Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Піскур З$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Миколишин Л. І. Особливості позагрудного туберкульозу у дітей з невідомим контактом [Електронний ресурс] / Л. І. Миколишин, З. І. Піскур // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2015. - № 1. - С. 104-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2015_1_18 Мета роботи - вивчити особливості позагрудного туберкульозу (ПГТБ) у дітей з невідомим контактом. Проаналізовано 117 історій хвороб дітей, які лікувалися з приводу ПГТБ в 1988 - 2013 рр. У 66,7 % дітей контакту із хворим не виявлено. В структурі клінічних форм переважали туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів (36,0 %), кісток і суглобів (24,4 %) та мозкових оболонок і ЦНС (18,0 %). У 69,2 % випадків ПГТБ поєднувався з ТБ органів дихання. У 24,4 % були ускладнені його форми. Важливо, що всі пацієнти належали до груп ризику. У 79,5 % дітей преморбідний стан був обтяженим перенесеними і супутніми хворобами, в 46,2 % випадків вони походили із соціально несприятливих сімей. 70,0 % пацієнтів з тяжкими і ускладненими формами не вакциновані і неефективно вакциновані БЦЖ. Майже у всіх (96,2 %) хворобу виявлено за зверненням по медичну допомогу. Неповний обсяг профілактичних заходів у дітей з груп ризику за невиявленого контакту з хворим на ТБ призвів до тяжких і ускладнених форм ТБ органів дихання та розвитку ПГТБ, а у 2-х випадках - до летального завершення. Висновки: для покращання виявлення джерел інфекції конче потрібно активізувати роботу серед дорослого населення щодо своєчасної діагностики ТБ та ізолювати бактеріовиділювачів до припинення бактеріовиділення. Серед дітей з груп ризику потрібно інтенсифікувати профілактичні протитуберкульозні заходи. | ||
| 2. | 
Піскур З. І. Характеристика поєднаних форм позагрудного туберкульозу при різних методах виявлення [Електронний ресурс] / З. І. Піскур // Современная педиатрия. - 2016. - № 6. - С. 88-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_6_19 Мета роботи - вивчити особливості поєднаних форм позагрудного туберкульозу (ПГТ) у дітей за різних методів його виявлення. Проаналізовано 231 історію хвороби дітей за період 1988 - 2015 рр., із них 103 - поєднані форми ПГТ із туберкульозом органів дихання (ТОД), 35 - самостійні форми ПГТ, 93 - ТОД. У 91,3 +- 2,5 % випадків ПГТ виявлено під час звернення по медичну допомогу, у 5,1 +- 8,9 % - під час первинного обстеження контактних із хворим на туберкульоз, у 3,6 +- 9,3 % - під час туберкулінодіагностики. Поєднані та самостійні форми ПГТ вірогідно частіше (89,3 +- 3,2 і 97,1 +- 2,8 % проти 47,3 +- 7,5 %), ніж ТОД, виявляли під час звернення. Поєднання ПГТ у 17,4 +- 9,7 % випадків із ТОД у фазах зворотного розвитку, вперше виявленим під час звернення, та в одному випадку з туберкульозом внутрішньогрудних лімфотичних вузлів, виявленим під час профілактичного обстеження, свідчать про нерегулярне обстеження груп ризику та пізнє виявлення туберкульозу. Найефективнішими методами виявлення ПГТ є профілактичні, за яких ПГТ рідше поєднувався з важкими формами ТОД, а специфічним процесом уражалось не більше двох органів. Зроблено висновки, що для поліпшення своєчасного виявлення ПГТ необхідно терміново забезпечити медичні заклади туберкуліном, регулярно обстежувати групи ризику та обов'язково проводити туберкулінодіагностику дітям, які звернулися в поліклініку з приводу будь-яких соматичних хвороб. | ||
| 3. |
Миколишин Л. І. Клінічні параметри вітаміну D при туберкульозі у дітей [Електронний ресурс] / Л. І. Миколишин, З. І. Піскур, Й. Й. Дідик, О. С. Сікіринська // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2016. - № 4. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2016_4_7 Мета роботи - визначити клінічні параметри 25(OH)D у хворих з тяжкими і неускладненими формами туберкульозу (ТБ) дітей та сезонні коливання його рівня у випадку ТБ. Обстежено 38 дітей, яких лікували з приводу ТБ (основна група), і 14 практично здорових (контрольна). У (71,1 +- 8,9) % хворих на ТБ дітей було встановлено дефіцит вітаміну D, у (21,1 +- 15,4) % була його недостатність, і лише у (7,8 +- 19,0) % він був у межах норми. У хворих з тяжкими формами внутрішньо- і позагрудного туберкульозу дефіцит 25(OH)D був вірогідно частіше, ніж з неускладненим ТБ органів дихання, що вказує на залежність тяжкості хвороб від його рівня. Середній показник вітаміну D у дітей, хворих на ТБ, був вірогідно нижчий, ніж у здорових (відповідно (17,29 +- 1,66) і (59,35 +- 3,70) нг/мл; p << 0,001). При цьому вірогідно нижчий у порівнянні з таким у хворих на внутрішньо- і позагрудний ТБ (відповідно (14,60 +- 1,18) і (59,35 +- 3.70) нг мл: p << 0,001) та у дітей з неускладненим ТБ (відповідно (21,00 +- 3,45) і (59,35 +- 3,70) нг мл: p << 0,001). Середні місячні показники вітаміну D у хворих на ТБ були нижчі, ніж у здорових дітей, а місячні сезонні коливання 25(OH)D у дітей, хворих на ТБ, у літні місяці були чіткіші. Висновки: низький рівень вітаміну D є чинником ризику розвитку ТБ у дітей. Від його концентрації залежить тяжкість перебігу хвороби. Низький рівень вітаміну D може бути причиною активізації латентної туберкульозної інфекції у дітей у літні місяці. | ||
| 4. |
Піскур З. І. Особливості цитокінового спектра IL-1β, IL-2, IL-10 і TNF-α у дітей, хворих на туберкульоз [Електронний ресурс] / З. І. Піскур, Л. І. Миколишин, І. Л. Платонова, Л. Є. Лаповець // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2017. - № 1. - С. 42-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2017_1_9 | ||
| 5. |
Піскур З. І. Поєднання туберкульозу мозкових оболонок і центральної нервової системи з туберкульозом органів дихання у дітей [Електронний ресурс] / З. І. Піскур // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2015. - № 4. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2015_4_12 Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу туберкульозу мозкових оболонок і центральної нервової системи (ЦНС), що поєднувався з туберкульозом органів дихання, та встановити причини несвоєчасної діагностики хвороби у дітей. Проаналізовано 131-у історію хвороби дітей віком від 0 до 15-ти років, яких лікували з приводу локальних форм позагрудного туберкульозу (ПГТБ) в спеціалізованому дитячому відділенні за останніх 26 років. Встановлено, що із 131-ої дитини з ПГТБ туберкульоз мозкових оболонок і ЦНС виявлено у 23,0 %. У структурі ПГТБ поєднання туберкульозу мозкових оболонок і ЦНС із туберкульозом органів дихання становило 18,3 %. Переважали діти раннього віку (58,3 %), у 70,8 % преморбідний стан був обтяжений іншими хворобами, 54,2 % були із соціально несприятливих сімей. У 62,5 % діагноз хвороби встановлювали несвоєчасно, що було зумовлено недостатнім обстеженням: результати туберкулінових проб на початку хвороби виявлено у 79,2 %, спинномозкової пункції - у 50,0 %. Недостатньою була інформативність туберкулінових проб: у 20,8 % пробу Манту не проводили, у 15,8 % вона була негативною. Контакт з хворими не виявлений у 45,8 % випадків. Висновки: поєднання туберкульозу мозкових оболонок і ЦНС з туберкульозом органів дихання є тяжким виявом хвороби, яка летально завершилась у 8,3 % випадків. Для раннього виявлення туберкульозу мозкових оболонок і ЦНС слід покращити знання лікарів загальної мережі і фтизіатрів з питань клініки і діагностики хвороби та інтенсифікувати заходи зі специфічної, санітарної і соціальної профілактики туберкульозу. | ||
| 6. |
Сахелашвілі М. І. Особливості лікарської стійкості мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів у дітей і підлітків із осередків мультирезистентної туберкульозної інфекції [Електронний ресурс] / М. І. Сахелашвілі, О. П. Костик, О. І. Сахелашвілі-Біль, З. І. Піскур, Й. Й. Дідик // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2022. - № 2. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2022_2_3 Мета роботи - вивчити особливості стійкості мікобактерій туберкульозу (МБТ) до антимікобактеріальних препаратів (АМБП) у дітей і підлітків, які мешкають в осередках мультирезистентної туберкульозної інфекції. Обстежено 246 дітей, з них 145 мали лікарсько-стійкий туберкульоз, 101 - лікарсько-чутливу форму специфічного процесу, і 102 дорослих хворих, які були джерелом інфекції. Мікробіологічне дослідження у дітей, підлітків та дорослих передбачало виявлення МБТ у мокротинні за методом мікроскопії мазка, посіву матеріалу на середовище Левенштейн - Єнсена, типування виділених мікобактерій на BACTEC MGIT 960, проведення тесту медикаментозної чутливості штамів МБТ до АМБП першого та другого ряду, а також молекулярно-генетичне дослідження мокротиння, зокрема з використанням методу GeneXpert MTB/RIF та лінійного зонд-аналізу (Hain Lifescience). Установлено, що в осередках мультирезистентної туберкульозної інфекції найуразливішими до туберкульозу є діти віком до 4 років (73,1 %), особливо до одного року (29,8 %). При дослідженні профілю резистентності МБТ в осередках мультирезистентної інфекції виявлено майже повний збіг профілю стійкості МБТ у дітей з джерелом інфекції. У дітей з контакту у порівнянні з хворими підлітками в 3,5 разу частіше зареєстровано резистентність до комбінації HRS (ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин), у 2,7 разу - до HR (ізоніазид, рифампіцин), у 1,8 разу - до HRE (ізоніазид, рифампіцин, етамбутол), у 2,7 разу рідше - до HRESZ (ізоніазид, рифампіцин, етамбутол, стрептоміцин, піразинамід) і в 1,6 разу - до HRES (ізоніазид, рифампіцин, етамбутол, стрептоміцин). У підлітків найчастіше спостерігали резистентність до комбінації HRSE (66,1 %) та HRESZ (13,6 %) на відміну від джерела інфекції і дітей. Висновки: установлено високий ризик мультирезистентного туберкульозу у дітей (42,7 %) із осередків мультирезистентної туберкульозної інфекції. Необхідно вдосконалити методи одержання респіраторних зразків для визначення чутливості/стійкості МБТ до АМБП. В осередках мультирезистентної туберкульозної інфекції понад третина дітей (35,8 %) не була вакцинована у пологовому будинку і контактним особам не призначена хіміопрофілактика. | ||
| 7. |
Сахелашвілі М. І. Клінічна ефективність лікування бедаквіліном і деламанідом дітей та підлітків, хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз [Електронний ресурс] / М. І. Сахелашвілі, О. П. Костик, О. І. Сахелашвілі-Біль, З. І. Піскур, Л. М. Рак, З. Р. Наконечний, Й. Й. Дідик, Р. М. Тупичак, М. В. Войтович, Н. С., та ін. Чурсина // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2022. - № 4. - С. 6-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2022_4_4 Мета роботи - вивчити клінічну ефективність режимів хіміотерапії із застосуванням бедаквіліну (Bdq) і деламаніду (Dlm) у дітей і підлітків, хворих на множинну або широку лікарсько-стійку (МЛС/ШЛС) форму туберкульозу (ТБ) легень. Проведено ретроспективний когортний аналіз даних медичної документації 40 хворих на ТБ легень з МЛС/ШЛС мікобактерій туберкульозу (МБТ), з них 25 (62,5 %) дітей до 14 років і 15 (37,5 %) підлітків віком від 15 до 17 років. Хлопчиків було 18 (47,5 %), дівчаток - 22 (52,5 %). Мікробіологічне дослідження передбачало виявлення МБТ у мокротинні за методом мікроскопії мазка, посіву матеріалу на середовище Левенштейна і Єнсена, типування виділених мікобактерій на BACTEC MGIT 960, проведення тесту медикаментозної чутливості штамів МБТ до антимікобактеріальних препаратів (АМБП) першого та другого ряду, а також молекулярно-генетичне дослідження мокротиння, зокрема за методом GeneXpert MTB/RIF/Ultra і лінійного зонд-аналізу. Усі діти і підлітки одержували індивідуальний режим лікування залежно від резистентності МБТ до АМБП або резистентності МБТ у джерела інфекції. Серед обстежених дітей 44,0 % були віком до 4 років, 12,0 % - віком від 5 до 8 років, 44,0 % - віком від 9 до 14 років. Серед підлітків переважали пацієнти віком 17 (46,7 %) років. Резистентність до рифампіцину і МЛС констатували у 10 (40,0 %) дітей, яким призначали нову схему лікування з Bdq і Dlm, ШЛС-ТБ - у 3 (12,0 %), ризик мультирезистентного ТБ - у 12 (48,0 %). У підлітків у 1,7 разу частіше, ніж у дітей, відзначено наявність МЛС-ТБ, у 2,8 разу - ШЛС-ТБ, у 3,3 разу рідше - мультирезистентного ТБ. Первинний туберкульозний комплекс діагностували у 12 (48,0 %) дітей, ТБ з ураженням легень і кісток - у 4 (16,0 %), ТБ внутрішньогрудних лімфатичних вузлів - у 3 (12,0 %), ТБ легень і ЦНС - у 2 (8,0 %), інфільтративний ТБ легень - у 3 (12,0 % ). У підлітків у 7,5 разу частіше, ніж у дітей, спостерігали інфільтративну форму туберкульозу легень і в 3,3 разу - дисеміновану форму. Протягом перших 2 міс лікування Bdq і Dlm констатовано знебацилення в усіх дітей. Однак припинення бактеріовиділення в усіх підлітків досягнуто за 3 міс хіміотерапії. Через 9 міс хіміотерапії зафіксовано значну позитивну рентгенологічну динаміку у 23 (92,0 %) дітей і 12 (80,0 %) підлітків. Через 9 міс. лікування зміни в легенях зберігалися у 2 (8,0 %) дітей та 3 (20,0 %) підлітків, але по закінченні курсу лікування як у дітей, так і у підлітків рентгенологічно констатовано розсмоктування інфільтрації, ущільнення вогнищ, формування фіброзу в легенях. Висновки: після курсу комплексного лікування із застосуванням Bdq і Dlm вилікування констатовано у 21 (84,0 %) дитини та 10 (66,7 %) підлітків. Лікування вважали завершеним удвічі частіше у підлітків у порівнянні з дітьми (33,3 проти 16,0 %; p << 0,05). Успішність лікування при застосуванні нових АМБП констатовано в усіх дітей і підлітків. По закінченні лікування у дітей та підлітків переважно виявляли формування малих залишкових змін (у 84,0 і 73,3 % відповідно). | ||
| 8. |
Піскур З. І. Позалегеневий туберкульоз у дітей: вікові особливості та медикаментозна резистентність збудника [Електронний ресурс] / З. І. Піскур, О. П. Костик, М. І. Сахелашвілі, Л. І. Пилипів, О. М. Швець, О. О. Погорєлова // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2022. - № 4. - С. 22-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2022_4_6 | ||
| 9. |
Сахелашвілі М. І. Застосування BI-V у контактних дітей та підлітків із осередків множинної лікарсько-стійкої туберкульозної інфекції: оцінка ефективності [Електронний ресурс] / М. І. Сахелашвілі, З. І. Піскур, О. І. Сахелашвілі-Біль, Й. Й. Дідик, Ю. О. Летц, Г. С. Мацех, М. Р. Давидів, О. С. Якимчук, Л. С. Ільницька, Н. Б. Шепта // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2023. - № 1. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2023_1_8 Мета роботи - вивчити доцільність застосування натурального імуномодулятора BI-V як неспецифічної імунопрофілактики туберкульозу у контактних дітей із осередків множинної лікарсько-стійкої туберкульозної інфекції (ОМЛС-ТБІ). Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 120 контактних осіб (75 дітей та 45 підлітків) із ОМЛС-ТБІ і 102 дорослих, хворих на туберкульоз, які стали джерелом інфікування. Мікробіологічне дослідження у дорослих передбачало виявлення мікобактерій туберкульозу у мокротинні за методом мікроскопії мазка, посіву матеріалу на середовище Левенштейна - Єнсена, типування виділених мікобактерій на BACTEC MGIT 960, проведення тесту медикаментозної чутливості штамів мультирезистентного туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів першого та другого ряду, а також молекулярно-генетичне дослідження мокротиння, зокрема за методом GeneXpert MTB/RIF і лінійного зонд-аналізу. Визначення популяційного та субпопуляційного складу лімфоцитів крові проведено у 25 дітей до імунопрофілактики, у 22 - після проведення імунопрофілактики. Більшість контактних дітей та підлітків (61,7 %) із ОМЛС-ТБІ мали супутні захворювання. Призначення з профілактичною метою імуномодулятора BI-V зменшувало у 2,0 разу частоту гострих респіраторних вірусних інфекцій та загострень неспецифічних бронхолегеневих захворювань, у 2,6 разу - частоту трансформації латентної туберкульозної інфекції в активний процес, поліпшувало апетит, пам'ять, результати навчання та підвищувало фізичну активність. Латентну туберкульозну інфекцію за результатами проби Манту констатовано у 99 (82,5 %) осіб. Квантифероновий тест підтвердив наявність латентної форми туберкульозу у 104 (86,7 %) контактів, у решти результат тесту був негативним. У дітей, які одержували BI-V, латентна туберкульозна інфекція в 2,8 разу рідше переходила в активний процес у порівнянні з інфікованими, які не приймали цього препарату. Після завершення осіннього та весняного курсу BI-V відхилення у регуляторній системі та системі клітинної відповіді зникали. Висновки: імуномодулятор BI-V є ефективним засобом для профілактики низки бронхолегеневих захворювань, зокрема множинного лікарсько-стійкого туберкульозу легень у контактних дітей та підлітків із ОМЛС-ТБІ. | ||
| 10. |
Пилипів Л. І. Поширеність використання сучасних тютюнових і нікотиновмісних виробів для куріння серед студентів провідних львівських вишів [Електронний ресурс] / Л. І. Пилипів, З. І. Піскур, О. Г. Пилипів // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2023. - № 4. - С. 77-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2023_4_13 Мета роботи - проаналізувати поширеність вживання тютюнових і нікотиновмісних виробів для куріння (ТНВДК) серед студентів львівських вишів, причини їх популярності, чинники, які можуть вплинути на відмову від куріння, обізнаність щодо впливу зазначених виробів на здоров'я. Проведено анонімне опитування студентів провідних львівських вишів (273 учасники, з них 120 чоловіків і 153 жінки, середній вік - 20,0 років). Для опитування розроблено анкету, яка містила 31 запитання, що стосувалось виявлення наявності шкідливої звички, виду, початку і тривалості куріння, мотивації до початку куріння та відмови від нього, обізнаності про шкідливість ТНВДК для здоров'я. Поширеність споживання ТНВДК серед студентів становила 40,7 %, при цьому 63,1 % курців курили щоденно. Серед чоловіків було суттєво більше курців, ніж серед жінок (55,8 та 28,8 %; p << 0,01). Систематичного впливу пасивного куріння зазнавали 52,8 % студентів. Більшість респондентів своє ставлення до куріння визначили як нейтральне (56,0 %), третина - як негативне (35,5 %). Водночас 65,6 % опитаних відзначили, що у куріння немає позитивних сторін, але кожен третій (34,4 %) вважає, що вони є. Формування шкідливої звички спричинили бажання зняти стрес (58,5 %), розслабитися (51,5 %), відчути задоволення (44,2 %). У 64,0 % студентів є курці в родині. Більшість опитаних курців використовували електронні (69,4 %) і звичайні сигарети (54,1 %), рідше - кальян (42,3 %) і тютюнові вироби для електричного нагрівання (41,4 %). Жінки значно рідше курили звичайні сигарети, ніж чоловіки (38,6 та 64,2 %; p << 0,01). На думку опитаних, основними чинниками, які можуть вплинути на відмову від куріння, є виявлення проблем зі здорові'ям, спричинених курінням (52,3 %), і поява дітей (40,9 %). Кожен другий (58,5 %) опитаний не планував кинути курити найближчим часом. Заважають студентам відмовитися від куріння: постійний стрес (39,6 %), оточення курців (30,6 %), нікотинова/психологічна залежність (27,0 %). Незважаючи на те, що >> 77 % вважали себе обізнаними щодо впливу ТНВДК, 52,8 % опитаних стверджували, що використання кальяну є безпечним для здоров'я, а 24,9 і 18,4 % не володіли інформацією, чи є тютюнові вироби для електричного нагрівання і електронні сигарети безпечною альтернативою звичайним сигаретам. На думку 66,2 % опитаних, необхідно поширювати інформацію про вплив на здоров'я сучасних ТНВДК серед студентів. Висновки: одержані результати свідчать про потребу розроблення ефективних стратегій впливу на студентську молодь для запобігання вживання ТНВДК. Важливе значення має поширення доказової інформації щодо впливу ТНВДК на здоров'я людини і боротьба зі стресом у вишах. | ||
| 11. |
Піскур З. І. Дистанційна форма навчання в умовах пандемії COVID-19 та війни в Україні за оцінюванням студентів медичного університету [Електронний ресурс] / З. І. Піскур, О. П. Костик, У. Б. Чуловська, Н. М. Галишич, О. І. Сахелашвілі-Біль // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2023. - № 2. - С. 98-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2023_2_18 Мета роботи - вивчити ставлення студентів 5-го та 6-го курсів медичних факультетів Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького до змішаних форм навчання, зокрема дистанційної, в умовах карантину через пандемію COVID-19 і воєнного стану. Проведено анкетування, за результатами якого вивчено ставлення студентів 5-го і 6-го курсів медичних факультетів до змішаної форми навчання під час осіннього семестру 2022/2023 навчального року. Серед учасників опитування третина (33,7 %) усвідомила можливість перебувати в навчальному процесі та відзначила більшу відповідальність за навчання, тобто позитивну зміну в цілому. Однак 18,5 % опитаних вказали на негативну зміну, відчуваючи байдужість. Більше третини студентів (39,1 %) оцінили свій рівень тривоги як високий, ще третина (33,7 %) - як дуже високий. Установлено, що, крім навчання, 30,4 % студентів займаються волонтерською діяльністю, більше половини (53,2 %) працюють, зокрема 30,4 % - у медичній сфері. Серед студентів 6-го курсу участь у волонтерській діяльності у порівнянні зі студентами 5-го курсу була більшою і 39,7 %, працювало більше студентів - 56,4 %. Серед негативних чинників для 80,4 % опитаних студентів 5-го курсу перше місце посідала відсутність набуття і вдосконалення практичних навичок, друге місце - технічні труднощі. На прагнення здобувати знання дистанційне навчання не вплинуло у 72,3 % студентів, а решта зазначили, не мають мотивацію до навчання з переходом на дистанційну форму навчання. Висновки: війна та воєнний стан в Україні стали джерелом стресу для всіх учасників навчального процесу тому визначення ставлення студентів до навчання є актуальним і потрібним у сучасних умовах. Використання інформаційних технологічних засобів збільшує можливості як для освіти, так і для науки. Під час карантину, спричиненого пандемією COVID-19 та воєнним станом в Україні, навчальний процес не зупинився, а дистанційний формат навчання, на думку абсолютної більшості опитаних студентів, надав змогу, перебуваючи у відносно безпечних місцях, продовжити вивчати медицину. | ||
| 12. | 
Пилипів Л. Сучасний погляд на проблему антибіотикорезистентності у пульмонології та фтизіатрії (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Л. Пилипів, З. Піскур // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2024. - Т. 12, № 2. - С. 192-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2024_12_2_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |