Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Журнали та продовжувані видання (2)Реферативна база даних (27)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Мхітарян Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 35
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Воронков Л. Г. 
Поліморфні варіанти Т(–786)С і G894T гена ендотеліальної NO-синтази та стан вазодилатаційної функції ендотелію у хворих із хронічною серцевою недостатністю [Електронний ресурс] / Л. Г. Воронков, Н. Г. Горовенко, І. Д. Мазур, І. А. Шкурат, Л. С. Мхітарян, Н. М. Орлова // Серце і судини. - 2012. - № 4. - С. 43-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2012_4_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 171.519 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Воронков Л. Г. 
Клініко-гемодинамічні показники та довготерміновий клінічний прогноз у пацієнтів із хронічною систолічною серцевою недостатністю залежно від поліморфізму Т(–786)С промотора гена ендотеліальної NO-синтази [Електронний ресурс] / Л. Г. Воронков, Н. Г. Горовенко, І. Д. Мазур, І. А. Шкурат, Л. С. Мхітарян, А. В. Ляшенко // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 1. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_1_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 347.784 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Свіщенко Є. П. 
Нефропротекторні та урикозуричні ефекти лозартану в пацієнтів з гіпертонічною хворобою [Електронний ресурс] / Є. П. Свіщенко, Л. А. Міщенко, В. Б. Безродний, О. О. Матова, Л. С. Мхітарян, І. Н. Євстратова // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 6. - С. 40-46 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_6_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 155.368 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Коваленко В. М. 
Молекулярно-генетичні особливості функціонування параоксонази та її значення в розвитку серцево­судинної патології [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, О. Б. Кучменко, Л. С. Мхітарян // Український кардіологічний журнал. - 2014. - № 5. - С. 105-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2014_5_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 488.973 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Мхітарян Л. С. 
Біохімічні предиктори гіпертрофії лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / Л. С. Мхітарян, І. Н. Євстратова, Н. М. Орлова, О. Г. Купчинська, Н. М. Василинчук, Т. Ф. Дроботько // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2014. - Т. 20, № 3. - С. 283-288. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2014_20_3_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.074 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Кучменко О. Б. 
Активність оксидо-редуктазних систем ланцюга транспорту електронів мітохондрій та стан про- і антиоксидантної систем у тканинах печінки старих щурів при дії комплексу попередників та модулятора біосинтезу убіхінону (СОQ) [Електронний ресурс] / О. Б. Кучменко, Д. М. Петухов, І. Н. Євстратова, Л. С. Мхітарян, Г. В. Донченко // Біологія тварин. - 2010. - Т. 12, № 2. - С. 143-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2010_12_2_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 368.827 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Кучменко О. Б. 
Ефект попередників і модуляторів біосинтезу убіхінону на вміст і функціонування убіхінону та оксидативний статус у серці при введенні адреналіну [Електронний ресурс] / О. Б. Кучменко, Д. М. Петухов, І. Н. Євстратова, Л. С. Мхітарян, Г. В. Донченко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Біологія. Медицина. - 2011. - Вип. 2(1). - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdubm_2011_2(1)__13
Попередній перегляд:   Завантажити - 339.006 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Мхітарян Л. С. 
Цитрулін як маркер функціонального стану органів за умов патологічних станів [Електронний ресурс] / Л. С. Мхітарян, О. Б. Кучменко, І. Н. Євстратова, Н. Г. Ліпкан, Н. М. Василинчук, Т. Ф. Дроботько // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 109-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_3_14
Аминокислота цитруллин является одним из важных регуляторов промежуточного обмена в организме. Основное количество цитруллина синтезируется в кишечнике из аминокислоты глутамин. Частично он может синтезироваться из аминокислоты аргинин. Одним из важных источников цитруллина являются NO-синтазы. Но вследствие очень низкой активности ферментов катаболизма цитруллин не может утилизироваться энтероцитами и выделяется в циркуляцию крови, откуда усиленно захватывается почками. Почки являются основным органом, где происходит метаболизм цитруллина. Уровень цитруллина в плазме крови демонстрирует разницу между его продукцией в кишечнике и дальнейшим метаболизмом в почках. Уровень цитруллина является маркером функциональной активности кишечника, функционального состояния проксимальных канальцев почек, степени повреждения почек и развития почечной недостаточности. Уровень цитруллина в плазме крови возрастает уже на начальных стадиях развития почечной недостаточности, еще до достоверных изменений содержания креатинина и мочевины в крови. Уровень цитруллина в крови может быть суррогатным маркером синтеза NO. Особый интерес представляет этот показатель в диагностике сердечно-сосудистых заболеваний. У пациентов с гипертонической болезнью определение содержания цитруллина может быть использовано как специфический маркер повреждения одного из органов мишеней - почек. Уровень цитруллина в крови может использоваться как маркер нарушения обменных процессов и определения степени тяжести сердечной недостаточности у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями.
Попередній перегляд:   Завантажити - 115.696 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Воронков Л. Г. 
Предиктори інсулінорезистентності у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка [Електронний ресурс] / Л. Г. Воронков, М. Р. Ільницька, П. М. Бабич, Л. С. Мхітарян // Український медичний часопис. - 2014. - № 5. - С. 134-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_5_34
Зазначено, що інсулінорезистентність асоціюється з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень. На відміну від пацієнтів із метаболічним синдромом і цукровим діабетом 2-го типу, причини та фактори, пов'язані з інсулінорезистентністю у хворих на хронічну серцеву недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка, вивчені недостатньо.
Попередній перегляд:   Завантажити - 274.555 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Мхітарян Л. С. 
Якісний стан ліпідних факторів атерогенезу та активність запальної реакції в пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / Л. С. Мхітарян, О .Б. Кучменко, В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, І. Н. Євстратова, Н. М. Терещенко, Н. М. Василинчук, Т. Ф. Дроботько // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_4_7
Цель работы - изучить качественное состояние основных классов липопротеинов, активность ассоциированных с ними белков-ферментов, лейкоцитарной эластазы и матриксной металлопротеиназы 12 в крови пациентов с ишемической болезнью сердца, которые перенесли острый инфаркт миокарда с ургентным стентированием инфарктзависимой венечной артерии. В исследование включены 32 пациента в возрасте в среднем (53,1 +- 1,6) года, которые получали базисную терапию согласно Рекомендациям Европейского общества кардиологов и Ассоциации кардиологов Украины с включением липидоснижающих препаратов (статинов). Биохимическое исследование крови проводили через 4 - 6 нед после возникновения инфаркта миокарда. У пациентов, перенесших инфаркт миокарда, сохраняется интенсификация процессов свободнорадикальных процессов окисления белков, что сопровождается переокислением липопротеинов низкой, очень низкой и высокой плотности с увеличением их индекса перекисной модификации и атерогенного потенциала крови. Также у этих пациентов наблюдается возрастание активности миелопероксидазы, лейкоцитарной и макрофагальной эластаз на фоне снижения активности антиоксидантных ферментов - параоксоназы-1, каталазы и супероксиддисмутазы. Выводы: изменения активности миелопероксидазы и параоксоназы-1 могут быть использованы в качестве маркера активности воспалительной реакции при участии нейтрофильных лейкоцитов и прогрессирования атеросклеротического процесса, а также для оценки эффективности лечения. Возрастание активности миелопероксидазы, лейкоцитарной и макрофагальной эластаз может играть определенную роль в процессе дестабилизации атеросклеротических бляшек и стать биохимическим маркером для прогнозирования возможного возникновения этого осложнения. Для оценки качественного состояния липопротеинов крови и степени их атерогенности информативными показателями следует считать активность липопротеин-ассоциированных белков-ферментов (параоксоназы-1 и миелопероксидазы), а не только уровень холестерина в них.
Попередній перегляд:   Завантажити - 138.614 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Кучменко О. 
Білкові фактори формування оксидативного статусу і розвитку патологічного стану у пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. Кучменко, Л. Мхітарян, О. Купчинська, І. Євстратова, Н. Василинчук, О. Матова, М. Мостов’як, Т. Дроботько // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 73. - С. 303-309. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_73_78
Мета роботи - дослідити білкові фактори формування оксидативного статусу та розвитку патологічного процесу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). У дослідження було включено 30 пацієнтів з АГ II стадії (середній вік - 47,4 +- 3,3 року). У пацієнтів з АГ зберігається інтенсифікація процесів вільнорадикального окиснення білків, що супроводжується переокисненням ліпопротеїнів низької густини (ЛПНГ), ліпопротеїнів дуже низької густини (ЛПДНГ) і ліпопротеїнів високої густини (ЛПВГ) зі збільшенням їх індексу перекисної модифікації й атерогенного потенціалу крові. У пацієнтів з АГ встановлено зростання активності мієлопероксидази (МПО), зниження активності лейкоцитарної еластази, параоксонази-1 (ПОН-1), каталази і супероксиддисмутази (СОД). Зміна активності МПО, лейкоцитарної еластази і ПОН-1 може бути використана як предиктор активності запальної реакції за участі нейтрофільних лейкоцитів і прогресування атеросклеротичного процесу, а також для оцінки ефективності лікування. Для оцінки якісного стану ліпопротеїнів (ЛП) крові та ступеня їх атерогенності інформативними показниками слід вважати активності ЛП-асоційованих білків-ферментів, а не тільки рівень холестеролу (ХС) у них.
Попередній перегляд:   Завантажити - 327.543 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Юревич І. В. 
Врегулювання конфлікту інтересів у суді: антикорупційні засади та етичні аспекти [Електронний ресурс] / І. В. Юревич, Л. Е. Мхітарян // Форум права. - 2017. - № 5. - С. 460–465. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index
Попередній перегляд:   Завантажити - 312.177 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Воронков Л. Г. 
Клініко-­демографічна та інструментальна характеристика пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності залізодефіциту [Електронний ресурс] / Л. Г. Воронков, В. В. Горбачова, А. В. Ляшенко, Т. І. Гавриленко, Л. С. Мхітарян // Серце і судини. - 2018. - № 2. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.282 Mb    Зміст випуску     Цитування
14.

Воронков Л. Г. 
Предиктори ниркової дисфункції у хворих із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка [Електронний ресурс] / Л. Г. Воронков, Г. Є. Дудник, А. В. Ляшенко, Т. І. Гавриленко, Л. С. Мхітарян, Г. В. Пономарьова // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_5
Мета роботи - з'ясувати предиктори ниркової дисфункції (НД) у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Обстежено 134 пацієнтів зі стабільною ХСН II - IV функціонального класу (ФК) за NYHA та ФВ ЛШ << 40 %. Медіана віку пацієнтів - 59,5 [54; 68] року. Всім пацієнтам проводили загальноклінічні обстеження. Розраховували швидкість клубочкової фільтрації. Визначали рівень інтерлейкіну-6, інсуліну, N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP), сечової кислоти, азоту сечовини у плазмі крові, мікроальбумінурії сечі. Ультразвукову діагностику вазодилатаційної функції ендотелію плечової артерії здійснювали за допомогою проби з реактивною гіперемією. Пацієнти одержували лікування згідно з чинними рекомендаціями Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування ХСН. НД виявлено у 39,5 % пацієнтів. Вищий ризик НД мають пацієнти старшого віку, жінки, пацієнти з ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, анемією, ХСН III - IV ФК за NYHA. Не виявлено статистичної значущості під час розрахунку відношення шансів щодо наявності в анамнезі інфаркту міокарда, фібриляції передсердь, тютюнокуріння. Жоден з основних гемодинамічних та ехокардіографічних параметрів не був інформативним щодо наявності НД. Висновки: незалежними лабораторними предикторами НД у 39,5 % пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛЖ є рівні азоту сечовини, сечової кислоти та цитруліну в плазмі крові. Ризик НД зростає з віком, підвищенням ФК за NYHA, збільшенням тривалості ХСН, а також за наявності таких супутніх станів, як ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, анемія. Наявність НД не спряжена з перенесеним інфарктом міокарда, наявністю фібриляції передсердь, показниками центральної гемодинаміки, структурно-функціонального стану ЛШ, рівнем мікроальбумінурії сечі, відношенням альбумін/креатинін, вмістом глюкози, інсуліну, інтерлейкіну-6 та NT-proBNP у плазмі крові.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.266 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Воронков Л. Г. 
Порівняльна клінічна характеристика хворих із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від стану когнітивної функції [Електронний ресурс] / Л. Г. Воронков, А. С. Солонович, А. В. Ляшенко, І. Л. Ревенько, Л. С. Мхітарян // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 52-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_7
Мета роботи - з'ясувати клінічні чинники, асоційовані з наявністю когнітивної дисфункції (КД) у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Обстежено 124 хворих віком від 18 до 75 років з ХСН II - IV функціонального класу за критеріями Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA). Когнітивну функцію оцінювали за допомогою короткої шкали дослідження психічного статусу (MMSE), проби Шульте, шкали HADS. Кількість балів за шкалою MMSE свідчила про наявність КД. Окрім стандартного загальноклінічного обстеження, оцінювали якість життя за опитувальником MLHFQ (The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire), розраховували індекс побутової фізичної активності за допомогою анкети Університету Дюка (DASI), проводили тест із 6-хвилинною ходьбою, імуноферментні дослідження (визначення рівня інтерлейкіну-6, N-термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду та інсуліну), ультразвукову діагностику вазодилатаційної функції ендотелію (погокозалежна вазодилатація (ПЗВД)) плечової артерії за допомогою проби з реактивною гіперемією. У 85 (68,6 %) пацієнтів зареєстровано КД. Не виявлено статистично значущого впливу статі, величини ФВ ЛШ, наявності фібриляції передсердь на стан когнітивної функції. КД у пацієнтів із ХСН та зниженою ФВ ЛШ асоціювалася з тяжчим функціональним класом за NYHA (p = 0,001), наявністю гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та ниркової дисфункції (p = 0,037, p = 0,021 та p = 0,032 відповідно). Пацієнти з КД були статистично значущо (p = 0,002) старші за віком, мали гіршу якість життя за MLHFQ (p = 0,04) та нижчий DASI (p = 0,037), вищий рівень депресії за шкалою HADS (p = 0,032), нижчу швидкість клубочкової фільтрації (p = 0,012), більшу товщину задньої стінки ЛШ (p = 0,011), гіршу ПЗВД (p = 0,049) у порівнянні з пацієнтами без КД. Кількість балів за шкалою MMSE прямо пропорційно корелювала з дистанцією 6-хвилинної ходьби (r = 0,264, p = 0,003), величиною DASI (r = 0,275, p = 0,002), швидкістю клубочкової фільтрації (r = 0,275, p = 0,002), ПЗВД (r = 0,207, p = 0,021), активністю супероксиддисмутази (r = 0,205, p = 0,028) і обернено пропорційно - зі ступенем погіршення якості життя за MLHFQ (r = -0,179, p = 0,049), віком (r = -0,429, p = 0,0001), кількістю балів за шкалою HADS-D (r = -0,257, p = 0,004) та рівнем церулоплазміну (r = -0,308, p = 0,004). Висновки: у пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ виявлено КД у 85 (68,6 %) випадків. КД асоціювалася з тяжкістю СН і наявністю гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та ниркової дисфункції. Пацієнти з ХСН та КД статистично значущо старші за віком, мають гіршу якість життя, нижчу фізичну активність, вищий рівень депресивних виявів, більшу концентрацію церулоплазміну в плазмі крові, нижчу швидкість клубочкової фільтрації та гіршу потокозалежну вазодилатаційну відповідь у порівнянні з пацієнтами без КД.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.358 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Воронков Л. Г. 
Клінічна характеристика і виживаність госпіталізованих пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від динаміки азотовидільної функції нирок за період подолання клінічної декомпенсації [Електронний ресурс] / Л. Г. Воронков, Г. Є. Дудник, А. В. Ляшенко, Л. С. Мхітарян, Т. І. Гавриленко // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_4_5
Мета роботи - вивчити основні клініко-гемодинамічні та лабораторні характеристики у госпіталізованих пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) залежно від динаміки азотовидільної функції нирок у період подолання декомпенсації та оцінити прогностичне значення погіршення ниркової функції (ПНФ) в цієї категорії пацієнтів. Обстежено 134 пацієнти з ХСН, зумовленою ішемічною хворобою серця або дилатаційною кардіоміопатією, та зниженою (<< 40 %) фракцією викиду лівого шлуночка, серцевою недостатністю IIБ за критеріями Стражеска - Василенка, III - IV функціонального класу за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця (NYHA), госпіталізованих з приводу декомпенсації кровообігу. Медіана віку становила 59,5 (54 - 68) року. Усім пацієнтам проводили загальноклінічне обстеження, визначали рівень креатиніну, азоту сечовини, сечової кислоти, інтерлейкіну-6, цитруліну у плазмі крові, N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду NT-proBNP) за госпіталізації та перед випискою, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за допомогою рівняння CKD-EPI. Хворі одержували стандартне лікування. Пацієнтів було розподілено на 2 групи за величиною приросту вмісту креатиніну перед випискою: перша - з ПНФ (зі збільшенням рівня креатиніну <$Esymbol У~17,7> мкмоль/л), друга - без ПНФ. У 110 (82 %) пацієнтів не виявлено ПНФ після подолання клінічної декомпенсації, у 24 (18 %) - рівень креатиніну збільшився на 17,7 мкмоль/л або більше, що відповідало зниженню ШКФ <$Esymbol У~5> мл/(хв-1,73 м<^>2). Під час госпіталізації пацієнти не відрізнялися статистично значущо за віком, частотою коморбідної патології, основними гемодинамічними показниками, рівнем калію у плазмі крові, азоту сечовини, сечової кислоти, NT-proBNP, величиною ШКФ. Після досягнення еуволемічного стану в пацієнтів з ПНФ відзначено меншу величину систолічного артеріального тиску, вищий рівень азоту сечовини, сечової кислоти, інтерлейкіну-6 та цитруліну. Для подолання декомпенсації цим особам знадобилося більше часу, майже вдвічі більші курсових та вищі середньодобові дози петльового та калійзберігаючого діуретинів. Пацієнти з ПНФ мали статистично значущо гірший прогноз щодо тривалої виживаності. Висновки: серед пацієнтів з ХСН та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, госпіталізованих з декомпенсацією кровообігу, ПНФ під час терапії виникло у 18 % випадків. На момент виписки у пацієнтів з ПНФ у порівнянні з пацієнтами без такої відзначено статистично нижчий рівень систолічного артеріального тиску, більшу тривалість періоду подолання декомпенсації, більші середньодобові дози петльового та калійзберігаючого діуретиків, більший вміст сечової кислоти, азоту сечовини, інтерлейкіну-6 та цитруліну у плазмі крові. Хворі з декомпенсованою ХСН та ПНФ мали меншу виживаність у порівнянні із пацієнтами без ПНФ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.473 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Дзюблик О. Я. 
Якісний склад ліпопротеїдів крові у хворих із запальним процесом нижніх дихальних шляхів як фактор ризику атеросклерозу [Електронний ресурс] / О. Я. Дзюблик, М. І. Гуменюк, Л. С. Мхітарян, О. Б. Кучменко, І. Н. Євстратова, Г. Б. Капітан, Н. М. Недлінська, В. А. Ячник, О. В. Денисовa // Український пульмонологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Upj_2017_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 90.109 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Воронков Л. Г. 
Предиктори залізодефіциту у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка [Електронний ресурс] / Л. Г. Воронков, В. В. Горбачова, А. В. Ляшенко, Т. І. Гавриленко, Л. С. Мхітарян // Семейная медицина. - 2018. - № 4. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_4_11
Мета дослідження - вивчення предикторів залізодефіцитного (ЗД) стану у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ). Обстежено 134 стабільних пацієнтів з ХСН: 113 (84,3 %) чоловіків та 21 (15,7 %) жінка віком 18 - 75 років, II - IV класом за NYHA, з ФВ ЛШ << 40 %, які спостерігалися на базі відділу серцевої недостатності ДУ "Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска" від 13 січня 2016 р. до 28 лютого 2018 р. Пацієнти включались у дослідження у фазі клінічної компенсації. Якість життя оцінювали за Міннесотською шкалою (MLHFQ), фізична активність розраховувалася за індексом Університету Дюка, функціональний статус - шляхом оцінювання тесту з 6-хвилинною ходою та за стандартизованим тестом з розгинанням нижньої кінцівки. Із 134 пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ феномен залізодефіциту спостерігався у 83 (62 %) осіб. Предикторами ЗД є наявність анемії, III - IV функціональний клас за NYHA та гірша якість життя за Міннесотською анкетою. Менший ризик виникнення ЗД у пацієнтів II функціонального класу за NYHA і з більш високою витривалістю чотириголового м'яза стегна. Ймовірність ЗД зменшується за більш високих значень гемоглобіну, MCV, MCH, ШКФ. Водночас більш високі рівні цитруліну і NTproBNP достовірно асоційовані з ризиком виникнення у них ЗД. За результатами мультиваріантної регресійної моделі незалежними предикторами ЗД є знижений показник MCV еритроцитів і підвищений NTproBNP крові. Заключення: серед пацієнтів з ХСН і зниженою ФВ ЛШ ЗД зустрічається у 62 % випадків і виявляє залежність від супутньої анемії. Ризик ЗД вищий у пацієнтів III - IV функціонального класу за NYHA, пацієнтів з гіршою якістю життя, з підвищеними рівнями цитруліну і NTproBNP. З наявністю ЗД прямо асоційовані гемоглобін, MCV і MCH, ШКФ та гірша витривалість чотириголового м'яза стегна. Незалежними предикторами ЗД є MCV і NTproBNP.
Попередній перегляд:   Завантажити - 274.132 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Малиновська І. Е. 
Клініко-біохімічні особливості на різних етапах кардіологічної реабілітації в пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / І. Е. Малиновська, О. Б. Кучменко, В. О. Шумаков, Н. М. Терещенко, Л. С. Мхітарян, І. Н. Євстратова, Н. М. Василинчук, Т. Ф. Дроботько // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_2_3
Цель работы - изучить динамику показателей, характеризующих толерантность к физической нагрузке, и бихимических показателей, характеризующих атерогенный потенциал крови, в первые 6 месяцев после развития инфаркта миокарда. Обследованы 76 пациентов с первичным инфарктом миокарда преимущественно с зубцом Q (мужчины в возрасте (52,2 +- 1,2) года), которым назначена базисная терапия в соответствии с унифицированным протоколом, а также физическая реабилитация в виде дозированной ходьбы и комплексов лечебной физкультуры согласно сроку после развития острого инфаркта миокарда. В первые часы заболевания всем проведено стентирование инфарктобусловившей венечной артерии. Пациенты были разделены на две группы в зависимости от характера физической реабилитации: в 1-ю группу включен 41 пациент, которым дополнительно к медикаментозным и физкультурным мероприятиям проводили тренировки на велоэргометре в индивидуально подобранных режимах, продолжительность курса - 30 занятий; 35 пациентов составили 2-ю группу. Контрольные нагрузочные тесты проведены на 14 - 16-е сутки инфаркта миокарда, через 2,5; 4 и 6 мес. Биохимические исследования с оценкой показателей липидного обмена и качественного состояния липопротеинов определяли при включении в исследование и через 6 мес. Выводы: тщательное выполнение программы регулярных физических тренировок на велоэргометре в дополнение к базисной терапии (с ургентным стентированием) в ранний постинфарктный период способствует экономному выполнению физической нагрузки при значительном повышении уровня выполненной работы, в основе которых могут лежать уменьшение интенсивности оксидативного стресса и воспаления, улучшение качественного состояния липопротеинов. Достигнутый уровень пороговой мощности сохраняется после прекращения тренировок не менее 2 мес.
Попередній перегляд:   Завантажити - 130.608 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Гуменюк М. І. 
Патогенетичні аспекти лікування вірусіндукованого загострення хронічного бронхіту [Електронний ресурс] / М. І. Гуменюк, О. Я. Дзюблик, Л. С. Мхітарян, Н. М. Недлінська, В. А. Ячник, О. Б. Кучменко, І. Н. Євстратова, Г. Б. Капітан, О. В. Денисова // Астма та алергія. - 2016. - № 1. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2016_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 215.327 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського