Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Мальцев Д$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 130
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Коваленко О. М. Цитокіни як біомаркери тяжкості стану хворих і прогнозування при опіках: нові терапевтичні можливості та переосмислення існуючих лікувальних підходів. Частина 2 [Електронний ресурс] / О. М. Коваленко, Д. В. Мальцев, В. Є. Казмірчук, Г. П. Козинець // Клінічна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_1_16
| 2. |
Мальцев Д. В. Модифікована методика порівняльних серологічних досліджень для діагностики персистуючої герпесвірусної нейроінфекції [Електронний ресурс] / Д. В. Мальцев, В. Є. Казмірчук // Лабораторна діагностика. - 2011. - № 3. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2011_3_6
| 3. |
Коваленко О. М. Вивчення динаміки цитокінів у потерпілих за тяжких опіків для оцінки тяжкості стану і прогнозу [Електронний ресурс] / О. М. Коваленко, Д. В. Мальцев, В. Є. Казмірчук, А. О. Коваленко // Клінічна хірургія. - 2014. - № 2. - С. 49–53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_2_16 Вивчено динаміку концентрації у сироватці крові фактора некрозу пухлин-<$E alpha> (ФНП-<$E alpha>), інтерлейкінів (ІЛ-1<$E beta>, ІЛ-10) у 35 хворих з тяжкими опіками і можливість застосування цих показників як біомаркерів тяжкості стану і прогнозу ускладнень. За результатами дослідження встановлено, що концентрація ФНП-<$E alpha> на 8 - 10-ту і 19 - 21-шу добу після травми найкраще характеризує загальну площу опіку, концентрація ІЛ-1<$E beta> на 8 - 10-ту добу - тяжкість глибокого ураження і тривалість лікування, концентрація ІЛ-10 на 19 - 21-шу добу після травми - тяжкість глибокого ураження. Гіперреактивність, зумовлена збільшенням продукції ФНП-<$E alpha>, ІЛ-1<$E beta> та ІЛ-10, свідчить про підвищений ризик виникнення ускладнень. Навпаки, гіпо- і ареактивність при поширених і глибоких опіках свідчить про підвищений ризик летальності. Концентрацію у сироватці ФНП-<$E alpha>, ІЛ-1<$E beta> та ІЛ-10 доцільно використовувати як біомаркери тяжкості стану хворих і прогнозу перебігу патологічного процесу.
| 4. |
Мальцев Д. В. Рассеянный склероз: нерешенные проблемы и перспективы исследований [Електронний ресурс] / Д. В. Мальцев // Український неврологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 8-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2013_2_4
| 5. |
Казмирчук В. Е. Принципы интерпретации результатов общего анализа крови при оценке иммунного статуса [Електронний ресурс] / В. Е. Казмирчук, Д. В. Мальцев // Ліки України. - 2012. - № 8. - С. 37-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2012_8_7
| 6. |
Казмирчук В. Е. Принципы интерпретации данных иммунограммы [Електронний ресурс] / В. Е. Казмирчук, Д. В. Мальцев // Ліки України. - 2012. - № 9. - С. 14-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2012_9_4
| 7. |
Мальцев Д. В. Ассоциация аутоиммунных демиелинизирующих болезней нервной системы с гуморальными иммунодефицитами: новый ключ к пониманию эффективности иммуноглобулинотерапии [Електронний ресурс] / Д. В. Мальцев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 2. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2014_2_5 Цель исследования - поиск возможных причин высокой эффективности внутривенного иммуноглобулина (ВИГ) при аутоиммунных демиелинизирующих заболеваниях человека при помощи углубленной оценки иммунного статуса пациента и его ближайших родственников. Проведено ретроспективное контролируемое исследование показателей иммунного статуса у пациентов с синдромом Гийена - Барре и аутоиммунной воспалительной демиелинизирующей полинейропатией и их ближайших родственников. Исследуемую группу составили 27 пациентов (15 мужчин и 12 женщин) в возрасте от 21-го года до 62-х лет, 11 из которых страдали синдромом Гийена - Барре, а 16 - хронической воспалительной демиелинизирующей полинейропатией. Группу контроля (n = 21) составили пациенты с системной красной волчанкой (15 случаев - 10 женщин и 5 мужчин) и аутоиммунным васкулитом, обусловленным аутоантителами к нейтрофилам (6 случаев - 1 женщина и 5 мужчин), которые имели сходный патогенез с аутоиммунными демиелинизирующими заболеваниями периферической нервной системы. У 26-ти из 27-ми пациентов исследуемой группы отмечались признаки гипо- или дисиммуноглобулинемии (96 %). При этом у 9-ти пациентов имел место фенотип общего вариабельного иммунодефицита, у 7-ми - недифференцированной дисиммуноглобулинемии, еще у 7-ми - дефицит IgE, у 2-х - дефицит IgА и у одного - дефицит IgG1. Нарушения гуморального иммунитета были выявлены лишь у 7-ми пациентов (33 %) контрольной группы. Выводы: аутоиммунные демиелинизирующие поражения периферической нервной системы теснее ассоциированы с нарушениями гуморального иммунитета, нежели системные васкулиты. Поівидимому, при невропатиях имеет место потенцирование эффектов ВИГ за счет сочетания иммуномодулирующих воздействий, подавляющих аутоиммунный процесс, и иммунозаместительных влияний, обеспечивающих компенсацию имууной дисфункции, лежащей в основе аутоиммунного осложнения. Это обусловливает более высокую эффективность ВИГ в указанных случаях по сравнению с конвекционной терапией в ревматологии.
| 8. |
Мальцев Д. О. Правове виховання як невід’ємна складова правової соціалізації особистості [Електронний ресурс] / Д. О. Мальцев, В. Ю. Швачка // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2011. - № 7. - С. 12-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2011_7_4
| 9. |
Живаго Х. С. Шизофренія: трансформація парадигми [Електронний ресурс] / Х. С. Живаго, H. B. Коляденко, B. Є Казмірчук, Д. Б. Мальцев // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2010. - № 1. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2010_1_12
| 10. |
Андрейчин М. Острая печеночная недостаточность у больных вирусными гепатитами и герпесвирусными инфекциями. – Харьков: Вид-во ТОВ "Щедра садиба плюс", 2014. – 216 с. [Електронний ресурс] / М. Андрейчин, В. П. Малый, Д. В. Мальцев // Інфекційні хвороби. - 2014. - № 4. - С. 92-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2014_4_23
| 11. |
Мальцев Д. В. Иммуноглобулинотерапия сепсиса [Електронний ресурс] / Д. В. Мальцев // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 1. - С. 31-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_1_7 Апробация иммуноглобулинотерапии при сепсисе основывалась на представлениях о противомикробных, противовоспалительных и иммуномодулирующих эффектах антител. Препараты иммуноглобулинов используются при септической патологии по крайней мере в 2-х направлениях - непосредственно для купирования сепсиса и подавления проявлений системного воспалительного ответа и с целью профилактики этого осложнения в особых группах риска, например у недоношенных детей с гипоиммуноглобулинемией. На данный момент испробованы 3 вида препаратов иммуноглобулинов: поливалентный иммуноглобулин, содержащий почти исключительно IgG, иммуноглобулин, обогащенный IgM и IgA, и моноклональные специфические иммуноглобулины, в частности антитела к эндотоксину. Наибольшая доказательная база накоплена в отношении поливалентного IgG-содержащего иммуноглобулина, однако, по-видимому, у каждого из препаратов имеются преимущества в отдельных подгруппах пациентов. Наличие в Украине высокоочищенного поливалентного IgG-содержащего иммуноглобулина для внутривенного введения октагам производства швейцарской компании Octapharma позволяет с оптимизмом смотреть на терапию пациентов, нуждающихся в данном виде лечения. Октагам отличает хорошая переносимость, доказанная в ходе 11-летнего проспективного наблюдательного исследования, высокая степень вирусной безопасности и удобные условия хранения (от +2 до +25 C). Кроме того, максимальная скорость введения октагама составляет 0,08 мл/кг/мин, что делает препарат незаменимым в ситуациях, когда необходимо быстрое начало терапии. На данный момент иммуноглобулин позиционируется как средство второго ряда для лечения сепсиса при неблагоприятном течении патологического процесса, высоком риске летального исхода и полирезистентности микроорганизма к противомикробным химиопрепаратам. Однако иммуноглобулин все же имеет более обширные терапевтические ниши у септических пациентов. Речь идет об отдельных подгруппах пациентов, которым целесообразно применение препаратов иммуноглобулина как средства терапии бактериального сепсиса первого ряда наряду с антибиотикотерапией. Это лица со стрептококковым некротизирующим фасциитом и токсическим шоком, беременные, дети, инфицированные ВИЧ, пациенты с токсическим эпидермальным некролизом или аутоиммунными осложнениями, при которых доказана эффективность иммуноглобулинотерапии, а также иммунокомпрометированные больные с первичными и вторичными гипо- или дисиммуноглобулинемиями.Использование иммуноглобулинотерапии при сепсисе основывалось на представлениях о противомикробных, противовоспалительных и иммуномодулирующих эффектах антител. Препараты иммуноглобулинов применяют при септической патологии непосредственно для купирования сепсиса, подавления проявлений системного воспалительного ответа и для профилактики этого осложнения в группах риска, например, у недоношенных детей с гипоиммуноглобулинемией. На данный момент испытаны 3 вида препаратов иммуноглобулинов: поливалентный иммуноглобулин, содержащий почти исключительно IgG, иммуноглобулин, обогащенный IgM и IgA, и моноклональные специфические иммуноглобулины, в частности антитела к эндотоксину. Наибольшая доказательная база накоплена относительно поливалентного IgG-содержащего иммуноглобулина, однако у каждого из препаратов имеются преимущества в отдельных подгруппах пациентов. На данный момент иммуноглобулин позиционируют как средство лечения сепсиса второго ряда при неблагоприятном течении патологического процесса, высоком риске летального исхода и полирезистентности микроорганизма к противомикробным химиопрепаратам. В отдельных подгруппах пациентов (лица со стрептококковым некротизирующим фасциитом и токсическим шоком, беременные, дети, инфицированные вирусом иммунодефицита человека 1-го типа, пациенты с токсическим эпидермальным некролизом или аутоиммунными осложнениями, при которых доказана эффективность иммуноглобулинотерапии, а также иммуноскомпрометированные больные с первичными и вторичными гипо- или дисиммуноглобулинемиями) целесообразно применение препаратов иммуноглобулина как средства терапии бактериального сепсиса первого ряда наряду с антибиотикотерапией.
| 12. |
Хоменко О. Е. Лабораторные исследования влияния размеров очистных камер на состояние отбиваемых слоев урановой руды [Електронний ресурс] / О. Е. Хоменко, Д. В. Мальцев // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2013. - № 2. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2013_2_7 Цель работы - получить зависимости величин разрушения массива урановой залежи от размеров очистной камеры при помощи метода лабораторного моделирования на материалах, которые эквивалентны урановым рудам, залегающих в альбититах. Приведена методика проведения лабораторных исследований на материалах, эквивалентных по своим свойствам альбититам, которая включала подбор эквивалентного материала, определение его физико-механических свойств, приготовление его полного объема и формирование модели на стенде, ее пригрузка и образование очистного пространства, а также фотофиксация деформаций в массиве. Изложен порядок определения критериев подобия лабораторной модели и натурного объекта. Выполнен анализ энергозатрат при добыче урановых руд в Украине, который показал необходимость их снижения. Обоснован выбор метода моделирования на эквивалентных материалах. Разработана методика проведения лабораторных экспериментов. Приведены результаты численной оценки процесса разрушения массива при поэтапном увеличении размеров очистного пространства камеры при моделировании процесса отбойки слоев руды. Установлены математические зависимости развития разрушений в массиве модели для буровых подэтажей, из которых отрабатывают залежь урановой руды.
| 13. |
Мальцев Д. В. PANDAS — нова форма автоімунного ураження мозку, індукованого стрептококовою інфекцією [Електронний ресурс] / Д. В. Мальцев // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 5-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_1_3
| 14. |
Мальцев Д. В. Дефіцит манозозв’язувального білка [Електронний ресурс] / Д. В. Мальцев // Український терапевтичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 80-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2015_1_14
| 15. |
Мальцев Д. В. Насколько целесообразно применение внутривенного иммуноглобулина при сепсисе? Гуморальные иммунодефициты как ключ к получению правильного ответа [Електронний ресурс] / Д. В. Мальцев // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 6. - С. 86-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_6_18 В последнем кокрановском обзоре по иммуноглобулинотерапии сепсиса у взрослых указывают на отсутствие влияния препарата на смертность по результатам клинических испытаний с низким риском предвзятости. Эти данные противоречат представлениям фундаментальной иммунологии, результатам экспериментальных исследований и данным нескольких метаанализов и систематических обзоров рандомизированных испытаний, в которых изучалась эффективность внутривенного (в/в) иммуноглобулина при сепсисе. В настоящем обзоре сформулированы критические замечания к дизайну исследований по иммуноглобулинотерапии сепсиса для поиска возможных ошибок, которые могли повлиять на результат. Отсутствие адекватного плацебо-контроля, использование в качестве плацебо альбумина, плохая стандартизация дополнительных вмешательств, использование дублирующих и антагонистических стратегий могли привести к ошибкам в результатах испытаний. Кроме того, необходимо учитывать этиологические микробные агенты, форму и происхождение сепсиса, включая механизм развития входных ворот инфекции, фазу патологического процесса, иммунный статус, в том числе гуморального иммунитета, коморбидную патологию, характер осложнений, отличия в составе, антимикробных и иммуномодулирующих свойствах препаратов различных производителей. Все эти факторы влияют на дозировку в/в иммуноглобулина, при изменении которой терапевтический эффект препарата трансформируется от иммуномодулирующего до противовоспалительного. Необходимо расширить и перечень конечных точек исследований, так как в/в иммуноглобулин может оказывать ряд дополнительных положительных эффектов при сепсисе, например компенсировать сепсис-индуцированную коагулопатию.
| 16. |
Мальцев Д. В. Скроневий медіанний склероз [Електронний ресурс] / Д. В. Мальцев, Я. Я. Недопако, В. Ф. Грицик, В. Г. Колєрова, С. М. Серебрянікова, О. В. Жеграй, М. Л. Царюк // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 7-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_4_3 Скроневий медіанний склероз - поширене у популяції прогресивне нейродегенеративне порушення з поступовою втратою нейронів і реактивним астрогліозом у серединних структурах лімбічної системи скроневих часток півкуль великого мозку - гіпокампах, парагіпокампальних звивинах, мигдалеподібних тілах, острівцях. У клінічній картині спостерігаються когнітивні, невротичні, психотичні, шизофреноподібні, вегетативні та епілептичні вияви у різних комбінаціях і пропорціях. Нещодавнє відкриття етіологічної ролі герпес-вірусів у розвитку деяких випадків скроневого медіанного склерозу в людей відкриває широкі перспективи досягнення контролю над нейродегенеративним процесом за рахунок адекватного противірусного лікування.
| 17. |
Мальцев Д. В. Ефективність довготривалої безперервної імуномодулюючої терапії за допомогою рекомбінантного гаммаінтерферону у пацієнтів з клінічно маніфестними формами дефіциту мієлопероксидази нейтрофілів [Електронний ресурс] / Д. В. Мальцев // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2015. - № 1. - С. 49-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2015_1_9 Нині препарати рекомбінантного гамма-інтерферону використовують для профілактики інфекційних епізодів у випадку ряду фагоцитарних імунодефіцитів, включаючи хронічну гранулематозну хворобу, автосомно-домінантний остеопетроз 1-го типу і дефект шляху ІЛ-12/ІЛ23/гамма-інтерферон. Проведено ретроспективний аналіз досвіду застосування гамма-інтерферону в дозі 500 000 - 1 000 000 МО через день на ніч протягом 5 - 7 міс. Діагноз підтверджували на підставі серії кількісних (проточна лазерна цитофлуориметрія) і якісних (цитохімічний метод) вимірювань з виключенням причин вторинної імуносупресії. Контрольну групу становили 32 особи з дефіцитом мієлопероксидази, які відмовилися від терапії, а досліджувану - 47 аналогічних пацієнтів, які пройшли повний курс імунотерапії. Одержані дані оброблено із застосуванням методу варіаційної статистики за t-критерієм Стьюдента з розрахунком коефіцієнта довірчої імовірності P (параметричний критерій) та числа знаків Z за Ю. В. Урбахом (непараметричний критерій). Активність мієлопероксидази нейтрофільних гранулоцитів достовірно збільшилась у 45-ти із 47-ми пацієнтів досліджуваної групи і лише у 12-ти із 32-х осіб контрольної (P << 0,05; Z << Z0,05). Вміст мієлопероксидази в нейтрофільних гранулоцитах достовірно підвищився у 41-го із 47-ми пацієнтів досліджуваної групи і лише у 11-ти із 32-х осіб контрольної (P << 0,05; Z << Z0,05). В досліджуваній групі досягнуто скорочення кількості інфекційних епізодів на 75 %, а алергічних - на 51 % (P << 0,05 і Z << Z0,05). Відмічено зменшення потреби в антимікробних хіміопрепаратах, госпіталізації до стаціонарів і виконанні хірургічних втручань (P << 0,05; Z << Z0,05). Рекомбінантний гамма-інтерферон людини може бути ефективною і безпечною стратегією профілактичної терапії у разі дефіциту мієлопероксидази фагоцитів. Необхідним є проведення додаткових досліджень з більшою кількістю учасників і досконалішим дизайном.
| 18. |
Мальцев Д. В. Ідіопатична CD4+ Т-клітинна лімфопенія [Електронний ресурс] / Д. В. Мальцев // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2015. - № 2. - С. 27-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2015_2_7
| 19. |
Кунта Н. П. Досвід застосування препарату в/в імуноглобуліну (Октагам 5%) в практиці неонатолога [Електронний ресурс] / Н. П. Кунта, М. В. Возниця, Д. В. Мальцев // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 2. - С. 110-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2016_6_2_21
| 20. |
Казмірчук В. Є. Клініка, діагностика і лікування ізольованого дефіциту IgE: огляд літератури і описання клінічних випадків [Електронний ресурс] / В. Є. Казмірчук, Д. В. Мальцев, В. В. Царик // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2012. - № 3. - С. 5-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2012_3_3
| | |
|
|