Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (41) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мірошников О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 52 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Мірошников О. Проблема суб’єкта гри в філософії та психології [Електронний ресурс] / О. Мірошников // Гілея: науковий вісник. - 2013. - № 74. - С. 191-193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_74_74 | |||
| 2. |
Мірошников О. Поняття Dasein у феноменології і в герменевтиці [Електронний ресурс] / О. Мірошников // Гілея: науковий вісник. - 2013. - № 75. - С. 221-224. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_75_94 | |||
| 3. | 
Кирилова Л. Г. Гіперсомнії у дітей: нарколепсія та синдром Kлейна–Левіна–Крічлі [Електронний ресурс] / Л. Г. Кирилова, О. А. Шевченко, І. О. Грабовенська, О. О. Мірошников // Український медичний альманах. - 2012. - Т. 15, № 4. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2012_15_4_22 | |||
| 4. | 
Мірошников О. А. Суспільство в період модернізації і масові настрої [Електронний ресурс] / О. А. Мірошников // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 2007. - Вип. 28. - С. 117-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2007_28_13 | |||
| 5. | 
Бондарєва В. Й. Визначення фосфоліпідів і білка в ліпідному екстракті, отриманому зі спиртового розчину фолікулярних яєць курей [Електронний ресурс] / В. Й. Бондарєва, В. В. Манк, О. М. Мірошников // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2014. - Т. 20, № 5. - С. 199-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2014_20_5_25 | |||
| 6. |
Попова А. В. Дослідження реологічних властивостей кефіру [Електронний ресурс] / А. В. Попова, О. В. Подобій, О. М. Мірошников, Н. О. Стеценко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2013. - № 48. - С. 132-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2013_48_24 Встановлено, що всі досліджувані кефіри відносяться до структурованих систем з чітко вираженою надмолекулярною коагуляційною структурою, для яких є характерними міцність і пластичність. | |||
| 7. |
Бондарєва В. Й. Отримання ліпідного комплексу з фолікулярних яєць курей методом осадження гексаном [Електронний ресурс] / В. Й. Бондарєва, В. В. Манк, О. М. Мірошников // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 217-222. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2015_21_2_30 Описано процес одержання з фолікулярних яєць курей за допомогою методу осадження гексаном ліпідного екстракту і визначення за методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) у його складі загальних ліпідів (ОЛ) і фосфоліпідів (ФЛ). Процес одержання ліпідного комплексу включав три стадії. Першою була стадія екстрагування фолікулярних яєць курей в етанолі й одержання ліпідної суспензії. Другою стадією була фільтрація суспензії та одержання фільтрату - ліпідного екстракту, який поділяли на надосадну рідину і осад. Третьою стадією процесу було роздільне упарювання надосадної рідини і осаду, а також їх екстракція гексаном. Визначення загальних ліпідів і фосфоліпідів в одержаних екстрактах проводилося за методом тонкошарової хроматографії. Одержані дані підтверджують доцільність використання такого біологічного матеріалу, як фолікулярні яйця курей для одержання фосфоліпідного комплексу, що містить фосфатидилхолін і фосфатидилетаноламін. | |||
| 8. | 
Подобій О. В. Дослідження фізико-хімічних характеристик різних видів кефіру [Електронний ресурс] / О. В. Подобій, Л. С. Воловик, О. М. Мірошников, А. О. Уманська, Є. Ю. Долотенко // Харчова наука і технологія. - 2010. - № 2. - С. 57-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2010_2_18 | |||
| 9. | 
Кирилова Л. Г. Орфанні захворювання: синдром Сотоса з розладом аутистичного спектра [Електронний ресурс] / Л. Г. Кирилова, Л. І. Ткачук, О. О. Мірошников, О. О. Юзва // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 153-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_1_21 | |||
| 10. | 
Кирилова Л. Г. Діагностика когнітивної епілептиформної дезінтеграції з розладами аутистичного спектра у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Л. Г. Кирилова, Л. І. Ткачук, О. О. Мірошников, І. О. Грабовенська, Л. Ю. Сілаєва, О. О. Юзва // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 2. - С. 106-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_2_25 На основі аналізу сучасної наукової літератури наведено дані про етіологію, патогенез, клінічні особливості когнітивної епілептиформної дезінтеграції - особливого варіанта розладу аутистичного спектра. Запропоновано алгоритм діагностики даного стану в дітей на основі проведення комплексного клінічного обстеження з використанням магнітно-резонансної томографії головного мозку, електроенцефалографічного моніторингу в період активності і сну, визначення рівня нейромедіатора гамма-аміномасляної кислоти. За допомогою методу магнітно-резонансної томографії виявлено специфічні зміни структури головного мозку (макроцефалія, гіперплазія мозочка, гіпоплазія мозолистого тіла, гіпоплазія таламуса тощо) і специфічну епілептиформну активність на електроенцефалографії в період активності й сну (зміни фокального характеру в лобово-центральній і лівій скроневій областях) за відсутності або з рідкими епілептичними нападами. Розроблені схеми діагностики надають змогу своєчасно встановити діагноз когнітивної епілептиформної дезінтеграції з розладами аутистичного спектра і призначити патогенетичне лікування з використанням препаратів нейрометаболічної та нейропротекторної дії, а також антиконвульсантів. | |||
| 11. |
Кирилова Л. Г. Диференціальна діагностика макроцефалій (мегаленцефалій) у дітей [Електронний ресурс] / Л. Г. Кирилова, Л. І. Ткачук, О. О. Мірошников, О. О. Юзва // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 88-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_4_14 Розглянуто проблему диференціальної діагностики макроцефалії в нейропедіатричній практиці. На підставі аналізу сучасної літератури наведено детальний опис клінічної картини, підходів до діагностики та лікування станів, що супроводжуються макроцефалією. Особливу увагу приділено питанню поєднання макроцефалії з генетичними захворюваннями у дітей. У даний час дана проблема мало висвітлена як у закордонній, так і вітчизняній літературі. При обстеженні пацієнтів з макроцефалією у фахівців має бути настороженість щодо генетичних синдромів, що можуть лежати в основі захворювання. Наведено клінічний приклад дитини з макроцефалією, у якої було діагностовано рідкісне генетичне захворювання - синдром Сотоса. | |||
| 12. |
Бондарєва В. Й. Виділення ліпосом з фосфоліпідного спиртового екстракту фолікулярних яєць курей і визначення їх характеристик [Електронний ресурс] / В. Й. Бондарєва, В. В. Манк, О. М. Мірошников // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2015. - Т. 21, № 6. - С. 220-225. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2015_21_6_28 | |||
| 13. |
Кирилова Л. Г. Синдром Кабукі як причина генетично детермінованої затримки психомоторного розвитку та розладів аутистичного спектра [Електронний ресурс] / Л. Г. Кирилова, О. О. Юзва, О. О. Мірошников, О. В. Радзіховська // Перинатология и педиатрия. - 2017. - № 1. - С. 103-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2017_1_21 Синдром Кабукі є рідкісним непрогресуючим генетичним захворюванням, яке характеризується поєднанням фенотипічних ознак. Основні симптоми включають у себе риси обличчя, які нагадують макіяж акторів театру Кабукі, розумову відсталість, затримку мовленнєвого розвитку, постнатальну затримку росту, скелетні аномалії, особливості дерматогліфіки, також можуть поєднуватися з розладами аутистичного спектра. Пацієнти з цим захворюванням можуть привернути до себе увагу як педіатрів, так і інших фахівців (неврологів, психіатрів, ортопедів, ендокринологів). Наведений випадок ілюструє проблему складності в діагностиці розладів аутистичного спектра в дітей. Розлад аутистичного спектра в більшості випадків розвивається в структурі генетичних синдромів або інших рідкісних захворювань. Огляд дитини із симптомами розладу аутистичного спектра може допомогти у встановленні правильного діагнозу, виборі тактики подальшого спостереження, лікування та реабілітації пацієнтів. | |||
| 14. | 
Небога О. В. Удосконалення методики моделювання виконання розвідувальних і розвідувально-бойових завдань підрозділами бригади оперативного призначення Національної гвардії України у антитерористичній операції [Електронний ресурс] / О. В. Небога, О. П. Мірошников, Д. О. Ковтонюк, В. В. Афанасьєв // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. - 2017. - № 1. - С. 171-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZKhUPS_2017_1_37 Розглянуто розвиток теорії і практики розвідки. Викладено результати дослідження щодо підвищення ефективності виконання розвідувальних і розвідувально-бойових завдань підрозділами бригади оперативного призначення Національної гвардії України у антитерористичній операції за рахунок удосконалення методики моделювання їх виконання. | |||
| 15. |
Кирилова Л. Г. Порушення метаболізму нейромедіаторів у дітей із розладами аутистичного спектра (огляд літератури та власні дані) [Електронний ресурс] / Л. Г. Кирилова, Л. І. Ткачук, О. О. Мірошников, О. О. Юзва, О. І. Цюбко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2017_4_3 Тоді, коли збільшується число дітей, хворих на розлади аутистичного спектра (РАС), зростає кількість досліджень, в яких вивчаються клінічні особливості перебігу, патогенез, етіологічні фактори і методи лікування даного захворювання. Єдиної думки щодо етіології та патогенезу РАС на сьогодні не існує. Надано сучасні дані літератури, що висвітлюють проблему порушень обміну нейромедіаторів у дітей із РАС. Наведені дані, отримані при визначенні концентрації гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) в плазмі крові дітей із когнітивною епілептиформною дезінтеграцією (n = 45) і дітей із РАС без епілептичних нападів (n = 15). За результатами дослідження відзначалося зниження середньої концентрації ГАМК у дітей із когнітивною епілептиформною дезінтеграцією порівняно з контрольною групою (n = 12). Істотних відмінностей у середній концентрації ГАМК між групою дітей із РАС без епілептичних нападів і контрольною групою виявлено не було (p << 0,001). Отримані нами результати і огляд літературних даних дозволяють стверджувати про необхідність застосування в лікуванні дітей із РАС препаратів, що регулюють метаболізм нейромедіаторів, особливо ГАМК. | |||
| 16. | 
Кирилова Л. Г. Нейропротекторна терапія при неврологічних ураженнях у дітей раннього віку з пре- та перинатальною патологією [Електронний ресурс] / Л. Г. Кирилова, О. О. Мірошников // Український медичний часопис. - 2015. - № 4. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2015_4_14 | |||
| 17. |
Кирилова Л. Г. Клінічні маски орфанних захворювань. Хвороба Канаван (OMIM 271900): науковий огляд та власне спостереження [Електронний ресурс] / Л. Г. Кирилова, О. О. Юзва, О. О. Мірошников, Л. П. Михайлець // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2017_5_7 Розглянуто проблему своєчасної діагностики орфанних захворювань. Звернено увагу практикуючих лікарів на клінічні маски, під якими можуть перебігати рідкісні хвороби, для розширення кругозору, адже більшість орфанних захворювань перебігають із клінічними проявами відомих хвороб. Досить часто від початку клінічних проявів до постановки вірного діагнозу пацієнти проходять довгий шлях. із власного досвіду наведено приклад діагностичного шляху від перших клінічних проявів до постановки діагнозу в дитини з рідкісним захворюванням - хвороба Канаван. | |||
| 18. | 
Кирилова Л. Г. Синдром Шегрена-Ларссона: захворювання, що важко діагностується, чи раритетний синдром у нейропедіатрії? [Електронний ресурс] / Л. Г. Кирилова, М. Ф. Денисова, Н. В. Чернега, В. В. Лисиця, О. О. Мірошников, Т. П. Галинська, Л. Ф. Слєпова // Современная педиатрия. - 2012. - № 8. - С. 152-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2012_8_30 | |||
| 19. |
Кирилова Л. Г. Порушення мітохондріального обміну у дітей з розладами аутистичного спектра: огляд літератури та власні дані [Електронний ресурс] / Л. Г. Кирилова, О. О. Мірошников, Л. І. Ткачук, О. О. Юзва, Л. Ю. Сілаєва, Л. П. Михайлець, Л. К. Ленчевська // Современная педиатрия. - 2017. - № 8. - С. 111-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_8_18 У сучасному суспільстві відмічене стрімке зростання захворюваності на розлади аутистичного спектра (РАС). Остаточно етіологія та патогенез цих захворювань на сьогодні не з'ясовані. Розглянуто порушення функціонування мітохондрій як один з можливих патогенетичних факторів формування РАС. Мета роботи - визначити особливості біохімічних показників мітохондріальної дисфункції та її поширеність серед дітей з РАС. Обстежено 25 дітей із РАС і 15 здорових дітей групи контролю віком 1,5 - 5,5 року. (середній вік 3,5 р.). Хлопчиків було 18, дівчаток - 7. У дітей проводили визначення концентрації лактату і пірувату у сироватці крові. Виявлено підвищення концентрації лактату натще у 18 дітей із РАС. У дітей даної групи переважно відмічався помірний лактат-ацидоз, за якого концентрація лактату перевищувала референтні значення на 25 - 50%. Підвищення концентрації лактату у межах 25 % відмічалося у 2 дітей, а вище ніж на 50 % - у 7 дітей. Також виявлено зниження співвідношення лактат/піруват у 19 дітей із РАС. Висновки. У дітей з РАС виявлено високий рівень поширеності та виразності мітохондріальної дисфункції, яку можна вважати одним із патогенетичних факторів регресивних форм РАС. Раннє виявлення мітохондріальної дисфункції є критично важливим та вимагає негайного лікування. Запропоновано скринінгове визначення рівня лактату, пірувату та їх співвідношення натще в усіх дітей із РАС. | |||
| 20. |
Каширіна Я. О. Отримання та стабілізаційні властивості нанорозмірного силіцій(IV) оксиду, гідрофобізованого на 50% [Електронний ресурс] / Я. О. Каширіна, О. С. Муратов, О. М. Мірошников, А. І. Маринін, Г. В. Сокольський // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2018. - Т. 24, № 3. - С. 247-255. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2018_24_3_29 Емульгатори є необхідною складовою приготування важливих харчових і косметичних емульсій. Серед них інтерес викликають тверді нанорозмірні емульгатори Пікерінга, а саме явище одержало назву стабілізації за Пікерінгом. Досліджено умови стабілізації харчових і косметичних емульсій за Пікерінгом на прикладах декількох модельних систем і перевірено можливості теоретичного передбачення умов найбільш ефективної стабілізації емульсій. Розглянуто модельні харчові та косметичні емульсії з введеними твердими наночастинками кремнезему, одержаних термічною обробкою гідрофобного кремнезему за різних режимів. Предмет дослідження - умови стабілізації емульсій твердими наночастинками за Пікерінгом. Пошук нового емульгатора відбувався з огляду на такі міркування: емульгатор має бути недорогим (оскільки за незначної своєї концентрації він надає суттєвий внесок у загальну собівартість готової продукції), доступним, нешкідливим та, зрозуміло, ефективно стабілізувати емульсійні системи, зменшуючи поверхневий натяг на межі поділу фаз рідина-рідина. Авторами було обрано гідрофобізований кремнезем, який є недорогим і доступним, виробляється в Україні (Oрисил М-200), і який попередньо термічно обробили з метою зменшення частки гідрофобних груп на поверхні та збільшення його стабілізувальної дії. Контроль ступеня гідрофобності поверхні виконували за допомогою методу дериватографії, а сам емульгатор одержувався прожарюванням вихідного гідрофобного кремнезему у муфельній печі за визначеної температури. Визначення розмірів вихідного й термообробленого зразку проводилося за методом динамічного розсіювання світла (Malvern Zetasizer Nano ZS). Встановлено, що оптимальна температура та час, за яких утворюється емульгатор з найкращою стабільністю готової емульсії, складає <$E600~symbol Р roman C> та 1 год відповідно. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |