Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (31)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Личковська О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 30
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Гнатейко О. З. 
Роль соматизації у формуванні гастродуоденальної патології в дітей [Електронний ресурс] / О. З. Гнатейко, О. Л. Личковська, О. О. Фільц, Ю. О. Фільц // Здоровье ребенка. - 2012. - № 7. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2012_7_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 407.637 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Гнатейко О. З. 
Cімейні фактори ризику та резистентності у формуванні патології гастродуоденальної зони у дітей [Електронний ресурс] / О. З. Гнатейко, О. Л. Личковська, І. Ю. Кулачковська, В. Д. Семен, Х. В. Богатирьова // Современная педиатрия. - 2013. - № 1. - С. 125-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_1_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 223.135 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Личковська О. Л. 
Вплив комплексного лікування із використанням фотодинамотерапії на стан тканин пародонта у хворих на генералізований пародонтит [Електронний ресурс] / О. Л. Личковська, Г. М. Мельничук // Світ медицини та біології. - 2014. - № 2(44). - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2014_2_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 214.019 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Мельничук Г. М. 
Альтернативні немедикаментозні методи протимікробного лікування хворих із патологією пародонта: озонотерапія, фотодинамотерапія; механізм дії, показання та протипоказання до використання [Електронний ресурс] / Г. М. Мельничук, О. Л. Личковська // Клінічна стоматологія. - 2015. - № 1. - С. 28-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klct_2015_1_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 158.639 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Личковська О. Л. 
Роль фекальних біомаркерів запалення у диференційній діагностиці органічних та функціональних захворювань кишечника у дітей [Електронний ресурс] / О. Л. Личковська, О. З. Гнатейко, О. Г. Яворський, Х. О. Семен, Х. Б. Козерема, В. Д. Семен, О. П. Єлісєєва // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 2. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_2_6
Мета роботи - вивчити можливості застосування фекальних маркерів запалення для диференційної діагностики органічної та функціональної патології кишок у дітей. Під спостереженням перебували 42 дитини з клінічними ознаками синдрому подразненої кишки (СПК) віком 5 - 12 років, з них 19 (45,2 %) хлопчиків і 23 (54,8 %) дівчинки. Усім пацієнтам, окрім клініко-анамнестичного дослідження, проведено загальний аналіз крові та сечі, копрограму, визначено біохімічні показники крові, передбачені локальним медичним протоколом, зокрема С-реактивний білок, а також фекальний кальпротектин (ФК), секреторний IgA, <$E alpha>1-антитрипсин та панкреатичну еластазу в калі за допомогою комерційних лабораторних наборів Ridascreen (R-Biopharm AG, Німеччина) методом імуноферментного аналізу. СПК з переважанням закрепів діагностовано у 15 (35,7 %) дітей, з переважанням проносів - у 12 (28,6 %), з чергуванням закрепів і проносів - у 15 (35,7 %) дітей. Рівень ФК був вищим за норму і в середньому становив (<$E79,70~symbol С~6,86>) мкг/г. У 8 дітей через наявність "тривожних" симптомів проведено ендоскопічне обстеження, яке лише в одному випадку виявило ознаки хвороби Крона. У цієї дитини концентрація ФК була значно підвищеною (380,2 мкг/г). Одержані результати підтвердили, що орієнтація у діагностичному процесі лише на "тривожні" симптоми спонукає до застосування інвазивних методів обстеження, які в більшості випадків (87,5 %) дали негативний результат. Поєднання клінічних критеріїв з визначенням рівня ФК надає змогу точніше виявити дітей з високим ризиком запальних захворювань кишок. Рівень slgA становив у середньому (<$E233,37~symbol С~18,92>) мкг/г, а <$E alpha>1-антитрипсину - (<$E359,49~symbol С~26,83>) мкг/г, що відповідає нормальним значенням та свідчить про збережену функцію інтестинального бар'єра. Висновки: встановлення діагнозу СПК у дітей потребує проведення диференційної діагностики насамперед із запальними захворюваннями кишок та порушеннями екзокринної функції підшлункової залози. Рівень фекального кальпротектину виявився найчутливішим інструментом скринінгу дітей з порушенням функції кишок, які потребують проведення ендоскопії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 155.567 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Личковська О. Л. 
Кореляційні зв'язки між алелями ґену HLA DQA1 і ґастродуоденальною патолоґією у дітей [Електронний ресурс] / О. Л. Личковська // Acta medica Leopoliensia. - 2016. - Т. 22, № 1. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2016_22_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 299.601 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Личковська О. Л. 
Біопсихосоціальна модель формування гастродуоденальної патології у дітей [Електронний ресурс] / О. Л. Личковська // Здоровье ребенка. - 2016. - № 1. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_1_16
Висвітлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми сучасної клінічної педіатрії - підвищення ефективності лікування хронічної гастродуоденальної патології у дітей шляхом удосконалення та індивідуалізації комплексної терапії. Проаналізовано механізми формування та особливості перебігу гастродуоденальної патології у дітей віком 6 - 11-ти років з позицій біопсихосоціальної моделі медицини. Вивчено роль основних біологічних, психоемоційних та психосоціальних факторів ризику, їх взаємний вплив та взаємозв’язки. Доведено гетерогенність цього спектру хвороб, яка є підставою індивідуалізації лікувальних та профілактичних заходів. Розроблено концептуально-методологічний підхід до психотерапії за гастродуоденальної патології у дітей за умов соматичного стаціонару. Розроблено та впроваджено біопсихосоціальну модель надання медичної допомоги за патології гастродуоденальної зони у дітей.З позицій біопсихосоціальної моделі медицини формування захворювань гастродуоденальної зони відбувається у результаті взаємодії біологічних, психоемоційних і психосоціальних факторів, внесок яких у виникнення окремих нозологічних форм гастродуоденальної патології у дітей досліджений недостатньо. Мета дослідження - вивчення внеску біологічних, психоемоційних і психосоціальних факторів у формування різних нозологіних форм гастродуоденальної патології у дітей та взаємозв'язків між ними. Обстежені 83 дитини віком 6 - 11 років із патологією гастродуоденальної зони. Групу контролю становили 45 дітей, у яких не виявлено жодної соматичної патології. Для аналізу значимості окремих факторів у виникненні патології гастродуоденальної зони у дітей використано методи множинної кореляції та факторного аналізу. Одержані результати продемонстрували домінування ролі психоемоційних і психосоціальних факторів у формуванні функціональних розладів шлунка та дванадцятипалої кишки й гастриту/гастродуоденіту, тоді як при деструктивних формах гастродуоденальної патології переважав внесок біологічних факторів. Встановлено гетерогенність функціональної диспепсії як нозологічної форми: вагомими виявилися як фактори ризику формування деструкції слизової оболонки, так і психоемоційні фактори, притаманні власне функціональним розладам. Це пояснює різний перебіг функціональної диспепсії - в одних випадках непрогредієнтний, коли розлад залишається функціональним протягом десятиліть, в інших - це перша стадія континууму "функціональна диспепсія - гастрит/гастродуоденіт - виразкова хвороба". Висновки: формування хвороб гастродуоденальної зони, їх перебіг, прогноз визначає комбінація факторів ризику. Визначення їх ролі в кожному окремому випадку надасть можливість індивідуалізувати лікувальну та профілактичну тактику і підвищити їх ефективність, можливо, зменшивши економічні затрати.
Попередній перегляд:   Завантажити - 257.053 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Личковська О. Л. 
Гастроезофагеальний рефлюкс у дітей раннього віку: диференційна діагностика та лікування [Електронний ресурс] / О. Л. Личковська // Сучасна гастроентерологія. - 2016. - № 1. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_1_5
Мета роботи - вивчити особливості клінічних виявів фізіологічного та патологічного гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР) у немовлят, а також можливостей диференційної діагностики та лікування. Під спостереженням перебували 108 дітей віком від 1 до 7 міс, батьки яких вперше звернулися по медичну допомогу з приводу частого зригування. До групи спостереження включали дітей з ознаками фізіологічного ГЕР. Обстеження та лікування проводили згідно з протоколами МОЗ України та рекомендаціями ESPGHAN. Огляд дітей та клінічну оцінку перебігу синдрому зригувань здійснювали при першому відвідуванні, на 3 - 5, 7 - 10, 14 - 30-ту добу. Серед обстежених дітей незначно переважали хлопчики, за віком - діти до 6 міс з легким та середнім ступенем тяжкості зригувань. На природному вигодовуванні перебували 48 (44,4 %) дітей, решта - на штучному або змішаному. Обтяжений спадковий анамнез щодо гастроезофагеальної рефлюксної хвороби виявлено у 47 (43,5 %) родинах. У 25 (23,1 %) дітей часті зригування поєднувалися з неспокоєм та криком, з них у 2 діагностовано KISS-синдром. У 38 дітей з обтяженим алергологічним анамнезом припинення або істотне зменшення інтенсивності зригувань спостерігали на тлі призначення гіпоалергенної дієти (елімінації білків коров'ячого молока). Висновки: синдром зригувань у немовлят, навіть якщо він відповідає критерію фізіологічного ГЕР, гетерогенний за природою та може бути виявом різних розладів. Особливу групу складають діти з обтяженим алергологічним анамнезом, у яких зригування можуть бути першим неспецифічним виявом алергії на білки коров'ячого молока. Ступінчаста терапія ГЕР та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у немовлят, рекомендована протоколами МОЗ України та ESPGHAN, є ефективною у більшості дітей, однак потребує врахування гетерогенності цих розладів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.248 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Мельничук Г. М. 
Застосування фізичних (апаратних) методів видалення зубних відкладень та полірування поверхні кореня у пародонтології [Електронний ресурс] / Г. М. Мельничук, О. Л. Личковська // Клінічна стоматологія. - 2015. - № 3-4. - С. 30-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klct_2015_3-4_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 226.332 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Кеч Н. Р. 
Актуальні питання лікування і профілактики остеопенічного синдрому в дітей (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Н. Р. Кеч, О. З. Гнатейко, О. Л. Личковська, Н. С. Лук’яненко, І. Ю. Кулачковська // Україна. Здоров'я нації. - 2016. - № 1-2. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2016_1-2_20
Огляд літератури присвячено актуальній проблемі сучасної педіатрії - остеопенічному синдрому в дітей, що проявляється у вигляді остеопенії та остеопорозу. Висвітлено сучасні погляди на лікування й профілактику цієї патології в дітей різного віку та дорослих, запропоновано практичні рекомендації з метою поліпшення можливості превентивного і лікувального впливу на таке соціально значуще захворювання, як остеопенічний синдром у дітей, в закладах первинної медико-санітарної допомоги.
Попередній перегляд:   Завантажити - 461.121 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Гнатейко О. З. 
Частота ураження різних систем та органів у дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Електронний ресурс] / О. З. Гнатейко, М. І. Опока, О. Л. Личковська, Т. Ю. Цьолко // Здоровье ребенка. - 2016. - № 6. - С. 98-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_6_18
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) - це хронічне рецидивуюче захворювання, зумовлене порушенням моторно-евакуаторної функції гастроезофагеальної зони, що характеризується спонтанним і/або регулярним закиданням у стравохід шлункового чи дуоденального вмісту, що призводить до ушкодження дистального відділу стравоходу. ГЕРХ є одним із найбільш поширених захворювань, що вражають стравохід. З огляду на значне число чинників, що зумовлюють ГЕРХ його етіологія ще не є чітко визначеною, і внесок кожного фактора потребує подальшого аналізу. Мета роботи - проаналізувати особливості та частоту поєднання ГЕРХ із патологією інших органів і систем. Проведено клінічний аналіз 73 випадків ГЕРХ у дітей шкільного віку. Проаналізовано частоту поєднання ГЕРХ із патологією інших систем та органів шляхом збору детального анамнезу та аналізу медичної документації пацієнтів. У 66 % дітей із ГЕРХ виявлено поєднання досліджуваної патології з іншими ураженнями шлунково-кишкового тракту, у 50,7 % - з ураженням кістково-м'язової системи, у 12,3 % - наявність захворювань сечовидільної системи. У майже третини дітей із ГЕРХ спостерігали вроджені вади зі сторони різних систем та органів, серед яких виявляли доліхосигму, пролапс мітрального клапана, нефроптоз/ротацію нирок/пієлоектазії/міхурово-мисковий рефлюкс, деформації жовчного міхура. Наведено опис клінічного випадку поєднання уражень зі сторони серцево-судинної, травної, сечовидільної систем, який дозволяє припустити наявність спільного етіологічного чинника діагностованих патологій. Проаналізовано дані щодо поєднання ГЕРХ із патологією інших систем й органів і його спектром, а також результати роботи інших дослідницьких груп вказують на ймовірну спільну складову в їх етіології. Спільним чинником в описаних випадках поєднання патологій може бути порушення синтезу сполучної тканини/недиференційована дисплазія сполучної тканини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 236.377 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Личковська О. Л. 
Ефективність застосування пробіотиків у лікуванні синдрому подразненого кишечника у дітей [Електронний ресурс] / О. Л. Личковська, О. З. Гнатейко, О. Г. Яворський, Х. О. Семен, Х. Б. Козерема, В. Д. Семен, О. П. Єлісеєва // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 5. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_5_6
Мета роботи - вивчити доцільність застосування пробіотиків, які містять лактобактерії (Lactobacillus reuteri DSM 17938), у комплексному лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК) у дітей. Під спостереженням перебували 42 дитини віком 5 - 12 років, у яких діагностовано СПК за Римськими критеріями III. Дітей було розподілено на 2 групи: пацієнтам основної групи (n = 21) у комплексі лікування призначали пробіотик, який містив L. reuteri DSM 17938, протягом одного місяця; пацієнти групи порівняння (n = 21) одержували лише протокольну терапію. До та після лікування оцінювали загальноклінічні показники та вираженість симптомів. Визначали концентрацію фекального кальпротектину, секреторного імуноглобуліну A (sIgA), <$Ealpha sub 1>-антитрипсину і панкреатичної еластази в калі за допомогою комерційних лабораторних наборів Ridascreen (R-Biopharm AG, Німеччина) за методом імуноферментного аналізу. СПК із переважанням закрепів діагностовано в 15-ти (35,7 %) дітей, з переважанням проносів - у 12-ти (28,6 %), з чергуванням закрепів і проносів - у 15-ти (35,7 %). Основними провокувальними чинниками були стрес (35,7 %) та перенесені кишкові інфекції (33,3 %). Після лікування відзначено позитивну динаміку в обох групах, однак вираженість таких сипмтомів СПК, як біль у животі, порушення випорожнення, імперативні позиви до дефекації, в основній групі була достовірно меншою. Із фекальних маркерів запалення під час первинного обстеження дещо підвищеним був лише рівень кальпротектину, який достовірно зменшився після лікування в основній групі та був майже удвічі нижчим, ніж у групі порівняння. Вміст sIgA, <$Ealpha sub 1>-антитрипсину та панкреатичної еластази був у межах норми в обох групах, причому рівень sIgA після лікування значно збільшився лише в дітей основної групи, що свідчить про активізацію локальної запальної відповіді. Висновки: застосування пробіотиків, які містять лактобактерії, у комплексній терапії СПК сприяє ранній ліквідації клінічних симптомів і нормалізації вмісту основних фекальних маркерів запалення. Найінформативнішими лабораторними критеріями для оцінки ефективності лікування СПК є рівень фекального кальпротектину та sIgA.
Попередній перегляд:   Завантажити - 200.727 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Личковська О. Р. 
Партисипативні інтернет-видання в сучасному українському медіа-просторі: можливості і обмеження [Електронний ресурс] / О. Р. Личковська // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. - 2016. - Вип. 10. - С. 200-207. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_sociology_2016_10_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 343.515 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Личковська О. Л. 
Динаміка про- і антиоксидантних показників при застосуванні фотодинамотерапії у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит [Електронний ресурс] / О. Л. Личковська, Г. М. Мельничук // Вісник стоматології. - 2017. - № 1. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2017_1_7
Обстежено 48 пацієнтів (20 - 44 років) без соматичних захворювань, які були розділені на групи: 18 здорових і 30 хворих на генералізований пародонтит (ГП) хронічного перебігу: у 15 - ГП початкового-I ступеня (I група) і у 15 - I - II (II група). Вивчено вплив комплексного лікування із використанням методу фотодинамотерапії на показники різних фракцій окисних модифікацій білків (ОМБ) та активність супероксиддисмутази (СОД) у ротовій рідині. Встановлено, що у хворих підвищувався рівень ОМБ всіх фракцій, особливо в II групі. Водночас знижувалася активність СОД. Завдяки лікуванню ГП (фотодинамотерапія, аплікації гелю "Генгігель", прийом препарату "Апілак") досягнуто достовірне зниження вмісту ОМБ усіх фракцій та підвищення активності СОД із досягненням даних у здорових у I групі. Одержані результати утримувалися півроку, що свідчить про дієвість розробленого нами способу лікування ГП.
Попередній перегляд:   Завантажити - 361.696 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Гнатейко О. З. 
Стан кісткової системи у дітей з патологією гастродуоденальної зони [Електронний ресурс] / О. З. Гнатейко, Х. Б. Наконечна, О. Л. Личковська, Н. Р. Кеч // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 4. - С. 103-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_4_21
Через значне "омолодження" остеопорозу зросла зацікавленість щодо стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у дітей з різною соматичною патологією. Зокрема важливе місце посідає стан кісткової системи у дітей з патологією гастродуоденальної зони. Мета роботи - вивчити чинники, які сприяють формуванню остеопенічного синдрому у дітей з патологією гастродуоденальної зони. Обстежено 54 дитини з хронічним гастродуоденітом (ХГ) - 30 хлопчиків і 24 дівчинки віком від 6 до 15 років. Пацієнтам проведено комплекс клініко-лабораторних та інструментальних обстежень, який передбачений Уніфікованими клінічними протоколами медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення. Хворі та їх батьки опитані щодо особливостей перебігу основного захворювання, харчування та способу життя за спеціально розробленою анкетою. Усім пацієнтам проведено визначення рівня кальцію в крові, уринолізис та ультразвукову денситометрію. ХГ має негативний вплив на стан кісткової системи у дітей. Так, середнє значення МЩКТ за ХГ становило 79 % у порівнянні з 98 % у здорових дітей. У 52 пацієнтів із 54 виявлено супутні захворювання жовчовивідних шляхів. При цьому нижчі показники МЩКТ спостерігалися у дітей з важчим перебігом основного захворювання; з надмірним прийомом в анамнезі лікарських засобів, які впливають на кислототвірну функцію шлунка; з низьким вмістом у харчовому раціоні продуктів, багатих на кальцій, і надмірним продуктів із високим вмістом фосфатів. Вищі показники МЩКТ спостерігалися також у дітей, які систематично займаються спортом і перебувають на свіжому повітрі понад 2 год на день. Встановлено, що рівень кальцію в крові не віддзеркалює його дефіцит у кістковій системі. Також не виявлено залежності остеопенічого синдрому від Helicobacter pylory(+) чи Helicobacter pylory(-) типу ХГ. Для корекції остеопенічного синдрому всі пацієнти зі зниженою МЩКТ приймали препарати кальцію і дотримувалися рекомендацій щодо дієти і способу життя. За повторного обстеження через 6 міс виявлено підвищення середнього значення МЩКТ на 11 %. Висновки: у разі хронічної патології гастродуоденальної зони у дітей визначається зниження МЩКТ. Рівень МЩКТ залежить від перебігу захворювання, факторів зовнішнього середовища, способу життя та характеру харчування. Їх оптимізація та призначення препаратів кальцію призводять до вірогідного підвищення МЩКТ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 361.144 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Личковська О. Л. 
Дослідження коротко ланцюгових жирних кислот – метаболітів пародонтопатогенної мікрофлори – як діагностичних маркерів стану мікробіоценозу ротової порожнини [Електронний ресурс] / О. Л. Личковська, Г. М. Мельничук // Український стоматологічний альманах. - 2017. - № 1. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usa_2017_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 353.972 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Косминіна Н. С. 
Роль дефіциту цинку у виникненні патології щитоподібної залози у дітей в умовах екологічно несприятливого йододефіцитного довкілля [Електронний ресурс] / Н. С. Косминіна, О. Л. Личковська, А. А. Мальська, М. І. Дац-Опока // Проблеми ендокринної патології. - 2019. - № 2. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2019_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 267.461 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Кеч Н. Р. 
Клінічний та функціональний стан щитовидної залози у дітей з екологічно несприятливих регіонів в динаміці лікування [Електронний ресурс] / Н. Р. Кеч, О. З. Гнатейко, О. Л. Личковська // Проблеми ендокринної патології. - 2019. - № 3. - С. 14-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2019_3_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 337.915 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Личковська О. Л. 
Динаміка морфологічного стану слизової оболонки шлунка в ранньому постерадикаційному періоді у дітей [Електронний ресурс] / О. Л. Личковська, О. З. Гнатейко, Н. Р. Кеч, І. Ю. Кулачковська, В. Д. Семен, Л. Я. Чекан // ScienceRise. Medical science. - 2016. - № 3(3). - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2016_3(3)__6
Попередній перегляд:   Завантажити - 400.888 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Косминіна Н. С. 
COVID-19 у дітей [Електронний ресурс] / Н. С. Косминіна, І. Ю. Авраменко, О. Л. Личковська // Здоров'я дитини. - 2021. - Т. 16, № 5. - С. 351-354. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2021_16_5_7
У 2020 р. новий людський коронавірус, названий коронавірусом-2 тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2), спричинив пандемію, викликавши перебіг захворювання від легких симптомів до тяжких випадків. Мета роботи - проаналізувати особливості перебігу коронавірусної хвороби (КВХ) серед дітей віком від 3 до 18 років. Проведено аналіз медичних карт 69 дітей віком від 3 до 18 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "ОХМАТДИТ" у період із квітня по грудень 2020 р. із діагнозом "коронавірусна хвороба". Лабораторні дослідження наявності РНК вірусу SARS-CoV-2 проводили в зразках мазків із носоглотки методом полімеразної ланцюгової реакції в Державній установі "Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України". Статистично результати опрацьовували за допомогою програмного забезпечення Excel із пакетів Microsoft Office 2019. Установлено, що 88,4 % дітей контактували з інфікованими членами родини. Супутні захворювання спостерігались у 17,3 % дітей. Основними проявами КВХ у дітей були: гарячка >> 38 <^>oC - 52,2 % дітей, << 38 <^>oC - 39,1 %, біль у горлі - 14,5 %, нежить - 13 %, втрата нюху та смаку - 8,7 %, кашель - 24,6 %, біль у животі та діарея - 10,1 %, загальна слабкість - 52,2 %. Під час лабораторного обстеження лейкоцитоз спостерігався у 5,9 % дітей, лейкопенія - у 53,6 %. У 36,2 % дітей виявилася пневмонія. У 2 дітей діагностовано ускладнення у вигляді синдрому мультизапальної системної відповіді, що мав тяжкий, загрозливий для життя перебіг. У період із 14-го по 48-й день після перенесеного COVID-19 цей синдром діагностовано ще у 10 дітей. Встановлено, що діти, незалежно від віку, є чутливими до коронавірусу та не були першоджерелом SARS-CoV-2 у сім'ї. Клінічний перебіг захворювання проявлявся у більшості випадків гарячкою та загальною слабкістю. Пневмонія спостерігалася у 36,2 % дітей, тяжкі ускладнення у вигляді мультисистемного запального синдрому діагностовано у 2 дітей на тлі гострого перебігу хвороби та у 10 дітей цей синдром виник протягом 48 днів після перенесеного COVID-19.
Попередній перегляд:   Завантажити - 366.787 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського