один из факторов, определяющих теплоустойчивость исследованного вида. Высказано предположение, что перекись водорода является сигнальным соединением, которое инициирует образование БТШ70, обладающего, в свою очередь, защитной функцией при формировании ответной реакции на действие стресса.
Попередній перегляд:   Завантажити - 955.225 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Мошинець О. В. 
Фітосфера Brasica napus L. як екологічна ніша для Pseudomonas fluorescens SBW25 [Електронний ресурс] / О. В. Мошинець, С. П. Шпильова, Е. Д. Спайрс, І. В. Косаківська // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 12. - С. 150-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_12_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 123.752 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Ситник К. М. 
Людмила Іванівна Мусатенко (до 70-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / К. М. Ситник, Г. І. Мартин, В. М. Генералова, В. А. Васюк, Н. П. Веденічева, І. В. Косаківська, В. А. Негрецький, Л. В. Войтенко, Н. В. Ковальчук // Український ботанічний журнал. - 2006. - Т. 63, № 1. - С. 127-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2006_63_1_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 430.381 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Колупаєв Ю. Є. 
Вплив саліцилової кислоти і фітогормонів на теплостійкість сім'ядолей Cucumis sativus L. у зв'язку зі зрушеннями прооксидантно-антиоксидантної рівноваги [Електронний ресурс] / Ю. Є. Колупаєв, Л. І. Мусатенко, І. В. Косаківська, Ю. В. Карпець // Український ботанічний журнал. - 2006. - Т. 63, № 6. - С. 837-844. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2006_63_6_12
Изучено влияние экзогенных салициловой кислоты (СК), абсцизовой кислоты (АБК) и цитокинина (кинетин) на теплоустойчивость изолированных семядолей Cucumis sativus L. Предварительная обработка всеми тремя соединениями (<$E 10 sup -6> М) повышала количество выживших семядолей после их 10-минутного нагрева при 47 <$E symbol Р>C. При этом после 24-часовой обработки семядолей СК и АБК в них повышалось суммарное содержание пероксидов, а воздействие кинетина уменьшало величину этого показателя. Через 24 ч после нагрева в семядолях, обработанных СК, АБК и кинетином, содержание пероксидов было значительно меньшим, чем в контроле. Антиоксидант ионол (<$E 9~cdot~10 sup -5> М) уменьшал количество пероксидов в семядолях как перед нагревом, так и после него и повышал процент выживания семядолей заметно слабее, чем СК и АБК. Антиоксидант подавлял индуцируемое СК и АБК накопление пероксидов в семядолях и уменьшал проявление защитного действия СК и АБК при повреждающем нагреве. Сделан вывод о необходимости образования активных форм кислорода для реализации защитных эффектов СК и АБК.
Попередній перегляд:   Завантажити - 959.261 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Косаківська І. В. 
Андрій МихайшловичГродзінський (до 80-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська // Український ботанічний журнал. - 2006. - Т. 63, № 6. - С. 860-862. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2006_63_6_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 324.012 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Колупаєв Ю. Є. 
Роль сигнальних систем і фітогормонів у реалізації стресових реакцій рослин [Електронний ресурс] / Ю. Є. Колупаєв, І. В. Косаківська // Український ботанічний журнал. - 2008. - Т. 65, № 3. - С. 418-430. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2008_65_3_11
Обобщены сведения об участии интермедиатов сигнальных систем и некоторых стрессовых метаболитов в регуляции функциональной активности растительных клеток в состоянии стресса. Уделено внимание ионам кальция и активным формам кислорода как возможным ключевым мессенджерам единой клеточной сигнальной сети. Рассмотрено взаимодействие систем сигнальной трансдукции и гормональной регуляции. Оценены протекторно-регуляторные функции стрессовых белков, растворимых углеводов, свободных аминокислот и полиаминов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 127.396 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Косаківська І. В. 
Вплив гіпо- і гіпертермії на активність ліпоксигенази у листках рослин різних типів екологічних стратегій [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, О. О. Конторська, А. Ю. Устінова // Український ботанічний журнал. - 2011. - Т. 68, № 6. - С. 883-889. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2011_68_6_13
Досліджено вплив короткотривалих теплового (2 год, <$E+40~symbol Р roman C>), холодового (2 год, +<$E4~symbol Р roman C>) і перехресного температурних стресів на активність ліпоксигенази (ЛОГ), вміст пігментів і розчинних білків у 7- і 14-добових проростках пшениці сорту Ятрань 60. У надземній частині проростків виявлено дві ізоформи 9-ліпоксигенази: ЛОГ-1 (pH 6,3) і ЛОГ-2 (pH 5,5), у коренях - одну (pH 6,5). За контрольних умов активність ЛОГ у 7-добових проростків була вищою, ніж у 14-добових. Активність ЛОГ після короткотривалих теплового й перехресного стресів зростала, виразніші зміни зафіксовано в 14-добових проростках. Після холодового стресу співвідношення хлорофіли а+b/каротиноїди в 14-добових проростках значно збільшувалось. Після короткотривалих температурних стресів вміст розчинних білків у коренях зменшувався, а в надземній частині зростав. Виявлені зміни активності ізоформ ліпоксигенази, вмісту пігментів і розчинних білків розглянуто як складові клітинних механізмів адаптивних реакцій на дію температурних стресів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 398.125 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Косаківська І. В. 
Вплив гіпо- та гіпертермії на вміст нуклеїнових кислот у рослин з різними типами екологічних стратегій [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, В. А. Негрецький, Д. Б. Рахметов, О. І. Ковзун, В. М. Пушкарьов, А. Ю. Устінова // Інтродукція рослин. - 2013. - № 1. - С. 102-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2013_1_17
Вивчено вміст нуклеїнових кислот у рослин з різними типами екологічних стратегій. Установлено, що в контрольних умовах найбільший вміст ДНК був у патієнта Rumex patientia x R. tianshanicus і експлерента Amaranthus caudatus. Виявлено особливості зміни вмісту РНК після нетривалої дії температурних стресів. Тепловий стрес спричинив зменшення вмісту РНК у Rumex patientia x R. tianshanicus і Amaranthus caudatus із C-4 типом фотосинтезу та зростання вмісту РНК у експлерента Brassica campestris із C-3 типом фотосинтезу. Всі досліджені рослини реагували на короткочасний холодовий стрес збільшенням вмісту РНК. Рівень РНК у проростках віолента Festuca pratensis після короткочасних температурних стресів змінювався незначно. У Rumex patientia x R. tianshanicus виявлено найменшу величину співвідношення вмісту РНК/ДНК, тоді як у Amaranthus caudatus ця величина була найбільшою.
Попередній перегляд:   Завантажити - 218.468 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Дрок К. М. 
Особливості симбіотичної системи і продукції етилену у сортів Glycine max (L.) Merr., що відрізняються за стійкістю до абіотичних стресорів [Електронний ресурс] / К. М. Дрок, П. М. Маменко, С. В. Омельчук, І. В. Косаківська // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2014. - Вип. 3. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2014_3_5
Досліджено вплив агрокліматичних умов (польові досліди) та теплового стресу (вегетаційні досліди) на морфометричні і фізіолого-біохімічні характеристики різних за стійкістю сортів сої на різних фазах росту і розвитку. У польовому досліді показано, що рослини холодостійкого сорту Подільська 416, інокульованого активним штамом азотфіксуючих бактерій Bradyrhizobium japonicum 634б, відзначалися найбільшою масою, величиною нітрогеназної активності, кількістю бульбочок і урожайністю. У вегетаційному досліді на 35-у добу після проростання маса надземної частини інокульованих рослин перевищувала контроль на 23 - 50 %. Найбільш виразні зміни зафіксовані у сорту Подільська 416. Найвищі показники симбіотичної активності були у посухостійкого сорту КиВін. Встановлено, що у 14-добових проростків жаростійкого сорту Хуторяночка продукція етилену в контрольних умовах значно зростала після теплового стресу, тоді як в інокульованих рослинах, навпаки, дещо знижувалась. У проростків холодостійкого сорту Подільська 416 зафіксовано відсутність етиленової активності у контрольних рослинах до стресу та її поява після стресу. У 21- і 35-добових рослин усіх досліджених сортів за всіх умов активність етилену не було виявлено, що вказує на взаємозв'язок між появою бульбочок і етиленовою активністю.
Попередній перегляд:   Завантажити - 327.588 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Косаківська І. В. 
До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Н. П. Веденичова, В. А. Негрецький, О. А. Шейко // Український ботанічний журнал. - 2014. - Т. 71, № 5. - С. 626-630. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2014_71_5_16
Представлены краткие сведения об истории создания отдела физиологии растений, об ученых, возглавлявших его работу, основных направлениях научных исследований. Освещены главные достижения в изучении фитогормональной системы, участия фитогормонов в регуляции процессов роста и развития целого растения и отдельных его органов. Обобщены данные о научных разработках, посвященных изучению процессов адаптации растений, формированию реакций на действие стрессовых факторов. Приведены основные монографии ученых отдела, включая работы академиков Е. Ф. Вотчала, В. Н. Любименко, Н. Г. Холодного, K. M. Сытника, А. М. Гродзинского, а также ряд публикаций последних лет.
Попередній перегляд:   Завантажити - 137.969 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Бабенко Л. М. 
Активність ліпоксигенази й ультраструктурна будова кореневища спороносного і вегетативного пагонів Equisetum arvense L. [Електронний ресурс] / Л. М. Бабенко, М. М. Щербатюк, І. В. Косаківська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 153-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_16
Досліджено характер змін активності ліпоксигенази (ЛОГ) та ультраструктуру клітин кореневища хвоща польового (Equisetum arvense L.) в онтогенезі. Проаналізовано активність ЛОГ в онтогенезі у кореневищ спороносного і вегетативного пагонів. Встановлено, що вихід зі стану спокою відбувається на тлі зростання активності 9-ЛОГ. У кореневищах вегетативних пагонів ідентифіковано активність 9-ЛОГ, тоді як у кореневищах генеративних пагонів виявлено 9-ЛОГ і 13-ЛОГ активності. З'ясовано, що зміни в активності ліпоксигенази в цілому узгоджуються з динамікою метаболізації ліпідів у кореневищі E. arvense упродовж онтогенезу. У диференційованому кореневищі E. аrvense, на відміну від наземного стебла, немає валекулярних каналів і порожнини всередині. Практично весь простір між покривною тканиною та провідними пучками заповнений крупними клітинами основної паренхіми, яка виконує запасаючу функцію. Клітини паренхіми вакуолізовані, містять численні амілопласти, заповнені крохмальними зернами. Виявлено специфічні зміни, що відбувалися в ультраструктурі клітин кореневища хвоща під час виходу зі стану спокою, а саме: зменшення числа крохмальних зерен в амілопластах і збільшення кількості ліпідних крапель, які формують розташовані поруч з плазмолемою характерні скупчення. У клітинах епідерми (ризодерми) та поверхневих шарах клітин паренхіми, що залягають ближче до ризодерми, ідентифіковано численні осмієфільні пігментні гранули значної електронної густини, які зумовлюють темний колір кореневища.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.67 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Васюк В. А. 
Гібереліни папоротей: участь у регуляції фізіологічних процесів [Електронний ресурс] / В. А. Васюк, І. В. Косаківська // Український ботанічний журнал. - 2015. - Т. 72, № 1. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2015_72_1_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 533.596 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Бабенко Л. М. 
Структурно-функціональні особливості папоротеподібних (Polypodiophyta) [Електронний ресурс] / Л. М. Бабенко, О. А. Шейко, І. В. Косаківська, Н. П. Веденічова, В. А. Негрецький, О. В. Вашека // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2015. - Вип. 1. - С. 80-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2015_1_12
Проаналізовано й узагальнено відомості про структурні й функціональні характеристики вищих спорових рослин, які належать до відділу папоротеподібних (Polypodiophyta). Розглянуто основні типи життєвих циклів і феноритмів папоротей. Окрему увагу зосереджено на даних щодо анатомо-морфологічних особливостей спорофіту і гаметофіту. Вперше узагальнено відомості про основні компоненти фітогормонального комплексу, ідентифіковані у різних частинах спорофіту, обговорено участь гіберелінів і гібереліноподібних речовин у визначенні статевого поліморфізму, роль абсцизової кислоти у регуляції процесу виходу спор зі стану спокою, ауксинів і цитокінінів у формуванні вай папоротеподібних.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.365 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Васюк В. А. 
Цитокініни та гібереліноподібні речовини в онтогенезі Equisetum arvense [Електронний ресурс] / В. А. Васюк, Н. П. Веденичова, І. В. Косаківська // Український ботанічний журнал. - 2015. - Т. 72, № 2. - С. 164-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2015_72_2_9
Изучено влияние высокотемпературного стресса (4 часа при 42 <$Esymbol Р>С) на эндогенное содержание цитокининов и гиббереллиноподобных веществ (ГПВ) в надземной части и корнях 8-суточных проростков двух гибридов кукурузы, отличающихся по степени устойчивости к повышенным температурам. Показано, что в проростках устойчивого гибрида кукурузы изначально более высоким являлось содержание зеатинрибозида (ЗР) и зеатинглюкозида (ЗГ), чем в проростках неустойчивого, при этом уровень цитокининов в корнях выше, чем в надземной части. Активность свободных ГПВ была выше в надземной части проростков устойчивого гибрида, а в корнях преобладали ГПВ типа глюкозидов. Установлено, что под действием высокой температуры в проростках устойчивого гибрида снижался уровень ЗР и ЗГ, а у менее устойчивого гибрида значительно повышается только уровень ЗГ. Колебания суммарной активности ГПВ под влиянием стресса были незначительными, но существенно изменился фракционный состав ГПВ, т.е. стресс активизировал превращение одних форм ГПВ в другие. Сделан вывод, что высокотемпературный стресс приводит к снижению уровня активных форм цитокининов и ГПВ у растений кукурузы, а тип метаболизма этих гормонов является сортоспецифичным и отличается у разных по стойкости гибридов до и после стресса.Уперше вивчено розподіл цитокінінів і гібереліноподібних речовин у генеративних і вегетативних пагонах хвоща польового Equisetum arvense L. на різних етапах онтогенезу. Показано, що гормональна система цієї рослини має багато спільних рис із вищими судинними рослинами. Зокрема, характер динаміки активних форм гормонів у процесі онтогенезу, наявність локальних місць біосинтезу, якісний склад цитокінінів. Виявлено специфічні особливості, серед яких підвищений вміст кон'югованої форми зеатину на ранніх стадіях розвитку та різний тип розподілу цитокінінів уздовж вертикальної осі вегетативних і генеративних пагонів, значний рівень гіберелінів у стробілах під час формування спор. Підтримання у ході онтогенезу в органах хвоща необхідного балансу цитокінінів і гіберелінів розглядається як один із факторів, що забезпечують регуляцію метаболічних процесів і фізіологічних функцій цієї рослини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 315.195 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Шейко О. А. 
Біотехнологія збереження дикорослої орхідеї флори України Ophrys sphegodes subsp. mammosa (Desf.) Soó ex E. Nelson [Електронний ресурс] / О. А. Шейко, І. В. Косаківська // Biotechnologia Acta. - 2015. - Vol. 8, № 3. - С. 116-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2015_8_3_13
Мета роботи - визначення оптимальних умов калюсоутворення в культурі in vitro із насіннєвих зачатків, зав'язей і пиляків дикорослої зникаючої орхідеї Ophrys subsp. mammosa (Desf.) Soo ex E. Nelson з наступним використанням отриманих калюсних тканин для розроблення технології клонального мікророзмноження і збереження ex situ. У дослідженнях використовували біотехнологічні (культивування експлантів в умовах in vitro) і мікроскопічні (виготовлення тимчасових препаратів, світлова мікроскопія, цитоморфологічний аналіз калюсних тканин) методи. Підібрано живильні середовища з оптимальними концентраціями регуляторів росту й одержано калюсні культури з генеративних органів (для зав'язей - середовище Мурасіге-Скуга з додаванням 2,5 мг/л 6-БАП і 1,5 мг/л 2,4-Д; насіннєвих зачатків - середовище Ніча і Ніч з 2,0 мг/л 6-БАП і 2,5 мг/л 2,4/-Д; експлантів пиляків - середовище Ніча і Ніч з 3 мг/л 6/-БАП та 2,5 мг/л ІОлК). Цитоморфологічним аналізом виявлено в калюсах меристематичні осередки, поява яких свідчить про початок процесів вторинної диференціації в калюсних тканинах. Одержані результати використовуватимуть у подальших дослідженнях для одержання з калюсів рослин-регенерантів O. sphegodes.
Попередній перегляд:   Завантажити - 419.149 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Косаківська І. А. 
Вплив електротермоадгезії на живі клітини в експерименті [Електронний ресурс] / І. А. Косаківська, Д. В. Ватліцов, В. В. Андріяш // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 88-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__16
У процесі вдосконалення традиційних хірургічних методик перспективним напрямком є використання високочастотної біполярної електротермоадгезії біологічних тканин. Мета роботи - вивчити вплив різних режимів високочастотного струму на показники клітинної загибелі суспензії живих клітин під час електротермоадгезії в експерименті. Проведено дослідження з застосуванням електротермоадгезії (ЕТА) на лінійній перещеплюваній культурі Namalwa в 24-х лункових планшетах концентрація <$E1~cdot~10 sup 6> клітин/мл. Як високочастотне джерело струму використовували біполярний електрокоагулятор ЕК-300М1. Проведені дослідження виявили залежність кількості клітин, що мають ознаки загибелі за різними типами від режиму ЕТА. Було показано, що найбільшого впливу суспензія клітин зазнала під дією високочастотного струму (66 кГц) в режимі "різання", а найменшого - в режимі "зварювання". Одержані результати вказують на те, що ЕТА впливає не тільки на молекули колагену чи еластину, а й на структурні елементи цитоплазматичної мембрани клітин. Цікавим є той факт, що проведені дослідження не виявили впливу ЕТА на внутрішньоклітинні структури.
Попередній перегляд:   Завантажити - 888.256 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського