Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Лук’янова І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 28
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Лук’янова І. С. Перинатальні аспекти діагностики та ведення новонароджених з вродженими аномаліями розвитку серця [Електронний ресурс] / І. С. Лук’янова, Г. Ф. Медведенко, І. А. Журавель, О. В. Головченко, Л. А. Іванова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2011. - Т. 1, № 2. - С. 87-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2011_1_2_22
| 2. |
Дубчак А. Є. Стан тазової гемодинаміки у жінок з безплідністю, яка супроводжується хронічним тазовим болем [Електронний ресурс] / А. Є. Дубчак, І. С. Лук’янова, І. М. Мандзій // Здоровье женщины. - 2012. - № 2. - С. 169-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_2_38 Проведено ультрасонографічне та доплерометричне дослідження 50 жінок із безпліддям на тлі хронічного тазового болю (ХТБ) і 20 жінок із безпліддям без ХТБ. У 92 % жінок із безпліддям і ХТБ виявлено структурні зміни органів малого таза. У жінок з безпліддям на тлі ХТБ виявлено розширення вен параметрія, діаметра маткової вени, що свідчить про значні судинні ураження. Доплерометричні показники швидкостей кровотоку свідчать про його порушення в маткових та яєчникових артеріях.
| 3. |
Дзюба О. М. Стан плода та новонародженого у вагітних із серцево-судинною патологією за даними кардіотокографії та допплєрометрії [Електронний ресурс] / О. М. Дзюба, І. С. Лук’янова, Ю. В. Давидова, Г. Ф. Медведенко // Здоровье женщины. - 2013. - № 10. - С. 169-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_10_37 Зазначено, що метаболічні та гемодинамічні зміни за серцево-судинних захворювань у вагітних призводять до порушень у плаценті, погіршуючи її функцію, що в своєю чергою впливає на матково-плацентарний і плодовий кровообіг. Вивчено стан плода та новонародженого у вагітних із серцево-судинною патологією за допомогою кардіотокографії (КТГ) і доплерометрії. Проаналізовано характер кардіо-токографічних змін залежно від стану гемодинаміки та вплив цих показників на стан новонародженого. Установлено, що для визначення стану плода та вибору оптимальної тактики ведення з метою зниження та профілактики перинатальних ускладнень найбільш достовірними є сукупність даних доплерометрії і КТГ.
| 4. |
Лук’янова І. С. Гемодинамічні предиктори перинатальних ускладнень у вагітних із гестаційним діабетом (за даними ультразвукових досліджень) [Електронний ресурс] / І. С. Лук’янова, Г. Ф. Медведенко, О. Д. Жадан, Т. В. Авраменко, О. В. Головченко // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2016. - № 1. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2016_1_9
| 5. |
Грідіна Т. А. Структурно-функціональні особливості стану шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей з хронічними захворюваннями респіраторної системи за даними ехографії [Електронний ресурс] / Т. А. Грідіна, Б. А. Тарасюк, І. С. Лук’янова // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2014. - № 3-4. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2014_3-4_6 На підставі обстеження 140 дітей віком 5 - 17 років (57 - з бронхіальною астмою, 52 - з рецидивуючим бронхітом, 31 - контрольна група) при ультразвуковому обстеженні за спеціальними методиками та статистичній обробці результатів за допомогою ROC-аналізу із розрахунком параметрів чутливості та специфічності виявлено, що типовими проявами гастропатії, гастродуоденопатії у дітей основних груп є: потовщення стінки пілоричного відділу (діагностична ефективність 72,4 % у дітей 5 - 11 років, 82,7 % у дітей 12 - 18 років, p << 0,01), потовщення стінки дванадцятипалої кишки (діагностична ефективність 81,5 % у дітей 5 - 11 років, 92,6 % у дітей 12 - 18 років, p << 0,001), звивистість контуру стінки шлунка (діагностична ефективність 96,6 % у дітей 5 - 11 років, 72,2 % у дітей 12 - 18 років, p << 0,001), наявність патологічної кількості слизу в порожнині шлунка (діагностична ефективність 76,4 % у дітей 5 - 11 років, 79,6 % у дітей 12 - 18 років, p << 0,001) та наявність значної кількості рідини в його порожнині натщесерце (діагностична ефективність 69,3 % у дітей 5 - 11 років, 75,9 % у дітей 12 - 18 років, p << 0,001).
| 6. |
Лук’янова І. В. Статистичний аналіз безробіття в Україні [Електронний ресурс] / І. В. Лук’янова // Прикладна статистика: проблеми теорії та практики. - 2015. - Вип. 17. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspttp_2015_17_14
| 7. |
Лук’янова І. С. Особливості матково-плацентарного і плодового кровотоку у вагітних, хворих на кардіоміопатії (за даними допплєрометричного дослідження) [Електронний ресурс] / І. С. Лук’янова, Г. С. Янюта, Я. О. Сопко, О. С. Янюта // Здоровье женщины. - 2014. - № 3. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_3_19
| 8. |
Тарасюк Б. А. Ультразвукова діагностика хвороби Крона у дітей [Електронний ресурс] / Б. А. Тарасюк, І. М. Дикан, І. В. Андрущенко, І. С. Лук’янова // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2017. - № 3. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2017_3_7 Мета дослідження - визначити ехографічні прояви хвороби Крона (ХК) у дітей. Обстежено 11 дітей з ХК. З них 6 хлопчиків і 5 дівчаток. Середній вік становив 10,5 років. Обстеження черевної порожнини проводилося відповідно за загальноприйнятих протоколів на приладах Aplio 500 (фірма Toshiba), Acuson X300 (фірма Siemens). Використовувалися датчики частотою 3,5 - 5 МГц для рутинного дослідження, а лінійні - 10 - 14 МГц для дослідження відрізків кишечника. Після рутинного УЗД черевної порожнини пацієнтам давали пити воду в об'ємі від 200 до 400 мл як контраст для кращої візуалізації кишечника. Оцінювалися такі показники: наявність аперестальної ділянки тонкого кишечника, його звуження, потовщення стінки кишечника більше 2,5 мм, наявність кольорових пікселів в стінці, а також наявність збільшених мезентеріальних лімфатичних вузлів. Всі зазначені зміни були типовими для ХК. Таким чином, трансабдоміншіьна ехографія є одним з додаткових методів у визначенні морфофункцівального стану тонкого кишечника за ХК у дітей.
| 9. |
Лук’янова І. В. Вихід Великобританії з ЄС: вплив на Гібралтар [Електронний ресурс] / І. В. Лук’янова // Гілея: науковий вісник. - 2018. - Вип. 132. - С. 363-366. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2018_132_98
| 10. |
Гончаренко Н. І. Значення сонографії для діагностики муковісцидозу [Електронний ресурс] / Н. І. Гончаренко, І. С. Лук’янова, Б. А. Тарасюк // Клінічна генетика і перинатальна діагностика. - 2013. - Вип. 1(дод.). - С. 92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cgpd_2013_1(dod
| 11. |
Лук’янова І. С. Тактика постнатального ведення новонароджених з дуктус-залежними вродженими вадами серця [Електронний ресурс] / І. С. Лук’янова, Г. Ф. Медведенко, І. А. Журавель, О. В. Головченко // Клінічна генетика і перинатальна діагностика. - 2013. - Вип. 1(дод.). - С. 104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cgpd_2013_1(dod
| 12. |
Лук’янова І. О. Іноземна допомога Норвегії: пріоритети та напрями здійснення [Електронний ресурс] / І. О. Лук’янова // Гілея: науковий вісник. - 2019. - Вип. 142(3). - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2019_142(3)__13
| 13. |
Грідіна Т. А. Особливості ультразвукової структури підшлункової залози при бронхіальній астмі і рецидивуючому бронхіті у дітей [Електронний ресурс] / Т. А. Грідіна, Б. А. Тарасюк, І. С. Лук’янова, О. В. Головченко // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2018. - № 4. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2018_4_6 Мета дослідження - розробити ранні ехографічні ознаки ушкодження підшлункової залози (ПЗ) у дітей з бронхіальною астмою (БА) та рецидивуючим бронхітом (РБ). Обстежено 140 дітей віком від 5 до 18 років. 57 пацієнтів з БА, 52 - з РБ. Контрольна група - 31 пацієнт. Застосовано ультразвукові датчики 3,5 - 12 МГц. Дифузне збільшення розмірів ПЗ зустрічалось у 28,1 % дітей з БА та у 48,1 % дітей з РБ (в контрольній групі - у 3,2 % дітей, p << 0,01). У дітей з БА та РБ зустрічався тип тканини незміненої ехогенності з гіперехогенними лінійними структурами при БА у 61,4 % дітей, при РБ - у 59,6 % дітей (22,6 % - у дітей групи контролю, p << 0,01). Тканина помірно нерівномірно підвищеної ехогенності була у 8,8 % дітей з БА та у 15,4 % дітей з РБ (3,2 % у дітей групи контролю) (p << 0,05). Помірно рівномірно підвищена ехогенність спостерігались у 12 (21,1 %) дітей з БА та у 8 (15,4 %) дітей з РБ. У 21 % дітей з БА та у 15 % дітей з РБ були ехографічні зміни структури ПЗ (збільшення розмірів органа та підвищення ехогенності тканини). Тривалість захворювання достовірно впливає на частоту виявлення дифузного збільшення та частоту проявів помірних змін у тканині ПЗ, які можуть бути перехідною ознакою у формуванні хронічного панкреатиту.
| 14. |
Тарасюк Б. А. Поліп товстого кишечника у дитини: випадок з практики [Електронний ресурс] / Б. А. Тарасюк, О. П. Джам, А. Ю. Палкін, І. С. Лук’янова, Ю. П. Терницька, А. О. Степанов, В. В. Солодущенко // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2018. - № 4. - С. 81-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2018_4_13 Хлопчик 8 років поступив в клініку зі скаргами на болі в животі і наявність прожилок крові в калі. На підставі комплексного обстеження (ультразвукова діагностика, колоноскопія, комп'ютерна томографія) був встановлений діагноз поліпа кишечника. Пацієнт прооперований. На підставі патогістологічного дослідження встановлено діагноз залозистого поліпа.
| 15. |
Лук’янова І. Роль Норвегії в розвитку відновлюваної енергетики в країнах, що розви-ваються в контексті "нішевої дипломатії" [Електронний ресурс] / І. Лук’янова // Історико-політичні проблеми сучасного світу. - 2020. - Т. 41. - С. 126-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ippss_2020_41_14
| 16. |
Труба Я. П. Особливості перебігу вагітності, раннього неонатального періоду та тактики хірургічного лікування при гіпоплазії дуги аорти в новонароджених (результати власного досвіду) [Електронний ресурс] / Я. П. Труба, І. С. Лук’янова, Г. Ф. Медведенко, В. В. Лазоришинець // Український журнал серцево-судинної хірургії. - 2020. - № 1. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2020_1_9
| 17. |
Сафонова І. М. Мікробіологічні особливості вагінально-цервікальних біотопів та сечі вагітних із запальними захворюваннями нирок [Електронний ресурс] / І. М. Сафонова, І. С. Лук’янова // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 4. - С. 117-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2008_4_26
| 18. |
Малиновська K. С. Якість життя і толерантність до фізичного навантаження вагітних із вродженими вадами серця [Електронний ресурс] / K. С. Малиновська, Л. Б. Гутман, І. С. Лук’янова // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 4. - С. 105-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_4_29
| 19. |
Дикан І. М. Сучасні можливості вивчення ехографічних проявів хвороби Вільсона у дітей [Електронний ресурс] / І. М. Дикан, Б. А. Тарасюк, І. С. Лук’янова, В. Ф. Коробко, В. В. Солодущенко, І. В. Андрущенко // Radiation diagnostics, radiation therapy. - 2019. - № 3. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2019_3_8 Обстежено 36 випадків хвороби Вільсона: 4 хлопчики та 12 дівчаток; 4 дитини - з проявами гострої печінкової недостатності, контрольна група - 19 дітей. Проведено ЛД органів черевної порожнини. Струкуру печінки оцінювали програмою АБО, жорсткість - еластографією. Визначено різноманітність ехографічних проявів: епатомегалія, підвищення ехогенності паренхіми, наявність дрібних вогнищевих утворень, ущільнення капсули печінки та асцит (у разі загострення). Жорсткість паренхіми становила 7,5 - 8,9 кПа (фіброз F1 - F2). ASQ показало однорідне забарвлення паренхіми печінки.
| 20. |
Лук’янова І. О. Концептуальні засади зовнішньополітичної стратегії Королівства Норвегія [Електронний ресурс] / І. О. Лук’янова // Міжнародні та політичні дослідження. - 2019. - Вип. 32. - С. 125-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_sip_2019_32_10
| | |
|
|