Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (26) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Свирид С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Іваніщева І. А. Етіологія, патогенез та клінічний перебіг мікозу стоп в осіб юнацького та молодого зрілого віку [Електронний ресурс] / І. А. Іваніщева, С. Г. Свирид // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2013. - № 4. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2013_4_7 Мета роботи - вивчення етіології, патогенезу та клінічного перебігу мікозу стоп в осіб юнацького та молодого зрілого віку. Під спостереженням перебували 78 хворих на мікоз стоп (45 чоловіків і 33 жінки) віком від 16 до 35 років. У групу контролю було залучено 15 практично здорових осіб, порівнюваних за статтю та віком. Проведено мікологічне обстеження хворих з використанням мікроскопії та засіву патологічного матеріалу на живильне середовище за загальновизнаними методиками. Вивчено перебіг та клінічні форми мікозу стоп і оніхомікозу в осіб юнацького та молодого зрілого віку, етіологічні чинники, супутню патологію. Висновки: у пацієнтів юнацького та молодого зрілого віку, хворих на мікоз стоп, встановлено різні клінічні форми ураження, зокрема гіперкератотичну, ексудативну та мікоз стоп з алергідами. В окремих пацієнтів зареєстровано поєднання мікозу стоп та оніхомікозу, переважно з нормотрофічним типом ураження нігтьових пластин. У більшості обстежених за результатами мікологічних досліджень виявлено Trichophyton rubrum | ||
| 2. | 
Симоненко В. Є. Патогенетична терапія хворих на ранні форми сифілісу з урахуванням стану клітин периферичної крові [Електронний ресурс] / В. Є. Симоненко, О. І. Літус, С. Г. Свирид // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2010. - № 3-4. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2010_3-4_20 | ||
| 3. |
Іваніщева І. А. Особливості загального гуморального імунітету у осіб юнацького та молодого зрілого віку, хворих на мікоз ступнів [Електронний ресурс] / І. А. Іваніщева, С. Г. Свирид // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2013. - № 4. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2013_4_9 | ||
| 4. | 
Сторожук Л. А. Лікування хворих на гіперкератотичну форму мікозів ступнів з урахуванням стану периферичного кровообігу [Електронний ресурс] / Л. А. Сторожук, С. Г. Свирид, В. Є. Симоненко, В. В. Вайс // Журнал дерматовенерології та косметології ім. М. О. Торсуєва. - 2010. - № 1-2. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jdkit_2010_1-2_9 | ||
| 5. |
Сторожук Л. А. Вазомодулююча терапія хворих на мікози ступнів [Електронний ресурс] / Л. А. Сторожук, В. Є. Симоненко, С. Г. Свирид // Журнал дерматовенерології та косметології ім. М. О. Торсуєва. - 2010. - № 1-2. - С. 157-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jdkit_2010_1-2_35 | ||
| 6. |
Симоненко В. Є. Метаболізм нейтрофілів периферичної крові у хворих на ранній прихований сифіліс [Електронний ресурс] / В. Є. Симоненко, С. Г. Свирид // Журнал дерматовенерології та косметології ім. М. О. Торсуєва. - 2010. - № 1-2. - С. 160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jdkit_2010_1-2_39 | ||
| 7. |
Гречуха М. В. Лікування хворих на екзему [Електронний ресурс] / М. В. Гречуха, О. І. Літус, С. Г. Свирид // Журнал дерматовенерології та косметології ім. М. О. Торсуєва. - 2011. - № 1-2. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jdkit_2011_1-2_13 | ||
| 8. | 
Дюдюн А. Д. Урогенітальна хламідійна інфекція. Сучасні аспекти проблеми. Клінічна лекція [Електронний ресурс] / А. Д. Дюдюн, С. Г. Свирид, В. В. Горбунцов, О. Є. Нагорний, Н. М. Поліон, С. А. Дюдюн // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2014. - № 1-4. - С. 88-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dcs_2014_1-4_12 | ||
| 9. |
Степаненко Р. Л. Визначення показників цитокінового профілю імунного статусу організму (ІФН-γ, ІЛ-20, ІЛ-22) у хворих на псоріаз та оцінка їхньої ролі в патогенезі цього дерматозу [Електронний ресурс] / Р. Л. Степаненко, С. Г. Свирид // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2016. - № 2. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2016_2_12 Мета роботи - визначення рівнів цитокінів, які беруть участь у формуванні імунного запалення, зокрема ІФН-, ІЛ-20, ІЛ-22, у сироватці крові хворих на псоріаз та оцінка їх ролі в патогенезі цього дерматозу. Визначено рівні прозапальних цитокінів ІФН-gamma, ІЛ-20 та ІЛ-22 у сироватці крові хворих на псоріаз (n = 139) за методом імуноферментного аналізу до та після курсу системної імуносупресивної терапії. У всіх хворих на псоріаз перед лікуванням визначали рівні прозапальних цитокінів, зокрема ІФН-gamma, ІЛ-20, ІЛ-22, у сироватці крові. У всіх пацієнтів встановлено значне підвищення показників ІФН-gamma, ІЛ-20, ІЛ-22 у порівнянні з контролем. Після завершення курсу системної імуносупресивної терапії етанарцептом у всіх 139-ти хворих на псоріаз повторно визначали рівні згаданих прозапальних цитокінів у сироватці крові. У всіх їх ці показники наблизилися до відповідних значень у практично здорових осіб (контрольна група). Висновки: виявлено вірогідно вищі показники прозапальних цитокінів ІФН-gamma, ІЛ-20, ІЛ-22 у сироватці крові хворих на псоріаз вульгарний у прогресуючій або стаціонарній стадії перебігу у порівнянні з нормою, що вказує на роль цих цитокінів у патогенезі означеного дерматозу. | ||
| 10. |
Степаненко Р. Л. Дослідження значення імуногістохімічної експресії толл-подібних рецепторів та мікробного компонента в шкірі в патогенезі псоріазу [Електронний ресурс] / Р. Л. Степаненко, С. Г. Свирид // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2016. - № 4. - С. 13-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2016_4_6 Мета роботи - дослідити механізми розвитку місцевого імунного запалення з урахуванням змін імуногістохімічної експресії толл-подібних рецепторів за умови наявності мікробного компонента в шкірі хворих на псоріаз (ХП). Проведено імуногістохімічне дослідження (ІГХД) біопсійного матеріалу, взятого з ділянок шкірної псоріатичної висипки та інтактної шкіри у 74-х ХП. Для дослідження характеру та поширеності місцевих клітинних імунних і запальних реакцій у згаданих ділянках застосовували імуногістохімічні методики з визначенням експресії маркера TLR2, TLR4, а також наявності та видового складу колоній мікроорганізмів. Для порівняння результатів досліджень вивчали біопсійний матеріал зі шкіри передньої черевної стінки у практично здорових людей відповідного віку (5 пацієнтів), взятий після оперативного втручання, зокрема герніопластики. Простежено тісний контакт TLR2-позитивішх макрофагів у субепітеліальних ділянках з позитивно забарвленими дендритними клітинами епідермісу, причому в цих зонах експресія маркера спостерігалася в епітеліоцитах на всю товщу шару аж до рогового шару. Вказані структурні особливості можуть свідчити про активізацію макрофагів дендритними клітинами епідермісу, котрі зв'язують і концентрують відповідні ліганди. Аналогічні зміни спостерігали й під час вивчення експресії TLR4. У епідермісі навіть після лікування виявляли значну кількість TLR4-позитивних дендритних клітин, які мали значно збільшені розміри і поширювалися відростками аж до рогового шару. Причому простежувалося досить інтенсивне фонове цитоплазматичне забарвлення цих клітин. Слід зазначити, що в рогових лусочках шкіри спостерігалися колонії мікроорганізмів. Лусочки рогової речовини у ХП мають пухку пошарову структуру, що створює умови для колонізації їх значною кількістю мікроорганізмів, продукти життєдіяльності яких можуть виступати лігандами в активації толл-подібних рецепрорів. Результати ІГХД біопсійного матеріалу, взятого з ділянок шкіри, ураженої псоріатичною висипкою, та інтактної шкіри до та після курсу системної імуносупресивної терапії, вказують на вагоме значення в розвитку імунного запалення в шкірі експресії толл-подібних рецепторів 2 та 4 (TLR2, TLR4) за умови наявності мікробного компонента у відповідних ділянках. Висновки: у ХП встановлено наявність гіперпродукції та гіперсекреції епітеліоцитами шкіри прозапальних біологічних маркерів, зокрема TLR2- і 4-позитивних клітин. При цьому відповідні TLR-позитивні клітини виявляють у ділянках як ураженої псоріатичною висипкою шкіри, так і інтактної. TLR2-, TLR4-позитивні макрофаги після їх активації в сосочках дерми мігрують до основи сосочків, де включають у склад запальних інфільтратів, розташованих периваскулярно. Після лікування ХП із залученням системної імуносупресивної терапії в ділянках шкіри, ураженої псоріатичною висипкою, встановлено зменшення кількості клітин (як дендритних, так і макрофагів), у яких виявляють експресію TLR2 та TLR4. Тривала присутність бактеріального компонента в уражених псоріатичною висипкою ділянках шкіри може бути одним із патогенетичних стимулюючих чинників активації продукції прозапальних цитокінів, що сприяє підтримці запального псоріатичного процесу. | ||
| 11. | 
Свирид-Дзядикевич О. С. Комбінована терапія хворих на вугрову хворобу з урахуванням метоболічної активності клітин периферійної крові [Електронний ресурс] / О. С. Свирид-Дзядикевич, С. Г. Свирид // Дерматологія та венерологія. - 2018. - № 1. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2018_1_13 | ||
| 12. |
Дюдюн А. Д. "АЕвит" в комплексном лечении больных акне [Електронний ресурс] / А. Д. Дюдюн, Н. Н. Полион, Н. Ю. Резниченко, С. Г. Свирид, В. В. Горбунцов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2018. - № 2. - С. 48-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2018_2_11 Цель работы - оценить эффективность и переносимость АЕвита в комплексном лечении больных акне. Под наблюдением находились 100 больных акне. Все они по методу простой рандомизации распределены на основную (50 больных) и контрольную (50 больных) группы. Критерии включения: возраст от 18 до 40 лет; диагноз угревой болезни, папуло-пустулезная форма, легкая и средняя степень тяжести (2 - 4 балла по шкале B. S. Allen, J. G. Smith). Всех больных обследовано с применением следующих методов: осмотр кожи лица, груди, спины, оценка выраженности воспалительного процесса, подсчет элементов сыпи, оценка степени тяжести акне по шкале B. S. Allen, J. G. Smith и учет субъективных ощущений пациента, общий и биохимический анализы крови, общий анализ мочи. Больные акне получали стандартную терапию. Пациенты основной группы дополнительно принимали АЕвит в течение 30 сут по 1 капсуле в сутки после еды. Статистическую обработку результатов проводили с помощью методов биометрического анализа, реализованных в пакетах лицензионных программ Excel-2003 и Statistica 6.1 (StatSoftInc., серийный № AGAR909E415822FA). У 23 (46,0 %) больных контрольной и 28 (56,0 %) основной группы давность заболевания колебалась от 1 до 5 лет. У 15 (30,0 %) больных основной и 17 (34,0 %) контрольной - от 6 до 10 лет, а у 12 (24,0 %) больных основной и 5 (10,0 %) контрольной группы заболевание длилось до года. Оценку степени тяжести акне по шкале B. S. Allen, J. G. Smith проводили на 10, 21 и 30-е сутки комплексного лечения. До начала лечения степень тяжести угревой болезни в основной группе составляла (3,83 +- 0,42) балла, а в контрольной - (3,79 +- 0,34) балла. После его окончания степень тяжести угревой болезни достоверно снизилась в основной группе до (1,43 +- 0,65) балла и в контрольной - до (2,31 +- 0,18) балла. Выводы: согласно результатам анализа, в обеих группах наблюдается статистически значимое снижение выраженности симптомов заболевания, количества элементов сыпи, степени тяжести акне, однако в группе пациентов, применяемых в комплексном лечении АЕвит, оно значительно более выражено. | ||
| 13. |
Дюдюн А. Д. Эффективность и переносимость "АЕвита" в комплексном лечении больных атопическим дерматитом [Електронний ресурс] / А. Д. Дюдюн, Н. Н. Полион, С. Г. Свирид, Л. В. Лаппа // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - № 2. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2019_2_14 Цель работы - оценить эффективность и переносимость АЕвита в комплексном лечении больных атопическим дерматитом (АД). Под наблюдением находились 100 больных АД, которых с помощью метода простой рандомизации распределили в основную (50 пациентов) и контрольную (50 пациентов) группы. У всех пациентов проводили сбор демографических и анамнестических данных, оценивали выраженность клинических признаков АД по шкале SCORAD (Severity scoring of atopic dermatitis: Consensus Report of the European Task Force on Atopic Dermatitis) и выполняли общие клинические биохимические исследования. Критерии включения в исследование: мужской и женский пол; возраст от 18 до 70 лет; диагноз АД в фазе обострения, установленный на основании критериев Hanifin и Rajkal; средняя степень тяжести заболевания или тяжелая (30 - 70 баллов по шкале SCORAD); площадь пораженного участка << 30 % поверхности тела. Обследованным проводили стандартную терапию. Пациенты основной группы в течение 30 дней дополнительно принимали АЕвит по одной капсуле в сутки после еды. Статистическую обработку полученных результатов выполняли с помощью методов биометрического анализа, реализованных в пакетах лицензионных программ Excel-2003 и Statistica 6.1 (StatSoft Inc., серийный № AGAR909E415822FA). Согласно анализу анамнестических данных у 27 пациентов длительность заболевания составила до 1 года, у 45 - от 1 года до 5 лет, у 21 - 5 - 10 лет, у 7 - более 10 лет. Среди обследованных было 35 (35 %) мужчин и 65 (65 %) женщин. Длительность заболевания по данным анамнеза составила в основной группе 5,28 года, в контрольной - 4,18 года. После проведенного курса лечения у 28 (56 %) пациентов основной группы и у 19 (38 %) - контрольной достигнута полная клиническая ремиссия заболевания. Во всех остальных случаях отмечено значительное снижение индекса SCORAD. Выводы: согласно результатам проведенного анализа у пациентов обеих групп статистически значимо уменьшилась выраженность симптомов заболевания, однако в группе пациентов, которые принимали АЕвит, значительно выраженнее. | ||
| 14. |
Свирид-Дзядикевич О. С. Метаболічні зміни в лейкоцитах периферійної крові в пацієнтів з середнім ступенем тяжкості вугрової хвороби [Електронний ресурс] / О. С. Свирид-Дзядикевич, С. Г. Свирид // Дерматологія та венерологія. - 2019. - № 3. - С. 65-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2019_3_48 | ||
| 15. |
Свирид С. Г. Патогенетична терапія пацієнтів із вугровою хворобою з урахуванням метаболічної активності клітин периферичної крові [Електронний ресурс] / С. Г. Свирид, М. М. Шупенько, Л. В. Сологуб, О. С. Свирид-Дзядикевич // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 1-2. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2022_1-2_3 Мета роботи - підвищити ефективність лікування пацієнтів із вугровою хворобою з урахуванням особливостей метаболічної активності лейкоцитів і тромбоцитів периферичної крові шляхом проведення патогенетичної терапії. Під спостереженням перебували 112 пацієнтів (65 жінок і 47 чоловіків) віком від 16 до 39 років з вугровою хворобою. Тривалість захворювання коливалась від 6 міс до 18 років. У 67 (59,8 %) пацієнтів було діагностовано легкий ступінь тяжкості дерматозу, у 45 (40,2 %) - середній. Вміст фосфоліпідів і глікогену в нейтрофілах, моноцитах і тромбоцитах периферичної крові визначено у 89 хворих (у 48 - з легким, у 41 - із середнім ступенем тяжкості дерматозу). У пацієнтів з вугровою хворобою виявлено вірогідне зниження рівня фосфоліпідів у нейтрофілах периферичної крові, більш виражене за середнього ступеня тяжкості патологічного процесу. Одержані дані свідчать про порушення структурної цілісності та пригнічення енергетичного потенціалу гранулоцитів. Вміст фосфоліпідів у моноцитах периферичної крові також був вірогідно зниженим, більш суттэво за середнього ступеня тяжкості вугрової хвороби. Однак вектор змін рівня глікогену в цих клітинах мав протилежну спрямованість. Одержані результати спонукали авторів до ад'ювантного застосування автоплазми, збагаченої тромбоцитами, яка має широкий спектр модулювального впливу. Висновки: у пацієнтів з вугровою хворобою спостерігаються різновекторні зміни метаболічної активності моноцитів периферичної крові, які виявляються зниженням рівня фосфоліпідів, зумовленим підвищенням вмісту глікогену, що свідчить про розвиток внутрішньоклітинного дисбалансу. Метаболічна активність тромбоцитарного пулу периферичної крові за вугрової хвороби залишається інтактною, але відбувається перерозподіл кількості гемоелементів з різною насиченістю фосфоліпідами та глікогеном. Проведення комплексної терапії пацієнтам із вугровою хворобою з використанням на тлі стандартизованих засобів автоплазми, збагаченої тромбоцитами, надає змогу суттєво покращити як найближчі, так і віддалені результати лікування завдяки суттєвій корекції метаболічної активності лейкоцитів периферичної крові. | ||
| 16. |
Свирид С. Г. Метаболічний потенціал лейкоцитарної та тромбоцитарної субпопуляцій клітин периферичної крові та його корекція у хворих на вугрову хворобу [Електронний ресурс] / С. Г. Свирид, П. В. Бардов, Л. О. Наумова, О. С. Свирид-Дзядикевич // Дерматологія та венерологія. - 2022. - № 1-2. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2022_1-2_6 | ||
| 17. |
Свирид С. Г. Комплексна терапія хворих на мікробну екзему з урахуванням стану системи оксиду азоту [Електронний ресурс] / С. Г. Свирид, М. Х. Іннаб // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2023. - № 1. - С. 4-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2023_1_3 | ||
| 18. | 
Іванов С. В. Стратегія подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні (огляд літератури) [Електронний ресурс] / С. В. Іванов, В. І. Степаненко, С. Г. Свирид, Р. Л. Степаненко, Т. О. Литинська, О. Є. Федоренко, Т. С. Коновалова // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2023. - № 2. - С. 79-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2023_2_15 | ||
| 19. | 
Чубірко К. І. Особливості дермальної васкуляризації у хворих на екзему залежно від клінічного перебігу дерматозу [Електронний ресурс] / К. І. Чубірко, С. Г. Свирид // Проблеми клінічної педіатрії. - 2023. - № 4. - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2023_4_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |