Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Куркевич А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 28
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Острась О. В. Удосконалення перинатальної тактики при пренатальній підозрі на патологію дуги аорти [Електронний ресурс] / О. В. Острась, А. К. Куркевич, Т. А. Ялинська, А. О. Павлова, Н. М. Руденко // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 3(1). - С. 116-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmbv_2013_16_3(1)__34
| 2. |
Куркевич А. К. Пренатальна ультразвукова діагностика складних вроджених вад серця та її вплив на перинатальну тактику ведення [Електронний ресурс] / А. К. Куркевич, А. О. Павлова, О. В. Острась, О. Д. Бабляк, І. М. Ємець // Современная педиатрия. - 2013. - № 7. - С. 148-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_7_34 Мета роботи - проаналізувати діагностичну цінність пренатальної діагностики складних ВВС, її вплив на перинатальну тактику і результати хірургічних втручань дітям першого року життя в ДУ "НПМЦДКК МОЗ України" (Центр). Клінічний матеріал дослідження склали 1106 випадків пренатальної ультразвукової діагностики складних ВВС за 2004 - 2012 pp. в Центрі. Діагностичну цінність пренатальної ехокардіографії оцінювали за показниками чутливості та специфічності. Порівнювальний аналіз проводився між двома періодами: до (2004 - 2009 pp.) і після (2010 - 2012 pp.) удосконалення протоколу ультразвукового дослідження серцево-судинної системи плоду. Завдяки удосконаленому протоколу чутливість і специфічність пренатальної діагностики складних ВВС виросли до 98,5 % і 99,3 % відповідно. З 2005 р. до 2012 р. кількість кардіохірургічних втручань дітям першого року життя збільшилась з 376 до 883 процедур. Завдяки зміні перинатальної тактики частка оперованих дітей даної групи з пренатальним діагнозом складної ВВС зросла з 6,9 % до 21,3 %, а в абсолютних цифрах - з 26 до 188 дітей. Поряд зі збільшенням кількості операцій дітям першого року життя загальна летальність у цій групі знизилась з 5,1 % до 1,6 - 2,0 %. Висновки: розвиток і вдосконалення пренатальної діагностики призвели до збільшення кількості діагностованих складних ВВС та зміни перинатальної тактики, що сприяло загальному збільшенню хірургічних втручань дітям першого року життя в 2,4 разу зі зниженням летальності в 2 - 3 рази.
| 3. |
Ханенова В. А. Функція правого шлуночка у пацієнтів після операції передсердного переключення (сеннінга) [Електронний ресурс] / В. А. Ханенова, Н. М. Руденко, Є. О. Артеменко, М. С. Мешкова, А. К. Куркевич, О. П. Бойко // Современная педиатрия. - 2013. - № 7. - С. 165-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_7_37 Дослідження функції системного правого шлуночка (ПШ) після операції Сеннінга за допомогою ехокардіографічних методів є складним через незвичну форму та розташування цієї камери серця. Під час роботи проведено оцінку функції ПШ у пацієнтів після операції передсердного переключення (Сеннінга) за допомогою кількох методів неінвазивного обстеження. У віддаленому післяопераційному періоді обстежено 84 пацієнти віком від 11 місяців до 20,5 року (середній вік 8 р. 8 міс.). Віддалений період спостереження становив 10 років (від 6 міс. до 20,5 р.). За статистичного аналізу виявлено високий та середній рівень кореляції ехокардіографічних показників оцінки функції ПШ з даними, одержаними за МРТ. Запропоновані методи оцінки ПШ є інформативними і можуть бути рекомендовані до впровадження у широку клінічну практику.
| 4. |
Бородінова О. С. Результати двоетапної корекції коарктації аорти, поєднаної з іншими внутрішньосерцевими аномаліями [Електронний ресурс] / О. С. Бородінова, Л. Ю. Богута, А. К. Куркевич, О. В. Острась, Є. В. Сегал // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2014. - Вип. 22. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2014_22_11
| 5. |
Острась О. В. Вплив перинатальної тактики при пренатальній підозрі патології дуги аорти на роботу відділення інтенсивної терапії кардіохірургічного центру [Електронний ресурс] / О. В. Острась, А. К. Куркевич, С. С. Чернишук, Н. М. Руденко // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2014. - Вип. 22. - С. 235-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2014_22_55
| 6. |
Секелик Р. І. Аномальне відходження лівої коронарної артерії від легеневої артерії: десятирічний досвід діагностики та хірургічного лікування [Електронний ресурс] / Р. І. Секелик, О. В. Острась, А. О. Павлова, А. К. Куркевич, І. М. Ємець // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2014. - Вип. 22. - С. 316-319. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2014_22_73
| 7. |
Секелик Р. І. Діагностика аномального відходження лівої коронарної артерії від легеневої артерії [Електронний ресурс] / Р. І. Секелик, О. В. Острась, Є. О. Артеменко, А. О. Павлова, А. К. Куркевич // Современная педиатрия. - 2014. - № 2. - С. 76-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_2_16 Мета роботи - дослідження стану діагностики аномального відходження лівої коронарної артерії від легеневої артерії (АЛКАЛА) в Україні та ефективності розробленого алгоритму діагностики даної вади серця. Тридцять сім хворих з АЛКАЛА були прооперовані в ДУ "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії (НПМЦДКК) МОЗ України" у 2003 - 2013 рр. Проведено аналіз діагнозів, які були встановлені пацієнтам при скеруванні у лікувальний заклад з різних регіонів України. Для виявлення найбільш типових діагностичних ознак АЛКАЛА проводили аналіз анамнестичних даних та вивчення медичних карт хворих. Дослідження показало, що вірний діагноз був встановлений лише 7 (18,9 %) хворим. У 27 (79,4 %) випадках встановлено хибний діагноз. Найчастіше серед помилкових діагнозів були дилатаційна кардіоміопатія - у 7 (25,9 %) пацієнтів та міокардит - у 5 (18,5 %) хворих. У 4 (14,8 %) пацієнтів помилково було встановлено діагноз вродженої мітральної недостатності, у 4 (14,8 %) - дефект міжшлуночкової перетинки, у 3 (11,1 %) - коарктацію аорти. Висновки: діагностика АЛКАЛА в Україні є малоефективною. Збільшення кількості виявлених пацієнтів з АЛКАЛА протягом останніх років свідчить про ефективність розробленого в НПМЦДКК МОЗ України алгоритму діагностики.
| 8. |
Острась О. В. Ехокардіографічна характеристика геометрії дуги аорти у плода при прогнозуванні неонатальної коарктації аорти [Електронний ресурс] / О. В. Острась, А. К. Куркевич, Н. М. Руденко // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2015. - № 1-2. - С. 49-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2015_1-2_8 Мета дослідження - покращити пренатальну діагностику коарктації аорти (КоАо) шляхом опису нового фетального предиктора цієї вади. В дослідження було включено 68 плодів з пренатальною підозрою ізольованої КоАо та 90 плодів групи контролю. Проведено порівняння ехокардіографічних даних в групах. Визначено оптимальні значення точок відсічення 4-х показників, обчислено відповідні відношення правдоподібності та індивідуальну пост-тестову вірогідність КоАо. КоАо підтверджено у 46-ти з 68-ми випадків (67,6 %). Параметри та точки відсічення: гестаційний вік <$Esymbol Г~31> тиж; сигмальне відхилення розміру перешийка дуги аорти <$Esymbol Г~-2,6>; сигмальне відхилення істмо-дуктального співвідношення <$Esymbol Г~-4,3>; кут між дистальною дугою та перешийком дуги аорти >> 138 градусів. Медіана пост-тестової вірогідності КоАо достовірно вища у плодів з підтвердженою вадою, у порівнянні з групою хибної підозри (99,59 % проти 2,6 %; p << 0,0001). Висновки: геометрія дуги аорти у плода у разі КоАо відрізняється від нормальної вже у другому триместрі. Кут між дистальною дугою та перешийком дуги аорти є незалежним предиктором неонатальної КоАо. Застосування розробленої багатофакторної математичної моделі у плодів до 32-ти тиж гестації може покращити точність пренатальної діагностики КоАо.
| 9. |
Сидоренко А. Ю. Вплив пренатального діагнозу та копінг-стратегії батьків після ехокардіографічного дослідження плода [Електронний ресурс] / А. Ю. Сидоренко, А. К. Куркевич // Український вісник психоневрології. - 2015. - Т. 23, вип. 4. - С. 76-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2015_23_4_21
| 10. |
Острась О. В. Фетальна ехокардіографія як метод діагностики обструктивної патології дуги аорти [Електронний ресурс] / О. В. Острась, А. К. Куркевич // Променева діагностика, променева терапія. - 2015. - № 2. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2015_2_12
| 11. |
Бородінова О. С. Результати корекції перериву дуги аорти [Електронний ресурс] / О. С. Бородінова, О. В. Острась, Л. Ю. Богута, А. К. Куркевич // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2015. - Вип. 23. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2015_23_7
| 12. |
Бабляк О. Д. Оцінка результатів хірурґічного лікування при вроджених вадах серця за допомогою шкали "Aristotle" [Електронний ресурс] / О. Д. Бабляк, Т. А. Ялинська, А. К. Куркевич, І. М. Ємець // Acta medica Leopoliensia. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2015_21_2_12
| 13. |
Бородінова О. С. Рентген-ендоваскулярна балонна ангіопластика ізольованої коарктації аорти у немовлят [Електронний ресурс] / О. С. Бородінова, А. В. Максименко, Ю. Л. Кузьменко, А. К. Куркевич // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2016. - № 3. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2016_3_14
| 14. |
Куркевич А. К. Особливості пренатальної діагностики та перинатальної тактики у пацієнтів з аномалією Тауссіг-Бінга [Електронний ресурс] / А. К. Куркевич // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2016. - № 3. - С. 70-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2016_3_16
| 15. |
Куркевич А. К. Ефективність балонної вальвулопластики у дітей з клапанним стенозом легеневої артерії ехокардіографічними методами [Електронний ресурс] / А. К. Куркевич, О. Я. Царук, Н. М. Руденко, В. М. Рижик // Art of medicine. - 2017. - № 2. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2017_2_15
| 16. |
Жовнір В. А. Вплив пренатальної діагностики на структуру неонатальних кардіохірургічних втручань [Електронний ресурс] / В. А. Жовнір, О. М. Федевич, А. К. Куркевич // Современная педиатрия. - 2015. - № 2. - С. 28 -31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_2_7 Мета роботи - проаналізувати тенденції зміни хірургічної стратегії, яка застосовується в ДУ "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України" у новонароджених при лікуванні складних критичних вроджених вад серця (ВВС). Проаналізовано бази даних пренатальної ехокардіографії критичних ВВС та структура і результати хірургічних втручань у новонароджених, що були прооперовані в Центрі у 2009 - 2014 рр. Прооперовано 935 новонароджених з критичними ВВС, у 269 (29 %) з них діагноз був встановлений пренатально. Спостережено збільшення абсолютної кількості прооперованих пацієнтів у віці до 1 місяця - зі 130 у 2009 р. до 163 у 2014 р. При цьому існує чітка тенденція до збільшення частки пренатально встановлених діагнозів з 24 до 42 %. Частка первинних радикальних хірургічних корекцій критичних ВВС збільшилася з 69 % в 2009 р. до 79 % у 2014 р. Післяопераційна летальність в цій групі знизилась з 5,6 % в 2009 р. до 3 % у 2014 р. У 105 (11 %) пацієнтів радикальна корекція була проведена в перші години життя з використанням аутологічної пуповинної крові під час операції. Середня кількість зібраної пуповинної крові становила <$E76~symbol С~21> мл. Висновки: спостережено збільшення частки первинних радикальних корекцій вад серед хірургічних втручань та зменшення післяопераційної летальності серед новонароджених з критичними ВВС. Пренатальна діагностика дозволяє оптимізувати передопераційний етап та проводити радикальну корекцію вади у перші години життя пацієнта з використанням аутологічної пуповинної крові.
| 17. |
Павлова А. О. Пренатальна діагностика та хірургічне лікування судинних кілець [Електронний ресурс] / А. О. Павлова, А. К. Куркевич, Н. М. Руденко, Р. М. Емець, Раад Таммо, О. М. Дацко // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2018. - № 1. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2018_1_13
| 18. |
Емец И. Н. Клинический случай синдрома Дауна у женщины и ее ребенка [Електронний ресурс] / И. Н. Емец, Н. Н. Руденко, А. К. Куркевич, О. Н. Литвиненко, В. А. Галаган, Ш. А. Кульбалаева, В. В. Куракова // Современная педиатрия. - 2018. - № 1. - С. 110-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_1_19 Приведено клиническое наблюдение девочки 3,5 мес с синдромом Дауна (СД) (регулярная трисомия), родившейся от матери с мозаичной формой данного синдрома. У ребенка наблюдались характерный фенотип СД и наличие врожденного порока сердца (ВПС). Проведена хирургическая операция - перевязка открытого артериального протока. Учитывая повышенный риск осложнений, обусловленных ВПС и состоянием здоровья, всем детям с данным синдромом должны проводиться генетическое обследование, консультации генетика, кардиолога и скрининг-эхокардиографии. Приведена информация для врачей-педиатров, кардиологов, семейных врачей и других специалистов с семейным случаем СД и результатами хирургической коррекции ВПС. Ранний эхокардиографический скрининг и своевременное хирургическое вмешательство значительно повышают продолжительность и качество жизни этих детей.
| 19. |
Чорненька Є. М. Оцінка безпосередніх та віддалених результатів балонної вальвулопластики при аортальному стенозі у новонароджених [Електронний ресурс] / Є. М. Чорненька, А. В. Максименко, Ю. Л. Кузьменко, А. К. Куркевич // Современная педиатрия. - 2018. - № 4. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_4_12 Балонна вальвулопластика (БВП) може полегшити симптоми аортального стенозу (АС) у пацієнтів, але ця процедура супроводжується підвищеним ризиком летальності та морбідності і нерідко вимагає подальших реінтервенцій. Водночас БВП не має ускладнень, пов'язаних із використанням штучного кровообігу у новонароджених, що є особливо небажаним у пацієнтів у тяжкому, декомпенсованому стані з нестабільною гемодинамікою. Мета роботи - дослідити результати БВП у новонароджених з ізольованим АС. За період з 2010 р. по 2015 р. у Центрі дитячої кардіології та кардіохі рургії 31 новонародженому виконано БВП як первинний метод корекції ізольованого АС. Медіана віку становила 8 діб (від 0 до 27 діб), середня вага - 3,4 +- 0,6 кг (від 2,3 до 4,6 кг). До операції 29 (93,6 %) пацієнтів не мали недостатності на аортальному клапані (АК), 1 (3,22 %) мав мінімальну і 1 (3,22 %) невелику. Медіана максимального градієнта на АК становила 60 мм рт.ст. (від 20 до 140 мм рт.ст.). Максимальний градієнт на момент виписки та у віддаленому періоді зберігався на рівні 33 +- 13,3 і 37,8 +- 23,7 відповідно. Аортальна недостатність (АН) значно зростала протягом періоду спостереження. У віддаленому періоді без недостатності був лише 1 (3,2 %) пацієнт. Госпітальна летальність становила 1 (3,2 %). Період спостереження за пацієнтами досліджуваної групи становив 61,2 +- 22,4 міс. Протягом цього часу 13 (43,3 %) пацієнтів отримали 17 реоперацій на АК. Зроблено висновки, що новонароджені після БВП є схильними до суттєвого прогресування АН. Протягом 5 років 42 % пацієнтів були реоперовані. Протягом періоду спостереження заміну клапана було проведено у 16,7 % пацієнтів, що вижили.
| 20. |
Чорненька Є. М. Безпосередні і віддалені результати хірургічної аортальної вальвулопластики у дітей до року [Електронний ресурс] / Є. М. Чорненька, А. В. Максименко, А. К. Куркевич // Перинатология и педиатрия. - 2018. - № 2. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2018_2_23 Мета роботи - дослідити результати хірургічної вальвулопластики в новонароджених і немовлят з ізольованим аортальним стенозом. За 2011 - 2015 рр. у ДУ "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України" 47 пацієнтам віком до одного року виконано хірургічну вальвулопластику як первинний метод корекції ізольованого аортального стенозу. Медіана віку становила 1,7 міс. (від 4 діб до 10,7 міс.). Середня вага - 4,9 +- 1,6 кг (від 3 до 9,7 кг). До операції в 41 (87,2 %) пацієнта не виявлено недостатності на аортальному клапані. Середній показник максимального градієнта на аортальному клапані був 85,4 +- 19,9 мм рт. ст. (від 46 до 140 мм рт. ст.). Медіана віддаленого періоду спостереження дорівнювала 3,8 року (від 1,5 міс. до 6,2 року). Середній показник максимального градієнта на аортальному клапані становив 28,7 +- 17,4 мм рт. ст. (від 9 до 97 мм рт. ст.). У більшості пацієнтів недостатність або не відмічалася, або була незначного ступеня. Госпітальна летальність не виявлялася. Віддалена летальність спостерігалася в 1 (2,1 %) пацієнта. Висновки: аортальна недостатність від 0 до іі ступеня на час виписки відмічалася у 97,9 % пацієнтів, а у віддаленому періоді - у 78,2 %. Лише 4,3 % пацієнтів були реоперовані протягом 3,8 року (максимальний період спостереження - 6,2 року). У досліджуваній групі не було необхідності заміни клапана аорти. У віддаленому періоді середній показник максимального градієнта аортального клапана становив 28,7 мм рт. ст.
| | |
|
|