![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Прохорова Е$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Венцель Е. С. Оценка физико-механических свойств взаимодействия квик-каплера с рабочим элементом многофункциональных машин [Електронний ресурс] / Е. С. Венцель, Е. В. Прохорова, Е. А. Волков // Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного университета. - 2013. - Вып. 63. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vhad_2013_63_5 Исследованы кинематические параметры рабочего оборудования экскаватора с внесением в стандартную кинематическую схему дополнительного звена - квик-каплера, который представляет собой быстросоединительное устройство. Определено влияние квик-каплера на действие рабочего оборудования.
| 2. |
Корольков А. И. Исследования в ортопедии и травматологии на современном этапе [Електронний ресурс] / А. И. Корольков, И. В. Голубева, Л. М. Бенгус, В. Е. Мальцева, А. В. Погорелая, Е. А. Прохорова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 125-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_1_23
| 3. |
Прохорова Е. Ю. Влияние соединений свинца на морфофункциональные особенности почек в онтогенезе [Електронний ресурс] / Е. Ю. Прохорова, В. Ф. Шаторная, В. И. Гарец // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2017. - № 1. - С. 193-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2017_1_37
| 4. |
Неумержицька Л. В. Цитогенетичне дослідження в клітинах кісткового мозку щурів – нащадків першого покоління батьків, які зазнали впливу інкорпорованого 131І [Електронний ресурс] / Л. В. Неумержицька, В. В. Талько, Е. М. Прохорова, Н. П. Атаманюк // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2017. - Т. 20. - С. 299-303. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2017_20_58
| 5. |
Прохорова Е. В. Система помощи руления при парковке [Електронний ресурс] / Е. В. Прохорова, А. М. Морозов // Автомобіль і електроніка. Сучасні технології. - 2013. - Вип. 4. - С. 63-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/veit_2013_4_17
| 6. |
Кулініч Г. В. Клінічні спостереження генералізованої та неоперабельної місцево-розповсюджених форм базально-клітинної карциноми [Електронний ресурс] / Г. В. Кулініч, Е. Б. Прохорова, М. В. Москаленко, А. М. Насонова, С. В. Данилюк // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 2. - С. 88-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2022_30_2_9 Базально-клітинна карцинома (БКК) становить близько 80 % усіх випадків діагностованого раку шкіри (за даними American Cancer Society). В різних країнах світу показник захворюваності на БКК неоднорідний, що пов'язано з основним провокуючим фактором розвитку БКК - ультрафіолетовим випроміненням. В Україні, за даними Національного канцер-реєстру, за 2019 - 2020 рр. зареєстровано 15 882 нових випадків немеланомного раку шкіри. Стандартизований показник захворюваності на цю патологію в Україні збільшився на 2,6 %, в порівнянні з 2018 р. Базально-клітинний рак часто рецидивує (на думку різних авторів показник варіює від 10 до 80 %), у той час як віддалені метастази діагностуються вкрай рідко. Серйозним досягненням молекулярної біології стало розуміння участі Hedgehog (Hh) сигнального шляху в канцерогенезі БКК. Незважаючи на досить доброякісний перебіг БКК, різноманіття методів його лікування, має місце високий ризик рецидиву, а у деяких пацієнтів ураження можуть прогресувати до межі, непридатної для місцевої терапії, що робить актуальним пошук альтернативи хіругічному та променевим видам лікування. Мета роботи - дослідити на прикладі клінічних випадків особливості перебігу, лікування, розвитку ускладнень рецидивуючої місцево-розповсюдженої метастатичної неоперабельної БКК. Клінічне спостереження пацієнтки К., 73 років, яка отримувала лікування у відділенні клінічної онкології та гематології з приводу множинного метастатичного ураження БКК (термін спостереження 14 років) і пацієнтки Д., 42 років, яка лікувалася у відділенні променевої патології та паліативної медицини з приводу агресивного перебігу місцево-розповсюдженої БКК (термін спостереження 29 років). Обстеження та лікування проводилося в умовах Державної установи "Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва Національної академії медичних наук України". Наведено клінічні випадки тривалого спостереження (14 і 29 років) за хворими із безперервно рецидивуючою агресивною БКК. Для обох випадків доведено метастазування БКК, виявлено її місцеве розповсюдження, описано використання різних методів лікування - хірургічного, променевого, кріодеструкції, хіміотерапевтичного. Показано складність ведення хворих, якщо вичерпані всі доступні методи. Наведено лікування ускладнень спеціальних методів терапії, багатокрокові відновлювально-пластичні оперативні втручання із використанням різних методів пластики.
| 7. |
Дубенко О. Є. Мозкові метастази невідомого первинного раку: презентація клінічних випадків [Електронний ресурс] / О. Є. Дубенко, Г. В. Кулініч, Е. Б. Прохорова, Т. В. Кульчаєва, С. В. Данилюк // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2023. - Т. 31, № 1. - С. 124-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2023_31_1_12
| 8. |
Кулініч Г. В. Характеристика електропровідності шкірних покривів у хворих на рак грудної залози з підвищеним ризиком ускладнень променевої терапії [Електронний ресурс] / Г. В. Кулініч, Е. Б. Прохорова, Ф. В. Гладких // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2021. - Т. 9, № 4. - С. 373-381. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2021_9_4_10 Променева терапія (ПТ) належить до основних методів лікування онкологічних захворювань, зокрема й хворих на рак грудної залози (РГЗ). Це одна з найбільш наукомістких медичних галузей, яка базується на новітніх досягненнях радіобіології, хімії, радіаційної фізики, техніки та ін. Ефективна ПТ передбачає використання досить високих доз опромінення, що саме і зумовлює успіх комплексного лікування, зокрема збільшення контингенту пацієнтів, що вижили 5 і більше років. У свою чергу, збільшення терміну виживання після проведеного курсу комбінованого лікування зумовлює збільшення абсолютного числа хворих із несприятливими наслідками лікування, зокрема променевими ускладненнями (ПУ). Мета роботи - охарактеризувати зміни електропровідності шкірних покривів у хворих на рак грудної залози з підвищеним ризиком ПУ. Дослідження проведено на базі клініки Державної установи "Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва НАМН України". Для вивчення електропровідності шкірних покривів обрано 16 хворих на РГЗ з підвищеним ризиком ПУ, середнім віком <$E53,8~symbol С~3,7> (95 % ДІ: 46,6 - 61,0) роки. Дослідження електропровідності тканин проводили за допомогою приладу "Електродерматометр", вимірюючи показники: модуль комплексного опору, аргумент комплексного опору, повний активний електричний опір та електричну ємність. Проведене дослідження показало, що у хворих на РГЗ групи підвищеного ризику ПУ, під час проведення ПТ відмічалось зниження показника повного комплексного опору тканин в досліджуваних точках. Модуль комплексного опору в точці аускультації мітрального клапана серця знизився лише на 6,8 % (p >> 0,05), в той час як в точках аускультації аортального клапана легеневої артерії та тристулкового клапанів зазначений показник статистично вірогідно (p << 0,05) знизився на 27,0; 26,2 та 33,0 % відповідно відносно вихідних показників до ПТ. Встановлено, що найвиразніші зміни з боку ємності електропровідності шкірних покривів у хворих на РГЗ групи ризику ПУ відмічено в точках проекції тристулкового клапана та клапана легеневої артерії, де вказано показники статистично вірогідно (p << 0,05) збільшились відповідно на 41,1 та 34,2 % відносно вихідних показників до ПТ і становили відповідно <$E9,8~symbol С~0,89> пФ та <$E9,8~symbol С~0,88> пФ. Висновки: у хворих на рак грудної залози групи ризику ПУ відмічено статистично вірогідне зниження (p << 0,05) значення модуля комплексного електричного опору в середньому на 23,3 % та статистично вірогідне зростання (p << 0,05) ємності електропровідності тканини в середньому на 29,8 % відносно вихідних показників в динаміці променевої терапії.
| 9. |
Красносельський М. В. Сучасний стан проблем наслідків постковідного синдрому [Електронний ресурс] / М. В. Красносельський, В. П. Старенький, Н. О. Артамонова, Г. В. Кулініч, Е. Б. Прохорова, М. В. Гавриленко // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2023. - Т. 31, № 3. - С. 325-352. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2023_31_3_8
|
|
|