Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Мостов’як І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 23
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Карпенко В. П. 
Технологічна оцінка клейковини зерна спельтоподібних форм пшениці [Електронний ресурс] / В. П. Карпенко, І. І. Мостов’як, В. В. Любич, І. О. Полянецька, В. В. Петренко // Збірник наукових праць Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН". - 2015. - Вип. 2. - С. 192-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpzeml_2015_2_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 192 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Грицаєнко З. М. 
Ефективність бакових сумішей гербіциду калібр 75 з біологічними препаратами у посівах ячменю ярого [Електронний ресурс] / З. М. Грицаєнко, В. П. Карпенко, І. І. Мостов’як // Збірник наукових праць Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН". - 2010. - Вип. 4. - С. 113-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpzeml_2010_4_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 197.631 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Карпенко В. П. 
Ростові процеси тритикале озимого за дії гербіцидів різних хімічних класів та їх бакових сумішей з регулятором росту рослин Радостим [Електронний ресурс] / В. П. Карпенко, І. І. Мостов’як, Р. М. Притуляк // Вісник Уманського національного університету садівництва. - 2015. - № 2. - С. 73-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vumnuc_2015_2_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 108.664 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Грицаєнко З. М. 
Пігментний комплекс соняшника за дії гербіциду Фюзілад Форте 150 і регулятора росту рослин Радостим [Електронний ресурс] / З. М. Грицаєнко, В. П. Карпенко, І. І. Мостов’як, Л. Ф. Підан // Карантин і захист рослин. - 2016. - № 4. - С. 1-3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2016_4_2
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.532 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Мостов’як І. І. 
Формування фотосинтетичної продуктивності посівів сої за використання різних видів фунгіцидів та інокулянта у Правобережному Лісостепу України [Електронний ресурс] / І. І. Мостов’як, О. В. Кравченко // Вісник Уманського національного університету садівництва. - 2018. - № 2. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vumnuc_2018_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 831.137 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Мостов’як І. І. 
Природоохоронні аспекти захисту зернових культур від фітофагів – векторів вірусної та мікоплазмової інфекції на біоценотичних принципах в умовах центральної частини лісостепу України [Електронний ресурс] / І. І. Мостов’як, Ж.П. Шевченко, Д. М. Адаменко, О. Г. Сухомуд, С. М. Мостов’як, І. В. Крикунов, І. С. Кравець, С. В. Суханов, О. О. Фоменко, О. В., Чухрай Р. В., Медвідь В. С. Кравченко // Вісник Уманського національного університету садівництва. - 2019. - № 1. - С. 103-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vumnuc_2019_1_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 557.695 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Мостов’як І. І. 
Продуктивність посівів сої за використання різних видів фунгіцидів та інокулянта [Електронний ресурс] / І. І. Мостов’як, О. В. Кравченко // Карантин і захист рослин. - 2019. - № 3-4. - С. 1-3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2019_3-4_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.307 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Мостов’як І. І. 
Екологічна парадигма інтегрованого захисту рослин [Електронний ресурс] / І. І. Мостов’як // Карантин і захист рослин. - 2019. - № 5-6. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2019_5-6_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 578.681 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Гаврилюк Л. В. 
Вплив екзометаболітів рослин різних сортів сої на швидкість радіального росту Fusarium graminearum [Електронний ресурс] / Л. В. Гаврилюк, Н. А. Косовська, А. І. Парфенюк, І. І. Мостов’як // Агроекологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2019_4_11
Наведено результати впливу екзометаболітів рослин сої сортів Сузір'я і Кент та технологій їх вирощування на швидкість радіального росту міцелію ізолятів гриба Fusarium graminearum. Досліджено, що найвищою антифунгальною дією щодо швидкості радіального росту колоній гриба F. graminearum характеризуються екзометаболіти, виділені із рослин сої сорту Сузір'я, вирощених за дії препаратів протегер і роколта. Виявлено, що найвищою антифунгальною дією серед екзометаболітів рослин сої сорту Кент щодо швидкості радіального росту міцелію гриба F. graminearum характеризуються екзометаболіти, вирощені за технологією "БТУ-Центр". Встановлено, що екзометаболіти рослин різних сортів сої та технології їх вирощування суттєво впливають на фізіолого-біохімічні властивості фітопатогенного та мікотоксичного гриба F. graminearum.Наведено результати впливу екзометаболітів рослин сої сортів Сузір'я і Кент та технологій їх вирощування на швидкість радіального росту міцелію ізолятів гриба Fusarium graminearum. Досліджено, що найвищою антифунгальною дією щодо швидкості радіального росту колоній гриба F. graminearum характеризуються екзометаболіти, виділені із рослин сої сорту Сузір'я, вирощених за дії препаратів протегер і роколта. Виявлено, що найвищою антифунгальною дією серед екзометаболітів рослин сої сорту Кент щодо швидкості радіального росту міцелію гриба F. graminearum характеризуються екзометаболіти, вирощені за технологією "БТУ-Центр". Встановлено, що екзометаболіти рослин різних сортів сої та технології їх вирощування суттєво впливають на фізіолого-біохімічні властивості фітопатогенного та мікотоксичного гриба F. graminearum.
Попередній перегляд:   Завантажити - 172.312 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Мостов’як І. І. 
Особливості формування фітопатогенного фону мікроміцетів — збудників хвороб в агроценозах зернових злакових культур Правобережного Лісостепу України [Електронний ресурс] / І. І. Мостов’як, О. С. Дем’янюк, В. В. Бородай // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 1. - С. 28-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 195.976 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Мостов’як І. І. 
Екологічна структура шкідливого ентомокомплексу агроценозів зернових злакових культур Центрального Лісостепу України [Електронний ресурс] / І. І. Мостов’як, О. С. Дем’янюк, М. М. Лісовий // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 2. - С. 31-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 195.651 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Мостов’як І. І. 
Аналіз чисельності популяцій та шкідливості фітофагів агроценозів зернових колосових культур Центрального Лісостепу України [Електронний ресурс] / І. І. Мостов’як, А. Ф. Челомбітко, В. Б. Калашніков, В. В. Бородай, О. С. Дем’янюк // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 3. - С. 41-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 210.519 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Карпенко В. П. 
Вміст фотосинтетичних пігментів у листках гречки за дії біологічних препаратів [Електронний ресурс] / В. П. Карпенко, І. І. Мостов’як, А. А. Даценко, Р. М. Притуляк, О. І. Заболотний // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2021. - т. 81, № 1-2. - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2021_81_1-2_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 166.155 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Федоренко В. П. 
Екологічно безпечні методи контролю численності шкідників у сучасних агротехнологіях [Електронний ресурс] / В. П. Федоренко, С. М. Мостов’як, І. І. Мостов’як // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 64-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_4_10
Питання захисту сільськогосподарських культур від шкідників постійно зберігає свою актуальність. Унаслідок шкідливої дії членистоногих щороку втрати врожаю в світі становлять 18 - 20 %, що оцінюється на суму понад 470 млрд дол. США. Більша частина втрат вирощеного врожаю відбувається у польових умовах до збирання врожаю і потребує низки заходів захисту рослин від шкідників. Хімічний метод захисту рослин від шкідливих організмів продовжують застосовувати більшість агровиробників, що підтверджує позитивна динаміка розвитку ринку пестицидів у світі із щорічним зростанням на 2,5 - 3 %. Серед спектра хімічних засобів захисту рослин продаж інсектицидів становить 25,3 % світових продажів. Незважаючи на використання близько 3 млн т пестицидів на рік, рівень втрат урожаю від шкідливої ентомофауни залишається значним. Водночас, погіршення фітосанітарного стану агроекосистем, що спричинено низкою абіотичних і біотичних чинників, потребує якісної оцінки стану і визначення напрямів перебудови комплексів шкідливих організмів в агробіоценозах та розроблення нових інноваційних, екологічно безпечних заходів контролю їх численності. У сучасних агротехнологіях вирощування сільськогосподарських культур дедалі ширше застосовують альтернативні екологічно безпечні методи контролю численності шкідників, що відповідає принципам інтегрованого захисту рослин і заміни хімічних інсектицидів на біологічні препарати або інші безпечні для навколишнього природного середовища методи. Про це свідчить позитивна динаміка розвитку світового ринку біопестицидів із прогнозом щорічного зростання на 14,7 %, який до 2025 р. може досягнути 8,5 млрд дол. США. У лінійці біопестицидів за функціональним призначенням на світовому ринку 47 % становлять препарати проти комах-фітофагів. Ефективний контроль численності шкідників у сучасних агротехнологіях базується на застосуванні біологічного контролю, мікробних пестицидів, хімічних сполук, що продукуються живими організмами і змінюють поведінку шкідників, вторинних метаболітів рослин (наприклад, феноли та поліфеноли, терпеноїди, алкалоїди), створенні стійких сортів рослин та імунізації рослин, тощо.
Попередній перегляд:   Завантажити - 156.687 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Безноско І. В. 
Патогенна мікобіота насіння зернових культур за впливу різних технологій вирощування [Електронний ресурс] / І. В. Безноско, Т. М. Горган, Ю. А. Туровнік, І. І. Мостов’як, В. О. Мудрак // Агроекологічний журнал. - 2022. - № 1. - С. 110-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2022_1_14
Одним із важливих чинників в отриманні якісного насіння зернових культур є технологія вирощування рослин, яка повинна забезпечувати високу врожайність і якість зерна та бути безпечною для довкілля. Мета дослідження - визначення впливу різних технологій вирощування на патогенну мікобіоту насіння пшениці озимої та вівса. Встановлено, що на насінні пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський, за традиційною технологією вирощування культури, паразитувало 7 родів фітопатогенних мікроміцетів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Acremoniella spp., Bipolaris spp., Pеnicillium spp., Cladosporim spp., які характеризувалися різною частотою трапляння (10 - 60 %). На насінні вівса сорту Тембр, в умовах традиційної технології вирощування рослин, ідентифіковано фітопатогенні мікроміцети, які належать до родів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Chaetomiums spp., Drechslera spp., Pеnicillium spp., Trichoderma spp. Їхня частота трапляння коливалась від 10 до 50 %. На насінні зернових культур найбільшою частотою трапляння характеризувалися гриби родів Aspergillus spp. і Pеnicillium spp. Вони можуть призводити до погіршення якості насіння під час зберігання та пригнічувати його схожість. На насінні пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський, в умовах органічної технології вирощування рослин, було ідентифіковано мікроміцети, які належать до родів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Chaetomiums spp., Pеnicillium spp., Trichoderma spp, Bipolaris spp., їх частота трапляння була від 25 до 50 %, а на насінні вівса сорту Тембр - мікроміцети родів: Alternaria spp., Fusarium spp., Aspergillus spp., Chaetomiums spp., Drechslera spp., Penicillium spp., Trichoderma spp. з частотою трапляння від 10 до 50 %. Домінуючими мікроміцетами були представники роду Trichoderma spp. Слід зазначити, що грибам цього роду властива здатність до швидкого розмноження, що дає можливість конкурувати з іншими мікроорганізмами. Встановлено, що на насінні пшениці озимої та вівса, в умовах традиційної технології вирощування рослин, показник подібності родів мікроміцетів становив 56 %. Разом із тим, коефіцієнт подібності видів фітопатогенних мікроміцетів на насінні досліджуваних культур, в умовах органічної технології, був дещо вищим і становив 63 %. Проаналізовані показники, такі як частота трапляння та коефіцієнт подібності, дають можливість оцінити насіння сортів культурних рослин із метою уникнення біологічного забруднення агроценозів інфекційними структурами фітопатогенних мікроміцетів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 797.169 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Мостов’як С. М. 
Екотоксикологічна оцінка застосування хімічних засобів захисту рослин від шкідників [Електронний ресурс] / С. М. Мостов’як, І. І. Мостов’як, О. І. Борзих, В. П. Федоренко // Карантин і захист рослин. - 2022. - № 3. - С. 3-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2022_3_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.189 Mb    Зміст випуску     Цитування
17.

Мостов’як І. І. 
Симбіотичний апарат сої на фоні використання різних видів фунгіцидів та мікробного препарату [Електронний ресурс] / І. І. Мостов’як, О. В. Кравченко // Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. - 2019. - Вип. 108. - С. 72-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnveconn_2019_108_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 431.863 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Яценко В. В. 
Порівняльна характеристика селекційних і місцевих форм часнику за показниками харчової цінності [Електронний ресурс] / В. В. Яценко, О. І. Улянич, Н. В. Яценко, В. П. Карпенко, І. І. Мостов’як, В. В. Любич // Plant Varieties Studying and Protection. - 2023. - Т. 19, № 1. - С. 58-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2023_19_1_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 672.896 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Мостов’як І. І. 
Чинники дестабілізації фітосанітарного стану агроценозів зернових культур Центрального Лісостепу України [Електронний ресурс] / І. І. Мостов’як, О. С. Дем’янюк // Збалансоване природокористування. - 2020. - № 2. - С. 73-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2020_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.874 Mb    Зміст випуску     Цитування
20.

Карпенко В. П. 
Активність антиоксидантних ферментів у рослинах сорго зернового за дії гербіциду, регулятора росту рослин і біопрепарату [Електронний ресурс] / В. П. Карпенко, В. І. Красноштан, Р. М. Притуляк, І. І. Мостов’як, М. Г. Гнатюк // Збалансоване природокористування. - 2020. - № 4. - С. 178-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2020_4_22
Гербіциди, будучи речовинами з високою фізіологічною активністю, здатні впливати не лише на бур'яни, а й на культурні рослини. В той самий час зустрічаються свідчення, що застосування регуляторів росту рослин та передпосівної обробки насіння біологічними препаратами здатне нівелювати потенційну негативну дію гербіциду. Одними із перших на потрапляння екзогенних фізіологічно-активних речовин до організму реагують антиоксидантні системи. Саме тому, одним із ефективних шляхів оцінки впливу різних видів препаратів на стан рослин є визначення активності антиоксидантних ферментів, зокрема - каталази, пероксидази і поліфенолоксидази. Для вивчення ферментативної активності сорго зернового було закладено польовий дослід в умовах сівозміни кафедри біології Уманського НУС у 2019 - 2020 рр. У дослідах вивчали сорго зернове (Sorghum bicolor (L.) Moench) гібриду Майло В, гербіцид Цитадель 25 OD у нормах 0,6; 0,8 і 1,0 л/га, регулятор росту рослин Ендофіт L1 (30 мл/га) і біопрепарат Біоарсенал (800 г/100 кг). Активність ферментів вивчали у фази кущення та викидання волоті. Встановлено, що ферментативна активність рослин сорго зернового залежала від норми внесення гербіциду і зростала при її збільшенні. Однак, використання гербіциду сумісно з регулятором росту рослин Ендофіт L1, а також по фону передпосівної обробки насіння Біоарсеналом, призводило до більш істотної активізації досліджуваних ферментів порівняно з варіантами самостійного внесення гербіциду. Найбільшу активність антиоксидантних ферментів було виявлено за сумісного застосування гербіциду Цитадель 25 OD у нормах 0,6; 0,8 і 1,0 л/га з регулятором росту рослин Ендофіт L1 на фоні передпосівної обробки насіння Біоарсеналом, що може свідчити про зростання антиоксидантного статусу рослин за такого поєднання препаратів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.213 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського