Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (29)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Пальчиковська Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
1.

Костіна В. Г. 
Нові гібридні інгібітори РНК-полімерази фага Т7: синтез, докінг та скринінг in vitro [Електронний ресурс] / В. Г. Костіна, Л. Г. Пальчиковська, М. О. Платонов, О. В. Васильченко, Н. А. Лисенко, І. В. Алексєєва // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 5. - С. 38-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_5_6
За допомогою розробленого методу синтезу одержано низку нових гібридних сполук, трициклічні фрагменти яких представлені акридоном, тіоксантоном та феназином, а біциклічні - такими азолами як бензимідазол, бензотіазол та бензоксазол. Скринінг одержаних похідних у модельній системі транскрипції ДНК-залежної РНК-полімерази фага Т7 (РНКП Т7) виявив три ефективні інгібітори синтезу РНК із показником IC50 8,9, 5,7 та 19,8 мкМ. Методом молекулярного докінгу на моделі каталітичної кишені транскрипційного комплексу РНКП Т7 встановлено спосіб взаємодії синтезованих сполук із мішенню. Сітка зв'язків ліганду з консервативними амінокислотними залишками рецептора утворюється за рахунок Н-зв'язків та <$E pi>-взаємодії з іоном Mg<^>2+. Важливою структурною характеристикою, необхідною для прояву високої активності, є планарна геометрія гібридних молекул, що реалізується завдяки внутрішньомолекулярним Н-зв'язкам.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.514 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Пальчиковська Л. Г. 
Конструювання інгібіторів транскрипції на основі N-ариламідів 9-метил- та 9-метоксифеназин-1-карбонових кислот [Електронний ресурс] / Л. Г. Пальчиковська, О. В. Васильченко, М. О. Платонов, В. Г. Костіна, Н. А. Лисенко, І. В. Алексєєва, Д. М. Говорун, А. Д. Швед // Український біохімічний журнал. - 2011. - Т. 83, № 2. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2011_83_2_10
Розроблено зручний метод синтезу і одержано дві серії N-ариламідів 9-метил- та 9-метоксифеназин-1-карбонових кислот. На моделі каталітичної кишені транскрипційного комплексу РНК-полімерази бактеріофага Т7 (РНКП Т7) за методом молекулярного докінгу показано спосіб взаємодії синтезованих сполук із мішенню (рецептором). Визначено ключові міжмолекулярні зв'язки ліганд-рецептор. Вони реалізуються за рахунок різних типів нековалентних взаємодій з низкою консервативних амінокислотних залишків, що беруть участь у впізнаванні вхідного нуклеотиду, каталітичному акті синтезу РНК, а також у стабілізації РНК:ДНК гібриду на ранніх стадіях транскрипції. In silico одержані дані свідчать про достатню афінність лігандів до рецептора і дозволяють спрогнозувати їх здатність інгібувати функціонування транскрипційного комплексу РНКП Т7, що узгоджується з попередніми експериментальними результатами. Первинне тестування в модельній транскрипційній системі РНКП Т7 демонструє достовірне пригнічення синтезу РНК in vitro досліджуваними сполуками за концентрації 25 мкг/мл (~ 80 мкМ).
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.08 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Пальчиковська Л. Г. 
Антивірусні властивості рослинних флавоноїдів – інгібіторів синтезу ДНК і РНК [Електронний ресурс] / Л. Г. Пальчиковська, О. В. Васильченко, М. О. Платонов, Д. Б. Старосила, Ю. І. Порва, С. Ю. Римар, В. П. Атаманюк, С. П. Самійленко, С. Л. Рибалко // Biopolymers and cell. - 2013. - Vol. 29, № 2. - С. 150-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2013_29_2_10
Мета роботи - дослідити вплив рослинного екстракту (РЕ) щучки дернистої (Deschampsia caespitosa L.) і війника наземного (Calamagrostis epigeios L.) та його компонентів - похідних кверцетину - на синтез ДНК і РНК, а також порівняти їх антивірусні властивості. Методи, використані в дослідженні: тест-системи: модельна транскрипційна система бактеріофага T7 (РНКП T7), полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР); моделі грипозної і герпетичної інфекцій та модель вірусу гепатиту C. Встановлено, що РЕ, його мажорний (7,3'-диметоксикверцетин, ДМК) і мінорний (5,7,3',4'-тетраметоксикверцетин, ТМК) компоненти ефективно інгібують синтез РНК у системі РНКП T7 із значеннями IC50 0,07; 4 і 1 мкг/мл відповідно. Зазначені агенти повністю пригнічують ПЛР: відповідні величини IC90 становлять 8, 30 і 40 мкг/мл для РЕ, ТМК і ДМК. Усі досліджені препарати виявляють високу множинну активність проти РНК- і ДНК-вмісних вірусів. Висновки: противірусна активність РЕ, вірогідно, зумовлена сукупною дією його компонентів, у тому числі ТМК і ДМК. Зважаючи на багатомішенний профіль останніх, можна припустити, що механізм противірусної дії досліджених агентів визначається, серед іншого, блокуванням вірусних ферментативних систем синтезу РНК і ДНК.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.706 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Бабкіна М. М. 
Встановлення мінімальної інгибуючої концентрації нових модифікованих гетероциклічних сполук по відношенню до Klebsiella Spp [Електронний ресурс] / М. М. Бабкіна, Л. Г. Пальчиковська, О. В. Васильченко, О. М. Дерябін // Ветеринарна біотехнологія. - 2012. - № 21. - С. 122-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2012_21_24
Попередній перегляд:   Завантажити - 389.642 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Васильченко О. В. 
Оцінка антибактерійної активності сполук-гібридів три- і біциклічних гетерооснов — інгібіторів синтезу РНК [Електронний ресурс] / О. В. Васильченко, Д. П. Єгоров, О. С. Маньковська, І. Г. Трунцева, С. М. Григор’єва, В. Г. Костіна, Л. Г. Пальчиковська // Біологія тварин. - 2013. - Т. 15, № 1. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_1_6
Оцінено антибактерійні активності гібридних сполук інгібіторів синтезу РНК та їх здатності зв'язуватися з ДНК. Антибактерійну активність сполук досліджено на клінічних штамах трьох бактерій - Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis і Pseudomonas aeruginosa та оцінено за ступенем гальмування росту тест-мікроорганізмів за допомогою методу двократних розведень у рідкому культуральному середовищі. Здатність до зв'язування гібридних сполук з ДНК досліджено за допомогою методу міграції НК у агарозному гелі. Виявлено концентраційно- та структурозалежну антимікробну дію бактерицидного характеру всіх використаних сполук щодо грампозитивних патогенних мікроорганізмів. Найефективнішою виявилася сполука 6 [4-(1H-бензоксазол-2-іл)-10-тіоксантенон], яка пригнічувала ріст обох бактерій із значеннями мінімальної бактерицидної концентрації (МBC) 7,6 мкM. Показано, що сполуки 1 [1-(1Н-бензимідазол-2-іл)феназин], 2 [4-(1Н-бензимідазол-2-іл)-10Н-акридин-9-он] та 4 [4-(1Н-бензимідазол-2-іл)-10-тіоксантенон] зв'язуються з ДНК. Висунуто припущення, що саме ДНК-зв'язувальна здатність сполуки 2 може бути відповідальною за інгібування нею активності РНК-полімерази фагу Т7.
Попередній перегляд:   Завантажити - 613.56 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Бабкіна М. М. 
Вивчення антибактеріальної активності трициклічних триазинів по відношенню до Klebsiella pneumoniae [Електронний ресурс] / М. М. Бабкіна, Л. Г. Пальчиковська, О. В. Васильченко, О. М. Дерябін, О. А. Тарасов // Ветеринарна біотехнологія. - 2016. - Вип. 29. - С. 34-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2016_29_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 238.281 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Бабкіна М. М. 
Визначення антибактеріальних властивостей триазинів стосовно Salmonella typhimurium [Електронний ресурс] / М. М. Бабкіна, О. В. Васильченко, О. М. Дерябін, О. А. Тарасов, А. М. Головко, Л. Г. Пальчиковська // Біологія тварин. - 2017. - Т. 19, № 1. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2017_19_1_4
Наведено результати дослідження антибіотичної активності та визначення мінімальних інгібуючих концентрацій речовин класів триазинів методом серійних розведень стосовно Salmonella typhimurium. Антибіотичну активність речовин класів триазинів досліджували диско-дифузійним методом. Встановлено антибактеріальну активність триазинів до музейної тест-культури Salmonella typhimurium, а також відсутність проявів резистентності у Salmonella typhimurium до досліджуваних сполук класів триазинів. Використано речовини класів моноциклічних і трициклічних триазинів. Для досліджень було відібрано одинадцять сполук, що відрізнялись між собою положенням та природою радикала. Результати проведених досліджень дозволили визначити мінімальну інгібуючу концентрацію і вірогідний діаметр зон затримки росту речовин класів моноциклічних триазинів та трициклічних триазинів, що становили, відповідно, від 0,41 +- 0,005 мг/см<^>3 до 0,0041 +- 0,00007 мг/см<^>3, та від 9,3 +- 0,49 мм до 24 +- 0,36 мм. Найбільшу активність щодо Salmonella typhimurium проявили сполуки ОДИ-8 (6-[(4-амінофеніл)аміно]-1,2,4-триазин-3,5(2H,4H)-діон), ОДИ-13 (6-[(4-ізопропоксифеніл)аміно]-1,2,4-триазин-3,5(2H,4H)-діон), ОДИ-45 (7-метил-3-оксо-2,3-дигідро-1H-[1,2,4]триазино-[5,6-b][1,4]бензотіазин-9-карбонова кислота) та ОДИ-60 (7-метил-3-оксо-N-піримідин-2-ил-2,3-дигідро-1H-[1,2,4]триазино-[5,6-b][1,4]бензотіазин-9-карбоксамід) з мінімальною інгібуючою концентрацією 0,0041 мг/см<^>3 та зонами затримки росту від 22,6+-0,61 мм до 24 +- 0,36 мм та ОДИ-11 з мінімальною інгібуючою концентрацією 0,041 мг/см<^>3 та діаметром зон затримки росту 21,1 +- 0,47 мм. Сполуки ОДИ-5, ОДИ-10, ОДИ-14, ОДИ-15, ОДИ-50 та ОДИ-58, що відрізнялись між собою положенням та природою радикалів, у мінімальній концентрації 0,41 мг/см<^>3 проявляли низьку антибактеріальну активність, а діаметр зон затримки росту цих сполук становив від 9,3 +- 0,49 до 11,3 +- 0,49 мм. Сполуки ОДИ-1, ОДИ-2, ОДИ-3, ОДИ-4, ОДИ-6, ОДИ-7, ОДИ-9, ОДИ-12, ОДИ-46, ОДИ-47, ОДИ-48, ОДИ-49, ОДИ-51, ОДИ-52, ОДИ-53, ОДИ-54, ОДИ-55, ОДИ-56, ОДИ-57, ОДИ-59 виявились неактивними щодо Salmonella typhimurium.
Попередній перегляд:   Завантажити - 387.407 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Бабкіна М. М. 
Антибактеріальна активність модифікованих гетероциклічних сполук класу заміщених акридонів стосовно Staphylococcus aureus [Електронний ресурс] / М. М. Бабкіна, О. В. Васильченко, О. М. Дерябін, О. А. Тарасов, А. М. Головко, Л. Г. Пальчиковська // Біологія тварин. - 2018. - Т. 20, № 1. - С. 9-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2018_20_1_3
Наведено результати досліджень антибактеріальної активності та визначення мінімальних інгібуючих концентрацій речовин класу заміщених акридонів методом серійних мікророзведень стосовно Staphylococcus aureus. Антибактеріальну активність речовин класу заміщених акридонів досліджували диско-дифузійним методом. Встановлено антибактеріальну активність заміщених акридонів до музейної культури Staphylococcus aureus, а також відсутність проявів резистентності у Staphylococcus aureus до досліджених сполук класу заміщених акридонів. У роботі використані речовини класу заміщених акридонів. Всього для досліджень було відібрано чотирнадцять сполук, що відрізнялись між собою положенням та природою радикала. Результати проведених досліджень дозволили визначити мінімальну інгібуючу концентрацію і діаметр зон затримки росту речовин класу заміщених акридонів, що становили, відповідно, від 0,41 +- 0,004 мг/см<^>3 до 0,0041 +- 0,00005 мг/см<^>3 та від 8,2 +- 0,4 мм до 24,1 +- 0,31 мм. Найбільшу активність щодо Staphylococcus aureus виявила сполука ОДИ-90 (2,5-дифтор-9-оксо-N-піридин-4-ил- 9,10-дигідроакридин-4-карбоксамід) з мінімальною інгібуючою концентрацією 0,0041 +- 0,00005 мг/см<^>3 та зоною затримки росту 24,1 +- 0,31 мм та сполуки ОДИ-76, ОДИ-77, ОДИ-80, ОДИ-85 з мінімальною інгібуючою концентрацією 0,041 мг/см<^>3 та зонами затримки росту від 20,8 +- 0,34 мм до 21,2 +- 0,4 мм. Сполуки ОДИ-64, ОДИ-65, ОДИ-68, ОДИ-71, ОДИ-72, ОДИ-73, ОДИ-84, ОДИ-88, ОДИ-89, що відрізнялись між собою положенням та природою радикалів, у мінімальній концентрації 0,41 мг/см<^>3 проявили низьку антибактеріальну активність, а діаметр зон затримки росту цих сполук становив від 8,2 +- 0,4 мм до 14,0 +- 0,36 мм. Сполуки ОДИ-61, ОДИ-62, ОДИ-63, ОДИ-66, ОДИ-67, ОДИ-69, ОДИ-70, ОДИ-74, ОДИ-75, ОДИ-78, ОДИ-79, ОДИ-81, ОДИ-82, ОДИ-83, ОДИ-86, ОДИ-87 виявилися неактивними щодо Staphylococcus aureus.
Попередній перегляд:   Завантажити - 370.417 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Цуварєв О. Ю. 
Неканонічні ДНК-зв’язувальні властивості потенційних компонентів протипухлин-ної композиції (цитокін AIMP1/p43, лектин SNA, ізатізон), які здатні впливати на різні мішені [Електронний ресурс] / О. Ю. Цуварєв, О. В. Старожук, І. С. Карпова, Л. Г. Пальчиковська, Л. А. Заїка, Т. В. Ширіна, В. В. Лило, О. І. Корнелю // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 22. - С. 323-328. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_22_55
Попередній перегляд:   Завантажити - 447.161 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Башта О. В. 
Антифунгальна та рістрегулююча дія нових металоорганічних сполук [Електронний ресурс] / О. В. Башта, Л. П. Пасічник, Н. М. Волощук, Г. Г. Репіч, О. О. Жолоб, О. В. Васильченко, О. С. Сорокін, Т. В. Ширина, С. І. Орисик, Л. Г. Пальчиковська // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2018. - Т. 16, № 2. - С. 143-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2018_16_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.077 Mb    Зміст випуску     Цитування
11.

Бабкіна М. М. 
Оцінка антибактеріальних властивостей гетероциклічних сполук класу хінолонів стосовно Pasteurella multocida [Електронний ресурс] / М. М. Бабкіна, Л. Г. Пальчиковська, О. В. Васильченко, О. М. Дерябін, О. А. Тарасов // Біологія тварин. - 2016. - Т. 18, № 3. - С. 9-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2016_18_3_3
Наведено результати досліджень антибактеріальної активності та визначення мінімальних інгібуючих концентрацій речовин класу хінолінів за методом серійних мікророзведень стосовно Pasteurella multocida. Проведено дослідження з визначення антибіотичної активності речовин класу хінолінів за допомогою дискодифузійного методу. Встановлено наявність антибактеріальної активності хінолінів до музейної тест-культури Pasteurella multocida та наявність у Pasteurella multocida чутливості до досліджуваних сполук. У роботі використані похідні групи хінолонів, які є представниками групи синтетичних антибіотичних речовин, що є похідними 4-хінолону і мають в своєму складі піперазиновий цикл. Для проведення досліджень було відібрано одинадцять найбільш перспективних сполук, які відрізнялися положенням та групою радикалів, що ймовірно підвищило антимікробну дію стосовно тестового мікроорганізму Pasteurella multocida. У результаті проведених досліджень визначено мінімальну інгібуючу концентрацію та зони затримки росту речовин класу хінолонів. Мінімальна інгібуюча концентрація коливалася в межах від 0,41 +- 0,00011 мг/см<^>3 до 0,00041 +- 0,000001 мг/см<^>3, а діаметр зон затримки росту - від 8,5 +- 0,43 мм до 27,8 +- 0,3 мм. Найактивнішою стосовно Pasteurella multocida серед речовин класу хінолонів, що досліджувалися, була сполука ОДИ-39 (9-фтор-3-метил-10-(4-метилпіперазин-1-ил)-7-оксо-2,3-дигідро-7H- [1,4]оксазин[2,3,4-ij]хінолін-6-карбонова кислота) з мінімальною інгібуючою концентрацією 0,00041 мг/см<^>3 та діаметром зони затримки росту 27,8 +- 0,3 мм. Сполуки ОДИ-20, ОДИ-26, ОДИ-28, ОДИ-29, ОДИ-34, ОДИ-36, ОДИ-37, ОДИ-38 та ОДИ-43, які відрізняються природою та положенням радикалів, проявили низьку активність у мінімальній концентрації 0,41 мг/см<^>3. Діаметри зон затримки росту цих сполук становили від 8,5 +- 0,43 мм до 12,8 +- 0,6 мм. Сполуки ОДИ-16, ОДИ-17, ОДИ-18, ОДИ-19, ОДИ-21, ОДИ-22, ОДИ-23, ОДИ-25, ОДИ-27, ОДИ-30, ОДИ-31, ОДИ-32, ОДИ-33, ОДИ-35, ОДИ-40, ОДИ-41, ОДИ-42 не проявили активності стосовно Pasteurella multocida.
Попередній перегляд:   Завантажити - 686.96 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського