Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (2) | Реферативна база даних (9) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кузьменков С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Кузьменков С. Г. Методичні особливості вивчення теми: "Чорні діри" в процесі підготовки майбутніх учителів фізики та астрономії [Електронний ресурс] / С. Г. Кузьменков // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. - 2015. - Вип. 127. - С. 90-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2015_127_24 | ||
| 2. | 
Кузьменков С. Г. Спецкурс "Фундаментальні фізичні та математичні константи" як крок до фундаменталізації фізичної та астрономічної освіти [Електронний ресурс] / С. Г. Кузьменков // Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. - 2014. - Вип. 66. - С. 207-213. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2014_66_37 Надано обґрунтування доцільності впровадження інтегративного спецкурсу "Фундаментальні фізичні та математичні константи", який втілює у навчальний процес принцип фундаменталізації освіти і формує у майбутніх фахівців фізичних спеціальностей єдину астрофізичну картину світу.Предложено обоснование целесообразности внедрения интегративного спецкурса "Фундаментальные физические и математические константы", который реализует в учебном процессе принцип фундаментализации образования и формирует у будущих специалистов физических специальностей единую астрофизическую картину мира.The article is proved reasonability of introduction of the integrative special course “Fundamental physical and mathematical constants”, which implements the principle of fundamentalization education in the learning process and forms universal astrophysical world view to future experts of physical specialties. | ||
| 3. | 
Кузьменков С. Г. Методичні особливості вивчення теми: "Чорні діри" в процесі підготовки майбутніх учителів фізики та астрономії (від утворення чорних дір до їх випаровування) [Електронний ресурс] / С. Г. Кузьменков // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Педагогічна. - 2015. - Вип. 21. - С. 252-254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_ped_2015_21_85 | ||
| 4. |
Кузьменков С. Г. Сучасна астрономічна картина світу як складова природничо-наукового світогляду [Електронний ресурс] / С. Г. Кузьменков, Г. І. Сунденко // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Педагогічна. - 2017. - Вип. 23. - С. 91-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_ped_2017_23_31 | ||
| 5. | 
Кузьменков С. Г. Идентификация трудноизвлекаемых запасов нефти Югры [Електронний ресурс] / С. Г. Кузьменков, Ю. А. Кузьмин, П. А. Стулов, Р. Ш. Аюпов, В. И. Булатов, Н. О. Игенбаева, В. И. Исаев, Г. А. Лобова // Геофизический журнал. - 2019. - Т. 41, № 4. - С. 114-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2019_41_4_8 Понад 70 % запасів родовищ нафти Югри, що перебувають у розробці і на різних стадіях вивченості, належать до важковидобувних запасів (ВВЗ). Активне залучення в розробку ВВЗ дає змогу запобігти зниженню видобутку і стабілізувати його у найважливішому нафтовидобувному регіоні. Дотримання державних економічних інтересів і стимулювання надрокористувачів потребують зрозумілого і адекватного формулювання критеріїв віднесення покладів до ВВЗ, яке передбачає преференції і податкове пільгування. Проведено геолого-промисловий аналіз балансу запасів вуглеводневої сировини і ліцензійних угод надрокористування Югри у контексті критеріїв ідентифікації покладів з ВВЗ, рекомендованих Центральною Комісією Роснедр (ЦКР) РФ (2005 p.), також згідно з Федеральним законом РФ і Податковим кодексом РФ (2013 - 2014), що визначають критерії і об'єкти ВВЗ, диференціацію ставок податку на видобуток корисних копалин. Аналіз показав, що на цей час деякі об'єкти категорії ВВЗ не потребують пільг, а для інших об'єктів, раніше не віднесених до ВВЗ, пільги необхідно вводити. У підсумку розроблено комплекс критеріїв ідентифікації покладів ТрИЗ "НАЦ PH ім. В. І. Шпільмана", на підставі критеріїв, затверджених ЦКР РФ, який враховує геологічні й технологічні параметри покладів, що наведені у Держбалансі, та чинну Класифікацію запасів нафти РФ. За підсумками аналізу запропоновано: виключити з категорії ВВЗ теригенні відклади "аномального розрізу" баженовськой світи і поклади неускладненого неокому; включити до категорії ВВЗ поклади у відкладах ачимовскої товщі і доюрского комплексу. Поклади ачимовських кліноформ і доюрського комплексу, що становлять особливий інтерес, охарактеризовано докладніше. | ||
| 6. |
Лобова Г. А. Нефтегазоносность коллекторов коры выветривания и палеозоя юго-востока Западной Сибири (прогнозирование трудноизвлекаемых запасов) [Електронний ресурс] / Г. А. Лобова, В. И. Исаев, С. Г. Кузьменков, Т. Е. Лунева, Е. Н. Осипова // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 4. - С. 73-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_4_4 Вивчення і освоєння важковидобувних запасів доюрського нафтогазоносного комплексу Західного Сибіру - нового об'єкта розвитку сировинної бази та видобутку нафти в Росії, визначили необхідність апробації спеціальної стратегії, концептуальної схеми прогнозування та пошуків. Мета досліджень - критеріальне виділення і оцінювання достовірності першочергових районів для пошуків покладів вуглеводнів у відкладах доюрського фундаменту на прикладі слабовивчених земель Усть-Тимської мегазападини і структур Нюрольської мегазападини - на прикладі земель розвиненої промислової інфраструктури Томської області. Об'єкт досліджень - імовірні доюрські резервуари - колектори пермотріасової кори вивітрювання і колектори в палеозойських породах фундаменту. Поклади в корі вивітрювання пов'язані з колекторами, утвореними за глинисто-кременистими, карбонатними породами, вулканітами кислого складу, а також за певних умов, по ультрабазитах. У корінному фундаменті резервуари співвідносяться з вторинними колекторами, утвореними з вапняку, граніту, ріоліту. Основна нафтогенерувальна товща - нижньоюрські тогурські відклади. Дослідження проведено в межах концепції переважно вертикальної міграції вуглеводнів, територіально - в межах поширення нафтоматеринських світ. Відновлення термічної історії нафтоматеринських світ, яке кумулятивно враховує температури локалізованих палеоосередків генерації нафти, виконано розв'язанням прямої і оберненої задач геотермії. Дослідження грунтуються на спеціальній технології, що охоплює інтегральний аналіз результатів картування осередків генерації тогурських нафт за геотемпературним критерієм і прогнозного картування резервуарів кори вивітрювання та корінного палеозою заданими глибокого буріння, зональне нефтогеологічне районування та ранжування земель за ступенем перспективності. На території Усть-Тимської мегазападини як першочерговий району пошуків у резервуарі кори вивітрювання виділено зону північно-східного борту мегазападини, для пошуків у палеозойському резервуарі - перспективний район, що об'єднує землі північно-східного схилу Північнопарабельскої мегамонокліналі і прилеглої південної частини Пижинського мезопрогину. Для території Нюрольської мегазападини як перспективного району пошуків у резервуарі кори вивітрювання визначено землі, що охоплюють південні борти Кулан-Ігайської і Тамрадської западин і зону їх зчленування. Для вивчення і освоєння резервуара корінного палеозою визначено ділянку південного борту Кулан-Ігайської мезозападини і зони її зчленування з Тамрадською мезозападиною, а також ділянку південно-східного борту Нюрольскої мегазападини і прилеглих земель Чузіксько-Чижапської мезоседловини. Достовірність прогнозу перспективних земель доюрського нафтогазоносного комплексу підтверджено зіставленням з результатами випробувань глибоких свердловин - близько 70 - 80 %. Це аргументує раніше сформульовану ресурсоефективну стратегію і технологію пошуків покладів нафти в доюрській основі Західного Сибіру. | ||
| 7. |
Лобова Г. А. Тепловой поток, термическая история материнской нижнеюрской тогурской свиты и нефтегазоносность Бакчарской мезовпадины (юго-восток Западной Сибири) [Електронний ресурс] / Г. А. Лобова, А. С. Меренкова, С. Г. Кузьменков // Геофизический журнал. - 2020. - Т. 42, № 2. - С. 14-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2020_42_2_4 У відтворенні сировинної бази Західносибірського центру нафтогазовидобутку важливим є внесок доюрської ("палеозойської") нафти. Становлять інтерес прогнозно-пошукові дослідження доюрських резервуарів на території Колтогорського мезопрогину і структур його обрамлення - на північному заході Томської області, в зоні південного сегмента Колтогорсько-Уренгойського пермо-тріасового палеорифту. На території досліджень поряд з крейдяним (неокомським), верхньоюрським, средньоюрським, нижньоюрським нафтогазоносними комплексами виділено і доюрский (горизонт зони контакту - НГГЗК і власне внутрішній палеозой). Прийнято, що для середньоюрського, верхньоюрського і крейдяного нафтогазоносних комплексів материнською є верхньоюрська баженовська світа, для покладів нижньоюрського і доюрського комплексів - тогурска світа. Дослідження виконано у контексті методології осадово-міграційної теорії нафтидогенезу. Просторовочасову локалізацію осередків генерації тогурської нафти здійснено за допомогою оригінального методу палеотемпературного моделювання. На першому етапі моделювання розраховано тепловий потік у розрізах 82 глибоких свердловин. На наступних етапах безпосередньо обчислювали геотемператури у материнській світі на ключові моменти геологічного часу. Інтегральну експрес-оцінку реалізації генераційного потенціалу світи виконано на підставі розрахункових даних щодо часу знаходження материнської світи у головній зоні нафтоутворення і її геотемператур. У відповідності до концепції про переважно вертикальну міграцію вуглеводнів прогнозування проведено в контурі поширення нафтоматеринської світи. З урахуванням потужності і якості потенційних колекторів доюрських резервуарів побудовано схеми розподілу щільності акумуляції тогурської нафти і проведено районування резервуарів. Виконано зональне нафтогеологічне районування доюрського комплексу і ранжування земель за ступенем перспективності. Найперспективнішою для пошуків у резервуарі кори вивітрювання є зона, що охоплює східну частину Черемшанської мезоседловини і її зчленування з північним бортом Колтогорського мезопрогину і західним схилом Средньовасюганського мегавалу (порядку 3500 км<^>2 | ||
| 8. | 
Кузьменков С. Г. Які фізичні константи можна вважати фундаментальними? [Електронний ресурс] / С. Г. Кузьменков // Наукові записки [Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Педагогічні науки. - 2021. - Вип. 198. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2021_198_10 | ||
| 9. | 
Кузьменков С. Безрозмірні фундаментальні константи фізики: визначення і аналіз [Електронний ресурс] / С. Кузьменков // Фізико-математична освіта. - 2022. - Т. 36, № 4. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2022_36_4_8 | ||
| 10. |
Кузьменков С. Повна група фундаментальних констант фізики [Електронний ресурс] / С. Кузьменков // Фізико-математична освіта. - 2022. - Т. 37, № 5. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2022_37_5_7 Обговорено проблему повноти групи фундаментальних констант фізики. Аналіз існуючих списків різних авторів надав змогу дійти висновку, що жоден із них не вирішує проблему. Різні автори обгрунтовують різні списки через відсутність: чітких критеріїв фундаментальності констант і консенсусу щодо поняття повноти групи фундаментальних констант. Тому дослідження цієї проблеми є актуальним. Проведене дослідження спиралось на праці таких авторів як Й. Л. Розенталь (1984), П. Девіс (1982/1985), Л. Б. Окунь (1991), К. А. Томілін (2006), О. П. Спірідонов (2015) і здійснювалось шляхом систематизації, порівняльного аналізу, теоретичного осмислення наукових публікацій і навчальної літератури, узагальнення й уточнення ідей науковців. Зазначено, що групу констант можна вважати повною, якщо її члени є необхідними та достатніми для повної характеристики нашого Всесвіту. До групи розмірних констант обгрунтовано введення космологічної сталої - як константи, яка характеризує темну енергію, яка домінує у нашому Всесвіті. Обгрунтовано введення принципу відповідності між групами розмірних і безрозмірних фундаментальних констант, який би надавав змогу однозначно переходити від однієї групи до іншої. Згідно з принципом відповідності до групи безрозмірних фундаментальних констант уведено безрозмірну космологічну сталу <$E alpha sub LAMBDA>. Послідовне застосування принципу відповідності надало змогу уточнити та доповнити групу безрозмірних констант, зокрема, додати дві константи <$E alpha sub c> і <$E alpha sub {h Bar}>, яким можна поставити у відповідність розмірні константи c (швидкість світла) і <$E h Bar> (стала Планка). Щоб забезпечити повну відповідність між групами розмірних і безрозмірних констант щодо слабкої та сильної взаємодій, обгрунтовано введення до групи розмірних констант сталої Фермі G | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |