Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Крикунова В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 17
Представлено документи з 1 до 17
|
1. |
Крикунова В. М. Чинники, динаміка і структура зовнішньоторговельної діяльності підприємств України [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова, С. В. Фомішин // Економічні інновації. - 2013. - Вип. 54. - С. 92-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecinn_2013_54_14
| 2. |
Крикунова В. М. Реформа системи державного регулювання зайнятості в республіці Польща [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Економічна. - 2010. - № 911. - С. 211-216. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhE_2010_911_36
| 3. |
Крикунова В. М. Аналіз ефективності діяльності підприємств аграрного сектору економіки України [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова // Агросвіт. - 2014. - № 22. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2014_22_5
| 4. |
Крикунова В. М. Аналіз стану конкурентного середовища в Україні [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова // Бізнес-навігатор. - 2014. - № 1. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnav_2014_1_13
| 5. |
Грановська В. Г. Організаційні трансформації аграрного бізнесу в Україні [Електронний ресурс] / В. Г. Грановська, В. М. Крикунова // Економіка АПК. - 2018. - № 3. - С. 63-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2018_3_10
| 6. |
Кирилов Ю. Є. Чинники та стимули розвитку органічного сегмента аграрного виробництва в країнах світу [Електронний ресурс] / Ю. Є. Кирилов, В. Г. Грановська, В. М. Крикунова // Економіка АПК. - 2018. - № 7. - С. 16-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2018_7_4
| 7. |
Барашков Н. Н. Ферромагнитные микротрейсеры как индикаторы качества однородности комбикормов для животноводства и птицеводства [Електронний ресурс] / Н. Н. Барашков, П. В. Писаренко, В. Ю. Крикунова, Т. В. Сахно, О. А. Крикунов // Зернові продукти і комбікорми. - 2016. - Т. 63, № 3. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2016_63_3_9
| 8. |
Крикунова В. М. Зарубіжний досвід використання економічних інструментів "зеленого" зростання [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова, Г. В. Жосан // Економічні інновації. - 2019. - Т. 21, Вип. 3. - С. 53-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecinn_2019_21_3_8
| 9. |
Кирилов Ю. Є. Корпоративна соціальна відповідальність у системі підприємницької діяльності: трансформація підходів і напрямів оцінювання [Електронний ресурс] / Ю. Є. Кирилов, В. М. Крикунова, Г. В. Жосан // Економічні інновації. - 2019. - Т. 21, Вип. 1. - С. 52-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecinn_2019_21_1_8
| 10. |
Ляшенко В. В. Вплив азотних добрив на урожайність та якість насіння сої [Електронний ресурс] / В. В. Ляшенко, І. І. Лотиш, А. О. Тараненко, В. Ю. Крикунова, К. О. Кундиус // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 4. - С. 58-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_4_9 Розглянуто поєднання в системі удобрення фосфорно-калійних та азотних добрив (АД), що необхідно для реалізації генетичного потенціалу сої. Визначено, що головним чинником, який впливає на реалізаціюгенетичного потенціалу продуктивності сої, є застосування азотних добрив, що кож зменшує витрати вологи на формування одиниці врожаю. Доведено, що внесення АД (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) надає змогу зменшити на 34 - 39 % витрати вологи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Показано збільшення вмісту нітратного й амонійного азоту в шарах грунту від 0 до 20 см - 1,1 % і від 20 до 40 см - 4,7 % при внесенні АД (N30-90 на фоні Р60К60). Виявлено позитивний вплив мінеральних добрив на біометричні показники рослин сої. За результатами досліджень визначено, що найкращими виявилися ті варіанти, на яких азотні добрива застосовувалися на фосфорно-калійному фоні. Доцільно зазначити, що за умови збільшення доз АД спостерігається покращення відповідних показників. Встановлено, що найвища врожайність насіння сої в середньому за роки проведення досліджень - 25,3 ц/га, формується на варіанті з внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,3 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Доведено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на показник якості носіння сої. Під час проведення досліджень максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено у варіанті з внесення по фону АД у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі - 9,7 ц/га. Найбільший вміст жиру в зерні був виявлений у варіанті без добрив і становив 22,0 %. З'ясовано, що за рахунок внесення АД покращення умов мінерального живлення сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.Розглянуто поєднання в системі удобрення фосфорно-калійних та азотних добрив (АД), що необхідно для реалізації генетичного потенціалу сої. Визначено, що головним чинником, який впливає на реалізаціюгенетичного потенціалу продуктивності сої, є застосування азотних добрив, що кож зменшує витрати вологи на формування одиниці врожаю. Доведено, що внесення АД (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) надає змогу зменшити на 34 - 39 % витрати вологи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Показано збільшення вмісту нітратного й амонійного азоту в шарах грунту від 0 до 20 см - 1,1 % і від 20 до 40 см - 4,7 % при внесенні АД (N30-90 на фоні Р60К60). Виявлено позитивний вплив мінеральних добрив на біометричні показники рослин сої. За результатами досліджень визначено, що найкращими виявилися ті варіанти, на яких азотні добрива застосовувалися на фосфорно-калійному фоні. Доцільно зазначити, що за умови збільшення доз АД спостерігається покращення відповідних показників. Встановлено, що найвища врожайність насіння сої в середньому за роки проведення досліджень - 25,3 ц/га, формується на варіанті з внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,3 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Доведено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на показник якості носіння сої. Під час проведення досліджень максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено у варіанті з внесення по фону АД у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі - 9,7 ц/га. Найбільший вміст жиру в зерні був виявлений у варіанті без добрив і становив 22,0 %. З'ясовано, що за рахунок внесення АД покращення умов мінерального живлення сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.
| 11. |
Крикунова В. М. Пріоритети та особливості формування пропозиції на ринку продукції овочівництва в Україні [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова, Н. О. Аверчева // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. - 2020. - Вип. 29. - С. 84-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2020_29_19
| 12. |
Крикунова В. М. Методика оцінки ефективності фінансування інноваційної діяльності молодіжних підприємств [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова, А. С. Карнаушенко // Таврійський науковий вісник. Серія : Економіка. - 2020. - Вип. 3. - С. 76-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tavnve_2020_3_12
| 13. |
Кирилов Ю. Є. Брендинг території як інструмент стимулювання молодіжного підприємництва [Електронний ресурс] / Ю. Є. Кирилов, В. М. Крикунова, Г. В. Жосан // Таврійський науковий вісник. Серія : Економіка. - 2020. - Вип. 4. - С. 94-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tavnve_2020_4_14
| 14. |
Крикунова В. М. Стратегічні пріоритети розвитку молодіжного підприємництва херсонської області у сфері туристичного бізнесу [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова, Л. О. Алєщенко // Таврійський науковий вісник. Серія : Економіка. - 2020. - Вип. 4. - С. 107-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tavnve_2020_4_15
| 15. |
Горобець М. В. Вплив регуляторів росту рослин на онтогенез сортів ячменю ярого [Електронний ресурс] / М. В. Горобець, П. В. Писаренко, Т. О. Чайка, О. В. Міщенко, В. Ю. Крикунова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 1. - С. 106-115 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_1_14 Мета статті - визначити вплив регуляторів росту рослин на продуктивність ячменю ярого у виробничих умовах Полтавської області. Оцінювання ефективності використання регуляторів росту рослин та природного мінералу бішофіт виконано на базі експериментальних даних. Експериментальну роботу проведено у виробничих умовах на базі ФГ "Горобець С. Г." Полтавської області. Для обробки посівів використовували регулятори росту Циркон та Епін-екстра, а також, 1 % розчин природного мінералу бішофіт. Показники фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктивності фотосинтезу визначено розрахунковим методом за загальноприйнятими методиками. За даними п'ятирічних досліджень визначено динаміку впливу регуляторів росту рослин та природного мінералу бішофіт на чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал та площу листкової поверхні. Установлено, що за 3 роки проведення експериментальних спостережень при обробці нашими регуляторами росту вихід у трубку стався на 1 - 3 дні раніше, ніж у контрольному варіанті (без використання регуляторів). На дослідній ділянці 2017 - 2019 рр. найскоріше сходи спостерігались у сорту Геліос при обробці стимулятором Циркон, тоді як у контролі сходи зафіксовані на 3 дні пізніше. Кущіння ячменю ярого сорту Геліос та вихід у трубку відбувалось найшвидше при дії 1 % розчину бішофіту, а при дії інших стимуляторів (Епінекстра, Циркон) сходи та повна стиглість фіксувалися на 3 дні пізніше. Застосування стимуляторів Циркон і 1 % розчин бішофіту (для сортів Геліос та Парнас) прискорило настання фази колосіння на 2 - 4 дні, Епін-екстра - тільки на 1 - 2 дні. У середньому за час проведення досліджень тривалість фаз розвитку рослин ячменю ярого, оброблених стимуляторами, зменшилася на 1 - 4 дні порівняно з контрольним варіантом. При використанні регуляторів росту збільшилася площа листкової поверхні у посівів ячменю ярого порівняно з контролем, що дає змогу найбільш повно використовувати грунтово-кліматичні ресурси регіону й отримати максимальний ефект від прийомів агротехнічного впливу. Запропоновані моделі технологій дають змогу без застосування десикації зменшити тривалість вегетаційного періоду в посівах ячменю ярого. При обробці посівів у фазі кущіння стимуляторами росту Епін-Екстра, Циркон і 1 % розчином бішофіту скорочується період вегетації на 2 - 4 дні при вирощуванні ячменю ярого на дерново-підзолистих грунтах; стимулятор Епін-Екстра і 1 % розчин бішофіту збільшують асиміляційну поверхню листя в рослин ячменю ярого на 8,5 і 11,1 % відповідно, потенціал фотосинтетичного процесу - на 5,7 % і чисту продуктивність фотосинтезу на 3 і 10 %.
| 16. |
Крикунова В. М. Сучасний стан і чинники розвитку технопарків в Україні [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова // Таврійський науковий вісник. - 2013. - Вип. 83. - С. 293-298. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tavnv_2013_83_57
| 17. |
Крикунова В. М. Сутність та напрями розвитку кулінарного туризму в Україні та країнах світу [Електронний ресурс] / В. М. Крикунова, О. С. Морозова, О. В. Морозов // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. - 2020. - Вип. 34. - С. 122-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2020_34_22
|
|
|