Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (6)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (54)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Подпрятов С$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 45
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Подпрятов С. С. 
Значення нетравматичного розслаблення сфінктера відхідника для успіху пластичних та мініінвазивних втручань в колопроктології [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, В. П. Корчак, С. В. Іваненко, М. І. Ступак, О. В. Зубарєв, В. В. Іваха, О. В. Сидоренко, А. А. Штаєр, О. В. Перехрест, В. В. Щепетов // Клінічна хірургія. - 2013. - № 3. - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_3_4
Мета дослідження - оцінити роль нетравматичного розтягнення сфінктера відхідника (СВ) як визначального чинника успіху мінімально інвазивних та/чи пластичних проктологічних втручань. Одноцентрове рандомізоване дослідження здійснене у 83 пацієнтів. У 22 з них виявлено тріщину відхідника (ТВ) (у 16), супрасфінктерну норицю (у 3) та поєднання ректоцеле 2-3Ар (за класифікацією POP-Q) з зтоншенням переднього сегмента СВ, наявністю геморою III ступеня та передньої ТВ. За 5 - 15 діб до втручання між внутрішнім та зовнішнім СВ вводили 90 ОД препарату ботулотоксину (Диспорт). Результати лікування без ін'єкції ботулотоксину порівнювали ретроспективно. Після ін'єкції ботулотоксину відзначено зникнення спазму СВ, що сприяло зменшенню інтенсивності болю перед та після операції в усіх спостереженнях. Усунення спазму дозволяло уникнути рецидиву високої нориці відхідника внаслідок зміщення клаптя слизової оболонки після внутрішньопросвітного закриття нориці, чи розриву міжм'язового електрозварювального "шва" нориці, також забезпечувало збереження пластичних швів на СВ навіть за наявності ректоцеле II - III стадії, незалежно від виконання його симультанної хірургічної корекції.
Попередній перегляд:   Завантажити - 93.739 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Патон Б. Є. 
Структурні перетворення колагену при електрозварюванні м'яких біологічних тканин [Електронний ресурс] / Б. Є. Патон, Л. А. Булавін, О. Ю. Актан, Ю. Ф. Забашта, О. В. Лебедєв, С. Є. Подпрятов, А. Г. Дубко, О. М. Іванова // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 2. - С. 94-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_2_19
Запропоновано молекулярну модель структурних змін, що відбуваються у процесі електрозварювання м'яких біологічних тканин. В основі даної моделі покладено той факт, що основну роль в такому з'єднанні відіграє взаємодія колагенових структур, які утворюють сітку. Показано, що процес утворення або руйнування цих структур містить дві стадії: перехід клубок - спіраль та утворення чи руйнування вузлів. Експериментально досліджено кінетику цих стадій. Установлено, що напруження, яке виникає в тканинах під час електрозварювання, є сумою двох складових: напруження, спричиненого зовнішньою механічною силою, та напруження, викликаного дією електричного поля.
Попередній перегляд:   Завантажити - 387.528 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Подпрятов С. С. 
Електрозварювання i нестандартнi ситуацiї в проктологiї [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, Г. С. Маринський, О. І. Уманець // Шпитальна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 89-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2014_1_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 305.402 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Подпрятов С. Є. 
Дегенеративно-дистрофічні зміни грудного відділу хребта та ускладнення холециститу [Електронний ресурс] / С. Є. Подпрятов, В. Д. Куліков, М. А. Косюк, А. С. Пінчук, В. П. Корчак, К. В. Туманов // Проблеми остеології. - 2009. - Т. 12, № 3. - С. 71-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2009_12_3_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 641.404 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Маринский Г. С. 
Стендовые исследования высокочастотной электросварки биологических тканей [Електронний ресурс] / Г. С. Маринский, А. В. Чернец, В. А. Ткаченко, Д. А. Грабовский, С. Е. Подпрятов, Е. Г. Лопаткина, С. С. Подпрятов, С. В. Ткаченко, С. Г. Гичка // Автоматическая сварка. - 2016. - № 12. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/as_2016_12_8
Приведено описание универсального лабораторного комплекса для исследований поведения биологических тканей (БТ) при воздействии на них токов высокой частоты в условиях, соответствующих сварке живых тканей по различным алгоритмам. Данный комплекс позволяет изучать влияние на поведение и изменение структуры БТ различных конструктивных особенностей инструмента и технологических параметров процесса сварки. На данном оборудовании оптимально проводить отработку новых технологических схем, параметров и программных продуктов, ориентированных на конкретные хирургические методики. В качестве примера приведены результаты экспериментов по сварке стенок желудка и тонкой кишки свиньи при импульсной и непрерывной подаче напряжения частотой 440 кГц в условиях, соответствующих электросварке БТ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.186 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Подпрятов С. Є. 
Складові утворення електрозварного з’єднання шлунка та тонкої кишки [Електронний ресурс] / С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, С. С. Подпрятов, Г. С. Маринський, О. В. Чернець, В. А. Ткаченко, Д. А. Грабовський, К. Г. Лопаткіна, С. В. Ткаченко, Ю. З., Сердюк В. К. Буряк // Клінічна хірургія. - 2017. - № 2. - С. 57-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_2_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 82.716 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Подпрятов С. Є. 
Вплив усунення набряку тканин на результат хірургічного лікування запалення [Електронний ресурс] / С. Є. Подпрятов, С. С. Подпрятов, В. П. Корчак, В. В. Салата, В. В. Іваха, І. О. Бєлоусов // Клінічна хірургія. - 2017. - № 2. - С. 59-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_2_21
Досліджене значення набряку тканин і його усунення у перебігу запалення та загоєнні рани. Проаналізовано результати лікування 68 хворих з приводу запального або некротичного ураження м'яких тканин кінцівки, в тому числі 65 - нижньої, 3 - верхньої. У 47 спостереженнях перебіг ураження був гострим, у 18 - хронічним. У 36 пацієнтів (контрольна група) проводили місцеву та системну антибактеріальну терапію, за показаннями - хірургічне втручання; у 32 (основна група) зазначене лікування доповнене щільним бинтуванням кінцівки еластичним бинтом. Щільне стискання тканин з усуненням набряку на тлі адекватної антибактеріальної терапії та хірургічної санації гнійно-некротичного вогнища супроводжується перериванням інфільтративної та ексудативної стадій гострого запалення, сприяє активному перебігу проліферативної стадії запалення. Під час лікування хронічного дефекту шкіри застосування щільного стискання сприяло розсмоктуванню грануляційного валу, розростанню грануляцій в рані та її крайової епітелізації.
Попередній перегляд:   Завантажити - 94.095 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Подпрятов С. Є. 
Виконання ампутації нижньої кінцівки з використанням технології електрозварювання живих тканин [Електронний ресурс] / С. Є. Подпрятов, C. Г. Гичка, В. В. Салата, С. Є. Подпрятов, Г. С. Марийський, В. А. Ткаченко, О. В. Чернець, В. П. Корчак // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2013. - Вип. 38(2). - С. 311-315. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2013_38(2)__53
Попередній перегляд:   Завантажити - 237.342 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Подпрятов С. Є. 
Хірургічне лікування гострої бактеріальної інфекції шкіри й її структур [Електронний ресурс] / С. Є. Подпрятов, С. С. Подпрятов, І. О. Бєлоусов, В. В. Салата, В. В. Іваха, С. М. Корбут, С. М. Козаченко // Харківська хірургічна школа. - 2017. - № 2. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2017_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 287.707 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Подпрятов С. С. 
Антибактерійна стійкість електрозварного з’єднання живих тканин [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Г. Гичка, І. М. Слободянюк, О. І. Уманець, В. А. Ткаченко, С. М. Корбут, В. В. Салата, В. В. Іваха, І. О. Бєлоусов, В. П. Корчак // Клінічна хірургія. - 2017. - № 9. - С. 55–57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_9_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 267.615 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Подпрятов С. С. 
Особливості перебігу процесів проліферації В міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, В. Г. Гетьман, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, С. Г. Гичка, О. Ф. Петренко, О. В. Чернець, В. А. Ткаченко, Д. А. Грабовський // Хірургія України. - 2018. - № 2. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_2_12
Мета роботи - дослідити перебіг процесів проліферації у міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин, у ранній післяопераційний період. Дослідження проведено на 58 свинях породи Велика біла масою 45 - 75 кг. Зміни в міжкишковому анастомозі вивчали через 4, 7 та 21 добу після його створення. Циркулярний електрозварний тонко-тонкокишковий (n = 83), тонко-товстокишковий (n = 15) і товсто-товстокишковий (n = 68) анастомоз наклали за умов операційної у 54 тварин (основна група), скобковий - у 4 (контрольна група). Для морфологічного дослідження використовували анастомози, які попередньо розтягували рідиною зі зростаючим до 29 - 33 мм рт. ст. тиском і не виявили втрати герметичності для рідини. Через 4 доби ділянка електрозварного міжкишкового анастомозу була без ексудативного набряку та деформації, потовщена, ущільнена. На слизовій оболонці (СО) спостерігали дефект з вираженою гіперпластичною активністю епітеліальних клітин. Дно дефекту вкривав шар коагуляційно змінених структур стінки кишки та новоутворена грануляційна тканина. В СО, підслизовому шарі та м'язовій оболонці виявлено коагуляційні конгломерати без інкапсулювання, бактеріальної та макрофагальної активності, відторгнення. Спостерігали потужний фібрилогенез, поширення волокон уздовж структурних оболонок, велику кількість новоутворених кровоносних судин, які функціонували. В скобковому анастомозі на відміну від електрозварного виявлено закінчення фази деструктивних змін. Через 7 діб під час наповнення водою за тиску 220 мм рт. ст. розірвалася стінка кишки, а не лінія електрозварного анастомозу. В його структурі утворилася широка мережа молодої волокнистої сполучної тканини, орієнтованої переважно тангенціально в напрямку до брижі кишки. Через 21 добу СО товстої кишки в ділянці електрозварного анастомозу загоїлася. В товщі рубця виявлено регенерацію залоз СО. Виражено волокниста сполучна тканина поширювалася смугами з-під СО на м'язову, щільно переплітаючись жмутками орієнтованих колагенових волокон зі жмутками гладеньких м'язів. Окрім значної васкуляризації грубоволокнистої сполучної тканини, спостерігали відновлення функціонування великих кровоносних судин. У тварини з контрольної групи анастомоз мав вигляд нерівного рубця, вкритого епітелієм, бідного на кровоносні судини. Висновки: наявність на 4-ту добу судин, які функціонують, рівномірно переходять з одного з'єднаного краю кишки в інший і розвиваються одночасно з мережею молодих колагенових волокон, за відсутності ділянок неповноноцінного кровопостачання, свідчить про неускладнений перебіг фази проліферації, яка розпочинається після накладення електрозварного анастомозу. Сітчастий характер розростання сполучної тканини від зони електрозварного з'єднання вздовж природних оболонок стінки кишки є наслідком запалення продуктивного характеру в зоні електрозварного з'єднання на відміну від грубоволокнистої організації лінії скобкового міжкишкового анастомозу. Наявність сформованих залоз СО є наслідком активації процесів регенерації не лише кишкового епітелію, а і складових тканини кишки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.314 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Подпрятов С. С. 
Антибактерійна стійкість тканинної субстанції електрозварного міжкишкового анастомозу в гноєтворному мікробному середовищі [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, С. М. Корбут, В. Г. Гетьман, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, С. В. Ткаченко, О. В. Чернець, І. О., Лопаткіна К. Г., Корчак В. П., Петренко О. Ф., Тарнавський Д. В., Кузик П. В. Бєлоусов // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2018_17_2_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.905 Mb    Зміст випуску     Цитування
13.

Подпрятов С. С. 
Віддалені результати застосування технології електрозварювання для корекції ускладнених форм хронічного геморою [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, І. О. Бєлоусов, В. В. Салата, В. В. Іваха, В. П. Корчак, В. В. Щепетов, О. В. Сидоренко, С. В. Брижатюк // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 48. - С. 319-325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_48_50
Попередній перегляд:   Завантажити - 224.245 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Подпрятов С. С. 
Модельне експериментальне дослідження механічної резистентності стінки кишки людини під тиском в прототипі електрозварювального інструменту [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, Г. С. Маринський, О. В. Чернець, В. А. Ткаченко, Д. А. Грабовський, К. Г. Лопаткіна, С. В. Ткаченко, Ю. З. Буряк, В. К. Сердюк // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 48. - С. 325-331. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_48_51
Попередній перегляд:   Завантажити - 193.595 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Подпрятов С. С. 
Встановлення первинних вимог до експериментальних засобів дослідження та умов створення електрозварного з’єднання стінок кишечнику [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, О. В. Чернець, Д. В. Тарнавський, К. Г. Лопаткіна // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука. - 2018. - № 2. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2018_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 237.957 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Подпрятов С. С. 
Вплив перетворень у стінці тонкої кишки при створенні електрозварних анастомозів різного типу на розривну міцність з`єднання [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, В. Г. Гетьман, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, С. В. Ткаченко, О. В. Чернець, Д. В. Тарнавський // Хірургія України. - 2018. - № 3. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_3_12
Мета роботи - вивчити вплив на клінічні розривні властивості електрозварного анастомозу особливостей морфологічних перетворень у стінці тонкої кишки у разі застосування лінійного та багатоточкового методів з'єднання. На ділянках тонкої кишки діаметром 25 - 26 см за умов комплексного гострого експерименту на свинях наклали 2 дворядних скобкових анастомози степлером і по 72 електрозварювальних точковим зварюванням (зубчастий пінцет з тиском на вістрі 1,8 H/мм<^>2) та лінійним циркулярним (тиск 2,1 H/мм<^>2) за типом "кінець до кінця". Використовували програму електрозварювального апарата "Патонмед" ЕКВЗ-300 (440 кГц). Випробовували анастомози повільним (до 15 мм рт. ст./хв) введенням рідини. За сліпим методом обирали варіант дослідження для кожного типу електрозварного з'єднання: до розриву або до втрати герметичності скобкового анастомозу (24,5 мм рт. ст.). Нерозірвані анастомози спрямовували на гістологічне дослідження. Всі електрозварні анастомози залишалися герметичними за тиску розпирання 24,5 мм рт. ст. Лінійний розрив спостерігали за тиску (56,6 +- 9,2) мм рт. ст., точковий - за тиску (38,2 +- 4,2) мм рт. ст. Товщина з'єднання лінійного анастомозу становила від 0,1 до 0,16 мм. Морфологічна характеристика анастомозу дещо відрізнялася на сегменті від 1/2 до 1/3 довжини кола, в якому виявили більшу частку щілин та кількість проміжків між з'єднаними коагульованими м'язовими оболонками, хоча загалом суцільність коагуляційних змін по колу зберігалася. Розрив під час дослідження межі міцності відбувався в зазначеному сегменті. Товщина точкового анастомозу хвилеподібно змінювалася від 0,8 до 3,0 - 4,0 мм. У точці зведення зубоподібних електродів відбувалося з'єднання м'язових оболонок, просторова орієнтація клітинних фрагментів і волокон, утворення конгломерату. Перифокально м'язові шари не зливалися, хоча входили до складу коагуляційного конгломерату, який охоплював переважно м'язовий та підслизовий шари. Серозні оболонки були з'єднані. На прикладі багатоточкового електрозварного з'єднання стінок кишки можна оцінити запас міцності, який може мати суцільне електрозварне з'єднання, та характеристику припустимої нерівномірності морфологічних перетворень за забезпечення клінічно необхідних покажчиків міцності та герметичності. Висновки: незважаючи на різну глибину електрозварних перетворень у тканині вздовж кола анастомозу, наявність з'єднання коагульованих м'язових шарів кишки та суцільність коагуляційних змін уздовж лінії анастомозу, які формуються під дією обраних параметрів інструменту та імпульсів, забезпечують статистично значуще вищий, у порівнянні зі скобковим, розривний тиск для з'єднання. Глибина електрозварних перетворень і безперервна щільність з'єднання коагульованих м'язових і волоконних структур за лінійного типу з'єднання стінок кишки зумовлюють його переважну міцність у порівнянні з багатоточковим.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.365 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Подпрятов С. С. 
Дослідження впливу параметрів подавання імпульсної високочастотної напруги на зміну діелектричної характеристики біологічних тканин у моделі електрозварного міжкішкового анастомозу [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, Г. С. Маринський, О. В. Чернець, В. А. Ткаченко, Д. А. Грабовський, К. Г. Лопаткіна, В. А. Васильченко // Медична інформатика та інженерія. - 2018. - № 2. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mii_2018_2_6
Електрозварний спосіб створення міжкишкового анастомозу є новітнім і перспективним для втілення. Параметри оптимального радіочастотного впливу на тканини з метою їх з'єднання суттєво різняться поміж дослідницьких груп. Мета роботи - дослідити вплив амплітуди напруги високої частоти залежно від способу її подавання в імпульсному режимі на зміну діелектричної властивості тканин стінки кишки в моделі електрозварного міжкишкового анастомозу. Здійснено 120 проб постійного та зростаючого способів подавання на тканину органокомплексу свині радіочастотної електричної напруги імпульсами тривалістю 0,2 с після прикладення тиску від 2,0 Н/мм<^>2 до 3,0 Н/мм<^>2. Тканину складали удвічі в прототипі інструменту, моделюючи міжкишковий анастомоз. За подавання імпульсів 80 В у 82,5 % спостережень імпеданс тканини різко знижувався на 70 % впродовж першого імпульсу, під час другого - плавно ще на 50 % і в подальшому, після коливання на початку імпульсу, стабільно перебував на низькому рівні. Надалі напруга була підвищена до 120 В, і в 92,5 % досліджень рівень імпедансу так само різко знижувався впродовж першого імпульсу майже на 80 %, але під час другого вже набував загалом стабільної форми. За лінійного підвищення напруги в імпульсі з80 В до 120 В досягали покращання електропровідності на другому імпульсі у 87,5 % досліджень, де первинний провал імпедансу на початку імпульсу змінився експоненційним зростанням. Висновки: подавання імпульсів високочастотної електричної напруги з амплітудою, яка перевищує критичний рівень для тканини, призводить до стабільного покращання електропровідності стінок кишки між електродами, як заведено, вже починаючи з другого імпульсу. Одержані дані є базою для встановлення параметрів алгоритму, спрямованого на гомогенізацію електричних характеристик в місці створення міжкишкового анастомозу. Виявлений за імпульсної подачі напруги ефект зниження імпедансу стінок кишки між електродами та подальше покращання електропровідності є способом забезпечення рівномірності та глибини структурних перетворень у тканині. Зростання імпедансу за зростаючої напруги може свідчити або за електричну інерційність іонних систем, або за поглиблені перетворення у тканині. Використання імпульсної подачі напруги обмежуватиме нагрівання тканини внаслідок зниження вкладеної потужності.
Попередній перегляд:   Завантажити - 667.086 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Подпрятов С. С. 
Клініко-морфологічні особливості багатоточкового та лінійного товстокишкового електрозварного анастомозу [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, С. В. Ткаченко, О. В. Чернець, Д. В. Тарнавський // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука . - 2018. - № 3. - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2018_3_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.18 Mb    Зміст випуску     Цитування
19.

Подпрятов С. С. 
Порівняльне випробування органної моделі для дослідження електрозварного міжкишкового анастомозу в лабораторному експерименті [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, В. Г. Гетьман, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, О. В. Чернець, В. А. Васильченко, О. Ф., Тарнавський Д. В. Петренко // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 3. - С. 117-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_3_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 358.582 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Подпрятов C. C. 
Порівняльна антибактерійна стійкість електрозварного з’єднання живих тканин в міжкишковому анастомозі [Електронний ресурс] / C. C. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, С. М. Корбут, В. Г. Гетьман, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, С. В. Ткаченко, О. В. Чернець, І. О., Лопаткіна К. Г., Корчак В. П., Петренко О. Ф., Тарнавський Д. В., Кузик П. В. Бєлоусов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 30. - С. 26-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_30_5
Відзначають ріст мікроорганізмів в товщі субстрату шовного міжкишкового анастомозу (МА) з відповідною їх ферментацією. Вивчення перетворень складових електрозварного МА (ЕМА) під впливом мікроорганізмів є важливим для оцінки процесів запалення та регенерації. Мета роботи - оцінити стійкість до бактеріальної ферментації структурних складових МА, створеного за допомогою технології електрозварювання тканин. Під час гострого експерименту на свинях створили 18 ЕМА, використовуючи джерело електрозварювальних імпульсів Патонмед-300, а також прототипи циркулярних електрозварювальних інструментів. Тканини ЕМА та інтактну стінку кишки занурювали у суспензію, що містила умовно-патогенні штами кишкової мікрофлори: E. coli (3 штами) в концентрації 10<^>8, Ent. faecalis, E. cloacae та Cor. Hofmanii - 10<^>4 - 10<^>5. Після 8 діб витримування препарат фарбували та досліджували під мікроскопом. Через 8 діб ділянка ЕМА не фрагментувалася у разі піднімання з суспензії. Структура ЕМА щільна, не містить зон розрихлення, щілин, сторонніх тіл, мікроорганізмів. В складі ЕМА виявлено забарвлені з'єднані коагуляційно змінені гладеньком'язові волокна, стиснуті поміж колагенових і еластичних волокон в суцільний конгломерат. М'язова пластинка зливається з м'язовою оболонкою стінки кишки, утворюючи гомогенний шар та суцільну структуру. Висновки: виділена з тканини структура ЕМА зберігає суцільність та часткову цілісність у бактеріальному середовищі протягом 8 днів. Інтактні тканини стінки кишки при цьому зазнають розпаду. Субстрат, який утворює електрозварне з'єднання, є стійким до дії основних умовно-патогенних складових мікрофлори кишечнику впродовж 8 діб.
Попередній перегляд:   Завантажити - 158.467 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського