Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Пантелеєнко Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Пантелеєнко Л. В. Якість життя хворих з ішемічним інсультом за наявності фібриляції передсердь [Електронний ресурс] / Л. В. Пантелеєнко, Л. І. Соколова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 267-280. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__38 Мета роботи - оцінити вплив супутньої фібриляції передсердь (ФП) на показники якості життя (ЯЖ) хворих у гострий період та через 6 і 12 міс після перенесеного ішемічного інсульту (ІІ) на тлі різних видів лікування. Проведено когортне проспективне дослідження 99-ти хворих віком від 60 до 81 року (середній вік <$E68,4~symbol С~5,7> років) з ІІ у гострому періоді та через 6 та 12 міс. Діагноз був верифіковано за допомогою магнітно-резонансної та/або комп'ютерної томографії. Ступінь тяжкості інсульту оцінювалась за шкалою NIHSS, ступінь незалежності у повсякденній активності - за індексом Бартель, ступінь інвалідизації - за Модифікованою шкалою Ренкіна, оцінка когнітивних функцій - за шкалою MMSE, вираженість депресії - за шкалою DASS. Оцінка ЯЖ проводилась за допомогою опитувальника MOS SF-36. З метою проведення оцінки впливу різних видів лікування на показники ЯЖ у пацієнтів з ФП, цих хворих було розподілено на 2 підгрупи: ті, що одержували варфарин та аспірин. Встановлено, що наявність ФП у хворих з ІІ негативно впливає на процес одужання, сповільнює функціональне відновлення протягом року після ІІ, впливає на психоемоційний стан, достовірно збільшуючи вираженість депресії та погіршує когнітивні функції. Виявлено погіршення показників ЯЖ хворих з наявною ФП в усіх точках спостереження протягом року після перенесеного ІІ. Показано, що ФП є незалежним чинником, що достовірно знижує ЯЖ як за фізичним, так і за психічним компонентом здоров'я протягом року після перенесеного ІІ. Але не виявлено різниці показників ЯЖ у хворих з ФП, які приймають або не приймають варфарин. Висновки: наявність ФП у хворих, що перенесли ІІ, значно знижує ЯЖ за рахунок гіршого функціонального відновлення, більш вираженої депресії, погіршення когнітивних функцій, виникнення соціальних обмежень. Не виявлено різниці показників ЯЖ у хворих з фібриляцією передсердь, які приймають або не приймають варфарин. Це надає змогу більш активно призначати варфарин пацієнтам з ФП за умови дотримання безпечного режиму дозування. | ||
| 2. | 
Пантелеєнко Л. В. Детермінанти якості життя хворих через рік після перенесеного ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Л. В. Пантелеєнко, Л. І. Соколова // Український вісник психоневрології. - 2010. - Т. 18, вип. 3. - С. 98-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2010_18_3_76 | ||
| 3. | 
Пантелеєнко Л. В. Вплив використання статинів на тяжкість ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Л. В. Пантелеєнко // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_65 | ||
| 4. |
Пантелеєнко Л. В. Післяінсультна депресія та чинники її розвитку [Електронний ресурс] / Л. В. Пантелеєнко // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_1_8 Мета роботи - виявити чинники ризику розвитку післяінсультної депресії (ПД) протягом 3-х місяців після перенесеного ішемічного інсульту (ІІ). Проведено когортне клініко-неврологічне дослідження 116-ти пацієнтів у гострий та ранній відновний період ІІ з використанням шкал NIHSS, індексу Бартел, модифікованої шкали Ренкіна, шкали депресії, тривоги та стресу ASS, шкали MMSE, опитувальника якості життя SF-36. Статистичний аналіз одержаних даних проведено з використанням коефіцієнта кореляції Спірмена, критерію <$Echi sup 2>, критерію Краскела - Уоллеса, множинного регресійного аналізу, методів описової статистики. Виявлено чинники ризику розвитку депресії у ранній відновний період після ІІ та зв'язок ПД з якістю життя. Встановлено, що ПД більш виражена у пацієнтів старшого віку, осіб жіночої статі, у самотніх хворих. На розвиток ПД впливають багато чинників, зокрема, виражена тяжкість інсульту, значні функціональні порушення та ступінь інвалідизації, знижені когнітивні функції і низька ЯЖ. Найбільшою мірою тяжкість ПД пов'язана зі ступенем функціональної залежності та когнітивним статусом. Висновки: наявність ПД призводить до гіршого функціонального та когнітивного відновлення хворих, збільшує їх залежність від сторонньої допомоги, значно погіршує якість життя. На виникнення ПД найбільше впливають ступінь функціональної залежності та когнітивний статус пацієнтів. Вплив на ці чинники ризику надасть змогу запобігти розвитку ПД та сприятиме її ефективному лікуванню. | ||
| 5. |
Пантелеєнко Л. В. Особливості клінічного перебігу та відновлення хворих з ішемічним інсультом на тлі цукрового діабету [Електронний ресурс] / Л. В. Пантелеєнко // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_4_8 Базуючись на комплексному клініко-лабораторному обстеженні й оцінці якості життя (ЯЖ), досліджено особливості клінічного перебігу ішемічного інсульту (II), зокрема зміни функціонального та когнітивного статусу хворих, розвитку соматоформних та афективних післяінсультних порушень та їх вплив на показники ЯЖ, та оптимізовано підходи до лікувальної тактики у хворих на ІІ. Вперше досліджено вплив соціодемографічних і клінічних чинників на показники ЯЖ, визначено детермінанти, які найбільше погіршують ЯЖ у гострий та ранній відновний періоди, а саме - рівень функціональної залежності хворих, депресія будь-якого ступеня тяжкості, ступінь тяжкості інсульту, когнітивний статус і похилий вік хворих. Досліджено доцільність застосування нейропротекторної терапії в комплексному лікуванні гострого II та доведено її ефективність щодо покращення функціонального відновлення, зменшення рівня післяінсультних когнітивних порушень та покращення показників ЯЖ. Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу, відновлення та якості життя (ЯЖ) хворих з ішемічним інсультом (II) на тлі цукрового діабету (ЦД). Обстежено 75 хворих з гострим II. 36 хворих з інсультом на тлі ЦД різного ступеня тяжкості увійшли в основну групу. До групи контролю залучено 39 пацієнтів з II без порушення вуглеводного обміну. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження, магнітно-резонансну та/або комп'ютерну томографію головного мозку, ультразвукове допплерівське дослідження судин голови та шиї. Оцінку за шкалою NIHSS виконували в 1-шу, на 7-му та 14-ту добу захворювання. На 14-ту добу оцінювали функціональний статус хворих за індексом Бартел та модифікованою шкалою Ренкіна. Ступінь когнітивних порушень визначено за шкалою MMSE. Перед виписуванням хворі заповнювали опитувальник ЯЖ SF-36. Встановлено, що наявність ЦД підвищує ризик виникнення церебральних та позацеребральних ускладнень, зокрема у 3,4 разу хронічної ниркової недостатності. Виявлено тенденцію до повільнішого відновлення втрачених внаслідок II неврологічних функцій. Тяжкість ЦД негативно впливає на ступінь функціональної залежності. Наявність ЦД підвищує ймовірність розвитку гемодинамічно значущого атеросклерозу магістральних судин голови та шиї. Однобічні стенози внутрішньої сонної артерії за наявності ЦД виявляли в 1,3 разу частіше, а двобічні - у 1,5 разу. Наявність ЦД впливає на ЯЖ хворих, які перенесли II. Значно гірше оцінюють як фізичне, так і психічне здоров'я хворі з тяжким перебігом ЦД, тоді як ЦД помірної тяжкості переважно знижує оцінку за психічним компонентом здоров'я та його складовими. Висновки: ЦД не лише впливає на розвиток, тяжкість перебіг і наслідок II, а й погіршує основні чинники, пов'язані з його розвитком. У хворих на ЦД виявлено тенденцію до більшої частоти захворювань, як фібриляція передсердь, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність. Тяжкість ЦД негативно впливає на ступінь відновлення втрачених унаслідок II функцій, підвищує функціональну залежність хворих. Наявність ЦД підвищує ймовірність розвитку атеросклерозу магістральних артерій голови та шиї. ЦД значно впливає на якість життя хворих, які перенесли II, погіршуючи як фізичне, так і психічне здоров'я. | ||
| 6. |
Соколова Л. І. Захоплююча неврологія: подорож у минуле [Електронний ресурс] / Л. І. Соколова, Т. І. Ілляш, С. В. Рогоза, К. В. Антоненко, Л. В. Пантелеєнко // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 107-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2016_1_20 | ||
| 7. |
Пантелеєнко Л. В. Прогресивна мультифокальна лейкоенцефалопатія у хворих на синдром набутого імунодефіциту (огляд літератури та власне клінічне спостереження) [Електронний ресурс] / Л. В. Пантелеєнко, О. А. Мяловицька, О. В. Лобанов // Український неврологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2017_1_11 Наведено огляд літератури, присвячений прогресивній мультифокальній лейкоенцефалопатії (ПМЛ) у хворих на синдром набутого імунодефіциту. Висвітлено диференційно-діагностичні критерії ПМЛ. Наведено власне клінічне спостереження хворої з ПМЛ на тлі синдрому набутого імунодефіциту. | ||
| 8. |
Пантелеєнко Л. В. Можливості використання тіоктової кислоти в терапії ішемічного інсульту на тлі цукрового діабету [Електронний ресурс] / Л. В. Пантелеєнко, Н. В. Бойченко, С. Р. Пелешок // Український неврологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2017_4_7 Мета роботи - оцінити вплив комплексної терапії з використанням тіоктової кислоти у гострий і ранній відновний період ішемічного інсульту (ІІ) на тлі цукрового діабету (ЦД) на фізичне відновлення та когнітивні функції хворих через 3 міс після виникнення ІІ. Обстежено 82 хворих (43 чоловіків та 39 жінок) із гострим ІІ на тлі ЦД віком 66 - 84 роки (середній вік - (71,9 +- 9,9) року), яких випадковим чином було розподілено на 2 групи: перша - 38 хворих, які додатково до базисної терапії одержували тіоктову (alpha-ліпоєву) кислоту (ТК), друга - 44 хворих, котрі одержували лише базисну терапію. До групи контролю було залучено 22 пацієнтів з ІІ без порушення вуглеводного обміну, які одержували базисну терапію. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження. Діагноз верифіковано за допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку. Оцінку за шкалою NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale) проводили в 1-шу, на 7-му та 14-ту добу захворювання. Функціональний статус хворих визначали за індексом Бартел на 14-ту і 90-ту добу, ступінь когнітивних порушень за шкалою MMSE (Mini-Mental State Examination) - у 1-шу, на 14-ту та 90-ту добу. Використання ТК у комплексній терапії ІІ у порівнянні з традиційною терапією сприяло кращому функціональному відновленню хворих та збільшенню частки пацієнтів, котрі не потребували сторонньої допомоги у повсякденній активності. Терапія із застосуванням ТК запобігала розвитку післяінсультних когнітивних порушень та поліпшувала когнітивні функції у пацієнтів з ІІ на тлі ЦД у ранній відновний період. Через 3 міс після ІІ у 1-й групі спостерігали позитивну динаміку оцінки когнітивних функцій за шкалою MMSE із статистично значущим (p << 0,05) збільшенням середнього бала у порівнянні з 2-ю та контрольною групами, тоді як у цих групах - лише незначне поліпшення оцінки когнітивного статусу. Висновки: застосування у гострий і ранній відновний період ІІ комплексної терапії з використанням ТК поліпшує функціональне відновлення та когнітивні функції у хворих з інсультом середнього ступеня тяжкості на тлі ЦД через 3 міс після перенесеного захворювання у порівнянні з традиційною терапією. Використання ТК у комплексній терапії ІІ у хворих на ЦД є доцільним для підвищення ефективності лікування, поліпшення результатів реабілітації та збільшення частки незалежних у повсякденній активності пацієнтів. | ||
| 9. |
Пантелеєнко Л. В. Особливості клінічного перебігу ішемічного інсульту на тлі хвороби малих судин [Електронний ресурс] / Л. В. Пантелеєнко, В. Ю. Крилова // Український неврологічний журнал. - 2018. - № 3-4. - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2018_3-4_6 Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу та функціонального відновлення хворих з різними патогенетичними підтипами ішемічного інсульту (II) на тлі хвороби малих судин (ХМС). Проведено когортне проспективне дослідження 117 хворих із гострим II на тлі ХМС, з них 48 чоловіків та 69 жінок віком від 58 до 88 років (середній вік - (67,7 +- 8,2) року). Хворих було розподілено на 3 групи за патогенетичним підтипом II: атеротромботичний (АТ, n = 66), кардіоемболічний (КЕ, n = 24) та лакунарний (ЛІ, n = 27). Критеріями залучення були перший II, наявна артеріальна гіпертензія (АГ) в анамнезі, ознаки ХМС за даними магнітно-резонансної томографії (МРТ). Усім хворим проводили комплексне клініко-неврологічне та лабораторне інструментальне обстеження. Діагноз та підтип II верифікували за допомогою ультразвукової допплерографії судин голови та шиї, ехокардіографії, електрокардіографії, МРТ головного мозку. Ступінь порушення неврологічних функцій оцінювали за шкалою NIHSS в 1-шу, на 7-му та 14-ту добу після госпіталізації. На 14-ту добу визначали рівень повсякденної життєвої активності за допомогою індексу Бартел, ступінь інвалідизації - за модифікованою шкалою Ренкіна. Виявлено відмінність за МР-ознаками ХМС за різних патогенетичних підтипів II: статистично значущо частіше гіперінтенсивність білої речовини реєстрували у пацієнтів з АТ-підтипом, тоді як за КЕ-підтипу - лакуни (p << 0,01). Показано, що ХМС найбільше впливає на перебіг II за підтипами АТ та ЛІ. Виявлено залежність між наявністю певних МР-ознак ХМС і тяжкістю II та функціональним відновленням: за АТ-підтипу більша тяжкість за NIHSS та гірше функціональне відновлення асоціюються з наявними на томограмі гіперінтенсивністю білої речовини і розширенням периваскулярних просторів, тоді як за ЛІ найбільший вплив мають наявні лакуни та мікрокрововиливи. Не встановлено залежності між тяжкістю інсульту і функціональним статусом за КЕ-підтипу II та наявними ознаками ХМС. Висновки: у разі АГ ознаки ХМС можуть виявлятися за всіх патогенетичних підтипів II незалежно від наявності інших чинників ризику. Найбільші нейровізуалізаційні зміни, котрі відповідають ХМС, розвиваються на 2-й стадії гіпертонічної хвороби. Нейровізуалізаційні ознаки ХМС реєструють з різною частотою у разі АТ-, КЕ- та ЛІ-підтипів II, існує зв'язок між нейровізуалізаційними ознаками ХМС і тяжкістю інсульту та функціональним відновленням хворих з АТ- та ЛІ-підтипами II, але їх роль у розвитку II та відновленні хворих з різними підтипами II потребує подальшого вивчення. | ||
| 10. |
Пантелеєнко Л. В. Хвороба Фара. Огляд літератури та власне клінічне спостереження [Електронний ресурс] / Л. В. Пантелеєнко, С. В. Деркач, С. Р. Пелешок // Український неврологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2019_4_4 Кальцифікація базальних гангліїв - радіологічна знахідка, яку часто виявляють вторинно до цілої низки причин або за умов фізіологічного старіння мозку. За даними літератури, її частота значно варіює, що зумовлено відсутністю масштабних популяційних досліджень поширеності кальцифікації, а також значним постарінням населення. Клінічні вияви кальцифікації базальних гангліїв різноманітні. Патерни нейровізуалізаційних знахідок відрізняються в описах клінічних випадків. Ідіопатична кальцифікація базальних гангліїв (хвороба Фара) - захворювання, спричинене мутаціями певних генів, має клінічні та радіологічні особливості. Оскільки це рідкісне захворювання, всі висновки грунтуються на описах поодиноких клінічних випадків, а діагностичні критерії є предметом дискусії. В літературних джерелах немає чіткого визначення того, яку кальцифікацію базальних гангліїв можна вважати хворобою Фара, а яку ні. Немає чітких диференційно-діагностичних критеріїв захворювання. Спектр генетичних мутацій постійно поповнюється. Найчастішими клінічними виявами хвороби Фара, за даними літератури, є рухові розлади, які виявляються у вигляді паркінсонізму, хореї, тремору, дистонії, атетозу та орофаціальної дискінезії. Іншими ознаками є когнітивні та психічні порушення, мозочкові симптоми, розлади ходи, порушення мовлення, пірамідні знаки, чутливі порушення та мігренозний головний біль. Дискусійними є підходи до лікування зазначеної патології. Наведено огляд літератури, присвячений ідіопатичній кальцифікації базальних гангліїв, описано її генетичні особливості, клінічні вияви та радіологічні ознаки. Запропоновано диференційно-діагностичні критерії захворювання відповідно до сучасних даних літератури. Наведено власне клінічне спостереження пацієнтки із хворобою Фара. | ||
| 11. |
Пантелеєнко Л. В. Зв'язок вираженості лейкоареозу зі ступенем функціонального відновлення після атеротромботичного ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Л. В. Пантелеєнко // Український неврологічний журнал. - 2020. - № 1-2. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2020_1-2_6 Мета роботи - вивчити вплив вираженості лейкоареозу на функціональне відновлення хворих з атеротромботичним ішемічним інсультом (ІІ) через 90 днів після початку захворювання. Проведено когортне проспективне дослідження 82 хворих із гострим атеротромботичним ІІ (37 чоловіків та 45 жінок віком від 61 до 89 років (середній вік - (<$E71,1~symbol С~9,4>) року). Критеріями залучення були перший ІІ, атеротромботичний варіант (за критеріями TOAST), госпіталізація поза межами "терапевтичного вікна". Ступінь порушення неврологічних функцій оцінювали за шкалою NIHSS, ступінь функціональних порушень - за модифікованою шкалою Ренкіна. Вираженість лейкоареозу визначали на підставі візуальної оцінки за Fazekas. Для статистичного аналізу хворих було розподілено на дві групи: 0 - 1 бал (легкий лейкоареоз) та 2 - 3 бали (виражений лейкоареоз). Виявлено статистично значущу різницю за поширенням основних цереброваскулярних чинників ризику у групах: хворі з вираженим лейкоареозом були старшими за віком (p = 0,005), у них частіше мали місце артеріальна гіпертензія (p = 0,028), цукровий діабет (p = 0,019) та ішемічна хвороба серця (p = 0,010). Через 90 днів після ІІ в групі з легким лейкоареозом відзначено статистично значущо краще функціональне відновлення хворих. Доведено, що виражений лейкоареоз є незалежним чинником, який визначає негативний прогноз щодо функціонального відновлення протягом 3 міс після атеротромботичного ІІ (p = 0,003; відношення шансів - 3,1, 95 % довірчий інтервалі 1,5 - 6,4). Висновки: виражений лейкоареоз негативно впливає на функціональне відновлення хворих з атеротромботичним ІІ, будучи незалежним прогностичним чинником несприятливого функціонального виходу. Через велику частку пацієнтів з поганим функціональним відновленням вплив лейкоареозу на відновлення після ІІ потребує подальшого вивчення. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |