Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Авторитетний файл імен осіб

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

у знайденому

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (5)

Журнали та продовжувані видання (3)

Автореферати дисертацій (1)

Реферативна база даних (36)

Авторитетний файл імен осіб (1)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Пригунова А$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 27
Представлено документи з 1 до 20

...

Петров С. С.
К вопросу о массопереносе при формировании фаз из жидкого состояния [Електронний ресурс] / С. С. Петров, А. Г. Пригунова, Д. М. Ключник, С. В. Пригунов // Металознавство та термічна обробка металів. - 2008. - № 3. - С. 49-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mtom_2008_3_8

Завантажити - 557.642 Kb

Зміст випуску Google Scholar

Петров С. С.
О политипизе углерода и кремния [Електронний ресурс] / С. С. Петров, А. Г. Пригунова, Д. Н. Ключник, С. В. Пригунов // Металознавство та термічна обробка металів. - 2009. - № 3. - С. 73-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mtom_2009_3_12

Завантажити - 432.985 Kb

Зміст випуску Google Scholar

Петров С. С.
Особенности раздельного механизма эвтектического превращения в заэвтектическом силумине [Електронний ресурс] / С. С. Петров, Д. М. Ключник, А. Г. Пригунова // Металознавство та термічна обробка металів. - 2010. - № 1. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mtom_2010_1_7

Завантажити - 1.033 Mb

Зміст випуску Google Scholar

Петров С. С.
Концентрационное переохлаждение обработкой расплавов силуминов импульсным электрическим током как перспективный метод получения наноматериалов [Електронний ресурс] / С. С. Петров, С. В. Пригунов, А. Г. Пригунова, Д. Н. Ключник // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. - 2011. - Т. 9, Вип. 3. - С. 625-633. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nano_2011_9_3_14
Экспериментально доказано, что в результате жидкофазной обработки силуминов постоянным импульсным электрическим током происходит изменение структуры расплава и значительное измельчение структурных составляющих при затвердевании. Предложено теоретическое обоснование наблюдаемых явлений.

Завантажити - 319.051 Kb

Реферативна БД Google Scholar

Петров С.
Изменения структуры заэвтектических силуминов при модифицировании расплавов периодическим импульсным электрическим током [Електронний ресурс] / С. Петров, А. Г. Пригунова // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Серия : Стародубовские чтения. - 2012. - Вып. 64. - С. 123-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smmsc_2012_64_23

Завантажити - 349.987 Kb

Зміст випуску Google Scholar

Петров С. С.
Модифицирование заэвтектических силуминов обработкой расплава импульсным электрическим током [Електронний ресурс] / С. С. Петров, А. Г. Пригунова, С. В. Пригунов, Д. Н. Ключник // Металлофизика и новейшие технологии. - 2015. - Т. 37, № 3. - С. 367-378. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MPhNT_2015_37_3_10
Разработан способ модифицирования заэвтектических силуминов обработкой расплава однополярным импульсным электрическим током с периодическим (циклическим) изменением частоты. В результате такого воздействия при затвердевании расплава, охлаждающегося со скоростью 0,3 К/с, подавляется выделение первичных кристаллов кремния. Хрупкий алюминиевый сплав с содержанием кремния 15 - 18 % масс. приобретает пластические свойства на уровне алюминия марки A0.

Завантажити - 795.048 Kb

Реферативна БД Google Scholar

Пригунова А. Г.
Структурные и фазовые превращения в заэвтектическом сплаве Аl-18.5 % Si, обработанном в жидком состоянии периодическим импульсным электрическим током [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова, С. С. Петров, М. В. Кошелев, С. В. Пригунов, Д. М. Ключник, А. И. Третьяков // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Серия : Стародубовские чтения. - 2015. - Вып. 80. - С. 271-278. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smmsc_2015_80_45

Завантажити - 267.926 Kb

Зміст випуску Google Scholar

Пригунова А. Г.
Получение мелкокристаллических заэвтектических силуминов воздействием на расплав импульсным электрическим током [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова, С. С. Петров, М. В. Кошелев // Металознавство та термічна обробка металів. - 2017. - № 2. - С. 48-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mtom_2017_2_9

Завантажити - 646.406 Kb

Зміст випуску Google Scholar

Пригунова А. Г.
Структурні та фазові перетворення в доевтектичних сплавах системи Al – Si – Fe, оброблених в рідкому стані однополярним імпульсним електричним струмом [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова, С. С. Петров, С. В. Пригунов // Металознавство та обробка металів. - 2017. - № 2. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MOM_2017_2_6
Досліджено закономірності впливу однополярного імпульсного електричного струму на характер фазових перетворень при кристалізації, структуру залізовмісних фаз, показано взаємозв'язок їх морфології з механічними властивостями виливків з доевтектичних силумінів.

Завантажити - 433.012 Kb

Реферативна БД Google Scholar

10.

Пригунова А. Г.
Будова металевих розплавів і її взаємозв'язок з твердим станом [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова, С. С. Петров // Металознавство та обробка металів. - 2016. - № 2. - С. 17-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MOM_2016_2_5
Розглянуто сучасні уявлення про будову металевих розплавів, її взаємозв'язок зі структурою кристалічного тіла. За даними експериментальних досліджень оцінено час існування кластерів у рідкій фазі залежно від температури і розміру кластерів. Обгрунтовано причини гістерезису властивостей, металургійної та структурної спадковості з точки зору структурних перебудов у розплаві, обумовлених процесами релаксації до рівноважного стану.

Завантажити - 4.001 Mb

Реферативна БД Google Scholar

11.

Пригунова А. Г.
Дегазация алюминиевых расплавов электрическим током [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова // Металл и литье Украины. - 2018. - № 7-8. - С. 54-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MLU_2018_7-8_12
Исследовано влияние параметров обработки алюминиевых расплавов электрическим током на процесс дегазации в стационарных условиях (ковш, печь) и в потоке при разливке. Рассмотрен механизм дегазации. Установлено, что направленное движение и перераспределение ионов H<^>+ между анодом и катодом под действием постоянного электрического тока не вносят существенного вклада в дегазацию. Значимыми факторами удаления водорода из расплава при пропускании электрического тока является электроперенос ионов примесей и увеличение скорости массообмена водорода между расплавом и окружающей средой, в которой парциальное давление водорода должно быть значимо меньшим.

Завантажити - 7.009 Mb

Реферативна БД Google Scholar

12.

Пригунова А. Г.
Термический анализ и структура заэвтектических силуминов при модифицировании расплавов электрическим током [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова, М. В. Кошелев, С. С. Петров, С. В. Пригунов // Процессы литья. - 2015. - № 3. - С. 27-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PLN_2015_3_7
С помощью методов дифференциально-термического (ДТА) и структурного анализа исследовано влияние обработки расплава однополярным импульсным электрическим током на параметры фазовых превращений и строение заэвтектического силумина Al - 18,5 % мас. Si. Показано, что при разработанных в работе режимах и способах подачи электрического сигнала изменяется структура расплава, ближний порядок атомов в кластерах кремния, уменьшается их размер и объемная доля. Это способствует уменьшению удельной теплоты кристаллизации первичных кристаллов кремния (Si<^>1) более, чем на 50 %, эвтектики на 2 - 4 %, повышению температуры ликвидус на 20 - 25 К и снижению температуры солидус на 6 - 14 К по сравнению с характеристиками исходного сплава. В зависимости от режимов обработки электрическим током в жидком состоянии, при кристаллизации образуются новые модификации кремния с металлическим типом межатомного взаимодействия, уменьшается размер и количество Si<^>1, вплоть до полного их отсутствия в микроструктуре при исследованиях методом световой микроскопии. Формируется тонкодифференцированная alpha-Al+beta-Si эвтектика со сфероподобными кристаллами эвтектического кремния.

Завантажити - 497.706 Kb

Реферативна БД Google Scholar

13.

Пригунова А. Г.
Bлияние комплексных воздействий на формирование структуры и тиксотропных свойств литых высокопрочных алюминиевых сплавов в95 и д16 [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова, В. П. Головаченко, В. А. Титов, А. В. Ноговицын, М. В. Кошелев, Т. Г. Цир, А. В. Титов, Л. К. Шеневидько // Процесcы литья. - 2018. - № 3. - С. 14-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PLN_2018_3_5

Завантажити - 1.376 Mb

Зміст випуску Google Scholar

14.

Белик В. И.
Эффективность быстроохлажденной лигатуры alti5 в условиях прямого термического метода реолитья [Електронний ресурс] / В. И. Белик, А. Г. Пригунова, В. М. Дука, А. И. Семенченко, Т. Г. Цир // Процесcы литья. - 2018. - № 4. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PLN_2018_4_3
Исследована эффективность быстроохлажденной лигатуры AlTi5 в условиях прямого термического метода (DTM) при получении заготовок для реолитья из сплава АК7ч. Установлено, что модифицирование расплава лигатурами AlTi5B1 в виде прутка и быстроохлажденной лигатурой AlTi5 расширяет температурный диапазон получения глобулярной структуры, причем эффективность лигатуры AlTi5 выше за счет более дисперсных интерметаллидов, выполняющих роль центров кристаллизации.

Завантажити - 1.653 Mb

Реферативна БД Google Scholar

15.

Пригунова А. Г.
Влияние подготовки и введения лигатуры cup в расплав на структурообразование заэвтектичого силумина AlSi19Cu5Mg1 [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова, В. Н. Бондаревский, В. Д. Бабюк, Е. А. Жидков, М. В. Кошелев, Г. М. Зелинская, Т. Г. Цир // Процесcы литья. - 2018. - № 4. - С. 28-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PLN_2018_4_5
Представлены результаты получения и введения в расплав заэвтектического силумина AlSi19Cu5Mg1 мелкокристаллического модификатора, изготовленного распылением лигатуры CuP низкотемпературной плазмой на медную подложку, а также модифицирования лигатурой, расплавленной и введенной в сплав в потоке плазмы. Использование специально подготовленных лигатур приводит к значительному уменьшению размера первичных кристаллов кремния и дендритного параметра метастабильного твердого раствора алюминия по сравнению с модифицированием стандартной лигатурой CuP по традиционной технологии.

Завантажити - 1.808 Mb

Реферативна БД Google Scholar

16.

Шейгам В. Ю.
Эффективность реверсивного перемешивания сплавов в жидком состоянии [Електронний ресурс] / В. Ю. Шейгам, Н. П. Исайчева, А. Г. Пригунова, Л. К. Шеневидько // Процесcы литья. - 2018. - № 6. - С. 8-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PLN_2018_6_4
Приведены результаты исследований по усовершенствованию механического перемешивания с использованием реверсивного режима. По итогам работ, проведенных методом физического моделирования, установлены оптимальные параметры перемешивания, позволяющие обеспечить повышение однородности и совершенствование структуры и свойств литых изделий.

Завантажити - 901.687 Kb

Реферативна БД Google Scholar

17.

Пригунова А. Г.
Особенности кристаллизации и эволюция структуры железосодержащих фаз сплава АК5М2 при обработке расплава импульсным электрическим током [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова, Г. М. Зелинская, М. В. Кошелев // Процеси лиття. - 2019. - № 4. - С. 20-34.
Исследованы закономерности структурообразования доэвтектического сплава АК5М2 после прохождения однополярного импульсного электрического тока через расплав. Показано, что обработка расплава электрическим током приводит к изменению характера фазовых превращений при кристаллизации, образованию эвтектик, в состав которых вместо железосодержащей иглоподобной фазы <$E beta>-FeSiAl5 входит разветвленный интерметаллид <$E alpha>-(Fe,Mn,Cu)3Si2Al15. Установлена зависимость морфологии железосодержащих фаз от параметров обработки электрическим током и их взаимосвязь с механическими свойствами. Определена кристаллографическая структура интерметаплида <$E alpha>-(Fe,Mn,Cu)3Si2Al15, образующегося по эвтектическим реакциям распада жидкости с участием твердых растворов алюминия и кремния. Теоретическими расчетами показано, что структурные изменения в расплаве, происходящие при прохождении электрического тока, связаны с явлением электропереноса, перераспределением атомов компонентов между разупорядоченной зоной и кластерами. Это приводит к изменению состава и ближнего порядка атомов в железосодержащих кластерах, изменению структуры и морфологии железосодержащих фаз при кристаллизации, что обусловливает повышение механических свойств вторичного сплава АК5М2 до уровня аналогов, выплавленных из первичных металлов.

Повний текст публікації буде доступним після 01.09.2024 р., через 42 днів

18.

Терновий Ю. Ф.
Вплив гідродинамічної нестійкості струменя металу на дисперсність гранул при розпиленні [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Терновий, А. Г. Пригунова, Н. В. Лічконенко // Процеси лиття. - 2020. - № 3. - С. 8-18.
Для виробництва високоякісних заготовок і виробів, призначених для машинобудування та інших галузей промисловості, використовуються металеві порошки, в тому числі з високолегованих сплавів. Існують різні методи одержання порошкових матеріалів. Провідне місце серед технологій одержання високоякісних порошків металів і сплавів належить способам розпилення розплавів, що, насамперед, зумовлено високою продуктивністю і економічністю цього процесу. Найважливішою характеристикою розпиленого порошку є гранулометричний склад і форма частинок. Відомо, що формування частинок за розмірами і геометрією визначається не тільки фізичними параметрами розплаву (в'язкість, поверхневий натяг, температура) і газу-енергоносія (температура, витрата, швидкість тощо), але й параметрами розпилення. У роботі досліджено технологічні процеси одержання металевих порошків за газового і відцентрового розпилення на основі встановлених закономірностей руху струменя слабов'язкого розплаву і залежності гранулометричного складу порошків-гранул від гідродинамічної нестабільності струменя. Наведено формули для розрахунку та теоретичні схеми подачі струменя слабов'язкого розплаву. Показано, що на поверхні струменя рідкого металу виникають поздовжні хвилі нестійкості, але розвиток одержує тільки одна, з максимальною амплітудою. Кіно- і фотозйомкою процесу розпилення сплаву Ni - 50 % Fe показано, що рух струменя розплаву нестабільний, поступово відбувається його дроблення, а потім розпад на фрагменти різної конфігурації. Проаналізовано емпіричні моделі різних авторів, які враховують велику кількість параметрів розпилення і відмінність їх впливу на розмір одержуваних частинок під час газового та відцентрового розпилення. Встановлено, що визначальним параметром впливу на розмір гранул в обох випадках є діаметр струменя металу, який розпадається за рахунок нестійкості, <$Ed sub Me ~-~D sub C sup alpha>. Результатами експериментальних досліджень процесів розпилення високолегованих сплавів, проведених в умовах дослідного виробництва "УкрНДІспецсталь" і ПрАТ "Дніпроспецсталь", доведено, що газове розпилення обмеженого струменя розплаву надає змогу одержати частинки з мінімальними відмінностями в їх розмірі. За відцентрового розпилення важливу роль відіграє довжина струменя розплаву до обертового диску, зі зменшенням якої зростає вихід дрібних фракцій.

Повний текст публікації буде доступним після 01.07.2025 р., через 345 днів

19.

Пригунова А. Г.
Дослідження фазових перетворень при кристалізації алюмінієвих сплавів методом гартувально-мікроструктурного аналізу [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова, В. І. Бєлік, Л. К. Шеневідько, М. В. Кошелєв // Процеси лиття. - 2020. - № 3. - С. 27-41.
Вивчення механізму фазових перетворень під час формування структури металів і сплавів є перспективним напрямком удосконалення відомих і розробки нових матеріалів. Це зумовлює необхідність розширення методичних і експериментальних можливостей їх дослідження. Методи металографічного аналізу, що широко використовуються, надають змогу одержувати інформацію про структурні особливості сплавів. Разом з тим, визначити механізм утворення фаз по мікроструктурі повністю затверділих зразків є досить проблематичним. Основним інструментом аналізу і прогнозування структури за зміни температури і складу сплавів є діаграми фазових рівноваг. Однак вони не можуть бути застосованими до опису кінетики фазових переходів. У роботі розглянуто методичні особливості розробленого способу, гартівно-мікроструктурного аналізу, що надає змогу дослідити етапи і характер фазових перетворень під час кристалізації, незалежно від ступеня метастабільності системи. В його основі високошвидкісне гартування від температур фазових перетворень, визначених за методом ДТА. Експериментально встановлено, що швидкості охолодження <$E(1,8~-~3,7)~times~10 sup 3 ~symbolР roman C>/с, які реалізуються у разі використання методу "стоп-гартування", пригнічують або значимо обмежують дифузійний перерозподіл елементів у процесі охолодження. Це надає змогу ефективно використовувати запропонований метод аналізу для вивчення особливостей фазових перетворень під час кристалізації, зумовлених зміною хімічного складу, впливом різних зовнішніх факторів, зокрема, обробкою розплаву електричним струмом.

Повний текст публікації буде доступним після 01.07.2025 р., через 345 днів

20.

Пригунова А. Г.
Роль марганцю і рідкофазного оброблення електричним струмом на формування залізовмісних фаз у доевтектичних сплавах системи Al–Si–Fe–Mn [Електронний ресурс] / А. Г. Пригунова // Процеси лиття. - 2020. - № 4. - С. 13-25.
Розвинуто уявлення про механізм формування залізовмісних фаз і їх форми росту в доевтектичних сплавах системи Al-Si-Fe-Mn залежно від вмісту марганцю і оброблення роз плаву однополярним імпульсним електричним струмом. Дослідження проведено на базових сплавах Al-8 % Si-0,9 % Fe-0,3 % Mn і Al-8 % Si-0,9 % Fe-0,5 % Mn, склад яких вибрано з урахуванням концентраційних меж кремнію, заліза і марганцю в промислових силумінах АК7, АК9, АК8М3, АК9М2 за ДСТУ 2839-94. Сплави виробляють з брухту та відходів кольорових металів і широко використовують як конструкційні матеріали в різних сферах машинобудування. Експериментально, з використанням методів гартівно-мікроструктурного, рентгеноструктурного і локального рентгеноспектрального аналізу, показано, що механізм впливу марганцю на форми росту залізовмісних фаз полягає в зміні характеру фазових перетворень при кристалізації, внаслідок чого замість голкоподібного інтерметаліду <$E beta>-FeSiAl5 з моноклінною решіткою утворюється гексагональна розгалужена фаза, яку в літературних джерелах позначають як <$E alpha>-(Fe,Mn)3Si2Al15. Співвідношення фаз <$E alpha>-(Fe,Mn)3Si2Al15 і <$E beta>-FeSiAl5 в сплавах і особливості їх кристалізації залежать від концентрації марганцю. При 0,3 % Mn на другому етапі кристалізації, після виділення з рідини первинних кристалів твердого розчину алюмінію, відбувається евтектичне перетворення: Р <$E symbol О~alpha>-(Fe,Mn)3Si2Al15 + <$E roman Al sub alpha>. Формування фази <$E alpha>-(Fe,Mn)3Si2Al15 продовжується на третій та четвертій стадіях за реакціями: Р <$E symbol О~alpha>-(Fe,Mn)3Si2Al15 + <$E beta>-FeSiAl5 + <$E roman Al sub alpha> і Р <$E symbol О~alpha>-(Fe,Mn)3Si2Al15 + <$E beta>-FeSiAl5 + Si + <$E roman Al sub alpha>. Ці евтектики можуть утворюватися як за механізмом кооперативного росту фаз <$E alpha>-(Fe,Mn)3Si2Al15, <$E beta>-FeSiAl5, Si, <$E roman Al sub alpha>, так і внаслідок формування подвійних евтектик <$E beta>-FeSiAl5 + <$E roman Al sub alpha>, <$E alpha>-(Fe,Mn)3Si2Al15 + <$E roman Al sub alpha> і Si + <$E roman Al sub alpha>, які зароджуються і зростають одночасно в одному температурному інтервалі. Причому об'ємна частка фази <$E beta>-FeSiAl5 є досить значною. Підвищення концентрації марганцю до 0,5 % призводить до пригнічення реакцій, за якими утворюється <$E beta>-фаза. Рентгеноструктурними дослідженнями встановлено, що інтерметалід <$E alpha>-(Fe,Mn)3Si2Al15 - це твердий розчин марганцю в сполуці <$E alpha>-Fe2SiAl8. Він має змінний склад, який, перш за все, зумовлений вмістом марганцю і заліза в сплаві, а форми його росту залежать від суми Fe + Mn в цій фазі. З підвищенням їх загальної концентрації морфологічні особливості фази змінюються в послідовності: тонкодиференційовані евтектичні кристали - крупні евтектичні кристали з потовщеними гілками - первинні кристали. Рідкофазне оброблення однополярним імпульсним електричним струмом сплавів, легованих марганцем, приводить до суттєвих змін в мікроструктурі і фазовому складі, які значною мірою залежать від параметрів електричного струму - його густини і частоти.