Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Морар І$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 25 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Бодяка В. Ю. Вплив декомпресії черевної порожнини на перебіг гострої хірургічної патології її органів в експерименті [Електронний ресурс] / В. Ю. Бодяка, О. І. Іващук, І. К. Морар, В. М. Лянско-рунський, Л. В. Непеляк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2013. - Т. 12, № 3. - С. 18-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2013_12_3_6 Наведено результати дослідження впливу декомпресії черевної порожнини на динаміку біохімічних показників сироватки крові, мікробну контамінацію внутрішніх органів після моделювання та хірургічного лікування гострої кишкової непрохідності, а також гострого поширеного перитоніту. Одержані результати дослідження свідчать, що виконання декомпресії черевної порожнини за вищезазначену гостру хірургічну патологію її органів за умов створеної внутрішньочеревної гіпертензії покращує функціонування печінки та нирок, що доводить позитивна вірогідна динаміка трансаміназ, сечовини, а також креатиніну сироватки крові. Відмічається вірогідне зниження популяційного рівня мікроорганізмів очеревини, печінки, нирок та легень, а також кількості їх штамів. | |||
| 2. | 
Морар І. К. Вплив внутрішньочеревної гіпертензії на патоморфологічні особливості перебігу гострого деструктивного панкреатиту в експерименті [Електронний ресурс] / І. К. Морар, О. І. Іващук, І. С. Давиденко, С. І. Рябий, С. В. Вітковська // Патологія. - 2012. - № 2. - С. 95-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2012_2_24 В эксперименте на 36 лабораторных крысах исследовано влияние внутрибрюшной гипертензии на патоморфологические изменения внутренних органов животных после моделирования острого деструктивного панкреатита. Установлено, что внутрибрюшная гипертензия на протяжении одних суток вызывает гипоксию внутренних органов, тем самым ускоряя и углубляя деструктивно-воспалительные процессы ее тканей. Сравнительно более выраженные патологические изменения отмечены в тканях почек, селезенки и легких. | |||
| 3. | 
Іващук О. І. Динаміка оптичних параметрів лазерної поляриметрії тканин людського організму за гострої странгуляційної кишкової непрохідності [Електронний ресурс] / О. І. Іващук, I. C. Давиденко, В. Ю. Бодяка, І. К. Морар, В. М. Лянскорунський, В. Д. Делей, Х. Н. Нурдінов // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 2. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_2_15 | |||
| 4. |
Бодяка В. Ю. Взаємозв’язок між об’ємом черевної порожнини та рівнем внутрішньочеревного тиску [Електронний ресурс] / В. Ю. Бодяка, О. І. Іващук, І. К. Морар, Л. В. Непеляк, В. Д. Делей // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 6-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2014_13_3_3 | |||
| 5. | 
Іващук О. І. Зміна оптичних параметрів тканин людського організму при гострому деструктивному холециститі [Електронний ресурс] / О. І. Іващук, О. Г. Ушенко, В. Ю. Бодяка, І. К. Морар, В. П. Кабиш // Шпитальна хірургія. - 2010. - № 1. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2010_1_8 | |||
| 6. |
Морар І. К. Роль внутрішньочеревної гіпертензії у розвитку печінково-ниркової дисфункції за гострого деструктивного панкреатиту в експерименті [Електронний ресурс] / І. К. Морар, В. Ю. Бодяка, Л. С. Андреєва, В. В. Шульгіна, В. Д. Делей // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 4. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_4_21 Незважаючи на розвиток сучасної хірургії, післяопераційна евентрація продовжує залишатися одним із найбільш небезпечних ускладнень, особливо у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини (ЧП), де мають місце явища вторинного імунодефіциту, кахексії, анемії тощо. Одним із багатьох чинників, який безпосередньо призводить до виникнення післяопераційної евентрації, є гостре підвищення рівня внутрішньочеревного тиску, що досить часто має місце в онкологічних пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді. Вивчення частоти розвитку післяопераційної евентрації, залежно від рівня внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків у хворих на онкологічну патологію органів ЧП, надасть змогу визначити роль останніх у розвитку даного післяопераційного ускладнення. Мета дослідження - вивчити частоту розвитку післяопераційної евентрації у хворих на злоякісні новоутворення органів ЧП, залежно від рівня внутрішньочеревного й абдомінального перфузійного тисків. Обстежено 122 прооперованих хворих на злоякісні новоутворення органів ЧП, яким виконано серединну лапаротомію. Залежно від середнього рівня ВЧТ пацієнтів було розподілено на 3 групи. До першої групи увійшли 57 (46,7 %) осіб, у яких середній рівень ВЧТ становив нижче 12 mmHg. До другої групи - 40 (32,8 %) осіб із середнім рівнем ВЧТ - 12 - 17 mmHg. До третьої групи - 25 (20,5 %) осіб, у яких середній рівень ВЧТ становив понад 18 mmHg. Залежно від середнього рівня АПТ першу групу склали 48 (39,3 %) осіб, у яких середній рівень АПТ становив понад 90 mmHg. Другу групу склали 43 (35,3 %) особи із середнім рівнем АПТ - 89 - 56 mmHg. Третю групу склали 31 (25,4 %), у яких середній рівень АПТ становив менше 55 mmHg. Одержані результати дослідження вказують на вірогідну різницю частоти розвитку післяопераційної евентрації у групах пацієнтів з вищим рівнем ВЧТ та відповідно нижчим рівнем АПТ (2-га та 3-тя дослідні групи). Це доводить певну залежність між рівнями ВЧТ, АПТ та частотою розвитку післяопераційної евентрації. Висновок: частота розвитку післяопераційної евентрації безпосередньо залежить від рівнів внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків у ранньому післяопераційному періоді, що надає змогу вважати останні одними із чинників розвитку даного ускладнення та маркерами його прогнозування. | |||
| 7. |
Морар І. К. Особливості формування грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату передньої черевної стінки при застосуванні гіалуронової кислоти в експерименті [Електронний ресурс] / І. К. Морар, О. І. Іващук, І. С. Давиденко, В. В. Власов, В. Ю. Бодяка // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 2. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_2_30 | |||
| 8. |
Морар І. К. Особливості морфології грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату після виконання пластики передньої черевної стінки на тлі злоякісного пухлинного процесу [Електронний ресурс] / І. К. Морар, О. І. Іващук, І. С. Давиденко, В. Ю. Бодяка, В. В. Власов // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 3. - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2015_14_3_15 Наведено результати експериментального дослідження впливу злоякісного новоутворення на процеси регенерації м'язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки у разі пластики її сітчастим трансплантатом. Встановлено, що наявність злоякісного новоутворення значно пригнічує та сповільнює процеси дозрівання грануляційної тканин навколо елементів сітчастого трансплантата. Це доводить вірогідне зменшення площі й оптичної густини забарвлених колагенових волокон, а також збільшення кількості клітин грануляційної тканини, питомого об'єму кровонаповнення її судин. | |||
| 9. | 
Соловей Ю. М. Застосування інтерактивних методів навчання на циклі "Хірургія" кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти [Електронний ресурс] / Ю. М. Соловей, І. К. Морар // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 3. - С. 288-290. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_3_73 Наведено інтерактивні методи навчання, які застосовуються в навчальному процесі на хірургічному циклі на кафедрі догляду за хворими та вищої медсестринської освіти Буковинського державного медичного університету. | |||
| 10. |
Морар І. К. Місцева роль інтерлейкіну-1В у розвитку хронічного запалення глоткового та піднебінних мигдаликів у дітей [Електронний ресурс] / І. К. Морар, Ю. А. Бодяка, Н. М. Піцула // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 2(1). - С. 121-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_2(1)__28 | |||
| 11. | 
Морар І. К. Особливості загоєння рани передньої черевної стінки за наявного сітчастого імплантату і на тлі онкопроцесу [Електронний ресурс] / І. К. Морар // Хірургія України. - 2016. - № 2. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2016_2_13 Мета роботи - з'ясувати в експерименті особливості морфології грануляційної тканини (ГТ) навколо елементів сітчастого імплантату (СІ) м'язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки на тлі злоякісного новоутворення, а також після його видалення. Експеримент виконано на 34-х лабораторних щурах, яким імплантовано комбіновану сітку ULTRAPRO в тканини м'язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки. Тварин було розподілено на 3 групи. У 1-й групі (контрольній, n = 8) тваринам не прищеплювали пухлину Герена. У 2-й групі (основній, n = 12) тваринам через тиждень після ін'єкції суспензії клітин пухлини Герена під шкіру зовнішньої поверхні стегна було імплантовано сітку. У 3-й групі (основній, n = 14) тваринам після видалення 2-тижневої пухлини Герена імплантовано сітку. Забір біологічного матеріалу здійснювали на 17 - 19-ту добу після виконання оперативного втручання шляхом висічення м'язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки разом із сітчастим трансплантатом. Парафінові зрізи забарвлювали гематоксиліном та еозином, а для ідентифікації колагенових волокон - водним блакитним хромотропом. За допомогою комп'ютерної мікроденситометрії визначали середню відстань від елементів сітки до зовнішньої межі ГТ, оптичну густину забарвлення колагенових волокон, питомий об'єм кровонаповнення судин у ГТ, кількість клітин ГТ. Наявність злоякісного новоутворення суттєво пригнічує та сповільнює процеси дозрівання ГТ навколо елементів СІ. Радикальне видалення пухлини призводить до значно гірших результатів дозрівання ГТ навколо елементів СІ, про що свідчить вірогідне зменшення площі ГТ та оптичної густини забарвлених колагенових волокон, а також збільшення кількості клітин і питомого об'єму кровонаповнення судин. Висновки: наявність злоякісного новоутворення, а також стан після його видалення суттєво зменшують площу ГТ та уповільнюють процеси її дозрівання. У разі виконання радикальних оперативних втручань відзначено гірше дозрівання ГТ навколо елементів СІ у порівнянні із симптоматичними втручаннями. | |||
| 12. |
Морар І. К. Післяопераційна евентрація [Електронний ресурс] / І. К. Морар, О. І. Іващук, В. Ю. Бодяка, І. Я. Гушул, М. Г. Гнатюк, І. Д. Постевка // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 1. - С. 177-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_1_42 | |||
| 13. | 
Іващук О. І. Випадок лікування рани передньої черевної стінки після повного курсу променевої терапії [Електронний ресурс] / О. І. Іващук, В. Ю. Бодяка, І. Я. Гушул, І. Д. Постевка, І. К. Морар // Харківська хірургічна школа. - 2016. - № 4. - С. 89-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2016_4_21 | |||
| 14. |
Іващук О. І. Запобігання синдрому абдомінальної компресії у хворих на гостру кишкову непрохідність [Електронний ресурс] / О. І. Іващук, В. Ю. Бодяка, І. К. Морар, І. Я. Гушул, Ю. Я. Чупровська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2017. - Т. 16, № 4. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2017_16_4_8 Досліджено проблему запобігання розвитку синдрому абдомінальної компресії внаслідок гострої кишкової непрохідності. Наведено шкалу вибору методу закриття лапаротомної рани, яка базується на прогностичній значимості основних чинників, що впливають на рівень внутрішньочеревного тиску у ранньому післяопераційному періоді. Застосування запропонованої шкали вибору методу закриття лапаротомної рани вірогідно знижує рівень внутрішньочеревного тиску, починаючи з 2-ї доби раннього післяопераційного періоду; призводить до вірогідного зростання кількості випадків без внутрішньочеревної гіпертензії та зменшення - із внутрішньочеревною гіпертензією II - III ступенів. Також відзначено зниження кількості "локальних" післяопераційних ускладнень на 9,6 % (p << 0,05), системних - на 12,1 % (p << 0,05) та післяопераційної летальності - на 13,2 % (p << 0,01). | |||
| 15. |
Морар І. К. Вплив гіалуронової кислоти на морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при використанні безперервного обвивного шва [Електронний ресурс] / І. К. Морар, В. В. Власов, В. Ю. Бодяка, К. А. Походун, Ю. Я. Чупровська // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2019. - № 3. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2019_3_8 | |||
| 16. |
Власов В. В. Вплив гіалуронової кислоти на морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при використанні простих вузлових швів [Електронний ресурс] / В. В. Власов, І. К. Морар, І. С. Давиденко, В. Ю. Бодяка, Ю. Я. Чупровська, С. Ю. Кравчук // Харківська хірургічна школа. - 2019. - № 5-6. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2019_5-6_8 | |||
| 17. |
Власов В. В. Особливості морфології грануляційної тканини лапаротомної рани при використанні різних видів швів [Електронний ресурс] / В. В. Власов, І. К. Морар, І. С. Давиденко, В. Ю. Бодяка, К. А. Походун // Хірургія України. - 2019. - № 4. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_4_10 Мета роботи - дослідити в експерименті морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при зашиванні останньої простими вузловими та безперервним обвивним швом. Експеримент виконано на 108 щурах, яким проведено серединну лапаротомію. Першій групі тварин (n = 54) краї м'язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки з'єднано простими швами, другій групі (n = 54) - безперервним обвивним. Забір біологічного матеріалу проводили в 1-шу, на 7-му та 14-ту добу після оперативного втручання шляхом висічення м'язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки разом зі шкірою. В 1-шу добу дослідження у першій групі в грануляційній тканині статистично значущо переважали лімфоїдні клітини та нейтрофіли, різниця між їх кількістю була статистично незначущою. У другій групі відзначено статистично значущо більшу частку лише лімфоїдних клітин. На 7-му та 14-ту добу спостереження в обох групах у грануляційній тканині статистично значущо переважали фібробласти. В 1-шу добу після виконання операції в обох групах спостерігали фібрин у вигляді сітки, а у другій групі - також крововиливи. Морфологія грануляційної тканини лапаротомної рани на 14-ту добу спостереження не відрізнялася в групах, за винятком того, що в другій групі статистично значущо був більшим питомий об'єм колагенових волокон. Висновки: використання безперервного обвивного шва на відміну від простого вузлового спричиняє статистично значуще переважання у грануляційній тканині лапаротомної рани фібробластів, лімфоїдних та плазматичних клітин, збільшення питомого об'єму колагенових волокон, а також зменшення частки макрофагів, особливо на 14-ту добу спостереження, що свідчить про порівняно швидке дозрівання грануляційної тканини.Мета роботи - дослідити в експерименті морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при зашиванні останньої простими вузловими та безперервним обвивним швом. Експеримент виконано на 108 щурах, яким проведено серединну лапаротомію. Першій групі тварин (n = 54) краї м'язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки з'єднано простими швами, другій групі (n = 54) - безперервним обвивним. Забір біологічного матеріалу проводили в 1-шу, на 7-му та 14-ту добу після оперативного втручання шляхом висічення м'язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки разом зі шкірою. В 1-шу добу дослідження у першій групі в грануляційній тканині статистично значущо переважали лімфоїдні клітини та нейтрофіли, різниця між їх кількістю була статистично незначущою. У другій групі відзначено статистично значущо більшу частку лише лімфоїдних клітин. На 7-му та 14-ту добу спостереження в обох групах у грануляційній тканині статистично значущо переважали фібробласти. В 1-шу добу після виконання операції в обох групах спостерігали фібрин у вигляді сітки, а у другій групі - також крововиливи. Морфологія грануляційної тканини лапаротомної рани на 14-ту добу спостереження не відрізнялася в групах, за винятком того, що в другій групі статистично значущо був більшим питомий об'єм колагенових волокон. Висновки: використання безперервного обвивного шва на відміну від простого вузлового спричиняє статистично значуще переважання у грануляційній тканині лапаротомної рани фібробластів, лімфоїдних та плазматичних клітин, збільшення питомого об'єму колагенових волокон, а також зменшення частки макрофагів, особливо на 14-ту добу спостереження, що свідчить про порівняно швидке дозрівання грануляційної тканини. | |||
| 18. |
Морар І. К. Роль внутрішньочеревної гіпертензії у розвитку післяопераційної евентрації в онкохворих [Електронний ресурс] / І. К. Морар // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 79-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_2_15 Незважаючи на розвиток сучасної хірургії, післяопераційна евентрація продовжує залишатися одним із найбільш небезпечних ускладнень, особливо у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини (ЧП), де мають місце явища вторинного імунодефіциту, кахексії, анемії тощо. Одним із багатьох чинників, який безпосередньо призводить до виникнення післяопераційної евентрації, є гостре підвищення рівня внутрішньочеревного тиску, що досить часто має місце в онкологічних пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді. Вивчення частоти розвитку післяопераційної евентрації, залежно від рівня внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків у хворих на онкологічну патологію органів ЧП, надасть змогу визначити роль останніх у розвитку даного післяопераційного ускладнення. Мета дослідження - вивчити частоту розвитку післяопераційної евентрації у хворих на злоякісні новоутворення органів ЧП, залежно від рівня внутрішньочеревного й абдомінального перфузійного тисків. Обстежено 122 прооперованих хворих на злоякісні новоутворення органів ЧП, яким виконано серединну лапаротомію. Залежно від середнього рівня ВЧТ пацієнтів було розподілено на 3 групи. До першої групи увійшли 57 (46,7 %) осіб, у яких середній рівень ВЧТ становив нижче 12 mmHg. До другої групи - 40 (32,8 %) осіб із середнім рівнем ВЧТ - 12 - 17 mmHg. До третьої групи - 25 (20,5 %) осіб, у яких середній рівень ВЧТ становив понад 18 mmHg. Залежно від середнього рівня АПТ першу групу склали 48 (39,3 %) осіб, у яких середній рівень АПТ становив понад 90 mmHg. Другу групу склали 43 (35,3 %) особи із середнім рівнем АПТ - 89 - 56 mmHg. Третю групу склали 31 (25,4 %), у яких середній рівень АПТ становив менше 55 mmHg. Одержані результати дослідження вказують на вірогідну різницю частоти розвитку післяопераційної евентрації у групах пацієнтів з вищим рівнем ВЧТ та відповідно нижчим рівнем АПТ (2-га та 3-тя дослідні групи). Це доводить певну залежність між рівнями ВЧТ, АПТ та частотою розвитку післяопераційної евентрації. Висновок: частота розвитку післяопераційної евентрації безпосередньо залежить від рівнів внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків у ранньому післяопераційному періоді, що надає змогу вважати останні одними із чинників розвитку даного ускладнення та маркерами його прогнозування. | |||
| 19. |
Морар І. К. Вплив тривалості внутрішньочеревної гіпертензії на виникнення післяопераційної евентрації [Електронний ресурс] / І. К. Морар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2020_19_3_13 | |||
| 20. |
Морар І. К. Морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при внутрішньочеревній гіпертензії в експерименті [Електронний ресурс] / І. К. Морар // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2020. - № 4. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2020_4_6 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |