Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (17) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (38) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кур'ята В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Ходаніцька О. О. Вплив хлормекватхлориду на накопичення і перерозподіл вуглеводів між органами рослин льону олійного в процесі росту та урожайність культури [Електронний ресурс] / О. О. Ходаніцька, В. Г. Кур'ята, О. В. Корнійчук // Агробіологія. - 2011. - Вип. 6. - С. 119-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agr_2011_6_31 | ||
| 2. | 
Кур'ята В. Г. Потужність фотосинтетичного апарату та насіннєва продуктивність маку олійного за дії ретарданту фолікуру [Електронний ресурс] / В. Г. Кур'ята, С. В. Поливаний // Физиология растений и генетика. - 2015. - Т. 47, № 4. - С. 313-320. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2015_47_4_7 З позицій концепції донорно-акцепторних відносин проаналізовано результати вивчення впливу триазолпохідного препарату фолікуру на морфогенез і продукційний процес маку олійного сорту Беркут. Встановлено, що після обробки рослин маку олійного цим препаратом уповільнювався лінійний ріст, формувався потужніший фотосинтетичний апарат, зростав "запит" на асиміляти процесами карпогенезу внаслідок посиленого галуження стебла та формування більшої кількості коробочок на рослині. Результатом такої корекції донорно-акцепторних відносин у рослині було підвищення насіннєвої продуктивності культури. Встановлено, що препарат фолікур не спричинює суттєвих змін у складі й вмісті вищих жирних кислот у маковій олії. | ||
| 3. |
Кур'ята В. Г. Фізіологічні основи застосування ретардантів на олійних культурах [Електронний ресурс] / В. Г. Кур'ята, І. В. Попроцька // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 6. - С. 475-487. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_6_4 Узагальнено й проаналізовано літературні та власні експериментальні дані щодо впливу ретардантів на морфогенез і функціонування донорно-акцепторної системи рослин олійних культур. Застосування ретардантів забезпечує формування потужнішого асиміляційного апарату, що створює передумови для підвищення продуктивності рослин. Зміни у морфогенезі та фотосинтетичному апараті під впливом ретардантів, перерозподіл потоків асимілятів та елементів живлення на процеси карпогенезу сприяють підвищенню урожайності, збільшенню виходу олії та покращанню її якості. | ||
| 4. | 
Ходаніцька О. О. Дія трептолему на насіннєву продуктивність і якісні характеристики олії льону [Електронний ресурс] / О. О. Ходаніцька, В. Г. Кур'ята // Корми і кормовиробництво. - 2011. - Вип. 70. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kik_2011_70_11 | ||
| 5. | 
Буйний О. В. Вплив 1-НОК на продуктивність томатів [Електронний ресурс] / О. В. Буйний, В. Г. Кур'ята // Вісник Уманського національного університету садівництва. - 2018. - № 1. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vumnuc_2018_1_12 | ||
| 6. |
Кур'ята В. Г. Регуляція морфогенезу, перерозподілу асимілятів, азотовмісних сполук та продуктивності томатів за дії гібереліну й ретарданту фолікуру [Електронний ресурс] / В. Г. Кур'ята, О. О. Кравець // Физиология растений и генетика. - 2018. - Т. 50, № 2. - С. 95-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2018_50_2_3 Проведено вивчення впливу водних розчинів гіберелової кислоти (ГК | ||
| 7. |
Кур'ята В. Г. Дія 1-нафтилоцтової кислоти на морфо-фізіологічні показники та урожайність рослин перцю солодкого сорту Антей [Електронний ресурс] / В. Г. Кур'ята, О. В. Кушнір // Вісник Уманського національного університету садівництва. - 2020. - № 1. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vumnuc_2020_1_7 | ||
| 8. |
Кур'ята В. Г. Дія гібереліну і ретардантів на перерозподіл вуглеводів та елементів живлення в листках і стеблах рослин аґрусу (Grossularia reclinat (L.) Mill) у зв'язку з продуктивністю культури [Електронний ресурс] / В. Г. Кур'ята, Г. С. Шаталюк // Фізіологія рослин і генетика. - 2020. - Т. 52, № 1. - С. 31-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2020_52_1_4 Досліджено вплив 0,005 %-ї гіберелової кислоти та ретардантів 0,025 %-го тебуконазолу (EW-250), 0,1 %-го есфону (2-ХЕФК) на ростові процеси, формування мезоструктури листків, наромадження та перерозподіл асимілятів і елементів мінерального живлення між органами рослини у різні фази розвитку агрусу сорту Машенька. Польові дрібноділянкові досліди закладали в 2015 - 2017 рр. Встановлено, що застосування гібереліну і ретардантів призводило до оптимізації мезоструктури листків рослин агрусу, зростання товщини листка внаслідок збільшення об'єму стовпчастої паренхіми. У разі застосування тебуконазолу та гіберелової кислоти формувалась потужніша хлоренхіма. Гіберелін та етиленпродуцент есфон викликали зменшення вмісту хлорофілів у листках у порівнянні з контролем. За дії препаратів інтенсивніше нагромаджувались неструктурні вуглеводи (цукри + крохмаль) та елементи живлення у вегетативних органах рослин на ранніх етапах розвитку й швидше зменшувався їх вміст від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів. У варіанті із застосуванням тебуконазолу вміст неструктурних вуглеводів у листках був вищим, ніж в інших варіантах, а саме у фази формування та повної стиглості плодів, що свідчить про інтенсивну реутилізацію цих речовин на потреби карпогенезу. Вміст неструктурних вуглеводів та їх суми в стеблах був близьким до вмісту цих вуглеводів у листках. У разі затосування препаратів у ранні фази розвитку рослин в листках та однорічних стеблах агрусу накопичувались загальний азот, фосфор і калій. Від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів вміст цих елементів зменшувався. Унаслідок такої перебудови донорно-акцепторних відносин урожайність культури зростала. Найефективнішим виявилось застосування триазолпохідного препарату тебуконазолу.Досліджено вплив 0,005 %-ї гіберелової кислоти та ретардантів 0,025 %-го тебуконазолу (EW-250), 0,1 %-го есфону (2-ХЕФК) на ростові процеси, формування мезоструктури листків, наромадження та перерозподіл асимілятів і елементів мінерального живлення між органами рослини у різні фази розвитку агрусу сорту Машенька. Польові дрібноділянкові досліди закладали в 2015 - 2017 рр. Встановлено, що застосування гібереліну і ретардантів призводило до оптимізації мезоструктури листків рослин агрусу, зростання товщини листка внаслідок збільшення об'єму стовпчастої паренхіми. У разі застосування тебуконазолу та гіберелової кислоти формувалась потужніша хлоренхіма. Гіберелін та етиленпродуцент есфон викликали зменшення вмісту хлорофілів у листках у порівнянні з контролем. За дії препаратів інтенсивніше нагромаджувались неструктурні вуглеводи (цукри + крохмаль) та елементи живлення у вегетативних органах рослин на ранніх етапах розвитку й швидше зменшувався їх вміст від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів. У варіанті із застосуванням тебуконазолу вміст неструктурних вуглеводів у листках був вищим, ніж в інших варіантах, а саме у фази формування та повної стиглості плодів, що свідчить про інтенсивну реутилізацію цих речовин на потреби карпогенезу. Вміст неструктурних вуглеводів та їх суми в стеблах був близьким до вмісту цих вуглеводів у листках. У разі затосування препаратів у ранні фази розвитку рослин в листках та однорічних стеблах агрусу накопичувались загальний азот, фосфор і калій. Від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів вміст цих елементів зменшувався. Унаслідок такої перебудови донорно-акцепторних відносин урожайність культури зростала. Найефективнішим виявилось застосування триазолпохідного препарату тебуконазолу. | ||
| 9. |
Кур'ята В. Г. Дія тебуконазолу на формування листкового апарату, накопичення та перерозподіл елементів живлення у зв'язку з продуктивністю культури перцю солодкого (Capsicum annuum L.) [Електронний ресурс] / В. Г. Кур'ята, О. В. Кушнір, І. В. Попроцька, О. О. Кравець // Фізіологія рослин і генетика. - 2020. - Т. 52, № 4. - С. 353-364. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2020_52_4_9 В умовах польового досліду вивчено вплив триазолопохідного ретарданту тебуконазолу на морфогенез, формування листкового апарату, мезоструктуру листків, особливості накопичення й перерозподілу елементів живлення - азоту, фосфору і калію - між вегетативними органами рослин у зв'язку з продуктивністю культури перцю солодкого (Capsicum annuum L.). Встановлено, що обробка рослин у фазу бутонізації 0,025 %-м розчином тебуконазолу супроводжувалась уповільненням їх лінійного росту на 21 %, потовщенням стебла на 27 %, збільшенням загальної кількості (на 20 %) та маси (на 50 %) листків, зростанням на 53 % площі листкової поверхні рослин порівняно з необробленими. За впливу тебуконазолу збільшувалась відносна частка маси листків у масі всієї рослини. Застосування препарату сприяло оптимізації мезоструктури, наростанню питомої маси листків, ліпшому розвитку асиміляційної паренхіми внаслідок збільшення об'єму та лінійних розмірів клітин стовпчастої і губчастої паренхіми. Встановлено також підвищення вмісту суми хлорофілів. Наслідком цих змін було зростання чистої продуктивності фотосинтезу. Показано значну депонувальну потужність інших вегетативних органів - стебла і кореня рослин перцю солодкого. Протягом усього періоду вегетації в цих органах знаходилася значна частка азотовмісних сполук, фосфору і калію. Під впливом тебуконазолу накопичення цих елементів рослиною посилювалося. Внаслідок оптимізації мезоструктурної організації листків, зростання вмісту хлорофілів, формування потужнішого фотосинтетичного апарату та посилення накопичення рослинами елементів живлення за дії тебуконазолу врожайність культури підвищилась на 26 %. | ||
| 10. |
Кур'ята В. Г. Про роботу Вінницького регіонального відділення Українського товариства фізіологів рослин [Електронний ресурс] / В. Г. Кур'ята, І. В. Попроцька // Фізіологія рослин і генетика. - 2020. - Т. 52, № 5. - С. 422-433. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2020_52_5_7 | ||
| 11. |
Кур'ята В. Г. Дія тебуконазолу на використання депонованих у насінині Vicia faba L. резервних речовин у гетеротрофну фазу розвитку за умов фото- і скотоморфогенезу [Електронний ресурс] / В. Г. Кур'ята, Б. О. Куц, І. В. Попроцька // Фізіологія рослин і генетика. - 2021. - Т. 53, № 1. - С. 63-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2021_53_1_6 Комбінування зовнішнього (світло/темрява) чинника та інгібітора синтезу гіберелінів тебуконазолу в період проростання насіння суттєво змінювало характер донорно-акцепторних відносин у проростках кінських бобів. За дії препарату достовірно зменшувались довжини епікотиля, кореня і проростка в цілому як на світлі, так і в темряві. Аналогічно зменшувалась і маса сухої речовини органів проростка. Інтенсивніше використовувалися запасні речовини насінини за умов скотоморфогенезу, про що свідчать мінімальна маса сухої речовини сім'ядолей у рослин цього варіанта та вищі коефіцієнти використання резервних речовин на потреби формування кореня й епікотиля у процесі проростання. Ретардант уповільнював відтік резервних речовин насінини на формування епікотиля та кореня. За умов скотоморфогенезу інтенсивність використання резервного крохмалю насінини була вищою. Застосування інгібітора біосинтезу гіберелінів тебуконазолу не впливало на швидкість гідролізу крохмалю сім'ядолей, що свідчить про достатнє забезпечення насіння зарезервованими формами гіберелінів. Вищий вміст цукрів у сім'ядолях скотоморфних рослин як у контролі, так і за дії тебуконазолу пов'язаний з уповільненням відтоку на потреби органогенезу - формування структур кореня та епікотиля. Кількісні зміни вмісту азоту в сім'ядолях скотоморфних і фотоморфних рослин у процесі проростання були значно меншими, ніж зміни вмісту крохмалю. Достовірного впливу тебуконазолу на реутилізацію азотовмісних сполук, елементів мінерального живлення - фосфору і калію, депонованих у насінині, на потреби органогенезу не встановлено. | ||
| 12. |
Рогач В. В. Вплив екзогенних регуляторів росту на морфогенез, фізіолого-біохімічні характеристики та продуктивність перцю солодкого (Capsicum annuum L.) [Електронний ресурс] / В. В. Рогач, Л. В. Войтенко, М. М. Щербатюк, В. Г. Кур'ята, І. В. Косаківська, Т. І. Рогач // Фізіологія рослин і генетика. - 2021. - Т. 53, № 4. - С. 320-335. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2021_53_4_6 В умовах грунтово-піщаної культури досліджено ефекти фоліарної обробки 0,005 %-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК3) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на морфогенез, фізіолого-біохімічні характеристики і продуктивність рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що обробка екзогенними регуляторами росту у фазу бутонізації індукувала збільшення лінійних розмірів рослин, кількості листків, біомаси сирих листків, стебел і коренів та біомаси сухої речовини усієї рослини. Після обробки впродовж вегетаційного періоду збільшувалась площа листкових пластинок, у фазу утворення плодів - загальна площа листкової поверхні всієї рослини. Виявлено потовщення листкової пластинки внаслідок збільшення об'єму клітин стовпчастої паренхіми. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП індукували збільшення розмірів клітин губчастої паренхіми листків. За обробки екзогенним 6-БАП достовірно зростав вміст хлорофілів у листках, тоді як за дії ГК3 цей показник зменшувався. Після фоліарної обробки усіма досліджуваними регуляторами росту в стеблах перцю солодкого зменшився вміст індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот. Натомість рівень ендогенної ГК3 після обприскування розчинами 1-НОК і ГК3 підвищився, тоді як після обприскування 6-БАП, навпаки, знизився. В листках зафіксовано зростання вмісту ІОК, максимальний ефект спостерігався після обробки синтетичним ауксином. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП гальмували накопичення ГК3, тоді як екзогенна ГК3 посилювала акумуляцію фітогормону. Всі регулятори росту спричиняли зменшення вмісту АБК у листках перцю солодкого. Найвиразнішим був ефект екзогенної ГК3. За дії 1-НОК зменшувався пул ендогенних цитокінінів у стеблах і збільшувався у листках, тоді як обробка розчином ГК3 практично не впливала на накопичення цитокінінів. Усі регулятори росту позитивно впливали на врожайність перцю солодкого: збільшувалась кількість плодів і зростала середня маса одного плоду. Найефективнішою виявилась фоліарна обробка рослин синтетичним аналогом цитокінінів - 6-БАП. | ||
| 13. |
Рогач В. В. Вплив регуляторів росту на фотосинтетичний апарат перцю солодкого (Capsicum annuum L.) в зв’язку з продуктивністю [Електронний ресурс] / В. В. Рогач, О. О. Стасик, Д. А. Кірізій, C. К. Ситник, В. Г. Кур'ята, Т. І. Рогач // Фізіологія рослин і генетика. - 2023. - Т. 55, № 1. - С. 25-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2023_55_1_4 | ||
| 14. |
Рогач В. В. Вплив регуляторів росту на морфогенез, формування і функціонування фотосинтетичного апарату рослин баклажана (Solanum melongena L.) [Електронний ресурс] / В. В. Рогач, О. О. Стасик, Д. А. Кірізій, C. К. Ситник, В. Г. Кур'ята, Т. І. Рогач, М. В. Тарасюк // Фізіологія рослин і генетика. - 2023. - Т. 55, № 3. - С. 234-250. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2023_55_3_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |