Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Локес-Крупка Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 26
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Локес П. І. Морфологія печінки та нирок за печінково-ниркового синдрому у собак і котів [Електронний ресурс] / П. І. Локес, С. О. Кравченко, Т. П. Локес-Крупка, А. В. Грищук // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2014. - № 1. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2014_1_15 Дослідженнями встановлено, що за розвитку печінково-ниркового синдрому у собак та свійських котів у печінці й нирках відбуваються структурні зміни. Патологоанатомічні зміни полягають у збільшенні, набряку та осередкових змінах кольору печінки і нирок. Мікроскопічні зміни полягають у розвитку білкової (зернистої та гідропічної) дистрофії, осередковому некрозі гепатоцитів і проявах екстракапілярного гломерулонефриту й інтерстиційного нефриту, атрофії більшості звивистих канальців і ниркових клубочків.
| 2. |
Локес П. І. Диференційна діагностика хвороб печінки у свійських собак і котів [Електронний ресурс] / П. І. Локес, Т. П. Локес-Крупка // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2014. - № 1. - С. 58-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2014_1_17 Встановлено, що патологія печінки має значне поширення серед свійських собак та котів. Наведено структуру захворюваності печінки у тварин даних видів. Встановлено, що диференціацію найпоширеніших хвороб печінки (гепатиту, гепатодистрофії та цирозу) в собак і котів необхідно проводити за клінічними ознаками, симптомами, результатами УЗД і лабораторного аналізу крові. Описані найтиповіші симптоми захворювань, їх ультрасонографічні відмінності та характерні біохімічні показники крові.
| 3. |
Локес-Крупка Т. П. Біохімічні показники сироватки крові за гепатоліпідозу у свійських котів [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка, М. І. Цвіліховський // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер. : Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва. - 2013. - Вип. 188(3). - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_vet_2013_188(3)__19
| 4. |
Локес-Крупка Т. П. Характерні клінічні ознаки у свійських котів за гепатоліпідозу [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2014. - № 2. - С. 179-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2014_2_40 Більшість захворювань печінки у свійських котів мають спільну клінічну картину, але кожному з них притаманні свої особливості прояву. Наведено клінічні ознаки гепатоліпідозу у свійських котів: іктеричність кон'юнктиви, слизової оболонки ротової порожнини, носа та шкіри, наявність блювання, погіршення якості шерсті та свербіж. Встановлено, що ожиріння тварин, з наступним проявом анорексії, є сприятливим фактором розвитку ліпідозу печінки. Наведено вікову та порідну схильність свійських котів до захворювання на гепатоліпідоз.
| 5. |
Локес П. І. Стан обміну білірубіну у свійських собак і котів за гепатиту [Електронний ресурс] / П. І. Локес, С. О. Кравченко, Т. П. Локес-Крупка // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2014. - № 3. - С. 98-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2014_3_21 Встановлено, що у собак та котів за гепатиту порушується пігментна функція печінки. Відбувається порушення динамічної рівноваги мім: утворенням, кон'югацією та виведенням білірубіну. У собак за гострого перебігу гепатиту кількість загального білірубіну підвищена у 5,0, кон'югованого - у 13,1 разів; більшою мірою порушується виділення кон'югованої форми пігменту. У котів вміст загального білірубіну збільшений у 10,5 разу і в однаковій мірі порушується синтез диглюкуроніду білірубіну та його виведення.
| 6. |
Цвіліховський М. І. Активність ферментів сироватки крові за гепатоліпідозу свійських котів у процесі лікування [Електронний ресурс] / М. І. Цвіліховський, Т. П. Локес-Крупка // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2014. - № 3. - С. 101-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2014_3_22 Наведено результати дослідженнь свійських котів різного віку та статі, хворих на гепатоліпідоз, у процесі лікування. Наведено схему лікування, що включає дієто- і фармакотерапію. У результаті комплексного лікування у котів встановлені позитивні зміни загального стану. Це підтверджують зміни біохімічного спектру крові тварин. Знизилася активність АлАТ і АсАТ у сироватці крові як у тварин першої, так і другої груп (I група - на 23,3 та 20,6 %, II група - на 19,1 та 16,3 % відповідно). Активність ЛФ у сироватці крові знизилася у тварин першої та другої груп на 24,8 і 19,2 % відповідно. Аналогічна тенденція спостерігалася й щодо активності ГГТП, яка у сироватці крові котів першої групи знизилася на 25,4 %, а другої - на 28,4 %.
| 7. |
Локес-Крупка Т. П. Застосування ультрасонографії в діагностиці гепатоліпідозу у свійських котів [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка // Науковий вісник ветеринарної медицини. - 2014. - Вип. 13. - С. 140-142 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvvm_2014_13_41
| 8. |
Локес П. І. Морфологічні зміни печінки за гепатиту у собак і котів [Електронний ресурс] / П. І. Локес, С. О. Кравченко, Т. П. Локес-Крупка, Т. Л. Бурда // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2014. - № 4. - С. 58-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2014_4_12 Дослідженнями встановлено, що за розвитку гепатиту у собак та домашніх котів у печінці запальний процес перебігає у двох формах - серозній та геморагічній. Макроскопічно печінка збільшена та набрякла, її краї - притуплені, капсула напружена, реєструються застійні явища. На розрізі малюнок стертий. Зміни в судинах за обох форм патології аналогічні. Запальний набряк більш виражений за серозної форми гепатиту в котів. В обох випадках відбувається гіпертрофія і гіперплазія клітин Купфера та зерниста дистрофія гепатоцитів.
| 9. |
Локес-Крупка Т. П. Активність ферментів сироватки крові за гепатоліпідозу свійських котів у процесі лікування [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2014. - Т. 16, № 2(1). - С. 194-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2014_16_2(1)__27
| 10. |
Локес-Крупка Т. П. Стан жирового обміну за ліпідозу печінки у свійських котів [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2013. - Т. 15, № 3(1). - С. 174-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_3(1)__37
| 11. |
Кравченко С. О. Спосіб зондування рубця у великої рогатої худоби [Електронний ресурс] / С. О. Кравченко, Н. С. Канівець, Т. П. Локес-Крупка // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2017. - № 3. - С. 94-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2017_3_22 Розглянутий в роботі спосіб надає змогу проводити зондування передшлунків у великої рогатої худоби зондами різних діаметрів з метою виконання діагностично-терапевтичних заходів, що полегшує відбір проб вмістимого рубця, виведення газів за тимпанії та введення лікарських препаратів. Зручне уведення зонду досягається застосуванням зівника власної конструкції. Через зазначений вище зівник можна вводити зонд великій рогатій худобі різних вікових груп. Одержані результати апробовані у виробничих умовах.
| 12. |
Локес-Крупка Т. П. Значення дієтотерапії за лікування свійських котів, хворих на гепатит [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка, Н. С. Канівець, Ю. І. Деренчук, Ю. В. Крилевець // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2018. - № 1. - С. 135-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_1_28 Лікування свійських котів за різних видів патології печінки має бути комплексним. Оскільки у виникненні даної хвороби значну роль відіграє неправильна та нераціональна годівля, внаслідок чого порушується метаболізм тварин загалом, тому одним із важливих напрямів у лікуванні свійських котів за порушення функцій печінки є дієтотерапія. У своїх дослідженнях спрямовано лікувальні заходи на усунення дії саме цього етіологічного чинника. Зокрема, компенсували дефіцит речовин з лабільною метильною групою, які необхідні для забезпечення нормального функціонування печінки. Крім того, забезпечували надходження незамінних (для котів) амінокислот, нестача яких, за порушення умов годівлі, негативно впливає, у першу чергу, на функції печінки.
| 13. |
Аветіков Д. С. Порівняльна характеристика ехогенної структури післяопераційних нормотрофічних та атрофічних рубців шкіри [Електронний ресурс] / Д. С. Аветіков, О. П. Буханченко, К. П. Локес, І. В. Яценко, Т. П. Локес-Крупка // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 44-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_5_13 Мета роботи - вивчити можливості диференціальної діагностики нормотрофічних і атрофічних післяопераційних рубців (ПОР) з використанням ультразвукового дослідження (УЗД). Обстежено 50 пацієнтів з рубцями голови та шиї. Ехогенні відмінності патологічних рубців встановлювали за допомогою УЗД. Ехокартина атрофічних рубців характеризувалась меншою глибиною залягання рубцевої тканини, ніж товщина інтактної шкіри (мінімальне значення - 0,92 мм, максимальне - 2,14 мм). Власна зона рубця мала середній ступінь ехогенності з досить рівномірним розподілом волокон сполучної тканини. Висновки: застосування УЗД надає можливість визначити належність патологічного рубця до певного типу, що спрощує складання алгоритму лікування ПОР шкіри.
| 14. |
Локес-Крупка Т. П. Ультрасонографічні характеристики триадиту у свійських котів [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка // Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування. - 2018. - № 1. - С. 55-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2018_1_14
| 15. |
Локес-Крупка Т. П. Клінічна ефективність дієтотерапії у профілактиці ожиріння у свійського кота [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2018. - № 4. - С. 147-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_4_24 Ожиріння і надмірна маса тіла є одним із найбільш частих патологічних станів у дрібних свійських тварин. Ототожнення домашніх тварин із членами сім'ї і перенесення на них власних харчових звичок відіграє значну роль у розвитку ожиріння. Метаболізм котів, як хижаків, пристосований до засвоєння корму, багатого на білок і вуглеводи. Якщо тварина отримує в раціоні надлишок вуглеводів або крохмалю, то вони не використовуються як джерело енергії і перетворюються на жири. Незбалансований натуральний тип годівлі свійських котів часто призводить до появи надлишкової маси тіла, оскільки власникам важко вираховувати кількість калорій у кожній порції корму.
| 16. |
Локес-Крупка Т. П. Клінічні та морфометричні показники у свійських кота і собаки за наявності ожиріння, що зумовлено цукровим діабетом [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка, М. І. Цвіліховський // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 3. - С. 221-227. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_3_32 Проведено визначення та аналіз клінічних, морфометричних показників свійських котів і собак за наявності цукрового діабету (ЦД) залежно від типу, а також порівняно морфометричні показники у разі ожиріння під час ЦД з показниками тварин, хворих на аліментарне ожиріння. Дослідження проводили на базі клінік ветеринарної медицини м. Полтава: клініки при кафедрі терапії імені професора П. І. Локеса Полтавської державної аграрної академії, "Vet Line", "Vet Comfort". Визначено порідну та вікову схильності до розвитку ЦД у тварин компаньйонів залежно від типу хвороби; встановлювали характерні клінічні ознаки для котів та собак, хворих на ЦД обох типів; провели морфометричні заміри та розрахунки вгодованості собак і котів, хворих на ЦД обох типів, порівнюючи їх з результатами у свійських собак і котів за наявності ожиріння аліментарного генезу. Визначено порідну схильність свійських котів і собак до ЦД залежно від типу. Виявлено, що на 1-тип частіше страждають коти перської породи, на 2-тип - безпорідні. Із зареєстрованих випадків ЦД свійських собак найчастіше патологію реєстрували у тварин порід лабрадор-ретрівер та пудель. Проведено аналіз вікової динаміки розвитку ЦД у свійського кота. З'ясовано, що найбільша кількість тварин із зазначеною патологією виявлена у віковій категорії понад 10 років. Наступна група за чисельністю - це тварини за віком 7 - 9 років. У собак найчастіше патологію на фоні ожиріння реєструють у тварин старше десятирічного віку. Стосовно 1-го типу хвороби - схильні свійські собаки віком від семи років та старше. Визначено основні клінічні ознаками за наявності ЦД у свійських собаки і кота (загальна слабкість, пригнічення та погіршення якості шерсті, а також гіпо- та анорексія). Доведено високу подібність морфометричних показників тварин обох видів як за аліментарного, так і за ендогенного ожиріння. Зареєстровано значну різницю морфометричних показників в умовах різних типів ЦД як у свійських котів, так і в собак. У котів за наявності ЦД 1-типу вміст жирової тканини в організмі нижчий у 3,1 рази порівняно з тваринами з 2-типом, а в собак у 2,8 рази. Достовірно відрізняється у свійських котів і маса тіла, у тварин з 2-типом хвороби вона у 3,3 більша, ніж у тварин із 1-типом діабету.
| 17. |
Локес-Крупка Т. П. Ускладнення за ожиріння у дрібних свійських тварин [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2019. - Вип. 20, № 2. - С. 458-463. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2019_20_2_60 Ожиріння є досить поліетіологічним патологічним станом, що є провокуючим фактором розвитку значного ряду захворювань, таких як серцева недостатність, артрити, цукровий діабет, сечокам'яна хвороба, жирове переродження внутрішніх органів, різноманітні дерматологічні порушення та ін. Ожиріння і цукровий діабет тісно пов'язані з численними порушеннями репродуктивної системи, включаючи припинення овуляції, нерегулярні тічки, низьку фертильність, ризик аборту. За патологічних змін обміну речовин може розвинутися так званий метаболічний артрит. Внаслідок значних порушень обміну речовин за ожиріння у котів і собак встановлений ризик можливості розвитку метаболічного синдрому та значні порушення ендокринної системи. Ферментативні зміни на фоні ожиріння можуть сприяти подальшому прогресуванню гіперкортизолізму, тим самим сприяючи встановленню та/або підтримці супутніх захворювань, пов'язаних з цим захворюванням.Ожиріння є досить поліетіологічним патологічним станом, що є провокуючим фактором розвитку значного ряду захворювань, таких як серцева недостатність, артрити, цукровий діабет, сечокам'яна хвороба, жирове переродження внутрішніх органів, різноманітні дерматологічні порушення та ін. Ожиріння і цукровий діабет тісно пов'язані з численними порушеннями репродуктивної системи, включаючи припинення овуляції, нерегулярні тічки, низьку фертильність, ризик аборту. За патологічних змін обміну речовин може розвинутися так званий метаболічний артрит. Внаслідок значних порушень обміну речовин за ожиріння у котів і собак встановлений ризик можливості розвитку метаболічного синдрому та значні порушення ендокринної системи. Ферментативні зміни на фоні ожиріння можуть сприяти подальшому прогресуванню гіперкортизолізму, тим самим сприяючи встановленню та/або підтримці супутніх захворювань, пов'язаних з цим захворюванням.
| 18. |
Локес-Крупка Т. П. Вплив раціонів на розвиток надмірної маси тіла собак порід середнього розміру [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка, Т. Л. Бурда, М. І. Цвіліховський // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 4. - С. 224-232. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_4_31 Наведено дані стосовно впливу надмірної та ненормованої годівлі свійських собак породи мопс за умови вживання раціонів різних класів на метаболізм ліпідів і білків, а також на характеристики вгодованості. Вибір породи зумовлено як поширеністю мопсів як домашніх улюбленців у населення України, так і схильністю цих тварин до надмірного споживання корму, а отже до накопичення надмірної маси тіла. Упродовж чотирьох місяців проведений експеримент щодо впливу дозованості раціонів різних класів (натуральний, промислові раціони супер-преміум та економ класів) на зміни зовнішнього вигляду тварин (відкладання абдомінального жиру) та стан метаболізму білків та жирів свійських собак породи мопс. На початку дослідження, через два місяці та через чотири місяці проводили клінічні дослідження, оцінку вгодованності, біохімічні дослідження сироватки крові (визначення в сироватці крові вмісту загального білка та його фракцій, тригліцеролів, холестеролу загального, ліпопротеїдів високої, низької та дуже низької густини), одержані дані обробляли статистично. У результаті надмірної неконтрольованої годівлі в собак зареєстрували наявність гіперпротеїнемії, що проявлялося підвищенням рівня загального білка в сироватці крові усіх 3-х груп тварин у 1,13, 1,16 та 1,12 раза, відповідно. Аналіз протеїнограми показав, що підвищення вмісту загального білка в сироватці крові виникав за рахунок підвищення рівня білків фракції альбумінів у 1,15, 1,28 та 1,14 раза, відповідно. У разі застосування раціону економ класу у вільному доступі на тлі гіперпротеінемії та зростання маси. У сироватці крові собак достовірно підвищилась концентрація тригліцеролів та ЛПДНГ у 1,31 раза, холестеролу загального та ЛПНГ у 1,26 та 1,57 раза, відповідно. Важливим є відсутність достовірних змін щодо рівня ЛПВГ у сироватці крові собак, що свідчить про відсутність компенсаторного посилення зворотного шляху холестеролу з тканин і стінок судин у печінку. У собак, які утримувалися на раціоні 3 (натуральний), наприкінці I-го етапу експерименту не було встановлено негативних змін морфометричних показників, а також показників обміну білків і ліпідів, як і в разі вживання раціону 1. По закінченню II-го етапу експерименту як морфометричні (зростання маси тіла в 1,14 раза), так і біохімічні показники собак зазнавали певних змін: зростав уміст білків; рівень тригліцеролів, холестеролу загального та ЛПВГ збільшувався в 1,31, 1,23 та 1,23 раза, відповідно. Такі зміни метаболізму в подальшому можуть спричинити розвиток ожиріння та іншої супутньої внутрішньої патології. Одержані результати є важливими для сучасної ветеринарної практики як елемент експериментально-доказової науки, що дозволить вести ефективну просвітницьку діяльність серед населення з профілактики ожиріння в собак.Наведено дані стосовно впливу надмірної та ненормованої годівлі свійських собак породи мопс за умови вживання раціонів різних класів на метаболізм ліпідів і білків, а також на характеристики вгодованості. Вибір породи зумовлено як поширеністю мопсів як домашніх улюбленців у населення України, так і схильністю цих тварин до надмірного споживання корму, а отже до накопичення надмірної маси тіла. Упродовж чотирьох місяців проведений експеримент щодо впливу дозованості раціонів різних класів (натуральний, промислові раціони супер-преміум та економ класів) на зміни зовнішнього вигляду тварин (відкладання абдомінального жиру) та стан метаболізму білків та жирів свійських собак породи мопс. На початку дослідження, через два місяці та через чотири місяці проводили клінічні дослідження, оцінку вгодованності, біохімічні дослідження сироватки крові (визначення в сироватці крові вмісту загального білка та його фракцій, тригліцеролів, холестеролу загального, ліпопротеїдів високої, низької та дуже низької густини), одержані дані обробляли статистично. У результаті надмірної неконтрольованої годівлі в собак зареєстрували наявність гіперпротеїнемії, що проявлялося підвищенням рівня загального білка в сироватці крові усіх 3-х груп тварин у 1,13, 1,16 та 1,12 раза, відповідно. Аналіз протеїнограми показав, що підвищення вмісту загального білка в сироватці крові виникав за рахунок підвищення рівня білків фракції альбумінів у 1,15, 1,28 та 1,14 раза, відповідно. У разі застосування раціону економ класу у вільному доступі на тлі гіперпротеінемії та зростання маси. У сироватці крові собак достовірно підвищилась концентрація тригліцеролів та ЛПДНГ у 1,31 раза, холестеролу загального та ЛПНГ у 1,26 та 1,57 раза, відповідно. Важливим є відсутність достовірних змін щодо рівня ЛПВГ у сироватці крові собак, що свідчить про відсутність компенсаторного посилення зворотного шляху холестеролу з тканин і стінок судин у печінку. У собак, які утримувалися на раціоні 3 (натуральний), наприкінці I-го етапу експерименту не було встановлено негативних змін морфометричних показників, а також показників обміну білків і ліпідів, як і в разі вживання раціону 1. По закінченню II-го етапу експерименту як морфометричні (зростання маси тіла в 1,14 раза), так і біохімічні показники собак зазнавали певних змін: зростав уміст білків; рівень тригліцеролів, холестеролу загального та ЛПВГ збільшувався в 1,31, 1,23 та 1,23 раза, відповідно. Такі зміни метаболізму в подальшому можуть спричинити розвиток ожиріння та іншої супутньої внутрішньої патології. Одержані результати є важливими для сучасної ветеринарної практики як елемент експериментально-доказової науки, що дозволить вести ефективну просвітницьку діяльність серед населення з профілактики ожиріння в собак.
| 19. |
Локес-Крупка Т. П. Клінічний випадок аліментарного ожиріння у собаки [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 2. - С. 213-218. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_2_30 Проведено визначення та аналіз клінічних, функціональних та структурних показників свійського собаки породи мопс за аліментарного ожиріння. Згідно з сучасними дослідженнями медичних і ветеринарних науковців та практиків первинне ожиріння (аліментарне) зазвичай є наслідком надмірного споживання легкозасвоюваних продуктів (кормів) на тлі малорухливості. Для встановлення факту ожиріння рекомендовано застосовувати морфометричні розрахунки та бальну оцінку вгодованості. Для визначення функціональних змін внутрішніх органів та встановлення можливих ризиків необхідно проводити біохімічні та ультрасонографічні дослідження. Досліджено та описано клінічний випадок аліментароного ожиріння у свійського собаки породи мопс віком сім років, вагою 14,4 кг, що є надмірною для зазначеної породи. Відсоток жирової тканини в організмі складав 26,0 %. Виявлено основний етіологічний чинник - постійна наявність корму в годівниці, що сприяє неконтрольованому та надмірному його споживанню твариною. Основними клінічними проявами аліментарного ожиріння у свійського собаки є: надмірна маса тіла, сонливість та легка втомлюваність, задишка та кульгавість. У дослідної тварини на тлі надмірної годівлі виявлено, що в патологічний процес залучається гепатобіліарна система (зростання в сироватці крові активності амінотрансфераз порівняно із фізіологічною нормою для цього виду тварин) та уражаються суглоби. Якщо не вплинути на етіологічний чинник, у подальшому у тварини може розвинутися метаболічна дисфункція. Одержані результати досліджень доцільно використовувати для практикуючих лікарів ветеринарної медицини, також у просвітницькій діяльності - для популяризації раціональної та дозованої годівлі тварин.
| 20. |
Локес-Крупка Т. П. Структурні зміни внутрішніх органів свійських кота та собаки у разі ожиріння, зумовленого цукровим діабетом [Електронний ресурс] / Т. П. Локес-Крупка, М. І. Цвіліховський, Н. С. Канівець, С. О. Кравченко, Т. Л. Бурда // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 2. - С. 194-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_2_26 Наведено результати ультрасонографічних досліджень внутрішніх органів свійських собаки і кота з ожирінням, яке розвинулось унаслідок цукрового діабету (ЦД). У котів і собак у разі хвороби на ЦД з симптомом ожиріння виявлено значний вміст жирової тканини, що змінювало якість ультрасонографічної картини. За дослідження виявлено незначне рівномірне, дифузне підвищення ехогенності паренхіми печінки, візуалізовано затемнення у віддалених ділянках органу, встановлено характерні ознаки холестазу та холециститу (наповнений, дещо збільшений у розмірах жовчний міхур), що спричинено гіпорексією. У печінці хворих котів і собак візуалізовано збільшення зернистості паренхіми, потовщення і помірне підвищення ехогенності капсули печінки, збіднення судинного малюнку. Нирки свійських котів мали бобоподібну форму, з гладенькою поверхнею й чіткими контурами. У хворих собак нирки візуалізовано бобоподібної форми, з рівними і чіткими контурами, та типовим анехогенним малюнком мозкового шару. Встановлено ехогенний кірковий шар, добре виражену кортикомедулярну диференціацію та відсутність сонографічних ознак деформації ниркової миски. У хворих на ЦД собак і котів за умови сонографічного дослідження зареєстровано виражені дистрофічні зміни підшлункової залози. Візуалізація органу була погіршеною, внаслідок надмірного жирового прошарку, водночас реєстрували ознаки хронічного панкреатиту. Виявлено зменшення розмірів підшлункової залози, різний ступінь нерівномірної ехогенності паренхіми, вузликової ехоструктури, з акустичними тінями через звапніння і рубцювання, а також нерівномірне розширення протоків органу. Ультрасонографічна картина внутрішніх органів тваринкомпаньйонів у разі ожиріння внаслідок ЦД узгоджується з результатами біохімічних досліджень.
| | |
|
|