Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (32) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кошля В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 27 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кошля В. И. Динамика показателей кровообращения под влиянием периндоприла у больных хронической сердечной недостаточностью [Електронний ресурс] / В. И. Кошля, А. И. Токаренко, Е. В. Кошля // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 1. - С. 95-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2008_1_23 С целью изучения терапевтических эффектов периндоприла методами эхокардиографии и тетраполярной реоплетизмографии исследовано его влияние в острых пробах (4 мг периндоприла внутрь) на состояние системной гемодинамики у 27 больных с сердечной недостаточностью I, IIА и IIБ стадии, обусловленной диффузным кардиосклерозом. Проведенные исследования показали, что под влиянием периндоприла отмечалось снижение постнагрузки и разгрузка левого желудочка по путям оттока, что опосредовано приводило к увеличению сердечного выброса и регионарного кровообращения у больных с разными стадиями сердечной недостаточности. | |||
| 2. |
Кошля В. І. Вплив тіотриазоліну на стан пол у хворих із серцевою недостатністю, зумовленою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, С. М. Дмитрієва, Н. Т. Івахненко, С. Г. Пузік, І. І. Мироненко, Н. К. Сосєдкіна, С. В. Шватченко, О. С. Кульбачук, О. А. Левада, О. О. Марченко // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 5. - С. 39-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_5_14 Изучение влияния тиотриазолина на состояние окислительного стресса у больных сердечной недостаточностью, обусловленной артериальной гипертензией, выявило значительное влияние препарата на интенсивность окислительных процессов. Таким образом, возможно повышение эффективности лечения при использовании тиотриазолина. | |||
| 3. |
Кошля В. І. Вплив тіотриазоліну на рівень цитокінів і стан клітинного й гуморального імунітету у хворих негоспітальними пневмоніями [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, С. М. Дмитрієва, І. І. Мироненко, С. Г. Пузік, Н. Т. Івахненко, Н. К. Сосєдкіна, О. С. Кульбачук, С. В. Шватченко, О. А. Левада, О. О. Марченко // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 5. - С. 41-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_5_15 Изучено влияние антиоксиданта тиотриазолина на состояние клеточного и гуморального иммунитета, уровень провоспалительных цитокинов в сыворотке крови 107 больных негоспитальными пневмониями. Проведенные исследования показали, что негоспитальные пневмонии протекают на фоне повышения провоспалительных цитокинов, вторичного иммунодефицита, который проявляется снижением общих циркулирующих Т-лимфоцитов и их субпопуляций: NK-клеток, Т-хелперов, Т-супрессоров, увеличением содержания Ig А и Ig G и снижением Ig M. Применение тиотриазолина в комплексной терапии больных негоспитальными пневмониями сопровождается более выраженным снижением провоспалительных цитокинов IL-6, TNF-<$E alpha>, снижением как общей Т-лимфоцитопении, так и их субпопуляций на фоне возрастания содержания иммуноглобулинов класса Ig М и уменьшения иммуноглобулинов классов Ig А и Ig G. | |||
| 4. |
Кошля В. И. Комбинированное лечение тиотриазолином и урсохолом билиарного сладжа как варианта дисфункции желчного пузыря у детей и подростков в Запорожской области [Електронний ресурс] / В. И. Кошля, С. Н. Дмитриева, С. В. Шватченко, И. И. Мироненко, С. Г. Пузик, А. С. Кульбачук, Н. Т. Ивахненко, Н. К. Соседкина, А. А. Марченко, О. А. Левада // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 5. - С. 44-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_5_16 Цель работы: изучение особенностей функциональных заболеваний желчного пузыря в сочетании с синдромом вегетативной дисфункции у 106 детей и подростков. В результате исследования сформулированы принципы комбинированной терапии данной сочетанной патологии в педиатрической подростковой и семейной гастроэнтерологии. | |||
| 5. | 
Кошля В. І. Особливості змін активності ренін-ангіотензін-альдо-стеронової та симпатико-адреналінової систем у хворих на гіпертонічну хворобу на тлі лікування Фозіноприлом [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, О. О. Марченко, Л. І. Марченко // Патологія. - 2009. - Т. 6, № 2. - С. 79-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2009_6_2_21 | |||
| 6. | 
Кошля В. І. Показники L-селектину та розчинної молекули адгезії судинних клітин-1 у хворих на ІХС у поєднанні з пухлинними захворюваннями товстого кишківника [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, А. О. Кузмічов, О. С. Кульбачук, Н. Т. Івахненко, Ю. О. Кліцунова, І. І. Мироненко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 346-350. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__48 Одним з головних патогенетичних факторів метастазування пухлинних захворювань товстого кишківника та розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) є ендотеліальна дисфункція. Мета роботи - визначення рівнів sVCAM-1 та розчинного L-селектину у хворих на ІХС у поєднанні з пухлинами товстого кишківника. Під спостереженням знаходилось 25 хворих на пухлини товстої та сигмовидної кишки (Т2N1). Обстеження проводили до початку лікування та в кінці курсу лікування бісопрололом у добовій дозі 10мг на добу, та омакором - по 1000 мг 1 раз на добу. Дослідження адгезивної дисфункції ендотелію проводили за методом визначення концентрації розчинної молекули-1 міжклітинної адгезії (s-ICAM-1) та розчинного L-селектину (sCD62L). Проведені дослідження показали, що вміст розчинної молекули адгезії sVCAM-1 та розчинного L-селектину (sCD62L) у хворих з пухлинними захворюваннями товстого кишківника спостерігались вірогідно вищі рівні sVCAM-1 та L-селектину достовірно перевищувала показники здорових. При цьому показники ліпідного спектра свідчили про достовірне збільшення концентрації в сироватці крові загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів. При цьому відмічався тісний зв'язок між sVCAM-1 та L-селектином з одного боку та вмістом загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів, відповідно: r = +0,341, +0,348, +0,408. Висновки: збільшення вмісту молекул клітинної адгезії та L-селектину може свідчити про високий ступінь злоякісності пухлини. | |||
| 7. | 
Кошля В. І. Показники рівня ліпідів при пухлинних захворюваннях молочної залози та їх динаміка в процесі лікування хворих на стабільну стенокардію напруги [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, Ф. Шах // Україна. Здоров'я нації. - 2015. - № 1. - С. 153-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2015_1_31 Мета роботи - вивчити рівень ліпідів у сироватці крові жінок, хворих на пухлинні захворювання молочної залози, за умов роботи сімейного лікаря. Під спостереженням знаходилось 115 хворих із пухлинними захворюваннями молочної залози та стабільною стенокардією напруги. З метою контролю додатково було обстежено 25 здорових осіб відповідної статі та віку. У роботі було застосовано статистичний метод. Встановлено, що у хворих усіх груп вихідні показники характеризувались зростанням вмісту як загального холестерину, так і холестерину ліпопротеїдів низької щільності. У процесі лікування із застосуванням периндоприлу, бісопрололу і розувастатину відмічалось зниження рівня дисліпідемії, тобто зменшення загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, вмісту тригліцеридів та збільшення концентрації холестерину ліпопротеїдів високої щільності. Висновки: перебіг ішемічної хвороби серця за пухлин молочної залози супроводжується виникненням дисліпідемії з підвищеним рівнем загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів на тлі зниження вмісту холестерину ліпопротеїдів високої щільності. | |||
| 8. |
Кошля В. І. Особливості змін вазоактивної функції ендотелію та вмісту оксиду азоту у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з іхс і пухлинними захворюваннями товстого кишківника та особливості їх лікування у практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, А. О. Кузьмічов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 344-349. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__56 Актуальність роботи зумовлена високою захворюваністю на артеріальну гіпертензію (АГ), у тому числі у пацієнтів з пухлинами прямої та товстої кишки, що є одним з механізмів як метастазування пухлин, так і додатковим фактором ризику АГ. Мета роботи - визначення ролі змін вазоактивної функції ендотелію та вмісту оксиду азоту на перебіг АГ. У 38-ми пацієнтів було досліджено вазоактивну функцію плечової артерії та рівень нітрогену у процесі амбулаторного лікування раміприломібісопрололом. Як показали проведені дослідження, процес розвитку порушень судинорухової функції у хворих на АГ у разі ІХС з раком товстої та прямої кишки супроводжується суттєвим зменшенням діаметра та швидкості кровотоку у плечовій артерії. Проведені дослідження також показали високу ефективність лікування АГ за умов роботи сімейного лікаря. | |||
| 9. | 
Кошля В. І. Особливості змін внутрішньосерцевої гемодинаміки і функціонального стану міокарда під впливом телмісартану у хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, М. Бен-Абід // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2016. - № 1. - С. 33-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2016_1_8 У 36 жінок, хворих на стабільну стенокардію напруження у поєднанні з пухлинними захворюваннями молочної залози, в процесі 6-місячного лікування телмісартаном, бісопрололом і розувастатином були вивчені зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки та діастолічної функції міокарда лівого шлуночка. Проведені дослідження встановили, що на тлі комплексного лікування відзначалось збільшення фракції викиду лівого шлуночка та швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда. Водночас у процесі лікування зменшувались показники систолічного меридіонального стресу, кінцевої діастолічної напруги та маси міокарда лівого шлуночка. При цьому спостерігалось збільшення швидкості раннього діастолічного наповнення лівого шлуночка та зменшення швидкості пізнього діастолічного наповнення і кінцевого діастолічного тиску у лівому шлуночку, що свідчило про його розвантаження по шляхах притоку і відтоку.У 41 больного с гипертонической болезнью I и II степени было изучено влияние телмисартана на показатели внутрисердечной гемодинамики и функциональное состояние миокарда левого желудочка (ЛЖ). Проведенные исследования показали, что на фоне лечения телмисартаном отмечается уменьшение конечного диастолического объема ЛЖ, конечного систолического меридионального стресса и конечного диастолического напряжения миокарда, увеличение фракции выброса ЛЖ и скорости циркулярного сокращения волокон миокарда. Указанные изменения можно объяснить улучшением пластических характеристик миокарда, что обусловлено как прямым действием телмисартана на миокард через блокаду локальной ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, так и опосредованным влиянием за счет снижения артериального давления и постнагрузки. | |||
| 10. | 
Кошля В. І. Стан активності судинного ендотеліального фактора росту, нітрогену та матриксної металопротеїнази-9 у жінок з раком грудної залози та ішемічною хворобою серця [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, Ш. Фероз // Сімейна медицина. - 2015. - № 6. - С. 94-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_6_29 Метою дослідження було вивчення ролі судинного ендотеліальниого фактора росту (VEGF), матриксної металопротеїнази-9 (ММП-9) і нітрогену у жінок з артеріальною гіпертензією у поєднанні з пухлинними захворюваннями грудної залози, а також їх зміни під впливом амбулаторного лікування. Рівень VEGF та ММП-9 визначали за даними імуноферментних методик, а вміст нітрогену - за реакцією відновлення нітратів до нітритів з визначенням останніх за допомогою реакції з реактивом Грісса. Під спостереженням знаходились 33 жінки з раком грудної залози у поєднанні зі стабільною стенокардією напруження II та III функціональних класів. Проведені дослідження встановили наявність підвищених рівнів VEGF та ММП-9 та зниження вмісту нітрогену відносно контрольної групи (здорових), що супроводжувалось тенденцією до зростання рівня естрадіолу. У процесі 6-місячного лікування спостерігали тенденцію до нормалізації показників VEGF та ММП-9 на тлі нормалізації рівня нітрогену та естрадіолу. | |||
| 11. |
Кошля В. І. Особливості змін внутрішньосерцевої гемодинаміки та діастолічної функції міокарда у жінок з пухлинними захворюваннями молочної залози [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, Ф. Шах, О. С. Кульбачук, О. О. Марченко, І. І. Мироненко, Ю. О. Кліцунова, Н. Т. Івахненко, О. А. Левада // Сімейна медицина. - 2014. - № 4. - С. 99-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_4_26 У 36 жінок, хворих на стабільну стенокардію напруження у поєднанні з пухлинними захворюваннями молочної залози, в процесі 6-місячного лікування телмісартаном, бісопрололом і розувастатином були вивчені зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки та діастолічної функції міокарда лівого шлуночка. Проведені дослідження встановили, що на тлі комплексного лікування відзначалось збільшення фракції викиду лівого шлуночка та швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда. Водночас у процесі лікування зменшувались показники систолічного меридіонального стресу, кінцевої діастолічної напруги та маси міокарда лівого шлуночка. При цьому спостерігалось збільшення швидкості раннього діастолічного наповнення лівого шлуночка та зменшення швидкості пізнього діастолічного наповнення і кінцевого діастолічного тиску у лівому шлуночку, що свідчило про його розвантаження по шляхах притоку і відтоку.У 41 больного с гипертонической болезнью I и II степени было изучено влияние телмисартана на показатели внутрисердечной гемодинамики и функциональное состояние миокарда левого желудочка (ЛЖ). Проведенные исследования показали, что на фоне лечения телмисартаном отмечается уменьшение конечного диастолического объема ЛЖ, конечного систолического меридионального стресса и конечного диастолического напряжения миокарда, увеличение фракции выброса ЛЖ и скорости циркулярного сокращения волокон миокарда. Указанные изменения можно объяснить улучшением пластических характеристик миокарда, что обусловлено как прямым действием телмисартана на миокард через блокаду локальной ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, так и опосредованным влиянием за счет снижения артериального давления и постнагрузки. | |||
| 12. |
Кошля В. І. Особливості змін добового моніторингу артеріального тиску під впливом раміприлу і бісопрололу при поєднанні артеріальної гіпертензії і колоректального раку [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, А. О. Кузьмічов // Україна. Здоров'я нації. - 2016. - № 1-2. - С. 114-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2016_1-2_25 Мета роботи - дослідити особливості змін добового моніторингу артеріального тиску (АТ) під впливом раміприлу і бісопрололу при поєднанні артеріальної гіпертензії (АГ) і колоректального раку. У дослідження включено 36 хворих на АГ I і II ступеня. Проведені дослідження показали, що вихідний стан показників добового моніторингу АТ характеризувався зростанням рівня систолічного та діастолічного АТ відповідно до показників I та II ступеня АГ. Особливо ці зміни були виражені в спецперіод. Зростання АТ супроводжувалось збільшенням індексів часу гіпертензії та варіабельності як систолічного, так і діастолічного АТ у всі часові періоди. При цьому рівні даних показників прогресували з наростанням ступеня АГ. У процесі 6-місячного лікування раміприлом і бісопрололом у хворих були досягнуті цільові рівні систолічного та діастолічного АТ. Водночас відмічалась нормалізація індексів часу гіпертензії та зниження варіабельності систолічного і діастолічного АТ. Висновки: під впливом поєднаної терапії раміприлом і бісопрололом за даними добового моніторингу АТ відмічається рівномірний антигіпертензивний ефект і знижується швидкість ранкового підйому АТ. | |||
| 13. |
Кошля В. І. Вплив телмісартану і бісопрололу на стан діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, Бен-Абід Муна // Україна. Здоров'я нації. - 2016. - № 1-2. - С. 119-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2016_1-2_26 Мета роботи - дослідити вплив телмісартану і бісопрололу на стан діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу. У дослідження включено 32 хворих на гіпертонічну хворобу I і II ступеня. Аналіз діастолічної функції лівого шлуночка до проведення лікування телмісартаном і бісопрололом показав, що в обох групах обстежених відносно контрольної групи відмічалось достовірне зменшення максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення та прогресуюче, з наростанням тяжкості захворювання, збільшення максимальної швидкості наповнення передсердь. Водночас збільшувався період ізоволюметричного розслаблення та кінцевий діастолічний тиск у лівому шлуночку, а співвідношення Е/А та Еі/Аі мали тенденцію до зниження. Висновки: наприкінці 6-місячного курсу лікування телмісартаном і бісопрололом спостерігаються досягнення цільових рівнів артеріального тиску і нормалізація діастолічної функції лівого шлуночка. | |||
| 14. |
Мартыненко А. В. Особенности диагностики и коррекции дислипидемии у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа [Електронний ресурс] / А. В. Мартыненко, В. И. Кошля, Ю. А. Клицунова // Сімейна медицина. - 2016. - № 1. - С. 93-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_1_21 Представлены результаты исследования нарушений липидного и углеводного обменов у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа (СД2), оценки эффективности терапии статинами. СД2 является одной из актуальнейших проблем современной медицины, что связано как с неуклонно растущей распространенностью, так и с высокой частотой и тяжестью осложнений данного заболевания. Гипергликемия натощак и после пищевой нагрузки, несомненно, является независимым фактором риска сердечно-сосудистых осложнений, но воздействие дислипидемии, а также ожирения на риск ишемической болезни сердца в общей структуре факторов риска доминирует. Обследовано 46 больных с СД2 с наличием дислипидемии. Пациенты были разделены на 2 основные группы: 1-я группа - 15 пациентов с СД2 с нормальной массой тела; 2-я группа - 31 пациент с СД2 с ожирением I степени (ИМТ - 30 - 34,9). Контрольная группа состояла из 14-ти практически здоровых лиц соответствующего возраста. Установлено наличие атерогенной дислипидемии у данных пациентов, что является прогностически неблагоприятным фактором риска возникновения сердечно-сосудистых осложнений. При наличии ожирения уровни липидного и углеводного обменов достоверно выше, чем при нормальной массе тела. Атерогенный тип дислипидемии, присущий СД, который назван л ипидной триадой, нередко требует комбинированной липидоснижающей терапии. Контроль липидограммы, нормализация гликемии и снижение массы тела является основой предупреждения и лечения сердечно-сосудистых осложнений при СД2. | |||
| 15. |
Кошля В. І. Ендотеліальна дисфункція при артеріальній гіпертензії [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, Бен-Абід Муна // Семейная медицина. - 2016. - № 2. - С. 93-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_2_25 У 36-ти хворих на артеріальну гіпертензію II ступеня досліджено стан вазоактивної функції плечової артерії та вміст молекул клітинної адгезії, L-селектину, матриксної металопротеїнази-9 (ММП-9) та нітрогену. Проведені дослідження показали, що 6-місячна терапія телмісартаном і бісопрололом у більшості пацієнтів (22 хворих) супроводжувалася досягнешіям цільових рівнів артеріального тиску (АТ), у 14-ти хворих відзначали резистентність до проведеної терапії. Додаткове включення в комплекс лікування аліскірену 150 - 300 мг на добу також сприяло нормалізації АТ. У процесі лікування у разі включення у комплекс антигіпертензивної терапії прямого агоністу реніну аліскірену спостерігалося як досягнення цільового АТ, так і нормалізація вмісту sICAM-1, L-селектину та ММП-9 на тлі зростання нітрогену та відновлення вазоактивної функції плечової артерії. | |||
| 16. | 
Кошля В. І. Особливості змін внутрішньосерцевої гемодинаміки і функціонального стану міокарда під впливом телмісартану у хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, Муна Бен-Абід // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 3. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2016_21_3_6 У 36 жінок, хворих на стабільну стенокардію напруження у поєднанні з пухлинними захворюваннями молочної залози, в процесі 6-місячного лікування телмісартаном, бісопрололом і розувастатином були вивчені зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки та діастолічної функції міокарда лівого шлуночка. Проведені дослідження встановили, що на тлі комплексного лікування відзначалось збільшення фракції викиду лівого шлуночка та швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда. Водночас у процесі лікування зменшувались показники систолічного меридіонального стресу, кінцевої діастолічної напруги та маси міокарда лівого шлуночка. При цьому спостерігалось збільшення швидкості раннього діастолічного наповнення лівого шлуночка та зменшення швидкості пізнього діастолічного наповнення і кінцевого діастолічного тиску у лівому шлуночку, що свідчило про його розвантаження по шляхах притоку і відтоку.У 41 больного с гипертонической болезнью I и II степени было изучено влияние телмисартана на показатели внутрисердечной гемодинамики и функциональное состояние миокарда левого желудочка (ЛЖ). Проведенные исследования показали, что на фоне лечения телмисартаном отмечается уменьшение конечного диастолического объема ЛЖ, конечного систолического меридионального стресса и конечного диастолического напряжения миокарда, увеличение фракции выброса ЛЖ и скорости циркулярного сокращения волокон миокарда. Указанные изменения можно объяснить улучшением пластических характеристик миокарда, что обусловлено как прямым действием телмисартана на миокард через блокаду локальной ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, так и опосредованным влиянием за счет снижения артериального давления и постнагрузки. | |||
| 17. |
Кошля В. І. Зміни варіабельності ритму серця у хворих на артеріальну гіпертензію у процесі амбулаторного лікування [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, Бен-Абід Муна // Запорожский медицинский журнал. - 2015. - № 6. - С. 10-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2015_6_4 Актуальность исследования вариабельности сердечного ритма у больных артериальной гипертензией (АГ) обусловлена высоким риском развития осложнений АГ и особенностями влияния вегетативной нервной системы, поскольку изменения её тонуса не только неблагоприятно влияют на течение заболевания, но и повышают риск летальных исходов. С целью повышения эффективности лечения АГ телмисартаном и бисопрололом у 35 пациентов с АГ I и II степени в амбулаторних условиях было проведено исследование вариабельности сердечного ритма общепринятыми методами. Установлено, что у больных АГ I и II степени лечение бисопрололом и телмисартаном сопровождалось существенным снижением активности симпатического отдела вегетативной нервной системы, что свидетельствовало о положительной коррекции вегетативного дисбаланса и повышении активности парасимпатического её отдела и, как следствие, сопровождалось существенным снижением мощности спектра низких частот симпатического отдела вегетативной нервной системы в отношении сердечной деятельности и подтверждалось показателем LF/HF, что также свидетельствовало о снижении влияния симпатического звена вегетативной нервной системы на деятельность сердца и уровень АД. | |||
| 18. |
Кошля В. И. Безболевая ишемия миокарда при сахарном диабете 2 типа [Електронний ресурс] / В. И. Кошля, А. В. Мартыненко // Запорожский медицинский журнал. - 2015. - № 6. - С. 88-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2015_6_19 В последние десятилетия к проблеме безболевой ишемии миокарда наблюдается повышенный интерес, что обусловлено большой распространённостью этого феномена и указаниями на неблагоприятное прогностическое значение безболевая ишемия миокарда (ББИМ) у больных без клинических проявлений ишемической болезни сердца (ИБС), но имеющих факторы риска этого заболевания. Особое место среди факторов риска ИБС занимает сахарный диабет (СД) 2 типа. Распространённость безболевой ишемии миокарда среди больных с СД значительно выше (в 2 - 7 раз), чем у лиц без диабета. Многие связывают это с более высокой распространённостью атеросклероза и ИБС в целом в популяции диабетических пациентов. Но обращает на себя внимание осложнение СД - диабетическая автономная нейропатия, в частности кардиоваскулярная её форма. Анализ литературы показывает, что, несмотря на очевидные успехи в изучении ББИМ, до настоящего времени остаются разногласия во взглядах на возможные причины и механизмы формирования этого феномена ИБС. В обзоре литературы представлены сведения о патофизиологических особенностях ББИМ при СД 2 типа, изложены данные о распространённости, методах диагностики и основных направлениях в лечении, отражено прогностическое значение безболевой ишемии миокарда у лиц с СД 2 типа. | |||
| 19. |
Кошля В. І. Превентивна терапія обструктивної форми ішемічної хвороби серця на тлі раку грудної залози в умовах роботи сімейного лікаря [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, Ш. Фероз, О. С. Кульбачук, Ю. О. Кліцунова, Н. П. Склярова, О. В. Соловйов, Н. В. Мартиненко // Семейная медицина. - 2015. - № 5. - С. 125-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_5_33 У 42 пацієнтів зі стабільною стенокардією напруження та пухлинними захворюваннями грудної залози було досліджено вміст судинного ендотеліального фактора росту (VEGF), матриксної металопротеїнази-9 (ММП-9), вазопресину та нітрогену. Проведені дослідження показали істотне зростання VEGF, ММП-9, вазопресину та суттєве зниження рівня нітрогену порівняно з показниками контрольної групи здорових осіб. У процесі лікування периндоприлом, бісопрололом та розувастатином відзначали нормалізацію рівня більшості показників і зменшення кількості нападів стенокардії та епізодів ішемії міокарда. | |||
| 20. |
Кошля В. І. Зміни показників центрального кровообігу та артеріального тиску під впливом карведілолу в процесі лікування хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / В. І. Кошля, Н. Т. Івахненко, О. С. Кульбачук, Ю. О. Кліцунова, А. В. Піскун, О. В. Соловйов, О. О. Марченко, О. В. Іващук // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 2. - С. 49–53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_2_12 Мета роботи - вивчити гемодинамічні ефекти карведілолу в процесі лікування пацієнтів із гіпертонічною хворобою. Вплив карведілолу на стан центральної гемодинаміки і рівень артеріального тиску вивчено у 36 хворих з артеріальною гіпертензією, у 10 з них діагностовано I ступінь артеріальної гіпертензії, у 14 - II ступінь, у 12 - III ступінь. Дослідження гемодинаміки проведено на ехокардіографі Hewlett-Packard за стандартними методиками в перші 2 - 3 дні після взяття хворого під нагляд і через 1 місяць після проведення лікування. Встановлено, що карведілол сприяє більш вираженому збільшенню ударного об'єму лівого шлуночка, зниженню маси міокарда лівого шлуночка, загального периферійного судинного опору, а також підвищенню ефективності лівошлуночкових скорочень, що суттєво поліпшує результати лікування хворих. Висновки: карведілол сприяє істотному збільшенню серцевого викиду, підвищенню ефективності лівошлуночкових скорочень і зниженню маси міокарда лівого шлуночка. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |