Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (43) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Рой І$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 53 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Рой І. І. Технологічна карта діагностики порушень формування кульшового суглоба у дітей першого року життя [Електронний ресурс] / І. І. Рой, О. І. Баяндіна, І. І. Біла, В. В. Зінченко, Т. Є. Русанова // Український медичний альманах. - 2011. - № 4. - С. 159-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2011_4_44 | |||
| 2. | 
Рой І. Державні пріоритети у сфері демографічної безпеки України [Електронний ресурс] / І. Рой // Державне управління та місцеве самоврядування. - 2013. - Вип. 1. - С. 104-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dums_2013_1_15 | |||
| 3. | 
Рой І. В. Розробка підходів до формування критерій-орієнтованої програми реабілітації хворих після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки [Електронний ресурс] / І. В. Рой, О. І. Баяндіна, О. А. Костогриз, І. І. Біла, О. А. Горбунов // Травма. - 2013. - Т. 14, № 6. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2013_14_6_11 Розглянуто підходи до формування критерій-орієнтованої програми реабілітації після реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки, що складається з 5 послідовних періодів і доопераційної реабілітації із завданнями для кожного з цих періодів. Особливістю програми є введення чітких критеріїв для кожного з періодів. | |||
| 4. | 
Рой І. О. Використання магнітної обробки природних вод для інтенсифікації окислення органічних сполук озоном [Електронний ресурс] / І. О. Рой, Л. Д. Пляцук // Екологічна безпека. - 2013. - Вип. 2. - С. 103-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2013_2_24 Розглянуто актуальні проблеми сучасного стану питного водопостачання в Україні, зокрема проблема підвищеного вмісту органічних сполук у питних водах. Описано переваги та недоліки методів очистки природних вод від органічних сполук. Оцінено можливість використання магнітної обробки для інтенсифікації процесів очистки природних вод від органічних сполук. Запропоновано використання магнітної обробки природних вод перед озонуванням, для підвищення ефективності окислення органічних сполук. Представлено лабораторний стенд для проведення експериментальних досліджень по запропонованому методу. Проведено експериментальні дослідження, які підтвердили ефективність магнітної обробки. На основі одержаних даних зроблено висновок щодо перспективності використання магнітної обробки в системах водопідготовки. | |||
| 5. | 
Рой І. В. Біомеханічні показники ходи у хворих після ендопротезування кульшового суглоба [Електронний ресурс] / І. В. Рой, І. К. Бабова, Л. О. Драч // Медичні перспективи. - 2010. - Т. 15, № 4. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2010_15_4_15 Представлена динамика биомеханических показателей ходьбы у больных после эндопротезирования тазобедренного сустава, проходивших санаторную реабилитацию в раннем послеоперационном периоде, в сравнении с больными, которые не проходили раннюю санаторную реабилитацию. Использованные методики опорных реакций позволили объективно оценить эффективность ранней санаторной реабилитации и динамику восстановления нарушенных функций тазобедренного сустава. | |||
| 6. | 
Левітін Є. Я. Синтез наночасток магнетиту з використанням електрохімічного окислення [Електронний ресурс] / Є. Я. Левітін, І. Д. Рой, О. С. Криськів, Т. М. Чан // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2014. - № 2. - С. 42-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2014_2_12 Наночастицы магнетита перспективны для использования в фармацевтической и медицинской отраслях для целевой доставки лекарств, разделения биохимических продуктов, магнитно-резонансной томографии, иммунологических исследований и т.п. Для получения магнетита высокой чистоты с улучшенными магнитными характеристиками определены оптимальные условия электрохимического окисления Fe<^>2+ | |||
| 7. | 
Рой І. О. Аналіз досліджень очистки стічних вод із застосуванням магнітного поля [Електронний ресурс] / І. О. Рой, Л. Д. Пляцук, О. П. Будьоний // Экология и промышленность. - 2014. - № 1. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekolprom_2014_1_13 Розглянуто загальні екологічні проблеми, пов'язані з системами водопостачання та водовідведення промислових підприємств. Описано роль технології магнітної обробки водних розчинів для вирішення екологічних проблем. Проведений аналіз існуючих моделей та результатів експериментальних досліджень дозволив розробити основи нового способу застосування магнітного поля для підвищення рівня екологічної безпеки використання водних ресурсів. | |||
| 8. |
Рой І. О. Математичне моделювання ефективності магнітної обробки в процесах очистки природних вод [Електронний ресурс] / І. О. Рой // Экология и промышленность. - 2014. - № 3. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekolprom_2014_3_12 Надано математичну модель прогнозування ефективності магнітної обробки природних вод перед подачею на озонування. Визначення за її допомогою характеру залежності ефективності магнітної обробки від швидкості зміни індукції магнітного поля, тривалості магнітної обробки, температури і кислотно-лужної реакції оброблюваної води надасть змогу здійснювати достовірний прогноз процесу обробки і підбирати оптимальні конструктивні і режимні параметри. | |||
| 9. | 
Рой І. В. Повернення до праці – визначальний критерій eфективності етапної реабілітації хворих після ендопротезування кульшового суглоба [Електронний ресурс] / І. В. Рой, І. К. Бабова, І. І. Біла, О. І. Баяндіна // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2010. - № 3. - С. 62-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2010_3_15 | |||
| 10. |
Рой І. В. Застосування методу електропунктурної діагностики за Р. Фоллем у хворих з ушкодженнями менісків та передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба [Електронний ресурс] / І. В. Рой, Л. В. Перфілова // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2013. - № 3. - С. 49-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2013_3_11 | |||
| 11. | 
Рой І. В. Тактика відновного лікування хворих із дефектами суглобового хряща колінного суглоба після артроскопічного мікрофрактурування [Електронний ресурс] / І. В. Рой, О. І. Баяндіна, О. А. Костогриз, Л. Д. Катюкова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 4. - С. 104-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2014_4_19 Одним из методов лечения больных с дефектами хряща коленного сустава является микрофрактурирование, а послеоперационное ведение данной категории больных называют решающим в обеспечении оптимальных результатов. Цель работы - повысить эффективность восстановительного лечения больных с дефектами суставного хряща коленного сустава после артроскопического микрофрактурирования за счет разработки и внедрения программы послеоперационной реабилитации. Предложена программа восстановительного лечения из 4-х периодов. Задание первого - раннего послеоперационного (6 недель): защитить сформированный в процессе хирургического вмешательства фибриновый сгусток. Движения разрабатывают в пассивном режиме без осевой нагрузки. Критерий перехода к следующему периоду - время после операции. Второй период - поздний послеоперационный (7 - 12 недель): восстановление объема движений. Цель работы - восстановление функции мышц. Критерий перехода - время после операции. Третий период (13 - 18 недель): восстановление силовых характеристик мышц. Критерий перехода - сила мышц оперированной конечности 85 % и более от здоровой. Четвертый период: восстановление спортивных навыков и возвращение к спортивным нагрузкам (более 19-ти недель). Критерий окончания реабилитационного лечения - прыжковый тест на оперированной конечности 85 % от здоровой. Особенность программы - раннее восстановление функции без осевых нагрузок с помощью механотерапии, что обеспечивает условия для формирования хрящевой ткани в зоне дефекта. Проанализированы результаты лечения 46-ти больных: I группа (18) с использованием разработанной программы, II группа (28) не наступала на прооперированную конечность 6 недель. Вывод: предложенная программа позволила провести патогенетически обоснованное эффективное восстановительное лечение с обеспечением условий для репаративных процессов в суставном хряще после микрофрактурирования и получить хорошие функциональные результаты. | |||
| 12. |
Рой І. В. Технологія реабілітації хворих після ендопротезування кульшового суглоба [Електронний ресурс] / І. В. Рой, І. К. Бабова, О. І. Баяндіна // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2010. - № 4. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2010_4_9 | |||
| 13. | 
Герасименко С. І. Післяопераційна реабілітація хворих на ревматоїдний артрит з ураженням ліктьового суглоба [Електронний ресурс] / С. І. Герасименко, І. В. Рой, А. М. Бабко, Т. В. Заморський, Д. Ю. Гугушкін // Літопис травматології та ортопедії. - 2011. - № 1-2. - С. 119-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2011_1-2_29 | |||
| 14. |
Рой І. В. Принципи лікувальної гімнастики в комплексному лікуванні хворих на остеопороз [Електронний ресурс] / І. В. Рой, В. В. Зінченко, Л. Д. Катюкова // Літопис травматології та ортопедії. - 2011. - № 1-2. - С. 233-235. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2011_1-2_57 | |||
| 15. | 
Рой І. Міграційні процеси в системі державного регулювання демографічної безпеки України [Електронний ресурс] / І. Рой // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2010. - № 3. - С. 231-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2010_3_33 | |||
| 16. |
Герасименко С. І. Профілактика вивиху стегнового компонента ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит [Електронний ресурс] / С. І. Герасименко, М. В. Полулях, І. В. Рой, А. С. Герасименко, Ю. Г. Павлова, Т. В. Заморський, А. П. Кудрін // Травма. - 2015. - Т. 16, № 6. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2015_16_6_12 Ревматоїдний артрит розглядається як автоімунне захворювання організму, в основі якого лежить системне прогресуюче ураження сполучної тканини з переважанням ураження суглобів, що призводить до їх руйнування. У хворих на ревматоїдний артрит частота ураження кульшових суглобів становить від 29 до 50 % випадків, при цьому часто спостерігається двобічна патологія. Ендопротезування кульшового суглоба є ефективним, а на пізніх стадіях захворювання єдиним способом повноцінного відновлення втраченої функції кінцівки у хворих на ревматоїдний артрит. За даними різних авторів, частота вивихів стегнового компонента ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба становить від 0,11 до 10 %. После первинного вивиху та закритого вправлення у 16 - 59 % пацієнтів можливий рецидив вивиху. Мета роботи - поліпшити результати ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит шляхом зменшення післяопераційних ускладнень. В основу роботи покладений аналіз результатів ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, ускладнений вивихом стегнового компонента ендопротеза у 23 хворих, які лікувались у Київському інституті травматології та ортопедії впродовж 2005 - 2014 років. Жінок було 18, чоловіків 5. Вік хворих коливався від 46 до 92 років. Аналіз анамнезу показав, що основною причиною ускладнень була неінформованість хворих або порушення рухового режиму. Із 2013 р. з усіма хворими на ревматоїдний артрит, яким планувалось ендопротезування кульшового суглоба, проводились лекційні заняття, метою яких було інформування пацієнтів про можливі ускладнення та передопераційну підготовку, після чого зменшивсяперелік причин вивиху ендопротеза кульшового суглоба. Кількість вивихів зменшилась на 61 % (<$E Р~<<~0,05>) порівняно з 2005 - 2013 роками. | |||
| 17. |
Герасименко С. І. Зміни динамічних характеристик у суглобах нижньої кінцівки до та після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит [Електронний ресурс] / С. І. Герасименко, М. В. Полулях, І. В. Рой, А. С. Герасименко, Т. В. Заморський, В. М. Громадський, Є. М. Автомєєнко // Травма. - 2015. - Т. 16, № 5. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2015_16_5_9 Ревматоїдне ураження суглобів має швидкий і агресивний перебіг, що призводить до вираженої деструкції не тільки суглобів кінцівок, але й оточуючих тканин унаслідок аутоімунної реакції. Через 5 - 8 років понад 50 % хворих утрачають працездатність, а 10 - 12 % потребують сторонньої допомоги. Ураження колінних суглобів (КС) при ревматоїдному артриті (РА) спостерігається приблизно в 70 % випадків. Відновлення рухів у КС на пізніх стадіях захворювання можливе тільки за допомогою оперативного лікування. Важливим фактором для ефективності оперативного лікування є реабілітація хворих у ранньому післяопераційному періоді. Роботу виконано в Інституті травматології і ортопедії НАМН України. Проліковано 113 хворих на РА з ураженням КС, яким виконано 140 оперативних втручань (тотальне ендопротезування КС), у 27 пацієнтів були прооперовані обидва КС. Вік пацієнтів коливався від 18-ти до 77-ми років і в середньому становив 45,5 +- 1,1 року. У здорової особи лінія дії маси тіла проходить через центри суглобів. Лінія дії маси тіла опускається через центр голови, проходить на один сантиметр уперед від тіла четвертого поперекового хребця, через центр КС попереду колінного, лягає на площу опори на 4 - 5 см наперед від лінії внутрішніх кісточок. Це положення відзначається незначними енергетичними затратами. За допомогою методу математичної статистики було розраховано середні параметри й оцінено клінічний стан пацієнтів до ендопротезування КС, після операції та проведення комплексу реабілітаційних заходів. Аналіз результатів даних дослідження ходіння хворих після лікування показав, що ходіння наближається до більш динамічного типу: на динамограмі з'являються максимуми навантаження переднього й заднього поштовхів і мінімум міжпоштовхового періоду, відзначається незначне скорочення загального часу опори щодо даних, одержаних до лікування, але ходіння пацієнтів залишається патологічним, а саме: ходіння хворих супроводжується низкою компенсаторних рухів, у результаті чого виникають певні деформації різних ділянок графіка реакцій опори. Висновки: розроблена програма реабілітації хворих на РА у разі протезування КС надає змогу провести підготовку опорно-рухового апарату до оперативного лікування й відновити силу м'язів і руху в суглобах у післяопераційному періоді. Комплекс заходів, що складається з лікувальної гімнастики, масажу, міостимуляції м'язів нижніх кінцівок і магніто-квантової терапії в передопераційному й ранньому операційному періодах, сприяє покращанню динамічних характеристик ходіння після ендопротезування КС у хворих на РА. У результаті застосування запропонованої методики у пацієнтів відзначається значне збільшення навантаження на задній і передній відділи стопи, скорочення часу опори стопи, наближення ходіння хворих до динамічного типу. | |||
| 18. | 
Гайко Г. В. Реабілітація у хворих ортопедо-травматологічного профілю з остеопорозом у віковому аспекті [Електронний ресурс] / Г. В. Гайко, І. В. Рой, Т. А. Кінча-Поліщук, В. В. Зінченко // Проблеми остеології. - 2013. - Т. 16, № 4. - С. 53-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2013_16_4_10 | |||
| 19. |
Герасименко С. І. Реабілітація після ендопротезування хворих із тяжким типом дисплазії тазостегнового суглоба [Електронний ресурс] / С. І. Герасименко, І. В. Рой, Д. М. Полулях // Травма. - 2016. - Т. 17, № 5. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_5_13 Медична реабілітація являє собою комплекс лікувальних заходів, спрямованих на відновлення та розвиток фізіологічних функцій хворого, на виявлення та активацію компенсаторних можливостей його організму з метою забезпечення в подальшому умов для повернення хворого до активного способу життя. Основні вимоги до реабілітації - ранній початок, наступність, послідовність та чітке дотримання методичних вимог залежно від віку та стану пацієнта. Матеріалом для даної роботи став аналіз результатів ендопротезування 50-ти хворих із дисплазією тазостегнового суглоба (ТСС) Crowe III, IV типу, яким виконано 63 ендопротезування ТСС, із них 13-м хворим ендопротезування було виконано з обох сторін. З дисплазією Crowe III типу було 42 випадки і Crowe IV - 21 випадок. Серед оперованих пацієнтів було 45 (90 %) жінок і 5 (10 %) чоловіків. Оцінку результатів проводили за шкалою Harris. Результати ендопротезування ТСС за тяжкої дисплазії спостерігалися в термін від 6-ти міс до 12-ти років. Після ендопротезування за тривалого спостереження одержано покращання стану ТСС в середньому до оперативного лікування з 41,7 +- 4,1 (незадовільний результат) до 84,6 +- 6,5 бала після операції у віддаленому періоді, що відповідало доброму стану ТСС за шкалою Harris. Висновки: пацієнти після ендопротезування розпочинали ходьбу на другий - третій день після операції. Пацієнти, яким виконували ендопротезування із застосуванням безцементної та гібридної фіксації компонентів, ходили з навантаженням на оперовану кінцівку до 30 % ваги тіла та поступовим збільшенням тривалості ходьби. У разі ендопротезування із застосуванням цементної фіксації компонентів дозволяли навантажувати оперовану кінцівку до 80 %. Через 4 - 6 тиж після операції пацієнти ходили без милиць, із повним навантаженням на кінцівку. Пацієнтам із тяжким типом дисплазії ТСС, яким виконували пластику покрівлі тазостегнової западини під час ендопротезування, рекомендовано подовжувати реабілітацію до 16 - 24 тиж після операції з обмеженням навантаження на оперовану кінцівку, після рентгенологічного контролю й підтвердження перебудови трансплантата - ходити за допомогою палиці, а через 1 - 2 тиж без неї. Своєчасно проведена реабілітація у післяопераційному періоді надає змогу відновити силу м'язів і рухи в оперованому суглобі та повернути хворого до повноцінного способу життя. | |||
| 20. |
Герасименко С. І. Реабілітація хворих на ревматоїдний артрит після ендопротезування кульшового суглоба [Електронний ресурс] / С. І. Герасименко, М. В. Полулях, А. М. Бабко, А. С. Герасименко, В. М. Громадський, І. В. Рой, Т. В. Заморський // Травма. - 2016. - Т. 17, № 5. - С. 85-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_5_16 Представлен комплекс реабилитационных мероприятий после эндопротезирования плечевого сустава у больных ревматоидным артритом. Особенность течения основного заболевания, тяжесть оперативного вмешательства сделали необходимым разделение реабилитационного периода на 3 этапа: иммобилизационный, постиммобилизационный и восстановления самообслуживания. Такое разделение позволило получить 83 % хороших результатов после восстановительного лечения.Представлен комплекс реабилитационных мероприятий после эндопротезирования плечевого сустава у больных ревматоидным артритом. Особенность течения основного заболевания, тяжесть оперативного вмешательства сделали необходимым разделение реабилитационного периода на три этапа: иммобилизационный, постиммобилизационный и восстановления самообслуживания. Такое разделение позволило получить 83 % хороших результатов после восстановительного лечения.Запропоновано комплекс реабілітаційних заходів після ендопротезування плечового суглобу у хворих на ревматоїдний артрит. Особливість перебігу основного захворювання, важкість оперативного втручання зробили необхідним розподіл реабілітаційного періоду на три етапи: іммобілізаційний, постіммобілізаційний та відновлення самообслуговування. Такий розподіл дозволив одержати 83 % добрих результатів після відновлювального лікування.Наведено аналіз результатів ендопротезування кульшового суглоба (КС) й ефективності реабілітаційних заходів у 146-ти хворих на ревматоїдний артрит, яким було виконано 203 оперативних втручання. У 57-ми із них здійснено ендопротезування обох КС. Вік пацієнтів коливався від 18-ти до 77-ми років і в середньому становив 45,1 +- 1,1 року. Жінок було в 4 рази більше, ніж чоловіків. Добрі результати одержано в 169-ти випадках (83,3 %), задовільні - у 34-х (16,7 %). Причиною задовільного результату в пацієнтів були анкілоз КС в доопераційному періоді або виражені контрактури зі значною гіпотрофією м'язів, що вплинуло на функціональний результат. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |