Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Очеретнюк А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 15
Представлено документи з 1 до 15
|
1. |
Гунас I. В. Корекція гістологічних змін в легенях щурів при застосуванні інфузійного розчину HAES-LX-5 % в перші 7 діб після опіку шкіри [Електронний ресурс] / I. В. Гунас, О. O. Яковлева, А. О. Очеретнюк // Світ медицини та біології. - 2012. - № 4. - С. 73-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2012_4_21
| 2. |
Очеретнюк А. О. Електронномікроскопічні зміни респіраторного відділу легень щурів після термічної травми шкіри в умовах застосування розчину NаCl [Електронний ресурс] / А. О. Очеретнюк, З. М. Небесна, І. В. Гунас, О. О. Яковлєва, О. В. Паламарчук // Світ медицини та біології. - 2013. - № 2(38). - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2013_2(38)__14
| 3. |
Очеретнюк А. О. Ультраструктурний стан респіраторного відділу легень в ранні терміни після експериментальної термічної травми за умов застосування інфузійного розчину HAES-LX-5% [Електронний ресурс] / А. О. Очеретнюк, І. В. Гунас, З. М. Небесна, О. В. Паламарчук, С. В. Прокопенко // Український морфологічний альманах. - 2013. - Т. 11, № 2. - С. 77-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2013_11_2_37
| 4. |
Очеретнюк А. О. Маркери запалення, ендогенної інтоксикації, оксидативного стресу та стан про-антиоксидантних систем у щурів з опіковою травмою шкіри і на тлі дії інфузійних розчинів лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5% [Електронний ресурс] / А. О. Очеретнюк, А. В. Мельник // Український медичний альманах. - 2014. - Т. 17, № 3. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2014_17_3_21
| 5. |
Очеретнюк А. О. Показники клітинного циклу клітин легеневої тканини щурів після опікового ураження шкіри [Електронний ресурс] / А. О. Очеретнюк, С. В. Прокопенко, І. Л. Черешнюк, Д. А. Лисенко // Світ медицини та біології. - 2014. - № 4(46). - С. 129-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2014_4(46)__32
| 6. |
Очеретнюк А. О. Біохімічні маркери фіброгенезу та пошкодження легеневої тканини у щурів з опіковою травмою шкіри і на тлі застосування інфузійних розчинів лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5% [Електронний ресурс] / А. О. Очеретнюк, А. В. Мельник // Український морфологічний альманах. - 2014. - Т. 12, № 2. - С. 59-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2014_12_2_17
| 7. |
Гунас І. В. Зміни відносного об’єму пошкоджених ділянок легень у щурів протягом місяця після локальної гіпертермії шкіри та при корекції колоїдними гіперосмолярними розчинами [Електронний ресурс] / І. В. Гунас, О. І. Макарова, А. О. Очеретнюк, С. В. Прокопенко // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2014. - № 2. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2014_2_14
| 8. |
Очеретнюк А. О. Дослідження фрагментації ДНК у тканинах легень щурів після застосування 0,9 % розчину NaCl, лактопротеїну з сорбітолом або 5 % розчину HAESLX у гострому періоді опікової хвороби [Електронний ресурс] / А. О. Очеретнюк, І. Л. Черешнюк, Д. А. Лисенко, С. В. Прокопенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2014. - № 4-5. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2014_4-5_11 У разі опікової хвороби легені є органом-мішенню, в яких відбувається зменшення активності синтетичних процесів і порушення їх функціонування. Тому для зменшення ушкодження легень на тлі опікової хвороби необхідна розробка нових схем терапії, які б справляли захисну дію на клітини легеневої тканини (ЛТ). Мета дослідження - вивчити фрагментацію ДНК клітин легень (RK) щурів через 1, 3 та 7 діб після термічного ураження шкіри II - III ступеня площею 21 - 23 % поверхні тіла на фоні корекції 0,9 % розчином NaCl, протеїном з сорбітолом або 5 % розчином HAES-LX. Уміст ДНК в ядрах КЛ щурів визначали за методом проточної цитометрії. Для збудження флуоресценції DAPI застосовували УФ-випромінювання. З кожного зразка нуклеарної суспензії аналізу підлягало 20 тис подій. Встановлено, що внутрішньовенне введення препаратів лактопротеїну з сорбітолом або 5 % розчину HAES-LX у дозі 10 мл/кг, як і 0,9 % розчину NaCl упродовж 7-ми діб не впливає на фрагментацію ДНК КЛ здорових щурів. Виявлено, що опікове ушкодження шкіри II - III ступеня площею 21 - 23 % поверхні тіла в щурів супроводжується індукцією процесів апоптозу КЛ, яке спостерігалося в усі терміни проведеногоо дослідження - через 1, 3 та 7 діб після опіку застосування препаратів лактопротеїну з ербісолом або 5 % розчину HAES-LX у дозі 10 мл/кг маси тіла призводить до вираженого апоптичного ушкодження КЛ, індукованого термічним опіком шкіри II - III ступеня в щурів. Результати проведеного дослідження свідчасть про виражену антиапоптичну дію як лактопротеїну з сорбітолом, так і 5 % розчину HAES-LX на клітини ЛТ в гострому періоді опікової травми щурів шкіри в щурів, що створює передумови для швидшого відновлення функціонального стану легень.
| 9. |
Очеретнюк А. О. Вплив інфузійних розчинів лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5 % на біохімічні маркери фіброгенезу легеневої тканини в щурів з опіковою травмою шкіри [Електронний ресурс] / А. О. Очеретнюк // Фармацевтичний часопис. - 2015. - № 2. - С. 86-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2015_2_19
| 10. |
Очеретнюк А. О. Вплив гіперосмолярного колоїдного розчину HAES-LX 5% на динаміку змін рівня ендогенної інтоксикації та запалення в організмі щурів у гострому періоді опікової хвороби [Електронний ресурс] / А. О. Очеретнюк // Клінічна фармація. - 2015. - Т. 19, № 4. - С. 58-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2015_19_4_14 Представлені результати досліджень маркерів рівня ендогенної інтоксикації та запалення у щурів після опіку шкіри II ступеня площею 21 - 23 % поверхні тіла та їх корекції інфузійними розчинами HAES-LX 5 %, лактопротеїну із сорбітолом та 0,9 % розчину NaCl. За умов опікової хвороби на 3 добу зростає вміст молекул середньої маси та С-реактивного протеїну. У тварин, яким вводили досліджувані препарати, показники інтоксикації та запалення були статистично значуще меншими в порівнянні зі щурами, яким вводили ізотонічний розчин. Протекторна дія гіперосмолярного колоїдного розчину HAES-LX 5 % та лактопротеїну з сорбітолом найбільш виразна на 7 добу експерименту. Препарати виявляють антиоксидантну, протизапальну дію та знижують рівень ендогенної інтоксикації, запальних реакцій та нітрозативного стресу в організмі щурів.
| 11. |
Очеретнюк А. Р. Оптимизация методов получения экологически чистых биоминеральных удобрений [Електронний ресурс] / А. Р. Очеретнюк, Н. Д. Волошин, В. В. Кармазина // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2013. - № 6. - С. 104-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2013_6_19 Исследовано влияние предварительной химической и механической обработки анаэробно сбраживаемой смеси из вторичного сырья на динамику и скорость выхода биогаза методом регрессионного анализа и лабораторных исследований. Определено влияние факторов, влияющих на качество процесса анаэробного сбраживания, в частности динамику и скорости выхода биогаза, по полученным результатам. Методом анаэробного сбраживания биоминеральной смеси (БМС), которая состояла из куриного помета, уплотненного активного ила, фосфорсодержащего осадка сточных вод, получено экологически чистое биоминеральное удобрение. Исследована влияние предварительной обработки БМС кальцийсодержащим шламом (КСШ) и диспергированием на интенсивность процессов анаэробного брожения, выход биогаза с получением биоминерального удобрения. Разработаны математические модели процессов анаэробного брожения БМС, доказана их адекватность экспериментальным данным. Установлено, что наиболее эффективным способом оптимизации технологии получения биоминерального удобрения является метод предварительной обработки КСШ и диспергирование с последующим подогревом смеси. Ему почти не уступает метод предварительной обработки КСШ с подогревом БМС. Менее эффективным методом оптимизации процесса получения биоминерального удобрения является метод предварительной обработки КСШ и диспергирование без последующего подогрева смеси, но, в сравнении с классическим методом без предварительной обработки, его можно применять в период с мая по сентябрь, что позволит экономить электроэнергию.
| 12. |
Школьніков В. С. Сучасний погляд щодо структурної організації спинного мозку людини [Електронний ресурс] / В. С. Школьніков, С. О. Приходько, А. О. Очеретнюк // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 4(2). - С. 93-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_4(2)__20
| 13. |
Очеретнюк А. О. Проблема адаптації студентів-медиків першого курсу до навчального процесу [Електронний ресурс] / А. О. Очеретнюк, Д. А. Лисенко, О. В. Паламарчук, Т. Р. Закалата, В. В. Керничний // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 543-547. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_3_33
| 14. |
Кобзар О. Л. Інгібітори ацетилхолінестерази з тіазолієвим скафолдом: структурні особливості і способи зв’язування [Електронний ресурс] / О. Л. Кобзар, А. Д. Очеретнюк, І. М. Міщенко, О. П. Козаченко, В. С. Броварець, А. І. Вовк // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. - 2019. - Т. 17, вип. 2. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jofkh_2019_17_2_7 Мета роботи - оцінка структурних особливостей замісників і ролі тіазолієвого скафолду у механізмах інгібування ацетилхолінестерази солями тіазолію. На основі активності за pH 6,5 і pH 8,0 та за результатами молекулярного докінгу проаналізовано способи зв'язування ацетилхолінестеразою кватернізованих похідних 5-(2-гідроксіетил)-4-метилтіазолу з різними замісниками в положеннях 3 і 5. Наявність N(3)-бензильного замісника забезпечує найкраще закріплення інгібітора в каталітичному аніонному сайті, тоді як ацильні фрагменти замісників у положенні 5 розташовуються в області периферичного аніонного сайту. Логарифми значень IC50, за виключенням сполук з O-ацильними карбоциклічними групами, лінійно залежать від розрахованих енергій докінгу як у випадку тіазолієвого іону, так і у разі нейтрального тетраедричного інтермедіату розкриття тіазолієвого циклу. Солі тіазолію синтезовано за допомогою відомих методів. Активність ацетилхолінестерази визначали за методом Елмана. Молекулярний докінг у область активного центру ацетилхолінестерази здійснено з використанням програми AutoDock 4.2. Висновки: структурні фрагменти замісників у положеннях 3 і 5 гетероциклічного скафолду забезпечують зв'язування інгібітора в області каталітичного і периферичного аніонних сайтів ацетилхолінестерази, відповідно. Гетероциклічний скафолд може бути зв'язаний у формі тіазолієвого іона або у формі нейтрального тетраедричного інтермедіату розкриття тіазолієвого циклу.
| 15. |
Очеретнюк А. І. Багаторічна мінливість статистичних параметрів розподілу середнього річного стоку води річок України з найдовшими рядами спостережень [Електронний ресурс] / А. І. Очеретнюк, О. І. Лук’янець // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2020. - № 3. - С. 39-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2020_3_6 Проведено дослідження багаторічної мінливості статистичних параметрів розподілу середнього річного стоку води (норм, коефіцієнтів варіації та асиметрії) річок України, які мають найдовші ряди спостережень. Використано послідовності середньорічних витрат води на гідрологічних постах: р. Дністер - м. Заліщики, період спостережень 1882 - 2015 рр.; р. Прут - м. Чернівці, 1895 - 2015 рр.; р. Десна - м. Чернігів, 1895 - 2015 рр.; р. Прип'ять - м. Мозир, 1882 - 2014 рр.; р. Південний Буг - м. Олександрівка, 1914 - 2015 рр.; р. Дунай - м. Рені, 1861 - 2015 рр.; р. Дніпро - с. Лоцманська Кам'янка, 1818 - 2015 рр. Тривалість фактичних безперервних спостережень змінюється від 102 до 155 років. Найдовший ряд середніх річних витрат води склав 198 років - р. Дніпро - с. Лоцманська Кам'янка, він складається зі спостережених (1818 - 1961 рр. - 144 роки) і відновлених (1962 - 2015 рр. - 54 роки). Для виявлення багаторічної мінливості основних параметрів розподілу середнього річного стоку води порівнювалися зазначені параметри досліджуваних річок за окремі 30-річні періоди - послідовні і з перекриттям в 15 років - з основними параметрами, які були визначені за весь період спостережень. В результаті досліджень виявлено, що незначну мінливість в часі мають норми стоку і коефіцієнти варіації, які можна вважати найбільш стабільними параметрами розподілу. У багаторічному розрізі мінливість цих параметрів для норм стоку перебувати в межах від 2 % до 14 %, для коефіцієнтів варіації - від 7 % до 23 %. Найбільші відсотки відхилень (14 % і 23 % відповідно) припадає для спостережуваного середнього річного стоку води на р. Прут біля м. Чернівці, які виявилися неоднорідними за критерієм Фішера. Найбільша амплітуда мінливості в часі доводиться на коефіцієнти асиметрії, для яких середнє абсолютне відхилення параметрів за 30-річні періоди від параметрів за багаторічний період для досліджуваних річок знаходиться в межах від 29 % до 98 %.
|
|
|