 Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Пирог Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 125
Представлено документи з 1 до 20
|
| | |
| 1. |
Пирог Т. М.
Визначення кількісної міри випадковості при метрологічній аттестації координатно-вимірювальних машин [Електронний ресурс] / Т. М. Пирог // Авиационно-космическая техника и технология. - 2011. - № 8. - С. 197–200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2011_8_39
Достовірність інформації, яку одержують споживачі, безпосередньо залежить від точності даних вимірювання. Показники точності координатно-вимірювальних машин (КВМ) виробники одержують різноманітними засобами, в різних положеннях в просторі вимірювання і оцінюють, використовуючи різноманітні методики. Робити висновок про фактичну похибку вимірювання тих чи інших геометричних параметрів за вказаними характеристиками або ж порівнювати окремі координатно-вимірювальні машини між собою по точності дуже складно. Тому однією з найважливіших задач є розробка універсальних засобів і методів метрологічної атестації КВМ. Приведено аналітичний розрахунок апріорної і апостеріорної дисперсій, як одного з критеріїв оцінки достовірності вимірювальної інформації.
| | 2. |
Пирог Т. П.
Вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 у середовищі з гліцеролом [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Т. А. Шевчук, М. О. Шулякова // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 4. - С. 88-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_4_11
Встановлено можливість інтенсифікації синтезу поверхнево-активних речовин (ПАР) Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 на гліцеролі за присутності фумарату (С4-дикарбонова кислота, попередник глюконеогенезу) і цитрату (регулятор синтезу ліпідів). Одночасне внесення у середовище з гліцеролом (1 %, об'ємна частка) фумарату і цитрату (0,01 - 0,02 %) супроводжувалося підвищенням у 2 - 2,5 разу концентрації позаклітинних ПАР A. calcoaceticus ІМВ В-7241 у порівнянні з культивуванням бактерій на середовищі без органічних кислот. Збільшення синтезу їх за таких умов зумовлено одночасним функціонуванням двох анаплеротичних шляхів (гліоксилатного циклу і фосфоенолпіруват-карбоксилазної реакції), а також підвищенням у 3 - 5 разів активності ензимів біосинтезу поверхнево-активних гліко- (фосфоенолпіруват-синтетаза і фосфоенолпіруват-карбоксикіназа) та аміноліпідів (НАДФ-залежна глутаматдегідрогеназа). Максимальні показники синтезу A. calcoaceticus ІМВ В-7241 на гліцеролі спостерігалися за наявності в середовищі дріжджового автолізату та мікроелементів і в разі використання посівного матеріалу, вирощеного на середовищі без факторів росту. За присутності в гліцеролвмісному середовищі для одержання інокуляту і культивування бактерій сульфату заліза відбувалося зниження синтезу ПАР, зумовлене інгібуючим впливом Fe<^>2+ на активність ензимів біосинтезу їх у штаму ІМВ В-7241. Одержані дані можуть бути основою для розроблення нової технології одержання ПАР A. calcoaceticus ІМВ В-7241.
| | 3. |
Пирог Т. П.
Влияние Cu2+ на синтез поверхностно-активных веществ Acinetobacter calcoaceticus ІМВ-7241 и Rhodococcus erythropolis IMВ Aс-5017 [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, А. Д. Конон, А. П. Софилканич, Т. А. Шевчук, С. А. Парфенюк // Мікробіологічний журнал. - 2013. - Т. 75, № 1. - С. 3-13 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2013_75_1_2
| | 4. |
Пирог Т. П.
Влияние одновалентных катионов на синтез поверхностно-активных веществ Acinetobacter calcoaceticus IMB B-7241 [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Т. А. Шевчук, С. И. Антонюк, Е. Ю. Кравченко, Г. А. Иутинская // Мікробіологічний журнал. - 2013. - Т. 75, № 2. - С. 10-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2013_75_2_3
Исследовано влияние одновалентных катионов на активность ключевых ферментов C2-метаболизма у продуцента поверхностно-активных веществ (ПАВ) Acinetobacter calcoaceticus ІMB В-7241, выращенного на этаноле. Установлено, что катионы калия являются ингибиторами пирролохинолинхинон-зависимых алкоголь- и ацетальдегиддегидрогеназ, ферментов биосинтеза поверхностно-активных аминолипидов (НАДФ<^>+-зависимой глутаматдегидрогеназы) и гликолипидов (фосфоенолпируват(ФЕП)-карбоксикиназы), а катионы аммония - активаторами этих ферментов и ФЕП-карбоксилазы. Снижение в среде культивирования концентрации катионов калия до 1 мМ и повышение содержания аминного азота до 10 мМ в результате замены нитрата калия на эквимолярную по азоту концентрацию мочевины сопровождалось увеличением активности ферментов метаболизма этанола и биосинтеза ПАВ, а также повышением в 2 раза условной концентрации ПАВ.
| | 5. |
Пирог Т. П.
Влияние факторов роста и некоторых микроэлементов на синтез поверхностно-активных веществ Аcinetobacter calcoaceticus ИМВ В-7241 [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Т. А. Шевчук, О. Ю. Мащенко, С. А. Парфенюк, Г. А. Иутинская // Мікробіологічний журнал. - 2013. - Т. 75, № 5. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2013_75_5_4
Исследовано влияние дрожжевого автолизата и микроэлементов на синтез поверхностно-активных веществ (ПАВ) при культивировании Acinetobacter calcoaceticus IMB B-7241 на различных углеродных субстратах (н-гексадекан, этанол, глицерин). Показана возможность замены дрожжевого автолизата и смеси микроэлементов в составе этанол- и н-гексадекансодержащих сред на сульфат меди (0,16 мкмоль/л) и сульфат железа (3,6 мкмоль/л), а в среде с глицерином - на 0,21 ммоль/л KCl, 38 мкмоль/л сульфата цинка и 0,16 мкмоль/л сульфата меди. В таких условиях культивирования штамма IMB В-7241 концентрация ПАВ в 1,2 - 1,6 раза превышала таковую на исходных средах, содержащих дрожжевой автолизат и микроэлементы. Установлено активирующее действие невысоких (0,01 мМ) концентраций Fe<^>2+ на активность ферментов биосинтеза поверхностно-активных аминолипидов (НАДФ<^>+-зависимая глутаматдегидрогеназа) и гликолипидов (фосфоенолпируват (ФЕП)-синтетаза, ФЕП-карбоксикиназа), а также анаплеротической реакции (ФЕП-карбоксилаза). Необходимость введения катионов цинка в глицеринсодержащую среду обусловлена их стимулирующим влиянием на активность 4-нитрозо-N,N-диметиланилинзависимой алкогольдегидрогеназы - одного из ферментов катаболизма этого субстрата у A. calcoaceticus IMB B-7241.
| | 6. |
Пирог Т. П.
Біотехнологічний потенціал бактерій роду Rhodococcus та їх метаболітів [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, М. О. Шулякова, Т. А. Шевчук, А. П. Софілканич // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 2. - С. 51-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_2_6
Власні експериментальні результати авторів та дані літератури демонструють великий біотехнологічний потенціал бактерій роду Rhodococcus як деструкторів ароматичних, гетероциклічних і аліфатичних ксенобіотичних сполук (нафтален, ксилол, толуол, етилбензен, індол, нітрофенол, трихлоретилен, вуглеводні нафти тощо), а також як продуцентів практично цінних метаболітів (поверхнево-активні речовини (ПАР), антибіотики, екзополісахариди, ензими). ПАР є вкрай важливими продуктами мікробного синтезу, оскільки мають такі суттєві переваги перед синтетичними аналогами, як біодеградабельність, стійкість у широкому діапазоні температур, рН, а також можуть бути синтезовані з відходів інших виробництв. Розглянуто використання метаболітів родококів у природоохоронних технологіях, медицині, сільському господарстві та участь представників роду Rhodococcus у процесах біотрансформації для одержання ароматизаторів (карвон, гераніол), біодизеля, бутираміду, акрилової кислоти тощо. Підсумовано власні експериментальні дані щодо інтенсифікації синтезу і практичного застосування ПАР Rhodococcus erythropolis IМВ Ас-5017. Встановлено, що за присутності як клітин, так і позаклітинних метаболітів штаму IМВ Ас-5017 з поверхнево-активними та емульгувальними властивостями ступінь деструкції нафти у воді і грунті досягав 80 - 93 % через 30 діб. Показано, що ПАР R. erythropolis IМВ Ас-5017 притаманна антимікробна дія щодо низки мікроорганізмів, у тому числі й фітопатогенних бактерій. У разі обробки (1 - 2 год) препаратами ПАР суспензії досліджуваних тесткультур спостерігали зниження кількості життєздатних клітин на 74 - 97 %.
| | 7. |
Пирог Т. П.
Интенсификация синтеза поверхностно-активных веществ Nocardia vaccinii К-8 на техническом глицерине [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, К. А. Покора, О. Ю. Мащенко, Т. А. Шевчук // Мікробіологічний журнал. - 2013. - Т. 75, № 4. - С. 13-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2013_75_4_4
Исследованы влияние компонентов технического глицерина (солей калия и натрия, этанола, метанола) - побочного продукта производства биодизеля, на образование поверхностно-активных веществ (ПАВ) Nocardia vaccinii K-8, а также возможность интенсификации синтеза ПАВ штаммом K-8 на техническом глицерине в присутствии предшественников биосинтеза (глюкозы, подсолнечного масла, органических кислот). Установлено, что внесение в среду с очищенным глицерином (1 %) хлорида калия (натрия) в концентрации 2,5 % и этанола (метанола) в концентрации 0,3 % сопровождается повышением условной концентрации ПАВ в 1,4 - 1,7 раза по сравнению с показателями на среде без добавления солей и спиртов. При культивировании штамма K-8 на среде с техническим глицерином условная концентрация ПАВ была в 3 раза выше, чем на аналогичной среде с очищенным субстратом. Внесение в стационарной фазе роста N. vaccinii K-8 в среду с техническим глицерином (2,2 %) глюкозы (0,05 %), подсолнечного масла (0,05 %), фумарата и цитрата (0,1 %) сопровождалось увеличением количества синтезированных ПАВ на 17 - 44 % по сравнению с культивированием бактерий на среде без предшественников.Цель работы - установить условия культивирования Acinetobacter calcoaceticus IMB B-7241 на отработанном (пережаренном) подсолнечном масле различного качества, обеспечивающие максимальные показатели синтеза поверхностно-активных веществ (ПАВ). A. calcoaceticus IMB B-7241 выращивали в жидкой среде, содержащей 2 - 6 % отработанного после жарки картофеля и мяса масле, в том числе и в присутствии предшественников биосинтеза (глюкоза, органические кислоты). Количество синтезированных ПАВ определяли с помощью весового методу после экстракции из супернатанта культуральной жидкости смесью хлороформа и метанола (2:1), эмульгирующие свойства - по индексу эмульгирования культуральной жидкости с использованием подсолнечного масла в качестве субстрата. Наиболее высокие показатели синтеза ПАВ на всех исследуемых субстратах наблюдались при использовании посевного материала, выращенного на соответствующем пережаренном масле. Максимальная концентрация ПАВ (8,5 +- 0,42 и 7,9 +- 0,39 г/л) достигалась при культивировании штамма ИМВ B-7241 на отработанном после жарки мяса (4 %) и картофеля селянского (6 %) масле соответственно. При внесении в среду с 2 % отработанного масла предшественников биосинтеза (глюкоза, 0,1 %, фумарат калия, 0,01 - 0,1 % и цитрат калия, 0,01 - 0,1 %) концентрация ПАВ повышалась в 2,3 - 3,4 раза по сравнению с показатечями на среде без глюкозы и органических кислот. Добавление в среду культивирования штамма IMB B-7241 фумарата и цитрата в виде натриевых солей не сопровождалось увеличением синтеза ПАВ, что обусловлено ингибирующим влиянием катионов натрия на активность ферментов анаплеротической реакции (фосфоенолпируват-(ФЕП)-карбоксилаза) и биосинтеза ПАВ (ФЕП-карбоксикиназа, НАДФ<^>+-зависимая глутаматдегидрогеназа). Выводы: повышение в 2 раза концентрации отработанного масла и мочевины в среде культивирования штамма ИМВ B-7241 (до 4 % и 0,7 г/л соответственно), а также замена рафинированного масла в среде для получения инокулята на отработанное сопровождалось увеличением количества синтезированных ПАВ более, чем в 4 - 5 раз по сравнению с показателями на базовой среде. Использование пережаренных масел для биосинтеза ПАВ позволит не только снизить себестоимость конечного продукта, но и утилизировать токсичные отходы, выбросы которых в окружающую среду в Украине не регламентируются.
| | 8. |
Пирог Т. П.
Використання мікробних поверхнево-активних речовин у біології та медицині [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, А. Д. Конон, А. Б. Скочко // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 2. - С. 24-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_2_4
Наведено дані літератури та результати власних експериментальних досліджень практичного використання мікробних поверхнево-активних речовин (ПАР) у біології та медицині. Розглянуто та проаналізовано антимікробні (противірусні, антибактеріальні, антифунгальні) властивості ПАР мікробного походження, їх антиадгезивну активність, перспективи використання цих продуктів мікробного синтезу в терапевтичних цілях (як тромболітичні та протипухлинні агенти, складові ліпосом для цільового доставления ліків, для посилення антимікробної дії ефірних олій, застосування в генній терапії тощо). Розглянуто перспективи використання мікробних ПАР у молекулярно-біологічних, генетичних, цито- та імунологічних дослідженнях.
| | 9. |
Пирог Т. П.
Удосконалення біотехнології мікробного екзополісахариду етаполану на етанолі [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Ю. В. Корж // Biotechnology. - 2008. - Vol. 1, № 3. - С. 47-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_3_7
| | 10. |
Пирог Т. П.
Микробные поверхностно-активные вещества: проблемы промышленного производства [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, С. В. Игнатенко // Biotechnology. - 2008. - Vol. 1, № 4. - С. 29-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_4_5
| | 11. |
Пирог Т. П.
Змішані субстрати у природних умовах і біотехнологічних процессах [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, М. О. Шулякова, Т. А. Шевчук // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 6. - С. 28-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_6_4
Наведено дані літератури і результати власних експериментальних досліджень використання суміші субстратів для інтенсифікації технологій мікробного синтезу корисних продуктів бродіння (етанол, молочна кислота, бутандіол), первинних (амінокислоти, n-гідроксибензоат, тригліцериди) і вторинних (ловастатин, поверхнево-активні речовини) метаболітів, а також біодеградації ксенобіотиків ароматичної природи (бензол, крезоли, феноли, толуол) та пестицидів (диметоат). Значну увагу приділено встановленим в останні роки молекулярним механізмам, що лежать в основі явища катаболітної репресії у грампозитивних (Bacillus subtilis) і грамнегативних (Pseudomonas, Escherichia coli) бактерій, а також дріжджів Saccharomyces cerevisiae та використанню цих даних для розроблення технологій утилізації рослинної біомаси з одержанням промислово важливих метаболітів. Розглянуто стратегії виживання гетеротрофних мікроорганізмів у природних оліготрофних середовищах, зокрема одночасне використання кількох субстратів, завдяки чому поліпшуються кінетичні характеристики, що надає їм конкурентної переваги, а також забезпечується значна метаболічна/фізіологічна гнучкість. Підсумовано власні експериментальні дані щодо використання суміші ростових субстратів для інтенсифікації синтезу поверхнево-активних речовин Rhodococcus erythropolis IМВ Ас-5017 і Acinetobacter calcoaceticus IМВ В-7241. Встановлено залежність синтезу поверхнево-активних речовин на суміші енергетично надлишкового (гексадекан) і енергетично дефіцитних (гліцерол, етанол) субстратів від способу підготовки інокуляту, концентрації моносубстратів у суміші, а також їх молярного співвідношення.
| | 12. |
Пирог Т. П.
Синтез поверхностно-активных веществ Acinetobacter calcoaceticus ИМВ В-7241 и Rhodococcus erythropolis ИМВ Ас-5017 в среде с глицерином [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Т. А. Шевчук, А. Д. Конон, М. А. Шулякова, Г. А. Иутинская // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 1. - С. 20-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_1_5
| | 13. |
Пирог Т. П.
Метаболизм глицерина у продуцентов поверхностно-активных веществ Аcinetobacter calcoaceticus ИМВ В-7241 и Rhodococcus erythropolis ИМВ Ас-5017 [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Т. А. Шевчук, М. А. Шулякова // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 4. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_4_5
В клетках продуцентов поверхностно-активных веществ (ПАВ) Rhodococcus erythropohs ИМВ Aс-5017 и Acinetobacter calcoaceticus ИМВ В-7241, выращенных на глицерине, определены ключевые ферменты метаболизма этого субстрата. Установлено, что у обоих штаммов катаболизм глицерина до дигидроксиацетонфосфата (интермедиат гликолиза) может осуществляться двумя путями: через глицерин-3-фосфат и через дигидроксиацетон. Окисление глицерина до дигидроксиацетона у штаммов ИМВ В-7241 и ИМВ Ас-5017 катализируется пирролохинолинхинон-зависимыми глицериндегидрогеназами и нитрозо-N,N-диметиланилин-зависимыми алкогольдегидрогеназами. Как анаплеротические пути у R. erythropolis ИМВ Ас-5017 функционируют глиоксилатный цикл и фосфоенолпируват(ФЕП)-карбоксилазная реакция, у A. calcoaceticus ИМВ В-7241 - только ФЕП-карбоксилазная реакция. Полученные данные являются основой для теоретических расчетов оптимального молярного соотношения концентраций энергетически неравноценных субстратов для повышения синтеза ПАВ на их смеси.
| | 14. |
Пирог Т. П.
Дія поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus K-4 та Rhodococcus erythropolis EK-1 на деякі мікроорганізми [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, А. Д. Конон, А. П. Софілканич, А. Б. Скочко // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 3. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_3_4
| | 15. |
Пирог Т. П.
Роль фосфоенолпіруваткарбоксилази у синтезі поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus K-4 [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Т. А. Шевчук, Є. Ю. Долотенко // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 4. - С. 9-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_4_3
Установлено, що під час культивування Acinetobacter calcoaceticus K-4 на середовищі з етанолом і сечовиною показники синтезу поверхнево-активних речовин, активність фосфоенолпіруват(ФЕП)-карбоксилази (ферменту анаплеротичної реакції, що функціонує у мікроорганізмів за умов росту на вуглеводних субстратах), а також ферментів глюконеогенезу (ФЕП-синтетази і ФЕП-карбоксикінази) були у 1,5 - 3 рази вищими у порівнянні з використанням нітратного джерела азотного живлення. Розглянуто фізіологічну роль ФЕП-карбоксилази у процесі вирощування A. calcoaceticus K-4 на середовищі з етанолом і сечовиною як спосіб знешкодження вуглекислого газу, утворюваного в уреазній реакції, що в свою чергу супроводжується підвищенням у клітинах бактерій пулу C4-дикарбонових кислот, посиленням глюконеогенезу та збільшенням синтезу поверхнево-активних гліколіпідів.
| | 16. |
Пирог Т. П.
Оптимизация синтеза поверхностно-активных веществ Nocardia vaccinii К-8 при биоконверсии отходов производства биодизеля [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Н. А. Гриценко, Д. И. Хомяк, А. Д. Конон, С. И. Антонюк // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 4. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_4_4
Селекционирован штамм бактерий Nocardia vaccinii K-8 - продуцент поверхностно-активных веществ (ПАВ) на глицерине (побочный продукт производства биодизеля из растительных масел и животных жиров). С помощью однофакторных экспериментов и математических методов планирования оптимизирован состав питательной среды, обеспечивающий максимальные показатели синтеза ПАВ N. vaccinii K-8 (0,5 г/л NaNO3, 0,3 г/л дрожжевого экстракта и 1,5 % глицерина). По химическому составу ПАВ, синтезированные N. vaccinii K-8 на глицерине, являются комплексом нейтральных, глико- и аминолипидов. Нейтральные липиды представлены миколовыми и n-алкановыми кислотами, гликолипиды - трегалозодиацелатами и трегалозомиколатами. Одновременное внесение в среду с глицерином 0,2 % фумарата (предшественник глюконеогенеза) и 0,2 % цитрата (регулятор синтеза липидов) в начале стационарной фазы роста штамма K-8 сопровождалось повышением условной концентрации ПАВ на 40 % по сравнению с культивированием бактерий на среде без органических кислот.
| | 17. |
Пирог Т. П.
Вплив лимонної кислоти на синтез поверхнево-активних речовин Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Т. А. Шевчук, М. О. Шулякова, Д. О. Тарасенко // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 5. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_5_5
Показано доцільність заміни цитрату натрію (регулятор синтезу ліпідів) у середовищі культивування Rhodococcus erythropolis IMB Ас-5017 з етанолом (або гексадеканом) і фумаратом (попередник глюконеогенезу) на лимонну кислоту для підтримання рН на оптимальному для синтезу поверхнево-активних речовин (ПАР) рівні. Встановлено, що максимальний синтез ПАР R. erythropolis IMB Ас-5017 спостерігався за рН 8,0. Внесення 0,2 % фумарату натрію у кінці експоненційної фази росту штаму IMB Ас-5017 на середовищі з 2 % етанолу з наступним періодичним підкисленням культуральної рідини лимонною кислотою до рН 8,0 супроводжувалося підвищенням умовної концентрації ПАР на 30, 40 і 95 % у порівнянні з аналогічним процесом без регуляції рН, використанням як регулятора синтезу ліпідів цитрату натрію і на середовищі з етанолом без органічних кислот відповідно.
| | 18. |
Пирог Т. П.
Дія наночастинок металів на деякі мікроорганізми і мікрофлору непастеризованого пива [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, А. Д. Конон, С. І. Антонюк, В. В. Олішевський, А. І. Маринін // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 6. - С. 12-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_6_3
Досліджено дію наночастинок золота, срібла, діоксиду церію і цирконію у низьких концентраціях (0,5 - 7,5 мг/л) на чисті культури Escherichia coli ІЕМ-1, Bacillus subtilis БТ-2, Candida scottii КБ-2, Saccharomyces cerevisiae ОБ-3, Aspergillus niger P-3, Fusarium culmorum T-7 і Penicillium chrysogenum Ф-7. Найефективнішим антимікробним препаратом виявились наночастинки срібла, які на 90 % знижували кількість клітин S. cerevisiae ОБ-3 вже через годину експозиції та спричиняли практично повну загибель вегетативних і спорових клітин B. subtilis БТ-2 через 1 і 24 год експозиції відповідно. Встановлено зниження на 1 - 2 порядки кількості клітин B. subtilis БТ-2 і S. cerevisiae ОБ-3 у разі дії на них препаратів наночастинок срібла за присутності золота. За внесення препаратів срібла у непастеризоване пиво спостережено зниження на 10 - 20 % чисельності бактеріальної і близько 40 % грибної контамінуючої мікрофлори на 20 добу зберігання.
| | 19. |
Пирог Т. П.
Біодеструкція поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus K-4 [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, С. І. Антонюк, А. І. Сорокіна // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 1. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_1_6
| | 20. |
Пирог Т. П.
Особливості синтезу поверхнево-активних трегалозоміколатів Rhodococcus erythropolis ЕК-1 [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Т. А. Шевчук, Ю. О. Клименко // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 2. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_2_3
Встановлено, що під час культивування Rhodococcus erythropolis ЕК-1 на середовищі з н-гексадеканом активність трегалозофосфатсинтази (ключового ферменту синтезу трегалозоміколатів) була у 10, а кількість синтезованих поверхнево-активних речовин у 4 рази вищими у порівнянні з вирощуванням штаму ЕК-1 на етанолі. Внесення 0,2 % фумарату і 0,1 % цитрату у середовище культивування R. erythropolis ЕК-1 з 2 % н-гексадекану, а також 0,2 % фумарату у середовище з 2 % етанолу супроводжувалося інтенсифікацією синтезу поверхнево-активних трегалозоміколатів, про що засвідчило підвищення у 1,3 - 1,6 рази за таких умов кількості синтезованих поверхнево-активних речовин і збільшення у 3 - 5 разів активності фосфоенолпіруватсинтетази (ключового ферменту глюконеогенезу) і трегалозофосфатсинтази.
| | | |
|
|
Простий
Розширений
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
Пам`ятка користувача