Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кіндрат Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Кіндрат Г. В. Оцінка карієсогенної ситуації ротової порожнини в дітей із третім ступенем активності карієсу зубів [Електронний ресурс] / Г. В. Кіндрат, З. Б. Попович // Вісник стоматології. - 2010. - № 2. - С. 15-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2010_2_19 | ||
| 2. |
Попович З. Б. Поширеність захворювань пародонту у дітей, які проживають на екологічно за-бруднених територіях [Електронний ресурс] / З. Б. Попович, Г. В. Кіндрат, Г. О. Трушик // Вісник стоматології. - 2010. - № 2. - С. 32-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2010_2_36 | ||
| 3. | 
Кіндрат Г .В. Шляхи оптимізації навчання лікарів-інтернів за фахом "Стоматологія” на циклі післядипломної освіти [Електронний ресурс] / Г .В. Кіндрат, М. М. Рожко, О. O. Венгрович, І. В. Цимбаліста, О. М. Репецька, Р. М. Назарук // Архів клінічної медицини. - 2012. - № 1. - С. 99-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2012_1_31 Знання основ лабораторної діагностики, уміння інтерпретувати результати лабораторних методів дослідження сприятиме майбутнім лікарям-стоматологам у постановці діагнозу, надасть можливість провести диференційну діагностику, планувати лікування та оцінити його ефективність і, в разі необхідності, направити хворого до спеціалістів внутрішньої медицини для проведення висококваліфікованого лікування. | ||
| 4. |
Кіндрат Г. В. Нові напрямки профілактики стоматологічних захворювань у дітей в умовах техногенного забруднення довкілля [Електронний ресурс] / Г. В. Кіндрат, М. М. Рожко, Р. М. Назарук, І. П. Кіндрат, О. М. Репецька, С. П. Гуранич // Архів клінічної медицини. - 2013. - № 1. - С. 10-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2013_1_5 Пошук та застосування нових методів і засобів первинної профілактики стоматологічних захворювань у дітей із метою збереження і поліпшення загального здоров'я залишається важливим завданням, особливо за умов складної екологічної ситуації. Проаналізовано відомі на сьогодні дані про негативний вплив ксенобіотиків на рівень стоматологічного здоров'я дитячого населення і корекції їх впливу біологічно активними препаратами. | ||
| 5. | 
Косенко С. В. Оптимізація навчального процесу у підготовці лікарів-інтернів-стоматологів. (Повідомлення 4. Результати впливу методичного забезпечення на ефективність навчального процесу протягом 2007-2010 років. ІІІ, ІV, V, VІ етапи алгоритму навчання) [Електронний ресурс] / С. В. Косенко, М. М. Рожко, З. Т. Костишин, Г. В. Кіндрат, І. З. Остап’як, О. Б. Сорока, Л. І. Пелехан, С. І. Соловей // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 1. - С. 117-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_1_40 Виникнення проблемної ситуації у 2007 р. під час складання іспиту за системою "Крок 3. Стоматологія" лікарями-інтернами, що навчалися за спеціальністю фахівця загальної і (неспеціалізованої) стоматологічної практики, спонукало кадровий склад кафедри до діяльності з оптимізації процесу навчання лікарів-інтернів. Іспит є складовою частиною державної атестації під час присвоєння кваліфікації лікаря-стоматолога. Проаналізовано проблеми у питаннях навчання лікарів-інтернів-стоматологів, окреслено шляхи оптимізації навчального процесу. Виявлено два шляхи оптимізації: зовнішній (за межами матеріальної бази кафедри) та внутрішній (у межах кадрового складу кафедри). Обгрунтуванням слугували очний та заочний цикли навчання, що передбачені програмою навчання.Розроблена основна методика навчання та її застосування в педагогічному процесі під час підготовки лікарів-інтернів-стоматологів, спонукаючи їх до самостійного навчання, здатна значно покращити результати іспиту за системою "Крок 3. Стоматологія". Забезпечити дієвість методики має кропітка робота викладацького складу за наступними ресурсними складовими: адміністративними, кадровими, матеріальними, інноваційними, інформаційними та культурними.У ході написання "Пробного та проміжного Кроків 3" визначено вихідний рівень знань лікаря-інтерна-стоматолога. На I та II етапах алгоритму основної методики навчання той, хто навчає, мав об'єктивну інформацію про рівень підготовки того, хто навчається. Перехід до наступного етапу завершувався констатацією наявності індивідуальних відсотків рівня знань кожного з інтернів. На цьому грунті викладач повинен вміти конкретно спрямувати інтерна на виконання фахових видів діяльності, які ним були не опановані повною мірою. У лікаря-інтерна-стоматолога виникала мотивація до проявів активності у навчанні.Розглянуто проблему збереження балансу між несхожістю та єдністю системи навчання, що забезпечується Болонським процесом і вітчизняними методиками навчання під час здобуття фаху "лікар-стоматолог". Розглянуто III, IV, V, VI етапи алгоритму навчання, що розроблені на кафедрі стоматології ФПО ДВНЗ "ІФНМУ" з метою оптимізації учбового процесу. Оптимізована педагогічна діяльність колективу викладачів здатна підготувати лікаря-інтерна-стоматолога до заключних етапів контролю навчання з метою одержання сертифікату лікаря-стоматолога.Розроблена основна методика навчання поділяється на 9 етапів алгоритму дій. Після закінчення інтернатури етапність навчання завершуєтся циклічно з виходом на новий щабель сприйняття матеріалу. Основна методика навчання лікарів-інтернів-стоматологів базується на розробках педагогів вітчизняної вищої школи. Методика забезпечена розділами Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я нації". Оптимізація педагогічного процесу в підготовці лікарів-інтернів-стоматологів відбувається за активізації ресурсів кафедри: адміністративного, кадрового, матеріального, фінансового, інформативного, інноваційного, культурного. | ||
| 6. | 
Кіндрат Г. В. Стан мікробіоценозу ротової порожнини у хворих із патологією шлунково-кишкового тракту [Електронний ресурс] / Г. В. Кіндрат, Н. С. Гаврилюк, Н. М. Яцинович // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 6. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_6_8 Мета роботи - вивчити стан мікробіоценозу слизової оболонки (СО) ротової порожнини (РП) у хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та оцінити діагностичну і практичну цінність одержаних результатів. Обстежено 34-х (18 жінок і 16 чоловіків) госпіталізованих хворих із захворюваннями ШКТ у стадії загострення віком від 42-х до 50-ти років. Усім хворим проведено верхню ендоскопію та ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Гастродуоденіт мав місце у 4-х хворих, виразкова хвороба шлунка - у 3-х, хронічний холецистит - у 4, хронічний панкреатит - у 3-х, поєднана патологія і у 20-ти хворих. У групу порівняння було залучено 15 осіб віком 23 - 25 років без скарг з боку ШКТ, у яких РП була санованою. Проведено огляд РП для виявлення змін у твердих тканинах зуба, тканинах пародонта та СО РП. Забір матеріалу зі СО РП проводили вранці натще шляхом зішкрібання стерильним шпателем зі СО різних відділів РП. Матеріали фарбували за методикою "Лейкодиф 200" Biolatest. Препарати вивчали за допомогою мікроскопа Primo StarZEISSPlan-Achromat. В усіх пацієнтів виявлено характерні зміни на СО РП відповідно до соматичного захворювання. Мазки хворих із поєднаною патологією містили різні види мікроорганізмів, окрім паличкоподібних лактобактерій, і значну кількість лейкоцитів (8 - 25 у полі зору). У здорових осіб спостерігали незначну та помірну кількість коково-стафілококової флори, паличкоподібних лактобактерій (2 - 5 у полі зору), поодинокий псевдоміцелій гриба Candida, лейкоцити та фузобактерії були відсутні. Висновки: мікробіоценоз РП суттєво відрізняється у хворих і здорових осіб. Найсуттєвіші зміни мікробіотопу язика (наявність значної кількості умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів та відсутність лактобакторій) спостерігали у хворих із поєднаною патологією. Зміни мікробіотопу язика можна використовувати як донозологічний тест діагностики порушень ШКТ. | ||
| 7. |
Кіндрат Г. В. Стан неспецифічної резистентності ротової порожнини у хворих із патологією шлунковокишкового тракту [Електронний ресурс] / Г. В. Кіндрат, Н. С. Гаврилюк, Н. М. Яцинович // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 2. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2017_2_8 Мета роботи - вивчити стан неспецифічної резистентності ротової порожнини у пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та визначити його діагностичну і практичну цінність. Обстежено 34 стаціонарних хворих із захворюваннями ШКТ у стадії загострення віком 42 - 50 років. Усім хворим проведено верхню ендоскопію та ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Гастродуоденіт діагностовано у 4 хворих, виразкову хворобу шлунка - у 3, хронічний холецистит - у 4, хронічний панкреатит - у 3, поєднану патологію - у 20. У всіх пацієнтів проведено огляд ротової порожнини для виявлення патологічних станів. У групу порівняння залучено 15 осіб віком 23 - 25 років з відсутніми скаргами з боку ШКТ та санованою ротовою порожниною. Реакцію адсорбції мікроорганізмів (РАМ) вивчали за допомогою мікроскопа Primo Star Zeissplan-Achromat. Підраховували кількість бактерій на поверхні 100 епітеліальних клітин. Залежно від кількості адсорбованих мікроорганізмів епітеліоцити було розподілено на 4 групи: перша - епітеліальні клітини, на поверхні яких мікроорганізми були відсутні або їх кількість становила 5 та менше, друга - епітеліоцити, поверхня яких містила не більше ніж 25 мікроорганізмів, третя - епітеліоцити, поверхня яких містила 26 - 49 мікроорганізмів, четверта - епітеліоцити, поверхня яких містила 50 мікроорганізмів та більше. Клітини першої і другої групи зараховували до РАМ-негативних клітин, третьої і четвертої групи - до РАМ-позитивних. У разі наявності у мазку до 30 % РАМ-позитивних клітин неспецифічну резистентність ротової порожнини оцінювали як низьку, 31 - 69 % - як задовільну, 70 % і більше - як добру. У хворих виявлено катаральні запальні процеси тканин пародонту, афтозні ураження слизової оболонки (СО) тощо. Середнє значення реакції адсорбції мікроорганізмів відповідало задовільній неспецифічній резистентності. Низьку резистентність виявлено у хворих із виразковою хворобою (кількість РАМ-позитивних клітин - 19,9 %), задовільну - у практично здорових осіб (кількість РАМ-позитивних клітин - 63,2 %) та добру - у хворих із гастродуоденітом (кількість РАМ-позитивних клітин - 74,0 %). Висновки: вивчення адсорбційних властивостей епітеліоцитів надає змогу оцінити функціональні властивості СО як у хворих, так і у практично здорових осіб. Стан неспецифічної резистентності ротової порожнини у групі з патологією ШКТ - низький. Зниження механізмів місцевого захисту СО ротової порожнини може призвести до обтяженого перебігу соматичного захворювання, що слід ураховувати під час обстеження та лікування цього контингенту пацієнтів. Практично здорові особи зі зниженою резистентністю СО ротової порожнини можуть бути зараховані до групи ризику розвитку патологічних станів ШКТ. | ||
| 8. | 
Попович З. Б. Аналіз структури стоматологічної захворюваності у дітей, які проживають на екологічно забруднених територіях [Електронний ресурс] / З. Б. Попович, М. М. Рожко, Г. В. Кіндрат, Ю. Б. Боднарук, С. І. Соловей // Новини стоматології. - 2018. - № 3. - С. 84-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2018_3_19 Мета роботи - вивчити рівень та структуру стоматологічних захворювань у дітей, які проживають у місцевості з високим рівнем екологічного забруднення. Проведено огляд 1 236 дітей шкільного віку, які проживають у м. Бурштині та навколишніх селах. Виявлено, що рівень поширеності стоматологічних захворювань у дітей сягає 84,2 - 99,5 %, захворювання твердих тканин постійних зубів становить 31,6 - 92,3 %, захворювання тканин пародонта - 37,1 - 78,3 %, спостерігається велика кількість ортодонтичної патології (43,9 - 61,2 %) та захворювань слизової оболонки порожнини рота. Висновки: вважано за доцільне розробити комплексну систему регіональної профілактики, яка би дала можливість зменшити вплив ксенобіотиків на дитячий організм та на зростання стоматологічної захворюваності зокрема. | ||
| 9. |
Солдатюк В. М. Індексна характеристика стану органів ротової порожнини в пацієнтів із частковими дефектами зубних рядів [Електронний ресурс] / В. М. Солдатюк, М. М. Рожко, Г. В. Кіндрат // Архів клінічної медицини. - 2017. - № 1. - С. 27-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2017_1_10 Ефективність ортопедичного лікування пацієнтів значною мірою залежить від клінічної ситуації в ротовій порожнині і, особливо, оральної гігієни. Обстежено 60 пацієнтів із частковими дефектами зубних рядів, в яких оцінювали стан гігієни ротової порожнини і тканин пародонта. Встановлено низький рівень догляду за органами ротової порожнини і високі показники запально-дистрофічних уражень тканин пародонта. Доортопедична підготовка таких пацієнтів вимагає належного догляду за ротовою порожниною на індивідуальному рівні, медикаментозну корекцію патологічних змін у тканинах пародонта. | ||
| 10. | 
Кіндрат Г. В. Застосування біологічно активних речовин у стоматологічній практиці: досвід і перспективи (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Г. В. Кіндрат, І. П. Кіндрат, М. М. Рожко // Терапевтика імені професора М. М. Бережницького. - 2021. - Т. 2, № 4. - С. 41-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/terap_2021_2_4_8 | ||
| 11. | 
Кіндрат Г. В. Прояви постковідного синдрому в ротовій порожнині [Електронний ресурс] / Г. В. Кіндрат, В. Ю. Катеринюк, О. М. Репецька, М. М. Рожко, І. П. Кіндрат // Art of medicine. - 2023. - № 1. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2023_1_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |