Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кубашко А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Кубашко А. В. Особливості біохімічних змін при демієлінізувальних та судинних захворюваннях головного мозку в осіб, опромінених унаслідок Чорнобильської катастрофи [Електронний ресурс] / А. В. Кубашко, Л. М. Овсяннікова, С. М. Альохіна, С. А. Чумак, О. В. Носач, К. М. Логановський, А. А. Чумак // Український неврологічний журнал. - 2012. - № 4. - С. 53-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2012_4_9 Мета роботи - оцінити стан систем окисного гомеостазу та виявити зміни в енергетичному обміні в осіб, опромінених унаслідок Чорнобильської катастрофи, з демієлінізувальною та судинною патологією головного мозку у віддалений період. Проаналізовано біохімічні параметри окисного гомеостазу та енергетичного обміну в 112 хворих (середній вік 50 років) з демієлінізувальною та судинною патологією головного мозку. З них 56 пацієнтів були опромінені у дозі (<$E0,53~symbol С~0,10>) Гр під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Диференціацію захворювань та формування груп досліджень проводили на підставі результатів загальноклінічних, інструментальних та лабораторних досліджень з урахуванням наявності в анамнезі контакту з іонізувальним випроміненням. Хронічні захворювання головного мозку демієлінізувального та судинного генезу без впливу іонізувального випромінення в анамнезі відрізняються за активацією процесів ліпопероксидації, білковою деградацією та каталазною активністю. Наявність впливу іонізувального випромінення в анамнезі демієлінізувальної патології супроводжувалася збільшенням рівня карбонільних ліпідів та церулоплазміну. В опромінених хворих із судинною патологією пригнічувалася активність каталази на тлі підвищення рівня пірувату. Висновки: наявність дозового навантаження в патогенезі демієлінізувальних та судинних захворювань головного мозку, які супроводжуються порушеннями каталазної активності та енергозалежних процесів, можна розглядати як один із патогенетичних чинників посилення гомеостатичних порушень, що створює патобіохімічне підгрунтя для погіршення перебігу цих захворювань. | ||
| 2. | 
Кубашко А. В. Антиоксидантні ензими в механізмах радіоіндукованого окисного стресу (ранній та віддалений періоди після опромінення) [Електронний ресурс] / А. В. Кубашко, Л. М. Овсяннікова, А. А. Чумак, О. В. Носач, С. М. Альохіна, О. С. Ільчук // Лабораторна діагностика. - 2011. - № 4. - С. 64-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2011_4_12 | ||
| 3. |
Базика Д. А. Стан клітинного імунітету в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з когнітивними розладами у віддалений період після аварії [Електронний ресурс] / Д. А. Базика, К. М. Логановський, А. В. Кубашко, І. М. Ільєнко, С. А. Чумак, О. А. Беляєв // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 66-72 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_1_12 Мета роботи - визначити особливості змін показників клітинного імунітету в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) з когнітивними розладами у віддалений період після аварії. У віддалений період проведено клініко-діагностичні та імунологічні дослідження у 120-ти УЛНА на ЧАЕС, опромінених у 1986 - 1988 рр. дозою в середньому (<$E0,65~symbol С~0,09>) Гр. Усі УЛНА - чоловіки. Середній вік - (<$E55,25~symbol С~0,59>) року. Нейропсихіатричні дослідження проведено у вигляді стандартних неврологічних оглядів та психіатричного інтерв'ю з використанням короткої шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination (MMSE)), імунофенотипування клітин периферичної крові здійснювали за методом проточної цитометрїї з використанням панелі моноклональних антитіл, специфічних до CD45/14, CD3/19, CD4/8, CD3/HLA-DR, CD3/16/56-клітин. Розраховано значення співвідношення CD45<^>+ | ||
| 4. | 
Чумак А. А. Особливості молекулярних механізмів розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки [Електронний ресурс] / А. А. Чумак, Л. М. Овсяннікова, А. В. Кубашко, Е. О. Саркісова, О. В. Гасанова, С. М. Альохіна, О. Я. Плескач // Український медичний часопис. - 2013. - № 6. - С. 33-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_6_11 Вивчення різних аспектів неалкогольної жирової хвороби печінки - один із пріоритетних напрямків сучасної гепатолопї. Розповсюдженість та негативні наслідки безконтрольного прогресування цього захворювання спонукають до пошуку характерних змін у розвитку зазначеної патології. Розглянуто питання щодо особливостей молекулярних механізмів, пов'язаних із порушенням сигнальної рецепції, гормональної регуляції, з ліпотоксичністю, жировою інфільтрацією гепатоцитів та периферичних тканин, що асоціюється із окисним стресом та системною запальною реакцією в організмі. | ||
| 5. | 
Базика Д. А. Експресія білка Cyclin D1 та генів CCND1 і PNKP у мононуклеарах периферичної крові учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з різним станом імунітету [Електронний ресурс] / Д. А. Базика, А. В. Кубашко, І. М. Ільєнко, О. А. Бєляєв, О. Я. Плескач // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 269-282. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_20 Мета роботи - дослідити зміни рівнів Cyclin D1+ клітин та асоційованих генів CCND1 та PNKP у мононуклеарах периферичної крові в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС з різним імунним статусом залежно від дози опромінення. Проаналізовано відносний рівень Cyclin D1+ клітин у мононуклеарах периферичної крові 39 УЛНА на ЧАЕС, чоловіків, опромінених у дозі у діапазоні 0,01 - 2,00 Гр. Імунологічний статус обстежених визначався за рівнем CD3/19, CD4/8, CD3/HLA DR, СD3/16/56 за допомогою методу проточної цитофлуориметрії та за вмістом Ig класів A, M, G за методом імуноферментного аналізу у крові. Експресія генів CCND1 та PNKP, які пов'язані з Сyclin D1, проводилось за методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі. Порівняння результатів здійснювалось із відповідними даними, одержаними від 18 здорових чоловіків, які не мали контакту з іонізуючим випромінюванням вище природного фону. Показано, що відсоток Суclin D1+ клітин збільшується за норму в осіб, опромінених у дозі >> 0,1 Гр, та корелює з дозою опромінення (rs = 0,417, p = 0,048). Відхилення рівня Cyclin D1+ клітин за межі контрольних значень пов'язується зі змінами в клітинній та гуморальній ланках імунітету. Зменшення відсотку Cyclin D1+ клітин за межі контрольних значень в УЛНА на ЧАЕС із дозою << 0,35 Гр супроводжується зниженням рівнів CD3+ та підвищенням CD3 16+56+ лімфоцитів; у осіб, опромінених у дозі >> 0,35 Гр, збільшення відсотку Cyclin D1+ клітин асоціюється зі зниженням CD3+ та тенденцією щодо зниження CD3+16+56+ лімфоцитів у поєднанні зі збільшенням рівня IgG. Збільшення рівнів CD4+, CD19+, Ireg. та IgG супроводжується появою кореляційних зв'язків між Cyclin D1+ та CD3-16+56+ клітинами (rs = -0,872, p = 0,049), Cyclin D1+ та CD8+ і IgG (rs = 0,683, p = 0,042; rs = 0,809, p = 0,014), Cyclin D1+ та CD4+ (rs = 0,602, p = 0,029), Cyclin D1+ та CD19+ і IgM (rs = 0,604, p = 0,017; rs = 0,538, p = 0,038) відповідно. В УЛНА, опромінених у дозі >> 0,1 Гр, фіксовано зниження експресії генів CCND1 та PNKP у супроводі появи негативних кореляційних зв'язків між RQ PNKP і дозою опромінення (rs = -0,638, p = 0,035) та RQ PNKP і рівнем Cyclin D1+ клітин (rs = 0,792, p = 0,034). Висновки: виявлені зміни вказують на радіаційно асоційовані порушення експресії білка Cyclin D1 і регуляції асоційованих генів, що є ймовірним підгрунтям для комунікаційних порушень між клітинною та гуморальною ланками імунної системи і збільшує ризики реалізації стохастичних ефектів у вигляді формування онкопатології в УЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді. | ||
| 6. | 
Закордонець В. П. Особливості стану імунної системи в потенційних реципієнтів ниркового трансплантата дитячого віку [Електронний ресурс] / В. П. Закордонець, Р. О. Зограб’ян, О. С. Вороняк, А. В. Кубашко, В. Є. Баран // Почки. - 2017. - Т. 6, № 3. - С. 144-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2017_6_3_6 Зазначено, що стан імунної системи реципієнта має великий вплив на результати трансплантації й має враховуватися при виборі тактики імуносупресивної терапії. Проведено ретроспективний аналіз цитометричного дослідження субпопуляції лімфоцитів периферичної крові: Т-клітини (CD3+, CD19-), Т-хелпери (CD3+, CD4+), Т-цитотоксичні (CD3+, CD8+), Т-активовані (CD3+, HLA-DR+), T-NK-клітини (CD3+, CD16+ 56+), В-клітини (CD3-, CD19+, HLA-DR+), NK-клітини (CD3-, CD16+56+) у 40 дорослих пацієнтів віком 18 - 50 років і 20 дітей (вік 2 - 18 років) із термінальною хронічною нирковою недостатністю, які отримували нирково-замісну терапію за допомогою методу програмного гемодіалізу перед алотрансплантацією нирки на базі Національного інституту хірургії і трансплантології імені О. О. Шалімова. У дітей із термінальною нирковою недостатністю порівняно з дорослими пацієнтами виявлена більша відносна кількість В-лімфоцитів і менша - Т-цитотоксичних і Т-активованих лімфоцитів. Відзначено також тенденцію до зниження рівнів Т-NК- і NK-клітин, а також підвищення співвідношення CD4+/CD8+. Стан імунної системи в пацієнтів із термінальною хронічною нирковою недостатністю дитячого віку перед трансплантацією відрізняється від такого в дорослих. Беручи до уваги суперечливість даних літератури з цього питання, вважаємо за необхідне продовжити дослідження з обов'язковим аналізом динаміки показників у посттрансплантаційному періоді. Висновки: виявлені відмінності в кількісному складі субпопуляцій лімфоцитів у дітей перед трансплантацією нирки необхідно враховувати для вибору оптимальної схеми імуносупресивної терапії. | ||
| 7. |
Зограб’ян Р. О. Визначення рівня субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові для діагностики хронічної реакції відторгнення ниркових алотрансплантатів [Електронний ресурс] / Р. О. Зограб’ян, В. В. Шелест, А. В. Кубашко // Почки. - 2017. - Т. 6, № 4. - С. 200-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2017_6_4_6 | ||
| 8. | 
Козак В. А. Екологічна безпека і методи визначення поліциклічних ароматичних вуглеводнів. І. Джерела походження та екотоксичні властивості [Електронний ресурс] / В. А. Козак, М. М. Герцюк, М. В. Нежина, А. В. Кубашко // Журнал Хроматографічного товариства. - 2018. - Т. 18. - С. 30-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhkht_2018_18_6 | ||
| 9. |
Кубашко А. В. Фталати — питання біотоксичності щодо організму людини [Електронний ресурс] / А. В. Кубашко, М. М. Герцюк, В. А. Дєєв // Український медичний часопис. - 2018. - № 1(2). - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2018_1(2)__3 | ||
| 10. |
Закордонець В. П. Особливості реакції імунної системи в реципієнтів ниркового трансплантата дитячого віку [Електронний ресурс] / В. П. Закордонець, Р. О. Зограб'ян, О. С. Вороняк, А. В. Кубашко // Нирки. - 2019. - Т. 8, № 4. - С. 210-216. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2019_8_4_7 Для покращання результатів трансплантації нирки необхідно враховувати вікову категорію пацієнта та стан його імунної системи. Мета роботи - вивчити особливості реакції імунної системи на нирковий трансплантат у реципієнтів дитячого віку. Проведено ретроспективний аналіз цитометричного дослідження субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові, гейтованих за CD45++ із такими антигенами: CD3/4/8/45 (T-хелпери, T-цитотоксичні), CD3/DR/19/45 (T-активовані, B-клітини), CD3/16/56/45 (T-NK-та NK-лімфоцити), CD38/45/19 (активовані, загальні та B-лімфоцити), розрахункового імунорегуляторного індексу (Ireg) - CD4+/CD8+ та рівнів загальних імуноглобулінів (Ig) класів A, M, Gy сироватці крові в динаміці в 38 дорослих реципієнтів та 16 дітей, яким у 2016 - 2019 рр. у Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України була виконана перша алотрансплантація нирки від живого родинного донора. Дослідження стану імунної системи проводили перед трансплантацією нирки, наприкінці 1-го та 6-го місяців після трансплантації. У дітей спостерігаються більш виражені ознаки реакції імунної системи на трансплантат й імуносупресив нутерапію, ніж у дорослих. Частина лімфоцитів, що беруть участь у відповіді імунної системи, у дітей демонструє значно більше пригнічення в кінці першого місяця спостереження (відносна кількість лімфоцитів CD45++, відносна й абсолютна кількість T-лімфоцитів CD3+19+, активованих лімфоцитів CD38+45+high та B-активованих лімфоцитів CD38+19+) та через шість місяців (абсолютна кількість лімфоцитів CD45++, абсолютна та відносна кількість B-лімфоцитів CD3-19+, T-активованих CD3+DR+). Інші субпопуляції лімфоцитів, навпаки, показують значнобільше зростання через 30 днів (абсолютна та відносна кількість B-лімфоцитів CD3-19+) та через шість місяців після операції (відносна кількість лімфоцитів CD45++ та T-лімфоцитів CD3+19-, відносна та абсолютна кількість активованих лімфоцитів CD38+45+high). Деякі з субпопуляцій лімфоцитів у дітей швидше відновлюються до передопераційного рівня (відносна кількість лімфоцитів CD45++ та T-хелперів CD4+8-). Висновки: аналіз отриманих даних свідчить про те, що реакція імунної системи на нирковий трансплантат у дітей та дорослих проявляється різнонаправленими змінами абсолютної і відносної кількості субпопуляцій лімфоцитів та рівнів імуноглобулінів, що необхідно врахувати при виборі схем імуносупресивної терапії. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |