Пошуковий запит: (<.>A=Максимова В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Максимова В. В. Історія походження термінів "гроші" та "валюта" [Електронний ресурс] / В. В. Максимова // Управління розвитком. - 2013. - № 18. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2013_18_14
|
2. |
Максимова В. О. Забезпечення наступності й перспективності між дошкільною та початковою ланками освіти [Електронний ресурс] / В. О. Максимова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - 2014. - № 2. - С. 206–211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2014_2_27
|
3. |
Максимова В. Казка як метод гуманістичного виховання дітей дошкільного віку [Електронний ресурс] / В. Максимова // Вісник Інституту розвитку дитини. Сер. : Філософія, педагогіка, психологія. - 2014. - Вип. 32. - С. 84-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vird_2014_32_16
|
4. |
Максимова В. В. В поисках "скрымтымным”, или право на прочтение [Електронний ресурс] / В. В. Максимова // Мова і культура. - 2012. - Вип. 15, т. 8. - С. 176-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2012_15_8_29
|
5. |
Максимова В. Ефект удосконалення обліку та контролю для позитивної динаміки розвитку і економічної стабільності підприємства [Електронний ресурс] / В. Максимова // Бухгалтерський облік і аудит. - 2013. - № 9. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boau_2013_9_5
|
6. |
Максимова В. В. Поэтика имен художников в творчестве А. Вознесенского [Електронний ресурс] / В. В. Максимова // Записки з ономастики. - 2014. - Вип. 17. - С. 174-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zzo_2014_17_18 Представлено несколько интересных случаев функционирования репрезентативных собственных имен из группы поэтонимов, которыми в поэтических произведениях А. Вознесенский называл художников.
|
7. |
Максимова В. О. Перевод белорусских пословиц на английский язык [Електронний ресурс] / В. О. Максимова // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. - 2017. - Вип. 16. - С. 177-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhSt_2017_16_21
|
8. |
Вдовиченко Ю. П. Аспекты прегравидарной подготовки женщин с привычным невынашиванием беременности и приобретенной формой тромбофилии [Електронний ресурс] / Ю. П. Вдовиченко, Н. А. Фирсова, В. В. Максимова // Здоровье женщины. - 2019. - № 5. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_5_16 Цель работы - снижение акушерских и перинатальных осложнений у женщин с привычным невынашиванием беременности и приобретенной формой тромбофилии путем разработки, внедрения и оценки эффективности комплекса диагностических, лечебных и профилактических мероприятий на этапе прегравидарной подготовки. Проведено обследование 377 пациенток е привычным невынашиванием беременности. У 140 (37,1 %) женщин был выявлен патологический уровень антифосфолипидных антител. В зависимости от вида прегравидарной подготовки женщины разделены на две группы: основную (I; n = 80), пациенткам которой проводили подготовку по предложенной методике, и группу сравнения (II; n = 60), пациенткам которой подготовку проводили согласно протоколу. В контрольную группу вошли 30 соматически здоровых жешнин без нарушения генеративной функции. Обследование включало: определение гормонального, иммунного статуса, уровня гомоцистеина, инфекционного профиля, определение уровня антифосфолипидных антител, гемостазиологические исследования всех звеньев гемостаза, консультации смежных специалистов. Патологический уровень антифосфолипидных антител был выявлен у 37,1 % женщин с привычным невынашиванием беременности в анамнезе. У женщин исследуемых групп легкая степень активности антифосфолипидного синдрома по уровню выявленных антител (10 - 20 усл. ед.) составила 65 %, средняя степень (20 - 60 усл.ед.) была зарегистрирована у 20 % и у 10 % пациенток обнаружена тяжелая степень (<$E >>~60> усл.ед.). В группе, где проводили разработанный комплекс прегравидарной подготовки, снизился уровень антифосфолипидных антител до нормы, нормализовался гемостазиологический потенціал, была проведена санация очагов вторичной инфекции, нормализовались показатели иммунного и гормонального статуса. У пациенток II группы почти у 40 % регистрировали повышенный уровень антител (<$E >>~10> усл.ед.). Разработанный алгоритм прегравидарной подготовки позволил на 25 % снизить частоту самопроизвольных абортов и замерших беременностей в сроках до 22 нед и практически вдвое снизить частоту преждевременных родов. Выводы: разработанная и внедренная программа лечебно-реабилитационных мероприятий в прегравидарный период позволяет снизить перинатальную заболеваемость и смертность у женщин с привычным невынашиванием беременности на фоне антифосфолипидного синдрома.
|