Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Розумнюк А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 18
Представлено документи з 1 до 18
|
1. |
Недосеков В. В. Зміни лейкограми крові мурчаків у разі поєднаного впливу антирабічної вакцинації та стресових факторів [Електронний ресурс] / В. В. Недосеков, А. П. Нікітова, М. І. Полупан, С. А. Ничик, А. В Розумнюк // Ветеринарна біотехнологія. - 2013. - Вип. 23. - С. 336-343. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2013_23_54
| 2. |
Коваленко В. Л. Профілактична дія Аргіциду за хронічного отруєння поросят аміаком [Електронний ресурс] / В. Л. Коваленко, С. А. Ничик, А. В. Розумнюк, О. В. Гнатенко, В. О. Гарькавий, В. П. Москаленко // Ветеринарна біотехнологія. - 2013. - Вип. 22. - С. 215-218. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2013_22_40
| 3. |
Коваленко В. Л. Доклінічні випробування імуномодулювального препарату арселан на лабораторних мишах [Електронний ресурс] / В. Л. Коваленко, Т. С. Ямцун, А. В. Розумнюк, А. В. Гнатенко, А. І. Чехун // Науковий вісник ветеринарної медицини. - 2014. - Вип. 13. - С. 111-114 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvvm_2014_13_34
| 4. |
Бондарчук А. І. Вивчення антивірусного впливу дезінфікуючого препарату "Бійодсан" на перещеплювальних клітинних культурах СНЕВ та ПТП [Електронний ресурс] / А. І. Бондарчук, В. Л. Коваленко, О. Є. Галатюк, А. В. Розумнюк, А. І. Чехун, А. В. Гнатенко, В. В. Нестеренкова, В. П. Москаленко, Ю. В. Шлапак // Ветеринарна біотехнологія. - 2014. - Вип. 25. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2014_25_6
| 5. |
Коваленко В. Л. Комплексне Мікологічне дослідження дезінфікуючого препарату [Електронний ресурс] / В. Л. Коваленко, В. П. Лясота, Ю. О. Балацький, Л. І. Коваленко, А. В. Розумнюк // Ветеринарна біотехнологія. - 2014. - Вип. 25. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2014_25_12
| 6. |
Уховський В. Лейкоцитограма кролів за внутрішньом’язового введення інактивованої полівалентної вакцини проти лептоспірозу ВРХ [Електронний ресурс] / В. Уховський, А. Розумнюк, В. Недосєков // Тваринництво України. - 2014. - № 11. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2014_11_11
| 7. |
Розумнюк А. В. Зміна деяких морфологічних та біохімічних показників крові білих мишей на фоні згодовування ріпаку "чорний велетень” (перша репродукція) [Електронний ресурс] / А. В. Розумнюк // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2011. - Т. 13, № 4(2). - С. 197-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2011_13_4(2)__41
| 8. |
Уховський В. В. Зміна показників еритроцитопоезу крові кролів за внутрішньом’язового введення інактивованої полівалентної вакцини проти лептоспірозу великої рогатої худоби [Електронний ресурс] / В. В. Уховський, А. В. Розумнюк // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 4. - С. 171-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_4_25 Наведено результати дослідження показників еритроцитопоезу периферичної крові кролів (кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, середній об'єм еритроцита, середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті, гематокритна величина), яких імунізували інактивованою полівалентною вакциною проти лептоспірозу тварин "варіант bovis". Матеріал для дослідження - кролі, підібрані за принципом аналогів (9 - дослідна, 5 - контрольна група). Тварин дослідної групи імунізували вітчизняною інактивованою вакциною проти лептоспірозу ВРХ "Вакцина проти лептоспірозу тварин полівалентна (варіант bovis)", виробник Інститут ветеринарної медицини НААН, що містить у своєму складі суспензію клітин штамів Leptospira interrogans серогруп Grippotyphosa (штам ВГНКИ-1), Icterohaemorrhagiae (штам ВГНКИ-2), Tarassovi (штам ВГНКИ-4), Hebdomadis (штам Kabura), Sejroe (штам 493 Poland та Hardjoprajtno), інактиватор (формалін), сорбент та адьювант (поліетиленгліколь) і воду. Вакцину вводили внутрішньом'язово в дозі 0,75 см<^>3, на одну тварину. Тваринам контрольної групи вакцину не вводили. Результати досліджень вказують на зміну показників еритроцитопоезу у разі застосування інактивованої вакцин, що проявляється у вигляді короткотривалої олігохромної еритроцитопенії. Концентрація гемоглобіну периферичної крові кролів після введення протилептоспірозної вакцини знижується на 7 % (з <$E114~symbol С~2,9> до <$E105~symbol С~3,1> г/л; p << 0,05; 7-а доба), а кількість еритроцитів - на 7,7 % (p << 0,05) у порівнянні з початком досліду. Це пояснюється впливом ендотоксинів лептоспір, які містяться у вакцині і спричиняють гемоліз еритроцитів. Підтвердженням є результати визначення гематокритної величини, яка на 7-му добу експерименту знизилася на 8,1 % (p << 0,05). Подальші дослідження (на 14-ту та 21-шу добу) вказували на зворотну тенденцію. Вищевказані показники не тільки відновлювались до початкових а, навіть, перевищували їх значення: концентрація гемоглобіну - на 8 (p << 0,05) і 18 % (p << 0,001), відповідно; еритроцити - на 10 (p << 0,05) і 23 % (p << 0,001); величина гематокриту - на 5 і 16 % (p << 0,05). Проте, дані, одержані на 28-му добу вказували на поступове зниження цих показників, що вказувало на відновлення фізіологічного еритроцитопоезу. Розрахунок середнього об'єму еритроцитів периферичної крові кролів надав змогу підтвердити інтенсифікацію процесів обміну речовин в організмі тварин, під дією вакцини, що спричиняє передчасне старіння червоних клітин крові, які мають менший об'єм у порівнянні з "молодими" еритроцитами. Цей показник у дослідній групі упродовж 28-ми діб знизився на 10 % (p << 0,001). Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті протягом усього експерименту (28 діб) суттєво не змінювався і вірогідно не відрізнявся як між дослідною і контрольною групами тварин, так і зі значеннями на початок досліду (<$E1,30~symbol С~0,016~-~1,42~symbol С~0,015> фмоль, що не виходить за межі фізіологічних коливань). У результаті проведених досліджень встановлено, що введення кролям полівалентної вакцини проти лептоспірозу тварин (варіант bovis) не спричиняє негативного впливу на показники еритроцитопоезу тварин, а ті зміни, що відбулися, є наслідком фізіологічних реакцій організму тварин.
| 9. |
Коваленко В. Неспецифічна резистентність поросят під дією препарату "Арселан" [Електронний ресурс] / В. Коваленко, Т. Ямцун, А. Розумнюк // Тваринництво України. - 2015. - № 3. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2015_3_12
| 10. |
Бовкун Т. В. Ефективність лікування корів, хворих на субклінічний мастит, з використанням препарату "Мастилін" [Електронний ресурс] / Т. В. Бовкун, Ю. В. Жук, В. Л. Коваленко, А. В. Розумнюк // Ветеринарна біотехнологія. - 2015. - Вип. 26. - С. 20-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2015_26_4
| 11. |
Огородник Н. З. Рівень вільнорадикального окиснення й антиоксидантного захисту та їхня корекція в поросят під час відлучення [Електронний ресурс] / Н. З. Огородник, О. І. Віщур, В. Л. Коваленко, А. В. Розумнюк // Ветеринарна біотехнологія. - 2015. - Вип. 26. - С. 136-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2015_26_20
| 12. |
Ямцун Т. Резистентність та склад крові здорових і хворих на бронхопневмонію телят [Електронний ресурс] / Т. Ямцун, В. Коваленко, А. Розумнюк // Тваринництво України. - 2015. - № 10. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TvUkr_2015_10_11
| 13. |
Нікітова А. П. Аналіз біоризиків та їх недопущення в разі роботи з вірусом сказу в лабораторії [Електронний ресурс] / А. П. Нікітова, С. А. Ничик, І. М. Полупан, А. В. Розумнюк, В. В. Недосєков, М. Ю. Іванов // Ветеринарна біотехнологія. - 2016. - Вип. 28. - С. 208-216. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2016_28_26
| 14. |
Радзиховський М. Л. Морфологічні та біохімічні показники крові собак уражених парвовірусним ентеритом [Електронний ресурс] / М. Л. Радзиховський, О. В. Дишкант, А. В. Розумнюк // Ветеринарна біотехнологія. - 2016. - Вип. 29. - С. 226-232. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2016_29_27
| 15. |
Коваленко В. Л. Основні перспективи дезінфектанту геоцид [Електронний ресурс] / В. Л. Коваленко, Т. В. Бовкун, А. В. Розумнюк, В. П. Лясота, Ю. О. Балацький // Ветеринарна біотехнологія. - 2015. - Вип. 27. - С. 148-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2015_27_19
| 16. |
Радзиховський М. Л. Показники еритроцитопоезу в собак за коронавірусного ентериту [Електронний ресурс] / М. Л. Радзиховський, А. В. Розумнюк, І. М. Полупан // Ветеринарна біотехнологія. - 2017. - Вип. 31. - С. 128-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2017_31_18
| 17. |
Лісова Н. Е. Вивчення переносимості препарату на основі кверцетину в клінічно здорових котів [Електронний ресурс] / Н. Е. Лісова, М. І. Жила, Н. В. Шкодяк, А. В. Розумнюк, О. П. Лаптій // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2020. - Вип. 21, № 2. - С. 96-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2020_21_2_15 Наведено результати клінічних випробувань переносимості препарату, що містить флавоноїд кверцетин, на клінічно здорових котах. Результати чисельних досліджень показують, що кверцетин може проявляти антиоксидантну, мембранопротекторну, гастро-, нефро-, гепато-, кардіозахисну, антитромбоцитарну, протизапальну дію. Біодоступність кверцетину найвища у поєднанні з пектином і нерозчинними олігосахаридами, що пов'язано зі змінами кількісного і якісного складу кишкової мікрофлори. Однією з обов'язкових передумов створення й апробації нових ветеринарних лікарських засобів, як у контексті виконання національного законодавства, так і вимог міжнародного співтовариства щодо реєстрації лікарських засобів, є проведення клінічних досліджень із дотриманням вимог Належної клінічної практики (GCP). Особливо це стосується ліків з новою речовиною, фармакологічні властивості та ефективність яких ще недостатньо вивчені. Тому для оцінки переносимості, безпечності та ефективності препарату, що містить кверцетин, проведено комплексне клінічне випробування на дрібних домашніх тваринах (котах). Дослідження проводили в умовах ветеринарних клінік на здорових котах, різного віку, статі й породи. Препарат застосовували перорально у дозі 4 мг/кг маси тіла тварини з кормом впродовж 30 діб. Відбір крові у досліджуваних тварин проводили до застосування препарату та на 30 і 60 добу досліду. Ефект дії препарату оцінювався за показниками клінічного стану, а також за гематологічними та біохімічними показниками крові котів. Для морфологічних досліджень використовували стабілізовану ЕДТА кров, а для біохімічних досліджень - сироватку крові. За оцінкою клінічного стану тварин і даними лабораторних досліджень, переносимість досліджуваного препарату при пероральному застосуванні клінічно здоровим котам була доброю. За результатами порівняння клінічних, гематологічних та біохімічних показників, одержаних на 30 та 60 добу експерименту, і перед застосуванням препарату, негативних змін не виявлено. Результати біохімічних досліджень крові котів на 30 добу вказували про достовірне підвищення, в межах норми, вмісту глюкози, сечовини, креатиніну, каталази, зростання активності аланінамінотрансферази та зменшення активності гамма-глутамілтрансферази і вмісту дієнових коніюгатів та малонового діальдегіду. Показники білкового спектра сироватки крові відзначалися стабільністю протягом всього періоду досліду. На 60-й день застосування препарату було виявлено відновлення до початкових значень більшості параметрів сироватки крові котів у порівнянні з показниками, одержаними на 30-й день досліду. За показниками антиоксидантної системи організму котів відзначено, що активність супероксиддисмутази і вміст дієнових кон'югатів у сироватці крові у цей період досліду залишалася на рівні значень 30-ої доби. Активність каталази знизилася у порівнянні зі значеннями на 30-ту добу, але не відрізнялася вірогідно від початкових показників, а вміст малонового діальдегіду у сироватці крові тварин достовірно зменшувався. Це вказувало на зниження інтенсивності утворення токсичних сполук в організмі котів і виражені антиоксидантні властивості препарату гепанефран.
| 18. |
Лісова Н. Е. Дослідження переносимості препарату на основі кверцетину за показниками крові у клінічно здорових собак [Електронний ресурс] / Н. Е. Лісова, М. І. Жила, А. В. Розумнюк, Н. В. Шкодяк, О. М. П’ятничко, О. Й. Сободош // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2021. - Вип. 22, № 1. - С. 152-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2021_22_1_21 Наведено результати клінічних випробувань переносимості препарату, що містить флавоноїд кверцетин, на клінічно здорових собаках. Кверцетин - біологічно активна речовина, що може проявляти антиоксидантну, мембрано-, гастро-, нефро-, гепато-, кардіопротекторну, антиагрегантну, протизапальну дію. Флавоноїд кверцетин є агліконом багатьох рослинних флавоноїдних глікозидів вищих рослин. Біодоступність кверцетину найвища у поєднанні з пектином і нерозчинними олігосахаридами, що пов'язано зі змінами кількісного і якісного складу кишкової мікрофлори ссавців. Оскільки обов'язковою передумовою створення й апробації нових ветеринарних лікарських засобів за вимогами міжнародного співтовариства щодо реєстрації лікарських засобів, є проведення клінічних досліджень із дотриманням вимог "Належної клінічної практики", впровадження біологічно активних препаратів у практику ветеринарної медицини потребує ретельно проведених досліджень на цільових видах тварин. Тому, для оцінки переносимості, безпечності й ефективності препарату, що містить кверцетин, проведено комплексне клінічне випробування на дрібних домашніх тваринах (собаках). Дослідження проводили в умовах ветеринарних клінік на здорових собаках, різного віку, статі й породи. Препарат застосовували у дозі 4 мг/кг маси тіла перорально з кормом упродовж 30 діб. Відбір крові у досліджуваних тварин проводили до застосування препарату та на 30-ту і 60-ту добу досліду. Вплив препарату на організм оцінювався за показниками клінічного стану, а також гематологічними та біохімічними показниками крові собак. Для морфологічних досліджень використовували стабілізовану EDTA кров, а для біохімічних досліджень - сироватку крові. За оцінкою клінічного стану тварин та одержаними результатами лабораторних досліджень встановлено, що переносимість досліджуваного препарату за перорального застосування здоровим собакам була доброю. За результатами порівняння клінічних, гематологічних і біохімічних показників на 30 та 60 добу дослідження з вихідними даними, одержаними перед застосуванням досліджуваного препарату - негативних змін не було виявлено. Гематологічні дослідження вказували на активацію процесів кровотворення, нормалізацію лейкограми на 30-ту добу після застосування препарату. Зміни показників вмісту лімфоцитів у лейкограмі та фракції <$Egamma>-глобулінів у протеїнограмі свідчили про посилення імунного захисту організму собак. Результати біохімічних досліджень крові собак на 30-ту добу вказували на вирогідне підвищення, в межах норми, вмісту глюкози, креатиніну, каталази, зростання активності аланінамінотрансферази та зменшення активності гамма-глутамілтрансферази і вмісту дієнових кон'югатів та малонового діальдегіду. Встановлено активацію білкового обміну, на що вказувало вірогідне збільшення вмісту загального білка сироватки крові та вмісту альбуміну в протеїнограмі собак. Лабораторними дослідженнями, проведеними на 60-ту добу від початку застосування препарату, не виявлено суттєвих змін гематологічних та біохімічних показників крові собак. Виявлено незначне зниження активності каталази і СОД та зменшення вмісту малонового діальдегіду в сироватці крові собак у порівнянні зі значеннями на 30-ту добу досліду. Це засвідчило зменшення інтенсивності утворення токсичних сполук у тварин та антиоксидантні властивості препарату гепанефран.
|
|
|