Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (31) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Нетяженко Н$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Нетяженко Н. В. Відмінності ішемічної хвороби серця у жінок та чоловіків [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2014. - № 4. - С. 95-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2014_4_22 | |||
| 2. |
Нетяженко Н. В. Зміни коагуляціиного гемостазу у чоловіків та жінок на гострий коронарний синдром з елевацією сегмента st [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко, А. І. Пастушіна, А. В. Ляхоцька, 0. М. Герула // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2015. - № 1. - С. 58 -61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2015_1_15 | |||
| 3. | 
Нетяженко Н. В. Зміни параметрів тромбоцитарної активності та їхній вплив на перебіг гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST у жінок та чоловіків [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Медицина транспорту України. - 2015. - № 2. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2015_2_5 Мета роботи - вивчити тромбоцитарний гемостаз хворих з гострим коронарним синдромом із елевацією сегмента ST та порівняти агрегаційну здатність тромбоцитів та їх вплив на перебіг основного захворювання у жінок і чоловіків. Обстежено 105 хворих, з них 45 жінок. Пацієнтів було розподілено на групи згідно зі шкалою ризику TIMI. Оцінювали ступінь спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів за турбідиметричним методом та методом флюктуації світлопропускання. Перебіг захворювання оцінювали протягом усього госпітального періоду. У жінок спостерігалося виражене зростання тромбоцитарної активності із підвищенням ризику летальності, за шкалою TIMI. У жінок усіх груп, за даними агрегатометрії, у порівнянні із чоловіками значно переважала агрегація тромбоцитів під впливом арахідонової кислоти, аденозиндифосфату, адреналіну та колагену, максимальна активність якої спостерігалася в групі високого ризику щодо госпітальної летальності, за шкалою TIMI. Переважання спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів супроводжувалося зростанням частоти ускладнень і летальності у жінок з груп з помірним та високим ризиком у порівнянні із чоловіками. Висновки: гострий коронарний синдром із елевацією сегмента ST супроводжується значними змінами тромбоцитарної активності, які характеризуються суттєвим зростанням спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів під впливом арахідонової кислоти, аденозиндифосфату, колагену та адреналіну, вираженість дії яких пропорційна ризику госпітальної летальності, за шкалою TIMI. Інтенсивність вказаних змін вірогідно переважає у жінок у порівнянні з чоловіками. | |||
| 4. | 
Нетяженко Н. В. Оцінка ефективності антитромбоцитарних препаратів у неврологічній та кардіологічній практиці: стан проблеми, гендерні відмінності, можливості оптимізації [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_2_4 Наведено дані щодо профілактики розвитку серцево-судинних захворювань та ішемічного інсульту, а також щодо відмінностей у призначенні антитромбоцитарної терапії залежно від статі. Висвітлено результати дослідження ефективності призначення антиагрегантної терапії. Показано важливість поняття "висока тромбоцитарна реактивність" у разі прогнозування ризику ішемічних ускладнень, особливо у пацієнтів, які з профілактичною метою приймають блокатори P2Y12 тромбоцитів. Запропоновано провести подібні до кардіологічних дослідження ефективності антитромбоцитарних препаратів у неврології з метою персоніфікації антитромбоцитарної терапії для профілактики та лікування ішемічного інсульту. | |||
| 5. | 
Нетяженко Н. В. Оцінка параметрів плазмового гемостазу у жінок з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Український терапевтичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2015_2_5 Мета роботи - вивчити зміни показників коагуляційної ланки системи гемостазу у жінок з гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST із різним ризиком летальності за шкалою TIMI. Обстежено 45 жінок із встановленим ГКС з елевацією сегмента ST, яких за шкалою TIMI було розподілено на 3 групи ризику розвитку летального наслідку впродовж 30 днів після проведеного тромболізису. Оцінено показники системи гемостазу: активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), тромбіновий час (ТЧ), концентрацію фібриногену за методом Клауса, кількість розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК), активність системи протеїну C, час XIIа-залежного фібринолізу, активність антитромбіну III. Жінки високого ризику летальності мали протромбогенні зрушення у вигляді гіперкоагуляції (зменшення АЧТЧ, ТЧ), зниження природних антикоагулянтів (антитромбіну III, протеїну C) та пригнічений фібриноліз (зростання РФМК, зменшення тривалості XIIа-залежного фібринолізу) у порівнянні з жінками групи низького ризику (ймовірністю летальності << 1 %). Такі зміни прогресували зі зростанням чинників ризику летальності за шкалою TIMI на тлі проведення антикоагулянтної та антитромбоцитарної терапії. Висновки: зростання чинників ризику несприятливого перебігу ГКС з елевацією сегмента ST у пацієнтів жіночої статі після проведення тромболітичної терапії, за даними оцінки плазмового гемостазу, характеризується протромбогенними змінами у вигляді гіперкоагуляції та зниження резерву власних антикоагулянтів і активності фібринолізу. Вираженість тромбофілії, за даними оцінки коагуляційної та антикоагуляційної ланок гемостазу, асоціювалась із зростанням ризику летальності (>> 4 %) за шкалою TIMI, що зумовлює необхідність оцінки протромбогенних порушень як додаткового чинника несприятливого перебігу ГКС із елевацією сегмента ST. | |||
| 6. |
Нетяженко Н. В. Функціональна активність тромбоцитів у пацієнтів жіночої статі із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST, стратифікованими за шкалами TIMI та GRACE [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2015. - № 4. - С. 67-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2015_4_14 | |||
| 7. | 
Нетяженко Н. В. Зміни активності згортувальної та протизгортувальної систем крові в жінок з різним ступенем ризикус ерцево-судинних подій [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко, Т. Й. Мальчевська, О. М. Плєнова, А. І. Пастушина, А. В. Ляхоцька // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_3_7 Цель работы - оценить показатели системы коагуляционного гомеостаза у пациентов с разной степенью риска развития фатальных сердечно-сосудистых событий в течение 10 лет и выявить их особенности у женщин. В проспективное исследование вошли 92 больных, среди которых 38 (41,3 %) мужчин и 54 (58,7 %) женщины в возрасте в среднем (58,2 +- 3,4) года. По шкале SCORE (Systematic COronary Risk Evaluation) пациенты были разделены на 4 группы риска развития фатального сердечно-сосудистого заболевания в течение следующих 10 лет. I группа включала лиц с низким риском (<< 1 %), II группа - с умеренным риском (1 - 5 %), III группа-больных с высоким риском (5 - 10 %), IV группа - с очень высоким риском (<$E symbol У 10> %). Всем больным однократно определяли показатели системы гемостаза: активированное частичное тромбопластиновое время (АЧТВ), тромбиновое время (ТВ), концентрацию фибриногена по методу Клауса, количество растворимых фибринмономерных комплексов (РФМК), активность системы протеина С, время XIIa-зависимого фибринолиза, активность антитромбина III. У пациентов с высоким и очень высоким риском, в частности у женщин, выявлены следующие протромбогенные нарушения: укорочение АЧТВ и ТВ, повышение уровня фибриногена, снижение антикоагулянтной активности протеина С и антитромбина III, увеличение РФМК и удлинение XIIa-зависимого фибринолиза. Установлены достоверные различия противосвертывающей систем крови, а именно - снижение активности антикоагулянтной системы протеина С у женщин с умеренным, высоким и очень высоким риском и антитромбина III, уже начиная с группы с низким риском. Указанные показатели отличались не только от предыдущих по риску групп, а имели и достоверные различия. Выводы: постменопаузальный период у женщин, независимо от возраста, сопровождается ростом протромбогенного потенциала, проявляется повышением активности коагуляционного звена гемостаза на фоне истощения природных антикоагулянтов и угнетением фибринолиза, выраженность которых непосредственно связана со степенью сердечно-сосудистого риска. | |||
| 8. | 
Нетяженко Н. В. Порівняльний аналіз впливу швидкості клубочкової фільтрації на перебіг інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST у жінок та чоловіків [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2015. - № 3. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2015_3_5 Мета роботи - вивчити й порівняти вплив швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) на перебіг і розвиток ускладнень інфаркту міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST у жінок та чоловіків. Проведено ретроспективний аналіз 520 хворих з ІМ з елевацією сегмента ST на ЕКГ - 211 (40,6 %) жінок віком у середньому (68,3 +- 2,1) року і 309 (59,4 %) чоловіків віком у середньому (62,7 +- 3,2) року. ШКФ визначено за формулою CKD-EPI. Упродовж госпітального періоду (в середньому (28,0 +- 3,6) доби) оцінено комбіновану кінцеву точку - смерть від усіх причин та від серцево-судинних причин, основні несприятливі серцево-судинні події (рецидив нефатального ІМ, мозковий інсульт та гостра лівошлуночкова недостатність II класу за Killip та вище). Висновки: несприятливий вплив хронічного з ахворювання нирок на перебіг ІМ залежить від ШКФ та більш виражений у жінок, ніж у чоловіків, вже при рівні ШКФ <$E symbol Г~59> мл/(<$E roman хв~cdot~1,73> м<^>2 | |||
| 9. | 
Нетяженко Н. В. Стан тромбоцитарного і плазмового гемостазу у жінок зі стабільною ішемічною хворобою серця в ранній та пізній постменопаузальний період [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко, К. М. Яременко, Д. О. Решотько, Т. О. Соломаха // Здоровье женщины. - 2015. - № 8. - С. 153-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_8_37 Наведено порівняльний аналіз стану тромбоцитарного та плазмового гемостазу у жінок зі стабільною стенокардією, які знаходились в стані постменопаузи (ПМ). Проведено кореляційний аналіз та одержано тісні кореляційні зв'язки між сироватковим вмістом естрадіолу, прогестерону та естрадіол-прогестероновим співвідношенням і показниками індукованої агрегації тромбоцитів і станом антикоагулянтної, фібринолітичної систем гемостазу і рівнем природних антикоагулянтів в період ранньої ПМ. Ранній постменопаузальний період у жінок із встановленою стабільною ішемічною хворобою серця супроводжується протромботичними та прокоагулянтними зрушеннями систем гемостазу, вираженість яких залежить від вмісту в сироватці крові рівнів естрадіолу, прогестерону та їх співвідношення. | |||
| 10. |
Нетяженко Н. В. Прогностична цінність знижених рівнів естрадіолу, прогестерону та їхнє співвідношення у жінок із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST в постменопаузальний період [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Здоровье женщины. - 2015. - № 5. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_5_7 У жінок в ранній постменопаузальний період вивчено прогностичний вплив клініко-анамнестичних даних, даних акушерського анамнезу та рівнів естрадіолу, прогестерону та естрадіол/прогестеронового співвідношення (ЕПС) сироватки крові на перебіг гострого коронарного синдрому (ГКС) із елевацією сегмента ST протягом госпітального періоду. За даними множинного регресійного аналізу виявлено, що у випадку зменшення рівня естрадіолу << 45,14 пг/мл (чутливість - 88,4 %, специфічність - 89,2 %) настання основних несприятливих подій зростає в 1,9 разу (відношення шансів (ВШ) 1,9; 95 % довірчий інтервал (ДІ) (0,96 - 2,4)). Зниження ЕПС << 12,117 пг/нг (чутливість - 91,5 %, специфічність - 76,4 %) збільшує ризик виникнення критичної події в 1,4 разу (ВШ - 1,44; 95 % ДІ 0,87 - 1,99). Персоніфікований короткотривалий прогноз клінічного перебігу ГКС з елевацією сегмента ST у жінок в ранній постменопаузальний період, пов'язаний із концентрацією естрадіолу нижче 45,14 пг/мл та ЕПС нижче 12,117 пг/нг, надає можливість прогнозувати розвиток несприятливих серцево-судинних подій ГКС із високою чутливістю та специфічністю. | |||
| 11. |
Нетяженко Н. В. Взаємозв’язок статі з безпосередніми результатами перкутанного коронарного втручання у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко, Ю. В. Антонюк, Ю. О. Олєйнікова, О. М. Герула // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2015. - № 2. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2015_2_11 | |||
| 12. | 
Нетяженко Н. В. Порівняльне оцінювання тромбоцитарного гемостазу у жінок з різним ризиком розвитку серцево-судинних подій [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко, Т. Й. Мальчевська, О. М. Плєнова, А. І. Пастушина, А. В. Ляхоцька, М. С. Валігура // Семейная медицина. - 2015. - № 1. - С. 86-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_1_19 Проаналізовано результати власних досліджень тромбоцитарного гемостазу в жінок з різним ризиком розвитку серцево-судинних подій за шкалою SCORE у випадку використання 2-х методів: турбідиметричного і флуктуацій світлопропускання. Зроблено висновки щодо виявлених змін агрегації тромбоцитів не тільки серед жінок у досліджуваних групах, а і міжгендерної різниці тромбоцитарного гемостазу. | |||
| 13. |
Нетяженко Н. В. Параметри плазмового гемостазу у пацієнтів із гострим коронарним синдромом та елевацією сегмента ST і мікроальбумінурією [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Семейная медицина. - 2015. - № 4. - С. 98-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_4_25 Вивчено згортувальну, протизгортувальну та фібринолітичну ланки системи гемостазу у хворих із гострим коронарним синдромом, елевацією сегмента ST та мікроальбумінурією (МАУ). Проведено порівняльний аналіз одержаних даних у чоловіків та жінок. Зроблено висновки про виявлені протромбогенні зміни системи гемостазу у пацієнтів жіночої статі із патологічним альбуміно-креатиніновим співвідношенням, встановлено гендерну різницю плазмового гемостазу за наявності МАУ. | |||
| 14. |
Нетяженко Н. В. Вплив мікроальбумінурії на функціональну активність тромбоцитів і перебіг гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST у жінок та чоловіків [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Семейная медицина. - 2015. - № 5. - С. 119-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_5_31 Описано дослідження судинно-тромбоцитарного гемостазу у хворих із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST і мікроальбумінурією. Проведений порівняльний аналіз одержаних даних у чоловіків і жінок та їх вплив і взаємозв'язок на результати перебігу основного захворювання. Зроблено висновки про виявлені зміни системи гемостазу у пацієнтів жіночої статі з патологічним альбумін-креатиніновим співвідношенням, встановлена гендерна відмінність тромбоцитарного гемостазу при наявності мікроальбумінурії. | |||
| 15. | 
Нетяженко Н. В. Агрегаційна активність тромбоцитів у жінок із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Український медичний часопис. - 2015. - № 2. - С. 86-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2015_2_26 Проведено оцінювання показників системи тромбоцитарного гемостазу у 45 жінок із гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST. Пацієнтки розподілені за шкалою TIMI для прогнозування ризику смертності впродовж наступних 30 днів на три групи з ризиком меншим за 1; 1 - 4 і >= 4 %. Встановлено підвищення тромбоцитарної активності пропорційно ризику 30-денної смертності хворих із ГКС з елевацією сегмента ST як у разі використання традиційного турбідометричного методу, так і більш точного методу флуктуації світлопропускання. Високу агрегаційну активність слід розглядати як додатковий фактор ризику за шкалою TIMI. | |||
| 16. |
Нетяженко Н. В. Взаємозв’язок порушень плазмово-коагуляційного гемостазу та змін рівнів естрадіолу та прогестерону в ранній постменопаузальний період у жінок з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко, К. М. Яременко, О. М. Герула // Український медичний часопис. - 2015. - № 4. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2015_4_22 | |||
| 17. | Нетяженко Н. В. Гендерні особливості перебігу та найближчих наслідків гострого коронарного синдрому з елевацією сегменту ST на електрокардіограмі за даними ретроспективного дослідження [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко, Т. Й. Мальчевська, О. М. Пленова, Ю. В. Антонюк, Ю. О. Олєйнікова, О. М. Герула // Сучасні аспекти військової медицини. - 2014. - Вип. 21. - С. 243-256. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2014_21_35 | |||
| 18. | 
Нетяженко В. З. Цитопротекція міокарда в лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця [Електронний ресурс] / В. З. Нетяженко, Н. В. Нетяженко, Т. Й. Мальчевська // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 5. - С. 70-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_5_14 Позитивний вплив метаболічної терапії в комплексному лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця - стабільну стенокардію напруження II - III ФК - проявлявся покращанням перебігу захворювання, збільшенням толерантності до фізичного навантаження, зменшенням електричної нестабільності міокарда та нітрогліцеринового порогу.Позитивний вплив метаболічної терапії в комплексному лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця - стабільну стенокардію напруження II - III ФК - проявлявся покращанням перебігу захворювання, збільшенням толерантності до фізичного навантаження, зменшенням електричної нестабільності міокарда й нітрогліцеринового порогу. | |||
| 19. | 
Нетяженко Н. В. Дослідження плазмової системи гемостазу в жінок із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // Кардиология: от науки к практике. - 2015. - № 3. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2015_3_4 | |||
| 20. | 
Нетяженко Н. В. Залишкова реактивність тромбоцитів до аденозиндифосфату та арахідонової кислоти та її прогностичне значення у хворих із інфарктом міокарда із елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / Н. В. Нетяженко // ScienceRise. Medical science. - 2015. - № 6(4). - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2015_6(4)__17 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |