Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (20) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Налєскіна Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Налєскіна Л. А. Візуалізація особливостей розподілу і накопичення наночастинок заліза у чутливих та резистентних до протипухлинних препаратів клітинах раку молочної залози людини після різних термінів культивування із феромагнетиком у ліпосомній формі [Електронний ресурс] / Л. А. Налєскіна, Н. Ю. Лук'янова, Л. М. Кунська, Д. В. Демаш, В. Ф. Чехун // Цитология и генетика. - 2011. - Т. 45, № 6. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2011_45_6_9 Досліджено можливості світлооптичної візуалізації, а також особливості розподілу, локалізації та динаміки накопичення ліпосомної форми феромагнетику в клітинах раку молочної залози людини лінії MCF-7, чутливих та резистентних до цисплатину та доксорубіцину, після різних термінів їх культивування із наночастинками заліза. На підставі аналізу одержаних даних висловлено припущення, що найбільш ймовірним шляхом надходження наночастинок заліза у клітини всіх досліджених субліній є рецептор-опосередкований ендоцитоз, оскільки через 24 год після інкубації інкорпороване залізо переважно виявляється у вигляді відокремлених гранул, локалізованих біля цитоплазматичної мембрани. Разом з цим показано, що через 48 та 72 год поряд із збільшенням кількості залізопозитивних клітин зростає відсоток пухлинних клітин із великим вмістом феромагнетику за рахунок утворення щільних структур із цитоплазматичною та навколоядерною локалізацією. Доведено, що динаміка накопичення та вивільнення феромагнетику із клітин пов'язані з їх чутливістю до протипухлинних препаратів та тривалістю інкубації з наночастинками заліза. | ||
| 2. |
Лозовська Ю. В. Оцінка гено- та цитотоксичної дії наночастинок колоїдного золота на клітини еритроїдного ряду кісткового мозку та пухлини тварин з асцитною карциномою Ерліха [Електронний ресурс] / Ю. В. Лозовська, Л. А. Налєскіна, Н. Ю. Лук’янова, І. М. Тодор, В. Ф. Чехун // Цитология и генетика. - 2015. - Т. 49, № 1. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2015_49_1_10 | ||
| 3. |
Чехун В. Ф. Оцінка цито- та генотоксичної дії наноферомагнетика та постійного магнітного поля в системі in vivo [Електронний ресурс] / В. Ф. Чехун, Ю. В. Лозовська, Н. Ю. Лук'янова, Д. В. Демаш, І. М. Тодор, Л. А. Налєскіна // Цитология и генетика. - 2013. - Т. 47, № 3. - С. 60-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2013_47_3_10 Проведено порівняльне дослідження цито- та генотоксичних ефектів дії різних концентрацій наночастинок феромагнетика (ФМ), постійного магнітного поля (ПМП) та їх поєднаного впливу через певні часові інтервали на клітини асцитної карциноми Ерліха, клітини еритроїдного ряду кісткового мозку і лімфоцити периферичної крові. Мікроядерний тест та метод "ДНК-комет" використано як маркери генотоксичного впливу. Встановлено, що межею незначно вираженої зміни цитоархітектоніки клітин асцитної карциноми Ерліха під впливом ФМ є концентрація 3 мг/кг. Зі зростанням концентрації ФМ у пухлинних клітинах з'являються виражені ознаки блеббінгу цитоплазматичної мембрани, збільшується кількість мікроядер та "% ДНК у хвості комет" у клітинах асцитної карциноми Ерліха, клітинах кісткового мозку та лімфоцитах периферичної крові. Показано, що магнітне поле як самостійний чинник не спричиняє цито- та генотоксичні ефекти на досліджені клітини. У разі поєднаної дії ПМП з ФМ спостерігається феномен індукції наночастинками ФМ дії ПМП, що проявляється у зростанні сумарного впливу цих чинників на клітини. Мікроядерний тест та метод "ДНК-комет" можуть бути використані для визначення стабільності геному як пухлинних клітин, так і соматичних немалігнізованих за умов тестування генотоксичного впливу наноматеріалів під час створення векторних наносистем. Зазначено, що більшу чутливість щодо оцінки генотоксичної дії досліджених чинників має метод "ДНК-комет". | ||
| 4. |
Налєскіна Л. А. Зміна морфоструктурних характеристик та метаболічного профілю карциносаркоми Уокер-256 під впливом екзогенного лактоферину [Електронний ресурс] / Л. А. Налєскіна, Н. Ю. Лук’янова, Ю. В. Лозовська, І. М. Тодор, І. М. Андрусішина, Л. М. Кунська, В. Ф. Чехун // Цитологія і генетика. - 2020. - Т. 54, № 3. - С. 54-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2020_54_3_8 | ||
| 5. | 
Налєскіна Л. А. Особливості цитоархітектоніки новоутворень та молекулярний профіль пухлинних клітин хворих на рак молочної залози [Електронний ресурс] / Л. А. Налєскіна, Н. Ю. Лук’янова, Д. М. Сторчай, Т. М. Яловенко, Л. М. Кунська, О. М. Клюсов, В. Ф. Чехун // Онкология. - 2018. - Т. 20, № 3. - С. 185-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2018_20_3_5 Розширення можливостей об'єктивної оцінки інвазивного потенціалу пухлинних клітин (ПК) первинного осередку у хворих на рак молочної залози (РМЗ) для персоналізованого прогнозування перебігу пухлинного процесу є одним із першочергових завдань клінічної онкології. Мета дослідження - вивчити особливості архітектоніки первинного осередку пухлин хворих на інвазивний протоковий РМЗ з урахуванням паренхіматозно-стромальних співвідношень і організації просторових структур в інвазивному компоненті та зі-ставити із показниками експресії у ПК лактоферину (ЛФ) та інших маркерів біологічної активності пухлин, зокрема антигену проліферації Ki-67, рецептора естрогенів (ER) та маркера адгезії E-кадгерину. Дослідження проведено на клінічному матеріалі 116 хворих на РМЗ (T2N0M0-T2N1M0; II стадія) із верифікованим патоморфологічним діагнозом інвазивного протокового раку, G2. У 17 хворих виявлено метастази у регіонарні лімфатичні вузли (поодинокі або більшу їх кількість). Імуногістохімічні дослідження експресії ЛФ та маркерів Ki-67, ER, E-кадгерину проведено з використанням специфічних МкАТ із дотриманням стандартних алгоритму та вимог. У межах однієї гістологічної форми РМЗ - інвазивного протокового раку - поряд із гетерогенністю загальної будови, клітинного складу та цитоархітектоніки пухлини визначено гетерогенність молекулярного профілю новоутворень за показниками експресії Ki-67, ER, E-кадгерину, яка асоційована із різними рівнями експресії у ПК ЛФ. Висновки: одержані дані є фундаментальним підгрунтям для використання морфологічних характеристик інвазивного компонента первинного осередку інвазивного протокового РМЗ у поєднанні із дослідженими показниками молекулярного профілю як об'єктивних чинників під час розробки алгоритму персоналізованого прогнозу перебігу пухлинного процессу. | ||
| 6. |
Налєскіна Л. А. Молекулярно-генетичні засади клінічної гетерогенності раку молочної залози (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Л. А. Налєскіна, Н. Ю. Лук’янова, В. Ф. Чехун // Онкология. - 2017. - Т. 19, № 3. - С. 171-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2017_19_3_4 В огляді узагальнено інформацію про генетичні та молекулярно-біологічні зміни на рівні пухлини та організму у випадку раку молочної залози (РМЗ) і клінічну гетерогенність цього захворювання. Показано сучасні вектори досліджень щодо діагностики та прогнозу РМЗ, які базуються на даних фундаментальних досягнень згенетики та молекулярної біології. Розглянуто наступні питання: молекулярно-генетична класифікація РМЗ як підсумок вивчення гетерогенності пухлин за молекулярно-біологічними характеристиками; внесок генетичної компоненти у клінічну гетерогенність РМЗ; обгрунтування генетичного походження внутрішньопухлинної морфологічної гетерогенності РМЗ; металовмісні протеїни: властивості, що зумовлюють вплив на особливості перебігу пухлинного процесу. | ||
| 7. | 
Налєскіна Л. А. Морфологічні особливості інвазії пухлинних клітин інвазивного протокового раку молочної залози [Електронний ресурс] / Л. А. Налєскіна, Т. В. Задворний, Л. М. Кунська, Н. Ю. Лук’янова // Morphologia. - 2021. - Т. 15, № 3. - С. 119-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2021_15_3_18 | ||
| 8. |
Налєскіна Л. А. Ремоделювання архітектоніки колагенвмісних сполучнотканинних волокон метастатичниго раку передміхурової залози [Електронний ресурс] / Л. А. Налєскіна, Н. Ю. Лук’янова, Т. В. Задворний, Л. М. Кунська, О. М. Мушій, В. Ф. Чехун // Цитологія і генетика. - 2023. - Т. 57, № 5. - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2023_57_5_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |