Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (79) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Свиридюк О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 79 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Щеглов В. Досвід стентування брахіоцефальних артерій [Електронний ресурс] / В. Щеглов, Д. Щеглов, С. Конотопчик, О. Свиридюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_8 | |||
| 2. |
Щеглов Д. Повідомлення про проведення ендоваскулярної реконструкції в гострий період ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, О. Свиридюк, С. Конотопчик, А. Найда, О. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 61-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_11 | |||
| 3. |
Щеглов Д. Ендоваскулярне лікування аневризм великих та гіганських розмірів внутрішньої сонної артерії за допомогою потік-скеровуючих стентів [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, О. Свиридюк, С. Конотопчик, А. Найда, О. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_12 | |||
| 4. | 
Щеглов Д. В. Можливості ендоваскулярних технологій при лікуванні артеріовенозних мальформацій функціонально важливих зон супратенторіальної локалізації [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, А. В. Барканов // Український нейрохірургічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2010_3_138 | |||
| 5. |
Щеглов В. І. Досвід ендоваскулярних втручань при стенотичних ураженнях магістральних артерій головного мозку [Електронний ресурс] / В. І. Щеглов, Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, О. Є. Свиридюк // Український нейрохірургічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2010_3_139 | |||
| 6. |
Чабанович Н. Періоперативне ведення хворих з церебральними артеріовенозними мальформаціями [Електронний ресурс] / Н. Чабанович, Д. Щеглов, О. Свиридюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 3. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_3_5 Мета роботи - проаналізувати результати періоперативного ведення хворих з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) з використанням емболізуючої речовини Onyx. Проаналізовано результати ендоваскулярної емболізації АВМ головного мозку з використанням емболізуючої речовини Onyx у 28 хворих у 2012 - 2013 рр. Усі оперативні втручання проводили під загальною анестезією з керованою вентиляцією легень. У 22 (80 %) хворих застосували інтра- та післяопераційну керовану гіпотензію і протинабрякову терапію. Ускладнення в інтраопераційний період зафіксовано в 2 (8 %) випадках (в 1 - ішемічні, в 1 - геморагічні), без стійкого неврологічного дефіциту в обох випадках, у післяопераційний - у 2 (8 %) випадках (в 1 випадку - набухання головного мозку без стійкого неврологічного дефіциту, в 1 - геморагічні ускладнення через 6 днів після оперативного втручання з летальним наслідком). Висновки: ендоваскулярну емболізацію АВМ з використанням емболізуючої речовини Onyx рекомендовано проводити під загальною анестезією з міорелаксацією та керованою вентиляцією легень. Для запобігання геморагічним ускладненням в інтра- та післяопераційний період необхідно застосовувати медикаментозну керовану артеріальну гіпотензію, для уникнення набряку головного мозку - протинабрякову терапію, у разі ішемічних ускладнень додатково призначають низькомолекулярні гепарини. | |||
| 7. |
Щеглов Д. Застосування flow-diverter стентів в ендоваскулярному лікуванні гігантських артеріальних аневризм. Досвід лікування восьми хворих [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, О. Свиридюк, О. Пастушин, В. Загородній // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 3. - С. 48-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_3_9 Мета - вивчити ефективність ендоваскулярного лікування артеріальних аневризм головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Проведено лікування 8 хворих з інтракраніальними аневризмами судин мозку. Вік хворих - від 44 до 66 років. Серед пацієнтів переважали жінки (5 (62,5 %)). За локалізацією аневризм розподіл хворих був таким: передня циркуляція - у 7 (87,5 %), задня - в 1 (12,5 %). У 7 (87,5 %) хворих діагностовано мішкоподібну аневризму (МА), в 1 (12,5 %) і фузиформну. Діагноз у більшості випадків установлювали на підставі даних МРТ, показання до проведення оперативного втручання і на підставі даних церебральної ангіографії. В усіх випадках використовували потікскеровуючий стент Pipeline (EV3). Померли 2 хворих. В одному випадку причиною смерті було гостре порушення мозкового кровотоку за змішаним типом, яке виникло через 2 год після оперативного втручання. В другому випадку летальний наслідок не був пов'язаний з ходом хірургічного втручання та первинним захворюванням. У решти пацієнтів відзначено повний регрес неврологічної симптоматики за модифікованою шкалою Ранкіна: у 4 (50,0 %) - 1 бал, у 2 (25,0 %) пацієнтів - 2 бали. Висновок: реконструктивне ендоваскулярне лікування гігантських артеріальних аневризм та аневризм великих розмірів з використанням PED надало хороші клінічні та ангіографічні результати з прийнятними ризиками, що має важливе значення з огляду на високу захворюваність і смертність, пов'язану з цією патологією. | |||
| 8. |
Щеглов В. И. Эндоваскулярное лечение блистерной артериальной аневризмы с применением "Balloon-in-stent" техники в острый период субарахноидального кровоизлияния [Електронний ресурс] / В. И. Щеглов, Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, О. Е. Свиридюк, А. А. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 4. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_4_8 Блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся блистерных артериальных аневризм с применением телескопической техники (развертывание двух или 3-х протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или 2-х поток-перенаправляющих стентов. Представлен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники.Отмечено, что блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм (БАА) в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся БАА с применением телескопической техники (развертывание двух или трех протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или двух поток-перенаправляющих стентов. Приведен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники. | |||
| 9. |
Щеглов В. І. Керована внутрішньосудинна емболізація гістоакрилом артеріовенозних мальформацій спинного мозку. Клінічне спостереження протягом 18 років [Електронний ресурс] / В. І. Щеглов, Д. В. Щеглов, А. В. Найда, О. Є. Свиридюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 4. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_4_9 Наведено клінічний випадок тривалого спостереження та ендоваскулярного лікування пацієнта 33 років з артеріо-венозною мальформацією грудного та поперекового відділу спинного мозку. У результаті проведеного оперативного втручання досягнуто тотального виключення мальформації за допомогою гістоакрилу. Проаналізовано динаміку неврологічних симптомів до і після ендоваскулярного лікування. | |||
| 10. | 
Щеглов Д. В. Артеріовенозні мальформації головного мозку. Сучасні погляди на проблему [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, А. В. Барканов, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик, А. В. Найда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 264-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__43 Складність патології зумовлює використання різних методів чи їх комбінації для лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ). Мета роботи - сучасний погляд на проблему лікування АВМ головного мозку. Проаналізовано літературні дані з лікування АВМ з застосуванням різних методів (емболізації, радіохірургії, мікрохірургії). Вибір того чи іншого методу лікування або застосування їх комбінації має враховувати радикальність виключення, можливі ускладнення у зв'язку з втручаннями, первинні прояви захворювання, та у будь-якому випадку не повинні перевищувати ризик природного перебігу захворювання. Висновки: вибір тактики лікування пацієнтів з АВМ залишається актуальним. Останнім часом перевагу в лікуванні церебральних мальформацій віддають малоінвазивним методикам. | |||
| 11. |
Щеглов В. І. Ендоваскулярне лікування нейрооптикопатії у хворих з порушенням глікемії [Електронний ресурс] / В. І. Щеглов, А. І. Склярова, О. Є. Свиридюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 1. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_1_8 | |||
| 12. |
Щеглов Д. В. Нейровізуалізація у діагностиці та динамічному спостереженні за церебральними артеріальними аневризмами [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик, О. П. Гнелиця, В. М. Загородній, М. Ю. Мамонова // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 1. - С. 67-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_1_10 Мета роботи - проаналізувати можливість, доцільність та ефективність застосування різних методів нейровізуалізації щодо виявлення артеріальних аневризм головного мозку і післяопераційного динамічного спостереження. Проаналізовано ефективність використання різних методів нейровізуалізації для ініціальної діагностики та контрольного динамічного спостереження у 706 хворих з артеріальними аневризмами (АА) судин головного мозку, які перебували на лікування і за якими проведено тривале спостереження у Науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України. Всім хворим проведено ендоваскулярну операцію з виключення АА з кровотоку. Тривалість післяопераційного спостереження - понад 5 років. Проведено 2500 церебральних ангіографій (ЦАГ), з них 1729 ініціальних та 774 повторних; 617 комп'ютерних/спіральних комп'ютерних томографій (КТ/СКТ), з них 377 ініціальних - 240 контрольних; 171 магнітно-резонансную томографію/магнітно-резонансную ангіографію (МРТ/МРА), з них 128 ініціальних і 43 контрольних. Описано показання для проведення КТ/СКТ (порушення мозкового кровообігу, необхідність одержання додаткових даних про АА, погіршення стану хворого під час лікування, клінічні ознаки ліквородинамічних порушень, спостереження за хворим у динаміці), ЦАГ (локалізація АА, особливість її будови та форми, особливості будови оточуючих судин, особливості компенсаторного кровотоку, ангіоспазм, вибір робочих проекції для операції), МРТ/МРА (перенесений крововилив без АА за даними ЦАГ, великі або гігантські аневризми, контрольне спостереження у віддалений післяопераційний період). Наведено приклади розбіжності щодо розміру АА за даними ЦАГ, КТ/СКТ та МРТ/МРА. Визначено переваги та недоліки методів у діагностиці АА судин головного мозку. Висновки: сучасні методи неінвазивної нейровізуалізації (МРТ/МРА, КТ/СКТ та її різновиди) мають важливе значення у діагностиці і спостереженні за хворими з АА судин головного мозку у гострий та віддалений період. Для оцінки ступеня радикальності виключення АА з кровотоку золотим стандартом залишається інвазивний метод - ЦАГ. | |||
| 13. |
Щеглов Д. В. Клінічні вияви артеріовенозних мальформацій головного мозку (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик, А. В. Барканов, Н. Б. Чабанович, А. В. Найда // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 1. - С. 79-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_1_11 Проаналізовано літературу щодо клінічних виявів артеріовенозних мальформацій (АВМ) головного мозку. Виявлено, що частка АВМ становить 1,5 - 4,0 % від внутрішньочерепних утворень, а їх поширеність - 1,34 випадку на 100 тис. населення. Внутрішньочерепні АВМ виникають дещо частіше у чоловіків, ніж у жінок. Приблизно 65 % внутрішньочерепних АВМ локалізуються у півкулях головного мозку, 15 % - у глибинних та серединних структурах, а решта - у задній черепній ямці. Внутрішньочерепні АВМ виявляються крововиливами у 53 % випадків. Ризик повторного крововиливу становить 6 % протягом першого року після крововиливу і 2 % на рік протягом 20 років після першого крововиливу. Зазначено щодо відносно високого ризику крововиливу у дітей з АВМ. У 62 % хворих, які перенесли крововилив з АВМ, не було неврологічної інвалідизації, у 25 % мала місце незначна інвалідизація, у 6 % - значний неврологічний дефіцит. Судомні напади є другим за частотою виявом внутрішньочерепних АВМ - 24 - 32 %. Частота виникнення епілепсії de novo становила 18 % під час спостереження протягом 20 років після встановлення діагнозу. Ризик розриву АВМ невеликого розміру дорівнював 52 % під час спостереження протягом 5-ти років після встановлення первинного діагнозу, АВМ великого розміру - 10 %. Асоційовані аневризми є предиктором крововиливу у хворих з АВМ: ризик крововиливу становить 7 % на рік, тоді як у разі АВМ без аневризми - 1,7 %. | |||
| 14. | 
Свиридюк О. В. Особливості полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади [Електронний ресурс] / О. В. Свиридюк // Педагогічний дискурс. - 2013. - Вип. 15. - С. 626-630. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/peddysk_2013_15_127 Розглянуто передумови виникнення полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади, виділено три стадії еволюційного розвитку, які пройшла полікультурна освіта в школах країни. Подано загальну характеристику та завдання полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади. Підкреслено специфіку роботи вчителів в класах з різним етнічним походженням. Розглянуто особливості запровадження полікультурного виховання в освіту Канади на базі провінції Онтаріо.Рассмотрены предпосылки возникновения поликультурного воспитания в современном школьном образовании Канады, выделены три стадии эволюционного развития, которое прошло поликультурное образование в школах страны. Представлены общая характеристика и задачи поликультурного воспитания в современном школьном образовании Канады. Подчеркнута специфика работы учителей в классах учеников с различным этническим происхождением. Рассмотрены особенности внедрения поликультурного воспитания в образовании Канады на базе провинции Онтарио.The pre-conditions of multicultural education in the modern school education in Canada are considered in the article; three stages of evolutionary development of multicultural education in Canadian schools are distinguished. An overview of multicultural education in the modern school education in Canada is presented; the tasks of contemporary multicultural education in the modern school education are singled out. Key signs of implementation of multicultural education in schools in Canada are characterized; the peculiarities of teachers’ work in classes with students of different ethnic origins are outlined; the specific features of the introduction multicultural education in Canadaian education institutions particularly in province Ontario are highlighted. | |||
| 15. |
Конотопчик С. В. Ендоваскулярне лікування мішкоподібних аневризм із застосуванням стент- і балон-асистуючих методів [Електронний ресурс] / С. В. Конотопчик, Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, О. А. Пастушин, А. В. Найда // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 2. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_2_7 | |||
| 16. |
Щеглов В. И. Эндоваскулярное лечение блистерной артериальной аневризмы с применением "balloon-in-stent"-техники в острый период убарахноидального кровоизлияния [Електронний ресурс] / В. И. Щеглов, Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, О. Є. Свиридюк, О. А. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 2. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_2_11 Блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся блистерных артериальных аневризм с применением телескопической техники (развертывание двух или 3-х протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или 2-х поток-перенаправляющих стентов. Представлен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники.Отмечено, что блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм (БАА) в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся БАА с применением телескопической техники (развертывание двух или трех протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или двух поток-перенаправляющих стентов. Приведен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники. | |||
| 17. | 
Свиридюк О. Полікультурна підготовка майбутнього вчителя до роботи в загальноосвітніх закладах Канади [Електронний ресурс] / О. Свиридюк // Проблеми підготовки сучасного вчителя. - 2014. - № 9(2). - С. 231-325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppsv_2014_9(2)__46 | |||
| 18. | 
Свиридюк О. В. Відповідальне ставлення до збереження та зміцнення власного здоров’я як основна складова формування здоров’язберігаючої компетенції студентів вищих медичних навчальних закладів [Електронний ресурс] / О. В. Свиридюк // Україна. Здоров'я нації. - 2012. - № 2-3. - С. 60-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2012_2-3_12 Висвітлено теоретико-методологічні аспекти формування здоров'язберігаючої компетентності. Показано можливості впровадження здоров'язберігаючих технологій в освітньому середовищі вищих медичних навчальних закладів. | |||
| 19. | 
Щеглов В. І. Ендоваскулярне лікування аневризм великих та гігантських розмірів внутрішньої сонної артерії. Досвід 1976—2013 років [Електронний ресурс] / В. І. Щеглов, Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик, О. А. Пастушин, О. П. Гнелиця // Український вісник психоневрології. - 2013. - Т. 21, вип. 3. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2013_21_3_9 | |||
| 20. |
Свиридюк О. Є. Віддалені результати ендоваскулярного лікування хворих з артеріовенозними мальформаціями центральних звивин головного мозку [Електронний ресурс] / О. Є. Свиридюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 3. - С. 34-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_3_8 Вивчено віддалені результати ендоваскулярного лікування хворих з артеріо-венозними мальформаціями (АВМ) центральних звивин головного мозку. Проаналізовано результаті лікування 95 хворих з АВМ центральних звивин головного мозку, які перебували на лікуванні та обстеженні в ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" у період з 1997 до 2013р.Серед пацієнтів переважали чоловіки - 57 (60 %). Вік пацієнтів - від 15 до 61 року,середній вік - 29,7 року. Хворих віком від 18 до 50 років було 84 (88,4 %).Залежно від клінічного вияву захворювання було виділено 3 групи хворих: дебют захворювання судомними нападами - у 54 (56,8 %), інтракраніальна геморагія - у 35 (36,8 %), інші клінічні вияви - у 6 (6,4 %) хворих. Для оцінки наслідків перенесеного крововиливу та ускладнень після ендоваскулярних втручань використано модифіковану шкалу Ренкіна (аналіз проводили на момент госпіталізації у стаціонар, виписки зі стаціонару, за повторних госпіталізаціях та за допомогою методу анкетування). Судомні напади класифікували за міжнародною класифікацією епілептичних нападів. Віддалені результати лікування хворих оцінювали за шкалою Енгеля (шкала оцінки результатів хірургічного лікування хворих із судомними нападами (Engel Epilepsy Surgery Outcome Scale). В групі із судомним дебютом захворювання (n = 52) вдалося простежити динаміку стану протягом більш ніж двох років 33 (63,5 %) пацієнтів. Середній період спостереження - 7,9 року (270 людино-років). I клас за шкалою Енгеля встановлено у 16 (48,48 %) хворих, II клас - у 9 (27,28 %), III клас - у 6 (18,18 %), IV клас - у 2 (6,06 %). У 2 хворих через 10 і 7 років після оперативного втручання мав місце крововилив, який не спричинив погіршення неврологічного статусу. В групі з геморагічним дебютом захворювання (n = 35) простежено динаміку стану 24 (68,6 %) хворих. Середній період спостереження - 8,41 року (202 людино-роки). За період спостереження у хворих крововиливів не відзначено, у 3 (12,5 %) хворих виникли судомні напади (у двох випадках - відповідно через 1 та 2 міс після крововиливу, в одному - через 5 років). Висновки: у віддалений період у 48,48 % випадках судомні напади були відсутні, у 27,27 % - відзначено тривале стійке поліпшення, у 18,18 % - частота судом зменшилася,лише у двох хворих кількість судом залишилися без змін. Отже, у 93,94 % випадків відзначено позитивну динаміку частоти судом, з них у майже половині випадків судоми зникли, що поліпшило якість життя хворих. Крововилив виник у 2 хворих. Ендоваскулярна емболізація АВМ центральних звивин головного мозку зменшує ризик кровотечі у хворих із судомним дебютом захворювання, у більшості випадків запобігає повторному крововиливу в ранній та віддалений період. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |