Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (8)Журнали та продовжувані видання (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (26)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Курченко І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 25
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Курченко І. М. 
Ксиланазна активність фітопатогенних і ендофітних штамів Ceratocystis sp. [Електронний ресурс] / І. М. Курченко, О. В. Соколова, О. М. Юр’єва // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 5. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_5_3
Проведено порівняльний аналіз ксиланазної активності 36 фітопатогенних і ендофітних штамів Ceratocystis sp., досліджено швидкість їх лінійного росту на середовищі з ксиланом. Швидкість лінійного росту фітопатогенних штамів складала 0,003 - 0,004 мм/год, що майже в 70 разів менше за швидкість росту ендофітних штамів. Не виявлено кореляції між рівнями ксиланазної активності досліджених штамів та швидкістю їх росту. Ксиланазна активність ендофітних штамів Ceratocystis sp. варіювала від повної відсутності до високого рівня. Фітопатогенні штами проявляли тільки високу ксиланазну активність. Максимальні значення зон активності ксиланази цих штамів були майже втричі більшими за такі ендофітних. Активність цього ферменту у досліджених грибів залежала від штаму. Ксиланазна активність 24 % ендофітних та 64 % фітопатогенних штамів підвищувалась із збільшенням терміну культивування. Не виявлено чіткої залежності ксиланазної активності штамів Ceratocystis sp. від виду і органу рослини-хазяїна, з яких вони були виділені. Встановлено, що рівень ксиланазної активності фітопатогенних штамів Ceratocystis sp. був значно вищим, ніж у таких фітопатогенів, як Fusarium poae, F. oxysporum та Alternaria alternata. Зроблено висновок, що вивчені ендофітні штами Ceratocystis sp. можна віднести до латентних паразитів, які за сприятливих для них умов здатні викликати захворювання рослини-хазяїна.
Попередній перегляд:   Завантажити - 653.871 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Курченко І. М. 
Мікобіота Quercus robur L. дібров Житомирської області [Електронний ресурс] / І. М. Курченко, О. В. Соколова, О. О. Орлов, О. М. Юр’єва, Т. М. Іванюк // Мікробіологічний журнал. - 2009. - Т. 71, № 5. - С. 23-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2009_71_5_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.073 Mb    Зміст випуску     Цитування
3.

Курченко І. М. 
Целюлазна активність Ceratocystis sp. різних трофічних груп [Електронний ресурс] / І. М. Курченко, О. В. Соколова, О. М. Юр’єва, Н. М. Жданова // Мікробіологічний журнал. - 2009. - Т. 71, № 6. - С. 27-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2009_71_6_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 504.811 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Гудзенко О. В. 
Penicillium sp. — продуцент позаклітинної α-L-рамнозидази [Електронний ресурс] / О. В. Гудзенко, Л. Д. Варбанець, І. М. Курченко, Л. Т. Наконечна // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 4. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_4_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 213.31 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Сирчін С. О. 
Особливості біосинтезу позаклітинних целюлаз і ксиланази у Fennellia flavipes B.J. Wiley et E.G. Simmons [Електронний ресурс] / С. О. Сирчін, О. С. Харкевич, А. К. Павличенко, О. М. Юр’єва, Л. Т. Наконечна, Ю. С. Пасік, І. М. Курченко // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2014. - Т. 15. - С. 137-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2014_15_34
Попередній перегляд:   Завантажити - 347.834 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Курченко І. М. 
Екологія грибів [Електронний ресурс] / І. М. Курченко, Н. М. Жданова, Г. Л. Антоняк, З. І. Калинець-Мамчур, І. О. Дудка, Н. О. Бабич, Н. Є. Панас // Мікробіологічний журнал. - 2015. - Т. 77, № 3. - С. 53-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2015_77_3_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 191.382 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Курченко І. М. 
Ріст мікроміцетів із різних еконіш на агаризованих поживних середовищах [Електронний ресурс] / І. М. Курченко, О. М. Юр’єва, С. І. Войчук // Мікробіологічний журнал. - 2015. - Т. 77, № 5. - С. 37-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2015_77_5_6
Досліджено швидкість радіального росту (<$EK sub r>) 153-х штамів 6-ти видів мікроміцетів із різних еконіш на 7-ми агаризованих середовищах: 3-х стандартних (сусло-агарі, картопляно-глюкозному агарі, агаризованому середовищі Чапека), а також на агаризованих середовищах із рослинними полімерами (карбоксиметилцелюлозою, ксиланом, розчинним крохмалем та яблучним пектином). Ендофітні та фітопатогенні штами (біотрофи) всіх досліджених видів достовірно не відрізнялися за здатністю рости на поживних середовищах різного складу - середні значення <$EK sub r> для цих 2-х груп були однаковими (0,200 і 0,199 мм/год відповідно). Грунтові мікроміцети (сапрофіти) характеризувались найнижчою середньою швидкістю росту (0,169 мм/год) та чітко відрізнялися від ендофітних і фітопатогенних. Середні значення швидкості радіального росту досліджених мікроскопічних грибів були вищими на стандартних поживних середовищах, ніж на таких із рослинними полімерами. Ростові параметри ендофітів і фітопатогенів всіх досліджених видів на агаризованих середовищах різного складу відрізнялись від грунтових штамів. Висока швидкість росту ендофітних і фітопатогенних штамів Fusarium роае, Alternaria alternata і Ceratocystis sp. забезпечує швидку колонізацію нами рослини. Штами Pіnicillium funiculosum однаково можуть існувати як сапрофіти в грунті та як ендофітні симбіонти рослин. Широкий діапазон варіювання <$EK sub r> ендофітних темнопігментованих Mycelia sterilia свідчить про наявність в цій групі різних видів мікроміцетів, у яких відсутнє спороношення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 350.723 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Курченко І. Ф. 
Характеристика показників функціонального стану ендотелію в залежності від pro197leu поліморфізму гена gpx 1 та корекція виявлених змін за допомогою селеніту натрію у хворих із метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / І. Ф. Курченко, Н. О. Абрамова, Н. В. Пашковська, А. І. Курченко // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2015. - № 2. - С. 62-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2015_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 78.705 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Письменна Ю. Б. 
Видовий склад мікроміцетів, виділених з гіпсокартону [Електронний ресурс] / Ю. Б. Письменна, А. Г. Суббота, Л. Т. Наконечна, І. М. Курченко // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 1. - С. 54-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_1_7
Мета роботи - дослідити мікобіоту звичайного (ГКЛ) і вологостійкого (ГКЛВ) гіпсокартону двох типів та надати її екологічну характеристику. Мікроскопічні гриби виділяли з використанням способу моделювання впливу на гіпсокартон вологого повітря та безпосередньо води, а також за методами серійних розведень і прямого посіву на агаризовані поживні середовища. Аналіз мікобіоти гіпсокартону різних типів проведено з використанням методів кількісної екології. Вперше охарактеризовано мікобіоту звичайного і вологостійкого гіпсокартону та проведено її порівняння. За результатами моделювання впливу на гіпсокартон вологого повітря та безпосередньо води встановлено, що за дії підвищеної відносної вологості повітря (вище 90 %) розвивались види родів Aspergillus, Chaetomium, Dicyma, Pіnicillium. Прямий вплив води сприяв розвитку Alternaria, Cladosporium і Stachybotrys. Найвищу подібність мікобіоти встановлено для зразків гіпсокартону виробництва 2010 р. Найвище видове різноманіття мікроскопічних грибів встановлено для ГКЛВ 2010, що було вдвічі вищим, ніж для ГКЛ 2005; загальна кількість видів також була втричі більшою. З поверхонь картону та гіпсу виділено більше 50-ти видів мікроміцетів, серед яких на картоні гіпсокартону частіше траплялись A. flavipes, C. globosum, D. aurea, T. viride, а на гіпсовому осерді - A. chlamydosopra, A. infectoria, C. cladosporioides, S. chartarum.
Попередній перегляд:   Завантажити - 478.645 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Гудзенко О. В. 
Скринінг продуцентів α-l-рамнозидаз серед представників роду Penicillium [Електронний ресурс] / О. В. Гудзенко, Л. Д. Варбанець, І. М. Курченко, Л. Т. Наконечна // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 2. - С. 33-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 394.48 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Коваль Г. Д. 
Роль та особливості експресії матричної металопротеїнази 2 в ендометріозних вогнищах у жінок з ендометріозом асоційованим з безпліддям [Електронний ресурс] / Г. Д. Коваль, як В. В. Чоп‘, А. І. Курченко, І. Ф. Курченко // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2014. - № 2. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2014_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.226 Mb    Зміст випуску     Цитування
12.

Юр’єва О. М. 
Целюлазна та ксиланазна активності ендофітних і ґрунтових штамів Penicillium funiculosum Thom [Електронний ресурс] / О. М. Юр’єва, І. М. Курченко, С. О. Сирчін, О. С. Харкевич, А. К. Павличенко, Л. Т. Наконечна // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 5. - С. 75-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_5_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 482.166 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Письменна Ю. Б. 
Антагоністичні властивості мікроскопічних грибів, виділених з гіпсокартону [Електронний ресурс] / Ю. Б. Письменна, І. М. Курченко, А. Г. Суббота // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 5. - С. 99-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_5_12
Мета роботи - дослідити антагоністичні взаємодії між мікроскопічними грибами, що найчастіше контамінують гіпсокартон, та рекомендованими для визначення грибостійкості тест-культурами. Для визначення взаємодій між тест-культурами і штамами, виділеними з гіпсокартону, використовували метод агарових блоків. Встановлено, що виділені з гіпсокартону види Alternaria infectoria F-41218 E.G. Simmons, Aspergillus flavipes F-41213 (Bain. & Sart.) Thom & Church, Chaetomium globosum F-41224 Kunze ex Fr., Stachybotrys chartarum F-41215 (Ehrenb.) S. Hughes пригнічують розвиток тест-культур мікроміцетів, рекомендованих для випробування грибостійкості. Антагоністична активність грибів, виділених з гіпсокартону, щодо тест-культур зростає у ряду: Alternaria infectoria F-41218 < Aspergillus flavipes F-41213 < Stachybotrys chartarum F-41215 < Chaetomium globosum F-41224. Показано посилення антагоністичної активності культур, виділених з гіпсокартону, і зміну категорій взаємодії з переважанням повного пригнічення тест-культур на середовищі з додаванням гіпсокартону. Висновок: C. globosum F-41224, виділений з гіпсокартону, виявився найсильнішим антагоністом, про що свідчить переважання пригнічувальної, фунгіцидної та фунгістатичної дії на тест-культури.
Попередній перегляд:   Завантажити - 353.863 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Юр’єва О. М. 
Комплекс целюлозолітичних і ксиланолітичних ферментів Penicillium funiculosum Thom [Електронний ресурс] / О. М. Юр’єва, І. М. Курченко, С. О. Сирчін, О. С. Харкевич, А. К. Павличенко, Л. Т. Наконечна // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2016. - Т. 19. - С. 188-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2016_19_42
Попередній перегляд:   Завантажити - 518.176 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Курченко І. М. 
Розповсюдження ендофітної мікобіоти в рослинах сфагнових боліт Полісся України [Електронний ресурс] / І. М. Курченко. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2015. - № 6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2015_6_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 155.193 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Письменна Ю. Б. 
Радіальна швидкість росту мікроскопічних грибів, ізольованих з гіпсокартону [Електронний ресурс] / Ю. Б. Письменна, І. М. Курченко // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 2. - С. 48-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_2_6
Мета роботи - дослідження швидкості колонізації мікроміцетами, виділеними з гіпсокартону, середовищ з різним вмістом гіпсокартону і його складових. Для визначення швидкості росту та тривалості лаг-фази використовували мінеральне середовище Чапека з додаванням розтертого гіпсокартону (СГК) або його складових: картону (СК) та осердя (СО) вмістом 0,5, 1, 2,5, 5, 10 %. Встановлено, що радіальна швидкість росту (Kr) досліджених культур на середовищах з додаванням гіпсокартону та його складових була достовірно вищою, ніж на контрольному середовищі. Швидкість росту Chaetomium globosum та Trichoderma viride була найвищою серед вивчених штамів (0,272 і 0,25 мм/год відповідно), у Neosartorya fischeri, Aspergillus niger, Alternaria infectoria такі значення були дещо нижчими; а у Stachybotrys chartarum і Aspergillus flavipes - вдвічі меншими. Середня радіальна швидкість росту не змінювалась на середовищах з різним вмістом осердя, а розвиток грибів на середовищі з картоном відповідав СГК. Тривалість лаг-фази розвитку колоній мікроскопічних грибів була довшою на 6 - 12 год на СО у порівнянні з СГК та СК для A. flavipes, A. versicolor, С. cladosporioides і C. sphaerospermum. Висновок: склад середовища суттєво впливає на швидкість росту досліджених мікроміцетів, особливо вміст добавок. Швидкість радіального росту культур була максимальною і суттєво не відрізнялась на середовищах з додаванням 5 і 10 % гіпсокартону. Встановлено, що всі досліджені фактори впливають на швидкість росту мікроміцетів, причому найбільшою мірою - вид мікроскопічного гриба та концентрація компонентів середовища.
Попередній перегляд:   Завантажити - 552.181 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Юр’єва О. М. 
Дослідження целюлозодеградую­чого ферментативного комплексу Penicillium funiculosum Thom з різних місцеіснувань [Електронний ресурс] / О. М. Юр’єва, І. М. Курченко, С. О. Сирчін, А. К. Павличенко // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 2. - С. 57-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 534.204 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Сирчін С. О. 
Оптимізація складу поживного середовища за методом Плакетта-Бермана для підвищення активності ферментів целюлозолітичного комплексу Fennellia sp. 2806 [Електронний ресурс] / С. О. Сирчін, А. К. Павличенко, О. С. Харкевич, Л. Т. Наконечна, О. М. Юр'єва, І. М. Курченко // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 3. - С. 72-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_3_9
Мета роботи - оптимізація складу середовища культивування аскоміцета Fennellia sp. 2806 для підвищення синтезу ферментів целюлозного комплексу з використанням методу Плакетта - Бермана; вивчення можливості застосування даного методу для підвищення синтезу компонентів мультиферментного целюлозодеградуючого комплексу. У роботі використовували спеціалізовані методи математичної статистики та методи визначення екзо-, ендоглюканазної та ксиланазної активностей за редукуючими цукрами. Оптимізація складу поживного середовища надала змогу підвищити активність ферментів целюлозного комплексу Fennellia sp. 2806: ендоглюканазної - у 1,2, екзоглюканазної - 2,2, ксиланазної - 2,4 разу у порівнянні з вихідним поживним середовищем. Встановлено фактори, що мали найбільший вплив на кожну з досліджених активностей: сечовина, KH2PO4, пшенична солома, KCl, CoCl2. Висновки: застосування методу Плакетта - Бермана є ефективним під час оптимізації складу поживного середовища для синтезу мультиферментних целюлолітичних комплексів мікроскопічними грибами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 516.824 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Юр’єва О. М. 
Гібереліни ендофітного і сапротрофного штамів Penicillium funiculosum [Електронний ресурс] / О. М. Юр’єва, І. В. Драговоз, Н. О. Леонова, А. М. Остапчук, М. А. Хархота, С. О. Сирчін, І. М. Курченко // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 5. - С. 57-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_5_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 586.959 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Юр’єва О. М. 
β-глюкозидази ендофітних і сапротрофних штамів Penicillium funiculosum [Електронний ресурс] / О. М. Юр’єва, А. П. Григанський, С. О. Сирчін, Л. Т. Наконечна, А. К. Павличенко, І. М. Курченко // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2017. - Т. 20. - С. 261-265. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2017_20_51
Попередній перегляд:   Завантажити - 405.74 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського