Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Реферативна база даних (40)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Логінський В$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Виговська Я. І. 
Рефрактерна імунна тромбоцитопенічна пурпура (патогенез, перспективи лікування) [Електронний ресурс] / Я. І. Виговська, І. Й. Євстахевич, Н. Ф. Бужерак, Л. В. Шевченко, О. В. Книш, Ю. Л. Євстахевич, В. Ф. Інденко, В. Є. Логінський // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2011. - № 4. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujgt_2011_4_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.681 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Стасишин О. В. 
Поліморфізм гена CTLA-4 у хворих на гемофілію а і поява імунних інгібіторів фактора VIII [Електронний ресурс] / О. В. Стасишин, М. Я. Тиркус, В. В. Красівська, Г. В. Макух, В. Є. Логінський // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2011. - № 6. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujgt_2011_6_6
3.

Лебедь Г. Б. 
Клінічне значення популяційної структури лімфоїдних клітин селезінки у хворих на імунну тромбоцитопенічну пурпуру [Електронний ресурс] / Г. Б. Лебедь, Я. І. Виговська, І. Й. Євстахевич, А. А. Мазурок, Ю. Л. Євстахевич, В. Є. Логінський // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_2_13
4.

Дорош О. І. 
Аналіз початкових клініко-гематологічних проявів при окремих імунофенотипових варіантах гострої лімфобластної лейкемії у дітей [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, Я. І. Виговська, Г. Б. Лебедь, Р. С. Поліщук, О. О. Трояновська, А. В. Петрух, В. Є. Логінський // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_2_19
5.

Вальчук М. О. 
Цитогенетичні дослідження клітин лімфатичних вузлів черевної порожнини при їх лапароскопічній біопсії у хворих на злоякісні лімфоми [Електронний ресурс] / М. О. Вальчук, В. Ф. Інденко, О. В. Зотова, А. С. Лук’янова, Ю. С. Кароль, І. Й. Євстахевич, Р. Воронєцка, Б. Пєньковска-Ґреля, В. Є. Логінський // Онкология. - 2013. - т. 15, № 2. - С. 128-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2013_15_2_10
Мета роботи - оцінити придатність пухлинного матеріалу, одержаного під час лапароскопічної (відеохірургічної) діагностичної біопсії ізольовано уражених лімфатичних вузлів (ЛB) черевної порожнини і заочеревинного простору, для цитогенетичного дослідження і визначити його діагностичну цінність. Методи: діагностичну біопсію проведено за оригінальною, опрацьованою в ДУ "ІПКТМ НАМН України" методикою, спрямованою на забезпечення легшого доступу до уражених ЛВ та запобігання післяопераційній кровотечі, у 32-х хворих. Діагноз лімфоїдної неоплазії (ЛН) на основі гістологічного й імунофенотипічного дослідження біопсійного матеріалу встановлено у 62,5 % пацієнтів. Цитогенетичні дослідження (аналіз каріотипу та FTSH) клітин ЛВ проведено в 11-ти хворих на В-клітинні ЛН. Виявлено низку хромосомних аберацій: за хронічної лімфоцитарної лейкемії/лімфомі з малих лімфоцитів - del(ll)(q23); +8, +12; у разі фолікулярної лімфоми - t(2;18;5)(pll;q21;q21); у випадку дифузної B-великоклітинної лімфоми - add(14q); add(6)(p22). У FISH-дослідженні визначили делецію гена ATM за хронічної лімфоцитарної лейкемії/лімфоми з малих лімфоцитів, реаранжування генів BCL2 та IgK у разі фолікулярної лімфоми, ампліфікацію генів IGH, BCL6, BCL2 за дифузної B-великоклітинної лімфоми. Висновок: встановлено доцільність застосування лапароскопічної біопсії у випадку ізольованого ураження ЛВ черевної порожнини для своєчасної діагностики ЛН.
Попередній перегляд:   Завантажити - 618.669 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Козлова О. І. 
Імунофенотипові ознаки злоякісних клітин при лімфобластній лімфомі у дітей [Електронний ресурс] / О. І. Козлова, Р. С. Поліщук, Г. Б. Лебедь, О. В. Глинська, В. Є. Логінський // Патологія. - 2009. - Т. 6, № 1. - С. 29-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2009_6_1_9
Иммуноцито(гисто)химическое исследование субстратных клеток при лимфобластной лимфоме у детей позволяет установить их лимфоидное происхождение с целью дифференциальной диагностики с неопластическими клетками другого генеза, а также определить линейное происхождение (Т или В) лимфобластов. Иммунофенотипическая характеристика последних отвечает фенотипу незрелых Т- и В-лимфоцитов, как при Т- и В-клеточном остром лимфобластном лейкозе.
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.297 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Красівська В. В. 
Властивості патологічних інгібіторів зсідання крові з антифосфоліпідною активністю у хворих на імунну тромбоцитопенічну пурпуру [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, І. Й. Євстахевич, О. В. Стасишин, В. Є. Логінський // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 407-418. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__56
У частини хворих на імунну тромбоцитопенічну пурпуру (ІТП) у 25 % - 73 % випадків можуть виявлятись неспецифічні антитіла, зокрема, антифосфоліпідні антитіла/вовчаковий антикоагулянт (АФЛА/ВА), що викликає труднощі диференціації ІТП з іншими формами симптоматичних імунних тромбоцитопеній. З іншого боку, у 2/3 хворих з АФЛА та зниженою кількістю тромбоцитів, у яких відсутні клінічні прояви антифосфоліпідного синдрому (АФС), помилково діагностується ІТП. З метою з'ясування типу патологічного інгібітору (ВА), який виникає у хворих на ІТП з наявністю антифосфоліпідної активності, досліджено кінетику реакції його нейтралізації нормальною плазмою. Щодо наявності ВА було обстежено 54 хворих на ІТП. Діагностику ВА здійснювали на основі подовження часу зсідання у фосфоліпід-залежних коагуляційних тестах за алгоритмом згідно міжнародних рекомендацій (Subcommittee on lupus anticoagulant/antiphospholipid antibodies SSC-ISTH та Британським гематологічним товариством). У хворих з підозрою на наявність ВА визначали активність фактора VIII (ФVIII), фактора IX (ФIX) та інгібіторні нейтралізуючі антитіла до ФVIII, ФIX. У 5 пацієнтів з виявленим ВА було досліджено характер інгібіції на основі подовженого активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) до інкубації суміші плазми хворого з нормальною плазмою (у зростаючій концентрації) та після її інкубації протягом 1 год з побудовою відповідного графіка. Антифосфоліпідну активність (ВА) виявлено у 14,8 % обстежених хворих на ІТП. Нейтралізуючі інгібіторні антитіла до ФVIII та ФIX в обстежених хворих на ІТП з антифосфоліпідною активністю були відсутні. Під час визначення типу інгібітору на основі модифікованого корекційного тесту (тест II етапу) з трьохетапної послідовності тестів для виявлення активності ВА, у всіх хворих на ІТП з ВА за концентрації нормальної плазми у суміші 25 % (1:4) та 50 % (1:1) не відбувалось нормалізації подовженого АЧТЧ. Всі криві відображають негайну інгібіторну дію ВА, яка проявляється одразу після змішування плазми хворого з нормальною плазмою без інкубації суміші, та майже повну відсутність нейтралізації цього інгібітора нормальною плазмою після годинної інкубації. Висновки: у хворих на ІТП з виявленим ВА кінетика реакції нейтралізації інгібіторного впливу на зсідання нормальною плазмою у тесті АЧТЧ є комплексною (II порядку), яка притаманна аутоімунним антитілам II типу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 376.861 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Євстахевич Ю. Л. 
Клінічна ефективність та віддалені результати спленектомії при хронічній лімфоцитарній лейкемії [Електронний ресурс] / Ю. Л. Євстахевич, І. Й. Євстахевич, О. Я. Виговська, Г. Б. Рехтман, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.862 Mb    Зміст випуску     Цитування
9.

Зотова О. В. 
Цитогенетичні фактори прогнозу при гострих лімфобластних лейкеміях [Електронний ресурс] / О. В. Зотова, А. С. Лук’янова, М. О. Вальчук, Г. Б. Лебедь, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 87-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.422 Mb    Зміст випуску     Цитування
10.

Пеленьо Н. В. 
Волосистоклітинна лейкемія – варіант (діагностика, лікування) [Електронний ресурс] / Н. В. Пеленьо, Я. І. Виговська, З. В. Масляк, Ю. Л. Євстахевич, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 196-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.786 Mb    Зміст випуску     Цитування
11.

Пеленьо Н. В. 
Особливості перебігу та принципи діагностики волосистоклітинної лейкемії [Електронний ресурс] / Н. В. Пеленьо, Я. І. Виговська, О. О. Шалай, З. В. Масляк, Г. Б. Лебедь, В. Є. Логінський // Український медичний часопис. - 2013. - № 5. - С. 142-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_5_36
Проаналізовано клінічні прояви та лабораторні показники у хворих на волосистоклітинну лейкемію (ВКЛ). Діагностика класичного варіанту ВКЛ базується на виявленні у периферичній крові та/або кістковому мозку лейкемічних волосистих клітин із позитивною реакцією на тартратрезистентну кислу фосфатазу та фенотипом panB+, CD5-, CD10-, CD11c+, CD25+, CD103+; панцитопенією; реактивним фіброзом кісткового мозку та спленомегалією. Клінічна картина, а саме початок і перебіг ВКЛ, залежить від ступеня вираженості цитопенії у периферичній крові. ВКЛ необхідно диференціювати зі всіма захворюваннями, для яких є характерними цитопенія та спленомегалія, а також з іншими хронічними лімфопроліферативними хворобами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 186.279 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Євстахевич Ю. Л. 
Спленектомія в лікуванні хронічних лімфопроліферативних неоплазій, ускладнених автоімунною гемолітичною анемією [Електронний ресурс] / Ю. Л. Євстахевич, І. Й. Євстахевич, М. М. Семерак, О. Я. Виговська, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 62-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 398.563 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Зотова О. В. 
Діагностичне та прогностичне значення сприятливих цитогенетичних маркерів у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію [Електронний ресурс] / О. В. Зотова, А. С. Лук’янова, М. О. Вальчук, І. С. Ванько, С. В. Осідач, М. М. Римар, Ю. С. Кароль, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 70-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 693.194 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Новак В. Л. 
Результати імунотерапії та місцевого антисептичного лікування уражень шкіри при грибоподібному мікозі та синдромі Сезарі [Електронний ресурс] / В. Л. Новак, Д. М. Курган, М. В. Кокоруз, Ю. В. Деркач, В. Є. Логінський, С. В. Примак, М. Г. Курган // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 133-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 519.253 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Шалай О. О. 
Експресія CD38 і вуглеводні детермінанти лейкемічних B-лімфоцитів при хронічній лімфоцитарній лейкемії [Електронний ресурс] / О. О. Шалай, Г. Б. Лебедь, В. А. Барілка, Я. І. Виговська, Н. Я. Томашевська, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 214-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 396.52 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Євстахевич Ю. Л. 
Показання до спленектомії при В-клітинній лімфоїдній неоплазії і її результати [Електронний ресурс] / Ю. Л. Євстахевич, І. Й. Євстахевич, О. Я. Виговська, М. М. Семерак, В. Є. Логінський // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 8. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_8_11
Мета роботи - узагальнити показання до спленектомії у хворих з В-лімфопроліферативною неоплазією і оцінити її ефективність. Спленектомію виконано у 41 хворого з хронічною лімфоцитарною лейкемією (ХЛЛ), у 46 хворих з лімфомою маргінальної зони селезінки (ЛМЗС), у 27 хворих з волосистоклітинною лейкемією (ВКЛ). Спленектомія за наявності сумнівів дає змогу діагностувати варіант лімфоїдної неоплазії. Результатом операції є видалення значного об'єму пухлини, усунення абдомінальної компресії, припинення гемолізу, нормалізація числа тромбоцитів, зниження або зникнення потреби в цитостатичній терапії. Безпосереднього позитивного результату досягнуто у 92,7 % хворих з ХЛЛ, у 95,7 % хворих з ЛМЗС, у 81 % хворих з ВКЛ. Висновки: спленектомію при лімфоїдній неоплазії виконують за діагностичними і/або лікувальними показаннями. Спленектомія з лікувальною метою показана за наявності резистентної до цитостатичної терапії масивної спленомегалії з явищами абдомінальної компресії, гемоцитопенії імунного або гіперспленічного характеру, регіональної портальної гіпертензії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 153.508 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Євстахевич Ю. Л. 
Спленектомія в лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії [Електронний ресурс] / Ю. Л. Євстахевич, І. Й. Євстахевич, М. М. Семерак, В. Є. Логінський // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, вип. 3. - С. 172-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2019_27_3_4
Спленектомію проведено у 41 хворого на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ). Показаннями до спленектомії в представленій групі хворих були значна спленомегалія з абдомінальним дискомфортом, супутня імунна гемоцитопенія за відсутності ефекту від цитостатичної терапії, явища гіперспленізму, спонтанний розрив селезінки з внутрішньочеревною кровотечею. Спленектомія виявилась ефективною у 38 (93 %) пацієнтів із ХЛЛ: видалено великий об'єм пухлинної маси, ліквідовано абдомінальний дискомфорт, за супутньої автоімунної гемолітичної анемії припинився гемоліз, а у випадку імунної тромбоцитопенії піднявся рівень тромбоцитів і зник геморагічний синдром. Післяопераційна летальність становила 2,4 %. Найгірші віддалені результати спленектомії спостерігали у хворих на ХЛЛ із супутнім синдромом Еванса - Фішера. Медіана загального виживання у цих пацієнтів дорівнювала лише 49,5 міс.Спленектомію проведено у 41 хворого на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ). Показаннями до спленектомії в представленій групі хворих були значна спленомегалія з абдомінальним дискомфортом, супутня імунна гемоцитопенія за відсутності ефекту від цитостатичної терапії, явища гіперспленізму, спонтанний розрив селезінки з внутрішньочеревною кровотечею. Спленектомія виявилась ефективною у 38 (93 %) пацієнтів із ХЛЛ: видалено великий об'єм пухлинної маси, ліквідовано абдомінальний дискомфорт, за супутньої автоімунної гемолітичної анемії припинився гемоліз, а у випадку імунної тромбоцитопенії піднявся рівень тромбоцитів і зник геморагічний синдром. Післяопераційна летальність становила 2,4 %. Найгірші віддалені результати спленектомії спостерігали у хворих на ХЛЛ із супутнім синдромом Еванса - Фішера. Медіана загального виживання у цих пацієнтів дорівнювала лише 49,5 міс.
Попередній перегляд:   Завантажити - 416.558 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Євстахевич Ю. Л. 
Спленектомія у лікуванні лімфоми з клітин мантії [Електронний ресурс] / Ю. Л. Євстахевич, М. О. Вальчук, І. Й. Євстахевич, М. М. Семерак, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 94-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 523.057 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Зотова О. В. 
Цитогенетичні фактори прогнозу при мієлодиспластичному синдромі [Електронний ресурс] / О. В. Зотова, А. С. Лук’янова, М. О. Вальчук, О. О. Шалай, В. Л. Новак, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 105-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 655.411 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Логінський В. О. 
Імунологічний профіль лімфоїдних клітин хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію з імунними ускладненнями в процесі лікування преднізолоном і хлорамбуцилом [Електронний ресурс] / В. О. Логінський, Ю. С. Кароль, О. М. Цяпка, Я. І. Виговська // Лікарська справа. - 2009. - № 1-2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2009_1-2_8
Проведено порівняльне дослідження імунологічного фенотипу лімфоїдних клітин периферичної крові хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію (ХЛЛ) з імунною цитопенією в процесі лікування преднізолоном та хлорамбуцилом з преднізолоном. Показано, що включення до лікування хлорамбуцилу (хлорамбуцил + преднізолон) сприяло досягненню ремісії імунного процесу у більшості хворих, хоча середня тривалість ремісії суттєво не різнилась. Кращий клінічний результат супроводжувався більш суттєвими змінами лейкемічної В-клітинної популяції, ніж у разі застосування лише преднізолону. Зменшення абсолютної кількості лімфоцитів у випадку ХЛЛ під дією хлорамбуцилу та преднізолону супроводжувалося зниженням експресії лише окремих В-клітинних антигенів дозрілих клітин з мінімальними ознаками активації. Обгрунтовано доцільність поєднання преднізолону з хлорамбуцилом у випадках високого лейкоцитозу і вираженої гіперплазії органів лімфоїдної системи.
Попередній перегляд:   Завантажити - 171.938 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського